Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Астрономия->Реферат
4 Етап уроку «Сприйняття творів мистецтва» триває: 1. 5-7 хв. . До 10 хв. 3.До 15 хв. 5 Уміння - це: Ознайомлення з порядком дій у виконанні певної сп...полностью>>
Астрономия->Реферат
1. Важлива умова для того, щоб навчальний матеріал запам'ятовувався швидко й надовго,— інтерес до того, що запам'ятовуєш, й увага в процесі засвоєння ...полностью>>
Астрономия->Реферат
Детально вивчить питання про психічні процеси як почуття і воля. Зверніть увагу на підвищену емоційність дітей-дошкільників і з’ясуйте їх причину, пок...полностью>>
Астрономия->Реферат
Для ефективного спілкування необхідно знати деякі прийоми , тому що багато хто з них діють на рівні підсвідомості. Справа усі в тім , що багато хто з ...полностью>>

Главная > Реферат >Астрономия

Сохрани ссылку в одной из сетей:

ВІДЧУТТЯ – ПЕРВИННА ФОРМА

ВІДОБРАЖЕННЯ ДІЙСНОСТІ

Загальні властивості відчуттів. Як ми відчуваємо. Органічні і тактильні відчуття

Відчуття - психічний процес відображення окремих елементарних властивостей дійсності, що безпосередньо впливають на наші органи почуттів.

На відчуттях засновані більш складні пізнавальні процеси: сприйняття, представлення, пам'ять, мислення, уява. Відчуття виявляються як би "воротами" нашого пізнання.

Відчуттями зветься найпростіший, далі не розкладений психічний процес. Наприклад, якщо говорити про відчуття кольору, ми маємо на увазі однорідний колір, відволікаючись від величини і форми предмета.

Відчуття - це чутливість до фізичних і хімічних властивостей середовища.

Сприйняття і представлення , які виникли на основі відчуттів є й у тварин, і в людини. Однак відчуття людини відрізняються від відчуттів тварин. Відчуття людини опосередковані її знаннями, тобто суспільно-історичним досвідом людства. Виражаючи ті чи інші властивості речей та явищ у слові ("червоний", "холодний"), ми тим самим здійснюємо елементарні узагальнення цих властивостей. Відчуття людини зв'язані з його знаннями, які узагальнені досвідом індивіда.

У відчуттях відбиваються об'єктивні якості явищ (колір, запах, температура, смак і ін.), їхня інтенсивність (наприклад, більш висока чи більш низька температура) і тривалість. Відчуття людини так само взаємозалежні, як взаємозалежні різні властивості дійсності.

Відчуття - перетворення енергії зовнішнього впливу в акт свідомості.

Вони забезпечують почуттєву основу психічної діяльності, надають сенсорний матеріал для побудови психічних образів.

Нейрофізіологічні основи відчуттів. Окремі властивості предметів і явищ, що роблять вплив на наші органи почуттів, є подразниками, а процес цього впливу - роздратуванням.

Нервовий процес, що виник у результаті роздратування, є збудженням.

Органи почуттів, одержуючи вплив від подразників, перетворюють енергію зовнішнього роздратування у нервовий імпульс.

Кожен орган почуттів (око, вухо, чуттєві клітки шкіри, смакові сосочки язика) спеціалізований на прийомі і переробці різних специфічних зовнішніх впливів.

Основною частиною будь-якого органа почуттів є закінченням нервів що почувають. Звуться вони рецепторами (від лат. "recipere" - приймати).

Від рецептора нервовий імпульс, який виник у ньому, по доцентрових (афферентних; від лат. "afferentis" - приносити) нервових шляхах попадає у відповідні ділянки мозку.

Рецептори, що проводять нервові шляхи і відповідають ділянці в кори головного мозку є аналізаторами. Для виникнення відчуття необхідна робота всього аналізатора в цілому, отже, не можна сказати, що зорові відчуття виникають в оці. Тільки аналіз нервового імпульсу, що надходить від ока у відповідні ділянки кори головного мозку (потилична частина), приводить до виникнення зорового відчуття.

Діяльність аналізаторів умовно-рефлекторна. Сформований у корі головного мозку нервовий імпульс по центрових (ефферентних (від лат. "efferentis" - що виносить) нервових шляхах, надходячи на рухові чи секреторні механізми, приведе до тієї чи іншої відповідної реакції, викликає відповідне настроювання чутливості рецептора. Мозок, який одержує зворотний сигнал про діяльність рецептора, безупинно регулює його роботу.

Органи почуттів нерозривно зв'язані з органами руху. Наприклад, у процесі зорових відчуттів око робить безупинні рухи, як би обмацуючи предмет. Нерухоме око практичне сліпе.

Таким чином, процес відчуттів - це не одноактне пасивне відображення тієї чи іншої властивості, а активний процес, складна діяльність аналізаторів, що має визначену структуру. Діяльність різних аналізаторів взаємозалежна. Сукупність всіх аналізаторів є сенсорною сферою психіки людини.

Відчуття не тільки несуть інформацію про окремі властивості явищ і предметів, але і виконують функцію, що активує мозок. (Відомі випадки, коли у хворого залишався діючим лише один орган почуттів - око, та, коли хворий закривав це око, єдиний канал, що зв'язує його з навколишнім світом, він негайно засипав.)

Класифікація відчуттів. У залежності від розташування рецепторів усі відчуття поділяються на три групи.

До першої групи відносяться відчуття, що зв'язані з рецепторами, що знаходились на поверхні тіла: зорові, слухові, нюхові, смакові і шкірні відчуття. Це екстерорецептивні відчуття.

До другої групи відносяться інтерорецептивні відчуття, які зв'язані з рецепторами, що знаходяться у внутрішніх органах. До третьої групи відносяться кінестезичні (рухові) і статичні відчуття, рецептори яких знаходяться в м'язах, зв'язках і сухожиллях - проприорецептивні відчуття (від лат. "proprio" - власний).

У залежності від модальності аналізатора розрізняються наступні види відчуттів: зорові, слухові, шкірні, нюхові, смакові, кінестезичні, статичні, вібраційні, органічні і болючі. Розрізняються також контактні і дистантні відчуття.

Загальні психофізіологічні закономірності відчуттів. Робота шкірного аналізатора має свої специфічні закономірності. Поряд з цим усі види відчуттів підлеглі загальним психофізіологічним закономірностям.

Для виникнення якого-небудь відчуття подразник повинен мати визначену величину інтенсивності. Мінімальна величина роздратування, яка викликає ледь помітне відчуття, є абсолютним нижнім порогом відчуття. Здатність відчувати ці самі слабкі роздратування є абсолютною чутливістю. Вона завжди виражається в абсолютних числах. Наприклад, для виникнення відчуття тиску досить впливу 2 мг на 1 кв.мм поверхні шкіри.

Верхній абсолютний поріг відчуття - максимальна величина роздратування, подалі збільшення якої викликає зникнення відчуття чи болюче відчуття. Наприклад, дуже голосний звук викликає біль у вухах, а надвисокий (по частоті коливань понад 20000 Гц) - викликає зникнення відчуття (чутний звук переходить в ультразвук). Тиск 300 г/кв.мм викликає біль.

Поряд з абсолютною чутливістю варто розрізняти відносну чутливість - чутливість до розрізнення інтенсивності одного впливу від іншого. Відносна чутливість характеризується порогом розрізнення.

Поріг розрізнення, чи диференціальний поріг, - відчуває ледь мінімальне розходження в силі двох однотипних подразників.

Поріг розрізнення - це відносна величина (дріб), що показує, яку частину первісної сили подразника треба додати (чи зменшити), щоб одержати ледь помітне відчуття зміни в силі даних подразників.

Нижні і верхні абсолютні пороги відчуттів (абсолютна чутливість) характеризують межі людської чутливості. Але чутливість кожної людини змінюється в залежності від різних умов.

Так, входячи в погано освітлене приміщення, ми спочатку не розрізняємо предмети, але поступово під впливом даних умов чутливість аналізатора підвищується.

Знаходячись у напаленому приміщенні чи в приміщенні з якими-небудь запахами, ми через якийсь час перестаємо помічати ці запахи (знижується чутливість аналізатора).

Коли з погано освітленого простору ми попадаємо до яскраво освітлений простір, то чутливість зорового аналізатора знижується.

Зміна чутливості аналізатора в результаті його пристосування до діючого подразника є адаптацією.

Різні аналізатори мають різну швидкість і різний діапазон адаптації. До одних подразників адаптація відбувається більш швидко, до інших - повільніше. Більш швидко адаптуються нюхові і тактильні аналізатори. Повна адаптація до запаху йоду настає через одну хвилину. Через три секунди відчуття тиску відбиває тільки 1/5 сили подразника (пошук окулярів, зрушених на чоло, - один із прикладів тактильної адаптації). Ще повільніше адаптуються слухові, смакові і зорові аналізатори. Для повної адаптації до темряви необхідно 45 хвилин. Після цього періоду зорова чутливість збільшується в 200 000 разів (найвищий діапазон адаптації).

Явище адаптації має доцільне біологічне значення. Воно сприяє відображенню слабких подразників і охороняє аналізатори від надмірного впливу сильних подразників.

Чутливість залежить не тільки від впливу зовнішніх подразників, але і від внутрішніх станів.

Підвищення чутливості аналізаторів під впливом внутрішніх (психічних) факторів є сенсибілізацією. Так, наприклад, слабкі смакові відчуття підвищують зорову чутливість. Це пояснюється взаємозв'язком даних аналізаторів, їхньою системною роботи.

Сенсибілізація, загострення чутливості, може бути викликано не тільки взаємодією відчуттів, але і фізіологічними факторами, введенням до організму тих чи інших речовин. Наприклад, для підвищення зорової чутливості істотне значення має вітамін А.

Чутливість підвищується, якщо людина очікує той чи інший слабкий подразник, коли перед ним висувається спеціальна задача розрізнення подразників. Чутливість окремої людини удосконалюється в результаті вправи. Так, дегустатори, спеціально вправляючи смакову і нюхову чутливість, розрізняють різноманітні сорти вин, чаю і можуть навіть визначити, коли і де виготовлений продукт.

У людей, позбавлених якого-небудь виду чутливості, здійснюється компенсація (відшкодування) цього недоліку за рахунок підвищення чутливості інших органів (наприклад, підвищення слухової і нюхової чутливості в сліпих).

Взаємодія відчуттів в одних випадках приводить до сенсибілізації, до підвищення чутливості, а в інших випадках - до її зниження, тобто до десенсибілізації. Сильне збудження одних аналізаторів завжди знижує чутливість інших аналізаторів. Так, підвищений рівень шуму в "голосних цехах" знижує зорову чутливість.

Одним із проявів взаємодії відчуттів є контраст відчуттів.

Контраст відчуттів - це підвищення чутливості до одних властивостей під впливом інших, протилежних властивостей дійсності.

Наприклад, та сама фігура сірого кольору на білому тлі здається темною, а на чорному - світлою.

Іноді відчуття одного виду можуть викликати додаткові відчуття. Наприклад, звуки можуть викликати колірні відчуття, жовтий колір - відчуття кислого. Це явище називається синестезією.

Особливості окремих видів відчуттів

Зорові відчуття - відчуття кольору і світла (перепадів яскравості).

Для зорових відчуттів необхідний вплив електромагнітних хвиль на зоровий рецептор - сітківку ока.

Кольори, що відчуваються людиною, поділяються на хроматичні (від гречок. "chroma" - колір) і ахроматичні - безбарвні (чорний, білий і проміжні відтінки сірого кольору).

У центральній частині сітківки переважають нервові клітини - колбочки, чуттєві до різних зон світлового спектра. Світлові (електромагнітні) промені різної довжини викликають різні колірні відчуття.

Центральна нервова система людини має здатність класифікувати розподіл світлової енергії, що попадає в око. Колір - це психічне явище, а не властивість електромагнітної енергії, це відчуття людини, яке викликано різною енергією.

Існує трикомпонентна теорія кольорового зору, згідно якої усі різноманіття колірних відчуттів виникає в нас у результаті роботи лише трьох рецепторів, які сприймають колір - червоного, зеленого і синього (колбочки поділяються на групи цих трьох кольорів). У залежності від ступеня збудження трьох вищевказаних кольорорецепторів виникають різні колірні відчуття. Якщо всі три кольорорецептори збуджені в однаковій мірі, то виникає відчуття білого кольору.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Психічні форми освоєння дійсності

    Реферат >> Астрономия
    Психічні форми освоєння дійсності ПЛАН Відчуття та сприйняття як первинні форми відображення дійсності. Пам’ять. Її види ... ірності. Мислення та інтелект. Відчуття і сприйняття як первинні форми відображення дійсності. Чи задумувалися ви, як ...
  2. Психолого-педагогічні основи діяльності працівників пожежної охорони

    Конспект >> Психология
    ... , несвідоме являє собою таку форму відображення дійсності, за якої втрачається повнота ... ів у діяльності людини. Відчуттяпервинна форма відображення дійсності. Чутливість, пороги відчуттів, адаптація відчуттів. Роль відчуттів у професійній діяльност ...
  3. Відчуття поняття про відчуття загальна характеристика відчуттів форми переживання

    Реферат >> Остальные работы
    ... ілля отримуємо за допомогою відчуттів.Відчуття – це первинний етап пізнання людиною св ... через почуття. Почуття – специфічна форма відображення дійсності, в якій виявляється стійке ...
  4. Психологія як наука 2 Загальне уявлення

    Лекция >> Психология
    ... що вивчає процеси активного відображення людиною дійсності в формі відчуттів, сприймань, мислення, почутт ... – вродженні, які відносяться до природних нужд організму ... первинною формою психічного зв’язку організму зі світом; В цій якості ...
  5. Організація патопсихологічного дослідження

    Курсовая работа >> Психология
    ... найбільше чітко представлена, такою первинною структурою є "тонус свідомості" ... взаємодії. Мислення, надбудовуючись над відчуттями й сприйманнями, відкриває нові ... абстрактність, що є вищою формою відображення дійсності, а вигадливий формальний прийом, завдяки ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0019118785858154