Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Иностранный язык->Реферат
Синтаксис как раздел грамматики, изучающий строй связной речи, включает в себя две основные части: 1) учение о словосочетании и 2) учение о предложени...полностью>>
Иностранный язык->Реферат
Authors: architects – J.-B. Le Blond and N. Michetti (1714 – 1725), F.-B. Rastrelli (1745 – 1755), J.-B. Vallin de la Mothe (1763 – 1767), Yu.M. Velte...полностью>>
Иностранный язык->Задача
Задача любого перевода – это передать средствами другого языка целостно и точно содержание подлинника, сохранив его стилистические и экспрессивные осо...полностью>>
Иностранный язык->Реферат
Политические статьи газетно-публицистического стиля японского языка обладают целым рядом особенностей, не свойственных газетно-публицистическим стилям...полностью>>

Главная > Реферат >Иностранный язык

Сохрани ссылку в одной из сетей:

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти процесу формування соціокультурної компетенції учнів старшого етапу шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови 6

1.1. Визначення поняття соціокультурної компетенції 6

1.2. Врахування вікових психолого-педагогічних особливостей учнів старших класів в процесі формування соціокультурної компетенції 15

РОЗДІЛ 2. Дослідження ефективності використання матеріалів читання на формування соціокультурної компетенції учнів старшого етапу шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови 21

2.1. Обґрунтування використання матеріалів читання в процесі формування соціокультурної компетенції старшокласників 21

2.2. Експериментальне дослідження процесу формування соціокультурної компетенції учнів старших класів шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови на матеріалі читання 25

2.3. Аналіз результатів використання матеріалів читання на формування соціокультурної компетенції учнів 29

ВИСНОВКИ 31

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 33

ДОДАТКИ

ВСТУП

Іншомовна освіта в Україні зазнає змін, які пов’язані з оновленням навчальних програм, змісту навчально-дидактичних матеріалів, підручників, організації навчального процесу, зі створенням нових освітніх стандартів.

У Концепції навчання іноземних мов у 12-річній школі відзначається, що загальноосвітня школа повинна сформувати цілісну систему універсальних знань, умінь і навичок, а також досвід самостійності й особистої відповідальності учнів старших класів. Міністерство освіти і науки України рекомендує розвивати в учнів 4 ключові компетенції: мовну, мовленнєву, соціокультурну і загально навчальну. Розвиток цих компетенцій дозволяє старшокласнику розуміти ситуацію, досягати певних позитивних результатів в особистій та професійних сферах.

На сучасному етапі соціокультурна компетенція набуває все більшого, значення. Вона являє собою засвоєння культурних та духовних цінностей свого та інших народів; норм, які регулюють стосунки між націями, поколіннями, статями, сприяє естетичному й морально-етичному розвиткові. Загальна система професійної педагогічної освіти не може не реагувати на подальший вплив на учнів цієї компетенції. Звичайно, одна лише соціокультурна компетенція не сформує весь спектр знань, умінь та навичок старшокласників, але її відсоток у формуванні особистості учнів вагомий.

Формування соціокультурної компетенції є актуальним тому, що Україна зміцнює стосунки й зв’язки з європейськими й світовими державами, а для того, щоб наша країна сприймалася іншими націями як культурна високорозвинена держава, треба формувати в старшокласників знання про країни світу, уміння спілкуватися іноземними мовами й навички самостійної роботи, отже, проблема формування зазначеної компетенції є дуже важливою.

Питання про формування соціокультурної компетенції старшокласників знайшло теоретичне обґрунтування в працях Н.П.Анікеєвої, О.В.Безпалько, Г.М.Бондарчука, В.П.Бусела, А.Л.Венгера, Т.М.Волкової, В.В.Воронова та ін. Відомі вчені сучасності, такі як І.Д.Бех, О.О.Леонтьєв, Ю.І.Пасов, В.Г.Редько звертали й звертають увагу на необхідність нових підходів до формування світогляду учнів, розширення й поглиблення знань, умінь та навичок.

Об’єктом дослідження є соціокультурна компетенція учнів старшого етапу шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови.

Предметом дослідження є формування соціокультурної компетенції учнів старшого етапу шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови на матеріалі читання.

Мета дослідження полягає в тому, щоб відповідно до сучасних наукових принципів дослідити процес формування соціокультурної компетенції учнів старшого етапу шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови на матеріалі читання.

Завдання, що випливають із мети:

  • визначити поняття соціокультурної компетенції;

  • теоретично обґрунтувати необхідність врахування вікових особливостей в процесі формування соціокультурної компетенції;

  • проаналізувати доцільність використання матеріалів читання в процесі формування соціокультурної компетенції старшокласників;

  • експериментально оцінити процес формування соціокультурної компетенції учнів старших класів на матеріалі читання;

Методологічну основу дослідження склали: Державна національна програма “Освіта”, Національна доктрина розвитку освіти; основні положення теорії пізнання; демократичні та гуманістичні принципи освіти; ідеї сучасних концепцій навчання іноземних мов і педагогічних технологій; розробки вітчизняних і зарубіжних педагогів, психологів і методистів із досліджуваної проблеми.

Методи дослідження: синтез, порівняння, узагальнення та систематизація наукової літератури з дидактики, психології, психолінгвістики, мовознавства, методики навчання іноземних мов для підготовки наукового підґрунтя дослідження; теоретичний аналіз, аналіз педагогічного досвіду шкіл, навчального матеріалу підручників з іноземних мов для 10-11 класів шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови; анкетування учнів старшої школи, спостереження, бесіди, тестування для забезпечення практичним матеріалом теоретичних тверджень; системно-порівняльний аналіз програмового країнознавчого матеріалу, що міститься у різних навчальних предметах; педагогічне моделювання; констатуючий експеримент для визначення рівня країнознавчих знань учнів старших класів середньої загальноосвітньої школи та школи з поглибленим вивченням іноземної мови; формуючий експеримент з метою перевірки ефективності запропонованої моделі процесу формування соціокультурної компетенції старшокласників; математична обробка та аналіз отриманих результатів експерименту.

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти процесу формування соціокультурної компетенції учнів старшого етапу шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови

1.1. Визначення поняття соціокультурної компетенції

Об’єктивною потребою сучасної освіти є пошук оптимальних шляхів організації навчально-виховного процесу та пошук раціональних складників змісту навчання та його структури.

При цьому центральними проблемами перебудови викладання іноземної мови у ЗОШ є питання визначення цілей, а також змісту навчання, що був би адекватний їм, при розробці яких найефективнішими представляються ідеї про навчання не просто мові, а іншомовній культурі в широкому значенні цього слова.

На сьогоднішній день набуває особливого значення комунікативний підхід навчання іноземної мови. Основним поняттям якого виступає комунікативна компетенція.

Поняття комунікативної компетенції ввійшло у науковий обіг у 1972 р. завдяки американському лінгвісту Д.Хаймзу на противагу теорії мовної компетенції Н.Хомського . Н.Хомський пов’язував свою теорію здебільшого з ідеальними слухачами-співрозмовниками в однорідному мовному середовищі, з тими, хто знає мову на найвищому рівні й на кого не впливають такі психологічні чинники, як обмеженість пам’яті, увага та інтерес, помилки у використанні мовних знань у реальному спілкуванні. У центрі уваги Н.Хомського знаходилась характеристика можливостей абстрактних мовців продукувати певною мовою граматично правильно оформлені речення. А теорія комунікативної компетенції Д.Хаймза спрямована на визначення того, що має знати мовець, аби бути компетентним у спілкуванні. На наш погляд, важливим чинником у ній є те, що наголошується на необхідності у навчанні мови зосереджуватися на комунікативних уміннях більше, ніж на знаннях граматичних структур.

Саме з 70-х років і розпочалися інтенсивні дослідження проблеми комунікативної компетенції як результат осмислення соціальної функції мови й комунікативного спрямування мовленнєвої діяльності людини. У науковій психолінгвістичній та методичній літературі існують різні підходи до визначення комунікативної компетенції.

У сучасних дослідженнях пропонуються різні визначення комунікативної компетенції: в одних – це рівень сформованості міжособистісного досвіду, необхідного індивіду, щоб у межах власних здібностей та соціального статусу успішно функціонувати у певному суспільстві (Т.О.Вольфовська); в інших – це спроможність людини здійснювати спілкування як складну багатокомпонентну динамічну цілісну мовленнєву діяльність, на характер якої можуть впливати різноманітні фактори (О.П.Петращук); або як здатність координувати взаємодію окремих її компонентів задля забезпечення ефективності та результативності комунікації (В.М. Топалова). Результати ознайомлення з науковою літературою та аналіз вище наведених і багатьох інших визначень комунікативної компетенції дозволив нам сформувати власне розуміння цього поняття стосовно володіння іноземною мовою. Комунікативну компетенцію ми визначаємо як здатність людини розуміти та відтворювати іноземну мову не тільки на рівні фонологічних, лексико-граматичних і країнознавчих знань та мовленнєвих умінь, а й відповідно до різноманітних цілей та специфіки ситуації спілкування. З цих позицій, для мовленнєвого спілкування недостатньо лише знати систему мови на всіх її рівнях, володіти правилами породження речень, сконструйованих відповідно до граматичних норм, але й необхідно, крім того, адекватно завданням і ситуації спілкування здійснювати свій вплив на співрозмовника і відповідно до цього вживати мовленнєві висловлювання. А відтак комунікативну компетенцію ми розглядаємо як індивідуальну динамічну категорію, в якій відбивається єдність мови і мовлення.

Комунікативна компетенція є складним, системним утворенням. За твердженням Р.Белла, у сучасній соціолінгвістиці її розуміють саме як систему, що виконує функцію балансування існуючих мовних форм, які визначаються з опорою на мовну компетенцію комуніканта на тлі певних соціальних функцій [18]. А відтак, починаючи з 80-х років, з'являються окремі моделі її як системи (M.Canale, G.Caspar, R.Clifford, K.Faersh, MHalliday, G.Manby, S.Savignon, M. Swain, G. Widowson). Наприклад:

Л.Бахман і А. Палмер у 1982 р. запропонували таку модель комунікативної компетенції:

1) лінгвістична компетенція (складається з організаційної, прагматичної, функціональної та соціолінгвістичної компетенції);

2) стратегічна компетенція;

3) психомоторні уміння, когнітивні процеси.

Пізніше Л.Бахман додав ще ілокутивну компетенцію – здатність належним способом формувати ілокутивний (мовний) акт (попросити щось, запросити, поінформувати когось) відповідно до ситуації спілкування. Модель М.Халідея виходить із взаємозв'язку трьох "світів" – тексту, його ідеї (концепції) та інтерпретаторів. Учений зробив припущення, що "світи" тексту та його ідеї, тобто норми та змісту речень тексту, мають інший ступінь визначеності, ніж "світ" інтерпретаторів, тобто учасників комунікації [41].

В.О.Коккота подає таку модель комунікативної компетенції:

1) фонологічна компетенція;

2) лексико-граматична компетенція;

3) соціолінгвістична компетенція;

4) країнознавчі знання, навички й уміння, що забезпечуються дискурсивною, ілокутивною та стратегічною компетенціями, тобто соціокультурна компетенція.

До країнознавчої компетенції він відносить і лінгвокраїнознавчу компетенцію – знання та правила використання таких іншомовних слів і висловів, що називають предмети, явища, факти, ідеї, яких або немає у своїй країні, або називаються вони інакше, тобто без еквівалентних слів та виразів [14,20].

В.М.Топалова пропонує таку модель комунікативної компетенції:



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Розвиток творчих здібностей молодших школярів у роботі над текстом на уроках української мови в початкових

    Магистерская работа >> Педагогика
    ... учнів в роботі над текстом. Теоретичне значення магістерської роботи полягає у поглибленому вивченн ... іх етапах формування мовних ... своїх старших товаришів.) ... соціального досвіду учнів, сприяють більш цілеспрямованому формуванню соціокультурної компетенц ...
  2. Соціальнопедагогічні проблеми організації вільного часу старшокласників

    Дипломная работа >> Педагогика
    ... компетенції ... соціально-економічні, соціально-політичні, соціокультурн ... етапі інститутами і механізмами соціалізації. Важливими інститутами соц ... Старший шкільний вік- це вік інтенсивного формування ... учнів, які займаються поглибленим вивченням ... для вивчення іноземної ...
  3. Умови морально-естетичного виховання старшокласників на основі різних предметів та підходів

    Реферат >> Астрономия
    ... учнів старшого шкільного віку. Предмет дослідження – формування ... етапу навчання ... знань, поглиблення суджень. ... себе і соціокультурну компетенцію. Знання істор ... З історії розвитку соціокультурних аспектів вивчення іноземних мов у Європі // Іноземні мови. – 1999 ...
  4. Історія педагогіки. Навчальний посібник

    Книга >> Педагогика
    ... старше покоління передавало дітям трудовий досвід. Новітня соціокультурна ... переклади з іноземних мов. Другий етап – 1859 ... розвитку учнів, формуванню художньо- ... частина підлягала компетенції Міністерства осв ... зованих шкіл, класів з поглибленим вивченням окремих ...
  5. Культурологія. Конспект лекцій. Зміст та історія становлення. Феномен культури

    Книга >> Культура и искусство
    ... Новий етап формування украї ... компетенції. ... вивчення іноземної ... соціокультурного розвитку в майбутнє завжди служить консолідації соціокультурного ... і поглиблення культурного простору ... учня ... шкільному (і не тільки) вихованні моральну настанову “поваги до старших ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0019879341125488