Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Финансы->Контрольная работа
Возникновение денег произошло на основе развития товарного производства и обмена. Наиболее ранней формой товарного обмена был непосредственный обмен т...полностью>>
Финансы->Бизнес-план
Во-первых, налаживание данного вида производства не требует высокой квалификации специалистов. Обучение персонала производится за несколько дней, что ...полностью>>
Финансы->Реферат
Для осуществления своей деятельности предприятие должно располагать определенным набором экономических ресурсов, или факторов производства. Особое зна...полностью>>
Финансы->Курсовая работа
Вся история денежных доктрин показывает, что и их появление и борьба определялись, как правило, конкретными практическими задачами, ответа на которые ...полностью>>

Главная > Реферат >Финансы

Сохрани ссылку в одной из сетей:

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………3

1. ДЖЕРЕЛА ТА СИСТЕМА ФІНАНСОВОГО ПРАВА ……………….5

1.1. Фінансове право в системі права України…………………………5

1.2. Джерела фінансового права…………………………………………7

2. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСІВ……….13

2.1. Функції фінансів та характеристика фінансових відносин……...13

2.2. Принципи функціонування, призначення та роль фінансів……..17

2.3. Економічна суть, призначення, склад і структура фінансових ресурсів…………………………………………………………………………...20

3. ФАКТОРИ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСІВ.....23

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...28

ВСТУП

Актуальність теми. Перехід України до ринкових відносин супроводжується фундаментальними зрушеннями в структурі її фінансів. Важливою складовою цього процесу виступає стрімкий розвиток фінансів. Втім, створений вагомий кількісний та якісний потенціал для реформування систем соціального та правового захисту сьогодні характеризується недостатнім рівнем ефективності його формування та розподілу.

Тут нагромадилися серйозні проблеми пов’язані, передусім, з невідпрацьованістю сутності, природи, структурно-функціональної будови понять фінансів. Незавершеність процесу структуризації суспільства, що обумовлює широкі можливості проекції суспільно-політичних проблем на громадську сферу і відповідного розподілу її фінансів, вимагає врахування специфіки функціонування неприбуткового сектора.

Разом з тим, прийняття обґрунтованих фінансових рішень потребує ефективного фінансового управління фінансовими ресурсами. Тому постала потреба в розробці та вирішенні теоретичних і практичних завдань для створення такого механізму функціонування фінансів у взаємодії із відповідними механізмами інших суб’єктів економічного простору забезпеченню суспільних інтересів громадян демократичної держави. Цим обумовлена актуальність обраної теми дослідження.

Мета і завдання роботи. Мета полягає в засвоєнні теоретичних основ та обгрунтуванні практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності функціонування фінансів.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі завдання:

- проаналізувати структуру джерел та системи фінансового права;

- обґрунтувати теоретичні засади функціонування фінансів;

- розглянути напрями ефективного функціонування фінансів.

Об’єкт роботи – економічні відносини, обумовлені функціонуванням фінансів в умовах соціально-ринкових перетворень в Україні.

Предмет дослідження – фінансова діяльність як чинник соціально-економічного розвитку України.

Методи дослідження ґрунтуються на загальнонаукових та емпіричних методах пізнання. Методологічною основою дослідження є діалектичний підхід до пізнання економічних явищ і процесів, прийоми аналізу і синтезу теоретичних знань у відповідній сфері. При розробці категоріального апарату був використаний метод наукових абстракцій.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти регулювання фінансової системи України, норми міжнародного права, матеріали Державного казначейства України, огляди та рекомендації міжнародних фінансових організацій з проблем розвитку фінансів, монографічна, довідкова та періодична вітчизняна і зарубіжна література.

РОЗДІЛ 1. ДЖЕРЕЛА ТА СИСТЕМА ФІНАНСОВОГО ПРАВА

1.1. Фінансове право в системі права України

Специфічною рисою правового регулювання суспільних відносин є те що, як правило, до більшості сфер людської діяльності включається багато різновидів соціальних зв'язків. Тому майже неможливо знайти настільки ізольовану сферу суспільного життя, щоб у ній домінував лише один вид суспільних відносин, що виступав предметом регулювання лише однієї галузі права. Сфера суспільних відносин, яку організовує певна правова галузь, постійно відчуває на собі вплив інших самостійних соціальних утворень. У процесі функціонування вони взаємодіють і неминуче сприяють чи, навпаки, гальмують реалізацію галузевими нормами свого прямого соціального призначення.

Фінансове право - самостійна галузь єдиної правової системи держави. Його самостійність обумовлена предметом правового регулювання, змістом, якісною єдністю суспільних відносин, що регулюються фінансовим правом, превалюванням однотипних фінансово-правових методів. Фінансове право, як публічна галузь права, тісно пов'язане з конституційним та адміністративним правом. Не менш важливим є його зв'язок з цивільним та господарським правом.

При аналізі зв'язку конституційних і фінансових норм слід враховувати їх певну однорідність (у регулюванні однакових відносин), але розуміти, що вони не тотожні. Норми Конституції України посідають найвище становище в ієрархії правових норм. На відміну від фінансово-правових, конституційні норми мають більшу юридичну насиченість, більшу щільність юридичного змісту, що створює підстави для багатьох юридичних інтерпретацій з урахуванням змін життєвих обставин чи суб'єктивного праворозуміння. Отже, галузеві фінансові норми базуються на правових механізмах, закладених у конституційних нормах, що коректуються під час правозастосування. Адміністративне право регулює суспільні відносин управлінського характеру, переважно у сфері державного управління, у процесі здійснення завдань і функцій виконавчої влади, а також внутрішньо-організаційної діяльності інших державних органів та громадських організацій при виконанні ними делегованих повноважень і функцій виконавчої влади. У свою чергу діяльність з формування, розподілу й витрачання коштів за своїм характером є управлінською. Тим більше, що витоки фінансового права містяться саме в адміністративному праві. Хоч уже наприкінці XIX ст. фінансове законодавство виділилося з адміністративного права в самостійну галузь права, яка доповнювала інші галузі публічного права, зокрема конституційне право, звідки вона вилучила частину (бюджетне право), й адміністративне право, з яким також була тісно пов'язана (місцеві фінанси, фінансова юрисдикція, організація управління фінансами). Спираючись на норми та принципи теорії управління, фінансове право регулює ті відносини, що безпосередньо пов'язані з фінансовою діяльністю держави. Здійснюючи регулювання відносин у сфері мобілізації, розподілу й витрачання фінансових ресурсів, фінансове право закріплює на правовому рівні виконання державою свого призначення[11, с. 79].

Не менш важливим є зв'язок фінансового права з цивільним і господарським. Норми цивільного права регулюють майнові та особисті немайнові відносини. А майнові відносин можуть також виражатися у грошовій формі. Господарське право як галузь права регулює відносини, що існують у сфері організації та здійснення господарської діяльності суб'єктами усіх форм власності, пов'язаної з виробництвом промислової продукції та товарів широкого вжитку, їх реалізацією, виконанням робіт і наданням послуг. Національний банк України, як орган державного управління у сфері грошово-кредитної діяльності, водночас є суб'єктом господарювання. З одного боку, він є органом спеціальної компетенції у сфері фінансового контролю, оскільки уповноважений забезпечувати нагляд за діяльністю банківських установ та виконувати своє завдання, визначене Конституцією України, - забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Разом з тим, центробанк має право укладати цивільно-правові угоди з іншими учасниками банківської системи. Банки в свою чергу надають кредити клієнтам за кредитними угодами, що є предметом регулювання цивільного права, але при цьому підпадають під фінансово-правове регулювання, оскільки умови кредитування у деяких аспектах додатково обмежуються Національним банком (щодо визначення розміру застави, права надання кредитів без застави, їх граничної вартості тощо).

Зрозуміло, що фінансове право тісно пов'язане з іншими галузями права: кримінальним (оскільки кримінальне законодавство встановлює відповідальність за правопорушення у сфері фінансових відносин, наприклад, за порушення бюджетної дисципліни, несплату податків), трудовим (наприклад, нарахування прибуткового податку та обов'язкових платежів на фонд оплати праці пов'язане з оформленими на підприємстві трудовими відносинами), пенсійним, екологічним, земельним, природоохоронним тощо.

Фінансово-економічні відносини виражають економічну нерівність сторін, фінансові правовідносини, які є його опосередкованим правовим виразом, - юридичну нерівність. Звідси випливає, що товарно-грошові відносини виступають предметом регулювання цивільного права, а фінансово-економічні відносини - фінансового права[13, с. 416].

1.2. Джерела фінансового права

Фінансове право можна характеризувати з різних позицій. З одного боку, це самостійна галузь права із визначеним предметом та методами правового регулювання, з іншого - це галузь законодавства, що є сукупністю законів та інших нормативно-правових актів, у яких фінансово-правові норми мають своє зовнішнє вираження і становлять джерело фінансового права.

Від системи фінансового права, як галузі права, слід відрізняти систему фінансового законодавства. Система законодавства складається в результаті видання правових норм, закріплення їх в офіційних актах та систематизації цих актів і має складну структуру. Частіше під системою законодавства мають на увазі сукупність нормативно-правових актів, в яких об'єктивуються внутрішні змістові та структурні характеристики права. Збіг між системою права і системою законодавства в межах від окремої норми до права в цілому не є абсолютним. В цих межах вони існують самостійно, оскільки мають свою специфіку та власні тенденції розвитку.

Залежно від підстав (критеріїв) виділяють кілька видів систем законодавства: горизонтальну, вертикальну, федеративну, комплексну. Горизонтальна (галузева) побудова системи законодавства обумовлена предметом правового регулювання - фактичними суспільними відносинами. На основі цього критерію відокремлюються галузі законодавства, що відповідають галузям системи права (конституційне право - конституційне законодавство, трудове право - трудове законодавство, фінансове право - фінансове законодавство тощо).

Вертикальна (ієрархічна) побудова відображає ієрархію органів державної влади та нормативно-правових актів за їх юридичною силою. Серед сучасних тенденцій розвитку системи права можна назвати процес поступового нагромадження нормативного матеріалу та розподіл його за структурними блоками (інститутами, галузями). Наявна тенденція до уніфікації зазначених блоків дає підстави для підвищення ефективності правового регулювання. При цьому зазначений процес тягне за собою утворення нових інститутів (банківське, податкове право). У свою чергу тенденції вдосконалення законодавства пов'язують зі створенням нових комплексних галузей законодавства (зокрема, банківського законодавства, приватизаційного, податкового тощо), що є значним чинником впливу на реальне розв'язання економічних та соціальних питань. У зв'язку з удосконаленням законодавства, яке тягне за собою зменшення розриву між чинним правом та зміненими суспільними відносинами, система законодавства наближається до власного ідеалу - системи права, від чого все чіткішою стає відповідність останньої системи системі суспільних відносин.

Якщо система права - це внутрішня форма права, його будова за галузями та інститутами, то система законодавства його зовнішня форма; це система нормативно-правових актів, у яких галузі та інститути права знайшли свій вираз. Внутрішня та зовнішня форми права нерозривно пов'язані і не можуть існувати одна без одної. Система права і система законодавства діалектичне пов'язані, їх не можна ні протиставляти, ні ототожнювати.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Теоретичні засади функціонування фінансів

    Лекция >> Финансы
    ... ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСІВ Сутність фінансів та форми їх виявлення. Характеристика складових фінансових відносин. Функції фінансів та їх характеристика. Принципи функціонування, призначення та роль фінанс ...
  2. Ефективність використання фінансових ресурсів підприємств та шляхи її підвищення

    Реферат >> Финансы
    ... нансів Випускна робота на тему: Ефективність використання фінансових ресурсів підприємств та ... цільових фінансових ресурсів. За правом власності фінансові ресурси под ... чином, очевидно, що ефективність функціонування фінансового механізму повинна оцінювати­ся ...
  3. Функціонування операційної системи

    Реферат >> Астрономия
    ... нансових ринків за рахунок зовнішньої гнучкості виробничої системи; • здатність ... та запланованої частки захоплення ринку: • здатність забезпечувати високу ефективність функціонування ... нансові) підприємства виробляти продукцію зазначеного рівня якості та ... правило ...
  4. Ринок як форма функціонування товарного господарства

    Дипломная работа >> Экономика
    ... досвід, ефективність функціонування економіки в цілому та її різних секторів зокрема (в тому числі фінансового ринку ... ікаційні, будівельні, фінансові, професійні — бухгалтерські, правові, консультаційні, інженерн ...
  5. Значення та сутність капіталу підприємства

    Дипломная работа >> Экономика
    ... нансових ресурсів у діяльність акціонерних товариств та визначення напрямів підвищення ефективності їх використання. Фінанси ... майна. Теоретичні та практичні аспекти функціонування фінансів підприємницьких ... викуплених та анульованих корпоративних прав та ціною ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0012600421905518