Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Менеджмент->Реферат
Инновационный менеджмент представляет собой самостоятельную область экономической науки и профессиональной деятельности, направленную на формирование ...полностью>>
Менеджмент->Реферат
В условиях рыночной экономики, развития различных форм собственности большое значение для предприятий приобретает рациональное управление производстве...полностью>>
Менеджмент->Реферат
Организационно-правовая форма собственности – общество с ограниченной ответственностью (ООО). Единственным учредителем, в дальнейшем участником Общест...полностью>>
Менеджмент->Реферат
Сегодня, в изменившейся политической и экономической ситуации, рынок ставит организацию в принципиально новые условия: жесткость конкуренции, быстро м...полностью>>

Главная > Реферат >Менеджмент

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Вступ

До проведення маркетингових досліджень на зовнішньому ринку фірми спонукають різні причини. З одного боку, це послаблення можливостей збуту або зміна кон'юнктури на внутрішньому ринку, обумовлені сповільненням темпів зростання валового національного продукту, проведенням урядом антипідприємницької політики, уведенням непомірних податкових платежів, підштовхуванням державою підприємців до виходу за рубіж із метою збільшення надходжень іноземної валюти і скорочення зовнішньоторговельного дефіциту.

З іншого боку, фірми можуть бути залучені до зовнішньоторговельної діяльності зростанням можливостей, що відкриваються для їхніх товарів в інших країнах. Не покидаючи внутрішнього ринку, вони можуть знайти для себе і привабливі (навіть попри додаткові витрати і проблеми, пов'язані з операціями за рубежем) зовнішні ринки.

У сучасних умовах інтернаціоналізації господарського життя всі країни втягнуті у світову торгівлю. Для підтримання високого рівня зайнятості й оплати імпортованих товарів багатьом із них доводиться продавати за рубежем значну частку, а нерідко і більше половини своєї продукції, яку вони випускають. Для фірм цих країн міжнародний маркетинг є умовою їх активної діяльності.

Досить актуальним є розвиток міжнародного маркетингу і для українських фірм, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, якщо врахувати, що досвід ряду наших підприємств у цій сфері виявив чимало проблем. Водночас інтеграція України у світове господарство - один із найважливіших чинників вирішення низки економічних соціальних і політичних проблем.

Маркетингова діяльність є основою для економічного життя кожного підприємства і держави в цілому. Комплексні маркетингові дослідження створюють обгрунтовану базу для прийняття рішень про стратегію і програму розвитку підприємницької діяльності і діяльності по збуту продукції фірми. Прогнозування ринку, розробка стратегії і планування своїх дій на ринку, формування ринкового попиту - основні принципи маркетингової концепції керування в середині фірми.

Актуальність теми дослідження. В сучасних умовах збільшується потреба господарюючих суб'єктів у достовірній і адекватній інформації стосовно процесів, які відбуваються на окремих ринках. Це обумовлюється тим, що для зайняття компанією конкурентоспроможної позиції на ринку, утримання чи розширення сегмента ринку надзвичайно важливим в сучасних економічних умовах стає механізм комплексного рішення проблеми адекватності її функціонування умовам та вимогам маркетингового середовища.

Обрана мною тема дуже цікава та актуальна, тому що дослідження і розробка маркетингового плану, дозволить мінімізувати ризики пов’язані з виходом підприємства на нові ринки та максимізувати економічні вигоди . Об’єктом дослідження є процес контролю маркетингової діяльності на «ВАТ Новоархангельський сирзавод».

Предметом дослідження виступають теоретичні і практичні аспекти контролю маркетингової діяльності.

Мета даної роботи є поглиблення теоретичних основ і розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення контролю маркетингової діяльності на підприємстві.

Завданнями є розглянути процес і шляхи вдосконалення контролю маркетингової діяльності на підприємстві

Об'єктом розробки плану маркетингу цієї роботи є весь асортимент сирної продукції підприємства «ВАТ Новоархангельський сирзавод»

Мета даної роботи

  • Провести аналіз ринку сирів України.

  • Здійснити грунтовне дослідження факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, що впливають на результати діяльності ВАТ «Новоархангельський сирзавод».

  • Зробити ретельний аналіз плану маркетингу заводу.

  • Розробити вдосконалений маркетинговий план сирної продукції Новоархангельського сирзаводу.

Розділ 1. Теоретичні аспекти здійснення маркетингових досліджень при виході підприємства на зовнішній ринок

1.1. Поняття та види маркетингових досліджень

Ма́ркетингові дослі́дження — систематичне збирання, опрацьовування й аналіз інформації та можливостей, розроблення рекомендацій на підставі цих даних.

Згідно з Міжнародним кодексом ЄСОМАР маркетингові дослідження — це системне збирання і об’єктивний запис, класифікація, аналіз і узагальнення даних щодо поведінки, потреб, відносин, вражень, мотивацій і т.д. окремих осіб і організацій в контексті їхньої економічної, політичної, суспільної і побутової діяльності.

Американська асоціація маркетингу визначає маркетингові дослідження як функцію, що є з’єднувальною ланкою між споживачем, клієнтом, громадськістю і товаровиробником за допомогою інформації. Остання використовується для з’ясування та визначення маркетингових проблем; для генерування, поліпшення й оцінювання маркетингових дій; для моніторингу маркетингової діяльності; для поліпшення розуміння маркетингу як процесу. Маркетингове дослідження уточнює інформацію, необхідну для пошуку цих даних, розробляє метод збирання інформації, керує і спрямовує його процесом збирання даних, аналізує результати, повідомляє про знахідки та їх запровадження.

Роль маркетингових досліджень полягає в оцінці маркетингових ситуацій, забезпеченні інформацією, яка уможливлює створення ефективної маркетингової програми підприємства. Мета маркетингових досліджень полягає в ідентифікації як проблем, так і можливостей підприємства посісти конкурентну позицію на конкретному ринку в конкретний час, знизити міру ризику і невизначеності, збільшити ймовірність успіху маркетингової діяльності. Предметом маркетингових досліджень є конкретна маркетингова проблема, що стосується ситуації в мікросередовищі чи в зовнішньому бізнес-середовищі підприємства, а їх об’єктом — певний суб’єкт системи «підприєм-ство–ринок–економіка» або певна його конкретна характери-стика. [1]

Основними принципами маркетингових досліджень є:

  1. системність: логічність, послідовність, періодичність проведення;

  2. комплексність: урахування та аналіз усіх елементів і чинників у їхньому взаємозв’язку та динаміці;

  3. цілеспрямованість: орієнтація на розв’язання актуальних, чітко визначених, суто маркетингових проблем;

  4. об’єктивність: незалежність від суб’єктивних оцінок та впливів;

  5. надійність: інформаційне та методичне забезпечення, точність отриманих даних;

  6. економічність: перевищення вигід від реалізації отриманих висновків та рекомендацій над витрати, пов’язані з проведенням маркетингових досліджень;

  7. результативність: наявність проміжних та кінцевих результатів, що допомагатимуть у розв’язанні маркетингових проблем;

  8. відповідність засадам добросовісної конкуренції.

Основними завданнями маркетингових досліджень є:

  1. аналіз та прогнозні дослідження кон’юнктури ринку;

  2. визначення величини і динаміки попиту та пропонування товарів, співвідношення їх величин;

  3. розрахунок місткості ринку в цілому та його окремих сегментів;

  4. прогнозні дослідження обсягів збуту;

  5. визначення конкурентних позицій, іміджу підприємства та його продукції;

  6. дослідження поведінки споживачів, конкурентів, посередників, постачальників та інших суб’єктів ринку;

  7. аналіз результатів маркетингової діяльності підприємства;

  8. оцінка ефективності маркетингових заходів;

  9. розробка рекомендацій стосовно поліпшення товарної, цінової, комунікаційної та розподільної маркетингової політики підприємства;

  10. розробка докладної програми маркетингу.

Рис. 1.1. Структура маркетингових досліджень

Залежно від мети використовуваної інформації, способів її отримання, техніки проведення та кінцевих результатів існують такі види маркетингових досліджень:

Кабінетні дослідження. Їхньою метою є формування загальних уявлень про різні проблеми та аспекти маркетингової діяльності, поведінку суб’єктів ринку. Інформація для таких досліджень отримується через проведення цілеспрямованих експериментів, опитувань і спостережень за кон’юнктурою ринку, тен-денціями його розвитку, станом конкурентного середовища тощо. Для здобуття інформації використовуються також офіційні друковані видання, інформаційні бази даних підприємств тощо. У процесі кабінетних досліджень висококваліфікованими експертами широко вживаються методи економічного аналізу.

Польові дослідження. Їхньою метою є отримання не загальних, як у попередньому випадку, а конкретних уявлень про різні проблеми та аспекти маркетингової діяльності, поведінку суб’єктів ринку. Інформація для таких досліджень отримується зав-дяки проведенню цілеспрямованих опитувань, спостережень та експериментів. Для обробки інформації, отримання відповід-них висновків також часто вдаються до методів економічного аналізу.

Метод пробного продажу (пілотні дослідження). Використовується за браком повної інформації або за неможливості її збирання та узагальнення. Цей метод поєднує конкретні маркетингові дії (збут продукції, рекламування, зміна рівня цін) з досліджуванням процесів і їхніх результатів за відомим принципом «спроб і помилок».

Панельні дослідження проводяться на підставі регулярного спілкування з визначеною (завжди тією самою) групою споживачів, що робить можливим аналіз стану та динаміки їхніх запитів, мотивацій, ставлень тощо.

Метод фокус-груп — невимушене спілкування із 6—10-ма особами, які мають подібні характеристики (освіта, вік, сімейний стан, фах), з метою визначення їхніх поглядів, ставлення до певної маркетингової проблеми, до способів її розв’язання.

Ділові контакти. Метод передбачає спілкування з представниками інших підприємств чи зі споживачами під час виставок, ярмарок, презентацій, дружніх зустрічей тощо.[2]

Таблиця 1.
ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ВИДІВ МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Види маркетингових досліджень

Переваги

Недоліки

1. Кабінетні

Швидкість збирання інформації, невисока вартість, відносна простота

2. Польові

Конкретність, цільовий характер; контрольованість процесів збирання інформації

Велика вартість і тривалість процесу збирання інформації

3. Пілотні

Безпосередня участь дослідника в маркетингових процесах

Велика вартість, суб’єктивність суджень експертів

4. Панельні

Безпосередній контакт зі споживачем

Суб’єктивність суджень споживачів

5. Метод фокус-груп

Безпосередній контакт зі споживачами; невимушеність спілкування

Надто загальний характер отриманої інформації

6. Ділові контакти

Безпосередній контакт із суб’єктами ринку

Можливість отримання недостовірної інформації

Одним із принципів і найважливішою передумовою досягнення цілей дослідження є дотримання логічної послідовності його етапів. Відповідно до цього алгоритм процесу маркетингового дослідження включає певну послідовність кроків (етапів), показану на рис. 1.2.

Рис.1.2. Етапи проведення маркетингових досліджень

Основне призначення маркетингових досліджень – забезпечення маркетингового менеджера всією інформацією, необхідною йому для виконання своїх функціональних обов’язків у процесі управління маркетингом, а саме: аналізу, розробки маркетингових стратегій, планування, контролю й регулювання маркетингової діяльності.

Необхідність маркетингового дослідження зумовлена потребою зниження ризику прийняття неправильного рішення за рахунок кращого знання й розуміння стану та динаміки факторів навколишнього середовища.

Роль маркетингових досліджень полягає в оцінці потреб, запитів і попиту споживачів, яка допомагає створенню програми їх задоволення, ідентифікації та визначення як проблем, так і можливостей фірми здійснити та оцінити свою маркетингову діяльність.

1.2. Методика проведення маркетингових досліджень підприємства

Послідовність проведення маркетингового дослідження можна подати наступною схемою.

Рис.1.3. Процес маркетингового дослідження

Розглянемо процес маркетингового дослідження більш детально.

Визначення проблем та формулювання цілей

Виявлення проблем та формулювання цілей дослідження – найважливіший його етап. Правильно сформульована проблема та точно визначена мета маркетингового дослідження є запорукою успішного його проведення. Помилки, що можуть бути допущені на цьому етапі, можуть призвести до значних фінансових втрат та до проблем, що можуть виникнути внаслідок неправильно витраченого часу.

Цілі дослідження можуть бути пошуковими та описовими.

Пошукові – ті, що передбачають збирання певних прогнозованих даних, на основі яких можна розробити гіпотезу.

Описові – ті, що передбачають перевірку гіпотези щодо певного причинно-наслідкового зв’язку між досліджуваними змінними чи явищами.

Відбір джерел інформації

Маркетингова інформація, що її збирають у процесі маркетингового дослідження, буває двох видів.

Вторинна інформація, первинна інформація.

Велика трудомісткість збирання первинних даних потребує ретельної підготовки. План збирання первинної інформації має визначати:

  • метод дослідження

  • принцип формування вибірки

  • знаряддя дослідження

  • спосіб зв’язку з цільовою групою

Збирання інформації

Планування та організація збирання первинної інформації є найбільш трудомістким етапом процесу маркетингових досліджень.

Процедура складання плану вибірки включає послідовність розв’язання наступних завдань:

  • Визначення об’єкта дослідження.

  • Визначення структури вибірки.

  • Визначення об’єму вибірки.

Чітке визначення об’єкту вибірки – необхідна умова для успішного проведення МД.

Вибіркове дослідження – дослідження частини сукупності, що вивчається, яке називається вибіркою.

Утворення вибіркової сукупності здійснюється в такій послідовності:

  1. Визначити сукупність, яку необхідно дослідити, тобто визначити елементи, одиниці вибірки, простір, час.

  2. Визначити контур вибірки, тобто всі елементи сукупності, яку необхідно дослідити (наприклад, телефонні книги, географічні карти, адресні книги тощо).

  3. Визначити розмір вибірки.

  4. Вибрати процедуру утворення вибірки.

  5. Зробити вибірку.

Імовірні процедури утворення вибіркових сукупностей

  1. Випадковий відбір – відбір за допомогою лотереї, жеребу, таблиць випадкових чисел.

  2. Механічний відбір – здійснюється шляхом поділу генеральної сукупності на однакові частини, вибору з кожної частини однієї одиниці.

  3. Стратифікований відбір – здійснюється на основі розподілу числа обраних одиниць між стратами, які є в генеральній сукупності. З кожної страти вибирається певна кількість одиниць.

  4. Серійний метод – з генеральної сукупності вибираються не одиниці, а серії. Усередині серії здійснюється суцільне дослідження.

  5. Багатоступеневий відбір – поєднання двох і більше способів відбору. Одиниця вибірки попередньої стадії утворює сукупність одиниць, що мають досліджуватися на наступній стадії.[3]

Типові процедури утворення вибіркових сукупностей

  1. Зручна вибірка – елементи обираються без плану за принципом зручності для дослідника.

  2. Метод концентрації – вибираються лише найсуттєвіші й найважливіші елементи генеральної сукупності.

  3. Метод квот – вибір відбувається відповідно до розподілу певних ознак у генеральній сукупності.

  4. Типова вибірка - вибір обмежується декількома характерними елементами генеральної сукупності.

  5. Метод "снігової сніжки" – реалізується шляхом розширення числа респондентів на основі пропозицій респондентів, які вже взяли участь в обстеженні.

Первинні дані — інформація про стан ринку і всі його елементи з перших вуст. Виробниками й носіями первинної маркетингової інформації є споживачі. Маркетологам дуже важливо зберігати нейтралітет, щоб не нав'язувати респондентам «правильну» відповідь.

Вторинні дані — інформація з так званих вторинних джерел (статистичні довідники, періодика, теле-, радіопередачі тощо) стосовно одного з елементів ринку, наприклад споживачів.

Первинні дані, як правило, достовірніші, проте дорожчі, до того ж їх важче збирати й опрацьовувати.

Принципові переваги первинних даних:

  • збираються з огляду на цілі дослідження (застарілу інформацію не збирають і не використовують);

  • методологія збирання даних контролюється і відома компанії;

  • результати доступні для компанії, яка може забезпечити їх таємність для конкурентів;

  • відсутні суперечливі дані з різноманітних джерел;

  • надійність може бути визначена за бажанням;

  • якщо повторна інформація не відповідає на всі запитання, то збирання і аналіз первинних даних — єдиний спосіб одержати необхідні дані.

Недоліки первинних даних:

  • для збирання інформації потрібно багато часу й коштів;

  • окремі види інформації неможливо отримати (наприклад, дані про перепис);

  • обмежений характер підходу компанії до збирання первинної інформації;

  • неспроможність фірми збирати дані.

Незалежно від того, чи вистачає вторинної інформації для прийняття рішення, первинні дані слід збирати лише після того, як зібрано вторинну інформацію. Щоб визначити загальну цінність вторинної інформації, дослідник має порівняти її переваги та недоліки.[4;22]

Переваги вторинної інформації:

  • багато її видів значно дешевші, оскільки не потрібно збирати нові дані (це стосується, зокрема, матеріалів фірм, галузевих публікацій, урядових видань, періодичної преси);

  • інформацію зазвичай збирають й аналізують швидко (матеріали фірм, галузеві й урядові видання, монографії, періодичні публікації, що зберігаються в бібліотеках);

  • часто існує кілька джерел інформації, що дає змогу виявляти різноманітні підходи, одержувати великі обсяги інформації і порівнювати одержані дані. Скориставшись лише первинною інформацією, фірма отримає обмежений обсяг даних;

  • джерела інформації (наприклад, урядові) можуть містити дані, які фірма не може одержати;

  • інформація, узята з незалежних джерел, як правило, достовірна; вона стає у пригоді тоді, коли потрібний попередній аналіз. Пошук вторинної інформації також часто допомагає дослідникові конкретизувати завдання перед збиранням первинних даних. Крім того, завдяки вторинній інформації можна отримати різнобічне уявлення про досліджувані проблеми.

Недоліки вторинної інформації:

  • невідповідність інформації цілям дослідження через неповноту та надто загальний характер;

  • застарілість даних;

  • невідомість методології збирання даних (наприклад, розмір вибірки, термін виконання досліджень). Ступінь достовірності зібраної, проаналізованої та рекомендованої інформації може виявитися недостатнім; тому слід самостійно визначати, чи збиралися дані об'єктивно, без перекручувань. Це особливо важливо, коли дослідник зацікавлений у результатах. Тому варто вивчати не лише кінцеві результати, а й фактичні дані;

  • опублікування не всіх результатів досліджень, що часто пов'язано з небажанням фірми надати інформацію конкурентам;

  • отримання суперечливих даних, тому, можливо, постане потреба у збиранні нової (первинної) інформації;

  • ненадійність в окремих випадках отриманої інформації, оскільки більшість досліджень неможливо повторити.

Фірма може скористатися зовнішніми джерелами — урядовими та неурядовими.

Уряд збирає і розсилає великий обсяг статистичного й описового матеріалу з таких питань: надання франшиз, ціноутворення, кредит, гарантії продукції та нечесні методи торгівлі. Цей матеріал розповсюджується безкоштовно або продається за номінальною ціною.

У разі його використання, особливо результатів переписів, доцільно зважати на те, наскільки «свіжі» наведені в ньому дані. Адже досить часто цей матеріал публікують із запізненням.

Існує три джерела вторинної неурядової інформації: періодичні видання; книги, монографії й інші неперіодичні публікації; дані, отримані комерційними дослідницькими організаціями.

У періодичних виданнях міститься інформація з різноманітних аспектів маркетингу; такі видання готують фахові організації. Книги, монографії та інші нерегулярні видання публікують багато організацій. Комерційні дослідницькі організації здійснюють періодичні й одноразові дослідження і надають їх результати клієнтам за плату. Ціна може бути досить низькою або надто високою залежно від обсягу інформації.

Існує багато методів збирання первинної та вторинної інформації. Залежно від того, яку саме інформацію збиратиме фірма, маркетингові дослідження поділяють на польові та кабінетні. Польові дослідження передбачають збирання первинної інформації, кабінетні — вторинної.[5;8]

Первинна інформація збирається шляхом опитуванняспостереженняімітації й експерименту.

Спостереження – реєстрація (запис) обставин і фактів (поведінки), що сприймаються органами чуття дослідника або механічними пристроями. За цього методу збирання первинних даних дослідник безпосередньо спостерігає за людьми й обстановкою. Це аналітичний метод, за допомогою якого фіксують нинішню й результат минулої поведінки, часто в реальних ситуаціях. Людей не опитують, їхнє співробітництво необов'язкове. Похибки, що породжуються інтерв'юерами й запитаннями, мінімальні. Основні недоліки спостереження пов'язані з неможливістю визначення ставлення людини, і спостерігачі можуть неправильно витлумачити її поведінку. За прихованого спостереження споживач може не знати, що за ним спостерігають. У цьому разі використовують спеціальні дзеркала або приховані камери. Метод спостереження найдешевший, але його можливості надто обмежені. За його допомогою можна оцінити приблизний статево-віковий склад відвідувачів магазину, ресторану або театру, а також приблизну частоту купівель й асортимент покупок.

Об'єкти спостереження: поведінка споживачів, реакція споживачів, продуктова політика, рекламна компанія й ціни конкурентів.

Методи спостереження:

  1. Польове (у реальних умовах) і лабораторне (у штучно створених умовах).

  2. Пряме (безпосередньо під час подій, що відбуваються) і непряме (за результатами подій, що відбулися).

  3. Відкрите й приховане.

  4. Структуроване (за чітко визначеною схемою) і неструктуроване (без чіткого плану).

  5. Людське (спостерігач – людина) і механічне (за допомогою електронних чи механічних пристроїв).

Експеримент – дослідження, в якому визначається, як зміни одного чи декількох незалежних факторів впливають на одну або декілька (залежних) змінних. Це дослідження, під час якого в контрольованих умовах змінюють один або кілька параметрів (наприклад, певний елемент маркетингу — від конструкції упаковки до засобів реклами). Експериментальні дослідження потребують добору порівнянних груп суб'єктів, створення для них різних умов, контролю за змінюваними параметрами і визначення значущості наявних розбіжностей. Мета дослідження — розкрити причинно-наслідкові зв'язки, відкинувши суперечливі пояснення результатів спостереження. Основна перевага експерименту — дає змогу побачити причину й наслідок (наприклад, нова упаковка збільшує обсяг збуту), його структура і процес систематизовані.[6]

Головні недоліки — високі витрати, надумані умови та нездатність контролювати всі параметри плану маркетингу або всі чинники, що на нього впливають. Експерименти в маркетингу, як правило, коштують дуже дорого. Метод імітації. Ґрунтується на застосуванні комп'ютерної техніки і відтворює використання різних маркетингових чинників на папері, а не в реальних умовах. Спочатку будують модель контрольованих і неконтрольованих чинників, з якими стикається фірма. Потім різні поєднання умов закладають у комп'ютер з тим, щоб визначити їх вплив на загальну стратегію маркетингу. Для імітації не потрібно співпрацювати зі споживачами, і вона може враховувати велику кількість взаємозалежних чинників. Проте імітувати дуже важко, до того ж імітація значною мірою залежить від покладеної в її основу моделі припущень.

Завдання експерименту – отримання завчасної інформації про успіх або невдачу окремих альтернативних варіантів поведінки фірми на ринку.

Види експериментів:

  • польові (тест ринку) – випробування елементів комплексу маркетингу в реальних умовах на певному географічному просторі;

  • лабораторні (тест продукту) – випробування окремих атрибутів продукту (властивостей, дизайну, упаковки тощо) в штучно створених умовах.

Імітація – грунтується на застосуванні комп'ютерної техніки і відтворює використання різних маркетингових чинників на папері, а не в реальних умовах. Спочатку будують модель контрольованих і неконтрольованих чинників, з якими стикається фірма. Потім різні поєднання умов закладають у комп'ютер з тим, щоб визначити їх вплив на загальну стратегію маркетингу. Для імітації не потрібно співпрацювати зі споживачами, і вона може враховувати велику кількість взаємозалежних чинників. Проте імітувати дуже важко, до того ж імітація значною мірою залежить від покладеної в її основу моделі припущень.

Опитування – отримання даних (відповідей респондентів на запитання) з використанням спеціальних прийомів.

Підготовка збирання інформації за допомогою опитування передбачає розв’язання наступних завдань:

  • вибір способу зв’язку з аудиторією;

  • розробка анкети;

  • проведення тестування анкети.

Розрізняють три основних способи зв’язку дослідника з об’єктом дослідження при проведенні опитувань: по телефонупоштоюособисте інтерв’ю.

Анкета є гнучким інструментом методу опитування, оскільки для одержання необхідної інформації можуть використовуватися запитання, що відрізняються формою, формулюваннями, послідовністю. Так дослідники можуть використовувати як відкриті, так і приховані опитування.

При відкритому опитуванні використовуються формулювання запитань, що ясно відбивають його мету. Перевага цього методу опитування в можливості виключення трактувань опитуваним запитань, що не відповідають меті дослідження. Основним недоліком є прагнення опитуваного в деяких випадках уникнути відвертої відповіді й насамперед на питання особистого характеру.

Приховане опитування дозволяє уникнути вказаного вище недоліку, підвищити ступінь щирості відповідей, але може призвести до небажаних зсувів у відповідях у зв'язку з неправильним трактуванням опитуваним заданого запитання.[7]

Залежно від форми розрізняють два типи запитань: відкриті й закриті. Відкриті запитання мають форму, що відкриває для опитуваного повну свободу у формулюванні відповіді (наприклад, "Укажіть важливі для Вас характеристики пральної машини").

Закриті запитання надають опитуваному набір альтернативних відповідей, з яких він повинен вибрати одну або декілька, що щонайкраще відбивають його позицію. Ці запитання можуть вимагати однозначної відповіді ("так" чи "ні") або надавати множинний вибір.

Відкриті запитання використовуються переважно при попередніх дослідженнях, спрямованих на з'ясування характеру проблеми. Їх недолік у тому, що виникають труднощі перед дослідником при аналізі відповідей через розбіжності відтінків слів і висловлювань та неможливості їхньої однозначної інтерпретації. Тому на практиці найбільше поширення при проведенні маркетингових досліджень знайшли закриті запитання.

Формулювання запитань анкети має бути ретельно розроблено й відповідати наступним вимогам:

  • Запитання мають бути чітко поставлені й зрозумілі респонденту. Для цього важливо, щоб слова, включені до формулювання запитання, були зрозумілі опитуваному.

  • Запитання не повинні містити подвійного заперечення.

  • Інтервали варіантів відповідей (при закритих запитаннях) не повинні перетинатися (наприклад, до 20: 21–30; 31–40 і т. д.).

  • Запитання не повинні містити слова "часто", "дуже часто", "багато", "мало", "рідко" тощо, тому що кількісне сприйняття цих понять різними людьми далеко не однозначне.

Збирання вторинної інформаці

Моніторинг — постійне відстеження чіткого кола вторинної інформації та її систематизація. Цей метод часто використовують у дослідженні засобів масової інформації, для відстеження відвідування театрів, виставок, магазинів, спортивних і політичних заходів. Спосіб спостереження, коли дослідник стає частиною досліджуваної групи (фірми, курсу), не повідомляючи про це інших членів колективу, називається включеним. Переваги такого спостереження перед зовнішнім полягають у тому, що члени групи не відчувають дискомфорту від присутності стороннього, а отже, не змінюють своєї поведінки.

Для того щоб вторинну інформацію можна було проаналізувати, необхідно чітко визначити її етапи. Вони аналогічні етапам одержання первинної інформації: спочатку визначають мету дослідження, потім складають анкету з переліком запитань, на які доцільно відповісти, після цього дані групують у блоки для порівняння. Зібрана та згрупована вторинна інформація піддається статистичному, кореляційному та вірогідному аналізам. Зокрема, для аналізу рекламних, аналітичних, публіцистичних матеріалів використовують спеціальні методи, передусім контент-аналіз, тобто аналіз тексту в загальному культурному й історичному контексті подій. Існує спеціальна наука —герменевтика, що займається розробленням методів вивчення текстів у широкому розумінні цього слова. Крім законних методів збирання інформації застосовують так звані протизаконні методи. До них належить промислове шпигунство, під яким розуміють незаконне, переважно таємне, вилучення комерційно цінної інформації в її власників. Об'єктом дослідження стають технології (креслення, формули, зразки, програми, ідеї), іноді — фінансова документація (рахунки, кошториси, договори, звіти тощо).[8;3]

1. 3. Напрямки маркетингових досліджень при здійсненні ЗЕД
Середовище міжнародного маркетингу

Перед виходом фірми на закордонні ринки їй необхідно багато чого дізнатися. Вона мусить розібратися в особливостях міжнародного маркетингового середовища. За останні десятиріччя це середовище зазнало значних змін. З'явилися нові можливості і нові проблеми. До найсуттєвіших із них належать: інтернаціоналізація світової економіки, що виражається в стрімкому зростанні міжнародної торгівлі і капіталовкладень за рубежем; поступова втрата домінуючого становища США та пов'язані з цим проблеми пасивного торговельного балансу і зміни вартості долара на світовому ринку; зростання економічної могутності Японії на світовому ринку; поява групи так званих нових індустріальних країн; становлення міжнародної фінансової системи, що забезпечує вільнішу конвертованість валют; зростання числа торговельних бар'єрів, що створюються для захисту внутрішніх ринків від іноземної конкуренції; відкриття нових великих ринків (ринки КНР, арабських і постсоціалістичних країн).

Система міжнародної торгівлі

Фірма, що наважилася на діяльність за рубежем, повинна розібратися як в обмеженнях, так і в можливостях системи міжнародної торгівлі. У своїх спробах організувати збут в іншій країні вона наштовхнеться на різні обмеження. Найпоширенішим із них є митний тариф. Він являє собою податок, яким іноземний уряд обкладає деякі ввезені в його країну товари. Митний тариф може мати на меті збільшення надходжень (фіскальний тариф) або захист інтересів вітчизняних фірм (протекціоністський тариф). Крім того, для експортера може бути встановлена квота, тобто кількісна межа товарів певних категорій, які дозволено ввозити в країну. Цілями квоти є збереження іноземної валюти, захист місцевої промисловості й охорона зайнятості. Граничною формою квоти є ембарго, при якому окремі види імпорту виявляються повністю забороненими. Не сприяє торгівлі і валютний контроль, за допомогою якого регулюють обсяги готівки в іноземній валюті та її обмінний курс на інші валюти.[13]

Фірма може наштовхнутися і на низку таких нетарифних бар єрів, як дискримінація її пропозицій і наявність виробничих стандартів, дискримінаційних щодо її товарів. Водночас нині ряд країн утворили економічні співтовариства, у межах яких вони прагнуть до зниження митних тарифів і цін, до зростання зайнятості і капіталовкладень.
Кожна країна має свою специфіку, і її треба знати. Готовність країни купити ті або інші товари і послуги та її привабливість як ринку для закордонних фірм залежить від існуючого в ній економічного, політико-правового і культурного середовища.

Економічне середовище

Плануючи вихід на зовнішні ринки, спеціаліст із міжнародного маркетингу повинен вивчити економіку кожної країни, що його цікавить. При цьому важливо, щоб дослідження різних країн базувалися на аналізі матеріалів, побудованих за заздалегідь продуманим методом. Отже, фахівець із міжнародного маркетингу розглядає світ як один величезний ринок із великою кількістю сегментів. Основне його завдання - визначити подібні характеристики ринків чи їх особливості. Інакше кажучи, він повинен класифікувати світовий ринок за групами країн, схожих за своїм економічним середовищем.

Привабливість країни як експортного ринку визначається двома характеристиками. Перша з них - це структура господарства. Вона визначає потреби країни в товарах і послугах, рівні доходів і зайнятості тощо. Виділяють чотири типи господарських структур.

Країни з економікою типу натурального господарства. У межах такого типу економіки переважна більшість населення займається найпростішим сільськогосподарським виробництвом. Більшу частину своєї продукції вони споживають самі, а решту обмінюють на прості товари і послуги. У таких умовах експортер має мало можливостей. Цей тип економіки характерний для найменш розвинутих країн, яких сьогодні налічується понад 40 (переважно розташовані в Африці).[1,14]

Країни-експортери сировини. Такі країни багаті одним або кількома видами природних ресурсів, зате обділені в інших аспектах. Подібні країни є вигідними ринками для збуту видобувного устаткування, інструментів і допоміжних матеріалів, вантажно-розвантажувального устаткування, вантажних автомобілів. Залежно від чисельності іноземців, котрі постійно проживають у країні, та заможних місцевих правителів і землевласників, вона може бути також ринком збуту товарів широкого вжитку і предметів розкоші.

Країни, що промислова розвиваються. У таких країнах обробна промисловість дає уже від 10 до 20 % валового національного продукту. У міру розвитку обробної промисловості ці країни все більше заінтересовані в імпорті текстильної сировини, сталі й виробів важкого машинобудування й усе менше в імпорті готових текстильних виробів, паперових товарів та автомобілів Індустріалізація зумовлює появу нового класу багачів і невеликого але постійно зростаючого середнього класу, яким необхідні товари нових типів, причому частину цих потреб можна задовольнити тільки за рахунок імпорту.

Промислова розвинуті країни. Ця категорія країн є основним експортером промислових товарів. Вони торгують цими товарами між собою, а також вивозять їх у країни з іншими типами господарської структури в обмін на сировину і напівфабрикати. Великий розмах і розмаїття виробничої діяльності роблять промислове розвинуті країни з їх значним середнім класом багатими ринками збуту для будь-яких товарів.
Другий економічний показник - характер розподілу прибутків у країні. На розподіл прибутків впливають не лише особливості господарської структури країни, а й її політична система. За характером розподілу прибутків країни можна класифікувати на такі групи: країни з дуже низьким рівнем сімейних доходів; країни з переважно низьким рівнем сімейних доходів; країни з дуже низьким і дуже високим рівнями сімейних доходів; країни з низьким, середнім і високим рівнями сімейних доходів; країни з переважно середнім рівнем доходів.

Політико-правове середовище

Різні країни відрізняються одна від одної своїм політико-правовим середовищем. Вирішуючи питання про встановлення ділових відносин із тієї або іншою країною, слід враховувати принаймні чотири чинники.
Ставлення до закордонних закупок. Деякі країни ставляться до таких закупок дуже прихильно, інші - різко негативно. Одні країни залучають до себе капіталовкладення, пропонуючи іноземним вкладникам пільги і послуги при виборі місць розміщення підприємств, інші - вимагають від експортерів дотримання імпортних квот, блокують деякі валюти, ставлять за умову введення в керівництво створюваних підприємств великої кількості своїх громадян тощо.

Політична стабільність. Стабільність країни у майбутньому - ще одна проблема. Часта зміна уряду, різка зміна політичного курсу можуть призвести до конфіскації власності іноземної фірми, блокування її валютних резервів, введення імпортних квот чи нового оподаткування. Закордонним фірмам можливо буде вигідно займатися підприємницькою діяльністю навіть у країні з хиткою політичною стабільністю. Проте це неодмінно відіб'ється на характері їх підходу до фінансових і ділових питань.

Валютні обмеження. Іноді уряди блокують власну валюту або забороняють її переведення у будь-яку іншу. Звичайно продавець намагається отримати дохід у валюті, якою він може користуватися. Якщо це неможливо, він прийматиме блоковану валюту за умови, що на неї можна придбати товари, які йому потрібні, або товари, які він зможе продати десь в іншому місці на зручну для нього валюту. У гіршому випадку продавцю, що має справу з блокованою валютою, очевидно, доведеться вивозити свої гроші з країни, де розташована його фірма, у вигляді "неходових" товарів, які він зуміє продати в іншому місці тільки зі збитком для себе. Окрім валютних обмежень, великий ризик для продавця на закордонних ринках пов'язаний і з коливаннями обмінних курсів валют.

Державна машина. Цей чинник визначає ступінь ефективності системи допомоги іноземним компаніям із боку держави, що їх приймає. Йдеться про наявність ефективної митної служби, досить повної ринкової інформації та інших чинників, що сприяють підприємницькій діяльності.[16]

Культурне середовище

У кожної країни свої звичаї, свої правила, свої заборони. Перед тим, як розпочати розроблення маркетингової програми, продавцю треба з'ясувати, як сприймає закордонний споживач ті або інші товари і як він використовує їх. Незнання культурного середовища знижує шанси фірми на успіх. Відрізняються країни одна від одної і прийнятими в них нормами поведінки в діловому світі. Перед проведенням переговорів в іншій країні бізнесмен повинен проконсультуватися стосовно цих особливостей. У кожній країни (і навіть в окремих регіонах усередині країни) свої культурні звичаї, свої переваги, які діяч ринку повинен знати.

Таким чином, вивчення зовнішнього ринку передбачає проведення досліджень, які охоплюють широкий спектр проблем. Фірми, що використовують результати цих досліджень, одержують цілком очевидні переваги в конкурентній боротьбі. Водночас організація маркетингових досліджень на зовнішньому ринку в повному обсязі потребує значних зусиль і коштів і під силу обмеженому колу компаній. Більшість же фірм вимушені, поряд із дослідницькою роботою власного персоналу, звертатися за послугами комерційних фірм для виконання визначених дослідницьких програм. Тому вслід за аналізом цілей, напрямків і конкретних методів дослідження ринку на базі маркетингових служб промислових і торговельних компаній доцільно розглянути масштаби й організацію вивчення ринку в межах спеціалізованих дослідницьких (або, як їх часто називають, маркетингових) фірм та інших подібних організацій комерційного типу.

Розділ 2. Дослідження діяльності ВАТ «Новоархангельський сирзавод»

2.1. Загальна характеристика Новоархангельського сир заводу

В Кіровоградській області є один з найкращих куточків – це містечко Новоархангельськ, яке розташоване на березі чудової річки Синюха. Одним із найбільших підприємств Новоархангельська є «ВАТ Новоархангельський сирзавод», який побудований ще в 1964 році. До 1995 на сирзаводі працював цільномолочний цех, випускались такі види продукції:

  • Кефір 2,5%, 3,2%; жирності

  • Молоко 2,5%,3,2%

  • Сир знежирений

  • Сметана 20% жирності

В даний час цех закритий, обладнання демонтоване і цільно-молочна продукція не випускається в зв’зку з відсутністю ринків збуту. Основна спеціальність сирзаводу – це сири. Вже більше сорока років продукція цього заводу, а саме славнозвісні сири користуються величезним попитом і постачаються по всій Україні, а також далеко за її межами. Був у нашій країні такий тяжкий період, коли не всі підприємства змогли витримати спад економіки, багато сирзаводів і молокозаводів збанкрутіли, а «ВАТ Новоархангельський сирзавод» зміг вистояти в найтяжчих умовах і ще й збільшив обсяг свого виробництва і реалізації продукції, розширив асортимент сирів, завоював достойне місце серед найкращих підприємств України.

Відкрите акціонерне товариство Новоархангельський сирзавод побудоване в 1964 році по проекту «Укргірпром’ясомолпрому». Територія заводу складає 14300 м квадратних в межах населенного пункту – міста Новоархангельськ. Потужність підприємства складає 100 тонн молока на добу. В сировинну зону сирзаводу входять 23 сільськогосподарських підприємства Новоархангельського району, 2 Добровеличківського району 4 Тальнівського району, 25 пунктів заготівлі молока від населення.

Сирзавод має основні і допоміжні цехи:

    • Основні: сироварний, приймально-апаратний, дозрівання сирів.

    • Допоміжні: лабораторія, механічне відділення.

Рис.2.1. Організаційна структура Новоархангельського сирзаводу

Керує заводом голова правління, але він не може самостійно вирішувати всі питання.

До складу правління входять п’ять членів. Голові правління безпосередньо підпорядковуються головний бухгалтер, головний інженер, начальник виробничої лабораторії, начальник відділу кадрів. Головний інженер керує головним механіком, майстрами всіх цехів і господарчим двором. Для адмінперсоналу складений штатний розпис, в якому чітко вказано посадові оклади, а також є посадові інструкції, в яких розписано права і обов’язки працівників підприємства. Всього на заводі адмінперсоналу 15 чоловік. Раз на два роки на підприємстві адміністрація разом з профкомом складають колективний договір, який затверджується на зборах трудового колективу.

Перелік посад ВАТ «Новоархангельський сирзавод»

  1. Голова правління ВАТ – 1

  2. Головний інженер – 1

  3. Головний бухгалтер – 1

  4. Головний механік – 1

  5. Начальник відділу кадрів – 1

  6. Начальник виробничої лабораторії – 1

  7. Економіст – 1

  8. Замісник головного бухгалтера – 1

  9. Інженер – мікробіолог – 1

  10. Бухгалтери – 3

  11. Комірник – 1

  12. Інженер з охорони праці – 1

  13. Майстер сироварного цеху – 1

  14. Майстер цеху дозрівання сирів – 1

  15. Майстер приймального цеху – 1

  16. Технолог – 1

Свою діяльність завод здійснює відповідно до чинного законодавства України та Статуту. Воно створене з метою насичення ринку та задоволення потреб населення у молочній продукції. Загальна чисельність працівників на заводі становить 101 чоловік.

Також на сирзаводі є своя автоколона, яка налічує 15 молоковозів, 2 автомобілі Камаз, та 3 легкових автомобілі. Зараз завод охороняє спеціальна охоронна фірма «ВДСО», яка забезпечує збереження приватної власності.

Постійний Статут заводу був затверджений 21.04.1996 року. Приватизація заводу була закінчена. На даний час найвищим органом керівництва є загальні збори акціонерів «ВАТ Новоархангельський сирзавод». В період між зборами керівництво підприємством доручено Правлінню акціонерного товариства. В 2008 році 95% акцій сирзаводу було закуплено «АТ Молочний альянс». До альянсу входять такі контрагенти: Пирятинський сирзавод, Баштанський сирзавод, Еталонмолпродукт, Яготинський молокозавод, Золотоніський маслоробний к-т, Згурівський сирзавод та інші.

Ведення реєстру акціонерів веде незалежний реєстратор Кіровоградський центр ведіння реєстрів. Зараз цей реєстр складає 3817 акціонерів.

Для Новоархангельського сирзаводу основною сировиною для виробництва сиру являється молоко. Ця сировина купується по таким видам закупки:

  • Молоко від господарств

  • Молоко від населення

  • Молоко від організацій

В сировинну зону сирзаводу входять 23 сільськогосподарських підприємства Новоархангельського району, 2 Добровеличківського району 4 Тальнівського району, 25 пунктів заготівлі молока від населення.

Основні постачальники ВАТ «Новоархангельський сирзавод» :

Пічне паливо на завод постачають такі фірми : Бізнес-успіх, РУР Груп С.А.; послуги зв’язку надають Київстар Дж.Ес.Ем., АТДУ «ДжіЕс1 Україна»; послуги охорони надає ВДСО при УМВСУ в Кіровоградській області; постачальники електроенергії і тари : ГУМНС України в Кіровоградській області, Кіровоградобленерго, Н-архангельськРЕМ та Кіровоградстандартметрологія; постачальники обладнання: Молпромобладнання, ТОВ Новий стиль; сухе молоко на завод поставляють: Еталонмолпродукт та Яготинський маслозавод.

Аналіз виробничої діяльності Новоархангельський сирзавод має свою компресорну і котельню. Котельня забезпечує потребу в теплопостачанні заводу, а також 16-ти квартирного житлового будинку для співробітників сирзаводу. Потужність котельні 4 тонни пару за одну годину. Обслуговує котельню 4 кочегари, котельня працює на мазуті М-100. Для охолодження молока завод має 5 холодильних установ

Основна спеціальність сирзаводу – це сири. Основні види сирів, які зараз випускаються на Новоархангельському сирзаводі:

  • Сир Буковинський 50%

  • Сир Голандський 50%

  • Сир «Едам» 45%

  • Сир «Дуплет» 45%

  • Сир «Гауда» 50%

  • Сир «Російський» 50%

Сир на заводі вариться у спеціальних венгерських ваннах, в які з цеху поступає молоко, добавляється спеціальна суміш і під наглядом майстра сирцеху за день здійснюється 7 - 8 варок сиру. Зерно сиру з пресформи на ліфті потрапляє до сиросховища, де сир дозріває, «Буковинський – 1 місяць, «Голандський – 1,5 місяця. В цеху дозрівання сирів працівники доглядають за сиром на протязі всього періоду. Він знаходиться на полицях, його миють, протирають від плісняви, яка при дозріванні сиру повинна бути обовязково присутня. Якщо вона має сіруватий колір – сир якісний, дозріває правильно, якщо червоний – значить брак. Завідуюча лабораторією постійно проводить дегустацію сирів на вміст жиру, білків, якість і смакові параметри. Після дозрівання сир кладуть у плівку або заливають парафіном, приклеюють етикетки, пакують у ящики і відправляють покупцям.

2.2. Аналіз основних техніко-економічних та фінансових показників ВАТ «Новоархангельський сирзавод»

Аналіз основних засобів та оборотних коштів.

Основні засоби.

Згідно бухгалтерського обліку станом на 31.12.2009 року первинна вартість основних засобів складає 4367 тис. грн. Знос нарахований в сумі – 1989 тис. грн. Залишкова вартість основних засобів на 31.12.09 становить 2378 тис. грн.

За звітний період було надходження 4 одиниці основних засобів на суму 301,0 тис. грн. , та вибуло за звітний період 2 одиниць на суму 51,0 грн.

Облік основних засобів у товаристві ведеться згідно з «Положенням» (стандарту) бухгалтерського обліку №7, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №92 від 27.04.2000 року.

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються по таких групах:

  1. Будинки, споруди та передавальні пристрої загальнлю вартістю.

  2. Машини та обладнання, вартістю.

  3. Транспортні засоби.

  4. Інструменти, прилади та інвентар.

Коефіцієнт зносу основних засобів 2008 =

Коефіцієнт зносу ОЗ 2009 =

Коефіцієнт придатності ОЗ 2008 =

Коефіцієнт придатності ОЗ 2009 =

Отже, провівши розрахунки, можна зробити висновок, що коефіцієнт зносу основних засобів у 2009 році у порівнянні з 2008 роком зменшився. Даний показник, що характеризує стан і ступінь зносу основних засобів (ОЗ) виявляє позитивну тенденцію для Новоархангельського сирзаводу, оскільки його зростання означає покращення стану ОЗ - його оновлення та покращення його роботи. Виходячи з цього проаналізувавши коефіцієнт придатності, який характеризується тенденцією збільшення, в даному випадку це добре.

Таблиця 2.

Структура і динаміка основних засобів за період 2008-2009 рр.

Група основних засобів

Середньорічна вартість ОФ

У % розрахунковий період до базового

Приріст(+) Зниження (-)

(фондів)

 

2008 р

2009 р

2008 р %

2009 р %

2009 до 2008

2009 до 2008

Будинки.Споруди.передавальні пристрої.

1204

1427

38,7

32,7

118,5

18,5

Машини та обладнання

1502

2054

48,3

47

136,7

36,7

Транспортні засоби

325

701

10,5

16,1

215,6

115,6

Інструменти,прилади,інвентар (меблі)

57

84

1,8

1,9

147,3

43,3

Інші основні засоби

-

 -

Бібліотечні фонди

 -

Малоцінні необоротні активи

24 

 101

 0,7

 2,3

420,8 

320,8

Усього

3112

4367

100

100

618,1

534,9

Як бачимо з таблиці, що найбільшу частину в основних засобах займають – машини і обладнання. По цій групі фондів на протязі всього періоду не відбувається значних змін. А саме 2008 рік – у відсотках 48,3%, 2009 – 47%, а також велике значення має перша група основних фондів – це будинки і споруди. А саме 2008 рік мало відрізняється від 2009 року, лише на 6%. Значні зміни відбулися в групі транспортних засобів 2009 рік до 2008 року 115,6%. А інструменти і прилади не зазнали значних змін, всього на 0,1%.

Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів. Амортизація на основні засоби нараховується згідно норм і методів нарахування амортизації основних засобів, передбачених податковим законодавством:

  • Перша група – 5%

  • Друга група – 10%

  • Третя група – 6%

  • Четверта група – 15%

В 2009 році за податковим методом нарахована амортизація в сумі 336 тис. грн. Фінансова звітність (Форма 5) в додотках до річного звіту дає повну інформацію щодо кожної групи основних засобів.

Оборотні активи.

До оборотних активів підприємства належать виробничі запаси, товари, готова продукція, грошові кошти на рахунках підприємства, грошові кошти за товари, послуги, а також зобов'язання перед бюджетом і позабюджетним фондам.

Виробничі запаси – придбані або самостійно виготовлені запаси, які підлягають подальшій переробці на підприємстві або утримуються для іншого споживання в ході нормального операційного циклу. Вони поділяються на:

  • Сировину – придбані або отримані іншим чином продукти, матеріали, які призначені для подальшої переробки;

  • Основні і допоміжні матеріали;

  • Комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначенні для виробництва продукції, обслуговування виробництва та адміністративних потреб.

Формування запасів у бухгалтерському обліку та розкриття у фінансовій звітності здійснюється згідно із стандартом №29 «Запаси» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року №246 . Первинною вартістю запасів, являються кошти, що сплачуються постачальником за вирахуванням непрямих податків, транспортно-заготівельні витрати та інші, які безпосередньо пов'язанні з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях. Залишок готової продукції на 31.12.2009 року становить 249 тис. грн.

Таблиця 3

Динаміка і структура оборотних коштів за період 2008-2009 рр.

Елементи оборотних коштів

Середньорічна вартість оборотних коштів

У % розрахунковий період до базового

У % приріст(+) зниження (-)

2008,тис.грн.

2008р. %

2009,тис. грн.

2009р. %

2009 до 2008

2009 до 2008

1.Виробничі запаси

695

42,7

650

55,5

93,5

-6,5

2.Незавершене виробництво

 -

 -

3.Готова продукція

897

55,3

249

21,3

27,7

-72,3

4.Дебіторська заборгованість

462

140

12

 -

+140

5.Поточні фінансові інвестиції

 -

 -

6.Грошові кошти

29

1,7

127

10,8

438

+338

7.Інші оборотні кошти

2

0,12

4

0,4

2

-98

Разом

1623

100

1170

100

561,2

+301,2

З таблиці видно, що з 2008 року оборотні кошти поступово зменшились, на 453 тис. грн. в 2009 році. Виробничі запаси за звітний період зменшилися з 695 тис. грн. в 2008 році до 654 тис. грн. в 2009 році. Готова продукція також зменшилася з 897 тис. грн. в 2008 році до 249 тис. грн. в 2009 році. Сиру на дозріванні на кінець звітного періоду на 630 тис. грн. менше. Грошові кошти і дебіторська заборгованість збільшилися.

Готова продукція – це продукція, яка виготовлена на підприємстві, визначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченими договорами або іншими нормативно-правовими актами. До оборотних активів також відносяться товари по реалізаційних цінах, а також дебіторська заборгованість. Дебіторська заборгованість розподіляється на:

  • Дебіторську заборгованість по виданих авансах;

  • Дебіторську заборгованість за розрахунках з бюджетом;

  • Дебіторську заборгованість з внутрішніх розрахунків;

  • Іншу дебіторську заборгованість

Визначення дебіторської заборгованості відповідає нормам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №10, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 року №237.

Станом на 31.12.2009 року дебіторська заборгованість по розрахунках з бюджетом становить 30 тис. грн. Заборгованість за виданими авансами становить 110 тис. грн.

Аналіз собівартості продукції, нормування витрат та рентабельності.

Первісною вартістю запасів і продукції, що виготовляється власними силами підприємства визначається собівартість їх виробництва, яка визначається за ПСБО 16 «Витрати».

До виробничої собівартості продукції включається:

  • Прямі матеріальні витрати;

  • Прямі витрати на оплату праці;

  • Загальновиробничі витрати.

На ВАТ «Новоархангельський сирзавод» правильність формувань та складу витрат на виробництво продукції для податкового обліку ведеться згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року №283/97ВР. В бухгалтерському обліку формування витрат здійснюється згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318. Для оцінки вартості запасів товариство використовує метод середньозваженої оцінки.

Таблиця 4

Динаміка і структура операційних витрат сирзаводу

Показники

2008 р тис.грн.

2009 р тис.грн

2008 р у %

2009 р у %

2008 до 2009

1.Матеріальні витрати

25686

31864

87,5

85,2

124

2.Витрати на оплату праці

1728

2558

5,8

6,8

148

3.Відрахування на соціальні заходи

635

938

2,3

2,5

148

4.Амортизація

198

336

0,6

0,9

170

5.Інші операційні витрати

1120

1715

3,8

4,6

153

Разом

29367

37411

100

100

743

Найбільшу питому вагу в операційних витратах займають матеріальні витрати. Динаміка зростання цих витрат слідуюча: в 2008 році – 25686 тис. грн., в 2009 році 31864 тис. грн. Витрати на заробітну плату в 2008 році склали 1728 тис. грн., в 2009 – 2558 тис. грн. Амортизаційні відрахування підвищилися з 198 тис. грн. в 2008 році до 336 тис. грн. в 2009 році. Інші операційні витрати збільшилися.

Окрім основних витрат багато чого можна сказати і про допоміжні витрати. Це витрати, які також мають дуже важливе значення: а саме упаковка товару, етикетка, сичужні матеріали, марля, лавсан, сіль та інші матеріали. Наприклад, багато років у сиросховищі для упаковки сирів користувалися дерев'яною тарою, яка булла громіздкою і неестетичною, потім її замінили гофротарою. Це мало великий вплив і для полегшення праці людей і зовсім змінився зовнішній вигляд продукції.

Аналіз рентабельності Новоархангельського сирзаводу.

Коефіцієнт рентабельності активів 2008 року =

Коефіцієнт рентабельності активів за 2009 рік =

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу 2008 року =

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу за 2009 рік =

Коефіцієнт рентабельності діяльності 2008 року = = 0,051

Коефіцієнт рентабельності діяльності 2009 року =

Коефіцієнт рентабельності продукції за 2008 рік =

Коефіцієнт рентабельності продукції за 2009 рік =

Провівши розрахунки можна робити висновки, що всі показники рентабельності підприємства у 2009 році у порівнянні з 2008 року зменшилися, що говорить про погіршення фінансового стану Новоархангельського сир заводу.

Аналіз основних фінансових показників

Грошові надходження на ВАТ «Новоархангельський сир завод» поступають в основному на реалізовану продукцію. Основними покупцями сир заводу є великі торгові фірми, «АТ Молочний альянс», маслосирбази холодокомбінати. Гроші за реалізовану продукцію надходять у три комерційні банки, послугами, яких користується сир завод. Облік касових операцій ведеться у відповідності з Положенням ведення касових операцій у національній валюті, затверджено Правлінням Національного Банку України від 19.02.2001 року №72 із змінами від 1.08.2001 року №311. Облік операцій по касі та розрахунковому рахунку та інших рахунках ведеться в повному обсязі та на всіх бухгалтерських регістрах.

Згідно бухгалтерського обліку станом на 31.12.2009 року на рахунку товариства було 124 тис. грн., залишок готівки в касі 3 тис. грн.

Інформацію про рух грошових коштів викладено у звіті «Про рух грошових коштів», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року №87.

За рік відбулося збільшення оборотних активів на 4616 тис. грн., збільшення поточних зобов’язань на 5422 тис. грн. та зменшення готівкових коштів в національній валюті на 98 тис. грн. Визначення доходу товариства згідно податкового обліку виконується без порушень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року №283;97 – ВР(зі змінами та доповненнями) згідно бухгалтерського обліку дохід від реалізації визначається згідно з ПСБО-15 «Доходи».

Згідно з даними форми №2 «Звіт про фінансові результати», що підтверджується бухгалтерською звітністю, за 2004 рік фінансові показники Товариства наступні:

  • Податок на додану вартість – 7714 тис. грн.

  • Чистий доход(виручка) від реалізації – 40932 тис. грн.

  • Собівартість реалізованої продукції – 37254 тис. грн.

  • Валовий прибуток – 3678 тис. грн.

  • Адміністративні витрати – 1490 тис. грн.

  • Фінансові результати від операційної діяльності – 1442 тис. грн.

  • Фінансові витрати (відсотки за кредит) – 906 тис. грн.

  • Фінансові результати від звичайної діяльності – 531 тис. грн.

  • Податок на прибуток від звичайної діяльності – 384 тис. грн.

  • Фінансові результати від звичайної діяльності – 147 тис. грн.

Таким чином, чистий прибуток товариства становить – 147 тис. грн.

Цей прибуток розподіляється згідно Статуту на такі цілі:

  • Резервний фонд – 7%

  • Фонд розвитку виробництва – 35%

  • Фонд матеріального заохочення – 30%

  • Фонд соціального розвитку – 18%

  • Фонд дивідендів – 10%

Аналіз ліквідності підприємства

Аналіз ліквідності підприємства дає змогу визначити спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання.

Аналіз ліквідності підприємства здійснено шляхом розрахунку наступних показників (коефіцієнтів):

  • коефіцієнта покриття;

  • коефіцієнта швидкої ліквідності;

  • коефіцієнта абсолютної ліквідності;

  • чистого оборотного капіталу.

Коефіцієнт покриття 2008 =

Коефіцієнт покриття 2009 =

Коефіцієнт швидкої ліквідності 2008 =

Коефіцієнт швидкої ліквідності 2009 =

Коефіцієнт абсолютної ліквідності 2008 =

Коефіцієнт абсолютної ліквідності 2009 =

Чистий оборотний капітал 2008 = Усього оборотних активів – усього поточних зобов’язань = 2924- 2018 = 906 тис грн.

Чистий оборотний капітал 2009 = 7540 – 7440 = 100 тис грн.

Провівши розрахунки, можна побачити, що зростання коефіцієнту швидкої ліквідності у 2009 році відображає покращення платіжних можливостей підприємства до сплати поточних зобов’язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами.

Зменшення чистого оборотного капіталу у 2009 році у порівнянні з 2008 свідчить про погіршення спроможності сплачувати свої поточні зобов'язання та часткового розширення подальшої діяльності.

Аналіз платоспроможності підприємства

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.

Коефіцієнт платоспроможності 2008 =

Коефіцієнт платоспроможності 2009 =

Коефіцієнт фінансування 2008 =

Коефіцієнт фінансування 2009 =

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами 2008 =

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами 2009 =

Коефіцієнт маневреності власного капіталу 2008 =

Коефіцієнт маневреності власного капіталу 2009 =

Зменшення коефіцієнту платоспроможності відображає негативну динаміку зростання у звітному періоді, що означає зменшення питомої ваги власного капіталу в загальній сумі засобів.

Збільшення коефіцієнту фінансування також є негативним для ВАТ «Новоархангельський сирзавод», оскільки характеризує зменшення залежності підприємства від залучених засобів.

Зменшення коефіцієнту забезпеченості показує спадання забезпеченості підприємства власними оборотними засобами, і, водночас, збільшення залежності від залучено капіталу, що є негативним для фінансової стійкості підприємства.

Зменшення коефіцієнту маневреності власного капіталу означає зменшення частки власного капіталу, який використовується для фінансування поточної діяльності.

2.3. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Аналіз експортно-імпортних операцій підприємства.

Експортно-імпортні операції – це процес купівлі-продажу певною країною товарів в іноземців. Експортно-імпортні операції вважаються здійсненими, коли відповідний товар пройшов митне очищення, доставлений до замовника, повністю сплачений і сплачені всі необхідні платежі: внутрішні податки, комісійні, збори.

Новоархангельський сирзавод займається експортними операціями. Основними покупцями для заводу являються такі країни як Росія, Молдова та Казахстан.

Рис.2.2. Товарна структура експорту

Отже, в 2008 році за кордон було продано сиру 175 тонн, а в 2009 році – 228 тонн. Це на 43 тонни більше. Тому у 2009 році експорт на сирзаводі порівняно з 2008 роком покращився. Це пов’язано з тим, що в 2009 році в закордонних країнах з’явилася більша довіра до смаку, якості та ціни продукції заводу, а також в 2009 році Росія в додаток до інших видів сирів, почала купувати ще й новий вид сиру «Дуплет», який в 2008 році за кордон не продавався.

Рис.2.3. Географічна структура експорту

З малюнка видно,що Росії було продано 105 тонн сиру, Казахстану – 70, Молдові – 53 тонни. Отже, найкращим партнером по експорту для Новоархангельського сирзаводу є Росія.

Транспортні документи, які використовуються для зовнішньої торгівлі:

  1. Коносамент – документ, який видається судновласником вантажовідправнику у засвідчення прийняття вантажу до перевезення морським шляхом;

  2. Чартер – особливий вид договору морського перевезення вантажів в якому одна сторона зобов’язується надати судно у зазначений порт для навантаження товару та перевезти його з умовою надання цього судна у порт призначення, а інша сторона зобов’язується у чітко встановлений термін надати вантаж для перевезення;

  3. Бордеро – документ, який використовується в автодорожніх перевезеннях, де чітко перераховується вантаж і який містить посилання на копію накладної автодорожнього перевезення.

На ВАТ Новоархангельський сирзавод використовується такий вид транспортного документа як бордеро. Під час експорту продукції укладається договір купівлі-продажу товарів. В договорі вказується як саме здійснюється перевезення товарів, а саме, вивіз товару здійснюється автомобільним транспортом покупця або транспортом перевізника за договорами на перевезення вантажу.

У вантажно-митній декларації ми можемо побачити яким чином здійснюється експорт продукції на Новоархангельському сирзаводі. Умови поставки FCA (франко-перевізник): експортер звільняється від своїх зобов’язань у момент передачі товару основному перевізнику. До зобов’язань експортера належить здійснення усіх необхідних процедур щодо експортно-митного очищення товару.Товар оплачується в іноземній валюті.

В основному всі експортні операції сирзавод здійснює через посередника ТОВ «Еталонмолпродукт» , який і надає транспортні засоби для перевезення вантажу за кордон. Форма оплати сирзаводу за транспортно-експедиційні послуги така: безготівковий розрахунок, оплата протягом 3-х банківських днів, пеня за несвоєчасну оплату 1% від суми франку. Простій автомобіля на розвантаженні більше ніж 48 годин сплачується в розмірі 250 грн. за кожну наступну добу. Всі ці дані про транспорт, який перевозить груз та форма оплати за транспортні послуги вказуються у рахунку-фактурі.

Перед тим як відправити товар за кордон ВАТ «Новоархангельський сирзавод» складає реєстр-заяву на страхування відправок за Генеральним договором майнового транспортного страхування вантажів по ТОВ «Еталонмолпродукт». В цій заяві вказується: дата початку перевезення вантажу, вид перевезення, а саме, номер автомобіля, який буде перевозити товар. А також вказується повна назва вантажу, вартість вантажу, страховий тариф (у відсотках), страхова премія, вага і обсяг вантажу, пункт з якого буде починатися перевезення і місце доставки товару.

На ВАТ «Новоархангельський сирзавод» для продажу продукції

укладається договір купівлі-продажу товарів. В ньому вказується: предмет договору, ціна, якість та кількість товару, порядок передачі товару, оплата товару, непереборна сила, відповідальність сторін, порядок вирішення спорів, термін дії даного договору, юридичні та банківські реквізити сторін та інші умови.

На сирзаводі основними документами для здійснення зовнішньоекономічної діяльності є:

  1. Платіжне доручення – це розрахунковий документ, що містить вимогу одержувача безпосередньо до платника сплатити суму грошей та доручення платника банку, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної платником суми грошей зі свого рахунка на рахунок одержувача. У платіжному дорученні вказується платник, банк платника, одержувач, банк одержувача, сума до сплати та призначення платежу.

  2. Видаткова накладна – універсальний документ за допомогою якого користувач може здійснити реалізацію готової продукції та товарів, матеріалів та основних засобів, відгрузити товари на комісію та надати послуги. У накладній вказується постачальник, одержувач, замовлення, кількість товару та його назви, сума без ПДВ, сума з ПДВ та вказуються підписи голови правління, головного бухгалтера, того хто відвантажив та хто отримав.

  3. Рахунок - фактура – виписується після остаточного приймання товару покупцем. В ньому вказується перевізник-експедитор, замовник, предмет розрахунку, ставка, сума до сплати, форма оплати, призначення платежу та підпис перевізника-експедитора.

  4. Вантажно-митна декларація – заява, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів. В митній декларації містяться такі пункти: відправник (експортер), форми, всього товарів, всього місць, довідковий номер, одержувач, особа відповідальна за фінансове врегулювання, країна першого призначення, країна виробник, відомість про вартість, декларант (представник), ідентифікація і країна реєстрації транспортного засобу при відправленні (прибутті), ідентифікація і країна реєстрації активного транспортного засобу на кордоні, валюта та загальна сума за рахунком, курс валюти, характер угоди, вид транспорту на кордоні, вид транспорту в межах країни, місце навантаження(розвантаження), фінансові та банківські відомості, митний орган виїзду(в’їзду), місцезнаходження товарів, вантажні місця та опис товарів, нарахування платежів, подробиці розрахунків, принципал, передбачувані митні органи і країна транзиту.

  5. Сертифікат про походження товару – документ установленої форми, який однозначно свідчить про країну походження товару, виданий органом держави-експедитора, уповноваженим у відповідності з національним законодавством. В ньому вказується: відправник, одержувач, транспортний засіб, де виданий, для якої країни призначений, кількість місць і вид упаковки, опис товару, вага, номер і дата рахунку-фактури, посвідчення, декларація пред’явника.

Розділ 3. Вдосконалення проведення маркетингових досліджень на підприємстві при виході на зовнішній ринок

3.1. Організація маркетингових досліджень на підприємстві

Сир – один з найбільш живильних і калорійних харчових продуктів. Живильна цінність його обумовлена високою концентрацією білка і жиру, наявністю незамінних амінокислот, вітамінів, солей кальцію і фосфору, необхідних для нормального розвитку організму людини. Сир корисний для людей будь-якого віку й особливо для дітей.

Особлива увага ВАТ «Новоархангельський сирзавод» до своєї продукції є гарантією того, що споживач одержує високоякісні, свіжі молочні продукти, виготовлені з екологічно безпечної сировини.

Місія ВАТ «Новоархангельський сирзавод»: виробництво за унікальною рецептурою високоякісних натуральних сирів без ГМО з метою максимально повного задоволення споживацьких смаків і уподобань.

Цілі

Протягом наступних трьох років ВАТ «Новоархангельський сирзавод» намагатиметься досягнути таких цілей:

  1. Не фінансові цілі:

  • вихід на ринки сиру Дніпропетровської, Запорізької та Донецької областей;

  • освоєння унікальної технології упакування продукції без доступу;

  • формування бази постійних клієнтів фірми та забезпечити їх поповнення.

  1. Фінансові цілі:

  • після року діяльності досягти чистого прибутку на рівні 20 % від доходу;

  • забезпечити самофінансування технологічних проектів підприємства.

Основна компетентність і конкурентні переваги

ВАТ «Новоархангельський сирзавод» прагне досягти максимального рівня якості продукції по всіх товарних позиціях. Для цього підприємство постійно вдосконалює власну сировинну базу та постійно впроваджує інноваційні рішення у виробництво.

Основні конкурентні переваги:

  1. Традиційні технології сироваріння – виробничий цикл складає близько 45 днів.

  2. Оригінальні рецепти і насичений смак.

  3. Наявність подарункового варіанту упаковки.

ВАТ «Новоархангельський сирзавод» реалізовує продукцію, для виробництва якої використовується лише високоякісна сировина, передові технології, найсучасніша упаковка, широко застосовується велика кількість різних смачних та поживних наповнювачів сиркових мас.

Таблиця 5

Наявний асортимент продукції ВАТ «Новоархангельський сирзавод»

Асортиментна група

Кількість позицій товарів в групі

Тверді сири

22

Тверді сири фасовані

14

Напівтверді сири

4

М’які сири

1

Асортиментна політика ВАТ «Новоархангельський сирзавод» здійснюється з метою забезпечення потреб ринку в нових, вдосконалених та традиційних видах продукції, які користуються відповідним попитом на ринку.

В умовах нестабільності зовнішнього середовища, невизначеності і ризику виникає проблема своєчасної адаптації суб'єкта господарювання до зовнішніх змін. У сучасному світі доведено, що успіх діяльності підприємства визначається тим, наскільки вдало воно вписується в зовнішнє оточення і пристосовується до нього. З цією метою зарубіжними фірмами використовується система стратегічного управління.

Завдання стратегічного планування полягає в тому, щоб забезпечити своєчасну адаптацію підприємства до змін зовнішнього середовища і нівеляції її негативного впливу. Для успішного подолання небезпеки, яка виникає у підприємства в зовнішньому середовищі необхідно мати відповідний потенціал.

Основою для прийняття стратегічного плану маркетингу є комплексний аналіз, що проводиться на основі ретельного вивчення навколишнього середовища маркетингу. Будь-яке підприємство, навіть знову створене, починає свою діяльність не в порожньому просторі, а на ринку. Довкола нього діють інші підприємства – постачальники, споживачі, організації, які реалізують продукцію з якими необхідно встановлювати певні взаємини. На роботу підприємства впливає й зовнішнє середовище.

Щоб забезпечити ВАТ «Новоархангельський сирзавод» довгострокове стійке існування необхідно володіти інформацією про фактори зовнішнього середовища й діяльність самого підприємства.

SWOT-аналіз – метод стратегічного аналізу, який дозволяє визначити сильні (Strength – сила) і слабкі (Weakness – слабкість) сторони фірми, а також її можливості (Opportunity – можливість) та загрози (Threat – загроза). Причому можливості і загрози зумовлені зовнішніми (неконтрольованими та слабо контрольованими) факторами, а сильні і слабкі сторони – внутрішніми (контрольованими фірмою) факторами (фінанси, маркетинг, менеджмент, виробництво, інновації). SWOT-аналіз діяльності ЗАТ «Пирятинський сир завод» необхідний для обґрунтування стратегії підприємства, оскільки стратегія повинна якнайкраще поєднувати внутрішні можливості фірми і зовнішню ситуацію.

Процедура проведення SWOT-аналізу в загальному вигляді зводиться до заповнення матриці, у якій відбивають і потім зіставляються сильні і слабкі сторони підприємства і можливості і загрози ринку. Це зіставлення дозволяє визначити, які кроки можуть бути використані для подальшого розвитку підприємства, а також які проблеми необхідно терміново вирішити.

Аналіз чинників зовнішнього середовища здійснюється з метою виявлення і передбачення потенційних можливостей і загроз для підприємства. Аналіз зовнішнього середовища дозволяє своєчасно прогнозувати вплив зовнішніх загроз і можливостей на діяльність підприємства. Окрім цього аналіз зовнішнього середовища дозволяє своєчасно розробляти ситуативні плани на випадок виникнення непередбачених обставин і сформулювати стратегію, яка дозволить досягти поставлених цілей на перспективу.

Внутрішнє середовище безпосередньо впливає на діяльність підприємства і визначає його потенціал. Метою аналізу внутрішнього середовища підприємства є виявлення його внутрішніх сил для максимального використання зовнішніх можливостей і виявлення слабких сторін підприємства, які можуть ускладнити проблеми, які пов'язані із зовнішніми загрозами. Метод, за допомогою якого здійснюється діагностика внутрішнього середовища, називається управлінським обстеженням.

Сила – це те, у чому компанія процвітала, або якась особливість, що надає їй додаткові можливості. Сила може полягати в навичках, значному досвіді, цінних організаційних ресурсах або конкурентних можливостях, досягненнях, що дають фірмі переваги на ринку (наприклад, більш гарний товар, зроблена технологія, краще обслуговування клієнтів, велика впізнаваємість товарної марки). Головні переваги компанії сприяють створенню конкурентних переваг.

Слабкість – це відсутність чогось важливого для функціонування компанії або те, що їй не вдається (у порівнянні з іншими), або щось, що ставить її в несприятливі умови. Слабка сторона в залежності від того, наскільки вона важлива в конкурентній боротьбі, може стати роковою для компанії, в той час як інші не дуже важливі і можуть бути легко виправлені.

З погляду формування стратегії сильні сторони компанії важливі, оскільки вони можуть бути використані як основа для формування стратегії і конкурентної переваги. Якщо сильних сторін недостатньо для того, щоб сформувати на їхній основі успішну стратегію, то керівництво компанії повинне терміново створити базу, на якій ця стратегія могла б ґрунтуватися.

У той же час успішна стратегія повинна бути спрямована на усунення слабких сторін, що роблять компанію уразливою, заважають її діяльності або не дають їй використовувати привабливі можливості. Отже, стратегія повинна цілком враховувати сильні, слабкі сторони компанії і її конкурентні можливості.

Можливості – це сприятливі обставини, які підприємство може використовувати для одержання переваг. Як приклад ринкових можливостей можна привести погіршення позицій конкурентів, зростання попиту, ріст рівня доходів населення. Слід зазначити, що можливостями з погляду SWOT-аналізу є не всі можливості, що існують на ринку, а тільки ті, котрі може використовувати дане підприємство. Слабкі та сильні сторони компанії, а також здатність конкурувати дозволяють їй використовувати одні можливості краще, ніж інші. Найвигіднішими для фірми є ті можливості галузі, які забезпечують максимальне підвищення прибутку компанії, при яких фірма здобуває найбільші конкурентні переваги, а також які є сприйнятливими для компанії у фінансовому відношенні.

Загрози – події, настання яких може зробити несприятливий вплив на підприємство. Приклади ринкових загроз: вихід на ринок нових конкурентів, ріст податків, зміна смаків покупців, зниження народжуваності поява більш дешевих технологій і т. п. (Додаток А)

Щоб відповідати становищу компанії, стратегія повинна бути спрямованою на використання перспектив, що відповідають можливостям компанії та забезпечувати захист від зовнішніх загроз. Розробляючи стратегію, слід пам’ятати, що можливості і загрози можуть переходити в свою протилежність. Так, невикористана можливість може стати загрозою, якщо її використовує конкурент, а вдало відвернена загроза може створити у підприємства додаткову сильну сторону у тому випадку, якщо конкуренти не усунули цю ж загрозу. Вивчаючи внутрішнє середовище організації не можна відокремлено концентруватись на якомусь одному факторі, так як всі фактори є взаємопов’язані і взаємозалежні. Потрібно враховувати крім самих факторів, і їх взаємодію, розглядаючи внутрішнє середовище як єдину систему, як комплекс факторів.

На даному етапі розвитку підприємства кількість покупців обмежена. Це пов’язано з низькою поінформованістю покупців про продукцію ВАТ «Новоархангельський сирзавод».

3.2. Розробка комплексного маркетингового плану на ВАТ «Новоархангельський сир завод»

Маркетингове дослідження зовнішнього ринку

Перша стадія першого етапу здійснення ЗТО - маркетингове дослідження - передбачає вивчення комплексу характеристик та даних, які визначають властивості світового ринку або ринків окремих географічних регіонів чи певних країн, а саме:

1. Вивчення ринкового, підприємницького середовища на зовнішніх ринках (ЗР), яке передбачає аналіз демографічних, природних, економічних, науково - технічних, політико-правових, культурних та соціальних факторів розвитку світових ринків (СР). Саме умови підприємницького та ринкового середовища зарубіжних країн досліджуються у першу чергу при виборі найбільш перспективного ринку збуту своєї продукції або придбанні необхідних імпортних товарів.

2. Вивчення вимог СР або ЗР до товару, тобто вимог покупців зарубіжних держав до споживчих властивостей продукту та відповідного набору послуг, які супроводжують продаж і споживання товару. Для українського виробника ці вимоги з боку покупців та споживачів товару є складовими його конкурентоспроможності.

3. Вивчення місткості та характеру ЗР, еластичності попиту на ньому. Саме ці показники визначають можливі перспективи збуту продукції, динаміки продажів та особливості маркетингових заходів, необхідних для успішного просування товарів.

4. Спостереження за рівнем світових цін та тенденціями їх зміни. Для цього складаються таблиці руху цін та їх індексів, будуються графіки, екстраполюються тренди попередніх періодів на майбутній розвиток цінових рівнів, даються прогноз та оцінка рівня динаміки цін на роки вперед.

5. Дослідження фірмової структури ринку та складу закордонних партнерів, а саме: споживачів, посередників, постачальників, конкурентів. Важливо виявити не тільки активних покупців товарів та послуг, а й потенційних фірм-нейтралів, які ще не виявили зацікавленості відносно даного товару, але можуть розглядатись як потенційні покупці.

6. Маркетинговий аналіз ступеня та характеру ринкової конкуренції, методів маркетингової роботи конкурентів, їх товарної, цінової, збутової політики, реклами та політики стимулювання продажів, кадрової політики.

7. Дослідження форм роботи, які прийняті у торговій практиці по даному товару на даному ринку та його сегментах. Спеціалістів у сфері ЗЕД цікавить, прямо чи непрямо здійснюється більшість угод купівлі-продажу на даному ЗР, які форми посередницьких угод типові для нього, які види угод можна застосовувати на даному ринку, які форми торгівлі використовуються тощо.

8. Визначення особливостей споживчих пріоритетів та психологія поведінки покупців даного товару на ЗР, основних причин, мотивів прийняття рішень іноземними споживачами про купівлю конкретних товарів (як наших, так і конкурентів). Побудова схеми процесу прийняття рішення про покупку.

Вивчення попиту

В загальному об'ємі реалізації сирів торгова мережа забезпечує не менш 85%, заклади громадського харчування — від 10 до 15%. В даний час характерною є загальна тенденція дорожчання молока і продуктів його переробки, у тому числі і сирів, проте для всіх варіантів розвитку сирного ринку характерним було зростання споживання в 2005-2006 роках, пов'язаний в першу чергу з підвищенням купівельної спроможності населення (рис.1.1). Спостерігалося уповільнення темпів зростання ринку, починаючи з 2007 року. В цьому періоді ключову роль гратимуть наступні чинники:

1. Зростання платоспроможності населення, вплив якого на темпи зміни зростання ринку оцінюється в +30%.

2. Вплив індивідуальних традицій і переваг (+10%);

3. Вимог до якості і смакових характеристик (+10%);

4. Розвитку каналів розподілу (+15%).

На даний момент в світі зареєстровано більше 700 різних сортів (найменувань) сиру. Проте до цих пір не існує єдиної їх класифікації, оскільки в різних країнах випускають сири з однаковими назвами, але за різними технологіями. В Україні до початку 1991 року в Держстандарті було зареєстровано близько 30 сортів сиру, на сьогоднішній день — 150.

Українськими фахівцями запропонована вдосконалена класифікація, що включає сири іноземного виробництва. Хоча вона і не охоплює весь імпортний асортимент, зате в неї входять такі групи, як, наприклад, сирі з буйволового молока, відсутні у французькій класифікації. Традиційними для вітчизняної молочної індустрії все ще є сири, виготовлені за спрощеною голландською технологією: Голландський, Російський, Пошехонський, Костромський.

Вивчення пропозиції

Останні роки на українському ринку молокопродуктів спостерігаються різке зростання конкуренції. До 2007 року ринок розвивався по стандартній схемі: крупні компанії розширювали виробництво і укрупнялися, поглинаючи тільки невеликих і слабких регіональних переробників. З часом крупним компаніям стало тісно на ринку, і процес переділу ринку почав новий виток. Тепер використовують два варіанти: пряма покупка активів конкурента і спроба злиття з ним.

Яскравим прикладом швидкого нарощування виробничих потужностей стала в травні 2004 року покупка корпорацією «Клуб Сиру» підприємств ТОВ «РТС» — ВАТ «Бобровецкий молокозавод» і ВАТ «СОММАС». В результаті операції потужність «Клубу Сиру» по випуску сухих молокопродуктів збільшилася в 2,3 раз (до 80 т в доби).
Рис.3.1. Рейтинг груп, що працюють на ринку молокопродуктів (за об’ємами реалізації на рік)

Спеціалізуватися перспективно в тих регіонах, де слабо розвинута виробнича інфраструктура по випуску сиру. Так, компанія “Сири України” починала свою діяльність в донецькому регіоні. Компанія закуповує сир у багатьох вітчизняних виробників і, сформувавши широкий асортимент, реалізує товар в основному в роздрібних пунктах, а також оптовим компаніям в довколишніх містах. Зараз філіали компанії є у восьми регіонах, в основному там, де слабо розвинуто виробництво твердих сирів. Компанії з широким асортиментом продукції. Основними їх позиціями можуть бути сир, м'ясні вироби. Такі компанії, як правило, закуповують товар у одного - двох виробників, а решта асортименту (як вітчизняний, так і імпортний) — у колег. Асортимент сирів у них налічує приблизно 60-70 найменувань. З них 17-20 — вітчизняні, 30-40 — імпортні.

Експорт

З 2000 року експорт сирів з України зріс майже в 14 разів (до 88,7 тис. тонн), і минулого року надходження від експорту сиру склали 206 млн. доларів США, що складає 40,5% від експорту всіх молокопродуктів. Крупних підприємств-експортерів в Україні налічується більше двадцяти, які, як правило, входять до складу крупних молочних холдингів. Експортують, в основному, твердий сир, який займає більше 90% об'ємів сирного експорту в натуральному виразі.

Імпорт

Свою продукцію на українському ринку представили такі крупні компанії, як німецькі Kaserei Champignon/Hofmeister, Bayernland, Hochland, Zott, MZO/ Oldenburger, Kraft Jacobs Suchard, французькі Bongrain, Bel і Besnier, фінські Valio, Ingman, голландські Friesland Dairy Foods, Vonk, італійська Parmalat і деякі інші.

Середньодушове споживання сиру сьогодні в Україні складає 2,7 кг на рік, що набагато нижче, ніж навіть в такій «несирній» країні, як США — 15 кг або більш «сиролюбивій» Німеччини — 18 кг/д.н. рік. Навіть в сусідній Росії за різними даними на душу населення доводиться 3,2-3,5 кг, а лідирують в світі споживачі Франції з показником 26 кг/д.н. рік. За найскромнішими підрахунками виробників, потенціал українського ринку сирів вироблений відсотків на двадцять.

На думку фахівців, разом з підвищенням добробуту народу на рівень споживання сирів в не меншій мірі впливає і рівень культури споживання даного продукту. Відповідно, разом з рекламою власної торгової марки найбільші українські виробники проводять і кампанії по підвищенню популярності продукту.

Провівши маркетингове дослідження, можна прийти до висновку, що український ринок молочних продуктів за останні декілька років значно розширив свою пропозицію, відповідно кількість конкурентів збільшилася. Невисока собівартість і хороша якість – головні переваги продукції, що випускається.

Проте, є незаповнена ніша ринку у виробництві сирів. А саме - виробництво елітних сортів сиру (великопористі сири, сири з цвіллю, м'які сири). Український виробник не здатний поки освоїти складні технології виробництва французьких, голландських, швейцарських виробників сиру.

Поза сумнівом, навіть значна різниця в ціні місцевих і імпортованих сирів – не аргумент для елітного споживача.

Тому можна з впевненістю сказати, що фірма, яка займається імпортом елітних сортів сиру, матиме успіх на українському ринку. Кількість конкурентів в даному сегменті мінімальна. А головна з рекомендацій для фірми, що тільки утворилася і хоче зайняти тверде положення на ринку, – широкий асортимент пропонованої продукції.

Основні види сирів, які випускаються на Новоархангельському сирзаводі:

  • Сир Буковинський 50%

  • Сир Голандський 50%

  • Сир «Едам» 45%

  • Сир «Дуплет» 45%

  • Сир «Гауда» 50%

  • Сир «Російський» 50%

Новоархангельський сирзавод займається експортними операціями. Основними покупцями для заводу являються такі країни як Росія, Молдова та Казахстан.

Рис.3.2. Товарна структура експорту

Отже, в 2008 році за кордон було продано сиру 175 тонн, а в 2009 році – 228 тонн. Це на 43 тонни більше. Тому у 2009 році експорт на сирзаводі порівняно з 2008 роком покращився. Це пов’язано з тим, що в 2009 році в закордонних країнах з’явилася більша довіра до смаку, якості та ціни продукції заводу, а також в 2009 році Росія в додаток до інших видів сирів, почала купувати ще й новий вид сиру «Дуплет», який в 2008 році за кордон не продавався.

Рис.3.3. Географічна структура експорту

З малюнка видно,що Росії було продано 105 тонн сиру, Казахстану – 70, Молдові – 53 тонни. Отже, найкращим партнером по експорту для Новоархангельського сирзаводу є Росія.

Метою діяльності сирзаводу є виготовлення сиру, який за якістю може конкурувати з найвідомішими марками в світі.

Аналіз споживачів. Можна виділити наступні групи споживачів на яких орієнтується у своїй діяльності Новоархангельський сирзавод:

  • Діти від 10 років

  • чоловіки та жінки віком від 18 років з середнім рівнем доходу ;

  • чоловіки і жінки віком від 50 років з високим і середнім рівнем доходів.

Товарно-ринкова спрямованість

Опишемо маркетингові та товарні цілі для ВАТ «Новоархангельський сирзавод» на трирічний період, а також цільові ринки, відмітні характеристики позиціювання товарів підприємства.

Маркетингові й товарні цілі

Вихід та закріплення на ринках сиру в Україні та за кордоном, що передбачає:

  1. залучення до клієнтської бази місцевих посередників

  2. розробка гнучкої системи знижок для стимулювання великих оптових закупівель;

  3. створення торгових баз (із залученням торгових агентів) і в подальшому відкриття фірмових закладів;

  4. створення та підтримання бази постійних клієнтів завдяки політиці знижок і гарантій першочерговості продажу сирної продукції постійним клієнтам.

Цільові ринки

На даний момент основним цільовим ринком продажу пива виробництва ВАТ «Новоархангельськ» виступає Росія, Молдова та Казахстан, Кіровоград і Кіровоградська область. Дещо менше – Черкаська, Миколаївська і Тернопільська області.

Відмінні характеристики

ВАТ «Новоархангельський сирзавод» вигідно вирізняється з-поміж конкурентів. Насамперед, через такі характеристики

  • Продукція заводу – справжній сир з натурального молока з України, що виготовляється з використанням традиційних технологій і оригінальних інноваційних рецептур

  • Наявність особливого (під замовлення з Німеччини) подарункового варіанту упаковки.

  • Сучасне закордонне виробниче устаткування та використання інноваційних технологій.

Позиціювання

Переважна більшість сирзаводів орієнтується на виробництво дешевого сиру середньої якості з використанням різноманітних хімічних домішок, концентратів, ГМО тощо. ВАТ «Новоархангельський сирзавод» пропонує тільки натуральний продукт високої якості, вироблений з використанням класичної схеми сироваріння та чіткої послідовності, закладеної в рецептурі, виготовлений на найсучаснішому обладнанні.

Програма маркетингу

Товарна стратегія

Сьогодні український ринок недостатньо насичений різноманітним асортиментом сиру. Галузь виробництва та реалізації молочної продукції взагалі і кисломолочного сиру зокрема, напряму залежить від стану та розвитку тваринництва в Україні. Основною проблемою в тваринництві є зменшення чисельності поголів'я великої рогатої худоби (далі - ВРХ). Так, станом на 1 січня 2009 року чисельність поголів'я ВРХ складала 5 156,3 тис. голів, що на 6,1% менше, ніж на початок 2008 року. У тому числі поголів'я корів протягом 2008 року скоротилось на 5,7%, до 2 919,5 тис. голів. Станом на 01.01.2009 р. господарствами населення утримувалось дві третини (66,6%) загальної чисельності худоби (торік - 64,9%), у т.ч. корів - 78,6% (78,1%).

Через скорочення поголів'я корів виробництво молока у 2008 році, порівняно з попереднім роком, зменшилось на 4,1% і склало 11,8 млн. тонн (Таблиця 1.1). Загальне зниження рівня виробництва молока відбулось як у великотоварному виробництві, так і в господарствах приватного сектору. Частка домогосподарств у виробництві молока складає близько 82,2%.

З моменту створення акціонерного товариства технологи поставили мету – виготовляти тільки натуральний конкурентноспроможний продукт високої якості. Протягом всього періоду діяльності політикою і головною метою підприємства була і залишається орієнтація на передові досягнення в області забезпечення стабільної якості продукції, задоволення потреб споживача, впровадження прогресивних сучасних технологій та обладнання, підвищення професійного рівня працюючих та задоволення їх потреб, вдосконалення методів управління, впровадження системи якості.

Обсяги виробництва продукції на ВАТ «Новоархангельський сирзавод» постійно ростуть, що пояснюється постійним приростом попиту. Орієнтовне процентне співвідношення кожної товарної продукції у загальному обсягу представлено нижче (див. рис.3.4. )

Рисунок 3.4 Частка обсягів виробництва кожного виду сиру в асортименті

Найбільш важливі критерії при виборі сиру – це хороша якість і смак, доступна ціна, престижність марки, зовнішнє оформлення.

Товарна стратегія ВАТ „ново архангельський сирзавод” полягатиме у такому:

  • постійне вдосконалення продукту;

  • якнайповніше задоволення потреб споживачів;

  • використання лише натуральної якісної сировини вітчизняного та власного виробництва;

  • вдосконалення технології виготовлення сиру;

  • використання інноваційних методів сироваріння;

  • розширення асортименту продукції з метою завоювання нових ринків.

Цінова стратегія

В основному ціна на сир встановлюється згідно з калькуляцією, розробленою планово-економічним відділом. При складанні калькуляції враховується відповідний процент рентабельності підприємства. В залежності від регіону, в якому збувається продукція заводу, встановлюється різна ціна на сир. В межах Кіровоградщини ціна одна, а за її межами вона більша. Це залежить від транспортних витрат. Коли завод поширює свою продукцію по дилерській мережі, обов'язково встановлюються договірні ціни збуту, за якими ведеться чіткий контроль.

Характеризуючи такий фактор формування ціни як собівартість, необхідно сказати, що з початку приватизації на заводі багато що змінилося, покращилось, було здійснено переобладнання підприємства. Звичайно, для здійснення таких вагомих змін було затрачено багато зусиль, але це того вартувало. Якщо на перших порах, перед початком переобладнання заводу, в собівартість продукції включалося 25-30% вартості енергоносіїв, то на сьогоднішній день, вже після переобладнання ця цифра становить 10-15%. Переваги нового обладнання полягають і в тому, що при фактичному збільшенні випуску продукції, затрати на енергоносії зменшуються.

У встановленні ціни підприємство майже не бере до уваги ведення цінової політики конкурентів, оскільки робиться ставка на якість, а якість має свою ціну.

Стратегія просування

Виходячи із специфіки продукції ВАТ «Новоархангельський сирзавод» доцільне застосування реклами таких видів:

  1. розміщення бігбордів;

  2. промоакції в місцевих магазинах;

  3. реклама на місцевому телебаченні (періодично);

  4. реклама в журналах (тричі на рік);

  5. розкрутка сайту;

  6. реклама на інформаційних інтернет порталах.

Впровадження кожного виду реклами залежатиме від того на якому етапі перебуває діяльність підприємства на конкретному географічному ринку.

Перший вид реклами – рекламні блоки на сторінках журналів традиційний і використовується багатьма конкурентами. Для вирізнення інформації про продукцію Новоархангельського сирзаводу використаємо:

  1. В центрі рекламного повідомлення ( на сторінку) розмістити логотип фірми і навколо нього якісні фотографії ключових товарів з короткими влучними фразами.

  2. Підганяти фон на якому буде розміщена рекламна інформація під тематику журналу з використанням елементів успіху та позитивних емоцій.

  3. Концентрувати увагу на унікальності продукту ВАТ «Новоархангельський сирзавод» ( натуральний високоякісний сир без ГМО).

За результатами дослідження визначено, що найдоцільніші журнали для реклами - це видання кулінарного характеру.

Транслювання рекламних роликів на телебаченні відбуватиметься двічі на день в обідній та вечірній час.

Таблиця 6

Прогнозований спонукальний вплив засобів реклами на обсяги продажу і економічна ефективність реклами на 2011 рік

Засіб реклами

Витрати на рекламу, грн.

Прогнозований дохід, грн.

Очікуваний прибуток, грн.

Економічна ефективність реклами

Реклама на радіо («Шансон», «Руское радио»)

5000

9543

852

0,17

Трансляція рекламного ролика на телебаченні (телеканал Інтер)

10000

56793

5662

0,56

Реклама в журналах («Продукти»)

1500

20652

2059

1,37

Розміщення реклами на бігбордах

3000

45170

4580

1,53

Реклама на громадському транспорті

2000

8754

856

0,43

Розкрутка сайту фанів

2000

21900

1650

0,83

Реклама на інформаційних інтернет порталах

1000

25316

2524

2,52

Проведення промо-акцій та дегустації в супермаркетах міста.

10000

246700

25060

2,5

Разом

34500

434828

43243

1,25

Для порівняння ефективності використання коштів на рекламу у базовому році та проектних розрахунків використаємо наступну таблицю.

Таблиця 7

Порівняльна економічна ефективність реклами

Показники

Базовий варіант

Проектний варіант

Відхилення

абсол.

%

Витрати на рекламу, тис грн.

3300

3450

150

4,5

Прибуток від рекламної діяльності, тис грн.

3562,5

4324,3

761.8

21,4

Ефективність реклами, грн./грн.

1,07

1,25

0,18

16,8

Із цих розрахунків видно, що збільшення витрат на рекламу на 150 тис. грн. і перерозподіл цих коштів між засобами передачі рекламних повідомлень відповідно до показників ефективності цих засобів, приведе до збільшення прибутку підприємства на 761,8 тис. грн. і підвищить ефективність реклами на 18 %.

Отже, економічний ефект від реалізації запропонованих заходів становить різницю додаткових витрат та збільшення прибутків від запропонованих заходів:

Е = (Пп - Пб ) – (ВРп - ВРб )

де Пп – прибуток після впровадження пропозицій;

Пб – базовий прибуток;

ВРп – проектні витрати на рекламу;

ВРб – витрати на рекламу в базовому періоді.

Е = (4324,3 – 3562,5) – (3450 – 3300) = 761,8 – 150 = 611,8 тис .грн.

Таким чином, проведені розрахунки підтвердили доцільність реалізації запропонованих заходів.

Стратегія збуту

Для Новоархангельського сирзаводу доцільне здійснення реалізації своєї продукції через багатоканальну маркетингову систему, що дає можливість повніше охоплювати різні ринки. Зокрема частину своєї продукції підприємство реалізуватиме через магазини; другу частину — через мережу дилерів, які працюють із роздрібною торгівлею на значній території України і за її межами; третю частину — через оптові бази при виробникові.

При формуванні каналів розподілу підприємству доцільно уникати великої кількості оптових посередників, саме тому використовують нульові, однорівневі (в основному в Тернопільській області), дворівневі (на решті території України) канали посередників.

Організаційна структура

В організаційну структуру ВАТ «Новоархангельський сирзавод» необхідно додати відділ маркетингу.

Колектив – головна складова успішного розвитку фірми. ВАТ «Новоархангельський сирзавод» має сталий імідж фірми, яка служить доброю школою для працівників. Постійне підвищення кваліфікації – одне з основних завдань, що стоїть перед будь-яким керівником організаційної структури. З метою вдосконалення організаційної структури було введено відділ маркетингу натомість служби збуту (що займалась широким спектром проблем пов’язаних з продажами), з метою виокремлення проблеми з просуванням продукції на нові географічні ринки та проведення рекламних кампаній.

Реалізація плану

Для досягнення цілей, зазначених у плані, необхідно поступово впроваджувати його рекомендації. Передбачено, що виконання плану складатиметься з чотирьох етапів.

Таблиця 8

Етапи планування на 2011 рік

Квартал

Етап

Зміст

І

1-й

Дослідження ситуації на ринку сирів України та на ринку Молдови. Проведення промоакцій в торгових точках. Продаж пробних партій.

ІІ

2-й

Пошук місцевих дилерів. Розробка системи знижок залежно від обсягів закупок. Проведення широкомасштабної рекламної кампанії.

ІІІ

3-й

Налагодження збутових каналів. Укладення договорів на постачання продукції. Відкриття фірмових магазинів.

ІV

4-й

Корегування обсягів випуску продукції в залежності від рівня встановленого попиту. Перегляд цінової політики. Вивчення реакції конкурентів на здійснення маркетингової програми.

Оцінювання і контроль виконання плану.

Оцінювання реалізації плану проводиться згідно з прогнозами, зазначеними вище. Для кожного етапу реалізації плану передбачені певні заходи, які будуть здійснені, обґрунтовується їхня доцільність і влучність часу введення: досліджується поєднання між витратами на рекламу і обсягами продажу сиру, між витратами на рекламу й обізнаністю споживачів з трендом ВАТ „Новоархангельський сирзавод”; розглядається ефективність запровадження праці від виробітку. Відповідно до отриманих даних уточнюються цільові показники. У разі появи можливості провалу тих чи інших етапів вживаються заходи з метою їх запобігання, тобто темпи здійснення програми розвитку Новоархангельського сирзаводу можуть змінюватись залежно від обсягу продажів різних видів сиру і основних тенденцій на обраних ринках.

Основний показник контролю виконання плану – обсяг продажу товару. Встановлені для кожного етапу цільові показники використовуються для полегшення оцінювання і подальшого контролю результатів діяльності підприємства. Фактичний обсяг порівнюватиметься з ними, а також з тактичними програмами маркетингу.

Крім того, маркетинговим відділом ВАТ „Новоархангельський сирзавод” здійснюватиметься маркетинговий аудит, який передбачає аудит змін у зовнішньому середовищі.

ВИСНОВОК

У розвиненій ринковій економіці існує безліч типів підприємств, але жодне з них не може обійтися без маркетингового дослідження. Хоча економісти виділяють різні шляхи підвищення ефективності маркетингових досліджень, потрібно концентрувати увагу саме на службі маркетингу, на тому як спеціалісти цього відділу допомагають підприємцю підвищити ефективність, а отже, і прибутковість фірми.

Насамперед, маркетологи займаються дослідницькою роботою: дослідженням ринку, споживачів, товару, конкурентів. Деякі директори підприємств недооцінюють і навіть ігнорують дослідження маркетингу, що згодом прямим чином відбивається на фінансовому добробуті фірми. За допомогою досліджень можна вибрати найбільш оптимальний і прибутковий ринок, споживачів, спосіб реклами і т. д., і в такий спосіб маркетингові дослідження підвищують прибутковість підприємства.

За результатами виконання курсової роботи можна зробити наступні висновки:

  1. Основними елементами маркетингового плану є: чітке визначення цільових ринків; опрацювання усіх елементів комплексу маркетингу; порівняння довго-, середньо-, і короткострокових розділів плану; формулювання стратегічної, підтримувальних і проміжних цільових установок в діяльності фірми; визначення фірмових довгострокових конкурентних переваг, орієнтація на забезпечення ділової стабільності фірми.

  2. Процес стратегічного маркетингу включає три фази: планування, впровадження, контроль. Планування складається з трьох етапів: ситуаційного аналізу, визначення основних продуктів і ринків та формування цілей, а також розроблення програми маркетингу. Фаза впровадження містить чотири основні складники: одержання ресурсів, створення організаційної структури маркетингу, впровадження програми маркетингу. Контроль процесу стратегічного маркетингу передбачає порівняння досягнутих результатів із запланованими показниками для виявлення можливих відхилень, усунення негативних відхилень і використання позитивних.

  3. Для пошуку нових маркетингових можливостей і вибору цільових ринків компанії застосовують ситуаційний аналіз. Ефективне узагальнення ситуаційного аналізу – це SWOT-аналіз, тобто оцінка організацією своїх внутрішніх сильних і слабких сторін, зовнішніх можливостей і загроз. Також компанії використовують сегментацію ринку для визначення груп, на які спрямовуватимуться її основні зусилля.

  4. Складові частини маркетингу, сукупність яких утворює узгоджений план. Практичне впровадження цієї програми потребуватиме від компанії часу й коштів, тобто розроблення бюджету. Процес його формування починається зі складання прогнозу щодо обсягів збуту товарних одиниць за певний період (здебільшого, за місяць, рік). Прогнозовані показники витрат на програму маркетингу розраховуються й виправляються залежно від очікуваних доходів з метою оцінки рівня прибутковості програми. Після затвердження він стає основою для використання ресурсів, виділених на впровадження програми маркетингу.

  5. Щойно стає зрозуміло, що реальні показники відстають від планових, потрібно змінювати дії для перегляду й удосконалення програми та досягнення встановлених показників. Хоч іноді буває й так, що отримані показники набагато перевершують передбачені планом. У такому разі менеджер із маркетингу має виявити чинники, що сприяють успішній діяльності, і почати їх використовувати.

  6. На підприємстві ВАТ «Новоархангельський сирзавод» впроваджена збалансована система показників маркетингового планування, що в умовах сучасної економіки дасть змогу виявляти та враховувати як коливання зовнішнього нестабільного середовища, так і поточні та майбутні відхилення від запланованих параметрів маркетингової стратегії підприємства і, що важливо, — чинники, що впливають на ці відхилення і своєчасно вносити необхідні коригування та реалізовувати заходи щодо їх подолання.

  7. Незважаючи на закуплене нове обладнання, яке вимагає менше затрат у виробництві і з використанням якого Новоархангельський сир може конкурувати з пивом інших виробників, як вітчизняних так і іноземних, все одно збільшились витрати заводу, так як ціни на сировину і електроенергію значно підвищилися.

  8. Виконанням завдань з просування продукції займається маркетингова служба, організація роботи якої організована на середньому рівні. Значним недоліком є те, що не проводиться ефективне дослідження ринку, зокрема частки фірми, конкурентів, але в сучасних умовах “тіньової” економіки практично не можливо отримати правдиві дані.

  9. Здійснення реалізації продукції ВАТ «Новоархангельський сирзавод» відбувається через багатоканальну маркетингову систему, що дає можливість повніше охоплювати різні ринки, зокрема частину своєї продукції підприємство реалізує через фірмові магазини; другу частину — через мережу дилерів, які працюють із роздрібною торгівлею на значній території України; третю частину — через оптові бази при виробникові.

  10. На основі аналізу вищевикладеного, можна зробити висновок, що для ВАТ „Новоархангельський сирзавод” найефективнішою для використання є модель диференціації продукту Портера, яка передбачає:

- зниження можливості заміни товару стосовно прямих конкурентів, підсилення прихильності до марки, зниження чутливості до ціни і тим самим підвищити рентабельність;

- завоювати прихильність серед клієнтів, послабити їхній тиск на фірму та ускладнити прихід на ринок нових конкурентів;

- збільшити стійкість до можливого росту витрат в у результаті дій сильних постачальників за рахунок підвищеної рентабельності.

  1. Крім того, здійснено аналіз організації маркетингу на ВАТ „Новоархангельський сирзавод” і запропоновано такі шляхи його вдосконалення як переформування відділу збуту у відділ маркетингу з додатковим наймом висококваліфікованих спеціалістів.

  2. Розроблено товарну-цінову стратегію та стратегію просування сирної продукції Новоархангельського сирзаводу.

  3. Проаналізовано фінансові показники діяльності та виявлено шляхи їх оптимізації.

68



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Маркетингова діяльність підприємства на прикладі ЗАТ «Управління по реконструкції та будівництву м. Києва»

    Реферат >> Маркетинг
    ... нтернет-технологій на маркетингову діяльність підприємства зростає. В умовах сучасного світового ринку нові інформац ... виходять із зовнішнього середовища, і ознайомившись з основними принципами вироблення стратегії, можна визначити стратегію підприємства, при ...
  2. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства (3)

    Курсовая работа >> Экономика
    ... дприємства, пов'язаних з його виходом на зовнішній ринок та участю в зовн ... дприємства. Загальна ринкова стратегія підприємства — основний орієнтир при ... маркетингових ... дприємства, які характеризують інтенсивність господарювання. Життєдіяльність підприємства ...
  3. Фінансова діяльність підприємства

    Шпаргалка >> Финансовые науки
    ... дприємств, поділяються на дві групи – внутрішні й зовнішні. Внутрішні характеризують грошові потоки на підпри ... , коли іншого виходу практично не існу ... на ринку, тобто збалансованість попиту і пропозиції. Діяльність підприємства починається з маркетингових ...
  4. Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ "Житомирпиво" за період 2004–2006 роки

    Дипломная работа >> Экономика
    ... ітності, матеріалів маркетингових досліджень. Важливе значення при виході на зовнішній ринок підприємство повинно прид ... . Бандурка О. М., Коробов М. Я., Орлов Т. І., Петрова К. Я. "Фінансова діяльність підприємства" : Підручник. –К. : Либіть,1998.-312 ...
  5. Економіка підприємства. Опорний конспект лекцій

    Конспект >> Экономическая теория
    ... і виходу суб’єктів господарювання на зовнішній ринок, координац ... при цьому треба додатково враховувати значні капітальні витрати, зв’язані з маркетинговими ... на діяльність підприємства всі фактори зростання продуктивності праці поділяють на дві групи – зовнішн ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0016689300537109