Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Педагогика->Реферат
Однако эти способности и качества, как показывает практика современного российского бизнеса, дают наибольшую отдачу лишь при умении вести деловой разг...полностью>>
Педагогика->Реферат
В настоящее время, пожалуй, нет необходимости доказывать важность межпредметных связей в процессе преподавания. Они способствуют лучшему формированию ...полностью>>
Педагогика->Реферат
Тестирование проводится в парах, состоящих из испытуемого и экспериментатора. При необходимости с одним экспериментатором может проходить тестирование...полностью>>
Педагогика->Реферат
Глубокие социальные перемены, происходящие в нашем обществе, резко обострили положение детей в России: растут преступность и правонарушения среди несо...полностью>>

Главная > Конспект >Педагогика

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Белл-ланкастерська система взаємного навчання, названа по імені її засновників і застосовувана зазначеними авторами в Англії й Індії. Суть цієї системи полягала в тому, що старші учні спочатку під керівництвом учителя самі вивчали матеріал, а потім, одержавши відповідну інструкцію, навчали тих, хто знає менше. Це дозволяло одному вчителю навчати відразу багато дітей, але якість цього навчання бути вкрай низьким.

Маннгеймська система, названа так по найменуванню міста Маннгейм, де вона вперше була застосована, характеризується тим, що учні, у залежності від їхніх здібностей, рівня інтелектуального розвитку і ступеня підготовки, розподілялися по класах на слабких, середніх і сильних.

Засновник цієї системи Йозер Зиккенгер (1858-1930р.) пропонував створювати чотири класи відповідно здібностям учнів: 1) основні класи – для дітей, що мають середні здібності; 2) класи для учнів малоздібних, котрі звичайно не кінчають школу; 3) допоміжні класи – для розумово відсталих дітей; 4) класи іноземних мов або перехідні класи для найбільш здатних учнів, що можуть продовжувати навчання в середніх навчальних закладах.

Найбільш розповсюджуваної як у нашій країні, так і за рубежем є урочна-класико-визначена система навчання. Її переваги в тім, що при масовому охопленні дітей навчальними заняттями забезпечує організаційну чіткість і безперервність роботи учнів, а також стимулюючий вплив класного колективу на навчальну діяльність кожного учня. Вона припускає тісний зв'язок обов'язкової навчальної і позанавчальної роботи; забезпечує можливості сполучення масових, групових і індивідуальних форм навчальної роботи. Вона економічна, особливо в порівнянні з індивідуальним навчанням.

Урочна-класно-визначена система навчання містить у собі поряд з уроком цілий комплекс форм організації навчального процесу. До них відносяться: лекції, семінарські заняття, екскурсії, заняття в навчальних майстерень, практикум, форми трудового і виробничого навчання, співбесіди, консультації, заліки, іспити, форми позакласної роботи (предметні кружки, студії, наукові суспільства, олімпіади, конкурси) і ін. У рамках цих форм навчання може бути організована колективна, індивідуальна, фронтальна робота учнів як диференціального, так і недиференціального характеру.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

У чому сутність пояснювально-ілюстративного навчання?

Якими особливостями характеризується проблемне навчання?

Як здійснюється програмоване і комп'ютерне навчання?

Що таке організаційної форми навчання?

Які основні форми організації навчання склалися в історії розвитку школи?

Визначите фактори, що впливають на вибір форм навчання.

Назвіть особливості белл-ланкастерської і маннгеймської систем навчання.

Охарактеризуйте особливості урочної-класно-визначеної системи навчання.

Розкрийте сутність позакласних форм навчання.

Які раціональні способи організації самостійної роботи учнів.

ЛІТЕРАТУРА

Батышев С.Я. Блочно-модульное обучение. -М., 1997.

Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. -М., 1996.

Куписевич Г. Основы общей дидактики. -М., 1986.

Маргулис Е.Д. Коллек5тивная деятельность учащихся. -К., 1990.

Организационные формы обучения /Под ред. Ю.И. Малеванного. -К., 1991.

Педагогический поиск / Сост. И.Н. Баженова. -М., 1990.

Поташник М.М. как развивать педагогическое творчество. -М., 1987.

Харламов И.Ф. Педагогика.-М., 1990.

Лекція 11. Сутність і принципи процесу виховання

Ціль: розкрити сутність, мети, задачі, структуру і принципи процесу виховання.

План

1. Сутність і зміст процесу виховання

2. Закономірності і принципи виховання

Процес виховання - це процес формування розвитку особистості, що включає в себе як цілеспрямований вплив ззовні, так і самовиховання особистості.

Виховання включає у свій зміст три істотних ознаки: 1) цілеспрямованість, наявність якогось зразка як соціально-культурного орієнтира; 2) відповідність ходу процесу соціально-культурним цінностям як досягненням історичного розвитку людства (старий - молодого не виховує а формує); 3) присутність визначеної системи впливів.

Добре організоване виховання приводить до формування здатності людини до самовиховання- коли дитина звільняється від впливу дорослих і своє «Я» перетворює в об'єкт власного сприйняття і самостійного продуманого впливу на самого себе з метою самовдосконалення, саморозвитку. У процесі виховання необхідно спонукати дитини до здійснення самовиховання. Виховання, якщо воно не насильство, без самовиховання неможливо.

Самовиховання - діяльність людини, спрямована на зміну своєї особистості відповідно до созидательно поставленими цілями сформованими ідеалами і переконаннями.

Процес виховання - складна динамічна система. Кожен компонент цієї системи, у свою чергу, може розглядатися як система, що містить свої компоненти.

Критеріїв, по яких можна виділити й аналізувати системи у виховному процесі, безліч. Найбільш відомі в сучасній теоретичній педагогіці системи, побудовані за критеріями:

цілей і задач;

змісту виховного процесу;

умови протікання процесу;

взаємодія вихователів і вихованців;

форми виховної діяльності;

етапів (стадій) розвитку процесу в часі й ін.

За цільовим критерієм процес виховання спрямований на:

цілісне формування особистості;

формування моральних якостей особистості на основі загальнолюдських цінностей;

виховання життєвої позиції;

розвиток здібностей, схильностей і інтересів;

організація пізнавальної діяльності

розвиток найважливішої соціальної функції особистості - спілкування в умовах, що змінюються.

Головні стадії виховного процесу:

усвідомлення вихованцями необхідних норм і правил поведінки;

знання повинні перерости в переконання. Переконання – це тверді, засновані на визначених принципах погляди, що служать керівництвом у житті;

виховання почуттів. Без емоцій не може бути пошуку істини;

головне - діяльність. Чим більше місця займає педагогічна діяльність, тим вище ефективність виховання.

Педагогічні закономірності виховання - це адекватне відображення об'єктивної, тобто незалежної від волі суб'єкта, дійсності виховного процесу, що володіє загальними стійкими властивостями при будь-яких конкретних обставинах.

Визначити закономірність - значить виявити основу ідеального плану педагогічної діяльності, одержати загальні регулятори виховної практики. Зневажити закономірностями- значить свідомо приректи професійну діяльність педагога на низьку продуктивність.

Можна виділити наступні закономірності.

Виховання дитини як формування в структурі його особистості соціально-психологічних новотворів відбувається тільки шляхом активності самої дитини. Міра його зусиль повинна відповідати мері його можливостей.

Зміст діяльності дітей у процесі їхнього виховання визначається на кожен момент розвитку актуальними потребами дитини.

Дотримання пропорційного співвідношення зусиль дитини і зусиль педагога в спільній діяльності: на початковому етапі частка активності педагога перевищує активність дитини, потім активність дитини зростає а на заключному етапі дитина усі робить сам під контролем педагога.

Тільки в умовах любові і захищеності дитина вільно і вільно виражає свої відносини, повноцінно розвивається. Тому виховання включає у свій зміст демонстрацію любові на адресу дитини, уміння зрозуміти, допомогти дитині, простити його помилки, захистити. Любити дитину - значить визнати за ним право на існування його таким, який він є зі своїми характерними особливостями.

Діяльність, що організує вчитель, повинна супроводжуватися або вінчатися ситуацією успіху, яку повинна пережити кожна дитина. Ситуація успіху - це суб'єктивне переживання, внутрішня задоволеність дитини самою участю в діяльності, власними діями й отриманим результатом.

Виховання повинне носити відкритий характер, діти не повинні почувати себе об'єктом додатка педагогічних правонавчань, не повинні постійно усвідомлювати свою схильність продуманим педагогічним впливам. Схована позиція педагога забезпечується спільною діяльністю, інтересом педагога до внутрішнього світу дитини, наданням йому особистої волі, поважним і демократичним стилем спілкування.

Принципи виховного процесу - це загальні вихідні положення, у яких виражені основні вимоги до змісту, організації виховного процесу.

Вимоги пропоновані до принципів.

Обов'язковість. Принципи виховання це не ради, не рекомендації; вони вимагають обов'язкового і повного втілення в практику.

Комплексність. Одночасність, а не по черговості. Не в ланцюжку, а формально усі відразу.

Рівнозначність. Немає головних чи другорядних.

У теж час принципи виховання - це не готові рецепти, не універсальні правила. Вони не заміняють ні спеціальних знань, ні досвіду, ні майстерності вихователя. Як би передбачаючи своевольність висунутих цілей, принцип установлює відповідність того, що планує педагог («чого хочу») і того, що можливо досягти в умовах соціально-психологічного клімату («що можу?»). Принцип - місток з теорії в практику. Його реалізація - утілення теоретичних основ.

Сучасна система виховання керується наступними засадами:

суспільна спрямованість виховання;

зв'язок виховання з життям, працею;

опора на позитивне виховання;

гуманізація виховання;

особистісний підхід;

єдність виховних впливів.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

Що таке виховний процес?

Що означає цілісність виховного процесу?

Чому процес виховання багатофакторний?

Яка структура виховного процесу, виділена за цільовим критерієм?

Що означає безперервність виховного процесу?

Охарактеризуйте загальні закономірності виховного процесу.

Що такий зміст виховного процесу?

Якими особливостями відрізняються принципи виховання?



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Основи педагогіки вищої школи. Лекції

    Конспект >> Педагогика
    ... людини, дитини. Методика викладання лекцій з педагогіки за стилем, інструментуванням відр ... викладення матеріалу лекції в плані або конспекті лекцій, який затверджується ... ідей, повідомлень з педагогічних проблем, конспектів лекцій, анотацій, рецензій, оглядів, ...
  2. Історія педагогіки. Навчальний посібник

    Книга >> Педагогика
    ... для середньої освіти", "Перші лекції з педагогіки", "Загальна педагогіка, яка виведена з цілей ... . — 406 с. Жураковский Г.Е. Ушинский К.Д. – великий русский педагог. – Конспект доклада, 1946 г. – Відділ рукописів РДБ ...
  3. Історія психології. Конспект лекцій

    Конспект >> Психология
    ... на відміну від інших наук. ЛЕКЦІЯ № 3. Розвиток природознавства 1. Розквіт природознавства ... буде будуватися експериментальна психологія в Німеччині. ЛЕКЦІЯ № 5. Розвиток психології в епоху ... для будівництва наукової педагогіки. Інше положення Гербарта пов ...
  4. Методика викладання основ економіки. Конспект лекцій

    Конспект >> Экономическая теория
    ... з підручником і конспектом лекції доповнюється аналізом конспекту-схеми викладача або ... ться (в основному) в галузях психології, педагогіки, медицини. У практиці тестування розрі ... категорій, законів. Стереотипи авторитарної педагогіки. Вони є дуже живучими і ...
  5. Психологія та педагогіка. Конспект лекцій

    Лекция >> Психология
    ... . Розроблений опорний конспект лекцій віддзеркалює інтеграцію знань із різних сфер психології та педагогіки. Ці знання ... переговорів. Література: Гіптерс З. В. Психологія і педагогіка. Опорний конспект лекцій: методичний посібник для ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0011570453643799