Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

География->Реферат
Ти́хвин — город (с 1773 года) в России. Административный центр Тихвинского муниципального района Ленинградской области и Тихвинского городского поселе...полностью>>
География->Реферат
Толья́тти (до 1964 года Ста́врополь, от греч. Σταυρόπολη — букв. «город Креста»; встречается неофициальное название Ста́врополь-на-Во́лге или Ста́вроп...полностью>>
География->Реферат
Сначала это была крепость, заложенная майором Лихаревым в 1720 г. Имя майора носит теперь одна из улиц города. В мае 1720 г. Экспедиция Ивана Михайлов...полностью>>
География->Курсовая работа
Это: сырье для нефтехимии в производстве синтетического каучука, спиртов, полиэтилена, полипропилена, широкой гаммы различных пластмасс и готовых изде...полностью>>

Главная > Курсовая работа >География

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Лісові та рекреаційні ресурси України.

ПЛАН

Вступ. 3

Розділ 1. Поняття лісових та рекреаційних ресурсів. 4

1.1 Поняття лісових ресурсів України. 4

1.2 Поняття рекреаційних ресурсів України. 8

Розділ 2 . Сучасний стан лісових та рекреаційних ресурсів України. 11

2.1 Стан лісового комплексу України. 11

2.2 Стан рекреаційного комплексу України. 14

Розділ 3 Перспективи розвитку лісового та рекреаційних комплексів України. 20

Висновок. 24

Список використаної літератури. 26

Додатки. 27

Вступ.

Соціально-економічні зміни, що відбуваються в Україні, обумовили закономірне підвищення інтересу до природного потенціалу розвитку продуктивних сил. Сучасні політичні умови в країні створили передумови для вільного розвитку в регіонах підприємництва, заснованого на використанні природних ресурсів, у тому числі лісових і рекреаційних.

Однак перші роки роботи в нових соціально-економічних умовах показали, що сподівання на очікуваний ефект прояву ринкових механізмів регулювання господарської діяльності в деяких випадках безпідставно, а в деяких - граничить з безвідповідальністю. До останнього, зокрема, відноситься сфера лесокористування, розвиток якої немислимий без елементів державного регулювання. Про це свідчать як результати наукового осмислення подій, що відбуваються, так і досвід тих країн, що перебороли чи успішно переборюють кризові явища у своїй економіці.

Сказане повною мірою справедливо стосовно рекреаційної сфери, бурхливий розвиток якої в останні роки відбиває об'єктивні тенденції соціального розвитку у світі, у нашій країні і практично у всіх її регіонах. Без рекреації тепер неможливо уявити собі економіку ні однієї більш-менш развитої країни чи соціально збалансованого територіально-виробничого комплексу.

Рекреація - це не просто відпочинок, а насамперед відновлення фізичних і духовних сил, витрачених у виробничих процесах. Саме тому в умовах, коли об'єктивні потреби населення в рекреації помітно зростають, особливе значення має проведення визначеної державної політики в цій області, політики, націленої на створення найбільш сприятливих умов і передумов найкращого використання місцевих ресурсів для повноцінного відпочинку людей.

Основна мета даної курсової роботи полягає в дослідженні сучасного стану та перспектив розвитку лісових те рекреаційних ресурсів України.

Предметом курсової роботи є висвітлення існуючих проблем і перспектив розвитку лісової та рекреаційної сфери України.

Об’єктом дослідження є лісові та рекреаційні ресурси України.

Розділ 1. Поняття лісових та рекреаційних ресурсів.

1.1 Поняття лісових ресурсів України.

Лісові відносини в Україні регулюються Лісовим Кодексом України, Законом України про охорону навколишнього природного середовища, іншими актами законодавства України.

Згідно Лісового Кодексу України до лісових ресурсів відноситься: деревина, технічна і лікарська сировина, кормові, харчові та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва. Лісові ресурси за своїм значенням поділяються на лісові ресурси державного і місцевого значення. До лісових ресурсів державного значення належать деревина від рубок головного користування і живиця. До лісових ресурсів місцевого значення належать лісові ресурси, не віднесені до ресурсів державного значення.

Усі ліси на території України становлять її лісовий фонд. До лісового фонду належать також земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства. До лісового фонду не належать:

  • усі види зелених насаджень у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;

  • окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках.

Землі лісового фонду поділяються на:

а) лісові:

  • вкриті лісовою (деревною і чагарниковою) рослинністю;

  • не вкриті лісовою рослинністю, які підлягають залісенню (зруби, згарища, рідколісся, пустирі та інші), зайняті лісовими шляхами, просіками, протипожежними розривами тощо;

б) нелісові:

  • зайняті спорудами, пов’язаними з веденням лісового господарства, трасами ліній електропередач, продуктопроводів та підземними комунікаціями тощо;

  • зайняті сільськогосподарськими угіддями (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, надані для потреб лісового господарства);

  • зайняті болотами і водоймами в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для потреб лісового господарства.

Ліси України за екологічним і господарським значенням поділяються на першу і другу групи. До першої групи належать ліси, що виконують переважно природоохоронні функції. Залежно від переваг виконуваних ними функцій ліси першої групи належать до таких категорій захисності:

  • водоохоронні (смуги лісів вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об’єктів, смуги лісів, що захищають нерестовища цінних промислових риб, а також захисні лісові насадження на смугах відводу каналів);

  • захисні (ліси протиерозійні, приполонинні, захисні смуги лісів вздовж залізниць, автомобільних доріг міжнародного, державного та обласного значення, особливо цінні лісові масиви, державні захисні лісові смуги, байрачні ліси, степові переліски та інші ліси степових, лісостепових, гірських районів, які мають важливе значення для захисту навколишнього природного середовища). До цієї категорії належать також полезахисні лісові смуги, захисні лісові насадження на смугах відводу залізниць, захисні лісові насадження на смугах відводу автомобільних доріг;

  • санітарно-гігієнічні та оздоровчі (ліси населених пунктів, ліси зелених зон навколо населених пунктів і промислових підприємств, ліси першого і другого поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання та ліси зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій).

До першої групи належать також ліси на територіях природно-заповідного фонду (заповідники, національні природні парки, пам’ятки природи, заповідні урочища, регіональні ландшафтні парки, ліси, що мають наукове або історичне значення (включаючи генетичні резервати), лісоплодові насадження і субальпійські деревні та чагарникові угруповання.

До другої групи належать ліси, що поряд з екологічним мають експлуатаційне значення і для збереження захисних функцій та використання яких встановлюється режим обмеженого лісокористування.

Для України характерна невисока залісненість. Структура сільськогосподарського комплексу є наступною:

  • лісогосподарський;

  • целюлозно – паперовий;

  • деревообробний;

  • лісохімічний.

Центрами лісопиляння є Бранків, Рожкотів, Вигода, Надвірна у Івано – франківській області, Чернівці і Берегомет у Чернівецькій області, Рахів і Свалява у Закарпатській, Костопіль і Сарки у Рівненській, Ковель та Камінь – Каширський у Волинській, Малин, Овруч та Коростень у Житомирській областях.

Фанерна промисловість сконцентрована у Львові, Києві, Чернівцях, Оржеві, Костополі. Найбільші меблеві фабрики розташовані у Києві, Харкові, Львові, Ужгороді, Мукачеві, Одесі, Луганську, Дніпропетровську, Донецьку, Івано – Франківську, Чернівцях.

Целюлозно – паперова промисловість розвинена недостатньо, що є чинником дефіциту паперо – картонних виробів (Львівська, Закарпатська області).

Лісохімічний комплекс об’єднує підприємства, які виробляють деревне вугілля, оцтову кислоту, скипидар, ефірну олію, формалін, карбамід, метиловий спирт, кормові дріжджі (Закарпатська та Житомирська області).

За даними останнього чергового державного обліку лісів за станом на 01.I.1999 р. площа земель лісового фонду становить 10,8 млн.га, з них 9,4 млн.га вкриті лісовою рослинністю. Лісистість становить 15,6% площі країни.

Загальний запас деревної маси в лісах України — 1736,0 млн. м3. Середній запас деревної маси на 1 га вкритих лісом земель — 185 м3, запас на 1 га стиглих і перестійних деревостанів — 237 м3, середній приріст на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель — 3,8 м3./p

Ліси 1 групи становлять 55,8% від загальної площі земель лісового фонду. Решта (44,2%) відноситься до лісів 2 групи. Хвойні насадження займають 42,2% вкритих лісовою рослинністю земель, твердолистяні — 43,3, м’яколистяні — 13,6, інші деревні породи — 0,5, чагарники — 0,4%.

Три чверті лісових площ мають високопродуктивний деревостан. На хвойні ліси припадає 54% запасів деревини, в тому числі на сосну, що найбільш поширена на Поліссі – 35%. Майже 40% запасів деревини – твердолистяні породи (дуб, бук, граб). Серед листяних порід переважають береза, осика, вільха, липа, тополь. Неабияка роль лісу в заготівлі ягід, грибів, плодів, лікарських трав.

За площею лісів та запасами деревини Україна відноситься до лісодефіцитних країн.

1.2 Поняття рекреаційних ресурсів України.

Рекреація (відновлення) - поняття, що охоплює усі види відпочинку, у тому числі санаторно-курортне лікування і туризм. Для короткочасного (щоденного, щотижневого) відпочинку використовуються, зокрема , парки і лісопарки, музеї, стадіони, зони відпочинку; для тривалого відпочинку - санаторії, будинку відпочинку, пансіонати, турбази, мотелі, кемпінги, будинки мисливця і рибалку, поїзди здоров'я, а також екскурсії на інших видах транспорту.

До рекреаційних ресурсів відносяться компоненти природного середовища: клімат, ландшафт, поверхневі і підземні води, у тому числі мінеральні, рослинність і т.п., використовувані для задоволення рекреаційних потреб - лікувально-оздоровчих, пізнавальних, спортивних. Для проведення активного відпочинку використовуються також природні національні парки й окремі заповідники, а також території з пам'ятниками природи, історико-архітектурними й іншими визначними пам'ятками.

Майже в усіх областях України є рекреаційні ресурси, серед яких домінують санаторно-курортні. Відомий на весь світ своїми санаторно-курортними умовами Південь України (Одеська, Херсонська, Миколаївська, Донецька області і Автономна Республіка Крим). Треба відзначити, що крім кліматичних ресурсів, Південний берег Криму багатий на ресурси грязей для організації лікувальних закладів.

Ще один за важливістю рекреаційних ресурсів є район Карпат, що вирізняється добрими умовами для організації як літнього, так і зимового відпочинку. Широко відомі своїми цілющими мінеральними водами Прикарпаття та Полтавська область.

Кожен регіон має визначену структуру свого рекреаційного комплексу. На прикладі Прикарпатського та Закарпатського регіонів розглянемо структуру рекреаційного комплексу українських Карпат.

Для виявлення сучасного стану, перспектив розвитку і територіальної організації українських Карпат у головних рисах розглянемо історію її формування під кутом зору виникнення і становлення галузевих компонентів ядра системи, тобто галузей курортного, туристичного господарства, сфери відпочинку.

Становлення деяких галузевих елементів рекреаційної системи Карпат відбувалося ще в капіталістичний період кінця ХІХ- поч. ХХст., однак процес формування системи відбувався цілком у радянський період. На початку ХХ ст. уже склалися і отримали популярність такі широко відомі нині бальнеологічні центри, як Трускавець, Моршин, Любень Великий, Черче, Немирів, Шкло і т.д., відомі були також лікувально-оздоровчі місцевості в долинах рік Пруту, Опора, Дністра й ін. невеликі водолікарні починають функціонувати в Закарпатті: Ужгороді, Галявині, Квасах і т.д.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Рекреаційне господарство України

    Реферат >> Физкультура и спорт
    ... ів Україні рекреаційними ресурсами 4. Основні рекреаційні регіони України 4.1 Рекреаційні ресурси Кримського півострова 4.2 Рекреаційні ресурси Приазовського регіону 4.3 Рекреаційні ресурси Закарпаття 4.4 Рекреаційні ресурси ...
  2. Курортно-рекреаційний комплекс України. Основні проблеми і перспективи розвитку

    Курсовая работа >> Физкультура и спорт
    ... . Розділ І. Рекреаційно-туристичмі ресурси України Рекреація - розширене відтворення сил людини (фізичках, інтелектуальних та емоц ... -рекреаційного потенціалу складають рекреаційні ландшафти (лісові, приморські, гірські), оздоровчі ресурси (мінеральні води та ...
  3. Національна і регіональна економіка України

    Учебное пособие >> Экономика
    ... ічну самостійність України, здійснення внутрішньої та зовнішньої ... рекреаційний фактор або як джерело деревини т.п.), можуть оцінюватися потенційн ... земельними ресурсами здійснюється у відповідності із Земельним, Лісовим та іншими кодексами і законами України ...
  4. Характерисика антропогенних ландшафтів України

    Дипломная работа >> Экология
    ... –антропогенних комплексів. Такими вважають сільськогосподарські, лісові та рекреаційні ландшафти. Непродумане, здебільшого, без ... ів України виділяться водосховища, ставки, канали. Людина, впливаючи на земельні ресурси, геолог ...
  5. Природні ресурси Миколаївської області

    Курсовая работа >> Физкультура и спорт
    ... природні об’єкти тощо. Рекреаційні ресурси України розподілені територіально ... цінними для відпочинку та рекреації є лісові масиви та урочища природно-заповідного ... сового та дубравного. Тут зустрічається ландиш лісовий, купена пахуча, чіна лісова та інші лісов ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0018351078033447