Інвестиційний клімат України: проблеми та шляхи їх подолання

Замість діючих п'яти ставок оподаткуван­ня доходів громадян - 10,15,20,30 і 40 про­центів передбачається введення лише трьох ставок - 10, 15 і 25 процентів. Гранична ставка пропонується на рівні ставки оподат­кування прибутку підприємств • 25 проце­нтів. При цьому помітно розширено діапа­зон шкали доходів для оподаткування за мі­німальною ставкою 10 процентів.

Розмір ставки податку на додану вартість пропонується знизити з 20 до 17 процентів.

Таким чином, проект Податкового кодек­су, який готується до третього читання,усьо­го передбачає 21 вид податків і зборів (без обов'язкових відрахувань у державні соціа­льні фонди), проти 39, передбачених нині діючою системою оподатковування.

Зниження податкових ставок і, зокрема, ставки податку на прибуток підприємств, буде безпосередньо сприяти залученню в економіку інвестицій як вітчизняних так і іноземних інвесторів. Крім того, у проекті Кодексу не передбачене будь-яке вилучення амортизаційних відрахувань суб'єктів під­приємницької діяльності.

Одним із важелів, спрямованим на акти­візацію інвестиційної діяльності, є створення спеціальних (вільних) економічних зон різ­них функціональних типів: вільні митні зони і порти, технологічні парки, технополіси, комплексні виробничі та туристсько-рекреаційні зони тощо. Тому, проектом Податкового кодексу збережена можливість

застосування спеціальних пільгових режи­мів оподатковування для суб'єктів підпри­ємницької діяльності вільних економічних зон. Це сприятиме активізації спільно з іно­земними інвесторами підприємницької дія­льності для нарощування експорту товарів, постачань на внутрішній ринок високоякіс­ної продукції і послуг,упровадженню нових технологій, ринкових методів господарюван­ня, розвитку інфраструктури ринку, поліп­шенню використання природних і трудових ресурсів, прискоренню соціально-економіч­ного розвитку України.

У Кодексі передбачені також сприятливі умови для залучення міжнародної технічної допомоги, стимулювання розвитку транзит­них послуг, розробки і видобутку корисних копалин та ін.

Істотним стимулом для залучення інозе­мних інвестиційних ресурсів є передбачена в проекті Кодексу норма, яка дозволяє відно­сити на валові витрати платника витрати по страхуванню:

- ризику втрати врожаїв;

- транспортування продукції;

• цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що знаходяться в складі основних фондів плат­ника податку;

- кредитних і інших комерційних ризиків платника податку.

У разі його прийняття, в нашій держав: буде запроваджено оптимальну, чітку, прозо­ру систему оподаткування, зробить стабіль­ним податкове законодавство, а це в свою чергу сприятиме діяльності української ле­гальної економіки, зробить її привабли­вішою для вітчизняних та іноземних інвес­торів.

Безумовно сприятиме підвищенню інвес­тиційної діяльності і прийнятий нещодавно Закон України від 04.07.2002 >6 40 - IV "Про інноваційну діяльність", яким перед­бачено пільгове оподаткування об'єктів ін­новаційної діяльності,пов'язаних з виконан­ням інноваційних проектів.

МОНІТОРИНГ ІНВЕСТИЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА В УКРАЇНІ

В Україні відбуваються всебічні економічні перетворення, що потребує залучення довгострокового капіталу стратегічних іно­земних інвесторів. Однак іноземні інвестиції потрібно розглядати як стимулятор економічного розвитку та політичної стабілізації за умов, якщо основні напрями інвестиційних процесів знаходяться в руслі загальної економічної стратегії держави.

Однією з проблем становлення інвестиційного середовища є його стабілізація, що набуває особливого значення. Іноземні інвес­тиції здатні позитивно впливати на платіжний баланс країни, рівень зайнятості населення, структурну перебудов)' економіки, впровад­ження новітніх технологій та ін.

Отже обов'язкова і об'єктивно необхідна умова виходу України з економічної кризи — це наявність коштів, потрібних для уникнення бюджетного дефіциту та для активної інвестиційної діяльності у сфе­рі виробництва. Активізація цієї діяльності в Україні — вкрай важли­ве завдання, розв'язання якого в умовах, що склалися, неможливе без ефективного державного втручання. Саме держава відповідає за створення сприятливого інвестиційного середовища, тому подальший розвиток загальноекономічної ситуації в Україні значною мірою залежатиме від результативності державної інвестиційної політики і від ступеня зміни на краще несприятливих тенденцій, накопичених у сфері інвестування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій відомих науков­ців — В. Іейця, Б. Кваснюка, А. Яценко, О. Завгородньої, В. Тарасович [1-6] та інших визначає низку заходів, які передусім потрібні для по­долання взаємної недовіри між іноземними інвесторами, місцевими підприємцями та урядом. Серед основних факторів, що заважають цьому, можна зазначити такі

• орієнтація українського уряду на залучення фінансових ресурсів переважно від міжнародних фінансових організацій (МВФ, МБРР), що призводить до недооцінки необхідності стимулювання дій приватних іноземних інвесторів;

• домінування урядової політики в Україні та вплив на неї політико-економічних угруповань, орієнтованих на отримання не еконо­мічного прибутку, а рентних доходів, що стимулює закритість та викликає негативне ставлення до "чужинців": як національних, так і іноземних потенційних інвесторів;

• в урядових структурах та на регіональному рівні управління збері­гається поділ інвесторів на "своїх" (вітчизняних) та іноземних; од­наче зрозуміло, що сьогодні від бюрократичного свавілля потер­пають як перші, так і другі.

Іноземні інвестори лобіюють активізацію трансформаційних процесів, розраховуючи на те, що в більш знайомому середовищі їм буде легше працювати. Почасти це відповідає дійсності, адже підпри­ємства з прямими іноземними інвестиціями (ПП) не потерпають від дефіциту фінансових ресурсів та оборотного капіталу, мають доско­наліший порівняно з українськими рівень поточного та стратегічно­го аспектів менеджменту.

Проте останнім часом почали складатися умови, за яких віт­чизняний стратегічний та іноземний інвестори можуть стати потен­ційними союзниками у питанні формування нового бізнес-середовища, сприятливого для відтворення ка­піталу.

Іноземці, що прагнуть інвестувати свій капітал в українську економіку з мс­тою здобуття конкурентних переваг у світовому просторі, переважно зацікав­лені в створенні сприятливих умов для розвитку національного товаровиробництва, оскільки їхні технологічні про­цеси, як правило, передбачають міцну співпрацю з українськими підприємства­ми різних галузей економіки. Водночас реалізація їхньої продукції відбувати­меться здебільшого на світовому ринку, тож українські підприємства навряд чи розглядатимуться цими інвесторами як конкурентні [4].

Сьогодні іноземні інвестори як ле­гальні платники податків намагаються вступити у відкритий діалог із владою та | переконати її у необхідності перегляду всього комплексу питань, який стосуєть­ся інвестиційної активності та ведення бізнесу в Україні.

Мета статті. Таким чином, існує нагальна потреба в стратеги, що має бути спрямованою на суттєві зрушення у стосун­ках з потенційними та діючими інвесто­рами, які нарешті забезпечили б підпо­рядкування іноземних інвестицій потре­бам структурної перебудови вітчизняної економіки та прискореного економічного зростання

Проте активізацію іноземного інвес­тування можна розглядати лише як наслі­док пожвавлення економіки, але не як його причину. Відповідно для залучення іноземних інвестицій необхідно перш за все вирішити проблеми макроекономічної стабілізації та активізувати дію всіх важелів економічного стимулювання ін­вестиційної діяльності безвідносно до національної належності інвестицій.

Необхідно зазначити, що обсяг іно­земних інвестицій в українську економі­ку зумовлений з одного боку позитивни­ми факторами, що збільшують потік інве­стицій, з іншого — факторами, що стри­мують цей потік, До перших можна від­нести такі, що роблять Україну прива­бливою в очах іноземних інвесторів:

• дешева та висококваліфікована робоча сила;

• вигідне географічне розташування країни,

• місткий ринок високоякісної й віднос­но недорогої сировини та високоякісних сільськогосподарських ресурсів;

• просторий і фактично конкурентно необмежений для імпортерів ринок товарів, послуг, технологій тощо;

• значні промисловий та аграрний по­тенціали;

• відсутність усталеної ринкової конку­ренції серед національних товарови­робників;

До другої, більш чисельної групи факторів, які стримують приплив інвес­тицій, належать такі соціально-політичні фактори:

• відносна політична нестабільність, пов'язана зі значним розшаруванням населення України та недостатньою політичною структурованістю суспіль­ства;

• сильні бюрократичні традиції, що не тільки залишилися Україні в спадок і гальмують реалізацію інвестиційних проектів, але й набули нового поштов­ху під час розбудови української дер­жавності;

• корумпованість органів влади, в тому числі і відповідальних за прийняття рі­шень у галузі іноземного інвестування та причетних до їх практичної реалі­зації;

• надзвичайно високий рівень економіч­ної злочинності та загальної криміналізації суспільства;

• організаційні, з яких найвагоміші — фактична відсутність спільної із захід­ними країнами системи подання і об­грунтування ділових пропозицій, біз­нес-планів, інвестиційних програм, їх практична невідповідність загально­прийнятим світовим стандартам, як за формою, так і за змістом та ін.;

• недостатня відпрацьованість в Україні механізмів обслуговування іноземних інвестицій та їх ув'язки з процесами приватизації, а також системи моніто­рингу інвестиційного клімату в країні та недостатня розгалуженість інфра­структури за регіонами і низька відно­сно світового рівня кваліфікація кон­кретних виконавців;

• економічні — відсутність високоефек­тивного та автономного недержавного сектору економіки (наприклад, Євро­пейський банк реконструкції і розвитку не менш як 60% інвестицій, призначених для конкретної' країни, спрямовує ви­нятково в недержавний сектор);

• неплатоспроможність великої кількості українських підприємств, низький рівень відповідальності щодо дотри­мання договірних умов тощо;

• невисока купівельна спроможність більшості населення України.

1. Інвестиційний клімат в Україні та шляхи його поліпшення

   Дипломная работа >> Экономика
   ... нвестиційний клімат України, предметом – фінансово-економічні та правові аспекти формування інвестиційного клімату ... подолання кризи неплатежів шляхом ... нвестиційного клімату - процес досить тривалий. Перераховані вище чинники і проблеми інвестиційного клімату ...

2. Інвестиційний клімат в Україні

   Реферат >> Астрономия
   ... ї роботи є інвестиційний клімат України, предметом – фінансово-економічні аспекти формування інвестиційного клімату. Мета дано ... О. Загальні проблеми інвестування та можливості залучення капіталів у економіку України // Фінанаси України. - № 7. - С. 34 ...

3. Інвестиційна політика України

   Реферат >> Астрономия
   ... інвестиційний клімат в країні. Але основними факторами соціально-економічної катастрофи в Україні ... та соціальної віддачі інвестицій на шляху переходу до нових структур, зміни ... Україні. Проблема формування інвестиційного потенціалу дуже актуальна для України, ...

4. Інвестиційний аналіз. Конспект лекцій

   Конспект >> Банковское дело
   ... нвестиційний клімат країни? 15 Охарактеризуйте інвестиційний клімат України. 16 Визначте чинники, які роблять інвестиційний клімат ... та технологічних факторів у подоланні ... і проблеми, ... та шляхи зменшення ризиків 11) Фінансовий план: - загальний обсяг інвестиц ...

5. Економічна криза, держава, суспільство: проблеми та шляхи їх подолання

   Реферат >> Экономика
   ... ЧНА КРИЗА. ДЕРЖАВА. СУСПІЛЬСТВО. ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ ЗМІСТ Вступ 1. Історія ... фінансової кризи - вона ж рушійний механізм ринкових відносин, максим ... такі: відсутність сприятливого інвестиційного клімату в Україні. (Рейтинг України не витримує ніякої ...

Хочу больше похожих работ...