Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Экономика->Курсовая работа
Рост эффективности производства - основа повышения прибыльности и выживания фирмы в конкурентной борьбе, особенно в современных условиях резкого ускор...полностью>>
Экономика->Дипломная работа
Экономия труда, рациональное использование трудовых ресурсов в торговле имеют большое значение для развития всей экономики страны и непосредственно са...полностью>>
Экономика->Курсовая работа
Создание в России новой экономической системы, основанной на многообразии форм собственности и рыночных отношениях, усиливает внимание науки и практик...полностью>>
Экономика->Курсовая работа
В процессе производственной деятельности каждое предприятие взаимодействует как с другими предприятиями, так и с финансово-кредитными учреждениями Бух...полностью>>

Главная > Доклад >Экономика

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Несколько лет назад проходил семинар "Как отвечать за взятые кредиты". Зачем, к примеру, Новая Зеландия пользуется кредитами? Она имеет очень много малого и среднего бизнеса, но хочет развить крупную промышленность, и под это берет кредиты. Профессор из МВФ, который приехал из Новой Зеландии, испуганно на меня посмотрел, когда я сказала, что мы хотим развивать малый и средний бизнес, когда у нас есть заводы, где делают самолеты, на которых летают в 80 странах. Он сказал: "Ах, если бы в Новой Зеландии могли сделать хотя бы один такой завод!"

Таким образом, наше стремление "занизить планку" у нормальных людей вызывает удивление. Не надо фетишизировать малый бизнес, он не спасет Украину. Он "занизит планку". Надо спасать то, что у нас уже есть.

Жаліло Я. А.:

Завершуючи обговорення, пропоную, щоб кожен з нас спробував висловитися: чому, власне, так виходить, що можна проголошувати красиві промови, приймати хороші закони, казати про те, що малий бізнес - це наш найбільший пріоритет, але раптом виникає щось нагальне - і ми змушені відкладати ці пріоритети до кращих часів. Чому виникає така розбіжність між словами і справами? Чому хороша політика підтримки малого і середнього бізнесу не знаходить своєї реалізації? Чому виникає "дика" ситуація, коли один державний орган скасовує 38 % актів, які прийняті іншими державними органами в цій сфері? Очевидно, є якась системна причина, яка перешкоджає веденню коректної політики в цій сфері підприємництва взагалі.

Петренко С. С.:

Я часто чую виступи підприємців і деяких громадських об'єднань. Дуже прикро, що поміж них панує думка: "Дайте нам те, дайте нам це!" Чому у підприємців склалося "споживацьке ставлення" до держави? Так, дійсно, держава повинна давати підприємцю дуже багато, але давайте формувати свідомість самого підприємця. Підприємець не повинен бути на 100 % залежним від держави, він має сам пропонувати державі свою допомогу в розвитку підприємництва. Вважаю, що одна з великих проблем в Україні - це те, що у нас не сформована свідомість підприємця. Навіть спрощену систему оподаткування - цікавий досвід України, всі сприймають як належне. Чому це так? Треба зробити податкові канікули, можна поставитися до спрощеної системи як до податкових канікул. Можна дати підприємцю на рік, на два спрощену систему, доки він не стане на ноги і не перейде на вищий рівень, а потім цю пільгу скасувати.

Свірус Т. А.:

Предприниматель ничего не просит у государства, он просит не мешать. У нас есть должное количество законов. Оно должно работать, но не работает. Как бороться с произволом, который происходит на местном уровне? Чтобы предприниматель мог выжить, надо решить два важных вопроса.

Во-первых, это проблема взаимоотношений предпринимателей и государства, и проблема развития взаимосвязи между малым предприятием и крупным. Сегодня этого у нас нет. Мы сегодня в Госпредпринимательства не найдем никакой информации о том, сколько малых предприятий в сфере науки. А это нужно знать для того, чтобы понимать, как влиять на этот вопрос. Наука, малый, средний и большой бизнес - они должны быть вместе!

Во-вторых, государство, которое сделало много, приняв различные постановления и законы, должно работать по этим законам, а не использовать их для того, чтобы задавить предпринимателя, не дать ему заработать копейку, без которой не сможет выжить.

Маргуліс В. Г.:

На мою думку, базових причин того, чому не спрацьовують вже створені нормативні акти - дві. Це, перш за все, вкрай низький професійний та інтелектуальний рівень тих, хто створював діючу сьогодні нормативно-законодавчу базу з питань підприємництва, внаслідок чого поняття, терміни й норми "розмиті". У нас сьогодні кожен закон, що стосується питань підприємництва, має поліваріантні можливості прочитання. Я в цій аудиторії вперше озвучив такий термін, як законодавче забезпечення корупції. Коли існує таке поліваріантне законодавство - це привід для розвитку корупції і утискання розвитку підприємництва.

Друге - це суто психологічні чинники. Зараз дуже багато працівників системи органів державного управління мають застарілу, отриману в спадщину від радянських часів психологію, і вважають, що абсолютно все треба тримати під жорстким контролем. Інакше ж виявиться, що, якщо підприємець - особа самостійна, незалежна, здатна сама, без втручання органів управління, себе забезпечувати, то така кількість і структура органів державного управління, яка здійснює перевірки, взагалі непотрібна. Більш того, вона шкодить економічному розвиткові держави.

Це ті дві ключові причини, які сьогодні заважають втіленню в життя тих позитивних намірів та декларацій, які існують, і заважають розвитку підприємництва, як малого й середнього, так і великого.

Найдьонов В. С.:

Думаю, причины более фундаментальны. Одну причину я уже назвал. Нищета, отсутствие спроса как со стороны населения, так и со стороны крупных предприятий, которые выживают, но не стремятся развить разделение труда и кооперацию. Наши предприятия существуют в вакууме. Они уцепились за экспорт, либо еще за что-то, и выживают. Они не создают вокруг себя интегральной сферы взаимодействия. Это следствие долговременной политики, но поэтому малым предприятиям надо кое-что дать. Нельзя начать предприятие с "голыми руками". Мы должны создать механизмы запуска, чтобы человек "с ноля" мог начать: кредиты, щадящие налоги, облегченные условия вхождения. Но дело в том, что нет опыта! Вы помните, с каким восторгом делались законы об инвестициях? А сколько там глупостей? Надо же было сказать лишь одно - что все льготы даются при условии, что предприниматель занимается производительной деятельностью. Но была эйфория: рынок, свобода! Льготы превратились в спекуляцию. Потому что не было опыта, а была масса романтической глупости. Так же дело обстоит и с малым предпринимательством.

Маргуліс В. Г.:

Да, тот закон, который Вы привели в пример, действительно, не срабатывает. А как оценить не принятый в окончательном варианте новый проект Налогового кодекса, где записано, что "…дата возникновения налоговых обязательств определяется, исходя из вероятности получения экономических выгод". Вы можете представить себе способность предприятий в таких условиях, вообще, хоть как-то работать?

Найдьонов В. С.:

Этот кодекс дает простор произволу, а для бизнеса нет ничего более смертельного, чем произвол!

Акімова І. М.:

Здесь часто звучали различные тезисы о роли государства. Часть представителей рассматривают государство как диктатора, или как "доброго дядю", олицетворенного Президентом, либо правительством, либо парламентом. Который должен обратить внимание на тот или иной вид бизнеса - малый, средний, крупный, индустриальный, сельскохозяйственный, и тогда это внимание якобы позволит решить многие законодательные проблемы и реализовать эти законы в жизни.

Думаю, что это наивный подход, и большинство из нас это понимают. Первая роль государства состоит в том, чтобы обеспечивать равные "правила игры" относительно малого, среднего, крупного бизнеса, относительно индустриального и сельскохозяйственного бизнеса, отечественных и иностранных собственников.

Второе - защита прав частного собственника. Этот тезис не нов. Он был высказан более 200 лет назад А. Смитом, но до сих пор в идеальном государстве не был реализован. Вопрос в другом. Когда этот процесс может активизироваться в таких странах как Украина? Мы не учитываем один важный момент. Пока не произошел процесс первичного распределения и перераспределения собственности, который начинается с приватизации и заканчивается в постприватизационный период, формирование групп мелких, средних и крупных предпринимателей, которые могут лоббировать интересы своих группировок на различных уровнях и обеспечивать создание, а главное - реализацию законов, которые бы защищали их интересы, практически невозможно. Вот почему, скорей всего, этот процесс будет идти медленнее, чем нам хочется. А тезисы, которые мы сегодня высказывали - это лишь отдельные задачи, которые неизбежно будут решаться на этом долгом пути.

РЕЗОЛЮЦІЯ ОРГКОМІТЕТУ "КРУГЛОГО СТОЛУ" "БЕЗПЕКА ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ" 24 квітня 2002 р.

Підтримка становлення та розвитку малого і середнього бізнесу в Україні є одним з визначальних пріоритетів державної політики протягом всього періоду економічних реформ. Це проявилося у створенні відповідної нормативно-правової бази та реалізації спеціальних заходів державної політики щодо підтримки розвитку малого бізнесу в Україні. Загалом за 1991-2001 рр. кількість діючих малих підприємств (МП) збільшилася майже в 5 разів.

Між тим, за кількістю малих підприємств у розрахунку на 10 тисяч населення (на кінець 2001 року - 47,6) Україна все ще набагато відстає навіть від країн Центральної та Східної Європи. Розвитку малих підприємств (МП) в Україні притаманна також низка системних вад:

1. Зберігаються диспропорції, які існували у територіальному розподілі МП. Значними є розрив у кількості МП на 10 тисяч населення між регіонами-лідерами та аутсайдерами, а також різниця у їхній продуктивності. Зокрема, в Києві у 2001 році вироблено 23,6 % всього продукту МП України, при тому, що на них зайнято лише 11,9 % усіх працюючих у цій сфері.

2. Якщо за кількістю підприємств та обсягами випуску продукції провідні місця посідають торгівля і промислове виробництво, то у розподілі прибутку найбільша частка припадає на торгівлю та операції з нерухомістю. Водночас, малі промислові підприємства, на яких зайнято понад 20 % працівників малого бізнесу, є в цілому збитковими. Це свідчить про декапіталізацію промислових МП.

3. МП в Україні забезпечують робочими місцями близько 15 % від загальної чисельності усіх зайнятих в галузях економіки. Практичне призупинення зростання зайнятих на МП у 2001 році дає підстави стверджувати, що вони як організаційна форма в нинішньому економіко-правовому середовищі не в змозі більше виконувати належних соціальних функцій.

4. Уповільнення темпів зростання кількості МП в Україні свідчить про втрату ними визначальної інституційної ролі - формування конкурентного середовища. Розвиток малого і середнього бізнесу не використовується як важіль структурного регулювання та модернізації економіки.

Зазначені диспропорції дають підстави для висновку про те, що зростання економічної активності у 2000-2001 рр. не знайшло адекватного відображення у середовищі малого і середнього бізнесу. Відтак підприємства цієї сфери поки що не посіли належного місця у структурі національної економіки, а ефективність політики державної підтримки розвитку малого бізнесу в Україні слід вважати недостатньою.

Зазначені тенденції відображають загальні негаразди ділового середовища для розвитку МП в Україні, в тому числі: слабке нормативно-правове забезпечення державної політики у сфері підтримки малого підприємництва, посилення адміністративного тиску, відсутність дієвих механізмів фінансово-кредитної підтримки, надмірний податковий тиск, нестабільність умов ведення бізнесу тощо.

Важливо, що переважна більшість гальмуючих чинників виходить за межі суто регуляторної політики та має макроекономічну природу. Відтак, дієздатна політика стимулювання розвитку малого й середнього бізнесу в Україні потребує застосування комплексу взаємопов'язаних заходів і виходить за межі компетенції спеціалізованих державних структур.

Збільшення відкритості національних ринків після прийняття вимог ГАТТ/СОТ та зближення України з іншими інтеграційними об'єднаннями суттєво підвищить конкурентний тиск, в тому числі - і на ринках, нині зайнятих малим бізнесом. Тому подальше просування національної економіки до встановлення розвинених ринкових відносин накладає на вітчизняний малий бізнес додаткові зобов'язання щодо відповідності цим відносинам, а саме:

- впровадження європейських норм і стандартів у технічній сфері;

- реалізацію вимог щодо соціального забезпечення, пенсійного, медичного страхування та безпеки праці;

- впровадження обов'язкових страхування, аудиту, інших вимог щодо ведення економічної діяльності;

- посилення фіскальної дисципліни та "детінізація" економічних відносин;

- оволодіння сучасними технологіями управління, маркетингу, фінансового аналізу.

Вітчизняні МП утворилися здебільшого в рамках існуючих виробничих відносин, тому, як правило, мало пристосовані до функціонування в умовах відкритого ринкового середовища, і потребують серйозних структурних змін.

Основним змістом стратегії підтримки малого й середнього бізнесу в Україні на сучасному етапі має бути його повномасштабне використання як важеля позитивних структурних зрушень, формування ефективного конкурентного середовища, інструмента мобілізації ресурсного потенціалу країни (фінансових, трудових, природних, матеріальних, інформаційних ресурсів).

Такий розвиток неможливий без формування тісних коопераційних зв'язків малих і великих підприємств. На жаль, сьогодні відсутність єдиного нормативно-правового поля для діяльності національного підприємництва ускладнює взаємодію малого й великого бізнесу. Невизначеність правового поняття "середній бізнес" також стримує зростання обсягів оборотів МП та чисельності зайнятості на них.

Враховуючи світовий досвід та об'єктивну необхідність розвитку малого підприємництва, його місце і роль у національній економіці, державна політика розвитку малого підприємництва в Україні повинна спрямовуватися на:

- забезпечення економічного зростання за рахунок діяльності суб'єктів малого підприємництва;

- створення конкурентного середовища;

- удосконалення структури малого підприємництва;

- заохочення розвитку малих підприємств у пріоритетних галузях та пріоритетних напрямах;

- підвищення технологічного рівня виробництва МП;

- залучення суб'єктів малого підприємництва до розв'язання соціально-економічних проблем на державному та регіональному рівнях;

- створення нових робочих місць, зменшення безробіття;

- сприяння максимальній самореалізації громадян у підприємницькій діяльності;

- формування нової соціальної верстви власників і підприємців.

З огляду на це, політика підтримки розвитку малого та середнього бізнесу в Україні має охоплювати:

1. Регуляторну політику, яка повинна будуватися з урахуванням потреб максимального спрощення умов ведення бізнесу за умови збереження контрольованості та регульованості розвитку МП, спиратися на сучасні важелі і методики контролю, обліку та впливу на діяльність таких підприємств.

2. Фінансово-кредитну підтримку малого підприємництва шляхом розбудови розвиненої мережі фінансово-кредитних організацій, поліпшення умов для приватного фінансування розвитку малого й середнього бізнесу через мікрокредитування, лізинг, кредитні кооперативи, спілки взаємного кредитування і страхування інвестицій, активізацію роботи Кредитно-гарантійної установи тощо. Така підтримка могла б стати й одним із завдань Українського банку реконструкції і розвитку. Необхідно також розробити чіткий механізм спрямування частки коштів, які надходять від приватизації державного майна, на підтримку малого підприємництва.

3. Визначення основних пріоритетних галузей, в яких підтримка МП надаватиметься першочергово. Особливої державної підтримки у зв'язку з політикою економічного зростання потребують малі підприємства, які займаються науковою та інноваційною діяльністю.

4. Реформування податкової системи, в тому числі значне зниження і вирівнювання податкового тягаря, спрощення податкової системи, посилення податкового контролю за рівнем витрат виробництва, мінімізація витрат виконання й адміністрування податкового законодавства, надання пільг в оподат-куванні МП, які б стимулювали їхній інвестиційний та інноваційний розвиток. Пільги в оподаткуванні та кредитуванні повинні одержувати не лише МП, а й суб'єкти, які надають їм підтримку.

5. Розвиток ринкової інфраструктури сприяння малому і середньому бізнесу, надання підтримки у створенні розвиненої мережі консультативних, юридичних, бухгалтерських фірм, підприємств з проведення маркетингових досліджень, бізнес-інкубаторів, технопарків, регіональних інформаційно-аналітичних центрів тощо.

6. Амністію "тіньового" капіталу некримінального походження через відкриття йому шляхів для легального інвестування при одночасній протидії його поверненню в "тінь", утворенню нових "тіньових" капіталів та їхньому відпливові за межі України.

7. Вдосконалення інституційного середовища, розвиток асоціацій підприємств, торговельних палат, товариств тощо, сприяння об'єднанню малих та середніх підприємств у ділові мережі.

З нашої точки зору, реалізація державної політики підтримки розвитку малого і середнього бізнесу в Україні має розглядатися як комплекс взаємоузгоджених заходів у сфері правової, адміністративної, регуляторної, макроекономічної та інституційної політики. Стратегія економічного зростання повинна спиратися на активне залучення малого і середнього бізнесу до подолання ресурсних дефіцитів та формування політики його розвитку в рамках загальної стратегії економічного зростання і структурних перетворень національної економіки.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Малий бізнес України в розвиткові національної економіки

    Реферат >> Экономика
    ... 22 АЗАРОВ ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ МАЛИЙ БІЗНЕС УКРАЇНИ В РОЗВИТКОВІ НАЦІОНАЛЬНО ... дослідженні особливостей розвитку малого бізнесу України – системно-структурний аналіз; ... – С.128-130. АНОТАЦІЯ Азаров О.В. Малий бізнес України в розвиткові національної економки. ...
  2. Малий бізнес в Україні в умовах реформування економіки

    Реферат >> Экономика
    ... ів інфраструктури підтримки малого та середнього підприємництва України належать бізнес-центри, бізнес-інкубатори, інновац ... держава. - 2010. - №3. - С. 60 - 62 Виговська В.В. Малий бізнес України: сучасний стан і тенденції розвитку // Актуальн ...
  3. Малий бізнес та проблеми його розвитку в Україні

    Реферат >> Экономика
    ... іальною спрямованістю. МОНІТОРИНГ МАЛОГО БІЗНЕСУ УКРАЇНИ Становлення малого бізнесу України проходило (і зараз проходить) в динам ... ї кризи. . ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ МАЛОГО БІЗНЕСУ УКРАЇНИ Подальший динамічний розвиток малого бізнесу значно сприяє загальноеконом ...
  4. Напрямки розвитку малого бізнесу в Миколаївській області

    Дипломная работа >> Экономика
    ... і значення малого бізнесу, описується історія формування малого бізнесу в Україні, розглядається законодавство України, яке його ... ід і достатній професійний рівень. Становлення малого бізнесу України проходило (і зараз проходить) в динамічних ...
  5. Проблеми розвитку малого бізнесу в Україні

    Закон >> Экономическая теория
    ... розвитку малого бізнесу в Україні, але й через ряд новітніх реалій в економіці країни в цілому ... . – М.: Ось-89, 1997. – 336 с. Варналій З.С. Малий бізнес України: проблеми становлення та перспективи розвитку ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0020570755004883