Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Астрономия->Реферат
У процесі забезпечення виготовлення і випуску високоякісної продукції в ряді випадків виникає необхідність застосування мір кримінальної відповідально...полностью>>
Астрономия->Реферат
Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а місцевими адміністративними суда...полностью>>
Астрономия->Реферат
По-перше, виборче право – це інститут конституційного права, який складається з правових норм, що регулюють порядок надання громадянам права брати уча...полностью>>
Астрономия->Реферат
Історія існування злочинності тісно пов’язана з тривалістю історії людства на Землі. Так, вже в самих перших главах “Ветхого Завета”, першої книги Мой...полностью>>

Главная > Реферат >Астрономия

Сохрани ссылку в одной из сетей:

• за погодженням з радами народних депутатів, які надали їм у користування земельні ділянки лісового фонду, та з постійними лісокористувачами у встановленому законодавством порядку прокладати дороги, обладнувати лісові склади, стоянки для авто­транспорту, зводити господарські будівлі та споруди для збері­гання й первинної обробки заготовленої сировини та ін.

Тимчасові лісокористувачі зобов'язані:

• забезпечувати користування земельними ділянками лісового фонду відповідно до умов їх надання;

• виконувати роботи способами, які б забезпечували збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створювали сприятливі умови для відновлення насаджень, охорони, захисту, використання та відтворення лісів, охорони рідкісних видів флори і фауни;

• своєчасно вносити плату за спеціальне використання лісових ресурсів;

• не порушувати права інших лісокористувачів;

• виконувати інші умови, вимоги щодо регулювання порядку вико­ристання лісових ресурсів, встановлені законодавством України.

Надані лісокористувачам права повинні бути гарантовані й захищені державою, бо без закріплення їх захисту в нормах права вони мати­муть суто формальний характер. Зокрема, у ст. 20 Лісового кодексу України закріплюється захист прав лісокористувачів.

Законодавством України про тваринний світ передбачено систему прав і обов'язків людини та громадянина в цій галузі.

Права користувачів об'єктами тваринного світу визначено у ст. 25 Закону України "Про тваринний світ", згідно з якою користувачі ма­ють право:

• у встановленому порядку здійснювати спеціальне використання об'єктів тваринного світу;

• власності на добуті в законному порядку об'єкти тваринного світу і доходи від їх реалізації;

• оскаржувати у встановленому порядку рішення державних органів і посадових осіб, що порушують їхні права на використання об'єктів тваринного світу.

Підприємства, установи, організації та громадяни, які займаються мис­ливським і рибним господарством, мають також право брати участь у вирішенні питань охорони і використання об'єктів тваринного світу, що перебувають на території закріплених за ними мисливських угідь і ри­богосподарських водойм.

Підприємства, установи, організації та громадяни користуються й інши­ми правами щодо використання об'єктів тваринного світу, передбаче­ними законодавством України.

Права підприємств, установ, організацій та громадян щодо викорис­тання об'єктів тваринного світу можуть бути обмежені законодавчими актами України.

Обов'язки користувачів об'єктами тваринного світу передбачені ст. 26 Закону України "Про тваринний світ", відповідно до якої користувачі зобов'язані:

• додержувати встановлених правил, норм, лімітів і строків викорис­тання об'єктів тваринного світу;

• використовувати тваринний світ способами, що не допускають порушення цілісності природних угруповань і забезпечують збере­ження тварин, яких забороняється використовувати;

• безперешкодно допускати до перевірки всіх об'єктів, де утриму­ються, перероблюються та реалізуються об'єкти тваринного світу, представників органів, що здійснюють державний контроль за охороною і використанням тваринного світу, своєчасно виконува­ти їхні законні вимоги та розпорядження.

Користувачі зобов'язані своєчасно вносити плату за користування об'єктами тваринного світу.

Крім того, підприємства, установи, організації та громадяни, до відан­ня яких входять мисливське та рибне господарства, зобов'язані:

• раціонально використовувати об'єкти тваринного світу, не допус­кати погіршення екологічного стану середовища перебування тва­рин внаслідок власної діяльності, застосовувати природоохоронні технології під час здійснення виробничих процесів;

• проводити первинний облік чисельності та використання диких тварин, вивчати їх стан і характеристики угідь, де перебувають об'єкти тваринного світу, і у встановленому порядку подавати цю інформацію органам, що здійснюють державний облік тварин та облік їх використання, ведення державного кадастру і моніторин­гу тваринного світу;

• здійснювати комплексні заходи, спрямовані на відтворення, в тому числі штучне, диких тварин, збереження й поліпшення середовища їх перебування;

• вживати заходів щодо виконання загальнодержавних, регіональних і місцевих екологічних програм з питань охорони тваринного світу;

• негайно інформувати природоохоронні органи, ветеринарні, санітар­но-епідеміологічні служби про виявлення захворювань тварин, по­гіршення стану середовища їх перебування, виникнення загрози знищення та випадки загибелі тварин, здійснювати комплексні за­ходи щодо профілактики та боротьби із захворюваннями;

• у межах закріпленої території охороняти об'єкти тваринного світу, дотримуватись режиму охорони видів тварин, занесених до Чер­воної книги України і переліків видів тварин, які підлягають особ­ливій охороні на території Автономної Республіки Крим та обла­стей;

• самостійно припиняти використання об'єктів тваринного світу в разі погіршення їх стану та умов існування, зниження відтворювальної здатності та виникнення загрози знищення тварин, негай­но вживати заходів щодо усунення негативного впливу на тварин і середовище їх перебування та ін.

Природоохоронне законодавство встановлює відповідні при­родоохоронні права людини та громадянина. Так, згідно зі ст. 10 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" грома­дяни України щодо охорони і використання територій та об'єктів при­родно-заповідного фонду мають право:

• брати участь в обговоренні проектів законодавчих актів з питань розвитку заповідної справи, формування природно-заповідного фонду;

• брати участь у розробці та реалізації заходів щодо їх охорони та ефективного використання, запобігання негативного впливу на них господарської діяльності;

• вносити пропозиції щодо включення до складу об'єктів природ­но-заповідного фонду найцінніших природних територій та об'єктів;

• ознайомлюватись із територіями та об'єктами природно-заповід­ного фонду, здійснювати інше користування з додержанням вста­новлених вимог щодо заповідного режиму;

• брати участь у здійсненні громадського контролю за охороною заповідних територій та об'єктів, вносити пропозиції щодо притяг­нення до відповідальності винних у порушенні вимог охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду та ін. Широке коло прав і обов'язків людини та громадянина передбачено в галузі екологічної безпеки. Так, права і обов'язки громадян, підприємств щодо забезпечення санітарного та епідемічного благопо­луччя населення передбачено в Основах законодавства про охорону здоров'я та інших актах санітарного законодавства.

Права громадян на санітарне та епідемічне благополуччя регулю­ються Законом України "Про забезпечення санітарного та епідемічно­го благополуччя населення", в ст. 9 якого встановлено, що громадяни мають право:

• на безпечні для здоров'я і життя умови проживання, харчування, праці, відпочинку, навчання й виховання;

• одержувати достовірну інформацію про стан свого здоров'я, здо­ров'я населення регіону, професійної групи і можливу несприят­ливу дію на стан здоров'я факторів навколишнього середовища;

• брати участь у розробці та обговоренні проектів програм, законо­давчих актів з питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя й вносити відповідні пропозиції до державних органів та органів місцевого самоврядування, господарських органів підприємств, установ, організацій;

• подавати в суд позови до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, інших суб'єктів господарювання і громадян про відшкодування збитків, заподія­них їхньому здоров'ю внаслідок порушення санітарного законо­давства, та ін.

Обов'язки громадян у галузі забезпечення санітарного та епідеміч­ного благополуччя передбачено ст. 10 зазначеного закону, якою вста­новлено, що громадяни зобов'язані:

• зберігати і зміцнювати своє здоров'я, піклуватися про здоров'я та гігієнічне виховання своїх дітей;

• виконувати вимоги санітарного законодавства, брати участь у проведенні передбачених законодавчими актами санітарних та епідемічних заходів;

• не порушувати прав і законних інтересів інших суб'єктів на охоро­ну здоров'я й забезпечення санітарного та епідемічного благопо­луччя;

• проходити передбачені відповідними законодавчими актами попе­редні (при влаштуванні на роботу) і періодичні медичні огляди;

• відшкодовувати збитки, заподіяні здоров'ю інших осіб внаслідок порушення санітарного законодавства.

Громадяни зобов'язані виконувати також інші обов'язки для забез­печення санітарного та епідемічного благополуччя згідно із законодав­ством України.

У законодавстві України про безпечне поводження з виробничи­ми та побутовими відходами передбачено права і обов'язки всіх фізич­них осіб, які належать до цієї сфери діяльності.

Стаття 14 Закону України "Про відходи" передбачає, що громадя­ни України, іноземці та особи без громадянства у сфері поводження з відходами мають такі права:

• на безпечні для їхнього життя та здоров'я умови при здійсненні операцій щодо поводження з відходами;

• у встановленому порядку одержувати повну і достовірну інформа­цію про безпеку об'єктів поводження з відходами як тих, що екс­плуатуються, так і тих, будівництво яких планується;

• у встановленому порядку відвідувати спеціально відведені місця чи об'єкти поводження з відходами;

• брати участь в обговоренні питань, пов'язаних із розміщенням, про­ектуванням, спорудженням та експлуатацією об'єктів поводження з відходами;

• на екологічне страхування відповідно до законодавства України;

• на відшкодування збитків, заподіяних здоров'ю та майну внаслідок порушення законодавства про відходи.

Обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства у сфері поводження з відходами передбачено у ст. 15 цього законодав­чого акта, де зазначено, що вони зобов'язані:

• дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері поводження з відходами;

• вносити в установленому порядку плату за користування послуга­ми підприємств, установ та організацій, що займаються збиранням, зберіганням, перевезенням, знешкодженням, видаленням і захороненням відходів та ін.

У ст. З Закону України "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань" встановлено права людини на забезпечення захисту від впливу іонізуючих випромінювань.

Кожна людина, яка проживає або тимчасово перебуває на території України, має право на захист від впливу іонізуючих випромінювань. Це право забезпечується здійсненням комплексу заходів щодо запобігання впливу іонізуючих випромінювань на організм людини вище встановле­них дозових меж опромінення, компенсацією за перевищення встанов­лених дозових меж опромінення та відшкодування збитків, заподіяних внаслідок впливу іонізуючих випромінювань.

Крім того, ст. 4 зазначеного Закону встановлено право грома­дян та їхніх об'єднань на одержання від відповідних органів вико­навчої влади, до функцій яких входить згідно із законодавством Ук­раїни захист людини від впливу іонізуючих випромінювань, інформації про стан захисту людини від впливу іонізуючих випромінювань.

Крім наведених прав і обов'язків різні спеціальні (галузеві) та особ­ливі екологічні права в інших сферах екологічної діяльності встановле­но у відповідних законодавчих та норматнвно-правових актах природо-ресурсового, природоохоронного права та законодавства в галузі еко­логічної безпеки.

Невід'ємним елементом екологічно-правового статусу людини та гро­мадянина є гарантії отримання екологічних прав та захист їх від пору­шення.

Конституційно-правові гарантії екологічних прав і свобод людини й громадянина передбачено Конституцією України та нор­мами чинного законодавства.

У широкому значенні під гарантіями розуміють різноманітні засоби, які спрямовані на забезпечення реалізації встановлених законодавством екологічних прав і свобод людини та громадянина. У такому розумінні розрізняють політичні, економічні, соціальні, організаційні, правові (юри­дичні) та інші гарантії.

Політичні гарантії— це екологічна політика держави щодо ство­рення умов, які забезпечують необхідний рівень розвитку людини в державі та суспільстві. До економічних і соціальних гарантій нале­жать відповідні матеріальні умови та соціальне середовище, які забез­печують вільне використання людиною прав і свобод в екологічній сфері.

Однак в екологічному праві в основному розглядаються правові (юридичні) гарантії, тобто закріплені у правових актах засоби, які за­безпечують здійснення (реалізацію), охорону та захист екологічних прав і свобод людини та громадянина. Кожне право може бути реалізоване за наявності певних обов'язків, закріплених у правових нормах. В ос­новному такі обов'язки стосовно екологічних прав і свобод покладено на державу та її органи.

Сукупність правових (юридичних) гарантій забезпечення екологічних прав і свобод людини поділяється на однорідні групи (види), які становлять їх систему. Водночас усі гарантії можна поділити на дві великі групи: національні (внутрішньодержавні) та міжнародно-правові. Націо­нальна система гарантій забезпечення прав і свобод людини включає такі види гарантій, як державний захист, судовий захист та самозахист людиною своїх прав і свобод в екологічній сфері.

Державний захист екологічних прав і свобод людини передба­чається насамперед у Конституції України (ст. 3), яка встановлює один з найважливіших обов'язків держави утверджувати та забезпечувати права і свободи людини, а також відповідальність перед людиною за свою діяльність. Це право закріплює обов'язок держави здійснювати право­ве регулювання екологічних прав і свобод, а також забезпечувати пра­вовими засобами дотримання, виконання та захист екологічних прав і свобод. Відповідними повноваженнями в цій сфері наділений парла­мент України, а також Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Гарантом прав та свобод людини і громадянина є Президент України. Обов'язки із здійснення заходів щодо забезпечення екологіч­них прав і свобод входять до повноважень Кабінету Міністрів України, а також усіх інших спеціально уповноважених на те органів державної виконавчої влади. Для безпосередньої охорони прав і свобод людини від порушень створено систему правоохоронних органів (міліція, служ­ба безпеки, прокуратура та ін.).

Судовий захист прав людини передбачений ст. 55 Конституції Ук­раїни. Кожній людині гарантується право на оскарження в судовому порядку рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Правосуддя є найбільш демократичним, об'єктивним і справедливим засобом вирішен­ня різноманітних справ, які пов'язані насамперед з правами і свободами людини та громадянина в екологічній сфері.

Тому в законодавстві України передбачено гарантії при здійсненні правосуддя. Однією з таких гарантій є принцип, згідно з яким кожна людина має право на правову допомогу, яка в передбачених законом випадках надається безоплатно (ст. 59). Для надання правової допомо­ги при вирішенні справ у судах та інших державних органах, а також для забезпечення права на захист від обвинувачення в Україні діє ад­вокатура.

На захист екологічних прав людини та забезпечення гарантій право­суддя спрямовані також конституційні принципи, згідно з якими ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази (ст. 60), ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відпові­дальності одного виду за одне й те саме правопорушення (ст. 61), особа вважається невинуватою у вчиненому злочині до того часу, поки це не встановлено обвинувальним вироком суду (ст. 62) і т. ін.

Разом з обов'язком держави та її органів забезпечувати реалізацію і охороняти від порушень екологічні права і свободи, а також здійснен­ня судового захисту Конституція України передбачає право кожної людини захищати свої права й свободи від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами (ст. 55).

Кожна людина також має право на відшкодування за рахунок дер­жави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю дер­жавних та інших органів, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень в екологічній сфері.

Права на захист своїх екологічних прав і майнових інтересів кожна людина може здійснити, звернувшись до суду (для судового захисту) або до правоохоронних та інших органів у порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 р.

Міжнародний захист екологічних прав і свобод людини гаран­тується як Конституцією України, так і міжнародними актами з прав людини. Зокрема, Конституцією (ч. З ст. 55) передбачено, що кожна людина має право після використання всіх національних засобів пра­вового захисту звертатися для захисту своїх прав і свобод до відпо­відних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжна­родних організацій, членом або учасником яких є Україна.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Правове забезпечення екологічної безпеки

    Реферат >> Астрономия
    ... 9. Екологічні права громадян України Кожний громадянин Укра ... і підходи визначення екологічної безпеки Захист людини та навколишнього природного ... статусу потерпілих громадян Механізм правового забезпечення екологічної безпеки- сукупність державно-правових ...
  2. Формування екологічної культури молодших школярів під час вивчення курсу Я і Україна

    Дипломная работа >> Педагогика
    ... базі екологічної свідомості. Це допускає дотримання споглядацьких і правових принцип ... екологічної культури та свідомості майбутнього громадянина. Основні риси характеру людини ... зних «класів», надали їм різного статусу, ще й різними кольорами домовилися ...
  3. Теорія держави і права України

    Реферат >> Государство и право
    ... охорона і захист основних прав людини; — екологічна — охорона навколишнього ... видів юридичної відповідальності: екологічної, процесуальної, сімей­ної, фінансової. ... § 52. Правовий статус людини і громадянина. Інститут основ правового статусу особи в системі ...
  4. Шляхи формування громадянського суспільства в Україні

    Дипломная работа >> Социология
    ... рівні врегульований і забезпечений правовий статус людини і громадянина; достатньо розвинута система чинного ... від безпосереднього втручання та довічної регламентації діяльності цих ... – спортивні, молодіжні, екологічні, за інтересами споживачів. ...
  5. Основи Конституційного права України. Урок

    Конспект урока >> Право, юриспруденция
    ... захисту); відноси­ни, що стосуються правового статусу людини і громадянина (громадянство, основні права, свободи ... засадах політичної, економічної та ідео­логічної багатоманітності». У ... ). Екологічні права — це права людини і громадянина на безпечне екологічне ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.001439094543457