Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Астрономия->Реферат
(а) чоловіча (б) жіноча Сімейний стан (а) одружений (-на) (б) неодружений(-на) (в) інше Зайнятість (а) повна (б) часткова (в) навчання (г) не працюю М...полностью>>
Астрономия->Реферат
Людство не є однорідною стандартизованою масою, воно складається з окремих націй, народів, етнічних груп, які також не є уніфікованими, а включають в ...полностью>>
Астрономия->Реферат
Проблема особистості – одна з найважливіших у сучасній соціології. Неможливо аналізувати соціальні процеси, функціонування і розвиток соціальних систе...полностью>>
Астрономия->Реферат
Досить важливе місце в процесі вирішення проблемної ситуації чи конфлікту слід відвести посередникові. Посередництво (mediation) – форма втручання у к...полностью>>

Главная > Реферат >Астрономия

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Положення зір відносно горизонту безперервно змінюється внаслідок добового обертання Землі навколо осі й річного — навколо Сонця. Воно неоднакове протягом доби та в одні й ті самі вечірні години в різні місяці року. Рухома карта зоряного неба дає змогу швидко й просто встановлювати положення зір відносно горизонту для будь-якого моменту часу.

Щоб працювати з картою, її треба відповідно змонтувати і навчитись нею користуватися.

Карту й накладний круг насамперед слід наклеїти на цупкий картон, потім аркуші акуратно обрізати по лініях кругів, а в накладному крузі зробити внутрішній виріз по одній із замкнетально, повернувши її край з написом «Північ» до північної точки горизонту. Якщо ж карта лежить на столі, треба па­м'ятати, що вона відображає розміщення зір, які знаходяться вгорі, і в уяві переносити їх зображення на небо відповідно до напрямів на сторони горизонту.

Працюючи з картою, слід пам'ятати, що сузір'я на ній зобра­жені в дещо спотвореному, розтягнутому вигляді, бо небесну сферу, як і земну кулю, не можна зобразити на площині без викривлень.

Радіальні лінії на карті — круги схилень. Відповідні їм го­дини прямого сходження вказано біля краю карти. Схилення світил відлічують за концентричними колами, накресленими че­рез кожних 30° (третє від центра коло — небесний екватор — схилення 0°). Легко бачити, що карта показує зорі із схилен­ням до 45° (зображено зорі до 4-ї величини включно).

Ексцентричний круг на карті — екліптика, точки перетину якої з небесним екватором мають пряме сходження: 0 годин (точка весняного рівнодення) і 12 годин (точка осіннього рівно­дення) .

Доцільно позначити на екліптиці положення Сонця, напри­клад для двадцятих чисел місяців року. Тоді зоряна карта стане ще наочнішою і зручнішою для спостережень.

VIII. НАЙВАЖЛИВІШІ АСТРОНОМІЧНІ ДАТИ Й ВІДКРИТТЯ

Роки до н. е.

3000 Перші астрономічні записи, зроблені в Єгипті, Ва­вілоні та Китаї.

1100 Визначення нахилу екватора .до екліптики (Чу Конг, Китай).

360 Висування доводів на користь уявлень про куля­стість Землі, Місяця та інших небесних тіл (Арісто-тель, Греція).

280 Початок систематичних спостережень зоряного не­ба александрійськими астрономами (Арістілл, Ті-мохаріс).

265 Висловлено ідею про рух Землі навколо осі й Сон­ця, перші оцінки відстаней до Сонця й Місяця (Арістарх Самоський, Греція).

240 Визначення розмірів земної кулі (Ератосфен, Алек-сандрія).

140—120 Складено перші таблиці руху Сонця, Місяця, зоря­ний каталог, що містив 1022 зорі, поділені на зо­ряні величини за видимою яскравістю (Гіппарх, Александрія).

46 Запровадження в Римській імперії юліанського ка­
лендаря (Созіген, Александрія).

Роки н. е.

150 Створення александрійським ученим Клавдієм Пто-лемеем «Альмагеста» — відомої праці, що містить геоцентричну систему світу.

1031 Визначення Біруні (Хорезм) окружності Землі.

1425 Під керівництвом Улугбека завершено будівництво на околицях Самарканда найбільшої в світі обсер­ваторії.

1543 Вихід у світ книги М. Коперника «Про обертання небесних сфер», в якій він утвердив геліоцентричну систему світу.

1582 Запровадження григоріанського календаря в ряді країн Європи.

1584 Вихід у світ праці Дж. Бруно «Про нескінченність, всесвіт і світи» (Італія).

1610 Початок астрономічних спостережень з телескопом (Г. Галілей, Італія).

1609—1619 Встановлено закони руху планет навколо Сонця (Й. Кеплер, Німеччина).

1632 Публікація знаменитого твору Г. Галілея «Діалог про дві найголовніші системи світу — птолемееву і коперникову», в якому він захищав геліоцентрич­ну систему світу Коперника.

1671 —1673 Перше визначення паралакса Сонця (9,5") за спо­стереженнями Марса в протистоянні (Д. Кассіні, Ж. Ріше, Франція).

1687 Створено теорію тяжіння (7. Ньютон, Англія).

1705 Встановлено періодичність повернення деяких ко­мет (Е. Галлей, Англія).

1719 Відкриття власних рухів зір (Е. Галлей, Англія).

1755 Поява праці німецького філософа /. Канта «Загаль­на природнича історія і теорія неба» з викладом космологічних уявлень та космогонічної гіпотези (Німеччина).

1761 Відкриття атмосфери Венери (М. В. Ломоносов, Росія).

1781 Відкриття планети Уран (В. Гершель, Англія).

1783 Відкриття руху Сонця серед зір (В. Гершель, Анг­лія).

1794 Встановлення космічного походження метеоритів (Е. Хладні, Німеччина).

1796 Поява праці П. Лапласа «Виклад системи світу», що містила космогонічну гіпотезу (Франція).

1801 Відкриття першої малої планети — астероїда Це-рери (Д. Піацці, Італія).

1814 Описано лінії поглинання в спектрі Сонця (Й. Фра-унгофер, Німеччина).

1837—1839 Перші визначення паралакса зір (В. Я. Струве (а Ліри, 1837 р.), Росія; Ф. Бессель (61 Лебедя,

1838 р.), Німеччина; Т. Гендерсон (а Центавра,

1839 р.), Англія).

1843 Відкриття зміщення ліній у спектрах країв диска Сонця, з яких один наближається, а другий від­даляється (внаслідок обертання),— ефект Доплера (Австрія).

1846 Відкриття планети Нептун (Й. Галле, Німеччина).

1859—1862 Відкриття спектрального аналізу (Р. Бунзен, Г. Кірхгоф, Німеччина).

1860 Початок спектроскопії зір (В. Хеггінс, Англія).

1863 Перша класифікація спектрів зір (А. Секкі, Іта­лія).

1862—1904 Дослідження фізичної природи комет, класифікація кометних хвостів (Ф. О. Бредіхін, Росія).

1868 Відкриття гелію на Сонці (Н. Локьер, Англія).

1894 Доведення метеоритного складу кілець Сатурна (А. А. Бєлопольський, Росія).

1903 Початок розробки способів польоту в світовий простір С/С. Е. Ціолковський, Росія).

1900—1910 Експериментальне доведення тиску світла на пило­ві частинки й гази (П. М. Лебедєв, Росія).

1905—1913 Виявлено зорі-карлики і зорі-гіганти; діаграма «спектр — світність» (Е. Герцшпрунг, Данія; Г. Рес-сел, США).

1908 Відкриття залежності «період — світність» у цефеїд (Г. Лівітт, США).

1916 Початок теоретичних досліджень внутрішньої бу­дови зір (А. Еддінетон, Англія).

1922—1924 Теоретичне обгрунтування нестаціонарності Всесві­ту (О. О. Фрідман, СРСР).

1924 Відкриття обертання Галактики (Я. Оорт, Голлан­дія).

1924 Поділ галактик М 31 і М 33 на зорі і початок по­загалактичної астрономії (Е. Хаббл, США).

1929 Відкриття «червоного зміщення» у спектрах галак­тик (Е. Хаббл, США).

1929 Остаточне доведення того, що світло у Всесвіті поглинається (Б. О. Воронцов-Вельямінов, СРСР).

1930 Відкриття Плутона (К. Томбо, США).

1931 Відкриття космічного радіовипромінювання на дов­жині хвилі 15 м С/С. Янський, США).

1937 Створення теорії про те, що ядерні реакції в над­рах зір є джерелом їхньої енергії (Г. Бете, США).

1941 Винайдено телескоп нового типу (менісковий) (Д. Д. Максутов, СРСР).

1946 Радіолокація Місяця.

1948 Відкриття ядра. Галактики при спостереженнях в інфрачервоних променях (А. А. Калиняк, В. І. Кра-совський, В. Б. Никонов, СРСР).

1951 Виявлено радіовипромінювання міжзоряного водню на довжині хвилі 21 см.

1952—1959 Вивчення активності ядер галактик (В. А. Амбар-цумян, СРСР).

1957 Відкриття взаємодіючих галактик (Б. О. Воронцов-Вєльямінов, СРСР).

1963 Відкриття квазарів (М. Шмідт, США).

1965 Виявлено реліктове радіовипромінювання (А. Пен-зіас, Р. Вілсон, США).

1967 Відкриття пульсарів (нейтронних зір). 1976 Відкриття кілець Урана.

1979 Відкриття кілець Юпітера і діючих вулканів на супутнику Юпітера — Іо.

IX. НАЙВАЖЛИВІШІ ЕТАПИ ОСВОЄННЯ КОСМІЧНОГО ПРОСТОРУ

1957 р.

4 жовтня Виведення на орбіту першого штучного супутника Землі (ШСЗ, «Спутник-1», СРСР). Початок кос­мічної ери.

1958 р.

15 травня Виведення на орбіту першої наукової лабораторії Для комплексних досліджень («Спутник-3», СРСР).

1959 р.

4 січня Уперше космічний апарат розвинув другу космічну швидкість і став першим штучним супутником Сон­ця («Луна-Ь, СРСР).

14 вересня Уперше космічний апарат досяг поверхні Місяця («Луна-2», СРСР).

7 жовтня Уперше космічним апарат облетів Місяць- і сфото­графував його з.зоротний бік («Луна-3», СРСР).

1960 р.

20 серпня Запущено перший ШСЗ з тваринами, спускну капсулу якого було повернено на Землю («Корабль — спутник-2», СРСР).

1961 р.

12 лютого Перший запуск космічного апарата в бік Венерн («Венера-Ь, СРСР).

12 квітня Перший політ людини в космос (Ю. О. Гагарін, корабель «Восток», СРСР).

1962 р.

12—15 Перший одночасний політ двох космічних кораблів

серпня (А. Г. Ніколаєв, космічний корабель «Восток-3»

і П. Р. Попович, космічний корабель «Восток-4»).

1963 р.

16—19 Перший політ жінки в космос (В. В. Терешкова,червня космічний корабель «Восток-6», СРСР).

1964 р.

12 жовтня Виведення на орбіту першого космічного корабля з екіпажем із кількох чоловік (В. М. Комаров, К. П. Феоктистов, Б. Б. Єгоров, космічний кора­бель «Восход», СРСР).

1965 р.

18 березня Перший вихід людини з космічного корабля у від­критий космос (О. А. Леонов, космічний корабель «Восход-2», СРСР).

1966 р.

З лютого Перша м'яка посадка космічного апарата на Місяць' і передача на Землю телевізійного зображення па­норами місячної поверхні («Луна-9», СРСР).

1 березня Перший міжпланетний космічний апарат досяг Ве-нери («Венера-3», СРСР).

З квітня Перший штучний супутник Місяця («Луна-10»,СРСР).

1967 р.

27 січня Підписання Договору про принципи, діяльності дер­жави з дослідження і використання космічного про­стору, включаючи Місяць та інші небесні тіла.

18 жовтня Перший плавний спуск космічного апарата в атмо­сфері іншої планети («Венера-4», СРСР).

30 жовтня Перше автоматичне стикування двох ШСЗ («Кос­мос-186» і «Космос-188», СРСР).

1968 р.

22 квітня Підписання Угоди про врятування космонавтів, по­вернення космонавтів та об'єктів, які запускаються .в космічний простір.

1969 р.

21 липня Перший вихід людей на поверхню Місяця (Н. Армстронг, Е. Олдрін, космічний корабель «Аполлон-11», США).

14 жовтня Виведення на орбіту ШСЗ соціалістичних країн («Інтеркосмос-1»).

1970 р.

24 вересня Перша доставка на Землю місячного грунту авто­матичним космічним апаратом («Луна-16», СРСР).

17 листопада Доставка на Місяць першого самохідного апарата «Луноход-1» («Луна-17», СРСР).

15 грудня Перша м'яка посадка міжпланетного космічного апарата на Венеру («Венера-7», СРСР).

1971 р.

19 квітня Виведення на орбіту першої орбітальної станції («Салют», СРСР).

27 листопада Перший міжпланетний космічний апарат досяг по­верхні Марса («Марс-2», СРСР).

2 грудня Перша м'яка посадка міжпланетного космічного апарата на Марс («Марс-3», СРСР).

1973 р.

4 грудня Перші дослідження Юпітера міжпланетним косміч­ним апаратом з пролітної траєкторії («Піонер-10», США).

1974 р.

29 березня Перші дослідження Меркурія міжпланетним кос­мічним апаратом з пролітної траєкторії («Марі-нер-10», США).

1975 р.

17 липня Перше стикування двох пілотованих космічних кораблів різних країн (О. А. Леонов, В. М. Куба-сов, «Союз-19», СРСР; Т. Стаффорд, Д. Слейтон, В. Бранд, «Аполлон», США).

22 жовтня Виведення на орбіту навколо Венери першого штучного супутника, перша передача на Землю телевізійного зображення поверхні Венери («Ве-нера-9», СРСР).

1976 р.

20 липня Перші дослідження на поверхні Марса міжпла­нетним космічним апаратом («Вікінг-1>, США).

1978 р.

2 березня Виведення на орбіту першого міжнародного екі­пажу на космічному кораблі «Союз-28» і перехід його на станцію «Салют-6» (О. О. Губарєв, СРСР; В. Ремек, ЧССР).

1979 р.

1 вересня Перші дослідження Сатурна міжпланетним косміч­ним апаратом з пролітної траєкторії («Піонер-11», США).

18 грудня Підписання Угоди про діяльність держав на Мі­сяці та інших небесних тілах.

1983 р.

10 і 14жовтня Виведення на орбіту навколо Венери космічних апа ратів «Венера-15» та «Венера-16» і радіолокаційне

картографування планети (СРСР). ,

1984 р.

8 лютого— Найтриваліший політ у космосі (236 діб 22 год 2 жовтня 49 хв, Л. Д. Кизим, В. О. Соловйов, О. Ю. Атьков,космічні кораблі «Союз Т-10», «Союз Т-11», станція «Салют-7», СРСР).

15,21 грудня Запуск міжпланетних космічних апаратів «Вега-1» і «Вега-2» з метою дослідження Венери і комети Галлея (СРСР).

1985 р.

червень Аеростатне зондування атмосфери Венери (косміч­
ні апарати «Вега-1» і «Вега-2», СРСР).

1986 р.

січень Перші дослідження Урана міжпланетними косміч­ними апаратами з пролітної траєкторії («Піонер-11», США).

березень Дослідження комети Галлея космічними апаратами з пролітної траєкторії («Вега-1» і «Вега-2», СРСР).



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Корисна інформація з астрономії (2)

    Реферат >> Астрономия
    Назва реферату: Корисна інформація з астрономіїРозділ: Астрономія, авіація, космонавтика Корисна інформація з астрономії І. ДОВІДКОВА   ТАБЛИЦЯ   НАЙВАЖЛИВІШИХ   ...
  2. Астрономія і природознавство

    Реферат >> Астрономия
    ... Всесві­ту, можуть виявитися дуже корисними для найрізно­манітніших ... ів астрономічних досліджень, які значно розширили можливості здобуття різноманітної інформац ... яка поклала початок сучасному природознавству. Астро­номічні спостереження відіграли істотну роль ...
  3. Орест Субтельний. Україна: Історія.

    Книга >> История
    ... арифметика, геометрія, музика й астрономія. Згодом острозький осередок науки став ... академією, були Кшиштоф Казимирський, професор астрономії з Кракова Ян Лятош і високоосв ... їм змогу здобути освіту, брати корисну інформацію з газет і часописів, спілкуватися ...
  4. Історія України за О Субтельним

    Реферат >> Астрономия
    ... і). Україна багата на корисні копа- лини, зокрема ... арифметика, геометрія, музика й астрономія. Згодом острозький осередок науки став ... можуть бути по-справжньому корисними». Думки Гердера знайшли схвальний ... якою мірою вона була корисна для України в цілому ...
  5. Хрестоматія Китайської Літератури (від найдавніших часів до ІІІ ст. н.е.) 中国古代文学作品选

    Книга >> Литература и русский язык
    ... можна почерпнути багато цікавої і корисної інформації стосовно розвитку наукових знань у ... так і природничих наук (особливо астрономії та медицини). Традиційно ... посаду тайшиліна (太史令); він займався астрономією, літочисленням, створенням географічних карт ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.01177191734314