Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Журналистика->Реферат
До 80 годов прошлого века издательское дело Китая рассматривалось, как важная составная государственной идеологической надстройки общества. В то время...полностью>>
Журналистика->Курсовая работа
Актуальность темы исследования обусловлена процессами, происходящими в области средств массовой информации в течение последнего десятилетия. «Переход ...полностью>>
Журналистика->Реферат
Термин: способ тампопечати - передача изображения с печатной формы на запечатываемую поверхность, как правило, неплоскую, с использованием упруго-элас...полностью>>
Журналистика->Реферат
Вывучэнне мовы мастацкай літаратуры як спецыфічная задача філалогіі і эстэтыкі ў нашай навуцы распаўсюджваецца ўсё шырэй і шырэй. Яно атрымлівае ўсеба...полностью>>

Главная > Доклад >Журналистика

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Докладне вияснення історії нашого друкарст­ва має для нас, українців, велике значення, бо якраз воно особливо яскраво підкреслює стан нашої давньої культури, якраз воно по­казує, якими культурними були ми в ста­ровину. Стан нашого давнього друкарства давав нам тоді повну змогу не тільки займа­ти почесне місце серед цілого слов'янського світу, але й дорівнюватися технікою своїх видань культур­ним народам Європи.

Розпочавшись в Германії, друкарство надзвичайно швидко ширилося на всі сторони; але рух поширення його на периферії все зменшувався в міру віддалення від Ні­меччини. Перша друкована книжка Європи появилася в Майнці, в друкарні Гутенберга , 1450 р. Дальше поширен­ня друкарства по Європі видно з цеї таблички початків друкарства:

Італія

1464 р.

Іспанія

1474 р.

Венеція

1469 р.

Флоренція

1477 р.

Мілан

1469 р.

Лондон

1480 р.

Аусбург

1470 р.

Лейпциг

1481 р.

Нюрнберг

1470 р.

Данія

1482 р.

Париж

1470 р.

Португалія

1484 р.

Сицилія

1472 р.

Гамбург

1491 р.

Голландія

1473 р.

Відень

1492 р.

Угорщина

1473 р

Тюбинген

1498 р.


Як бачимо, друкарство відразу пішло по Європі і до кінця XV віку вже ціла Європа вкрита була друкарнями.

Звичайно, із слов'янських народів найскоріше прийшло друкарство до тих, що найближче стикалися з німцями. Це були чехи, і вони перші розпочали слов'янське друкарство, ще року 1478. І дедалі на схід, тим пізніше пробивалося друкарство; головним чином серед слов'ян ширилося дру­карство вже з початком XVI віку. Ось ця табличка покаже нам поширення друкарства серед слов'янського світу:

Чехи

1478 р.

Білоруси

1517 р.

Українці

1491 р.

Серби

1553 р.

Серби-чорногорці

1493 р.

Росіяни

1564 р.

Поляки

Кін .15 ст.

Болгари

1641 р.


Як бачимо, по чехах українці займають перше місце серед цілого слов'янського світу, хоч безпосередньо й не стикалися вони з Європою так близько, як, скажімо, сусі­ди поляки.

Ось іще одна табличка—вже самого кирилівського друку. Перша книжка кирилівського друку появилася:

Українці (у Кракові)

1491 р.

Бєлград

1553 р.

Цетиньє

1493 р.

Москва

1564 р.

Венеція

1493 р.

Львів

1574 р.

Білоруси (Прага)

1517 р.

Остріг

1580 р.

Вільна

1525 р.

Київ

1617 р.

Як бачимо, західні українці займають тут уже перше місце, а далі на схід друкарство посувається дуже поволі.

Давня Україна, запровадивши в себе друкарство, хутко переконалася у великій освітній силі його. Цікаво підкрес­лити, що з українських друкарень виходили книжки не тільки богослужбові, але багато книжок і світського зміс­ту, і при тому різними мовами — церковно-слов'янською, польською та латинською, чим українське друкарство так відрізняється, скажімо, від друкарства московського, де друкувалися книжки переважно церковні.

Доля судила, щоб найперші книжки, надруковані кири­лицею , серед цілого слов'янства були українські. Перший друкар українських книжок був родом німець — Швайпольт Фіоль, походив десь із Нейштадту в Франконії, де родина Фіолів була поширена. Рід Фіолів рано емігрував до Польщі і батько нашого Швайпольта (Святополка) жив, здається, в Любліні, а пізніше перейшов до Кракова. В той час у Кракові жило багато українців, тут була для них окрема православна церква. От десь з цими краківськими українцями й зійшовся Фіоль, і навчився від них мови .

Головним ремеслом Фіоля було гафтярство—вишиван­ня шовком . Від природи Фіоль був людиною надзвичайно здібною, до всяких інженерних робіт. Фіоль бував у Німеччині, і тут добре приглядав­ся, а, може, і вчився різних технічних праць. У всякому разі вже на 1489 рік Фіоль настільки був видатним «механіком» у Кракові, що придумав особливі машини, «ніде до того не видані», для висушування копалень від води, на які король видав йому привілею.

Де й коли вчився Фіоль друкарства, нічого не відомо. Певне, бував він у Німеччині і там навчився нового тоді друкарського ремесла; навчився від добрих майстрів, бо друки Фіоля не були гіршими від тогочасних німецьких друків.

І певне, ще десь 1489 р., а може й раніше, Фіоль став до друкарської праці, до друку найперших українських книжок. Знайшов Фіоль і майстра, що надзвичайно гарно, за вказівками самого Фіоля, виготовив йому потрібний шрифт; був це теж німець — Рудольф Борсдорф з Брунсвіку, що жив у Кракові.

Першими книжками, які видрукував Фіоль, були Окто­їх та Часословець, обидві 1491 р.; котра вийшла раніше, тобто котру з них вважати первенцем українського дру­ку—не відомо, але традиція вважає Октоїха 1491 р. за найпершу слов'янську книжку, друковану кирилицею. Крім цього, надрукував Фіоль ще дві книжки — Тріодь пісну та Тріодь цвітну , але вже без зазначенню місця та часу дру­ку. Збереглася звістка, шо Фіоль видрукував ще й п'яту книжку—Псалтир , але самої книжки до нашого часу не дійшло.

Для кого друкував Фіоль свої книжки? Через те, що книжки ці — це найперші друковані книжки серед цілого слов'янського світу, честь їх належності нам, українцям, різні вчені не раз намагалися відняти від нас. Але рішає тут мова цих друків: там, де Фіоль не був зв'язаний тради­ційним церковно-слов'янським текстом, там мова його ви­дань має дуже багато відзнак живої української мови.

Але праця Фіолева кінчилася трагічно: 1491 р. його арештувала краківська духовна інквизиція , і по довгій тяганині визволився Фіоль лише в середині 1492 р. Праця Фіолева спинилася, а книжки його, як каже переказ, спа­лено.

По такій невдачі Фіоль покинув Краків і перебрався на Угорщину, до вільного королівського міста Левочі, Спишського комитату. Можливо, що Фіоль хотів тут ще зайня­тися друкарством, але на це він не мав вже матеріальних засобів. Помер Фіоль десь у 1525 р.

Основоположником книгодрукування у Великому князівстві Литовському був Георгій Франциск Скорина – перший білоруський просвітник , визначний діяч всього слов’янського книгодрукування.

Свою видавничу діяльність він розпочав у Празі в 1517 р. і всього за три роки випустив 23 книги. Для своїх видань він використовував досить чіткий за малюнком кириличний шрифт, вибрав зручний формат, так звані “малі книжечки”, практичні у користуванні . Але найцінніше в усіх виданнях Скорини те , що він сам зробив переклади кожної книжки , супроводжував її коментаріями, роблячи наголос на просвітницьких елементах. У передмові до “Псалтиря “ він говорить: “Она пожиточний суть всякому человеку, мудрому и безумному , богатому и убогому , младому и старому, наиболее тым они же хотять имети добрыя обычая и познати мудрость и науку ”.

Його діяльність стала дороговказом у слов’нському книгодрукуванні.

Одним з перших друкарів і засновником друкаркарства на Україні і Росіїї являється Іван Федоров. Де народився , у кого навчався своєї майстерності Іван Федоров – про це не збереглося надійних джерел.

Коли ж у Москві почалась діяльність першої або перших друкарень, Федоров, на думку сучасних дослідників, перейшов туди справщиком. Там він, на думку вчених, створив і видав друкований буквар — «Начало учення детям». Ця книга збереглась в англії, куди її вивіз в XVI сторіччі англієць, який хотів, мабуть, зміцнити свої знання російської мови.

Аналіз шрифтів, побудови, змісту і навіть друкарських помилок, припущених у цьому виданні, порівняння з львів­ським букварем І. Федорова, виданим у 1574 р., дозволили прийти до висновку, що випустив цю книгу І. Федоров в одній з перших московських друкарень. Склав він її, користуючись своїм досвідом викладання.

Особливістю російського друкарства було те, що воно з перших своїх кроків стало державним. » У 1563 р. Іван Федоров разом з Петром Мстиславцем очолив царську друкарню. Тут були створені всі умови для успішної роботи. Не відчувалось нестачі в коштах. Мабуть, не брак було й моральної підтримки з боку передових кіл. Менше ніж за рік з друкарні вийшов «Апостол». Він мав при собі післямову, що викладала передісторію російського друкарства й містила дату виходу книги — за сучасним календарем 1 березня 1564 р.

Це була прекрасно оформлена богослужебна книга, яка повинна була зберігатися в церкві, чекаючи святочної служби, коли з неї читали. Але цим значення «Апостола» в жодному разі не обмежувалось. Недарма «Апостол» був у кожної освіченої людини того часу.

Текст «Апостола» мав чимале культурне значення. В ньому було багато запозичень з грецьких і римських авторів. Мудрість окремих міркувань стала надбанням культурних людей того часу.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Історія української культури. Конспект лекцій

    Конспект >> Культура и искусство
    ... ін В.Ю. та ін. На світанку історії. – К., 1998. – Т.1 Полонська Н. Історія України. – В 2-х книга. – ... міщан – діячів братства. Потреби друкарства і мистецького оформлення книг зумовили появу ... собою одну з найяскравіших сторінок в історії світового модернізму. ...
  2. Історія Китаю та китайських традицій

    Реферат >> История
    ... . Серед них — папір, компас, порох і друкарство. Історія Китай є однією з найстародавн ... і конфуціанства написані від руки. Друкарство розвинулося за правління династ ... Джерела і література Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. — Київ.: Либ ...
  3. Доісторичне минуле України

    Реферат >> Астрономия
    ... бліотек було чимало. б) Друкарство. Першу друкарню, що вживала укра ... Острозький заснував друкарню в Острозі. Історія друкарства України тісно пов'язана ... . В ній дано історію Берестейського Собору й особливо докладно історію протосинкела Никифора. Вважали ...
  4. Соціальна історія українських земель у польсько-литовський період (14 – 17 ст.)

    Лекция >> История
    ... церкви у Польщі. КНИГОДРУКУВАННЯ: В Європі друкарство винайшов німець Йоган Гутенберг 1450 ... . – К., 1996. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. – К.: АТ «Обереги», 1992 ... лля, 2007. Огієнко І. І. Історія українського друкарства. – К.: Либідь, 1994. ...
  5. Культура та освіта України в литовсько-польський період

    Реферат >> Астрономия
    ... бліотек було чимало. б) Друкарство. Першу друкарню, що вживала укра ... Острозький заснував друкарню в Острозі. Історія друкарства України тісно пов'язана ... . В ній дано історію Берестейського Собору й особливо докладно історію протосинкела Никифора. Вважали ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0023829936981201