Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Социология->Реферат
Актуальность исследования. Глубокие социальные изменения, происходящие в нашем обществе, - кризисное состояние экономики, культуры и образования – кат...полностью>>
Социология->Реферат
В Средние века философы опирались на религиозные догматы. Выдающиеся философы этого периода Августин и Аквинский считали, что человеческое общество ес...полностью>>
Социология->Реферат
Дискурсный подход, опирающийся на идеи социальной конструируемости мира, дает возможность рассматривать природу межличностного взаимодействия, коммуни...полностью>>
Социология->Реферат
Индустриальное общество - это общество, в котором завершён процесс создания крупной, технически развитой промышленности (как основы и ведущего сектора...полностью>>

Главная > Курсовая работа >Социология

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Діяч - як Ego - Alter, як емпірична система дій - система особистості, частина соціальної системи.

Ситуація - частина зовнішнього світу, значима для аналізованого в цей момент діяча; частина світу з перспективи Ego.

Орієнтація на ситуацію - значення ситуації для діяча для його планів і стандартів.

Мотиваційна орієнтація - ті аспекти орієнтації діяча на ситуацію, які пов'язані з очікуванням винагороди й депривації залежно від потреби діяча.

Ціннісна орієнтація - аспекти орієнтації діяча в ситуації, які характеризуються дотриманням норм і стандартів.

Соціальна система - система дій з одним або більшим числом діячів (індивідами або колективами), причому для кожного діяча ситуація визначається існуванням інших діячів і відбуваються взаємозалежні дії, які "концентруються" залежно від того, наскільки велике згода щодо загальних цілей, цінностей, нормативних і когнітивних очікувань.

Система особистості - система, що складається із сукупності дій індивідуального діяча, причому дії індивіда визначаються структурою його потреб і організацією цілей і цінностей.

Система культури - організація цінностей, норм і символів, які визначають дії діячів; це не емпірична система, як особистість або соціальна система, а якась абстракція їхніх елементів; зразки культури складаються із взаємозалежних елементів, які творять системи цінностей, системи вірувань і системи символів. Вони інституціоналізовані в соціальних системах і інтерналізовані в системах особистості.

Особистість, соціальна система й система культури являє собою перспективу й об'єкт соціологічного аналізу. У центрі цього перебуває орієнтація діячів - емпіричних систем дії, це можуть бути індивіди й групи, у ситуації, що охоплює велику кількість учасників. Понятійна схема займається зв'язками між "складовими частинами" дії в інтерактивній ситуації, що виникають структурами й процесами.

Для діячів ситуація складається з "об'єктів орієнтації", які можна розділити на:

1. Соціальні об'єкти.

2. Фізичні об'єкти. Являють собою засоби й умови для дії, соціальними об'єктами можуть бути індивіди й колективи.

3. Культурні об'єкти. Є символічними елементами культурної традиції: ідеї й системи вірувань, символи, ціннісні подання, які мають регулярність і сталість. Дії включають мотиваційний компонент, тобто діяч завжди відносить ситуацію зі своїми власними потребами й цілями. Діяч хоче в ситуації одержати "нагороду".

Мотив для теорії дії не має першорядного значення. Набагато істотніше досвід діяча по визначенню ситуацій, по організації своїх дій. Цей досвід спричиняється тим, що діяч не просто реагує, а виробляє систему очікувань щодо елементів ситуації. Однак у соціальних ситуаціях повинні бути прийняті в увагу можливі реакції інших учасників ситуації - груп і індивідів, і вони повинні бути враховані при виборі власних альтернатив дії. У соціальної інтеракції більшу роль грають знаки й символи, що несуть певний зміст; вони стають засобами комунікації між діячами в певній ситуації. Досвід соціальної дії включає, таким чином, і культурний символізм. Конкретна система соціальної дії - це інтегрована система елементів дій щодо ситуації, тобто мотиваційні й культурні елементи приводяться в порядок, структура якого створюється системами особистості індивідів, що беруть участь, системою культури, що пронизує їхньої дії, і соціальною системою інтерактивних процесів між діячами.

Згідно з Парсонсом, у системі будь-якої соціальної взаємодії аналітично розрізняються принаймні чотири аспекти:

1) безліч взаємодіючих одиниць;

2) безліч правил або інших "культурних кодів", які організують орієнтації одиниць і сама взаємодія;

3) система або процес взаємодії як такої;

4) середовище, у якій ця система діє й з якої відбувається регулярний взаємообмін.

Діадична взаємодія "его" і "алтер" - мікрокосм соціальних систем, оскільки така взаємодія містить багато елементів, з яких складаються соціальні системи. У цій взаємодії "его" і "алтер" є одночасно й суб'єктами дії, і суб'єктами орієнтації друг для друга й самих себе. "Его" видозмінює свої очікування щодо поводження "алтер", щоб успішно передбачати його. Одночасно "алтер" пристосовує свої дії до очікування "эго". Виникаючі форми взаємних очікувань поступово стають безліччю норм, що визначають права та обов'язки сторін у взаємодії. Безліч взаємозалежних прав і обов'язків, які покладають на себе сторони фактом розуміння ними норм, визначає їхню рольодин відносно одного. Стійкість один раз виниклих норм забезпечується різними механізмами підтримки: потребою в передбачуваності дій, жагою схвалення, санкціями й т.п.

Дана схема характеризує природу суспільних відносин і в більше великих соціальних системах, що утворять цілу ієрархію щодо замкнутих систем взаємодії. Як видно, ці відносини в основному являють собою безліч нормативно погоджених очікувань взаємних соціальних дій. В ідеальному наближенні все суспільство виявляється сукупністю соціальних статусів і ролей.

Внутрішня погодженість (функціональна інтеграція) соціальних систем, тобто співіснування й взаємопідтримка різних сфер діяльності всередині них, головним чином виявляється ненавмисним результатом тривалої соціальної взаємодії. Зміна теж є результатом його умов і процесів. Чим вище частота безпосередньої соціальної взаємодії, як це буває в малих групах і суспільствах, тим більше інтегрована система. Чим опосредованнее воно в сучасних суспільствах, тим вище ймовірність зміни.

Отже, різні елементи соціальної системи, згідно з Парсонсом, виявляються похідними від умов соціальної дії й взаємодії. Просуваючись далі у зв'язуванні характеристик дії й соціальних систем, Парсонс перераховує п'ять пар універсальних дилем, які повинен вирішити будь-який діяч, орієнтуючись на інші у всіх соціальних ситуаціях. Він називає ці дилеми типовими, або "структурними, змінними" (pattern varіables). На його думку, соціальні системи можна охарактеризувати типом із цих дилем, що у них переважає. Парсонс припускає, що діячі повинні вирішити дилеми, як орієнтуватися по відношенню друг до друга, перш ніж почнеться взаємодія. Що для цього треба? По-перше, діяч повинен зробити вибір між емоційністю й емоційною нейтральністю, тобто між безпосередністю й опосредовінностю задоволення від досягнення мети. Друга дилема - "специфічність" і "дифузність", тобто вибір між побудовою відносин на якомусь спеціальному інтересі або на невизначеній безлічі загальнолюдських інтересів. Третя пара - "універсалізм" і "партикуляризм": чи варто розглядати інших у ситуації дії, виходячи тільки із загальних спеціальних і формальних критеріїв або правил, незалежно від інших їхніх характеристик, як, наприклад, у правовій системі, або ж брати їх у всій палітрі рис як конкретну категорію людей. Четверта дилема - "досягнутість" і "аскрипция", або "якість" проти "представництва" (qualіty-performance), тобто вибір між орієнтацією на дійсну ефективність дій даної особи або ж на очікування й оцінку його дій, обумовлених його статусом. П'ята дилема - орієнтація на себе або орієнтація на колектив за інтересами, залученими у дію. Парсонс не стверджує, що ці дилеми вичерпують всі можливості орієнтації у взаємодії. Критика ж ставить під питання саму істинність їх і корисність у якості структуроутворюючих змінних.

Парсонівська схема структурних змінних не має універсальну значимість ще й тому, що система взагалі може не видавати деяких рішень (альтернатива невизначеності), а діячі можуть порушувати рішення системи. Проте в системних побудовах Парсонса структурні змінні відіграють важливу роль, тому що з їхньою допомогою він описує основні елементи соціальних систем - їх головні ціннісні системи. Наприклад, основну систему цінностей сучасного бюрократизованого суспільства, що у Парсонса, як правило, позначає капіталістичне суспільство західного типу, він характеризує орієнтацією на універсалізм, якість виконання (або достижительность на відміну від аскриптивности), специфічність і емоційну нейтральність. Підкреслимо, що рішення дилем, що утворять структурні змінні, повинні бути системними, а не особистісними. Вирішуючи їх у відповідь на функціональні вимоги, система діє на своїх учасників через інституціоналовані ціннісні переваги.

Розділ ІІ. Соціальна система та суспільство

Поняття соціальної системи

Соціальні системи — це системи, що утворюються станами і процесами соціальної взаємодії між суб'єктами. Якби властивості взаємодії можна було вивести з властивостей суб'єктів, що діють, то соціальні системи були б епіфеноменом, на чому наполягають “індивідуалістичні” соціальні теорії. Інша позиція різко протилежна. Вона виходить, зокрема, із твердження Дюркгейма, згідно з яким суспільство є реальність sui generis (у своєму роді).

Оскільки соціальна система утворюється інтеракціями людських індивідів, то кожен учасник є одночасно і діячем (що володіє певною метою, ідеями, установками і так далі), і об'єктом орієнтації як для інших діячів, так і для себе самого. Система інтеракції є певним аспектом, аналітично абстрагованим від тотальної сукупності процесів дій учасників інтеракції. В той же час ці “індивіди” є також організмами, особами і учасниками інтеракції і учасниками культурних систем.

При такій інтерпретації кожна з трьох інших систем дії (культура, особа, поведінковий організм) складає частину довкілля або, можна сказати, довкілля соціальної системи. За межами цих систем знаходиться довкілля самої дії, вони розташовуються вище і нижче за загальну ієрархію чинників, контролюючих дію в світі життя. Нижче за дію в ієрархії розташовується фізіко-органічне оточення, включаючи долюдські види організмів і “неповедінкові” компоненти людських організмів. Це особливо важливий кордон дії, оскільки як люди ми знаємо фізичний світ лише через свій організм. Наша свідомість не має безпосереднього досвіду сприйняття зовнішнього фізичного об'єкту, якщо ми не сприйняли його через фізичні процеси і через мозкові інформаційні “процеси”.

У плані ж психологічного знання фізичні об'єкти є аспектами дії. В принципі схожі міркування можуть застосовуватись до зовнішнього середовища, розташованого вище за дію, — “вищої реальності”, з якою кінець кінцем доводиться мати справу при зверненні до того, що Вебер називав “проблемами сенсу” (наприклад, проблеми зла і страждання, часових меж людського життя і тому подібне). У цій області “ідеї” як культурні об'єкти є в деякому розумінні символічними “репрезентаціями” вищих реальностей (наприклад, уявленнями про богів, надприродному), але не самими цими реальностями.

Фундаментальний принцип організації вітальних систем полягає в тому, що їх структури диференціюються відповідно до різних вимог, що пред'являються їм зовнішнім середовищем. Так, біологічні функції дихання, травлення, руху і обробки інформації є підставами диференційованих систем органів, кожен з яких спеціалізований стосовно потреби тих або інших стосунків між організмом і його довкіллям. Цей принцип використовується для побудови нашого аналізу соціальних систем.

Розглянемо соціальні системи в їх стосунках з найбільш важливим довкіллям. Функціональна диференціація серед трьох підсистем дії (виключаючи соціальну) — культурної системи, системи особи і поведінкового організму — і зв'язок два з них з двома середовищами всієї системи дії служать основними орієнтирами для аналізу відмінностей між соціальними системами. Це означає, що аналіз розгортатиметься на базі фундаментальних стосунків системи і її оточення.

У функціональних термінах нашої парадигми соціальна система є інтеграційною підсистемою дії в цілому. Три інші підсистеми дії складають головні її довкілля. При аналізі суспільств і інших соціальних систем може бути застосований вищезазначений принцип.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Суспільство як цілісна соціальна система

    Реферат >> Социология
    ... або руху елементів соціальної системи та її підсистеми, будь-якого соціального об’єкта. Соціальні процеси зд ... і сили. Соціальне відтворення - втілює тенденції зміни соціальної структури, притаманні соціально-економічн ...
  2. Структура соціальної системи

    Реферат >> Социология
    Структура соціальної системи Соціальна система - це організоване ціле, частини ... організацією». Згідно Амітаї Етціоні (Amitai Etzioni, 1977 ... увазі насамперед зміни в структурі й функціонуванні соціальної системи. Це відбувається тому ...
  3. Соціальний захист населення як складова соціальної політики держави

    Дипломная работа >> Социология
    ... ; вдосконалення структури управління соціального захисту; вдосконалення порядку формування витрат на соціальний захист ... Є. Соціальна політика. - К.: УАДУ, 2001. Скуратівський В.А., Шевченко М.Ф. Соціальні системи та соціологічні методи та ...
  4. Соціальне середовище та соціалізація особистості

    Курсовая работа >> Психология
    ... реформаціями у структурі та функціонуванні соціального середовища. Тобто, вс ... соціальне середовище, систему соціальних зв'язків, з другого боку, процес ак­тивного відтворення системи соціальних ... ільстві існує ціла система соціальних інститутів – відносно ст ...
  5. Соціальна парадигма та її застосування в освіті

    Курсовая работа >> Психология
    ... межами нашого розгляду. Друга в зазначеній структурі соціальної парадигми категорія - цінності. Яка традиц ... формування системи ціннісних орієнтацій студентів та її трансформацій було проведено багато соц ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0015637874603271