Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Религия и мифология->Реферат
Насамперед, хочу попросити читача не шукати в цій роботі прямих наукових доказів існування Бога, або цитат з Біблії, які б протирічили сучасній науці....полностью>>
Религия и мифология->Реферат
В настоящее время легенда о Шамбале продолжает оставаться важным элементом картины мира тибетцев, чего нельзя сказать в отношении культуры монгольских...полностью>>
Религия и мифология->Реферат
Основная версия жизни и деятельности Иисуса Христа вышла из недр самого христианства. Она изложена прежде всего в своеобразных свидетельствах об Иисус...полностью>>
Религия и мифология->Реферат
Древнегреческая мифология повествует, что весной и летом на склонах лесистого Геликона, там, где таинственно журчат священные воды источника Гиппокрен...полностью>>

Главная > Контрольная работа >Религия и мифология

Сохрани ссылку в одной из сетей:

1


СЕМЕСТРОВА РОБОТА

з Релігії

на тему:

Таємниця Туринської плащаниці

“Ось цей постановлений

для падіння і підняття

багатьох в Ізраїлі; він

буде знаком протиріччя”

(Лк.2,34)

Ось уже впродовж кількох століть у соборі італійського міста Турина зберігається велике полотно довжиною 4,3 м., шириною 1,1 м. На його жовтувато-білому фоні виступають розпливчасті плями коричневих тонів. Здалеку в цих плямах вимальовуються нечіткі обриси постаті людини з бородою та довгим волоссям. Легенда свідчить, що це Плащаниця Самого Ісуса Христа.

Для західноєвропейського обивателя другої половини ХІV століття вона з’явилась “ невідомо звідки “ в містечку Лірей під Парижем, в маєтку графа Жоффруа де Шарні. Смерть графа заховала таємницю її появи у Франції. У 1375 році вона була виставлена в міській церкві, як істина Плащаниця Самого Ісуса Христа. Це превернуло до храму багатьох прочан. Тоді ж виникли сумніви в її автентичності. Місцевий єпископ Анрі де Пуатьє осудив настоятеля храму за те, що той виставив її як справжню Христову Плащаницю.Його наступник П’єр д’Арсі, отримав від Папи Климента XII дозвіл виставляти Плащаницю як звичайну ікону, а не як правдиве погребне покривало Спасителя. Одна із спадкоємець графа де Шарі подарувала Плащаницю своїй приятельці герцогині Савойській, чоловік якої Людовик I Савойський побудував в місті Шамбері прекрасний храм для реліквії. Потім савойська династія запанувала в Італії.

Хоч в різних містах з’являлись підроблені Плащаниці, проте лише ця сприяла народною свідомістю як істина. Вона тричі горіла і чудом збереглася. Щоб очистити Плащаницю від кіптяви і переконатися що вона не намальована, її декілька разів варили в олії, прали, - зображення залишилось.

В 1578 році старенький архієпископ Мілана Карл Борромео, зачислений католицькою церквою до сонму святих, пішов взимку до Шамбері, щоб поклонитися Святій Плащаниці. Щоб позбавити його важкого переходу через зимові і небезпечні Альпи, Плащаницю винесли назустріч старцю. Ця зустріч відбулася в місті Турині, в соборі св. Іоанна Хрестителя, де Плащаниця, з благословення владики, зберігається там і в наші часи. У XVIII столітті революційні війська Франції під командуванням Бонапарта зруйнували собор у місті Шамбері, де зберігалась святиня, а Турин опинився поза всіма обуреними подіями і досі зберігає святиню всього християнського світу.

Історія Плащаниці складна і водночас багата на різноманітні факти та події. Найважливішими з них для християнського народу і віруючих - поховання та Воскресіння нашого Спасителя , а для всіх інших не християн – її безбожне появлення народові та всьому світові на передодні ХІІ століття.

У 1898 році в місті Парижі проходила міжнародна виставка релігійного та церковного мистецтва. На неї також привезли і Плащаницю з місця її перебування, як погано збережене творіння християнських митців художнього мистецтва. Саму Плащаницю повісили високо над аркою, а перед закриттям самої виставки вирішили сфотографувати Плащаницю для архіву церкви.

28-го травня археолог і фотограф-аматор Секондо Піа зробив дві фотографії. Один кадр плівки зробленої фотографії виявився негативним, зате другий кадр розміром 60 на 50 см, ввечері того ж дня він поклав у проявник і заціпенів від побаченого, на чорному фоні негативу виявився позитивний фотографічний портрет нашого Спасителя Ісуса Христа – обличчя з неземним виразом неперевершеної краси, а також благородства. Всю ніч Секондо Піа просидів у благоговійному спогляданні, не відводячи погляду від портрету, який так несподівано явив йому в його домі наш Спаситель.

Який же сенс з’явлення Святої Христової Плащаниці в кінці XIX століття?

З другої половини XIX століття помітно посилились антихристиянські виступи в дворянських та аристократичних салонах, в лекторіях, в пресі. Широко розповсюджувались і роботи протестантських теологів, професорів та доцентів, серед них були: Штраус, Ферденанда та Бруно Бауерів, які заперечували Божественне походження Ісуса Христа. Кроїв Євангелію згідно з своїм розумінням Лев Толстой, заповітною мрією якого було заснувати нову релігію. Образ сентиментального мораліста, любодія, а також улюбленця жінок намалював Ренан в своїй колись дуже популярній і цікавій на той час книзі “Життя Ісуса”. Він пішовши кроками Толстого відкидав Божественність і чудеса Ісуса Христа. Наш видатний духовний письменник Михаїл Грибановський назвав цей твір “Євангелією міщан”. Успіх цих та інших подібних праць пояснюється тим, що багато хто в суспільстві у своєму земному самовдоволенні та людській гордості не хотіли прийняти Божество Господа нашого Ісуса Христа та Його чудес, які не в стані були пояснити детерміністська наука XIX і початку XX століть. Вважають, що міф про Ісуса Христа виник навколо історичної постаті Ісуса з Назарету, - ідея стара, що бере свої витоки з перших століть, зокрема, від Цельса.

Але вершиною цієї всієї антихристиянської, нібито наукової літератури, були праці професора теології та історії Древса. Він довів, що ніякого Ісуса з Назарету не було, що Христос та інші євангельські персонажі: Пилат та інші - це міфічні особи прототипів, а Христос – це народний міф про Сонце. Його книжка викликала великий інтерес в широких колах суспільства. Упродовж багатьох років у радянських виданнях та школах стверджували: наука довела, що Ісус Христос – це вигадана міфічна особа.

Користуючись методом Девса, кмітливий француз Прево з ще більшою логічною переконливістю довів, що Наполеон – це французьким народом вигаданий міф про могутність та спопеляючу силу Сонця. Дійсно! Він зійшов на сході Франції (народився на острові Корсика), зайшов в Атлантичному океані (помер на острові Святої Єлени), мав дванадцять маршалів, що значить дванадцять знаків Зодіаку. Древсу повірили, - роботу Прево дехто сприйняв як пародію на твір Древса – надто близьким ще був Наполеон, - для багатьох ця робота залишись невідомою. Досвідчений та дошкульний Цельс (кінець II ст.) у своїй ґрунтовній праці проти християнства, не відважувався стверджувати, що Ісуса з Назарету не було: занадто близьким для його епохи був Ісус Христос. В усій антихристиянській літературі останніх двох-трьох століть новим є лише повне заперечення історичності Ісуса з Назарету, а разом з тим й Пілата. Таким чином, можна стверджувати, що відкриття образу Христа на Туринській Плащаниці є чудом, яке, відповідає всім потребам часу: “Ви стверджуєте, що Ісус з Назарету, Христос – міф, а ось Я перед вами з’являюсь, щоб підтримати хитку вашу віру”, - наче говорить нам люблячий нас Спаситель.

Секондо Піа сприйняв з’яву Христа на фотографічній пластинці як чудо. В благоговінні він просидів перед Образом, який з’явився перед ним, всю ніч: “Христос прийшов до нас у дім”. В ту пам’ятну ніч він зрозумів, що Плащаниця нерукотворна, що жоден художник давніх часів, не маючи найменшого уявлення про негативи, не зміг би її намалювати, зробивши, по суті, майже невидимий негатив. Пізніше Туринську Плащаницю багато разів фотографували в різноманітних променях спектру від рентгенівського до інфрачервоного випромінювання. Її вивченням займалися криміналісти, судово-медичні експерти, історики, хіміки, фізики, ботаніки, палеоботаніки, нумізмати. Скликались міжнародні конгреси (від слова sindone, що означає Плащаниця).Учені різних національностей зробили висновок, що Туринська Плащаниця нерукотворна і несе на собі ознаки глибокої давнини. Прискіпливі криміналісти не знайшли на Плащаниці нічого, щоб заперечувало євангельську розповідь про страждання і воскресіння Ісуса Христа; її дослідження лише доповнюють та уточнюють розповіді чотирьох євангелістів.

Хтось назвав Туринську Плащаницю “П’ятою євангелією”. Туринська Плащаниця підтверджує справедливість вислову англійського мислителя Френсіса Бекона (1561- 1626), що малі знання віддаляють від Бога, а великі наближають до Нього. Багато вчених на основі детального та всебічного вивчення Плащаниці визнали факт Воскресіння Ісуса Христа і з атеїстів стали в повному розумінні слова віруючими.

Одним з перших був професор анатомії в Парижі Барб’є, який зрозумів як лікар і хірург, що Христос вийшов з Плащаниці, не розгорнув її, а вийшов, як проходив після Воскресіння через зачинені двері. Лише окремі спеціалісти, які вивчали Плащаницю, не прийняли Христа через наукові причини: воскресіння небуло тому, що його взагалі не може бути.

І ось під час цього наростаючого тріумфу, в кінці 1988 року з’явилось сенсаційне повідомлення: згідно з даними радіовуглецевого методу вік Туринської Плащаниці всього 600-700 років, тобто датувати її потрібно не початком християнської ери, а середньовіччям: 1260- 1390 роки.

Туринський архієпископ погодився з цими результатами і заявив, що ні він, ні Ватикан ніколи не розглядали Святу Плащаницю як реліквію, а ставились до неї як до ікони. Багато хто з полегшенням та зловтішно зітхнули б, міф розсіявся. “Хоч неодноразово доводилось, що Плащаниця нерукотворна, знову виникли намагання приписати Святу Плащаницю Леонардо да Вінчі або якомусь іншому відомому художнику. Також Плащаниця відображає анатомічні деталі людського тіла, які не були відомі середньовічним художникам. На Туринській Плащаниці не знайдено слідів фарб, пов’язаних з появленням зображення. Лише в одному місці з краю вона була забруднена фарбою, можливо, тоді, коли Дюрер малював з неї копію в 1516 році.

З’явилось припущення, що середньовічні християни-фанатики інсценізували поховання Ісуса Христа з одним зі своїх єдиновірців і таким чином отримали нерукотворне зображення. Але на цю гіпотезу через її абсурдність не звертали увагу навіть атеїсти. В зв’язку з радіовуглецевими датуваннями виникає декілька питань: 1) чи вихідні аналітичні і проведені за ними розрахунки можна вважати достовірними; 2) як результати останніх співвідносяться зі всіма решту даними, які прямо чи побічно стосуються проблеми походження Туринської Плащаниці.

Першим фактом, що одночасно свідчить на користь давнього близькосхідного походження Туринської Плащаниці, є сама тканина – лляне полотно, виткане зигзагом 3 на 1. Такі тканини виготовлялись на Близькому Сході, зокрема в Сірії протягом ІІ-І століть до Різдва Христового і до кінця І століття після Різдва Христового. Ці тканини тоді називалися “дамаск”. Це полотно на той час дуже дорого цінилося. Використання для Плащаниці дамаску свідчить нам про заможність Йосифа, про що говорить Євангеліє (“муж багатий із Ариматеї”- Мт.27,57), його повагу до Розп’ятого Ісуса. Крім льону в складі тканини знайдено кілька волокон бавовни середньоазіатського виду.

Погоджуючись з радіовуглецевими розрахунками віку Плащаниці та її пізньохристиянським європейським походженням, ми зобов’язані пояснити, звідки і як з’явилась в ХІІІ- ХІV ст. тканина, виготовлена способом, який втрачений вже понад тисячу років. Яким же науковим потенціалом половинні були володіти “містифікатори” середніх віків, щоб передбачити всі ці деталі, навіть використання бавовника, який росте лише в Седній Азії.

На використання древності Плащаниці свідчать відбитки монет, якими були накриті очі Покійного. Це дуже рідкісна монета, “лепта Пилата”, яку карбували лише близько 30-го року після Різдва Христового, на якій був надпис “імператор Тіберій”. В цьому надписі була зроблена помилка. Монети з такою помилкою не були відомі нумізматам до публікації фотографії Туринської Плащаниці.

Лише після цього в різних колекціях було знайдено п’ять подібних монет. “Лепта Пілата” вказує на найбільш давню можливу дату поховання – 30-і роки після Різдва Христового. Неможливо навіть уявити, щоб фальсифікатори середніх віків додумались та фізично спромоглися для виготовлення підробки використати раритетні монети І століття з винятковими помилками.

Таким чином характер тканини і відбиток на Плащаниці “лепти Пілата” дозволяє визначити її вік між приблизно тридцятими роками та кінцем І століття після Різдва Христового, що цілком вкладається в хронологію Нового Завіту.

Про давність Плащаниці свідчить і ретельне дотримання обряду римської страти через розп’яття і єврейського похоронного ритуалу, які стали відомими в результаті археологічних розкопок лише останніх десятиліть. Особливою науковою цінністю є останки Йоахана, про які детально описано в праці Дж. Вільсона. Цього в середні віки знати не могли. Деякі деталі в середньовіччя уявлялись по-іншому, зокрема, вбивання цвяхів не в долоню, як це зображено на іконах, в тому числі і в середньовічних, а в зап’ястя. Слід зазначити, що слід від цвяху на Плащаниці за формою та розміром точно відповідає формі і розміру цвяха, що зберігається в церкві Святого Хреста в Римі і, згідно з легендою, є одним з цвяхів, якими був розп’ятий Ісус Христос. Невже для створення підробки фальсифікатори вивчали цвяхи різних епох та різного призначення чи, знаючи про цвяхи церкви Святого Хреста, намалювали відповідні рани чи виготовили подібні цвяхи, щоб розіп’яти свою жертву?

Противники давнього походження Плащаниці, зазвичай, апелюють до нібито відсутніх яких-небудь достовірних історичних спогадів про Плащаницю до 1353 року, тобто до її появи в храмі містечка Лірей. Проте у Візантії, на відміну від Західної Європи, про неї добре знали і ставились до неї як до найвеличнішої святині. Про це свідчать численні історичні документи.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Культурологія. Конспект лекцій. Зміст та історія становлення. Феномен культури

    Книга >> Культура и искусство
    ... язаних з його належністю (туринська плащаниця, автограф видатного поета у ... новонароджена наука і планувала випитувати у природи її таємниці. Починаючи з другої половини XVII ст. в ... абсолютного духу і Фройдів аналіз таємниць особистості. У “Маніфесті” 1924 р ...
  2. Філософія, її проблематика та функції

    Шпаргалка >> Философия
    ... а вивченням природи, проникнення у її таємниці, а отже, уникненням страху. Засновником скептицизму ... між добром і злом. Кирило Туринський обґрунтовує позицію християнського антропоцентризму ... і індивідуального буття. Таємниця людського існування полягає не ...
  3. Становлення та еволюція українського козацтва

    Реферат >> История
    ... рівня духовної культури є освіта та стан науки в суспільстві. На ... 12 академій (Паризької, Марсельської, Падуанської, Туринської та ін.). Автор наукової праці: «О прививках ... .). - К.: КНТ, 2007. - 433 с. Уривалкін О. М. Таємниці історії України (загадки, под ...
  4. Порівняльний аналіз туристичної привабливості країн південно-східної Европи

    Курсовая работа >> Физкультура и спорт
    ... лікувальні грязі (пелоїди), та континентальний, панонський та приальпійській центрально-гірський ... монастирі і церкви, в яких можна проникнути в таємниці стінописів і ікон. Віруючі люди ... компаній на зарубіжні туринські ринки шляхом злиття або поглинання ...
  5. Універсіади - олімпійські ігри студентів

    Реферат >> Астрономия
    ... Прімо Небіліо, президенту ФІСУ і туринській міській раді. У результаті втручання Неб ... ів, що добре розбираються в закулісних таємницях спортивного життя, "золотий дощ", що ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0016660690307617