Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Экономика->Реферат
Проблема эффективности распределения экономических благ тесно связана с проблемой справедливости. Существует множество оптимальных, по Парето, вариант...полностью>>
Экономика->Закон
Законом установлено, что главной задачей предприятия является хозяйственная деятельность, направленная на получение прибыли для удовлетворения социаль...полностью>>
Экономика->Бизнес-план
В настоящее время на рынке все более быстрыми темпами развивается сфера услуг. Являясь необходимым компонентом в любой сфере деятельности, услуги, как...полностью>>
Экономика->Реферат
Информацией (информационным продуктом, интеллектуальным продуктом, продуктом духовного или нематериального производства и т. п.) будем называть вещь и...полностью>>

Главная > Курсовая работа >Экономика

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Протягом 1998 р. ситуація на грошово-кредитному ринку формувалась під тиском значних виплат з обслуговування внутрішнього та зовнішнього боргів в умовах обмеженості зовнішнього фінансування. Крім того, в певній мірі на стан грошово-кредитного ринку впливала фінансова криза у Росії. З метою мінімізації впливу цих подій на розвиток внутрішнього грошового ринку Національний банк України підвищував облікову ставку п'ять разів з 35% у січні до 82% річних з 07.07.98 р., а з 21 грудня 1998 р. — понизив до 60% річних.

Політика у сфері обов'язкового резервування коштів комерційних банків також була спрямована на стабілізацію стану щодо ліквідності комерційних банків та поступове зниження її надлишковості.

В умовах значних кредитних емісій перших трьох років існування неза­лежної держави надлишкова ліквідність банків перетворилась на загрозу вибухового зростання грошової маси та дестабілізації стану на грошово-кредитному ринку. В цих економічних умовах обов'язкове резервування коштів комерційних банків як інструмент регулювання фактично не могло працювати. Тільки в 1994 р. вдалося задіяти цей механізм, коли рівень обов'язкового резервування було поступово підвищено з 10% до 15% та за­проваджено новий порядок формування обов'язкових резервів — на корес­пондентських рахунках комерційних банків та їх філій у Національному банку України.

З метою прискорення залучення в обіг коштів, куплених на цільових кредитних аукціонах Національного банку України, в 1995 р. була запровад­жена 100-процентна норма резервування на тимчасово вільні кошти, придбані на цих аукціонах. Це стимулювало комерційні банки швидше пус­кати в обіг придбані кошти з подальшим фінансуванням пріоритетних наро­дногосподарських об'єктів. З кінця 1995 р. започаткована практика обов'яз­кового резервування валютних депозитів. В умовах, що склалися, це є важливим фактором стабілізації як валютного, так і всього грошового ринку.

У 1997 р. здійсненна уніфікація порядку формування комерційними бан­ками обов'язкових резервів, яка полягала у вирівнюванні рівня резервних вимог до залучених коштів як в національній, так і в іноземній валюті, резер­вування коштів лише в національній валюті через кореспондентський раху­нок банку — юридичної особи. При цьому з 01.04.97 до 01.12.97 обов'язкове резервування становило 11% від залучених банком коштів.

Враховуючи ситуацію на грошово-кредитному ринку України, що виникла у зв'язку із світовою фінансовою кризою, Національним банком України для підтримки ліквідності та платоспроможності банківської системи України в цілому збільшено норму обов'язкового резервування з 01.12.97 до 01.09.98 до 15%, а з 01.09.98 - до 16,5%.

Загальна сума обов'язкових резервів по банківській системі на кінець 1998 р. становила 1690 млн грн. [39].

До 1994 р. - кредити комерційним банкам для підтримання їх поточної ліквідності надавались переважно за рішеннями законодавчих та виконавчих органів про виділення централізованих цільових кредитів безпосередньо клієнтам (підприємствам та організаціям). Ці кредити переважно потрапляли неплатоспроможним клієнтам, які підтримувались державою, і в більшості випадків не поверталися. В свою чергу це ускладнювало стан з ліквідністю комерційних банків і вимагало нових емісійних кредитів.

Надання ризикованих емісійних кредитів неблагонадійним клієнтам було припинено в 1994 р. із запровадженням кредитних аукціонів і з відмовою у 1995 р. від кредитування Національним банком України суб'єктів господа­рювання. Також було припинено виділення ресурсів комерційним банкам для кредитування на пільгових умовах, тобто з використанням пільгової процент­ної ставки.

За таких умов кредитна підтримка підприємств почала здійснюватись через проведення цільових кредитних аукціонів з продажу кредитних ресурсів комерційним банкам для кредитування підприємств, що потребують держав­ної кредитної підтримки.

З 1996 р. суттєво поширилось використання в Україні таких важливих у світовій практиці інструментів регулювання грошово-кредитного ринку, як ломбардне кредитування комерційних банків під заставу державних цінних паперів та угод РЕПО, можливість запровадження яких виникла після ство­рення ринку державних цінних паперів.

У 1995 р. Урядом розпочато створення фондового ринку державних цінних паперів. Запровадження механізму використання державних цінних паперів дозволило залучати для фінансування дефіциту Державного бюджету України неемісійні кошти, значно знижуючи тим самим інфляційний тиск дефіциту бюджету на економіку.

Державні цінні папери поступово зайняли одне з провідних місць у регу­люванні грошово-кредитного ринку, завдяки чому фінансування дефіциту Державного бюджету України в 1997 р. вперше за роки існування держави здійснювалось на безінфляційній основі — за рахунок подальшого розвитку ринку державних цінних паперів та залучення зовнішніх фінансових джерел, що суттєво впливало на зниження рівня інфляції.

За обсягами цінних паперів, що знаходяться в обігу, державні боргові зобов'язання на ринку України займали два останніх роки домінуюче поло­ження і були найпривабливішим фінансовим інструментом для вкладання коштів юридичними та фізичними особами, в тому числі нерезидентами. З використанням цього інструменту стало можливим на новій якісній основі відродити кредитні відносини. Облігації стали використовуватися як застава для вчасного повернення коштів.

Дохідність за державними облігаціями в більшості випадків була на рівні облікової ставки Національного банку України.

Протягом 1997—1998 рр. доволі активно розвивався вторинний ринок ОВДП як у біржовій, так і позабіржовій формах.

У 1997 р. зроблено перші кроки на шляху введення в дію механізмів фор­мування фонду страхування депозитів фізичних осіб, який утворюється за рахунок обов'язкового придбання облігацій комерційними банками. Але через продовження у виробництві стагнації і високу доходність ОВДП в дер­жаві створилась небезпечна ситуація — короткострокові державні цінні папери сформували фінансову піраміду, яка в умовах недостатнього напов­нення бюджету призвела в 1998 р. до інфляційного вибуху.

Розвиток грошової маси у 1992—1993 рр. проходив на фоні кризових явищ в економіці України, що поступово перетворювалися на економічну та фінансову кризу. Тому особливості грошової політики в цей період були зв'язані у значній мірі з ціновими, фінансовими та структурними диспропор­ціями, проведенням політики підвищення цін і заробітної плати, яка вима­гала відповідного нарощування грошової маси в обігу та призвела до погір­шення стану грошово-кредитної сфери.

У 1992 р. середньомісячне збільшення грошової маси становило 22% проти зростання цін в середньому за місяць на 27%. У 1993 р. середні зна­чення цих показників уже становили відповідно 27% та 42%. Лише у 1997 р., вперше за весь період розбудови незалежної держави відбулось випереджаюче зростання грошової маси на 34% щодо рівня інфляції за рік 10,1%. Це свідчить про поліпшення забезпеченості народного господарства платіжними засобами та підвищення рівня монетизації економіки.

Динаміка та структура грошового обігу в 1995—1996 рр. свідчать про упо­вільнення темпів зростання обсягів грошової маси та рівня інфляції, яке сприяло значному підвищенню довіри населення та суб'єктів господарюван­ня до національної грошової одиниці, кошти яких через банківську систему спрямовувались для кредитування економіки без створення емісійного тиску.

За 1998 р. грошова маса збільшилась на 25,3%, а ціни зросли на 20%, тобто підтримувалась рівновага у зростанні цих показників.

Аналіз грошової маси за агрегатами протягом 1998 р. свідчить про зупинення тенденції збільшення готівки в обігу: за станом на 01.01.99 частка готівки в обігу дорівнювала 45,5% від загальної грошової маси проти 48,9% на початок року, або знизилася на 3,4 процентного пункту.

У період з 1991—1998 рр. індекс монетизації, який визначається відно­шенням кількості грошей в обігу до валового внутрішнього продукту, харак­теризувався змінами у різних напрямах і становив у 1992 р. — 27,2%, у 1995 р. - 9,3%, 1996 р. - 10%, 1997 р. - 11,8% і у 1998 р. за станом на 01.12.98 — 13,4%. Зменшення індексу монетизації з 27,2 у 1992 р. до 9,3% у 1995 р. було обумовлено випереджаючими темпами зростання рівня інфляції порівняно з темпами зростання грошової маси.

Після 1995 р. з початком процесу фінансової стабілізації і введенням на­ціональної валюти України — гривні — тенденція змінилася на протилеж­ну — рівень монетизації почав підвищуватися, що свідчить про поліпшення забезпечення економіки грошима.

За період з 1992 до 1994 р. спостерігалося підвищення рівня доларизації, що відображує долю іноземної валюти в грошовій масі, який у 1992 р. ста­новив 8,8% і у 1994 р. підвищився до 31,7%. Таке підвищення пояснювалось посиленням економічної кризи та втратою довіри до національної валюти.

Зменшення індексу доларизації у 1995—1997 рр. з 22,7% до 13,3% відпо­відало періоду відносної рівноваги на грошово-кредитному ринку. Відхилення цієї тенденції в останні місяці 1998 р. і його зростання до 21,3% за станом на 01.01.99 пояснюється впливом світової фінансової кризи та де­якою девальвацією гривні відносно іноземних валют [39].

Аналізуючи стан грошово-кредитного ринку за останні чотири роки, можна зробити висновок: монетарна політика держави була орієнтована на розширення грошової маси при утриманні визначеного рівня інфляції, що досягалося шляхом контролю за основними монетарними показниками (чисті зовнішні активи, чисті внутрішні активи, монетарна база, грошова маса).

На жаль, валютна політика виявилася найуразливішою в перші три роки незалежності України. Валютний ринок сконцентрував багато проблем. На практиці це призвело до постійної нерівноваги на валютному ринку (брак пропозиції), постійної депреціації (зниження курсу) національної валюти, доларизації внутрішнього обігу і бартеризації зовнішньоторговельного обігу.

Для організації валютного ринку України було створено Валютну біржу як підрозділ НБУ. Саме через Валютну біржу комерційні банки здійснювали операції з купівлі-продажу іноземної валюти. Протягом 1992 р, загальний обсяг операцій, проведених комерційними банками становив 3 млрд дол. США. Розвиток валютного ринку стримувався відсутністю необхідної зако­нодавчої бази у сфері валютного регулювання. На початку 1993 р. Уряд прийняв Декрет «Про систему валютного регулювання і валютного контро­лю», в якому визначив Національний банк України, як головний валютний орган держави. Головною метою формування валютного ринку України стало ефективне обслуговування діючих зовнішньоекономічних зв'язків і стимулю­вання їх розвитку з метою подолання замкненості економіки України, по­ступової її інтеграції в світовий ринок, створення конкурентоспроможного виробництва.

Завдяки валютній політиці, яку Національний банк України проводив протягом 1994—1997 рр., валютний ринок України пройшов кілька етапів розвитку, що супроводжувалося значним зростанням його обсягу. Загальні обсяги валютного ринку зросли у 1997 р. у порівнянні з 1995 р. у 4 рази, в тому числі міжбанківського ринку — у 10 раз, готівкових операцій — в 2,7 рази [39].

Становлення і розвиток грошово-кредитної системи неможливо розгля­дати без аналізу валютної політики. Формування будь-якої системи валютних обмежень та регламентацій віддзеркалює певний стан державної валютної політики.

Основним законодавчим актом у сфері валютного регулювання став Дек­рет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і ва­лютного контролю» від 19 лютого 1993 р. Згідно з цим Декретом було перед­бачено встановлення Національним банком України валютного (обмінного) курсу національної грошової одиниці на підставі результатів торгів на міжбанківському валютному ринку України.

Даний валютний режим діяв з квітня до липня 1993 р. і спрямовувався на подальшу лібералізацію валютного ринку.

Протягом 1995—1998 рр. Національним банком України було здійснено цілий ряд заходів по забезпеченню поступової лібералізації і децентралізації валютного ринку України, що сприяло, насамперед, уникненню різких коливань курсу національної грошової одиниці до іноземних валют, забезпе­ченню стабільних умов функціонування валютного ринку України.

У 1996 р. щодо подальшої стабілізації валютного ринку України про­водилася така робота :



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Національний банк україни -центральний банк держави його роль у системі органів державної влади

    Реферат >> Астрономия
    ... їни є Національний банк України (НБУ). Банківська система незалежної України і відповідно Національ­ний банк України створювалися ... розвитку. Національний банк України має монопольне право здійснювати емісію національної валюти України та орган ...
  2. Операції банків з готівкою. Емісійно-касова діяльність Національного банку України

    Контрольная работа >> Банковское дело
    ... і монети національної валюти України, які зберігаються у грошових сховищах управлінь Національного банку України і використовуються ... країни у готівці Національний банк України створює резервні фонди банкнот і монет у національній валюті, як ...
  3. Національний Банк України: завдання, функції, мережа та структура

    Контрольная работа >> Банковское дело
    ... іну) гривні на іноземну валюту. На Національний банк України покладено функцію банківського ... ів як у національній, так і в іноземній валютах на фінансування витрат державного бюджету України. Йому також ...
  4. Національний банк України: завдання, функції, мережа та структура Тестові завдання

    Тесты >> Банковское дело
    ... . Згідно з Законом України "Про Національний банк України", центральному банку заборонено: а) ... з розвиненою економікою є: а) емісія національної валюти; б) банківський нагляд і контроль; в) ... ів; в) видачу кредитів; г) продаж валюти. 26. Статутний капітал НБУ ...
  5. Національний банк України (4)

    Реферат >> Астрономия
    ... здійснення розрахунків за їх дорученням (у національній валюті України). 4. Ведення рахунків банків-кореспондентів (резидент ... здійснення розрахунків за їх дорученням (у національній валюті України). 7. Ведення рахунків банків-кореспондентів (нерезидент ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0012269020080566