Корисна інформація з астрономії (1)

Корисна інформація з астрономії

Таблиці астрономічних розрахунків.

Визначні дати освоєння космосу

І. ДОВІДКОВА ТАБЛИЦЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВЕЛИЧИН, ЩО ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ В АСТРОНОМІЇ

(ВЕЛИЧИНИ КОРИСНО ЗАПАМ'ЯТАТИ)

Видимий кутовий діаметр Сонця і Місяця 1/2°

Нахил екліптики до екватора 23 1/2 °

Весняне рівнодення ........ близько 21 березня

Літнє сонцестояння ........ 22 червня

Осіннє рівнодення ......... 23 вересня

Зимове сонцестояння ........ 22 грудня

Тривалість року .......... 365 діб 5 год 49 хв

Тривалість синодичного місяця (проміжок

між двома однаковими фазами Місяця) 29 1/2 доби

Тривалість зоряного (сидеричного) місяця

(період обертання Місяця навколо Землі) 27 1/3 доби

Середній радіус Землі ....... 6370 км

Різниця екваторіального і полярного ра­діусів Землі ........... 21 км

Діаметр Місяця порівняно з діаметром Землі ............. 1/4

Діаметр Сонця порівняно з діаметром

Землі ............. 109 діаметрів Землі

Діаметр найбільшої планети (Юпітера) 11 діаметрів Землі

Найкоротший період обертання планети

(Меркурія) ........... З місяці (88 діб)

Найдовший період обертання планети

(Плутона) ............ 250 років

Маса Сонця порівняно з масою Землі 330 000 мас Землі
Температура поверхні Сонця ..... 6000 К

Середній період зміни кількості сонячних

плям .............. 11 років

Середня відстань Місяця від Землі . . . 384 000 км

Середня відстань Землі від Сонця, або

1 астрономічна одиниця ....... 150000000 км

Відстань від Сонця до найближчої планети (Меркурія) порівняно з відстанню Землі від Сонця ............ 0,4 а. о.

Середня відстань від Сонця до найдальшої

планети (Плутона) ......... 40 а. о.

1 парсек ............ 206265 а.о., або З св. року

Число зір, що їх видно неозброєним оком близько 6000

Температура зір .......... від 3000 К (червоні зорі) до 30 000 К (голубуваті зорі)

Вік земної кори .......... близько 5 млрд. ро­ків

ВІК СОНЦЯ. ........... - 6 млрд. років

Поперечник нашої зоряної системи Галактики. ........... 100000 св. років

Відстань до найближчої спіральної зоряної

системи — галактики в сузір'ї Андромеди 2000000 св. років

II. ГРЕЦЬКИЙ АЛФАВІТ

 — альфа  — йота  — ро

 — бета  — каппа — сигма

— гамма  — ламбда — тау

 — дельта  — мі (мю) — іпсилон

— епсилон —ні (ню) — фі

— дзета  — ксі  — ^хі

 — ета  — омікрон  — псі

 — тета  — пі  — омега

III. НАЙБІЛЬШ УЖИВАНІ НАЗВИ ЯСКРАВИХ ЗІР

Алголь —  Персея Кастор —  Близнюків

Альдебаран— Тельця Міцар —  В- Ведмедиці

Альтаїр —  Орла Поллукс —  Близнюків

Антарес —  Скорпіона Полярна —  М. Ведмедиці

Арктур —  Волопаса Проціон —  М. Пса

Беллятрікс —  Оріона Регул — Лева

Бетельгейзе —  Оріона Рігель —  Оріона

Вега —  Ліри Сіріус —  В. Пса

Денеб — Лебедя Спіка —— Діви

Капелла —  Візничого Фомальгаут— Південної Риби

IV. СПИСОК ДЕЯКИХ ЯСКРАВИХ ЗІР, ЯКІ ВИДНО В СРСР

У таблиці позначення спектра водночас є вказівкою кольо­ру: О, В — голубі зорі, А — білі, F — жовтуваті, G — жовті, К — оранжеві, М — червоні, ,  — повільно змінюються внаслі­док переміщення земної осі.

V. ВКАЗІВКИ ДО АСТРОНОМІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ

Спостереження основних небесних явищ кожним учнем дуже важливі для успішного вивчення астрономії. Такі спостереження слід проводити в ясну, безхмарну погоду, враховуючи погодно-кліматичні умови місцевості. В середній смузі європейської тери­торії країни треба прагнути виконати якомога більше спосте­режень у вересні й жовтні, поки ще часто бувають ясні вечори і не так холодно. У листопаді й узимку ясна погода буває досить рідко, а холод утруднює спостереження. З березня кількість ясних вечорів збільшується, але темніє дедалі пізніше.

Крім того, слід пам'ятати, що деякі астрономічні явища не можна бачити в зручний для нас час, їх спостерігають тоді, колр вони відбуваються, а це буває і пізньої ночі, і рано вранці, за темнення взагалі трапляються рідко. Тому треба використовував кожну можливість.

Час спостереження тих чи інших явищ та умови їх види­мості можна визначати, користуючись «Шкільним астрономічним календарем» і рухомою картою зоряного неба.

Спостерігати бажано в одному й тому самому місці з добрим обзором (особливо в південній частині неба), там, де не заважає світло ліхтарів і вікон будинків. За компасом, Сонцем і Поляр­ною зорею слід визначити напрями сторін горизонту. Бажано мати кишеньковий ліхтарик, який не дає яскравого світла, щоб при потребі поглянути на зоряну карту, зробити запис або замальовку в спеціальному зошиті для спостережень, у яко­му передусім треба написати дату і час проведення того чи іншого спостереження.

1. Корисна інформація з астрономії (2)

   Реферат >> Астрономия
   Назва реферату: Корисна інформація з астрономіїРозділ: Астрономія, авіація, космонавтика Корисна інформація з астрономії І. ДОВІДКОВА   ТАБЛИЦЯ   НАЙВАЖЛИВІШИХ   ...

2. Астрономія і природознавство

   Реферат >> Астрономия
   ... Всесві­ту, можуть виявитися дуже корисними для найрізно­манітніших ... ів астрономічних досліджень, які значно розширили можливості здобуття різноманітної інформац ... яка поклала початок сучасному природознавству. Астро­номічні спостереження відіграли істотну роль ...

3. Орест Субтельний. Україна: Історія.

   Книга >> История
   ... арифметика, геометрія, музика й астрономія. Згодом острозький осередок науки став ... академією, були Кшиштоф Казимирський, професор астрономії з Кракова Ян Лятош і високоосв ... їм змогу здобути освіту, брати корисну інформацію з газет і часописів, спілкуватися ...

4. Історія України за О Субтельним

   Реферат >> Астрономия
   ... і). Україна багата на корисні копа- лини, зокрема ... арифметика, геометрія, музика й астрономія. Згодом острозький осередок науки став ... можуть бути по-справжньому корисними». Думки Гердера знайшли схвальний ... якою мірою вона була корисна для України в цілому ...

5. Хрестоматія Китайської Літератури (від найдавніших часів до ІІІ ст. н.е.) 中国古代文学作品选

   Книга >> Литература и русский язык
   ... можна почерпнути багато цікавої і корисної інформації стосовно розвитку наукових знань у ... так і природничих наук (особливо астрономії та медицини). Традиційно ... посаду тайшиліна (太史令); він займався астрономією, літочисленням, створенням географічних карт ...

Хочу больше похожих работ...