Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Медицина, здоровье->Реферат
Сьогодні найгострішою проблемою в нашому суспільстві є стан здоров’я населення, в тому числі й дитячого. Відомо, що в тій же мірі в якій демократія є ...полностью>>
Медицина, здоровье->Реферат
Сформулювати діагноз хвороби неможливо без попереднього розпізнання квазипатичного (підвищений рівень систем збереження гомеостазу), але без "поломки"...полностью>>
Медицина, здоровье->Реферат
Неправильне харчування, їда в сухом’ятку, переживання, зловживання гострою і гарячою їжею, вживання фруктів і овочів з грубою клітковиною, мікробна ді...полностью>>
Медицина, здоровье->Реферат
Організм людини – складна система, яка утворена різноманітними клітинними і тканинними структурами. Існування багатоклітинного організму неможливе без...полностью>>

Главная > Конспект урока >Медицина, здоровье

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Конспект лекцій з патологічної фізіології

Лекція № 1.

Тема: Вступ до дисципіни «Патологічна фізіологія тварин».

План.

1. Предмет і завдання патологічної фізіології, та її місце в системі підготовки лікаря ветеринарної медицини.

2. Методи патологічної фізіології.

3. Історія розвитку патологічної фізіології та огляд теорій про походження хвороб.

1. Предмет і завдання патологічної фізіології, та її місце в системі підготовки лікаря ветеринарної медицини.

Патологічна фізіологія тварин – це дисципліна і наука, яка вивчає процеси життєдіяльності та функції організму хворої тварини.

Назва «патологічна фізіологія» походить від грецьких слів «патос» - страджання і «логос» - наука, слово.

Об’єктом вивчення патологічної фізіології є загально-патологічні процеси і інші патологічні явища, що супроводжують хворобу. Наприклад, запалення, судинні реакції, гарячка, порушення процесів у тканинах, порушення реактивності тощо.

Отже, слід розрізняти задачі патологічної фізіології від задач клінічних дисциплін, тобто дисциплін, які вивчають безпосередньо ту чи іншу хворобу, її причини, діагностику, лікування, профілактику.

Між патологічною фізіологією, доклінічними (анатомія, фізіологія, біохімія і ін) і клінічними дисциплінами (клінічна діагностика, внутрішні хвороби, епізоотологія, хірургія акушерство, паразитологія і ін.) існують тісні зв’язки. Патологічну фізіологію часто називають містком між доклінічними і клінічними дисциплінами. Зрозуміло, що для опанування цією дисципліною потрібні базові знання з попередніх дисциплін, і перед усім, з фізіології тварин. Це пояснюється тим, що в організмі хворої тварини діють ті ж самі регуляторні механізми, що і в організмі здорової тварини, але діють вони дещо інакше.

Фізіолог І.П.Павлов, підкреслював, що хворий організм принципово нічим не відрізняється від здорового організму, маючи на увазі саме його регуляторні механізми.

Одним із основних призначень патологічної фізіології є формування у майбутніх лікарів ветеринарної медицини лікарського мислення. Зрозуміти це слід, перед усім, що лікар повинен лікувати не хворобу, а хвору тварину. На це вказував ще у 19-му столітті відомий клініцист С.П.Боткін. Це положення має надзвичайно велике значення для лікаря: лікувати хвору тварину не по шаблону, а з урахуванням перебігу хвороби, стану тварини, діяльності її функціональних систем і органів та їх пошкодження, включенням захисних мехінізмів та їх стимуляції. Тільки з урахуванням всього цього лікування хворої тварини може бути успішним і не суперечити приципу Гіпократа «Не зашкодь», тобто лікування не повинно бути гіршим, ніж сама хвороба.

Такий підхід до лікування хворої тварини буде принципово відрізняти дії лікаря від так названого «фельдшеризму», коли лікується хвороба, а не хвора тварина.

В наступних лекціях буде показано, що одна і та ж хвороба може протікати у різних тварин по різному в залежності від стану їх центральної нервової системи, гуморальних факторів і , в цілому, від стану природної резистентності. Тому найбільш ефективним є так назване «етіопатогенетичне» лікування, направлене не тільки на усунення причини хвороби, а і на відновлення порушених функцій і процесів, стимуляції захисно-компенсаторних механізмів організму.

Серцевиною патологічної фізіології є вчення про патогенез – розвиток хвороби, про що більш детально буде сказано в наступній лекції. Коротко про це можна сказати так: патологічна фізіологія – це патогенез.

Таким чином, в підготовці лікаря ветеринарної медицини патологічна фізіологія посідає провідне місце.

Говорячи про значення фізіології в підготовці лікаря фізіолог І.П Павлов говорив студентам: «Не будете знати фізіології будете знахарями, фельдшерами, ким завгодно, тільки не лікарями»; ще в більшій мірі це стосується патологічної фізіології».

Курс патологічної фізіології складається з трьох розділів: нозології, типових патологічних процесів і патологічної фізіології органів і систем.

Нозологія (нозос – хвороба, логос – наука) – це загальне вчення про хворобу. В цьому розділі розглядаються загальні причини хвороб, загальний патогенез, вплив хвороботворних чинників середовища на організм тварин, роль конституції, реактивності, віку тварин і ін. в виникненні і розвитку хвороби.

В розділі «Типові патологічні процеси» вивчаються патологічні явища, які є найбільш характерними, притаманними більшості хвороб, тобто типовими. Це - порушення клітини, порушення місцевого кровообігу, запалення, гарячка, порушення тканинного росту, обміну речовин і ін.

В третьому розділі «Патологічна фізіологія органів і систем» розглядаються захворювання окремих функціональних систем і органів з позицій тих патологічних процесів, які були розглянуті в перших двох розділах. Це - патологічна фізіологія системи крові, кровообігу, дихання, травлення, сечовиділення, ендокринної системи, розмноження, лактації, нервової системи.

На дисципліну навчальним планом відведено __годин, в тому числі 54 години лекційних, 72 години лабораторних занять і __годин самостійної роботи. Передбачені залік і екзамен.

(Для окремих спеціалізацій кількість годин може бути дещо іншою).

2. Методи патологічної фізіології.

Патологічна фізіологія користується як фізіологічними методами дослідження, так і притаманними лише їй.

Такими методами є:

  • метод гострого експерименту. Цей метод дає швидкі результати, але має той недолік, що пошкодження тканин чи органів при операції дещо спотворює істинну картину;

  • метод хронічного експерименту більш поширений, оскільки при ньому хірургічне втручання мінімальне, або відсутнє і зміни, які виявляють, значно правдивіше і об’єктивніше. Це - накладання фістул, вживлення електродів і ін;

  • метод ангіостомії( дослідження артеріо-венозної різниці), впроваджений в практику вивчення патології відомим вченим-патофізіологом Ю.С.Лондоном, надзвичайно поширений. При цьому методі досліджується артеріальна кров, яка притікає др органа і венозна кров, яка відтікає від органа. Завдяки цьому вдається глибоко прослідкувати за змінами, які відбуваються в ушкодженому органі і в цілому організмі;

  • метод ізольованих органів. Часто цей метод використовується при дослідженні печінки, нирок, серця, вим’я і деяких інших органів. Певний недолік цього методу полягає в тому, що ізольований орган позбавлений зв’язку із центральною нервовою системою, що не може відбивати в повній мірі зміни, які відбуваються в ушкодженому органі;

  • метод ізотопів (мічених атомів) дозволяє прослідкувати за рухом більшості речовин і елементів, як в нормі, так і за патології. Наприклад, при вивченні фізіології і патології щитоподібної залози і багатьох інших органів;

  • метод моделювання патологічних процесів. При цьому методі штучно створюється і досліджується та чи інша патологія. Наприклад, запальний процес, рановий процес, гарячка, емболія, утворення пухлин і ін. Деякий недолік цього методу – це те, що при природному виникненні патології, вона може протікати дещо інакше, ніж штучно створена;

  • метод клінічного спостереження. Досліджується патологія, яка виникла природним шляхом, наприклад, рани, різні форми запального процесу: абсцеси, флегмони, переломи, контузії тощо.

Підкреслюючи важливість цього методу, І.П.Павлов назвав клінічний матеріал експериментом, поставленим самим життям.

Патологічна фізіологія, лікарі ветеринарної медицини, широко використовують в своїй практиці клінічний матеріал.

Патологічна фізіологія користується і самими сучасними методами: електроенцефалографія, електроутерографія (запис біострумів матки), електрогастрографія (запис біострумів шлунка), а також радіометричними і телеметричними методами.

  1. Історія розвитку патологічної фізіології та огляд теорій про походження хвороб.

Історія розвитку патологічної фізіології – це перед усім, історія вчення про хворобу.

З давніх пір думка людини працювала над розгаданням питання: чому виникає хвороба, що вона собою представляє, як від неї вберегтися, як її подолати?

Одним з перших цю загадку намагався розв’язати видатний грецький вчений-мудрець , «батько медицини», Гіпократ (460-377 д.н.е). Він висунув так названу гуморальну теорію патології (гумор-рідина).

Гіпократ вважав, що тіло людини і тварин складається з чотирьох рідин: крові, жовтої жовчі, чорної жовчі і флегми. Від співвідношення цих рідин залежить характер, нрав, поведінка, а при порушенні співвідношення між ними виникає хвороба.

Хоча з точки зору сучасності, ця теорія наївна, разом з тим вона була прогресивною для свого часу, тому що матеріальна. Деякі її положення справедливі і сьогодні і не відкидаються наукою. Добре відомо, що при численних захворюваннях порушується склад крові, кількісні її зміни, порушуються властивості інших рідин: жовчі, травних соків, лімфи, ліквору, тканинної рідини. Глибокі дослідження цих рідин при різних захворюваннях використовуються для діагностики, для оцінки характеру перебігу хвороби і її лікування.

Наступна теорія походження хвороб була також сформована в Древній Греції і отримала назву «солідарна». Слово «солідарна» означає щільна. Вважалось, що тіло тварин і людей складається з часток «солідумів», від розміщення яких і залежить стан організму. При збільшенні, або при зменшенні відстані солідумів один від одного і виникає хвороба.

Хоча такі погляди на хворобу є також наївними, але й вона базувалась на матеріальному принципі. Сьогодні її можна вважати морфологічною теорією походження хвороб. Доведено, що всяка хвороба супроводжується певними морфологічними порушеннями органів і тканин, в тому числі, на клітинному, субклітинному і молекулярному рівнях.

Отже і «солідарна» теорія походження хвороб має під собою певні підстави.

Римський лікар К.Гален (129-201) об’єднав гуморальну і солідарну теорії в одну.

Целюларна (клітинна) – теорія походження хвороб (целюла-клітина). Ця теорія походження хвороб більш сучасна і розроблена відомим німецьким патологом Рудольфом Вірховим в 1858 році.

Целюларна теорія і донині має велике значення, хоча і не позбавлена ряду недоліків. Основні положення цієї теорії наступні:

  • хвороба завжди є наслідком змін клітин, порушенням їх життєдіяльності;

  • уся патологія є патологією клітини, ніякого самодовільного утворення клітини з неорганізованої маси не відбувається. Клітина утворюється тільки від клітини (Omnis cellulae cellula – клітина тільки від клітини);

- хвороба – завжди процес місцевий;

  • хвороба не являє собою нічого принципово відмінне від здоров’я.

Не дивлячись на важливість цієї теорії щодо походження і сутність хвороби, недоліком її є те, що вона не враховувала значення цілісності організму, провідної ролі в виникненні і в перебігу хвороби центральної нервової системи.

Сучасний підхід до розуміння хвороби, при проведенні лікування зобов’язує лікаря враховувати загальний стан організму, стан центральної нервової системи, стан природної резистентності і при необхідності впливати на них різними засобами.

Абсолютно місцевих хвороб не буває. Сучасне уявлення про хворобу – це поєднання місцевого і загального, з переважним впливом першого чи другого.

В 19 столітті в зв’язку з відкриттям збудників багатьох інфекційних хвороб деякого поширення набула «бактеріальна теорія» походження хвороб. Але ж не всі далеко хвороби викликаються інфекційними агентами.

Підсумовуючи розглянуті теорії походження хвороб, слід відзначити, що всі вони внесли певні відомості щодо хвороб.

Разом з тим, жодна з них сама по собі не дає вичерпних знань про походження хвороб, а лише доповнює їх.

Сучасне розуміння хвороби базується на тому, що під час хвороби в організмі відбуваються гуморальні зміни (наприклад, з боку крові), морфологічні зміни з боку клітин, органел, на молекулярному рівні і зміни з боку центральної нервової системи, факторів природного захисту (імунітету) і в цілому на фоні дії зовнішнього середовища.

Таке розуміння хвороби озброює лікаря необхідністю всебічного обстеження тварин, досліджувати всі його системи і застосовувати комплексне лікування і в тому числі таке, що стимулює нервові процеси, фактори природної резистентності. Саме такий підхід до хворої тварин підразуміває принцип лікувати хвору тварину, а не хворобу.

Щодо наукових діячів, які внесли вагомі здобутки в розвиток патологічної фізіології, то варто зупинитись на наступних іменах:

  • Гіпократ (460-377 д.н.е.) – гуморальна теорія походження хвороб;

- Демокрит (470-380 д.н.е) – солідарна теорія походження хвороб;

- К.Гален (129-201) -об’єднав гуморальну і солідарну теорію;

- Р.Вірхов (1821-1905) – целюлярна теорія патології;

- Клод Бернар (1813-1878) – вчення про гомеостаз;

- І.І.Мечніков (1845-1916) – фагоцитарна теорія;

- В.В.Пашутін (1845-1901)-автор перших підручників з патології;

- Ю.С.Лондон (1868-1939) – розробив метод ангіостомії (дослідження артеріо-венозної різниці);

- О.О.Богомолець – автор АЦС-антиретикулярної цитотоксичної сироватки і підручників з патологічної фізіології;

- М.І.Шохор (1887-1941) – автор підручника з патологічної фізіології для ветеринарних факультетів.

- А.Й.Мазуркевич (1940- ) – професор, академік, автор першого українсько-мовного підручника з патологічної фізіології тварин.

Лекція №2



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Охорона праці. Конспект лекцій

    Конспект >> Безопасность жизнедеятельности
    ... працівника анатомо-фізіологічних відхилень або патологічних процесів, ... поліграфічної промисловості знайшли своє відображення в цьому конспекті лекцій. 1.3. Система ... льша напруга і час дії. Поряд з біологічною дією електричне поле обусловлює виникнення розряд ...
  2. Конспект лекцій. Безпека життєдіяльності

    Конспект >> Безопасность жизнедеятельности
    ... знань та умінь. Даний Конспект лекцій відповідає програмі нормативної ... механічні, фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні. За ступенем і місцем ... подолання наростаючої загрози глобальної екологічної кризи і становлення, в історичній перспективі ...
  3. Історія психології. Конспект лекцій

    Конспект >> Психология
    ... вняльні дослідження психічної норми і патології, природничонаукова орієнтація ... як відмінною від фізичної , біологічної, соціальної. ЛЕКЦІЯ № 8. Еволюція шкіл і напрямків ... ії, гістології, патології, ембріології нервової системи, психофізіології, психіатрії ...
  4. Соціальна психологія. Конспект лекцій

    Конспект >> Психология
    ... лення від неї. Так, родоначальниками соціологічної думки вважаються древні філософи Платон ... припустив, що неврози – це форма патології, пов'язана саме з характером ... і невербальних характеристик, фізична привабливість. Лекція 4. Спілкування й міжособистісні ...
  5. Основи екології. Конспект лекцій

    Конспект >> Экология
    ... практичних питань: вивчення різних рівнів біологічної організації (від окремих організм ... не відбувається жодних необоротних патологічних змін, які встановлюють ... ..., ГДКn – ГДК забрудників, мг/м3. Лекція № 5. Методи боротьби зі забрудненнями атмосфери. ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0019631385803223