Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Менеджмент->Реферат
Все чаще в последнее время руководители компаний ставят во главу угла создание и укрепление благоприятного психологического климата в компании. Они по...полностью>>
Менеджмент->Реферат
Первая революция произошла 4—5 тыс. лет назад — в период формирования рабовладельческих государств на Древнем Востоке. В Шумере, Египте и Аккаде исто...полностью>>
Менеджмент->Реферат
Современный этап становления рыночной экономики в России требует создания системы инновационного менеджмента1. Это приобретает важное значение в услов...полностью>>
Менеджмент->Курсовая работа
Попытки определения универсального стиля руководства потерпели неудачу, так как эффективность руководства зависит не только от стиля управления руково...полностью>>

Главная > Шпаргалка >Менеджмент

Сохрани ссылку в одной из сетей:

17. Людина як особистість

Людина - це родове поняття\є яке включає в себе всі людські якості незалежно від того є вони у конкретної людини чи ні.

Людина вступає до підприємства з набором цінностей, певним ставленням до соціальних явищ та діяльності як сформована особистість, яка має власну позицію. Особистість — це сукупність індивідуальних соціальних і психологічних якостей, що характеризують людину і дозволяють їй активно і свідомо діяти.

Тісний взаємозв'язок і взаємообумовленість цих якостей складає її першу властивість. Другою властивістю є активна діяльність, спрямована на пізнання і перетворення навколишнього світу. Третя властивість полягає у стійкості, що дозволяє прогнозувати поведінку особистості, тобто дії, що виражають її суб'єктивну реакцію на ситуацію і навколишніх. Риси особистості формуються під впливом природних властивостей: фізіологічного стану організму, особливостей вищої нервової діяльності, пам'яті, емоцій, почуттів, сприйняття, а також соціальних факторів: ролі, статусу, освіти, досвіду, звичок, кола спілкування і т. п. Гарне знання і розуміння керівником цих моментів сприяє успішному управлінню підлеглими, прогнозуванню їхньої поведінки і цілеспрямованому впливу на неї. Бачення світу, його сприйняття обумовлюють рівень мотивації і поведінку особистості (рис. 2.1). У структурі особистості можна виділити чотири блоки характеристик (рис. 2.2):

біологічний блок: включає характеристики особистості, обумовлені її біологічними особливостями (стать, вік, тип нервової системи, темперамент, фізичне здоров'я); психологічний блок: включає характеристики особистості, обумовлені основними психічними процесами, що лежать в основі рівня психічного розвитку людини і його пізнавальних (розумових) здібностей (відчуття, сприйняття, представлення, уява, увага, пам'ять, мислення, мова, емоції); педагогічний блок: поєднує характеристики життєвого досвіду людини — загального, професійного, соціального (знання, уміння, навички і звички); соціально-психологічний блок: характеризує мотиваційну сферу особистості і містить у собі систему потреб, мотивів, відносин, моральних норм, життєвих цінностей (бажання, інтереси, наміри, прагнення, схильності, ідеали, переконання, світогляд).

На формування організаційної поведінки особистості впливають такі чинники: демографічні (визначають поведінку залежно від статі та віку); біопсихологічні (визначають поведінку залежно від індивідуальних особливостей людини); соціально-психологічні (визначають поведінку залежно від взаємовідносин індивідів); культурологічні (визначають поведінку залежно від елементів культури, характерної для даного суспільства). Характерні риси особистості, пов'язані з її поведінкою у підприємстві, наведені у табл. 2.1. Таблиця 2.1 Характерні риси особистості, що пов'язані з її поведінкою у підприємстві

Так, під гармонійним розвитком особистості слід розуміти процес удосконалення її моральних, психологічних, соціальних, професійних та фізичних якостей у їх єдності, що забезпечує більш ефективну виробничу діяльність людини. Професійний розвиток особистості — це процес її підготовки до роботи за певною професією. Поняття «індивідуальність» характеризує інтегральну властивість людини, що поєднує його природні і особистісні особливості. Через індивідуальність розкриваються: своєрідність особистості, її здатності, краща сфера діяльності. В індивідуальності можна виділити: • базові властивості: поєднання природних і сформованих у процесі виховання і спілкування рис (через них розкриваються такі характеристики психіки, як: емоційність, активність, тип реакцій, чутливість і формується стиль поведінки особистості); програмуючі властивості (інтелект, самосвідомість, спрямованість). На основі оцінки властивостей особистості можна скласти її психологічний портрет. Психологічний портрет особистості включає такі характеристики: темперамент, характер, здатності, спрямованість, інтелектуальність, емоційність, вольові якості, самооцінка, рівень самоконтролю, здатність до групової взаємодії.

18.ПОНЯТТЯ КОЛЕКТИВУ, ЕТАПИ ЙОГО РОЗВИТКУ,

Колектив — це стійке об'єднання людей, які прагнуть до загальної мети, що характеризується груповою згуртованістю.

Елементами колективу є: члени колективу, що володіють певними особистими рисами та особливостями; цілі; засоби досягнення цілей; механізми здійснення внутрішніх і зовнішніх контактів, підтримки згуртованості. Організаційні можливості колективу: колективний підхід є ознакою сильного і рішучого стилю управління; колективом краще вирішуються великі або міждисциплінарні задачі, зокрема такі, котрі не можуть бути вирішені простою сумою зусиль членів групи; колектив — діючий регулятор поведінки робітників; колективна діяльність зменшує стресові ситуації; у колективі виробляється більше ідей і зростає інноваційна здатність групи; як правило, у колективі більш успішно вирішуються проблеми, що виникають у зв'язку з нечітким розподілом обов'язків і низьким особистим внеском; колектив дозволяє швидко інтегрувати нових робітників і стабілізувати культуру підприємства. До ознак колективу належать: наявність загальної цілі у членів колективу; психологічне визнання членами групи один одного та ототожнення себе з нею; особиста практична взаємодія людей у процесі досягнення їхньої спільної мети; сталість взаємодії протягом усього часу існування групи. Процес створення трудового колективу являє собою послідовну зміну дій керівників вищої і середньої ланки, спрямованих на формування персоналу підприємства. Процес створення трудового колективу складається з таких етапів:

1. Встановлення конкретних цілей. 2. Складання графіку робіт. 3. Узгодження різних видів робіт (проведення експерименту). 4. Організаційна робота з розподілу повноважень. 5. Обговорення проблем, проведення дискусій.6. Аналіз ходу і результатів роботи. 7. Забезпечення зворотного зв'язку.

Для успішного створення трудового колективу підприємства необхідно забезпечити такі умови: • усі члени колективу повинні чітко уявляти собі цілі спільної роботи; • вміння кожної людини відомі керівнику та іншим робітникам (відповідно до цього розподілені функції);• організаційна побудова колективу повинна відповідати завданням, що стоять перед ним; • у колективі аналізують методи роботи і намагаються їх удосконалювати; • розвинута самодисципліна, що дозволяє добре використовувати час і ресурси; • колектив підтримує своїх членів і створює тісні взаємовідносини;• відносини у колективі є відкритими. Для створення ефективного трудового колективу його керівник повинен відповідати таким вимогам: • наявність навичок керівництва; • послідовність; • вміння щодо правильного підбору робітників; • турбота про членів колективу; • здатності до створення сприятливого морально-психологічного клімату; • підтримка особистого розвитку робітників, заохочення їхнього творчого потенціалу; • вміння раціонально використовувати робочий час; • високі вимоги до працівників; • прагнення до зворотного зв'язку. Навички керівника по формуванню трудового колективу особливо важливі у випадках, коли потрібно об'єднати разом велику кількість людей і навчити їх ефективно працювати на загальну мету в атмосфері співробітництва. В процесі свого розвитку трудові колективи проходять через ряд послідовних етапів (стадій) (рис. 3.1).

1. Формування (зародження) колективу Для стадії формування трудового колективу є характерними: наявність групи малопов'язаних між собою людей, відсутність соціального контролю, традицій.

На даному етапі формуються усі види відносин, норми поведінки, правила регулювання внутриколективних зв'язків, зміцнюються усі види дисципліни, затверджується певний стиль роботи. Формальний характер колективу визначає автократичний стиль керівництва. Для такого колективу є характерною централізація управління в руках керівника, що ставить перед підлеглими конкретні задачі, детально регламентує і жорстко контролює їхнє виконання. На даній стадії розвитку трудового колективу переважають організаційно-розпорядницькі методи управління.

2. Становлення колективу. На етапі становлення трудового колективу формується актив, що поєднує більшість членів колективу, починають складатися традиції, громадська думка, яка спрямована на підтримку вимог керівника більшістю робітників. Як наслідок, рішення всі частіше приймаються колегіально, стиль керівника стає більш демократичним. Задача керівника на даному етапі полягає в тому, щоб, спираючись на актив колективу, визначити позиції, цілі і мотиви діяльності кожного члена трудового колективу. Це дозволить йому обрати найбільш ефективні методи впливу на мотиви поведінки людей, активізувати і залучити до участі в управлінні усіх членів колективу. 3. Зрілість колективу .Трудовий колектив на стадії зрілості має усі ознаки і виконує усі функції, які властиві трудовому колективу. Основні регулятори поведінки людей на даному етапі — взаємна вимогливість, соціальний контроль. Для даного етапу є характерними: демократичний стиль керівництва, колегіальне прийняття рішень, переважне застосування соціально-психологічних методів впливу. Даній стадії розвитку трудового колективу притаманні високі економічні показники діяльності підприємства, найбільш повний збіг особистих інтересів з інтересами колективу, сприятливий морально-психологічний клімат. 4. Старіння колективу .На стадії старіння колектив перестає розвиватися, втрачає здатність до адаптації, соціальний контроль набуває консервативного характеру і визначає статику колективу. На даному етапі роль керівника полягає у підтримці колективу в стані відкритості, поповненні колективу новими членами, орієнтуванні персоналу на інновації, що забезпечать виживання колективу, його адаптацію до оточення, що змінюється.

19. Корпоративна культура в системі управління персоналом.

Корпоративна культура – це сукупність цінностей, філософія, яку поділяють усі працівники організації. Культура організації зміцнює внутрішні зв’язки між працівниками і структурними підрозділами, посилює мотивацію працівників. У структурі культури організації можна виокремити три рівні, які визначають ступінь її розвитку:

  1. Рівень поверхової (символьної) культури – це зовнішні прояви, до нього відносять видимі і відчутні елементи культури: манеру поведінки, мову осіб, які представляють організацію, фірмовий і товарні знаки, фірмовий одяг, правила, інтер’єр приміщень тощо. Усе це емоційно впливає на споживачів і може бути використане для мотивації співробітників, оскільки зумовлює певну корпоративну поведінку;

  2. Рівень організаційних цінностей (смисловий) – він роз’яснює мету існування організації, формує цінності, якими повинні керуватися всі працівники. Завдяки цьому кожен працівник знає як він повинен себе поводити і яких дій від нього очікують. Дотримання цінностей організації є підставою для винагородження, нехтування ними – для покарання;

  3. Рівень цінностей світосприйняття (глибинний рівень) – на цьому рівні цінності сприймаються автоматично на рівні підсвідомості, вважаються незмінними і не потребують вдосконалення. Ціннісні установки людини формуються під впливом суспільства, сім'ї, середовища в якому вона перебуває.

Завдання корпоративної культури: пристосування до навколишнього середовища; створення єдності організаційного середовища.

Процвітаючі компанії характеризуються високим рівнем культури. Загалом організація із високою корпоративною культурою притаманні високий рівень усвідомлення важливості праці для досягнення успіхів у бізнесі, схильність до обґрунтованого ризику, готовність до змін у навколишньому середовищі, повага до працівників, оскільки вони запорука успішного розвитку бізнесу.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Основні напрямки удосконалення управління персоналом організації

    Дипломная работа >> Менеджмент
    ... управління персоналом 9 1.3 Організаційний контекст управління персоналом 20 Розділ 2. Аналіз системи управління персоналом ЗАТ „Діанет ” 33 2.1 Організаційно ...
  2. Управління персоналом в ООО Меркурий

    Практическая работа >> Менеджмент
    ... управління витратами в ООО «Меркурий» 2.1. Сутність управління персоналом підприємства.......................................33 2.2. Аналіз проблем управління персоналом ... оцінити поточний фінансовий стан організації, але й передбачати реакції кредиторів й і ...
  3. Шляхи удосконалення системи управління персоналом

    Реферат >> Менеджмент
    ... базується на діючій системі управління персоналом і організаційно-корпоративній культурі, з урахуванням особливостей ... ї політики і координації дій з питань управління персоналом в організації. До функцій даного відділу ...
  4. Методи управління персоналом

    Реферат >> Менеджмент
    ... іновський П.В. Управління персоналом в умовах кризи. – К.: Либідь, 2006. с. 241. Братченко В.Ф Управління персоналом організації в сучасних умовах ...
  5. Мотивація персоналу організації та методи підвищення її ефективності

    Реферат >> Менеджмент
    ... робочої сили, вдосконалення організації праці, залучення персоналу в процес управління и негрошове стимулювання. Перший ... ії персоналу організації. Ця стратегія допоможе менеджерові таким чином побудувати|спорудити| управління персоналом організації|фірма ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0014619827270508