Інвестиційний клімат України: проблеми та шляхи їх подолання

Україна сьогодні переживає інве­стиційну кризу приплив іноземного ка-піталу в її економіку за світовими мірка­ми дуже незначний і не відповідає потре­бам країни в інвестиціях. Аналіз стану ін­вестиційного процесу дає змогу зазначи­ти ряд його характерних особливостей:

• багато виробничих потужностей не можуть бути використаними: значна частина основних виробничих фондів зношена і потребує заміни найближ­чим часом; для випуску конкурентос­проможної продукції потрібно ство­рення нових потужностей . Для реального процесу інвестування необхідна стабілізація багатьох пара­метрів (обмеження інфляції, стабіліза­ція цін і валютних курсів, зменшення інвестиційних ризиків, зміцнення ін­ститутів державної влади, створення ефективної інфраструктури ринку цін­них паперів тощо);

• держава повинна стимулювати тран­сформацію накопичень в інвестиції, спрямування коштів із сфери фінансо­вих спекуляцій на інвестиції у вироб­ничі галузі економіки;

• ефективне залучення інвестицій потребує створення досконалих правових засад і ефективної ринкової інфраструктури.

Головні, з погляду автор», особли­вості інвестиційного середовища, що об­межують надходження іноземних інве­стицій в українську економіку, полягають в наступному. Основні причини гальму­вання інвестиційних процесів — це еко­номічні і соціально-політичні обстави­ни, що склалися. Іноземні інвестори сприймають Україну як країну з виключно високими ризиками. Причому усі групи інвестиційних ризиків (соціально-полі­тичні, внутрішньо-1 зовнішньоекономіч­ні) и уяві зарубіжних інвесторів постійно погіршуються)(5).

Соціально-політична нестабільність — один з основних факторів, який гальмує інвестиційну діяльність. Суперництво різ­них зацікавлених груп і політичних сил навколо економічної реформи (її масшта­бів, темпів, черговості тощо) не сприяє створенню необхідних умов для функціо­нування надійної системи регулювання цієї діяльності

До того ж відсутні адекват­на структурна політика в інвестиційній сфері, довгострокові і стабільні «правила гри» (щодо податків, митного режиму, реінвестування, репатріації прибутків тощо).

Для активного залучення інозем­них інвестицій необхідно досягти стабі­лізації економічного середовища і перш за все — комплексу законодавчих актів, які регулюють підприємницьку діяльність, утому числі із залученням іноземного ка­піталу Зараз більшість інвесторів (дію­чих і потенційних) головним чином — дрібні капіталовкладники, які шукають швидкого прибутку. Солідні інвестори, котрих потребує Україна і могла б потен­ційно залучати, чекають суттєвого поліп­шення інвестиційного оточення.

В цьому питанні вирішальна роль належить Верховній Раді України, авто­ритет якої в очах іноземних політиків і бізнесменів зростатиме після прийняття низки відповідних законів. Однак треба мати на увазі, що теперішня законодавча база регулювання ринкової економіки, в тому числі і інвестиційної політики в Ук­раїні, перебуває в процесі розвитку [6).

Отже заохочення іноземних інве­сторів має стати органічною складовою інвестиційної політики. Держава повин­на передбачити низку узгоджених рі­шень уряду щодо реформування держав­ної економічної політики, спрямованої на економічне зростання та досягнення необхідного рівня інвестиційної діяль­ності всіх підприємницьких структур, а також реалізації таких дій;

• вжиття дієвих заходів з розширення попиту на продукцію вітчизняного товаровиробництва як запоруки ефек­тивності здійснення інвестиційних проектів; розвиток внутрішнього рин­ку та його інфраструктури має призве­сти до суттєвого зменшення стимулів спекулятивної діяльності;

• проведення амністії некримінальних "тіньових" капіталів, яка позбавить під­приємців необхідності здійснювати "псевдоімпорт капіталу", а державу — створювати для цього додаткові пільги;

• повне або значне звільнення від подат­ків на прибуток, що реінвестується;

• запровадження митних пільг та пільг щодо сплати ПДВ на конкретний обме­жений перелік товарів, які мають суто виробниче призначення або передба­чені інвестиційним проектом • сприяння розвиткові малих підпри­ємств, утому числі — на засадах інозем­них інвестицій, у галузях, визначених як пріоритетні, для полегшення виходу на ринок, здобуття досвіду, необхідно­го для масштабнішого інвестування;

• стимулювання розвитку фондового ринку, кредитних, інвестиційних фон­дів та інших фінансових інститутів, що повинні забезпечити можливість кор­поративного (спільного) фінансуван­ня інвестиційних проектів вітчизняни­ми та зарубіжними інвесторами:

• забезпечення послідовності та прозоро­сті державної стратегії і тактики еконо­мічної політики, формування інститу­тів гласного впливу підприємницьких структур на процес прийняття рішень;

• безумовне скасування пільг, які стосу­ються засобів нстарифного регулю­вання внутрішнього ринку, зокрема — системи стандартизації та сертифіка­ції, відповідності і безпеки продукції; це з одного боку сприятиме підвищен­ню безпеки підприємницької діяльно­сті, а з іншого — дасть змогу ретельні­ше контролювати рух товарів через митні кордони України навіть за наяв­ності пільг зі сплати мита та акцизів.

Слід пам'ятати, що вивозячи капітал за національні кордони, його власники керуються такими мотивами:

• зниженням собівартості та підвищен­ням конкурентоспроможності продук­ції внаслідок диверсифікації вироб­ництва, підвищення ефективності кор­порації та економії на масштабах; раціоналізацією окремих операцій, змен­шенням податкового навантаження;

• отриманням доступу до природних чи людських ресурсів для надійного за­безпечення власного виробництва;

• подоланням Імпортних бар'єрів та за­воюванням нових ринків збуту своєї продукції, встановленням контролю над цими ринками, диверсифікацією форм конкурентної боротьби на них;

• міркуваннями геостратегічного характе­ру: посідання перспективно вигідної по­зиції відносно джерел ресурсів, ринків збуту, ресурсних потоків тощо, в тому числі — з метою створення підґрунтя для здійснення політичного впливу на країну-реципієнта на державному рівні;

• прагненням економічного знищення ре­альних або потенційних конкурентів.

Для проведення адекватної політики щодо регулювання діяльності іноземних інвесторів в Україні слід насамперед виз­начити співвідношення інтересів конкрет­ного інвестора та країни його базування і інтересів краши-рецилієнта та її суб'єктів господарювання, визначити категорію "добросовісної інвестииції, за якої ці інте­реси набувають взаємного узгодження

Відповідно, інвестиційні проекти із залученням іноземних інвестицій, для ре­алізації яких інвестори претендують на одержання додаткових пільг та гарантій, мають бути представленими лише "доб­росовісними" інвесторами і належати до встановлених державною пріоритетних сфер соціально-економічного розвитку, а саме мати довгострокове спрямування, бути орієнтованими на високий рівень реінвестування прибутку; сприяти ство­ренню нових робочих місць на підприєм­ствах, які здійснюють інвестиції, і в еконо­міці України загалом; передбачати висо­кий ступінь використання сировини, ком­плектуючих, обладнання українського ви­робництва, раціональне використання сировинної бази України і зниження імпортозалежносгі; сприяти розвиткові ек­спортного потенціалу; технологічному та інноваційному аспектам розвитку країни, впровадженню сучасних ресурсозбері­гаючих та екологічно безпечних техноло­гій розвиткові українських торговельних марок і технологій; пом'якшувати міжга­лузеві та міжрегіональні диспропорції внутрішніх ринків України.

Спеціальні заходи щодо стимулю­вання припливу іноземних інвестицій мають передбачати:

• зниження рівня оподаткування підпри­ємств з іноземними інвестиціями за пе­ревищення певного розміру інвести­цій, збільшення зайнятості;

• введення жорсткішого регулювання процесу репатріації капіталу, обмежен­ня тієї його частки, яку дозволено для репатріації;

• розвиток практики надання гарантій під іноземні кредити та страхування ризиків комерційними банками та їх­німи об'єднаннями шляхом створення відповідної інфраструктури;

• розробку дійових механізмів публічно­го контролю над наслідками діяльності іноземних інвестицій, вкладених на пільгових умовах, дотримання інвести­ційних зобов'язань; варто запровадити персональну відповідальність урядов­ців за терміни і напрями використання іноземних інвестицій, з яких надано пільги, а також широке інформування про цс громадськості:

• запровадження обов'язкового контро­лю походження інвестиції, вивчення надійності інвестора, введення обме­жень на термін діяльності фірми-інвестора та інші показники її надійності щодо інвестицій, які претендують на пільгові умови;

• докладання постійних зусиль для по­кращання міжнародного іміджу країни, широке розповсюдження інформації про її виробничий, технологічний, ре­сурсний потенціали та інвестиційні перспективним співпраці з вітчизняними підприємства­ми, та здійснювала 6 повний правовий супровід в Україні. Висновки. З метою поліпшення економічної ситуації та створення сприятливого інвестиційного клімату бу­ло б доцільно створити в Україні єдину спеціалізовану державну структуру, в якій було б зосереджено базу даних щодо всіх підприємств (включаючи сферу середнього та малого бізнесу), яка б надавала конкретну інформацію про можливості інвестування в Україні разом з пропози­ціями конкретних проектів і пошуком потенційних партнерів

Сьогодні країнами, що розвивають­ся, нагромаджено значний досвід еконо­мічного впливу на діяльність Іноземного капіталу. Йдеться про законодавство сто­совно іноземних капіталовкладень, меха­нізми митного і податкового регулюван­ня, антимонопольної політики, держав­ного контролю цін та захисту споживача, передачі технологій, захисту інтелекту­альної власності тощо. Загалом в Україні необхідно сформувати національну мо­дель інвестиційного законодавства на зразок Кодексу іноземних інвестицій, який існує в багатьох країнах Однак успіх таких ініціатив залежить не лише від підтримки з боку українських чиновників та урядовців, але й від можливості українського капіталу долу­читися до "просування" економічних вимог іноземних стратегічних інвесторів.

Наступним дійовим кроком у спів­праці вітчизняних та іноземних інвесто­рів могла б стати спільна програма ство­рення умов для повернення вивезеного з України капіталу та його легального інве­стування в реальний сектор української економіки. Створення та реалізація такої програми мають призвести до посилен­ня позицій стратегічних інвесторів у діа­лозі з українським урядом та парламен­том стосовно створення в країні сприят­ливого бізнес-клімату та підвищення конкурентоспроможності України на міжнародному ринку інвестицій.

Мають сприяти встановленню парт­нерських стосунків України із зарубіжни­ми інвесторами, переходу цих стосунків у сферу економічного прагматизму та ус­відомленої взаємоповаги економічних інтересів, цінностей та пріоритетів [7].

Висновки. З метою поліпшення економічної ситуації та створення сприятливого інвестиційного клімату бу­ло б доцільно створити в Україні єдину спеціалізовану державну структуру, в якій було б зосереджено базу даних щодо всіх підприємств (включаючи сферу середнього та малого бізнесу), яка б надавала конкретну інформацію про можливості інвестування в Україні разом з пропози­ціями конкретних проектів і пошуком потенційних партнер

ЛІТЕРАТУРА

1. Економіка України. Підсумки перетворень та перспективи зростання / За ред акад. НАН України В>і Іесця. - Хар­ків: Форт. 2004. - 392 с

2. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред акад НАН України ВК ЇЬєця. - Ю Ін-т економічного прогнозування: Фенікс, 2004 — 1008 с

4. Макроекономічне моделювання та короткострокове прогнозування / За ред кандсяжлаук Д В Срючковоі - Хар­ків: Форт, 2005. - 336с

5. Яценко А Передумови та особливості формування інвестиційного клімату в Україні // Економіка, фінанси, права -2005. -М>3.-С 15-17. 6 Завгородня 0.0. Тарасович ВМ. Фіскальні ресурси держави та їх роль в активізації інвестиційних процесів // Фінан­си України. - 2004. - №3. - С 18-25.

7. Послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2003 ро­ці - К. Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України. 2004 р. - 472 с

1. Інвестиційний клімат в Україні та шляхи його поліпшення

   Дипломная работа >> Экономика
   ... нвестиційний клімат України, предметом – фінансово-економічні та правові аспекти формування інвестиційного клімату ... подолання кризи неплатежів шляхом ... нвестиційного клімату - процес досить тривалий. Перераховані вище чинники і проблеми інвестиційного клімату ...

2. Інвестиційний клімат в Україні

   Реферат >> Астрономия
   ... ї роботи є інвестиційний клімат України, предметом – фінансово-економічні аспекти формування інвестиційного клімату. Мета дано ... О. Загальні проблеми інвестування та можливості залучення капіталів у економіку України // Фінанаси України. - № 7. - С. 34 ...

3. Інвестиційна політика України

   Реферат >> Астрономия
   ... інвестиційний клімат в країні. Але основними факторами соціально-економічної катастрофи в Україні ... та соціальної віддачі інвестицій на шляху переходу до нових структур, зміни ... Україні. Проблема формування інвестиційного потенціалу дуже актуальна для України, ...

4. Інвестиційний аналіз. Конспект лекцій

   Конспект >> Банковское дело
   ... нвестиційний клімат країни? 15 Охарактеризуйте інвестиційний клімат України. 16 Визначте чинники, які роблять інвестиційний клімат ... та технологічних факторів у подоланні ... і проблеми, ... та шляхи зменшення ризиків 11) Фінансовий план: - загальний обсяг інвестиц ...

5. Економічна криза, держава, суспільство: проблеми та шляхи їх подолання

   Реферат >> Экономика
   ... ЧНА КРИЗА. ДЕРЖАВА. СУСПІЛЬСТВО. ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ ЗМІСТ Вступ 1. Історія ... фінансової кризи - вона ж рушійний механізм ринкових відносин, максим ... такі: відсутність сприятливого інвестиційного клімату в Україні. (Рейтинг України не витримує ніякої ...

Хочу больше похожих работ...