Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Безопасность жизнедеятельности->Отчет о прохождении практики
Навчальні кабінети в школі відповідають гігієнічним вимогам (прибирання, освітлення, провітрювання температурний режим). Наявний водопровід, каналізац...полностью>>
Безопасность жизнедеятельности->Отчет о прохождении практики
Будівля школи є чотироповерховою, спеціально вибудована за типовим проектом для школи. Кількість класних кімнат в школі (включаючи навчальні кабінети ...полностью>>
Безопасность жизнедеятельности->Реферат
Чтобы избавиться от воды, попавшей в дыхательные пути и мешающей дышать, нужно немедленно остановиться, энергичными движениями рук и ног удерживаться ...полностью>>
Безопасность жизнедеятельности->Реферат
Ядерное оружие - Это один из основных видов оружия массового поражения. Оно способно в короткое время вывести из строя большое количество людей, разру...полностью>>

Главная > Конспект >Безопасность жизнедеятельности

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Метод коефіцієнта використання світлового потоку дозволяє:

    визначити потужність ламп, які використовуються для освітлення приміщення, якщо відомий їх тип. У цьому випадку розраховану величину світлового потоку лампи округляють до найближчого стандартного значення для вказаного типу лампи (СНиП II-4-79), і на підставі цього визначають потужність;

    визначити кількість ламп, яка необхідна для освітлення приміщення, якщо заздалегідь відомі їх тип і потужність. У такому разі, спочатку визначають світловий потік обраної лампи, а потім за перетвореною формулою (5.9) визначають загальну необхідну кількість ламп:

,

де nзаг – загальна кількість ламп у приміщенні, шт.

Проектування, монтаж та експлуатація освітлювального обладнання на поліграфічних підприємствах здійснюється згідно з ПУЕ, СНиП II-4-79, ДНАОП 0.00-1.21-84, ДНАОП 0.00-1.21-98, ДНАОП 0.01-1.01-95 і ВДОП 0.00-3.01-98.

Згідно зі СНиП II -4-79 природне і штучне освітлення нормується залежно від характеристики зорової роботи. Встановлено 8 розрядів зорової роботи, з урахуванням найменшого об'єкта, що розрівняється:

- найвища точність - розмір об'єкта менше 0,15 мм;

- дуже висока точність - від 0,15 до 0,3 мм;

- висока точність - від 0,3 до 0,5 мм;

- середня точність - від 0,5 до 1 мм;

- мала точність - від 1 до 5 мм;

- груба (дуже малої точності) - більше 5 мм;

-робота з матеріалами, що світяться, і виробами в гаря-
чих цехах - більше 0,5 мм;

- загальне спостереження за ходом виробничого процесу.

Для приміщень поліграфічних підприємств, де виконується зорова робота 2-4 розрядів, передбачається використання змішаного і комбінованого штучного освітлення ( загального плюс місцевого). Застосування одного лише місцевого освітлення не допускається.

При цьому для робіт 2 розряду рівень освітленості - Е 1000 лк, для робіт 3 розряду - Е 750 лк, а для робіт 4 розряду - Е 300-500 лк.

Для загального штучного освітлення в системі комбінованого передбачається використання в основному люмінесцентних ламп ЛБ, ЛДЦ і ЛЖ незалежно від типу джерела світла місцевого освітлення.

Організація освітлення робочих приміщень і зон має виключати попадання прямих і відбитих світлових потоків в органи зору. При заміні джерел світла на обладнанні належить встановлювати лампи, які не знижують рівень освітленості .

Для місцевого освітлення передбачаються світильники з відбивачами, що не просвічуються і мають захисний кут не менше 30°. Конструкція світильника має забезпечувати можливість зміни його положення в просторі для досягнення оптимальної освітленості й кута падіння світла при обов’язковому додержанні висоти підвісу світильника по відношенню до робочого місця - (1,5-2,0) м.

Аварійне і евакуаційне освітлення має забезпечувати мінімальну освітленість на підлозі основних проходів і на сходинках сходів: в приміщеннях – 0,5 лк, на відкритих територіях – 0,2 лк.

Для аварійного освітлення застосовуються лампи розжарювання або люмінесцентні лампи (в приміщеннях, де мінімальна температура не нижче 5 °С, за умови живлення ламп в усіх режимах змінним струмом з напругою не нижче 90% від номінальної).

Світильники аварійного освітлення мають відрізнятися від світильників робочого освітлення типом. Розміром чи знаком, нанесеним фарбою на світильник.

Приєднання до групової мережі аварійного освітлення інших видів навантаження, які не належать до цього виду освітлення, не допускається.

Перевірка справності аварійного освітлення має проводитись в денний час не рідше одного разу на квартал.

Скло вікон належить чистити від пилу і бруду 1-2 рази на рік. Внутрішні поверхні рам потрібно перефарбовувати не рідше 1 разу на 3 роки, а в приміщеннях зі значним виділенням пилу – в міру забруднення.

Світильники загального освітлення належить періодично чистити 1 раз на 3 місяці, а в друкарських і брошурувально-палітурних цехах – щомісяця.

Усі елементи освітлювального обладнання підлягають планово-попереджувальним оглядам і ремонтам. Періодично, не рідше одного разу на рік, а також після чергового чищення та заміни перегорілих ламп, перевіряється рівень освітленості на робочих місцях і у виробничих приміщеннях. Роботи по встановленню і чищенню світильників, заміні перегорілих ламп і ремонту освітлювальної мережі виконуються тільки електротехнічним персоналом (як правило у кількості 2 чоловік) при знятій напрузі.

Люмінесцентні лампи із вмістом ртуті, які вийшли з ладу, належить зберігати упакованими в спеціальних приміщеннях і періодично вивозити в спеціально відведенні місця за вказівкою санепідемстанції.

5.2. Шум: його джерела, нормування та засоби захисту від його негативного впливу

Шум - неприємний або небажаний звук чи сукупність звуків, що заважають сприйняттю корисних звукових сигналів, порушують тишу, чинять шкідливу або подразливу дію на організм людини, знижують його працездатність.

Шум – це сукупність звуків різної частоти і сили.

Звук являє собою коливальний рух частин пружного середовища, який поширюється у вигляді хвилі у твердому, рідкому і газоподібному середовищах.

Як звук людина сприймає вухом коливання в діапазоні частот 16-20000 Гц.

Коливання, які людина не чує, не сприймає вухом, з частотою нижче 16 Гц називають інфразвуком, а коливання з частотою більше 20000 Гц - ультразвуком.

Основними фізичними величинами, які характеризують шум у будь-якій точці простору, відносно дії на людину є інтенсивність, звуковий тиск і частота коливань.

Звуковий тиск - це різниця між миттєвим значенням тиску в даній точці середовища при проходженні через цю точку звукових хвиль і середнім тиском, який спостерігається в цій точці при відсутності звукових хвиль. Звуковий тиск вимірюється в Па.

Інтенсивність звуку (або сила звуку) - це потік енергії, яку переносить звукова хвиля в одиницю часу, віднесений до одиниці площі поверхні, перпендикулярної напряму поширення звукової хвилі. Інтенсивність звуку вимірюється у Вт/м2.

Частота коливань вимірюється у Гц.

Чутливість слухового апарата людини до звуків різних частот неоднакова, вона є найбільшою при частотах 1000-5000 Гц. За еталонний звук прийнято звук частотою 1000 Гц. Людина може сприйняти звук на частоті 1000 Гц в діапазоні звукового тиску 2•10 -5-2•102 Па і інтенсивності звуку 10-12-102 Вт/м2.

Мінімальна величина звукового тиску і інтенсивності, яка ледь відчувається органами слуху людини, називається порогом чутливості. На частоті 1000 Гц мінімальне значення звукового тис­ку - Р0 = 2•10-5 Па, а мінімальна інтенсивність звуку при нормальних атмосферних умовах І0 = 10-12 Вт/м2 (такі значення звукового тиску та інтенсивності відповідають звуку, який створює писк комара).

Максимальна сила звуку, яку людина ледве витримує і відчуває біль, характеризується порогом відчуття болю.

Поріг болю сприйняття звуку настає при значеннях Р = 2 • 102 Па або / = 102 Вт/м2 (такі значення звукового тиску та інтенсивності відповідають звуку, який створює запуск реак­тивного двигуна на відстані 1 м від місцезнаходження людини, що може призвести до розриву барабанних перетинок людини).

Оскільки людина сприймає звуки в дуже великому діапазоні інтенсивності звуку і звукового тиску, то користуватися для оцінки звуку абсолютними їх значеннями незручно. До того ж вухо людини здатне реагувати на відносну зміну цих параметрів, а не на абсолютну. Тому прийнято оцінювати інтенсивність звуку і звуковий тиск відносно значень порога чутливості у відносних логарифмічних одиницях - децибелах (дБ). Виміряні таким чином величини називаються рівнями.

Увесь діапазон звуків, що чує людина, вкладається всього лише в межі від 0 до 140 дБ. Зміна рівня інтенсивності звуку на 1 дБ практично людиною не відчувається.

Як відомо, слуховий апарат людини має різну чутливість до звуків різних частот, тому для оцінки дії шуму на людину необхідно знати його частотний спектр. Залежність рівнів звукового тиску, або інтенсивності, від частоти звуку називають частотним спектром, або просто спектром.

Інтенсивність шуму вимірюють як у всій зоні сприйманих частот, так і в октавних смугах частот. Частота коливань f -кількість коливань за одну секунду, вимірюється в Гц. Октавна смуга частот (октава) - це така смуга, в якій верхня гранична частота f в у 2 рази більше нижньої f н. В третинооктавній смузі це співвідношення дорівнює 1,26, тобто октавну смугу складають три третинооктавні. Середнє значення частоти смуги f сер дорівнює середньогеометричній величині f сер =( f в f н ) 0.5

Залежно від частоти розрізняють шуми низькочастотні (16-350 Гц), середньочастотні (350-800 Гц) і високочастотні - понад 800 Гц.

Залежно від характеру спектра, шуми поділяються на широкосмугові з безперервним спектром, шириною більше однієї октави, і тональні, у спектрі яких є дискретні тони, які чуються. Тональний характер шуму, при якому рівень в одній смузі перевищує сусідній не менше ніж на 10 дБ, визначається вимірюван­нями в третьооктавних смугах частот.

За часовими характеристиками шуми поділяються на постійні та непостійні.

Постійні шуми - це шуми, рівень звуку яких за 8-годинний. робочий день змінюється в часі не більше ніж на 5 дБА, а непостійні — для яких ця зміна більше 5 дБА.

Непостійні шуми поділяються на:

коливні в часі - рівень звуку безперервно змінюється;

переривчасті - рівень звуку змінюється ступенево, причому тривалість інтервалів, протягом яких рівень шуму залишається постійним, складає 1 секунду і більше;

імпульсні - один або декілька звукових сигналів, кожний тривалістю менше 1 секунди.

Шум нормується ГОСТом 12.1.003-83 «Шум. Загальні вимоги безпеки» та «Санітарними нормами допустимих рівнів робочих місцях» № 3223 від 12.03.1985 та ДСН 3.3,6-03 «Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку». Основою нормування є обмеження звукової енергії яка діє на людину протягом робочої зміни, значеннями, безпечними для її здоров'я і працездатності.

Нормування шуму здійснюється двома методами - за граничним спектром шуму і за рівнем звуку в дБА.

Перший метод нормування є основним для постійних шумів, нормуються рівні звукового тиску L (дБ) в октавних смугах середньогеометричними частотами 31,5-8000 Гц.

Другий метод нормування загального рівня звуку в дБА; використовують для орієнтовної оцінки постійного широкосмугового шуму. Характеристикою непостійного шуму є інтегральний параметр - еквівалентний (за енергією) рівень звуку в дБА.

При тривалій дії шуму на організм знижується гострота зо слуху, підвищується кров'яний тиск, знижується увага. Сильний і довготривалий шум може бути причиною функціональних серцево-судинної і нервової систем, навіть можлива виразка шлунку.

Шум в аудиторії згідно з нормами не повинен перевищувати 55 дБА, на вулиці - 70 дБА. Допустимий рівень шуму на вулиці вдень - 50 дБА, вночі - 40 дБА. Допустимий рівень шуму в квартирі вдень - 40 дБА, вночі - ЗО дБА.

Шум з рівнем звукового тиску 110 дБА призводить до шумового сп'яніння, а потім починають руйнуватись різні тканини органів людини, у першу чергу слуховий апарат.

Забороняється навіть недовготривале перебування в зонах з октавними рівнями звукового тиску вище 135 дБА у будь-я октавній смузі. До 135 дБА можна знаходитись в приміщені, використовуючи засоби індивідуального захисту. Шум в 155 дБА і викликає опіки, шум в 180 дБА призводить до смерті.

Джерелами шуму на поліграфічних підприємствах являються : складально-перфораційні машини; обладнання для високого, офсетного, глибокого, флексографічного друку; персональні комп’ютери; обладнання для пресування і фальцювання, виготовлення брошур, форм, коробок, алфавітних книжок тощо.

Допустимі рівні шуму в цехах і на дільницях поліграфічних підприємств мають бути не вище норм. Встановлених ГОСТ 12.1.003-83 та ДНОП 0.03-3.14-85.

Для нормування постійного шуму протягом робочого часу використовується рівень звукового тиску L в дБ в октавних смугах з середньо геометричними частотами (в Гц): 31,5; 63; 125; 250; 500; 1000; 2000; 4000; 8000.

Для нормування постійного широкосмугового шуму ( без конкретизації частот) використовують рівень звуку L в дБА, а для непостійного шуму – еквівалентний ( за енергією) рівень звуку Lез в дБА.

Для цехів і дільниць поліграфічних підприємств рівень звуку не повинен перевищувати 50-80 дБА (для друкарських цехів – 75-80 дБА.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Конспект лекцій з патологічної фізіології

    Конспект урока >> Медицина, здоровье
    Конспект лекцій з патологічної фізіології Лекція № 1. Тема: Вступ до дисцип ... з харчовими алергенами та іншими факторами. Лекція № 6. Тема: Хвороботворна дія фізичних ... центри швидко виснажуються, настає позамежове (охоронне) гальмування. Головні функціональні ...
  2. Конспект лекцій. Безпека життєдіяльності

    Конспект >> Безопасность жизнедеятельности
    ... знань та умінь. Даний Конспект лекцій відповідає програмі нормативної ... іал у ньому викладений у вигляді лекцій. ТЕМА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТ ... норм. Реально існують системи безпеки: охорона праці, охорона природного середовища, БЖДЛ, захист в НС ...
  3. Міжнародне економічне право. Конспект лекцій

    Конспект >> Международное публичное право
    Конспект лекцій з дисципліни Міжнародне економічне ... товарних ринках; участь в міжнародному розподілі праці, спеціалізації і ко­оперуванні виробництва ... ; - транспорт, включаючи транспортні засоби; - енергетика; охорона здоров'я та фармацевтична промисловість ...
  4. Охорона праці в галузі. Конспект лекцій

    Конспект >> Безопасность жизнедеятельности
    ... іни «Охорона праці в галузі», а також розподіл навчального часу за видами занять (лекції, практичн ... охорони праці, економічні аспекти охорони праці, охорона праці як економічний чинник.Основні поняття у галузі охорони прац ...
  5. Землевпорядне проектування. Конспект лекцій

    Конспект >> География
    ... і ядерної безпеки, органи контролю за охороною праці, інші органи державного нагляду, спец ... студентів спеціальності 5.070906 «Землевпорядкування» Конспект лекцій з дисципліни „Землевпорядне проектування" складений ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0017070770263672