Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Финансовые науки->Научная работа
Прообразом ссучасної налогової служби України були налогові інспекції, що були створені в 1988р у складі фінансових органів з метою контроля та податк...полностью>>
Финансовые науки->Контрольная работа
Полная и достоверная статистическая информация является тем необходимым основанием, на котором базируется процесс управления экономикой Вся информация...полностью>>
Финансовые науки->Реферат
Грошовий агрегат – це процес безперервного руху грошей між суб’єктами економічних відносин у суспільному відтворенні Процес переміщення грошей у функц...полностью>>
Финансовые науки->Доклад
Грошовою масою (запасами) називають сукупний обсяг купівельних та платіжних коштів, що обслуговують господарський обіг і належать приватним особам, пі...полностью>>

Главная > Реферат >Финансовые науки

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Прямі іноземні інвестиції та їх залучення

Основними видами іноземного інвестування є залучення прямих і портфельних інвестицій. Розглянемо більш детально прямі іноземні інвестиції адже вони є основним ступенем контрою над будь-яким проектом, тому в даний час вони є найбільш актуальними.

Прямі іноземні інвестиції – це речі, грошові кошти, майнові права, цінні папери, а також результати інтелектуальної діяльності, що вкладаються іноземними інвесторами (у передбачених законом формах) з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту у підприємства (організації) будь-якої організаційно-правової форми, іноземна інвестиція в статутному фонді яких, за його наявності, становить не менше 10 відсотків.

Основними формами прямого інвестування є :

  • заснування чи придбання підприємств;

  • відкриття чи придбання філій або відділень;

  • придбання частки підприємств;

  • надання позик підприємствам, що належать кредиторам повністю або частково, прямо чи опосередковано або внаслідок надання позики на правління яких може бути здійснений значний вплив (наприклад: кредитування дочірньої – компанією материнською);

  • реінвестування доходів у приймаючій країні.

Прямі іноземні інвестиції в основному є вираженням довготривалої і глобальної стратегії, спрямованої на рентабельність підприємницької діяльності. А тому основними цілями прямого інвестування є забезпечення прибутку, стабільності і зростання. З метою отримання прибутку прямі іноземні інвестиції здійснюються тоді, коли за кордоном є можливості отримати більші прибутки, ніж всередині країни або коли лише таким чином можна утримати теперішній стан прибутковості підприємства.

Прямі інвестиції здійснюються з метою забезпечення стабільності у випадку, коли йдеться про збереження ринку внаслідок зміни витрат на одиницю продукції чи змін на експортних ринках. Зменшення ризику досягається також шляхом диверсифікації інвестиційної політики.

Зростання підприємства відіграє також не останню роль, так як прямі інвестиції здійснюються, як правило, великими підприємствами. Зокрема вони схильні до інвестицій за кордоном, коли на внутрішньому ринку панують умови олігополії. Реалізація стратегії зростання на олігополізованому внутрішньому ринку може легко призвести до руйнівної цінової конкуренції; певні обмеження може створювати і правове регулювання, тоді як за кордоном зростання підприємства може бути менш ризиковим. Для транснаціональних корпорацій прямі іноземні інвестиції є найкращим способом управління і контролю за своєю діяльністю за кордоном.

Таким чином, ПІІ – це не просто експорт капіталу, а загальна стратегія, у якій трансфер технологій, економічних знань і компетенцій відіграє чи не більшу роль, ніж просто трансфер капіталу.

За Дж. Даннінгом, прямі іноземні інвестиції здійснюються на підставі врахування трьох груп чинників:

  1. переваги володіння (ownership advanteges) : перевага в технології, управлінських та організаційних навичках, маркетинговій майстерності, фірмова марка, імідж, преференційний доступ до ринків, фінансування, переваги від ефекту масштабу;

  2. переваги дислокації ( location advantages): місткість ринку країни – реципієнту, виробничі витрати, урядова політика, політичний ризик, географічне положення, розвиненість інфраструктури тощо;

  3. переваги інтерналізації (internalization advantages): пов’язані з триманням кращих результатів за рахунок самостійної діяльності в зарубіжній країні порівняно з використанням місцевих дистриб’юторів та ліцензіатіа.

Залежно від мети дослідження можливі різні класифікації прямих іноземних інвестицій. Так, за суб’єктами інвестування виділяють приватні, державні, змішані інвестиції та інвестиції міжнародних організацій; за формами створення об’єктів – акціонерні та неакціонерні; за призначенням – створення або розширення діяльності філіалу або спільного підприємства, придбання частини власності підприємства тощо.

Для класифікації форм здійснення іноземних інвестицій уваги заслуговує Закон України «Про режим іноземного інвестування». Відповідно до даного закону іноземні інвестори можуть здійснювати інвестиції у таких формах:

  • часткової участі у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств;

  • створення підприємств, що повністю належить іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю;

  • придбання, не заборонене законами України, нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби ті інші об’єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;

  • придбання самостійно або за участю українських юридичних фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України;

  • придбання інших майнових прав;

  • в інших формах, які не заборонені законами України, в тому числі без створення юридичної особи на підставі договорів із суб’єктами господарської діяльності України;

Офіційна статистика в Україні, подаючи дані про підприємства з іноземним капіталом, виділяє підприємства, що випускають продукцію. виходячи з цього можна запропонувати інший вид класифікації – це за напрямками економічної діяльності:

  1. експорто-орієнтоване виробництво (надання послуг іноземцям);

  2. виробництво на внутрішній ринок (надання послуг);

  3. видобування корисних копалин;

  4. дистрибуція товарів іноземних виробників (в т. ч. перепродажною підготовкою).

З точки зору пізнання природи прямих іноземних інвестицій істотним є аналіз їх структури за видами внесення інвестицій. Іноземні інвестиції можуть здійснюватись у вигляді:

  • іноземної конвертованої валюти;

  • валюти України при реінвестуванні;

  • будь-якого рухомого та нерухомого майна;

  • акцій, облігацій, інших цінних паперів, корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або інших країн), виражених у конвертованій валюті;

  • грошових вимог та прав на виконання договірних зобов’язань;

  • прав на інтелектуальну власність;

  • прав на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами, природними ресурсами, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;

  • інших цінностей відповідно до законодавства України.

Прямі іноземні інвестиції. На відміну від першого типу іноземного інвестування прямі іноземні інвестиції у зарубіжні країни і компанії є більш ризикованими для іноземних інвесторів, тому що останні позбавляються можливості швидкого виходу з ринку. Прямі інвестиції, як правило, включають більші суми коштів, поєднані з більшими зобов’язаннями та тривалішим часовим інвестиційним горизонтом. Тому цей тип інвестицій приносить більше вигод країні-одержувачу і саме такі інвестиції вони прагнуть отримати. Прямі іноземні інвестиції здійснюються у багатьох формах:

1. Придбання неконтрольних пакетів акцій у фірмах країн-одержувачів через пряму купівлю акцій на місцевому фондовому ринку. Такі інвестиції називаються ще портфельними, або пасивними, тому що інвестори не отримують контролю над діяльністю фірми. Цей спосіб інвестування часто використовується в процесі приватизації підприємств і обміну акцій на борги як приватних, так і державних підприємств.

2. Ліцензійні угоди з фірмами країн-одержувачів. Транснаціональні корпорації можуть передавати права на використання певної технології місцевій фірмі, яка буде відповідальною за виробництво та маркетинг на місцевому ринку. Цей тип угод дає іноземному учаснику можливість виходу на ринок з мінімальним ризиком. Іноземні інвестори можуть також купувати акції місцевих фірм, з якими вони вступають у ліцензійні угоди.

3. Спільні підприємства. Створюються та управляються спільно іноземними інвесторами та місцевими партнерами, у ролі яких виступають найчастіше приватні підприємства, але інколи і державні підприємства, і навіть урядові органи. Не обов’язково спільне підприємство створюється з місцевим партнером. Кілька іноземних інвесторів можуть створити спільне підприємство у третій країні з метою скорочення стартових витрат або з метою обійти певні митні обмеження. Наприклад, «Форд» (США) і «Фольксваген» (Німеччина) створили спільне підприємство для складання автомобілів у Бразилії — «Автолатина». Спільні підприємства дають інвесторам більшу присутність на місцевому ринку з меншим ризиком, ніж пряма купівля місцевої фірми або створення свого дочірнього підприємства.

4. Контрольні пакети акцій у фірмах країни-одержувача, отримані купівлею акцій, приватизацією, обміном акцій на борги та іншими методами. Цей варіант вимагає від іноземного інвестора більших зобов’язань та тривалішого часу для отримання прибутків. Така форма інвестування приносить великі вигоди місцевим фірмам, стимулює економіку країни в цілому та прискорює її інтеграцію у світову економіку.

Яскравий приклад отримання вигод країною-одержувачем від такої форми іноземного інвестування — це діяльність вже згадуваної швейцарської фірми «Крафт Якобс Сушар». Протягом перших десяти місяців роботи підприємства після придбання його новим власником освоєно 45 нових видів продукції, обсяг виробництва збільшився на 26 %. Коли у зв’язку з неплатежами місцеві підприємства почали відключати від електромережі, іноземний інвестор заплатив за борги всього міста, аби йому не заважали працювати, і зобов’язався регулярно вносити авансові платежі у сумі 100 тис. доларів за електроенергію для місцевих споживачів. Таким чином, мешканці Тростянця мають безперебійне електропостачання завдяки присутності в місті іноземного інвестора.

5. Створення в країнах-одержувачах своїх власних дочірніх підприємств. Цей варіант означає найбільший ризик та найбільші зобов’язання з боку іноземного інвестора. Застосовується на ринках, які мають найбільший потенціал для отримання прибутків.

3. Критерії привабливості країн-одержувачів для іноземних інвесторів

Існує певний перелік економічних, політичних, соціальних, географічних та інших характеристик, на які звертає увагу потенційний інвестор, коли приймає рішення про доцільність інвестицій у конкретній країні (рис. 3.1).

Розглянемо дванадцять головних критеріїв інвестиційної привабливості країн, які встановила Торгова палата США, спостерігаючи за діяльністю американських транснаціональних корпорацій у Латинській Америці:

1. Характеристики місцевого ринку. В першу чергу потенційного інвестора цікавлять обсяг місцевого ринку, відносна купівельна спроможність населення та потенціал зростання цих показників, а також економіки в цілому. Суттєвими показниками є забезпеченість країни мінеральною базою та її географічне розміщення.

2. Доступність ринку. Маються на увазі, передовсім, законодавчі та нормативні акти, які не обмежують доступ компанії на місцевий ринок. Як свідчить досвід, для нормального функціонування іноземних інвесторів не обов’язково надавати їм додаткові пільги порівняно з місцевими підприємцями. Достатньо, щоб нормотворче середовище давало можливість зарубіжним підприємцям «на рівних» конкурувати з місцевими компаніями.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Залучення іноземних інвестицій для розвитку та посилення ефективності діяльності суб єктів госпо

    Реферат >> Финансы
    ... , види , форми і структура іноземних інвестицій . 2.Державне регулювання та ефективність залучення іноземних інвестицій . ... що стимолюють активне залучення іноземних інвестицій ; Види іноземних інвестицій : 1)Будь-які види цінних паперів , корпоративних ...
  2. Інвестиційний клімат в Україні

    Реферат >> Астрономия
    ... ємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс. Стаття 2. Види іноземних інвестицій Іноземні інвестиції можуть зд ...
  3. Іноземні інвестиції в українській економіці: необхідність і дійсність

    Контрольная работа >> Экономика
    ... і всіх видів зовнішніх надходжень в економіку України (іноземних інвестицій, іноземних кредитів і техн ... і гарантії по захисту іноземних інвестицій, є іноземний інвестор, а не підприємство з іноземними інвестиціями. Ця особлив ...
  4. Іноземні інвестиції в Україні

    Научная работа >> Экономика
    ... , що ж таке іноземні інвестиції? Іноземні інвестиції - цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльност ... ємства, що належать до таких видів економічної діяльності, як операц ...
  5. Іноземні інвестиції: види, форми, правовий режим, гарантії захисту, порядок здійснення

    Курсовая работа >> Финансовые науки
    ... зовнішньоекономічної діяльності” Тема: „Іноземні інвестиції: види, форми, правовий режим, гарантії захисту ... . дол. США). Прямі іноземні інвестиції в економіку м. Миколаєва. № з/п Рік Прямі іноземні інвестиції (в тис. дол ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0020821094512939