Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Астрономия->Реферат
В 1957р. шість європейських країн, а серед них Нідерланди, Бельгія і Люксембург, погодилися зформувати спільний ринок. Сьогодні цей ринок вже функціон...полностью>>
Астрономия->Реферат
У останні десятиліття Японія виступає як одна з головних економічних держав, будучи другою по розміру національною економічною силою у світі. Населенн...полностью>>
Астрономия->Реферат
1936 рік позначився нечуваними в новітній світовій історії руйнаціями художньо-історичних пам'яток у Києві. Ця формула є безумовно точна, бо вже впрод...полностью>>
Астрономия->Реферат
Інформація це важлива рушійна сила економічного зростання та соціальних змін. Бурхливий розвиток інформаційних технологій призвів до того, що в сучасн...полностью>>

Главная > Реферат >Астрономия

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Особливо актуальною проблемою України є охорона водних ресурсів. У розрахунку на одного жителя припадає 1000 м³ води місцевого стоку на рік, але забезпечення неоднакове в різних частинах країни. Так, у Західній економічній зоні воно у 7 разів вище, ніж у Південній, та у 3 рази вище, ніж у Східній. З урахуванням транзитного стоку (Дунай, Дніпро, Сіверський Донець) середнє забезпечення водою становить 3500 м³ на одного жителя.

Майже 2 тис. км становить берегова лінія України, яку омивають води Чорного та Азовського морів. Північна частина Чорного моря з середньою глибиною 60-120 м добре нагрівається у літній період і багата на рибу (180 видів), Азовське море, середня глибина якого 8 м, налічує майже 350 видів риб. Чорне та Азовське моря дуже забруднені внаслідок викидів неочищених вод рядом великих підприємств чорної металургії, хімії, нафтохімії, вугільної та харчової промисловості. Скидання забруднених вод перевищує 1 млрд м³, або 20 м³ на одного жителя.

Грунти України, незважаючи на її порівняно невелику площу, досить різноманітні. Про це свідчить той факт, що при великомасштабному картуванні їх налічувалося майже 650 видів.

У цілому структура грунтів України характеризується такими даними, %: типові чорноземи – 18, звичайні чорноземи – 27,7, південні чорноземи – 8,9 загальної площі. Отже, майже 55% площі становлять чорноземи, майже 6% - чорноземи і дерново-скелетні грунти на щільних породах, чорноземи на супіщаних і піщаних породах, лучно-чорноземні грунти.

Значної шкоди якості грунтів завдає невміле використання мінеральних добрив, гербіцидів, пестицидів та інших хімічних речовин з великою токсичністю, що впливає як на грунти, так і на флору, фауну і людину. Шкоди завдає також повільне відтворення, а в деяких областях свідоме знищення полезахисних смуг. Тепер у степовій і лісостеповій зонах залишилося близько 50% смуг, створених раніше.

Охорона і раціональне використання земель пов’язані із створенням полезахисних смуг, лісових насаджень, терасуванням крутих схилів, спорудженням гідротехнічних протиерозійних, протиселевих, протизсувних об’єктів, рекультивацією земель, застосуванням нових методів обробітку грунту, меліорацією. Зрозуміло, що ці види робіт враховуються при розробці заходів і вони мають бути різними для кожного з регіонів України.

Висока територіальна концентрація великих промислових підприємств призводить до підвищення викидів у повітря шкідливих хімічних речовин. Охорона атмосферного повітря забезпечується насамперед спорудженням газопилових об’єктів, застосуванням маловідходних технологій, утилізацією шкідливих речовин і тепла.

Найбільшими забруднювачами є підприємства хімічної, нафтохімічної, металургійної, електроенергетичної промисловості. Майже 60% всього обсягу вловлених шкідливих речовин (20 млн т) припадає на Донецьку, Дніпропетровську та Луганську області.

Проблема очищення атмосферного повітря й надалі залишається невирішеною. Досі в атмосферу викидається багато окислів азоту, сірчистого ангідриду, які випадають у вигляді кислотних дощів, внаслідок чого знижується врожайність сільськогосподарських культур.

Хоча західні області України забруднюють повітря менше, проте, враховуючи безпосередню близькість промислових зон країн Європи і переважно західний напрям переміщення атмосферних мас, забруднення повітря досить високе і кислотні дощі завдають великої шкоди сільському господарству. Західні вітри приносять на територію України щороку 3,3 млн т сполук сірки.

Захист лісових ресурсів не тільки не втратив своєї актуальності, а, навпаки, останнім часом набув особливого значення.

Ліси виконують багато функцій, тому їхні масиви треба, з одного боку, охороняти і раціонально використовувати, а з другого – розширювати і поліпшувати видовий склад. Ліси дають цінний матеріал для різних галузей промисловості, мають протиерозійне, кліматичне, санітарно-оздоровче, природоохоронне значення. Площа під лісами займає близько 9 млн га, що становить 14% всієї площі України. У західній і північній частинах країни частка площ під лісами досягає 20-40%, у Карпатах – понад 40, на Поліссі – понад 25%. У Криму лісистість становить 10%, у Степу – 4%.

Територія України за рівнем забруднення (див. картосхему с.248) поділяють на:

1. Надзвичайно забруднені території (61 тис. км²). Тут забруднення повітря в 20-250 разів перевищує нормативи, води – у 5-25 разів, грунтів – у 1,5-8,5 рази. До цієї зони належать Придніпров’я, Донбас, східна частина Причорномор’я, Чорнобильська АЕС і Чернівецька область, а також 78 міст, в яких забруднення повітря перевищує норми у 60 разів, а також 21 місто, де забруднення води перевищує норми у 12 разів.

2. Дуже забруднені (116,7 тис. км²) та забруднені (121,2 тис. км²) – це території, прилеглі до Чорнобильської АЕС, південної частини України, Полісся.

3. Помірно забрудненні території (144,8 тис. км²) є найбільш сприятливими для життя, трудової діяльності і відпочинку: Харківська, Полтавська, Сумська, південна частина Чернігівської області.

4. Умовно чисті території (49,1 тис. км²) розташовані в Карпатах, Шацькому поозер’ї, Південному березі Криму, деяких районах Придніпров’я, північно-західних районах Одеської і Миколаївської областей, західній частині Кіровоградської, південно-західній Черкаської і південній частині Київської областей. Сприятлива ситуація також у Полтавській і Сумській областях, південному сході Чернігівщини, північних регіонах Харківської і Луганської областей.

Деякі райони 30-кілометрової зони Чорнобильської АЕС та причорноморські регіони інтенсивного зрошування відносять до території екологічної небезпеки. У цих районах забруднення грунтів у 10 і більше разів перевищує нормативний фон, води – у 5-45 разів.

Для кожного з регіонів України характерні особливі проблеми охорони природи, тому для них слід розробляти окремі програми. Для виконання таких програм необхідне фінансування. Зрозуміло, що значні кошти на оздоровлення екології повинні виділятися з державного бюджету. Екологічні проблеми обов’язково мають враховувати економісти різних рівнів управління.

4. Зовнішньоекономічні звязки в сучасних умовах стають могутнім засобом прискорення науково-технічного розвитку та інтенсифікації економіки.

Правову основу для практичного здійснення зовнішньоекономічної політики створюють Закони України “Про зовнішньоекономічну діяльність” (квітень 1991 р.), “Про вільні економічні зони” (жовтень 1992 р.), “Про іноземні інвестиції” (березень 1993 р.).

Зовнішньоекономічна діяльність України потребує докорінної перебудови – йдеться про зміну сировинного спрямування експорту, підвищення в ньому частки продукції обробних галузей, удосконалення структури імпорту. Адже відомо, що Україна виробляла й може виробляти цілий спектр наукоємної, складної машинно-технічної продукції: літаки, автобуси, автомобілі, трактори, комбайни, судна різного призначення, ракетні комплекси, верстати, турбіни, судна різного призначення, ракетні комплекси, верстати, турбіни, засоби зв’язку, електроніку, радіо- і телеапаратуру тощо. Реально основними експортерами конкурентної на світовому ринку продукції можуть швидко стати підприємства воєнно-промислового комплексу, на яких зосереджені високоякісне обладнання, сучасна технологія, висококваліфіковані фахівці.

У товарній структурі вивозу переважають вироби чорної металургії, залізна руда і кокс, продукти харчової промисловості. Промисловий потенціал України достатній для надходження валюти, необхідної для сплати державного зовнішнього боргу, закупівлі найнеобхіднішого імпорту та оплати інших загальнодержавних потреб.

Експортно-імпортні операції здійснюються як на валютній основі, так і у формі клірингу. Кліринг – система безготівкових розрахунків, які ґрунтуються на заліку взаємних вимог і зобов’язань і здійснюються через банки або спеціальні розрахункові палати (перша створена в Лондоні в 1775 р.). Популярною нині стала форма бартерних операцій, тобто безпосереднього обміну товарами. Такі товарообмінні операції були найбільш поширені в Україні у 1992 р. і становили тоді майже 50% загального товарообороту. Однак при такому товарообміні Україна втрачала великі кошти через нееквівалентний вартісний обмін продовольчих товарів (зерна, цукру, олії) на паливно-мастильні матеріали.

Понад 72% наших поставок отримує Росія. Основним споживачем їх є Центральний район Росії, на який припадає майже ¾ вивозу продукції з України. Значними споживачами залізної і марганцевої руд, чорних металів, які надходять з України, є Поволжя, Північний Кавказ. Певна кількість чорних металів, зокрема прокату, вивозиться з України до Санкт-Петербурга, Білорусі, держав Балтії, Молдови, цукор – в усі республіки колишнього СРСР (за винятком Молдови), м’ясо. масло, м’ясні та ряд консервованих продуктів – здебільшого в Росію.

В Україну з інших республік колишнього СРСР найбільше ввозить Росія – 70%. Це – нафта, газ, ліс, папір, деякі марки чорних і кольорових металів, машини, устаткування та інша продукція.

Білорусь постачає Україні трактори, вантажні автомобілі, електронно-обчислювальні машини, мінеральні добрива, ліс, папір; Казахстан – кольорові метали, шкірсировину, концентрати кольорових металів; Молдова – продукцію приладобудування, виноробної і консервної промисловості, килими, виноград; республіки Середньої Азії – газ, бавовну, концентрати кольорових металів, тканини, каракуль; республіки Закавказзя – нафту і автомашини, алюмінієвий прокат, чай, фрукти, вино, тютюн; держави Балтії – електротовари, трамваї, пральні машини, холодильники, радіоприймачі, мікроавтобуси, рибу і рибо продукти, трикотажні і галантерейні вироби та інші товари широкого вжитку.

За сучасних умов Україна налагоджує прямі зовнішньоекономічні відносини з багатьма країнами світу. Так, на кінець 1995 р. нашу державу визнали понад 160 країн світу, 132 з них встановили з Україною дипломатичні відносини. У країнах далекого зарубіжжя ми поставляємо машини, трактори, залізну і марганцеву руди, устаткування для гірничо-шахтових, будівельних, електротехнічних підприємств, засоби автоматизації, обчислювальну техніку, автомобілі, прокатні стани, океанські судна, силові трансформатори, магістральні тепловози та багато іншої продукції.

Сьогодні ні розміри експорту, ні його структура не можуть задовольнити Україну.

Україна отримує з різних країн світу промислове устаткування, медичне обладнання, різні прилади, хімічні товари, джут, цитрусові, каву, продукцію хімічної і легкої промисловості. Проте необхідно створювати економічні бар’єри (високе мито тощо) для таких товарів, як жувальна гумка, напої, тютюнові вироби, радіотовари, деякі інші товари широкого вжитку тощо. Це зменшить дефіцит платіжного балансу і підніме попит на аналогічну вітчизняну продукцію, стабілізуючи виробництво.

Найтісніші економічні зв’язки підтримує Україна з країнами Східної Європи, зокрема з Угорщиною та Польщею. У структурі вивозу в ці карїни переважає продукція галузей важкої індустрії: кокс, руда, сірка, чорні метали, устаткування для гірничодобувної і металургійної промисловості, тепловози, екскаватори, бульдозери, телевізори, трансформатори, сільськогосподарські машини тощо.

Протягом тривалого часу спостерігається сталість поставок на експорт донецького вугілля, що визначається попитом на нього як у колишніх країнах РЕВ, так і в ряді капіталістичних держав (Італії, Франції, Єгипті). Об’єктивною передумовою попиту на це вугілля на європейському, північно африканському та близькосхідному ринках є практична відсутність на Землі антрацитового палива, яке має високу калорійність, а головне – недимність.

Залізну руду Україна вивозить до Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії та ін. Самородна сірка з України надходить до Чехії, Словаччини, ФРН, Угорщини, Румунії.

З країн Східної Європи Україна імпортує машини, верстати, комплексне промислове устаткування для хімічної, меблевої і харчової промисловості, прилади, продукцію хімічної промисловості, рухомий залізничний склад, судна, автомашини, побутові електроприлади, медикаменти тощо.

У сучасних умовах економічні зв’язки України з країнами Східної Європи трохи послабилися, але в майбутньому, очевидно, вони розвиватимуться більш ефективно.

Україна бере участь в економічному співробітництві з промислово розвиненими країнами світу. Понад 20 країн (Австрія, Голландія, Італія, Норвегія, Франція, Фінляндія, ФРН, Швейцарія, Швеція, США, Канада, Великобританія, Японія та ін.) отримують з України промислову продукцію і промислову сировину: залізну і марганцеву руди, кокс, чавун, прокат чорних металів, графіт, скло, металургійне та гірничо-шахтове устаткування, штучні алмази, велосипеди, металообробні верстати, прилади, автонавантажувачі, а також цукор, льоноволокно, олію тощо.

До Великобританії з України надходять прокат чорних металів, чавун, феросплави, металообробні верстати, бензол, цукор, льоноволокно, хміль, а Україні Великобританія постачає різні машини, промислове устаткування, хімічні продукти, вовняні тканини.

До ФРН Україна експортує феросплави, чорні метали, автонавантажувачі, віконне скло, олію тощо. З ФРН Україна імпортує різні машини й промислове устаткування, прокат чорних металів, хімічну продукцію.

До Франції з України вивозять антрацит, помпи, металообробні верстати, фотоапарати, льоноволокно, олію. Франція поставляє Україні потоково-механізовані й автоматизовані лінії зварювання і складання кузовів кабін трактора Т-150. На французьких суднобудівних підприємствах виконують замовлення Чорноморського судноплавства.

Українські машинобудівники виготовили для США унікальний трансформатор на 500 тис. кВт, Фінляндії – комплект устаткування для атомної електростанції.

Підписано угоду про постачання нафти і газу з Ірану в Україну. З цією метою створено українсько-ірансько-азербайджанську компанію, яка збудує цілу систему трубопроводів через Росію в Україну. 45% внеску – України, така сама частка – Ірану, 10% - Азербайджану. Угода розрахована на 15 років, Україна поставлятиме до Ірану машини і обладнання для гірничо-добувної та металургійної промисловості, братиме участь у реконструкції металургійних підприємств, доріг і морських портів.

Останнім часом право на здійснення зовнішньоекономічних операцій надано окремим підприємствам і організаціям, внаслідок чого підвищилася активність їх у зовнішньоекономічній сфері. Зареєстровано більш як 30 тис. учасників зовнішньоекономічних зв’язків.

Створення спільних підприємств – одна з форм економічного співробітництва України із зарубіжними країнами. Ці підприємства діють самостійно, наділені широкими правами для здійснення експортних та імпортних операцій. Спільні підприємства погоджують ціни на спільно вироблену продукцію і укладають відповідні контракти. Їх прибуток розподіляється між учасниками пропорційно вкладу в статутний фонд.

У 1995 р. на території України діяло понад 2,5 тис. спільних підприємств. За участю фірм США створено 120 спільних підприємств, Німеччини – 40, Австрії – 22 та рядку інших країн. Найбільше їх у місті Києві (204) та Одеській області (143).

Різними є профілі спільних підприємств. Так, львівське виробниче об’єднання “Конвеєр” і болгарсько-угорське товариство “Інтрасмаш”, а також гомельське виробниче об’єднання “Гідро автоматика” та завод “Данувія” (Угорщина) уклали договір про прямі зв’язки щодо спільного проектування і виробництва автоматизованих транспортно-складських систем і засобів гідро автоматики.

Налагоджуються прямі стосунки Міністерства сільського господарства і продовольства України із зарубіжними фірмами. Заслуговує уваги співробітництво з фірмою BASF (ФРН) у галузі впровадження інтенсивної технології виробництва сої на основі застосування хімічних препаратів фірми. Перспективним напрямком розширення зовнішньоекономічних зв’язків, створення спеціальних зон “вільного підприємництва” на території України (в районі Одеси, у Закарпатті та деяких інших місцях). Вільні економічні зони в Україні з часом сприятимуть прискоренню розвитку її економіки на основі створення умов для залучення іноземного капіталу.

Україна має приділяти велику увагу міжнародному туризму – галузі, яка найшвидше дає прибуток. Нині ми приймаємо в себе майже 250 тис. іноземних туристів, що становить лише 0,05% світової кількості. Проте реально ми вже тепер можемо обслуговувати до 5 млн туристів, що може дати майже 1 млрд дол.

Крім того, резервом для надходження валюти до України є плата за транзитні залізничні, автомобільні, повітряні перевезення, транспортування нафти і газу. Все це разом може давати 6 млрд. дол. щороку.

Отже, перебудова зовнішньоекономічної діяльності України значною мірою сприятиме її просуванню на світовий ринок та інтегруванню у міжнародну економіку.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

  1. Які головні завдання регіональної політики на сучасному етапі розвитку і реформування економіки України?

  2. Що таке державні регіональні програми і для чого вони розробляються?

  3. Які найбільш характерні регіональні проблеми в Україні потребують невідкладного вирішення?

  4. Що таке спеціальні (вільні) економічні зони і за яких умов вони створюються?

  5. Які переваги економічного розвитку мають вільні економічні зони?

  6. В яких регіонах України склалися найвигідніші передумови для формування ВЕЗ?

  7. Які фактори обумовлюють привабливий інвестиційний клімат у Північно кримській експериментальній зоні “Сиваш”?



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка (2)

    Учебное пособие >> Экономика
    ... і навіть поведінка людей. Проблеми РПС з 60-х років XX століття ... -територіальним устроєм України. Суб’єктами державної регіональної політики виступають центральні, регіональні і місцеві органи ...
  2. Демографічні передумови розміщення РПС України

    Курсовая работа >> Экономика
    ... передумови розміщення РПС України” Зміст Вступ ... іональному відношенні, набуває значення регіонального центру. Іноді регіональна ... Демографічна ситуація України: сучасні проблеми та перспективи 2.1 ... ічної політики. Кабінету Міністрів України, Національній академ ...
  3. Історія виникнення та розвитку регіональної економіки як науки

    Реферат >> Экономика
    ... формою зарубіжної регіо­нальної політики стало регіональне програмування, що має ... регіонах України. Разом з районуванням мають бути визначені і регіональні соціально-економічні проблеми ... ією, екологізацією науки РПС та регіональної економіки популярними є ...
  4. РПС Східно-поліського району Житомирська Київська Чернігівська області і характеристика Півд

    Реферат >> Астрономия
    ... цією метою була створена концепція державної регіональної політики України, метою якої є всебічний розвиток ... клінік. Проте залишається проблема поліпшення медичного обслуговування, профі ... в короткі терміни розв'язати назрілі проблеми. Впроваджуючи нову техні ...
  5. Програмування розвитку регіонів

    Реферат >> Астрономия
    ... України. Економічне реформування потребує здійснення ефективної і гнучкої регіональної політики. Важливою складовою цієї політики ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0019519329071045