Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Экономика->Контрольная работа
Управление качеством – это вопрос не только определённой фирмы, занимающейся сбытом сырья, товаров или услуг, но и мировой экономики в целом, потому ч...полностью>>
Экономика->Лекция
Закон спроса можно объяснить как с точки зрения здравого смысла – чем ниже цена тем больше покупок совершается, так и с точки зрения теории предельной...полностью>>
Экономика->Курсовая работа
Термины «план», «прогноз», «программа», «стратегия», «концепция» и их различные производные вызывают острые дискуссии ввиду их активной роли в организ...полностью>>
Экономика->Дипломная работа
Актуальность темы дипломного проекта заключается в том, что эффективность работы предприятия электрических сетей определяется безотказной работой энер...полностью>>

Главная > Доклад >Экономика

Сохрани ссылку в одной из сетей:

По-друге, необхідне підвищення рівня фахової кваліфікації активних підприємців, або тих, хто бажає ними стати, передусім, за допомогою громадських організацій.

Таке зібрання, як сьогодні, дає можливість дуже зважено подивитися на проблеми, які стоять перед малим бізнесом. Якщо ми говоримо безпосередньо з представниками малого бізнесу, це все одно, що на рану сипати сіль. За емоціями дуже важко виробити якісь стратегічні думки. Саме науковий підхід і наукові дослідження дали нам можливість ще 12 років тому вперше в Україні приступити до осмислення місця і ролі малого бізнесу. А вже потім зробити практичні кроки щодо його розвитку. Дуже шкода, що сьогодні, маючи вже друге десятиліття розвитку малого бізнесу, ми все ще говоримо про те, потрібен він чи ні.

На мій погляд, сьогодні держава вже вичерпала свої авторитарні можливості розвитку малого бізнесу. Держава заявила про те, що малий бізнес існує, означила межі розвитку малого бізнесу, визначила навіть понятійний апарат. Якщо десь 7 років тому ми повинні були переконувати Президента в тому, що треба говорити про малий бізнес в офіційних виступах перед Верховною Радою, то сьогодні вже існує відповідний розділ. Вважаю, що держава вже виконала на цьому етапі свою роль і вичерпала свої можливості. Ми ще не маємо достатньо демократичної держави, тому і у держави більше немає кроків для розвитку малого бізнесу.

Інша сторона - малий бізнес, підприємництво. Якщо десь 5-7 років тому я могла говорити про малий бізнес, як про екзотику для України, то сьогодні можу сказати, що малий бізнес - це кустарно-мануфактурна система, яка абсолютно не виконує свого соціального призначення. Малий бізнес сьогодні має заявити про себе не як ніша в економіці, а як соціальна сила, спроможна спиратись на власні об'єктивні закони розвитку. Малий бізнес - це не лише можливість щось створити, дати робочі місця. Це шлях до демократизації державного управління й суспільного життя. Ми маємо величезну кількість об'єднань підприємців, які діють все ще під гаслом захисту й підтримки малого бізнесу. А сьогодні соціальне значення малого бізнесу, і особливо об'єднань підприємців малого і середнього бізнесу повинне бути спрямоване на те, яким чином вплинути на суспільство, яким чином демократизувати його, щоб суспільство усвідомило, що без малого бізнесу як об'єктивної реалії розвиток України вже став неможливим.

Я розглядаю малий бізнес як крок демократизації суспільства, а не виживання людей, які займабться малим бізнесом, щоб забезпечити себе і своє життя. Якщо ми вирішимо сьогодні питання саморозвитку малого бізнесу, то в кроках сталого розвитку України на майбутнє ми будемо закладати вже не підтримку малого бізнесу, а його роль в демократизації суспільного життя, в трансформації власності, в трансформації агропромислового комплексу, тобто визначимо місце малого бізнесу як соціальної сили і сили демократизації суспільства.

Досвід ринкової трансформації в Україні, як і в інших пострадянських країнах, доводиться здобувати самотужки. В основному, на власних помилках. Країни Балтії стоять дещо осторонь, і в них ці проблеми вирішуються легше. Мені 4 роки довелося працювати радником посольства України в Латвії, і тому я хочу зупинитися на досвіді цієї країни у вирішенні проблем малого і середнього бізнесу. Пан Бонет називав цифру, що у Німеччині на частку малого і середнього бізнесу припадає 50 % ВВП. У Латвії - 60 %. Але це не можна вважати заслугою тільки підприємницького середовища. Адже зруйновано більшу частину великих промислових підприємств, які існували в Латвії, зруйновані підприємства, які були в радянському військово-промисловому комплексі, і це було зроблено дуже швидко. Зруйновані машинобудівні підприємства, знамениті ВЕФ, РАФ, Ризький вагонобудівний завод не працюють. Не працює низка великих підприємств хімічної, целюлозно-паперової промисловості, які випускали досить конкурентоспроможну продукцію.

Безперечно, підприємницькі структури відіграли досить велику роль в тому, щоб налагодити роботу малих і середніх підприємств.

В. Кредісов зазначив, що треба звертатися по допомогу до держави,

Л. І. Воротіна вже заперечила, констатувавши, що держава вичерпала свій потенціал. Мені здається, що істина посередині. Латвійські підприємці сформували досить активне підприємницьке середовище саме всупереч державі. У цій маленькій країні, де 2,5 млн населення, а ВВП становить порядку 6 млрд доларів, діє близько 150 галузевих об'єднань підприємців. Практично більша половина членів цих об'єднань підпадає під критерій малого чи середнього бізнесу (в Латвії диференційовано визначені критерії для середнього і для малого підприємництва). Окрім цієї загальної маси підприємницьких об'єднань є спеціальне об'єднання організацій малих і середніх підприємств. Воно створене у 1996 році як координуюча організація спілок малого і середнього підприємництва. У 2000 році до нього входили 15 об'єднань торговців, бізнес-консультантів, готельного бізнесу, переробників м'яса тощо. В свою чергу, об'єднання торговців включало в себе ще 10 асоціацій підприємців по підгалузях торгівлі. Тобто, утворилась цілісна щільна мережа об'єднань, яка й формує цілісне підприємницьке середовище. Тут називали багато проблем, які треба вирішувати, проте їх для кожної галузі слід вирішувати індивідуально, і саме така мережа галузевих об'єднань і дозволяє вирішувати ці проблеми.

Закон про організації роботодавців та їхні об'єднання був прийнятий досить пізно, у 1999 році. Коли функції роботодавців вже практично визначилися. До речі, щоб зареєструвати об'єднання підприємців, потрібна досить невелика сума - еквівалент приблизно 250 гривням. Згідно з законом про об'єднання роботодавців, вони виконують такі функції: формують політику організації роботодавців, представляють інтереси організації роботодавців у відносинах з профспілками та структурами держави, інформують своїх членів про нормативні акти в економічній і соціальній сферах, організують навчання роботодавців, надають консультації з питань трудових відносин, беруть участь у розгляді трудових суперечок, узагальнюють і аналізують інформацію про організацію роботодавців і їхніх об'єднань, інформують про актуальні для роботодавців питання.

Фактично цей перелік значно ширший. Ці організації формують спільну інфраструктуру, ведуть пошук торговельних партнерів, виконують маркетингові дослідження, ведуть спільну рекламну політику. Головне, що вони домовляються між собою про рівень цін і тарифів. Звичайно, в останні роки, після того, як було прийнято антимонопольне законодавство, вони намагаються не входити з ним у конфлікт. Але вони знайшли прийнятні форми для вирішення цієї проблеми.

Мені здається, що саме відсутність такої практики галузевих об'єднань і стала причиною "інфантильного" стану нашого малого бізнесу. Він одержав поштовх у 90-х роках - і застиг на тому самому рівні. Йому не вдалося вийти на контакти з великими європейськими організаціями. На жаль, відсутність контактів з європейським підприємницьким середовищем, однобока орієнтація на очікування підтримки від держави і стримують розвиток нашого малого бізнесу.

Дозвольте поділитися двома тезами. Перша стосується ролі місцевої влади і того, як виконуються делеговані владою функції на місцях. Друга - можливостей місцевого малого бізнесу впливати на нормативні акти і захищати свої інтереси.

Щодо першої тези. Ми готуємо новий звіт про стан бізнесу в Україні - такий звіт складається щороку Міжнародною фінансовою корпорацією - і при підготовці зіткнулися з питанням, яку ж роль виконує в Україні держава, делегуючи свої функції на місця? Чи в змозі держава діяти як дбайливий господар, сприяючи зростанню підприємств, захищаючи від ринкових катаклізмів, від раптових змін в кон'юнктурі товарів, тобто діяти як "рука, яка допомагає"? З нашої точки зору, відповідь - негативна.

Можливо, державні органи на місцях вже зайняли більш нейтральну позицію, відмовилися від м'яких бюджетних обмежень, субсидій, списання заборгованостей, взаємозаліків, податкових і інших пільг і запровадили систему так званого "турнікету": як в метро заходимо, даємо жетон і їдемо куди хочемо? І тут наша відповідь - скоріше "ні", ніж "так".

Основний аспект діяльності державних органів на місцях зосереджено на тому, щоб виконувати фіскальну функцію, наповнювати доходну частину бюджету, як місцевого, так і державного, вишукувати будь-якими можливими шляхами кошти підприємств, запроваджувати репресивну систему санкцій, штрафів. З нашої точки зору, в Україні держава - це "рука, яка відбирає".

Друга теза. Чи мають підприємства на місцях можливість і сили захищати свої інтереси? За результатами наших досліджень, ті, хто зараховані до малого бізнесу, відповіли, що не належать до бізнес-асоціацій, які б захищали їхні інтереси, тому, що не бачать сенсу брати участь в їхній роботі, оскільки не існує адекватної асоціації, або тому, що не знають про її існування. Тут - величезне поле для роботи національних бізнес-організацій і місцевих бізнес-асоціацій, які повинні захищати інтереси підприємств на місцях.

І останнє. Які способи впливу на зміст законодавчих і нормативних актів бачать підприємці? За результатами наших досліджень у минулому році 60 % тих підприємств, чисельність зайнятих на яких не перевищує 50 осіб, відповіли, що вони зовсім не мають впливу. Якщо розмір підприємств збільшується, наприклад, від 51 до 250 працюючих, то лише половина з них відповіли, що вони зовсім не мають впливу, а серед великих підприємств так вважають лише 38 %. Таким чином, виходить, що у нашій ситуації саме малий бізнес є малозахищеним. Як би ми не казали, що держава вичерпала свої ресурси, думаю, що вона повинна відігравати не роль "руки, яка відбирає", а "руки, яка, принаймні, не заважає", встановлюючи звичайні, прозорі "правила гри".

Гипертрофированная индустриализация в Украине изначально предопределила ограниченные возможности ведения малого и среднего бизнеса, так как приоритетной целью такой индустриализации было повышение военного потенциала страны вплоть до лишения целых хозяйственных и жизнеспособных секторов экономики средств для накопления, которые могли бы стать стартовым капиталом в развитии малого и среднего бизнеса. Задачи милитаризации экономики диктовали жесткую централизацию, подчинение интересов участников индустриализации государственным задачам и использование разнообразных мер принуждения, в том числе принуждения не заниматься мелким и средним бизнесом. Гипертрофированная индустриализация, ориентированная на внутреннее потребление, способствовала подавлению внутреннего потребительского рынка, сводившегося фактически к удовлетворению узких бытовых потребностей. Базой для осуществления гипертрофированной индустриализации были сельское хозяйство, сырьевые ресурсы и жесткая система перераспределения средств с применением жестких административных методов со значительными социальными потерями.

В связи с этим ныне в Украине актуальны следующие вопросы:

1. Что определяет предмет деятельности малого и среднего бизнеса, помимо решения узких бытовых проблем населения?

2. За счёт каких средств некриминального происхождения создается начальный (стартовый) капитал для малого и среднего бизнеса?

3. Какова ёмкость рынка продукции и услуг малого и среднего бизнеса в Украине, если 70 % легально работающих граждан Украины получают заработную плату ниже прожиточного минимума?

В Украине экономическое равновесие между производителями и потребителями продукции и услуг малого и среднего бизнеса не состоялось. Ограниченность спроса на продукцию и услуги малого и среднего бизнеса в Украине ограничивает как формы, так и объём предложения, что, в свою очередь, подавляет создание новых рабочих мест. В Украине малый и средний бизнес развивается не как сателит крупного бизнеса, что характерно для развитых стран, а как антипод крупных промышленных образований, разрушающихся под напором ускоренной либерализации экономики.

Преимущество развитых стран, закрепляемое процессами глобализации, состоит в том, что высокий процент ВВП, обеспечиваемый продукцией малого и среднего бизнеса, экономически уравновешивается покупательной способностью потребителей, являющихся наемными работниками в крупном бизнесе. В Украине, вытесненные со своих рабочих мест, многие наёмные работники промышленного, научного, образовательного и других комплексов решают проблему своего существования, эмигрируя за рубеж. Общеизвестно, что ныне более 150 тысяч украинских граждан трудятся в Италии, свыше 100 тысяч - в Чехии и Словакии, 25 тысяч - в Португалии. Особую тревогу вызывают 600 тысяч женщин и девушек, выехавших за рубеж (традиционный мелкий и средний бизнес в значительной мере использует женский труд).



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Малий бізнес України в розвиткові національної економіки

    Реферат >> Экономика
    ... 22 АЗАРОВ ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ МАЛИЙ БІЗНЕС УКРАЇНИ В РОЗВИТКОВІ НАЦІОНАЛЬНО ... дослідженні особливостей розвитку малого бізнесу України – системно-структурний аналіз; ... – С.128-130. АНОТАЦІЯ Азаров О.В. Малий бізнес України в розвиткові національної економки. ...
  2. Малий бізнес в Україні в умовах реформування економіки

    Реферат >> Экономика
    ... ів інфраструктури підтримки малого та середнього підприємництва України належать бізнес-центри, бізнес-інкубатори, інновац ... держава. - 2010. - №3. - С. 60 - 62 Виговська В.В. Малий бізнес України: сучасний стан і тенденції розвитку // Актуальн ...
  3. Малий бізнес та проблеми його розвитку в Україні

    Реферат >> Экономика
    ... іальною спрямованістю. МОНІТОРИНГ МАЛОГО БІЗНЕСУ УКРАЇНИ Становлення малого бізнесу України проходило (і зараз проходить) в динам ... ї кризи. . ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ МАЛОГО БІЗНЕСУ УКРАЇНИ Подальший динамічний розвиток малого бізнесу значно сприяє загальноеконом ...
  4. Напрямки розвитку малого бізнесу в Миколаївській області

    Дипломная работа >> Экономика
    ... і значення малого бізнесу, описується історія формування малого бізнесу в Україні, розглядається законодавство України, яке його ... ід і достатній професійний рівень. Становлення малого бізнесу України проходило (і зараз проходить) в динамічних ...
  5. Проблеми розвитку малого бізнесу в Україні

    Закон >> Экономическая теория
    ... розвитку малого бізнесу в Україні, але й через ряд новітніх реалій в економіці країни в цілому ... . – М.: Ось-89, 1997. – 336 с. Варналій З.С. Малий бізнес України: проблеми становлення та перспективи розвитку ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0014901161193848