Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Экономика->Дипломная работа
Соперничество двух безалкогольных гигантов (Pepsi Cola и Coca Cola) продолжается уже не одно десятилетие Главный показатель, который при этом принимае...полностью>>
Экономика->Курсовая работа
Производственная и коммерческая деятельность предприятий и корпораций связана с объемами и формами осуществляемых инвестиций Термин инвестиции происхо...полностью>>
Экономика->Курсовая работа
Целью выполнение курсовой работы является углубление и закрепление теоретических знаний по дисциплине «Организация и планирование производства» и разв...полностью>>
Экономика->Курсовая работа
Планируемые, реализуемые и осуществленные капиталовложения принимают форму капитальных (инвестиционных) проектов Но проекты надо подобрать, рассчитать...полностью>>

Главная > Реферат >Экономика

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Основний зміст роботи

У вступі розкрито сутність і стан проблеми, що розв'язується; обґрунтовано актуальність обраної теми; визначено мету й завдання дослідження, його наукову новизну; встановлено практичну корисність одержаних результатів; наведено дані щодо апробації цих результатів та їх опублікування.

У першому розділі – «Науково-теоретичні засади формування державної підтримки розвитку малого підприємництва» – здійснено виклад теоретико-методологічної бази досліджень державної підтримки розвитку малого підприємництва, визначено роль підприємництва як чинника забезпечення стабільності економіки, досліджено державну політику у сфері малого підприємництва, вказано об'єктивні основи формування державної підтримки малого підприємництва.

Сьогодні в економіці провідних країн світу підприємець є одним з головних суб'єктів економічних відносин, а отже, від підприємця значною мірою залежить успішність процесу економічного розвитку, стабільність, стійкість і конкурентоспроможність національної економіки.

Теоретико-методологічні основи програмно-цільового підходу до регулювання ринкового господарства були закладені Дж. Кейнсом, Д. Рікардо, Ж. Сейем, А. Смітом, Й. Шумпетером та ін. Пошук ефективних методів управління здійснювало багато вчених, але найбільший внесок у розвиток цих питань зробили такі: В. Бакуменко, В. Бодров, В. Воротш, В. Г'есць, А. Дєгтяр, С. Дзюбик, М. Корецький, Н. Нижник, О. Оболенський, В. Юрчишин та ін.

Результати багатьох досліджень проблеми формування державної підтримки малого підприємництва викладені в працях українських науковців: Я. Берсуцького, 3. Варналія, Л. Воротшої, В. Горника, М. Долішнього, В. Керецман, В. Колота, І. Комарницького, Т. Кондратюка, В. Кредісова, М. Крупки, О. Кужель, О. Кузьміна. О. Лебединської, К. Ляпіної, О. Мордвінова, А. Пасхавера, С. Покропивного, С. Реверчука, Л. Тарангул та ін.

У дослідженнях науковців розподіл моделей ринкової економіки здійснюється шляхом порівняння ступеня втручання держави в економіку, співвідношення державної і приватної власності, а також співвідношень між капіталом і найманою працею: американська або англосаксонська модель (СІЛА, Великобританія); модель соціально-орієнтованої ринкової економіки, рейнська або модель економіки загальної благодаті (Німеччина і Швейцарія); японська або азіатська модель (Японія і Південно-Східна Азія).

Різниця, на нашу думку, між існуючими моделями ринкової економіки зумовлюється ще й відмінностями в чинниках розвитку підприємництва, а також відмінностями в суспільних позиціях самих підприємців. Змінюючи економічну систему, що дісталася нам у спадок від радянських часів, українські реформатори як орієнтир вибрали економіку США, найбільш ліберальну по своїй суті, вбачаючи в американській економіці приклад неперевершено! економічної могутності країни, приклад, якому просто необхідно слідувати для досягнення швидких позитивних результатів. Негативними рисами американської моделі є те, що вона побудована на системі збагачення найактивнішої частини населення. Соціальна політика має залишковий характер, а податкова політика здійснюється не для перерозподілу доходів, а для контролю над рівнем цін і впливу на параметри сукупного попиту і пропозиції.

У процесі дослідження встановлено, що добробут суспільства більшою мірою залежить від напряму підприємницької діяльності і поведінки підприємців. Причому спрямовуючими механізмами суб'єктів підприємництва виступають саме ціннісні орієнтири. Так, стан багатьох чинників виробництва в США, необхідних для здійснення процесу економічного розвитку, не відповідає сучасному рівню розвитку світового господарства (наприклад, низька кваліфікація робочої сили у сфері виробництва).

Визначено, що в Україні соціальна відповідальність підприємців перебуває на низькому рівні. Багато в чому через це в суспільстві наявна висока соціальна напруженість. Більшість підприємців в Україні прагне лише отримання прибутку, причому нерідко з порушенням українського законодавства. Дотримання інтересів країни і суспільства не є пріоритетом вітчизняного підприємництва. Вихід зі становища, що склалося, полягає у створенні соціально-орієнтованої економіки, в рамках якої діятимуть соціально відповідальні підприємці. Ринкове середовище вимагає пріоритетного розвитку соціальної відповідальності підприємництва. Це передбачає реалізацію соціально-економічних інтересів у межах окремого району, міста, регіону і держави в цілому. Від підприємництва вимагається допомога соціально незахищеним групам населення, здійснення заходів щодо повнішого задоволення соціальних потреб людей, допомога в створенні належних умов життєдіяльності всіх верств населення. Це зумовлюється використанням підприємцями природних, культурних та трудових ресурсів тієї території, на якій відбувається їх діяльність, а не рідко погіршенням навколишнього середовища.

У моделях, які використовують Німеччина і Швейцарія, держава активніше втручається в економіку. В Україні доцільно застосовувати державну політику господарського порядку. Відповідно до неї основним завданням держави є організація ринку, тоді як безпосереднє регулювання економіки стає другорядним завданням. Тільки при належній організації ринку господарські процеси регулюють безпосередньо самостійні ринкові суб'єкти. Основними цілями проведення даної політики є забезпечення свободи і справедливості. В основі цього лежить соціальна відповідальність підприємництва. При цьому слід використати досвід Японії, де приватний капітал діє так, щоб знизити невизначеність, властиву ринку. Однак створення фірмових групувань за досвідом Японії з сильним державним регулюванням на початковому етапі розвитку ринку в Україні не буде сприяти задоволенню суспільних потреб громадян.

До останнього часу держава прагнула звільнитися від обов'язків соціального гаранта, перекладаючи ці обов'язки на самих громадян і підприємців. Економічна політика держави, яка проводиться останнім часом, не може сприяти розвитку у підприємців соціальної відповідальності. На підприємництво негативно впливає податкова політика, грошова політика, антимонопольна політика, суперечливе законодавство, часта зміна напрямів економічних реформ та ін. Від держави нині вимагається підтримка дотримання соціальної відповідальності підприємців.

З погляду підприємця, держава повинна створювати умови для максимізації прибутку, мінімізації ризику, захисту власності і особи підприємця тощо. З позиції держави підприємець має забезпечувати зростання суспільного добробуту, підтримку зайнятості, економічне зростання, політичну стабільність тощо.

Слід враховувати той факт, що ринкова економіка не здатна автоматично регулювати економічні й соціальні процеси на користь кожного підприємця і всього суспільства в цілому. Завдання державної політики полягає в досягненні загальної рівноваги, при якій держава прагне підтримувати конкурентну рівновагу, тобто коли споживачі максимізують значення функції корисності, а підприємці максимізують одержаний прибуток.

Держава, залежно від вибраних цілей, може: стримувати розвиток підприємництва в цілому і малого зокрема, тобто створювати украй несприятливі умови для їх розвитку, наприклад, встановлювати високі податки на діяльність підприємств, відмовитися від захисту інтересів власників тощо; бути стороннім спостерігачем, не перешкоджаючи і не допомагаючи розвитку підприємництва; ініціатором підприємницького розвитку, вживаючи заходів пошуку і залучення в підприємницький процес нових економічних агентів.

Основним принципом побудови державної політики у сфері малого підприємництва є поєднання принципу невтручання у виробничу діяльність підприємця з принципом соціального партнерства. Завданням держави є побудова соціально-ринкової економіки, що реалізовує досягнення як економічних, так і соціальних цілей. Важливим принципом державної політики є принцип децентралізації та розширення прав регіонів і місцевого самоврядування у сфері малого підприємництва. Він полягає в зміщенні всієї практичної допомоги суб'єктам малого підприємництва на місцевий рівень, оскільки саме тут влада і підприємці вступають в безпосередні відносини. Державну політику в галузі малого підприємництва слід будувати на дотриманні принципу стабільності нормативно-правового режиму. Це визначальний чинник зовнішнього середовища малого підприємництва. Об'єктивно важлива соціально-економічна роль малого підприємництва в українській економіці передбачає необхідність високих темпів його становлення і зміцнення в системі національної економіки. Проте досягнутий рівень розвитку малого підприємництва в Україні не відповідає вимогам ринкової економіки. У своїй основі несприятливі тенденції розвитку малого підприємництва пов'язані як із загальнонаціональними політичними, економічними і соціальними проблемами, так і з особливостями малого підприємництва як суб'єкта економіки, а саме: з високим рівнем залежності стану малого підприємництва від динаміки макроекономічних показників і чинників зовнішнього середовища. У зв'язку з цим необхідність прискореного розвитку малого підприємництва зумовлює активну його підтримку з боку держави.

У другому розділі – «Аналіз сучасного стану державної підтримки розвитку малого підприємництва» – досліджуються регуляторні бар'єри у сфері малого підприємництва, визначено особливості державної підтримки розвитку малого підприємництва в адміністративно-територіальних одиницях.

У дисертації визначено основні регуляторні бар'єри, які гальмують розвиток та функціонування малих підприємств. Серед них можна назвати такі: значна кількість та тривалість перевірок малих підприємств, непрозорість регуляторної політики та відсутність законодавчо встановленої відповідальності контрольних органів у разі здійснення ними правопорушень та завдання збитків малим підприємствам; значні перешкоди при реєстрації, складність та об'ємність державної статистичної, бухгалтерської та податкової звітності. Негативний вплив зазначених чинників ще більше посилюється на малих підприємствах у сфері виробництва. Крім того, неузгодженість законодавства у сфері спрощеного оподаткування штучно посилює розрив між малим та великим підприємництвом. існують значні розбіжності в рівні сприятливості регуляторного середовища по регіонах, що свідчить як про недостатність контролю за діяльністю державних органів на місцях, так і про низьку ділову етику місцевого підприємництва.

Хоча в останні роки вдалося дещо зменшити регуляторний тиск на підприємства, проте більшість гальмуючих чинників виходить за межі суто регуляторної політики та має макроекономічну природу. Тому одним з головних завдань в умовах розвитку ринкової економіки має бути пошук засобів та розробка пропозицій щодо узгодження потреби всебічного стимулювання розвитку малого підприємництва з потребами забезпечення в Україні макроекономічної стабільності та довгострокового збалансованого інноваційного економічного зростання. Найкраще негативний вплив зазначених регуляторних бар'єрів можна простежити у розвитку малого підприємництва окремого регіону. У Запорізькій області останніми роками намітилася стійка тенденція до зростання кількості малих підприємств. Це стосується підприємств, які займалися тими видами економічної діяльності, які не потребують значних вкладень і витрат. Так, у 2005 р. майже половина (41,9%) малих підприємств зайняті оптовою і роздрібною торгівлею (враховуючи торгівлю транспортними засобами і послуга з ремонту). Частка підприємств, які займалися операціями з нерухомістю, здаванням під найм і послугами юридичним особам, у загальній кількості малих підприємств збільшилась з 15% у 2004 р. до 16,4% у 2005 р. У виробничій сфері, як і в попередні роки, діяло лише 30% загальної кількості малих підприємств, в тому числі 14,3% – у промисловості, 10,2% – у будівництві, 4,6% – у сільському господарстві. У 2005 р. у промисловості працювало 9% загальної кількості зайнятих у малому підприємництві, в будівництві – 9%, у сільському господарстві – 10%. Відбуваються позитивні тенденції зростання середньомісячної заробітної плати працівників малого підприємництва Запорізької області. У 2005 р. вона збільшилась порівняно з 2004 р. на 15,8%. Однак значний податковий тиск та непропорційно великі порівняно з отриманими доходами ставки відрахувань на соціальні заходи призвели до того, що заробітна плата в малих підприємствах залишається на рівні, що є більше ніж у 2 рази нижчим, ніж у цілому по області. У цілому вплив регуляторних бар'єрів виявився в тому, що у 2005 р. 21% малих підприємств не вів господарської діяльності, і нових підприємств було створено тільки 9% від загальної їх кількості.

Значна частка малих підприємств (70,1%) розташована у м. Запоріжжі. По районах області показник кількості малих підприємств області у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення розподіляється нерівномірно: від 96 підприємств у м. Запоріжжі до 10-у Кам'янко-Дніпровському районі. Така велика різниця зумовлена різними можливостями створення, функціонування та розвитку малих підприємств в адміністративно-територіальних одиницях. Про це свідчить перевищення показника у 1,65 рази у м. Запоріжжі над середнім по області. Для поглибленого виявлення причин слід здійснити аналіз управління розвитком малого підприємництва в окремих адміністративно-територіальних одиницях.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Мале підприємництво і його роль у реформуванні економіки та зміцненні місцевих бюджетів

    Курсовая работа >> Экономика
    ... встановлює такі напрями державної підтримки малого підприємництва в Україні: формування інфраструктури підтримки і розвитку малого підприємництва, організація державної підготовки, перепідготовки ...
  2. Державна політика розвитку малого та середнього підприємництва

    Курсовая работа >> Экономика
    ... ї економіки. В Україні політику державної підтримки розвитку малого підприємництва започатковано 1991 року, тобто вже ... схему формування системи підтримки малого підприємництва та її взаємозв'язки із системою державного управління розвитком нац ...
  3. Розвиток малого підприємництва

    Реферат >> Астрономия
    ... специфіку регулювання розвитку підтримки малого підприємництва. Важливим напрямом у реалізації державної підтримки розвитку малого підприємництва є формування стабільної податково ...
  4. Малі підприємства в Україні (1)

    Реферат >> Астрономия
    ... умов для сталого розвитку малого підприємництва; цілеспрямоване формування системи державної і суспільної підтримки малого підприємництва; розвиток малих підприємств у виробнич ...
  5. Державна політика підтримки підприємництва як засіб ліберального регулювання економіки

    Реферат >> Экономика
    ... . В Україні політику державної підтримки розвитку малого підприємництва започатковано 1991 року, тобто вже ... малому підприємництві; формування системи фінансово-кредитних установ для підтримки малого підприємництва, які кредитують під відповідні державні ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.001845121383667