Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Педагогика->Книга
Учитель: Телефон уже давно вошел в нашу жизнь и стал ее неотъемлемым элементом, однако в последнее время изме­нилось не только значение телефона в жиз...полностью>>
Педагогика->Методичка
На первом этапе изготовления ручки напильника нужно разметить центры торцов, затем просверлить один торец Ø3 мм на глубину 6 мм (Ø3X6) Для этого вам п...полностью>>
Педагогика->Лекция
Чтобы приступить к изготовлению изделия вначале изображают изделие в виде технического рисунка, эскиза или чертежа Подбирают качественную заготовку из...полностью>>
Педагогика->Дипломная работа
2 1 Аналіз наявності досвіду використання народних традицій та обрядів морального виховання у початковій школі 59 2 2 Шляхи підвищення ефективності ви...полностью>>

Главная > Дипломная работа >Педагогика

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Анотація

Мета даної роботи – довести результативність використання різних видів усного рахунку для підвищення пізнавального інтересу до уроків математики.

Об'єкт дослідження – спеціально організований педагогічний процес, в плані пошуку ефективних методів навчання (зокрема усних вправ).

Предмет дослідження – вплив різних видів усного рахунку на підвищення пізнавального інтересу до уроків математики у дітей 1 класу що займаються за традиційною програмою.

Гіпотеза дослідження полягає в наступному: підвищення пізнавального інтересу до уроків математики в учнів 1 класу, виучуються за традиційною програмою в початковій школі може бути досягнуто, якщо в навчання будуть включені всілякі види усних і письмових вправ, що систематично проводяться.

Завдання:

1) вивчити теорію даного питання в педагогічній для психологотипу і методичній літературі.

2) підготувати і провести різні види усних вправ для підвищення пізнавального інтересу до уроків математики.

3) зробити виводи, по використанню даних видів усних вправ.

Методи: аналіз педагогічної для психологотипу і методичної літератури; спостереження; анкетування; порівняльний аналіз.

Зміст

1.1 Формування навичок мовленнєвої діяльності 5

Введення

Потреба сучасного суспільства в гармонійному розвитку особи пред'являє нові вимоги до системи освіти. Сучасні умови характеризуються гуманізацією освітнього процесу, зверненням до особи дитяти, розвитку кращих його якостей. Реалізація цього завдання об'єктивно вимагає якісно нового підходу до навчання і виховання дітей. Навчання має бути таким, що розвиває, збагачувати дитяти знаннями і способами розумової діяльності, формувати здібності. Перед теоретиками і практиками поставлено завдання вдосконалення учення школярів як провідного виду їх діяльності, дидактичних засобів в цілях підвищення активності дітей в учбовому процесі. Особливо це поважно на початковому етапі навчання, де повинні зазнати зміни засобу, методи навчання і виховання дітей.

У зв'язку з цим особливого значення набувають ігрові форми навчання і виховання, особлива роль відводиться дидактичній грі. Її особлива значущість полягає в тому, що дидактична гра робить вплив на формування математичних вистав, сприяє формуванню такої якості розуму як його рухливість і гнучкість, здатного розвивати увагу, уяву, формує волю дітей. У грі відбувається розвиток найважливіших психічних новоутворень дитяти: засвоєння мотивів суспільної значимої діяльності, становлення елементів довільної поведінки.

Дидактична гра сприяє розвитку таких якостей особи, як індивідуальність, комунікативність, емоційність.

Основні положення теорії ігрової діяльності були сформульовані і розроблені класиками російській і радянській педагогіці Д.Д. Ушинським, Н.Д. Крупськой, А.С. Макаренко, А.С. Виготським, А.Н. Леонтьевим і іншими. Велике значення надають грі сучасні дидакти і психологи. Дитячі ігри розглядаються ними як абсолютно необхідне явище в житті дитяти. Гра – прояв його природної потреби в діяльності, в якій він пізнає довколишню дійсність, розмиваючи одночасно властиві йому здібності. Для дитяти гра є вільною і мимовільною творчою діяльністю, повною реальних і життєво важливих переживань.

Гра не вичерпує своїх можливостей в розвитку дитяти періодом дошкільного дитинства, її доцільно використовувати на початковому етапі навчання для формування математичних вистав дітей і підготовки їх мислення до подальшого і систематичному навчанню. Проблема використання гри в навчанні існувала впродовж всього розвитку школи. Протягом багатьох років в нашій країні складався авторитарний метод навчання і виховання, коли учення розглядалося як природний примус, направлений на механічне запам'ятовування.

У 50-і роки дидактичні ігри стали використовуватися як форми роботи в дошкільних установах. І лише в 70-і роки починається накопичуватися досвід по використанню ігор в шкільній практиці.

Але на жаль, в теоретичній педагогіці і практиці початкової школи в області використання гри на уроках математики багато невирішених проблем і труднощів. Деякі педагоги універсалізують значення гри. Але гра не панацея від всіх бід: дитя розвивається і дидактичні ігри не є постійними для дітей різного віку, при їх відборі вчитель враховує, як дитя засвоює нові знання. Інші вчителі в своїй педагогічній діяльності не використовують повною мірою дидактичні ігри.

Об'єкт дослідження – процес навчання математиці молодших школярів.

Предмет дослідження – розвиток усного и письмового мовлення на уроках математики.

Мета – вивчення і виявлення найбільш ефективних умов вживання дидактичних ігор в цілях формування математичних вистав у молодших школярів.

1. Теоретико-методологічні засоби щодо формування у молодших школярів математичних вистав в процесі дидактичної гри

1.1 Формування навичок мовленнєвої діяльності

Сучасний урок суттєво відрізняється від своїх попередників. У його основі лежить такий підхід до навчання, який зорієнтований на розвиток особистості кожного учня. І якщо раніше вчитель просто давав нові знання учням, то тепер він зобов'язаний так організувати навчальний процес, щоб учень сам дійшов потрібного висновку.

Сукупність цих факторів призвела до такої невеличкої «революції» в українській школі, коли, з одного боку, учителі вже не можуть викладати по-старому, а учні, у силу вищезгаданих причин, не у змозі вчитись по-новому. Але найскладніше в цій ситуації, з моєї точки зору, було кожному з нас, учителів, сформувати в собі нове, позитивне мислення, а процес навчання з обов'язку перетворити на захоплення, радість навчання та спілкування. І тому вважаю, що виконання теперішньої навчальної програми неможливо уявити на тлі такого ставлення до навчальних предметів, яке було раніше (головні та другорядні предмети, кожний предмет сам по собі). Я дійшла висновку, що сучасний урок повинен базуватись на інтеграції й міжпредметних зв'язках. Тому вирішила глибше вивчити та дослідити, як викладання того чи іншого предмета впливає в загальному на розумовий розвиток кожного учня.

Як уже зазначено, діти приходять до першого класу досить різні, особливо за своїми комунікативними вміннями, тому основним завданням є «вирівнювання» учнів. Цій меті підпорядкована комунікативна лінія змісту навчальної програми математики для 1–2-го класу, що передбачає формування в молодших школярів чотирьох основних видів мовленнєвої діяльності – аудіювання, говоріння, читання, письма. А основним завданням таких занять є:

  • активне та цілеспрямоване збагачення й удосконалення мовлення учнів;

  • безпосередня підготовка до складання учнями власних текстів;

  • грамотність усного й писемного мовлення;

  • розвиток логічного мислення;

  • розширення кругозору дітей.

Але в усіх випадках головним є навчання школярів зв'язного мовлення: усного чи писемного, що неможливо без тісних міжпредметних зв'язків, які дають можливість створення цілісної картини. Отже, основним завданням є навчити учнів користуватись мовою як засобом спілкування, пізнання, впливу. Усе це тісно пов'язано з аудіюванням – слуханням і розумінням усних висловлювань. Переконалась, що діти в першому класі майже не вміють слухати, тобто в більшості дітей недостатньо розвинена увага: їм важко сприйняти й усвідомити почуте з першого разу, тому є необхідність повторювати важливу інформацію кілька разів. Упевнилась, що аудіюванню, як і іншим видам мовленнєвої діяльності, треба навчати спеціально, за окремою методикою. Навчаючи молодших школярів умінь аудіювати, планую та проводжу роботу за такими напрямами.

I. Аудіювання під час пояснення нового матеріалу.

1) робота із сигнальними картками за тестовими завданнями (схема «так-ні»);

2) формулювання комунікативного завдання, наприклад:

  • виберіть малюнок, який найкраще відповідає змісту прослуханого;

  • підрахуйте дійових осіб тощо.

Вибір завдань залежить від характеру матеріалу, етапу навчання, теми та мети уроку.

II. Аудіювання як елемент діалогічного мовлення. Робота за цим напрямом відбувається, коли формуються вміння говорити та виникає обумовлена необхідність: без аудіювання не буває спілкування. Адже ще хтось із древніх мудреців сказав, що бути хорошим співрозмовником означає вміти слухати. Цю роботу необхідно вести паралельно на всіх уроках, таким чином шліфуючи вміння спілкуватись і саму культуру спілкування кожного учня.

ІІІ. Аудіювання як спеціальний різновид вправ. Відіграє важливу роль у вигляді підготовчих вправ. Оскільки одним із найважливіших завдань у першому класі є навчити дітей слухати пояснення вчителя, зосереджувати свою увагу в певні моменти уроку на мовленні учасників навчального процесу, то для розвитку аудіативних умінь і навичок молодших школярів я використовую на уроках письма такі завдання:

1. З ряду зачитаних цифр виділити зайве (цифри зачитую один раз).

  • два, три, п’ять, дев’ять, чотири.

Одночасно пропоную учням аргументувати свій вибір.

3. Віднайти зображення того предмета, який я описала (пояснити свій вибір).

4. Особливе захоплення в учнів викликає гра «Упіймай звук». Використовую її на уроках письма у вигляді фізхвилинки. При вивченні написання нової букви зачитую вірш, де найчастіше зустрічаються слова з цією цифрою, а учні плескають у долоні тоді, коли я вимовляю слово, в якому є звук, що позначається цифрою, яку вчимо (ніби ловлять звук, який вимовляється).

Проводячи аудіювання, постійно опиняюсь перед фактом неоднакових можливостей учнів. У такому випадку застосовую диференційований підхід. Поділяю клас на дві групи за рівнем встигання та пропоную кожній посильне завдання. Для слабшої групи повторюю текст вправи 2–3 рази. Тим самим допомагаю учням розвивати та вдосконалювати навички усного висловлювання. Переконана, що неможливо досягнути бажаного результату, проводячи аудіювання тільки на уроках математики. Аудіативні вміння та навички, здобуті на цих уроках, повинні бути взаємопов'язані та взаємодоповнюватись.

Переконалась, що найуспішніше навчаються ті школярі, які з першого класу навчені відповідати повними реченнями, розгорнуто. Тому з перших днів навчання важливо подбати про створення емоційно сприятливої атмосфери спілкування, що налаштовує учнів на розмірковування, аналіз, пошук, допомагає їх «розговорити». Діючи таким чином, можна навчити учнів висловлювати свої думки та міркування вголос, доводити свою правоту, у них зникає страх перед спілкуванням. Маленькі школярі вчаться запитувати, відповідати, розповідати, доводити та міркувати, реагувати на нове, невідоме, виділяти запитання з мовлення вчителя.

Для розвитку діалогічного мовлення використовую сюжетно-рольові ігри, проводжу запитально-відповідну роботу за малюнками у прописі в режимі: учитель-учень, учень-учень, а на уроках читання ця робота продовжується у вигляді діалогу-обговорення прочитаного тексту.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Педагогічна майстерність. Підручник

    Книга >> Педагогика
    ... результативності ... сть (формування мотивації, розвиток пізнавальних інтерес ... два види функції ... до мети її використання. ... за рахунок самомасажу ... апазон різних засоб ... контексті підвищення загальної ... усні вирази. Мовлення вчителя — це мовлення, пристосоване для ...
  2. Методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших

    Дипломная работа >> Педагогика
    ... використання різних вид ... знавальне середовище, спрямоване на збудження дитячого пізнавального інтересу до творів мистецтва та до ... сть студентів із середнім рівнем готовності). Результативність ... для ефективного розвитку емоційно-чуттєвої сфери учнів та підвищення ...
  3. Методика організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів при викладанні дисципліни Деталі машин (на прикладі Української інженерно-педагогічної академії)

    Дипломная работа >> Педагогика
    ... або здачею усного колоквіуму. Необхідно для розв’язання ... порівнювати, виділяти головне, узагальнювати) самостійності та пізнавального інтересу до дисципліни ... сть навчання студентів без участі викладача, його уподобань та стереотипів; за рахунок використання ...
  4. Нетрадиційні уроки як засіб виховання молодших школярів до української мови

    Дипломная работа >> Педагогика
    ... вид інтересу – інтерес до пізнання, або, як його зараз прийнято називати, пізнавальний інтерес. Його область – пізнавальна діяльність ... пізнавальних інтересів школярів сприяє використання нестандартних уроків, які дають матеріал для роздумів, можливість ...
  5. Методика роботи над словом в початкових класах лексичний аспект

    Дипломная работа >> Педагогика
    ... усному і писемному мовленні.(додаток А) Вивчення лексики в освітньо-пізнавальному ... для ... рахунок ... двищення інтересу до навчання, розвиток творчої уяви та фантазії, мислення, уяви, спостережливості. До визначення результативност ... сть використання різних вид ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0070610046386719