Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Астрономия->Реферат
Американський астроном Е. Хаббл (1889—1953) зробив фотографії туманності в сузір'ї Андромеди, на яких було видно, що ця туманна пляма складається з бе...полностью>>
Астрономия->Реферат
Найбільш сильною мотивацією для такого вчинку виявилося підтримання свого іміджу - 16 чол., через якість свого волосся на такий вчинок відважились (би...полностью>>
Астрономия->Реферат
Між орбітами Марса і Юпітера розмі­щується пояс малих планет Сонячної системи — зви­чайно їх називають астероїдами. Найбільшим з них е Церера, радіус ...полностью>>
Астрономия->Реферат
В даний час для вивчення різноманітних структур мозку широко застосовується метод вживления електродів. За допомогою особливої стереотаксичної техніки...полностью>>

Главная > Реферат >Астрономия

Сохрани ссылку в одной из сетей:

ПОЛІТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗМІ

Як ЗМІ впливають на політичні результати? Які політичні "функції" вони

виконують?

Представники різних наукових шкіл дають різні і часто суперечливі відповіді на

ці запитання. Наприклад, Блек (Black, 1982, 45) наводить дуже довгий (і все одно

неповний) перелік потенційних функцій ЗМІ: забезпечення інформаційної бази для

здійснення громадянами політичного вибору; забезпечення каналу комунікації між

діючими політиками, політичними рухами, органами державної влади та зацікавленою

публікою; допомога іншим інституціям у здійсненні таких функцій, як добір

політичних лідерів та репрезентування їх суспільству; здійснення впливу на

процес ухвалення політиками рішень; допомога в організації дискусій між різними

політичними силами; визначення порядку денного суспільних дискусій шляхом

висвітлення окремих політичних питань; збереження status quo; підтримка

інтелектуального впливу панівних класів; створення ринку політичних ідей;

визначення концептуальних режимів для всього державного устрою виходячи з

технологічних особливостей різних форм ЗМІ.

Ми не можемо навіть сподіватися адекватно проаналізувати тут всі наявні праці з

питань політичного впливу ЗМІ. Натомість ми просто коротко зупинимося на деяких

головних теоретичних здобутках і концепціях у різних галузях або на різних

"рівнях" взаємодії між ЗМІ та політикою.

Парадигми вивчення впливу засобів масової інформації на політику

Перша і найстаріша школа досліджень соціального і політичного впливу ЗМІ виникла

після першої світової війни як реакція на створення індустрії реклами і зв'язків

із громадськістю, очевидні успіхи військової пропаганди у розпалюванні ненависті

до ворога, блискучого використання нацистами нових засобів кіно і радіо для

консолідації масової підтримки свого зловісного режиму. Багатьом вченим тоді

здавалося, що хисткі промислові демократії міжвоєнної Європи перетворилися на

"масові суспільства", де "широкі маси трудового населення являють собою

сукупність розрізнених, не пов'язаних нічим між собою індивідів, позбавлених

традиційних зв'язків з родиною та рідними місцями", відчужених від своєї праці,

що легко піддаються впливові тоталітарної пропаганди і ЗМІ (O'Sullіvan, Hartley,

Saunders, Montgomery and Fіske, 1994, 173). Автори теорій масового суспільства

розглядали повідомлення у ЗМІ як небезпечний засіб, що дає змогу вводити

цінності, ідеї та інформацію безпосередньо вглиб пасивної роздрібненої

аудиторії, справляючи на неї універсальний і безпосередній вплив. У цих моделях

ЗМІ, що мають назви "ін'єкційної голки " (hypodermіc needle) або "чарівної кулі"

(magіc bullet), масову аудиторію сприймають як відкриту для маніпуляцій, здатну

лише реагувати на подразники і сприймати повідомлення від політичної еліти.

Особливо яскраво ці ідеї знайшли відбиття у працях вчених Франкфуртської школи,

які звинувачували ЗМІ у підбурюванні аудиторії до агресивності, брутальності та

безчуттєвості (ці вияви дістали образну назву "наркотичної дисфункції").

Проте наприкінці 40-х років американські соціологи поставили під сумнів

постулати теорії масового суспільства. У той час набули поширення

ліберально-плюралістична та функціоналістська моделі (див. обговорення

теоретичних концепцій у Розділі 2), що різко контрастували з песимістичними

поглядами Франкфуртської школи на майбутнє індустріально-масової демократії. На

відміну від європейських традицій глобальних або метатеорій, американська

методологія соціальних наук істотною мірою грунтувалася на постулатах

біхевіоризму - концепції, що поєднувала систематичне спостереження та аналіз

людської поведінки з моделлю "гіпотеза-спростування", запозиченою у сфері

природничих наук. З розвитком ліберально-плюралістичної традиції "ефект" засобів

масової інформації стали розглядати як короткочасний, доступний для

спостереження акт впливу на поведінку або погляди індивіда, особливо під час

голосування на виборах чи здійснення покупок. При цьому маркетингові та

політичні кампанії розглядали як ідеальні моделі для дослідження впливу ЗМІ

(Hall, 1982, 59).

Грунтуючись на таких концепціях впливу, емпіричні дослідження використання

засобів масової інформації та поведінки людей під час голосування, звісно, не

могли спиратися на модель "ін'єкційної голки". Навпаки, ЗМІ у цих дослідженнях

розглядали як такі, що привносять мало нового в уявлення аудиторії; вважалося,

що головний їх вплив полягає у посиленні та стимуляції вже існуючих поглядів

(Kіnder and Sears, 1985). Таким чином, засоби масової інформації розглядалися як

такі, що відбивають і зміцнюють наявний стан соціальної злагоди у повоєнних

ліберально-демократичних суспільствах. Вважалося, що аудиторія переносить на ЗМІ

свої власні погляди та уявлення. Виник навіть новий напрямок досліджень,

спрямований на вивчення "звичок та вподобань", на тлі яких люди, що складають

аудиторію, здійснюють фільтрацію інформаційних повідомлень. Зазначені погляди

дістали назву школи "мінімального впливу", оскільки вони відводять ЗМІ скромну

та непомітну роль. Ця школа і дотепер відіграє відчутну роль у теорії масової

комунікації.

Починаючи з 60-х років доктрини "мінімального впливу" та "посилення і

стимуляції" у сфері політичної комунікації стикаються з дедалі більшими

труднощами. Засадовими стосовно цих проблем, як зазначають Бламлер та Гуревич

(Blumler and Gurevіtch, 1982, 245-49), є кілька тенденцій.

По-перше, за умов західної демократії лояльність електорату до конкретних

політичних сил весь час зменшувалася. Дедалі більше громадян почали вирішувати,

за кого їм голосувати, безпосередньо у ході передвиборчої кампанії. Тому

лояльність щодо окремих політичних партій, як фільтр політично зорієнтованих

повідомлень ЗМІ, впливала на вибір дедалі слабше.

По-друге, у 60-ті роки на головні ролі у сфері політичної комунікації вийшло

телебачення. Загалом зорієнтоване на розважальні програми і змушене подавати

незаангажовані новини, телебачення мало політичні та комунікаційні

характеристики, істотно відмінні від тих, що були характерні для щоденних газет.

Йому було легко зробити менш поінформованих учасників голосування

сприйнятливішими до переконливих телевізійних образів. Це зменшувало

спроможність тих учасників голосування, що мали постійні політичні симпатії,

уникнути пропаганди з боку політичних супротивників. Крім того, загалом

скептичний і навіть іронічний стиль подання політичних новин на телебаченні

сприяв подальшому послабленню фільтруючих функцій постійних політичних симпатій

електорату.

По-третє, дослідники відчули необхідність переосмислення самої концепції впливу

ЗМІ. Стало зрозуміло, що теорія засобів масової інформації, побудована на базі

моделі "ін'єкційної голки", є надто вузькою. Вона пояснює лише короткочасні

зміни уподобань і переконань людей, натомість більш важливий аспект, а саме

цілеспрямований, довготривалий вплив ЗМІ на структуру знань аудиторії, її

сприйняття того, що існує і що є цінним, залишається нерозкритим. Як мінімум,

назріла необхідність з'ясувати, яким чином в аудиторії формується уявлення про

події та питання, що лежать за межами її безпосереднього досвіду. Це спричинило

виникнення у 70-ті роки нового напрямку емпіричних досліджень масової

комунікації - так званого "нового погляду". Одна з головних шкіл цього напрямку

наукових досліджень впливу ЗМІ в США зробила засадовою концепцію активної

аудиторії і пов'язану з нею модель "мінімального впливу", але також визнала і

важливу роль засобів масової інформації у формуванні порядку денного і

спрямуванні уваги аудиторії, про що ми ведемо мову далі.

Слід зазначити, що існує і кілька досить радикальних інтелектуальних концепцій,

які суперечать біхевіористській теорії "мінімального впливу" (теоретичні

підвалини, на яких їх побудовано, наведено у Розділі 2, у параграфі, що

стосується "критичного" підходу).

По-перше, гострі соціальні і політичні конфлікти 60-х років і пов'язане з ними

піднесення прогресивних соціальних рухів і лівого крила політичних сил змусили

представників багатьох наукових шкіл поставити під сумнів один з базових

постулатів ліберального плюралізму - наявність соціальної злагоди як заданої

умови. Згідно з новими уявленнями, соціальна злагода не є заданою умовою, її

можна і слід досягти у результаті активного процесу поширення ідеї консенсусу на

домінантну конкретику дійсності; процесу, в якому ЗМІ відіграють активну роль

(Hall, 1982). Цей процес поширення ідеї злагоди дуже нагадує те, що радикальні

теоретики ЗМІ відбивали через концепцію ідеологічного домінування або гегемонії.

З точки зору цієї концепції вплив засобів масової інформації є набагато ширшим,

ніж просто зміна уявлень людей; він включає також довготривалий процес

легітимізації новостворених політичних та економічних еліт та ідеологічне

закріплення соціального порядку, в рамках якого багатство і владу розподілено

нерівномірно. Тобто, якщо коротко, ЗМІ розглядають як надійний бастіон захисту

несправедливого status quo.

Друга концепція, опозиційна біхевіористській теорії впливу засобів масової

інформації, походить з табору технологічного детермінізму. Автори цієї концепції

вважають технології ЗМІ, їх форми і зміст поширюваної за їх допомогою інформації

невід'ємною складовою соціального життя, і таким чином будь-яке відокремлення

"ефекту ЗМІ" від інших явищ позбавлене сенсу (Hackett, 1991, 16). Наприклад,

Елтіайд та Сноу (Altheіde and Snow, 1979, 10-15, 146) розглядають сучасне

суспільство як підпорядковане "логіці ЗМІ", під якою вони розуміють "спосіб, у

який ЗМІ подають та поширюють інформацію" і невід'ємними складовими частинами

якого є різні види і формати засобів масової інформації. Впродовж минулих

століть ЗМІ відбивали характер домінуючих інституцій - зараз вони самі стали

домінуючою силою, якій підпорядковуються інші інституції, і зокрема "всі

політичні процеси", що "нерозривно пов'язані з логікою роботи ЗМІ і завдяки

цьому перетворилися на додаток до головної їх продукції".

Найвідомішим прихильником концепції, що "ЗМІ - це повідомлення", а їх

характеристики за кожної доби визначають рівень культури, був Маршал МакЛаген.

Як пише Блек (Black, 1982, 37): "згідно з МакЛагеном наш спосіб мислення та дій,

ба навіть уся наша культура, залежить від зовнішніх засобів, за допомоги яких ми

висловлюємо свої думки і дістаємо повідомлення від інших". Кожен з цих засобів є

продовженням людських відчуттів, і той з них, що посідає провідне становище у

культурі, визначає особливості нашого сприйняття й ті соціальні взаємозв'язки,

що стосуються володіння та передачі знання.

Третя радикальна контрконцепція наявним теоріям впливу виникла у 70-80-х роках і

пов'язана з працями з питань семіотики та структуризації соціального мислення.

Представники біхевіористської школи розглядали комунікацію як лінійний процес,

що починається з відправника (це може бути політик, журналіст або ціла

інформаційна організація) і закінчується одержувачем (що входить до складу



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Політична культура юриста

    Реферат >> Астрономия
    ... то й фальшивого тлумачення політичного становища в Україні. Зміст політичної культури юриста вмі ... дносин правовими нормами. Тому саме політична ефективність юридичної діяльності дозволяє визначити ... української політичної еліти. Зміст функції політичної оцінки ...
  2. Психологічні чинники прояву політичної культури студентської молоді

    Дипломная работа >> Психология
    ... . 1.2. Формування політичної культури молоді, побудова змісту політичної освіти молоді. Формування політичної культури ... ійної функції є: політична активність і залученість, а також політична ефективність та готовність до соціального ...
  3. Політична психологія (1)

    Контрольная работа >> Психология
    ... ій політичних компаній 6. Виділите психологічні характеристики ефективної політичної реклами ... сть у цілому). Кроком уперед було й включення в аналіз політичного поводження його зм ... ВИДІЛИТЕ ПСИХОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЕФЕКТИВНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ РЕКЛАМИ, АГІТАЦІЇ ...
  4. Політичні орієнтації сучасної української молоді

    Реферат >> Социология
    ... відірваність молодого покоління від політичного життя країни, бракує механізмів їх ... зацію ми створюємо умови ефективних суспільних реформ, перетворюючи молодь ... – шлях до максимальної ефективності і результативності суспільних змін. Висновки Отже, проблеми, ...
  5. Ефективність правового регулювання і шляхи її підвищення

    Курсовая работа >> Государство и право
    ... групи осіб. Загальна ефективність правового регулювання передбачає реальні зміни у рі ... діям, можна кількісно зміряти їх ефективність. Причому отриманий кількісний ... політичних заходів, що вдягаються в правову форму. Тут кількісне вимірювання ефективност ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0018229484558105