Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Психология->Курсовая работа
Мотивация занимает ведущее место в структуре личности и является одним из основных понятий, которое используется для объяснения движущих сил поведения...полностью>>
Психология->Реферат
Эмоциональная сфера человека является особым классом психических процессов и состояний, которые отражают непосредственные переживания индивида и возде...полностью>>
Психология->Доклад
Понятие стресса прочно вошло не только в научную терминологию, но и в повседневную жизнь Стресс - неотъемлемая часть жизни человека: представления о н...полностью>>
Психология->Реферат
И настоящее время термин «стресс» стал весьма популярным и превратился в источник вполне оправданного беспокойства руководителей компаний Это один из ...полностью>>

Главная > Дипломная работа >Психология

Сохрани ссылку в одной из сетей:

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І

Зрослі можливості старшого дошкільника поводитися самостійно, його практична вмілість, багатий життєвий досвід, здатність спостерігати, зіставляти, розмірковувати, уявляти сприяють становленню інтересу до проблем практичного та теоретичного плану, знаходженню способів їх розв’язання. Спілкуючись з природою, освоюючи рукотворний світ, налагоджуючи спілкування з різними людьми, спостерігаючи за собою, старший дошкільник охоче бере на себе роль дослідника, відкривача та створювача нового, експериментатора, раціоналізатора, фантазера, вигадника. У різних видах та умовах діяльності дошкільник прагне відійти від жорсткої регламентації, унормованості, зразка, шаблона, намагається запропонувати доступні вікові форми творчої активності, ініціювати самостійні рішення. Дитина дедалі частіше помічає нове, відмінне від знайомого, починає усвідомлювати, що досліджувати та експериментувати цікаво, весело, корисно, хоча й не завжди безпечно. З допомогою дорослого старший дошкільник навчається здорового ризику, поєднаного з виваженістю, обережністю, чуттям межі безпечної поведінки. Якщо дорослий за допомогою своїх оцінних суджень зводить на вищий щабель такі параметри практичної та розумової діяльності, як оригінальність, гнучкість, самостійність, дитина орієнтується на них як на соціально схвалювані, бажані, виявляє більшу, ніж раніше, сміливість, допитливість, кмітливість.

Володіння особистим життєвим досвідом, відкритість новому, інтерес до виконання незнайомих завдань, налаштованість на успіх, перетворювальна активність — такі передумови розвитку в старшому дошкільному віці креативності як базової якості особистості [20, 246].

РОЗДІЛ ІІ. ВПЛИВ ДИТЯЧО-БАТЬКІВСЬКИХ ВІДНОСИН НА ОСОБИСТІСТЬ ДИТИНИ

2.1 Поняття «батьківські відносини», види, критерії

Перш ніж зрозуміти сутність впливу батьківських відносин на дитину, розглянемо їх значення в її житті.

Сім’я як визначена соціальна спільність хвилювала філософів, істориків, соціологів, педагогів, психологів за всіх часів. Але на сьогоднішній день у сучасній науці так і немає єдиного визначення поняття «сім’я», хоча спроби зробити це починалися видатними мислителями багато століть назад (Аристотель, Гегель, Кант, Платон та інші).

У психологічному словнику для батьків знаходимо наступне визначення сім’ї:

«Сім’я – заснована на шлюбі чи кревному спорідненні мала група, члени якої пов’язані спільністю побуту, взаємною моральною відповідальністю і взаємодопомогою. У шлюбі і сім’ї відносини обумовлені розходженням статі і статевою потребою, проявляються у формі морально-психологічних відносин» 22.

На думку Л.Д. Столяренка, С.І. Самигіна, «сім’я – це соціально-педагогічна група людей, призначена для оптимального задоволення потреб у самозбереженні (продовженні роду) і самоствердженні (самоповазі) кожного її члена» 33, 210.

У соціології сім’я розглядається як:

-первинна соціальна група, у якій починається і протікає соціальне життя людини;

-основний фактор у соціалізації;

-соціальний інститут, що регулює різні сторони життя на основі принципів і правил, прийнятих у суспільстві;

-соціальна система, усі члени якої мають визначені статус і ролі;

-спільність, для якої характерна особлива система міжособистісних відносин.

На думку дослідників, що займаються проблемами сім’ї (І.М. Балинський, А.І. Захаров, І.А. Сихорський та інші), сім’я може виступати в якості позитивного чи негативного фактора у вихованні дитини.

Позитивний вплив на особистість дитини полягає в тому, що ніхто, крім найближчих для неї в сім’ї людей, не ставиться до дитини краще, не любить її так і не піклується стільки про неї. І разом з тим, ніякий інший соціальний інститут не може потенційно нанести стільки шкоди у вихованні дітей, скільки може зробити сім’я.

Л.Д. Столяренко, С.І. Самигіна вважають, що виховання – складна система. На неї впливають спадковість і біологічне (природне) здоров’я дітей і батьків, матеріально – економічна забезпеченість, соціальний стан, уклад життя, кількість членів сім’ї, відношення до дитини. Усе це органічно переплітається й у кожнім конкретному випадку виявляється по-різному. Головна умова сімейного виховання – це любов. Але тут важливо зрозуміти, що потрібно не тільки любити дитину, але і керуватися любов’ю у всіх своїх повсякденних турботах за нею, необхідно щоб дитина почувала, була упевнена, що її люблять.

Метою сімейного виховання є формування таких якостей особистості, що допоможуть гідно перебороти труднощі і перешкоди, що зустрічаються на життєвому шляху. Розвиток інтелекту і творчих здібностей, первинного досвіду трудової діяльності, моральне і эстетичне формування, емоційна культура і фізичне здоров’я дітей, їхнє щастя – усе це залежить від сім’ї, від батьків, і все це складає завдання сімейного виховання.

2.1.1 Функції та завдання сім'ї

Осіпова А.А. у своїй праці «Загальна психокорекція» виділяє основні функції та завдання сім’ї:

1. Виховна функція сім’ї полягає в тому, щоб задовольняти індивідуальні потреби в батьківстві у контактах з дітьми і їхньому вихованні.

2. Господарсько-побутова функція сім’ї складається з задоволення матеріальних потреб сім’ї і сприянні збереження їхнього здоров’я.

3. Емоційна функція сім’ї полягає в тому, щоб задовольняти потреби її членів у симпатії, повазі, визнанні, емоційній підтримці, психологічному захисті.

4. Функція духовного (культурного) спілкування несе в собі задоволення потреб у спільному проведенні дозвілля, взаємному духовному збагаченні.

5. Функція первинного соціального контролю забезпечує виконання членами родини соціальних норм.

6. Сексуально-еротична функція полягає в задоволенні сексуально-еротичних потреб родини.

Функції сім’ї згодом змінюються: одні втрачаються, інші з’являються відповідно до нових соціальних умов, треті- змінюють своє положення в загальній структурі. Функції сім’ї можуть бути порушені. У цьому випадку її життєдіяльність порушується, утруднюється виконання функцій. Сприяти порушенням може широке коло факторів: особливості особистостей її членів і взаємин між ними, визначені умови життя сім’ї.

Завдання сім’ї полягають у тому, щоб:

- створити максимальні умови для росту і розвитку дитини;

- забезпечити соціально-економічний і психологічний захист дитини;

- передати досвід створення і збереження сім’ї, виховання в ній дітей і відносини до старшого;

- навчити дітей корисним прикладним навичкам і умінням, спрямованим на самообслуговування і допомогу близьким;

- виховати почуття власного достоїнства, цінності власного «Я»28,442.

Сімейне виховання повинно ґрунтуватися на визначених принципах і мати визначений зміст, що спрямовано на розвиток усіх сторін особистості дитини:

-гуманність і милосердя до зростаючої людини;

-залучення дітей у життєдіяльність сім’ї як її рівноправних учасників;

-відкритість і довірчість відносин з дітьми;

-оптимістичність взаємин у сім’ї;

-послідовність у своїх вимогах (не вимагати неможливого);

-надання посильної допомоги своїй дитині, готовність відповідати на питання34,504.

2.2 Принципи виховання в сім'ї

Реалізація цих принципів буде залежати і від типу виховання.

Автократичний – коли всі рішення, що стосуються дітей, приймають винятково батьки.

Авторитетний, але демократичний – у цьому випадку рішення приймаються батьками разом з дітьми.

Ліберальний – коли при ухваленні рішення останнє слово залишається за дитиною.

Хаотичний – керування здійснюється непослідовно: іноді авторитарно, іноді демократично, іноді ліберально.

На думку А.Я. Варга, В.В. Століна та інших, батьківські відносини – це система різноманітних почуттів до дитини, поведінкових стереотипів, які використовуються у спілкуванні з нею, особливостей сприйняття і розуміння характеру й особистості дитини, її вчинків.

Для розвитку позитивних дитячо-батьківських стосунків дорослі повинні мати певний рівень знань з проблеми виховання і відношень з дитиною (Є.О.Смирнова, М.В.Бикова та інші).

Основою сімейного мікроклімату, на думку дослідників А.С. Макаренко, А.В. Петровського, А.И. Захарова, А.Б. Добрович та інших, є міжособистісні відносини, що і визначають його клімат. Саме по відношенню батьків до своєї дитини, як вважає Є.М Волкова, можна припустити, яким він стане в майбутньому.

Проблемою впливу батьківського відношення до дитини займалися такі дослідники як А.В. Петровський, А.И. Захаров, И.М. Балинський, В.Н. Мясищев, Р.А. Зачепицький та інші.

С. Соловейчик вважає, що відносини батьків до дитини відрізняються високою психологічною напруженістю і різноманітністю у своїх проявах. Найбільш частими, на його думку, типами відносин є: уважне, боязкі, марнолюбні, сердиті, дратівливі, що пристосовуються, товариські, сенсаційні, наполегливі, постійні, упевнені, підбадьорюючі.

2.3 Типи дитячо-батьківських відносин та їх вплив на поведінку дитини

П.Ф. Лесгафт виділив шість позицій батьків стосовно дітей, що впливають на поведінку дитини:



Похожие страницы:

  1. Психологічні особливості тривожності дитини старшого дошкільного віку та їх вплив на статусне по

    Реферат >> Психология
    ... дитячому саду, намагаються точно виконувати вимоги батьків ... та ж тривожність, розгубленість і непевність, відсутність ... дносин у групі дітей старшого дошкільного вік. В результаті проведеного соціометричного дослідження в групі дітей старшого дошкільного віку ...
  2. Роль ігротерапії в соціальній реабілітації дітей з вадами психофізичного розвитку

    Дипломная работа >> Психология
    ... треба передавати учнівській і студентській ... сть, некерованість дитини батьками — протистояння та ... дослідження дітей дошкільного віку, під ... нки. Розвиток креативних здібностей ... та взаємно довірливих відносин. Ігрова кімната не повинна використовуватися, як дитяча ...
  3. Процес естетичного виховання дошкільників засобами природи

    Дипломная работа >> Педагогика
    ... ість, креативність, здатність своєрідно сприймати світ [6]. 1.3. Природа як засіб естетичного виховання дітей дошкільного віку ... спостережливість у дітей – ось завдання, яке постає перед вихователями та батьками. У дітей старшого дошкільного віку спостеріга ...
  4. Особливості стресових станів у дітей різного віку

    Курсовая работа >> Психология
    ... ними батьківські очікування і враховуючи сильні та слабкі ... дносин та життєвих конфліктів. Використовують спонтанну та ... ефективна у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, але її ... ії дитячої особистості. Необхідність надавати батькам допомогу ...
  5. Історія психології. Курс лекцій. Розвиток асоціативної психології в ХІХ ст.

    Конспект >> Психология
    ... Так у Вундтівській лабораторії дв ... дносин дитини з батьком («Едипів комплекс») – батько викликає в дитини-хлопчика почуття страху та ... діяльності дітей дошкільного віку, впливу навчання ... і| - креативність. Вона ... перебудови, становлення дитячої та педагогічної ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0058879852294922