Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Международное публичное право->Реферат
Міжнародний кредит - це рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, пов'язаний з наданням валютних і товарних ресурсів на умова...полностью>>

Главная > Книга >Международное публичное право

Сохрани ссылку в одной из сетей:


ВСТУП

Функціонування та розвиток сучасних суб’єктів господарської діяльності здійснюється в умовах глобалізації національних економік, активізації міжнародних економічних відносин, лібералізації зовнішньої торгівлі тощо. Це зумовлює загострення конкурентної боротьби, формування високих вимог до конкурентоспроможності підприємств та їхньої продукції, пошук нових джерел фінансування підприємницьких проектів, необхідність підвищення кваліфікації управлінських кадрів, фахівців та робітників, формування ефективних систем менеджменту, пошуку дієвих механізмів та важелів формування і використання організаційних ресурсів, розроблення шляхів зміцнення фінансової стабільності підприємств, впровадження та використання сучасних управлінських технологій. Формування сучасних ринково адекватних систем менеджменту на підприємствах України вимагає не лише узагальнення та удосконалення власних здобутків у цій сфері, а й залучення прогресивних управлінських технологій, що зарекомендували себе у практиці функціонування успішних іноземних організацій. Особливу зацікавленість у вітчизняних менеджерів, фахівців, підприємців викликає технологія бюджетування, яка виникла та набула значного поширення у країнах Західної Європи, США та Японії ще у 60-х рр. XX ст. На поч. XXI ст. на українських підприємствах, переважна більшість яких перебувала у фазі реорганізації, реструктуризації, суттєвих організаційних змін, виходу із затяжної кризи, виникла необхідність у системному упорядкуванні діяльності організацій з технічної, кадрової, економічної, фінансової позицій. При цьому окремі підприємства вирішували свої проблеми щодо низької результативності, неплатоспроможності, неліквідності за допомогою бюджетування, що вже на сьогодні принесло позитивні результати у їх діяльності. Доцільно зауважити, що особливості вітчизняної правової бази та умов функціонування формують специфіку бюджетування на українських підприємствах.

На сьогодні Україна на міжнародній арені є активним учасником, що підтверджується значними обсягами експорту та імпорту, залучення іноземних інвестицій, проголошенням курсу на євроінтеграцію тощо. В таких умовах вітчизняні суб’єкти господарської діяльності, які працюють у сфері зовнішньоекономічної діяльності, відчувають необхідність жорсткої адаптації до світових вимог. При міжнародній співпраці іноземні контрагенти звертають значну увагу на розвиток системи менеджменту підприємства-партнера як індикатора успішності його діяльності, рівень застосування сучасних управлінських технологій (особливо при економічному обгрунтуванні інвестиційних проектів). Відповідно застосування у сфері зовнішньоекономічної діяльності технології бюджетування сприяє насамперед упорядкуванню зовнішньоекономічної діяльності з позиції визначення фінансової результативності, оптимізації грошових потоків, чіткого формування меж відповідальності та формує імідж надійного партнера.

В основі побудови навчального посібника лежать етапи реалізації бюджетування зовнішньоекономічної діяльності як управлінської технології: бюджетне планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання. У ньому ретельно розкрито категорійний апарат бюджетування, зміст та особливості перебігу кожного з етапів.

Метою вивчення дисципліни “Бюджетування зовнішньоекономічної діяльності підприємств” є оволодіння теоретичними знаннями та одержання практичних навичок щодо впровадження і поетапної реалізації бюджетування зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві.

Навчальний посібник узагальнює широкий перелік літературних джерел з проблем бюджетування загалом та бюджетування зовнішньоекономічної діяльності зокрема, ознайомлює читачів із особливостями практики бюджетування на вітчизняних та зарубіжних підприємствах. Посилання в тексті посібника на позиції відомих авторів дають можливість читачам звернутись до першоджерел, більш ретельніше ознайомитись з окремими аспектами бюджетування для глибшого розуміння та оволодіння.

Оволодіння бюджетуванням дозволить читачам глибше зрозуміти механізм функціонування підприємства, взаємозв’язки між виробничо-господарськими, фінансовими та іншими операціями, отримати навички щодо економічного обгрунтування зовнішньоекономічної діяльності на засадах формування бюджетів підприємства та їх аналізу із застосуванням широкого спектру аналітичного інструментарію.

Тема 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ БЮДЖЕТУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Сутність та роль бюджетування на підприємстві

В умовах трансформування національної економіки у напрямку розвитку ринкових стосунків, формування курсу на активізацію міжнародних економічних відносин та світову інтеграцію, загострення конкурентної боротьби на споживчих, промислових та ресурсних ринках виникає необхідність невпинного підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції та інвестиційної привабливості підприємств і організацій. Такі перетворення зумовлюють важливість побудови на підприємствах якісних систем управління, які б відповідали світовим стандартам, базувались на сучасних управлінських технологіях і сприяли підвищенню результативності та ефективності функціонування. Однією із найбільш прогресивних інтегрованих управлінських технологій, яка сприяє забезпеченню раціонального управління фінансовими результатами, рухом грошових коштів, активами та пасивами, удосконалення інформаційної системи підприємства, організаційних зв’язків за вертикаллю та горизонталлю, аналізу, контролювання та регулювання діяльності підприємства, є бюджетування. Ідеї бюджетування набули значного поширення у країнах Західної Європи, США, Японії ще у 60-х рр. XX ст., а на сучасному етапі застосування бюджетування на підприємствах свідчить про високий рівень розвитку їх менеджменту. У країнах пострадянського простору в умовах командно-адміністративної економіки нагальної необхідності у впровадженні та використанні цієї управлінської технології не було, але на сучасному етапі становлення ринкових стосунків бюджетування на мікрорівні викликає неабияке зацікавлення, хоча застосування комплексних бюджетних систем на вітчизняних підприємствах досить ускладнене через значний перелік причин (низький рівень розвитку менеджменту, відсутність сучасного технічного та програмного забезпечення, недостатньо висока кваліфікація кадрів, нестабільність середовища функціонування тощо).

Термін “бюджетування” почав використовуватись у сучасному мовленні порівняно недавно – із становленням незалежності України та формуванням у державі курсу на побудову ринкової економіки. При цьому його трактування та тлумачення є досить різноманітними, часто неоднозначними та суперечливими. Для пересічного громадянина бюджетування асоціюється з бюджетним процесом на державному та регіональному рівнях, і рідко - на рівні підприємства, сім’ї чи особи. Слід зауважити, що в останні роки бюджетуванню на мікрорівні відводиться все більша увага, що підтверджується зростанням кількості публікацій за даною проблематикою, намаганням підприємств удосконалювати власні системи управління на засадах впровадження окремих елементів бюджетування.

Для визначення сутності бюджетування звернемось до історичних передумов формування даного терміну. Як зазначає М.Романовський, у післяжовтневий період, коли націоналізовану промисловість було переведено на кошторисне фінансування, основним фінансовим документом став кошторис надходжень та видатків – аналог сучасного бюджету доходів і витрат підприємства. У кінці 1920-х – початку 1930-х рр. підприємства почали розробляти техпромфінплани (техтрансфінплани на транспорті), основною складовою яких був фінансовий план у формі балансу доходів і витрат. У процесі розвитку фінансового планування змінювалась методика розроблення та форма фінансового плану. До 1958 р. його формування здійснювалось з використанням принципу “брутто”, відповідно до якого у доходній частині відображалась уся виручка від реалізації, а у витратній – собівартість. З 1958 р. баланс доходів і витрат підприємства почали формувати уже за принципом “нетто”, де у доходній частині показували “чисті” доходи: прибутки, амортизаційні відрахування тощо. При цьому баланс доходів і витрат на підприємстві складався з 4-ьох розділів: “I. Доходи і надходження коштів”, “II. Витрати і відрахування коштів”, “III. Взаємовідносини з кредитною системою”, “IV. Взаємовідносини з бюджетом”. На завершення розроблявся так званий “шахматний баланс”, який дозволяв взаємоузгоджувати усі витрати з джерелами їх фінансування .

У 1965 р. підприємства формально отримали право розробляти фінансовий план, оскільки методику формування фінансових планів в усіх галузях встановлювало Міністерство фінансів СРСР, яке щорічно доводило до галузевих міністерств вказівки, а галузеві міністерства, у свою чергу, у директивному порядку доводили до підприємств контрольні цифри (обсяги прибутку, капітальних вкладень, норми відрахувань у фонди економічного стимулювання тощо). Підприємства на засадах отриманих вказівок у серпні-вересні формували проекти фінансових планів на наступний рік і скеровували їх до галузевих міністерств, які ці плани зводили у замовлення міністерств та скеровували у Держплан СРСР та Міністерство фінансів СРСР. Такий порядок планування не стимулював ініціативу підприємств, мав більше формальний, ніж реальний характер, сприяв необгрунтованому зростанню попиту на державне фінансування та заниженню прибутків. Спроби модернізувати цю систему у 1970-1980 рр. не зумовили суттєвих змін .

Після розпаду СРСР країни колишнього союзу, визначивши курс на перехід до ринкових стосунків, зіткнулись зі значним переліком проблем, що супроводжували економічні трансформації, а саме: високими темпами інфляції, зростанням безробіття, згортанням промислових потужностей, товарними дефіцитами, політичною та правовою нестабільністю тощо. Така ситуація характеризувалась значним рівнем непередбачуваності та унеможливила здійснення прогнозування на рівні підприємств, що значно знизило зацікавленість підприємців та менеджерів у плануванні діяльності організацій. Однак, за стабілізації економічної ситуації, зниженні темпів інфляції, загостренні конкуренції на ринках, зростанні самостійності підприємств та їхньої відповідальності за результати діяльності планування знову стало об’єктом зацікавлення управлінців. При цьому ринкова економіка як складна, саморегулювальна соціально-економічна система вимагає якісно нових ефективних підходів до управління діяльністю підприємств, оскільки вони за усі прорахунки та недоліки у плануванні чи інших аспектах управлінння будуть відповідати погіршенням власного фінансово-господарського стану, фінансової стійкості, платоспроможності та ліквідності. За допомогою планування підприємство здатне знизити до мінімуму невизначеність ринкового середовища і його негативних наслідків для господарського суб’єкта, воно не може повністю усунути підприємницькі ризики, але у стані спрогнозувати дії на випадок їх виникнення. У сучасних умовах роль та значення фінансового планування суттєво змінились: підприємства стали зацікавлені у тому, щоб реально уявляти свій теперішній та майбутній фінансовий стан, що викликано необхідністю зміцнення власних позицій на ринку та забезпечення успішного функціонування виробничо-господарської діяльності в умовах загострення конкурентної боротьби, своєчасного виконання зобов’язань перед бюджетом, позабюджетними фондами, банками та іншими кредиторами з метою запобігання висунення штрафних санкцій, втрати іміджу та інвестиційної привабливості, координування та контролювання діяльності структурних підрозділів в межах корпоративної групи тощо. Для забезпечення цього доцільно планово розраховувати доходи та витрати, прибуток, потребу в оборотному капіталі та інвестиціях, збалансовувати грошові потоки, забезпечуючи необхідний рівень платоспроможності, що і зумовило зростання уваги до бюджетування. У Російській Федерації бюджетування як частину фінансового планування відображено у Методичних рекомендаціях з розробки фінансової політики підприємства, затверджених Наказом Міністерства економіки Російської Федерації №118 від 01.10.1997 р. “Про затвердження Методичних рекомендацій з реформи підприємств (організацій)”. Відповідно до цих рекомендацій у склад фінансового плану входять: прогноз прибутків і збитків, прогноз руху грошових коштів, прогноз балансу активів та пасивів, бюджет фонду оплати праці, бюджет матеріальних витрат, бюджет споживання енергії, бюджет амортизації, бюджет інших витрат, податковий бюджет, бюджет розрахунків за кредитами. В Україні практика бюджетування набуває все більшої популярності, хоча відсутнє будь-яке формальне правове оформлення цієї технології. На державних підприємствах поточне фінансове планування відроджене відповідно до Закону України від 21.09.2000 р. “Про внесення змін до статті 20 Закону України “Про підприємства в Україні””, яким передбачено, що державне підприємство (крім казенного) самостійно складає річний фінансовий план, який затверджується до 1 липня року, що передує плановому, органом, уповноваженим управляти певним державним майном. Відповідно до цього закону підприємства інших форм власності розробляють і затверджують фінансові плани у порядку і в терміни, визначені власниками. Фінансове планування на державних підприємствах регулюється “Положенням про порядок складання річного фінансового плану державним підприємством (крім казенного)”, затвердженим Наказом Міністерства економіки України № 277 від 25.12.2000 р. Із 2001 р. фінансове планування на державних підприємствах (крім казенних) та акціонерних товариствах, у яких частка держави у статутному капіталі становить 51 %, стало обов’язковим .

У літературних джерелах трактування терміну “бюджетування” є надзвичайно різноманітним, часто суперечливим та однобоким (характеризує лише функціональний зміст категорії). З огляду на це пропонується бюджетування тлумачити з системних позицій, а саме: бюджетування – це управлінська технологія, яка передбачає формування бюджетів для обраних об’єктів та їх використання з метою забезпечення оптимальної структури та співвідношення доходів та витрат, надходжень та видатків, активів та пасивів організації чи її ланок для досягнення встановлених цілей з урахуванням впливу середовища функціонування. Необхідно наголосити на тому, що бюджетування в жодному випадку не замінює систему управління, а лише формує новий підхід до управління з позиції збалансованості надходжень та видатків, доходів та витрат, активів та пасивів організації загалом чи її ланок.

Якісна реалізація бюджетування в межах підприємства можлива лише за умови функціонування відлагодженої бюджетної системи. Бюджетна система (система бюджетування) – це сукупність взаємопов’язаних та взаємодіючих елементів, що задіяні у процесі формування та реалізації бюджетів. Структурними елементами бюджетних систем є: процес бюджетування, ресурси (трудові, матеріальні, інформаційні, фінансові тощо), що використовуються при реалізації даного процесу, бюджети, технічне та програмне забезпечення, методика бюджетування. Тобто поняття “система бюджетування” є ширшим від поняття “бюджетування” .



Похожие страницы:

  1. Економіка підприємства. Опорний конспект лекцій

    Конспект >> Экономическая теория
    ... йне здійснення підприємцями – юридичними особами зовнішньоекономічної діяльності. Традиційно і ... зичних осіб, 2) надходжень від зовнішньоекономічної діяльності підприємств і від приватизації державних підприємств, 3) внесків підприємств та організацій в спец ...
  2. Контролінг на підприємстві

    Конспект >> Менеджмент
    ... ій діяльності підприємств цьому питанню приділяється недостатньо уваги. Організація бюджетування на ... партнерів по трансакціях. Стратегія зовнішньоекономічної діяльності призначена для розробки правил та ...
  3. Характеристика виробничо-господарської діяльності підприємства та її управлінське забезпечення

    Отчет по практике >> Экономика
    ... політики, соціальної та зовнішньоекономічної діяльності. 3. Організує роботу і ... електростанції і шлаком з металургійних підприємств - розмелюється на цемент. Цементна ... обсягах виробництва і продажу); участь у бюджетуванні менеджерів підрозділів, що відпові ...
  4. Обґрунтування напрямків прискорення обігу оборотних коштів підприємства

    Курсовая работа >> Экономика
    ... ічний університет Кафедра зовнішньоекономічної діяльності підприємства КУРСОВА РАБОТА з ... визначають залежність результатів діяльності підприємств від ефективності управління ... -метод строків оборотності бюджетування грошових коштів Широко використовується ...
  5. Фінансове планування на підприємстві та контроль за фінансово-господарською діяльністю

    Дипломная работа >> Финансовые науки
    ... ість підприємств// Фінанси України.- 2007.- №4.- С. 112-118. 12. Білик М.Д. Бюджетування у систем ... 324741 Види діяльності: Код виду діяльності Назва виду діяльності Тип виду діяльності Ознака зовнішньоекономічної діяльності 21 ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0018308162689209