Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Психология->Курсовая работа
В настоящее время в России наблюдается тенденция улучшения качества сопровождения беременности, родов, послеродового периода, как со стороны физиологи...полностью>>
Психология->Контрольная работа
Значительная часть детей с отклонениями в развитии, не­смотря на усилия, принимаемые обществом с целью их обучения и воспитания, став взрослыми, оказы...полностью>>
Психология->Реферат
Память - важнейшая характеристика психической жизни. Поэтому, проблема памяти привлекает внимание психологов. Существует достаточно большое количество...полностью>>
Психология->Реферат
В настоящее время в связи с изменением социально-экономической ситуации в стране особенно важным стал вопрос о профессиональном самоопределении старше...полностью>>

Главная > Контрольная работа >Психология

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Вступ

Актуальність теми роботи. У сучасній Україні бездоглядні діти стали значною соціальною проблемою. Протягом останніх десяти років, коли країна зіткнулась із стрімкою економічною кризою та зміною цінностей, кількість бездоглядних та занедбаних дітей та молоді значно збільшилось. Одна із головних причин дитячої бездоглядності є міграції українських громадян у західноєвропейські країни у пошуках працевлаштування. У таких випадках, коли один або обоє батьків виїхали закордон, діти залишаються під опікою інших родичів, сусідів або опікунів, а в короткий час опиняються на вулиці. Батьки, які мали б мати вплив на дітей, відсутні, а їхні діти не є досить свідомі, щоб належно вчитися та працювати. Діти не відчувають контролю, пропускають навчання у школі, стають постійними клієнтами комп’ютерних клубів, нічних клубів, починають палити та вживати наркотичні засоби, алкоголь, підпадають під вплив вуличних банд, торговців наркотиками. Тому проблематика теми роботи створює актуальність теми дослідження.

Мета дослідження: аналіз становища дітей трудових мігрантів в Україні з подальшою розробкою методичного забезпечення роботи шкільних соціальних педагогів та практичних психологів для роботи із цією категорією дітей.

Головні завдання дослідження:

– вивчення загальної ситуації щодо становища дітей трудових мігрантів в Україні;

– дослідження змін, які відбуваються у поведінці, звичках, характері дітей після від'їзду батьків за кордон на заробітки;

– визначення готовності й можливостей соціальних педагогів та практичних психологів для роботи з цією категорією дітей.

1. Поняття «психологічного сирітства» дітей трудових мігрантів

Поняття «психологічне сирітство» з'явилося порівняно недавно. Але застосування цього терміну до українських дітей ніколи не було настільки широким, як нині. Найчастіше під це визначення потрапляють діти з неблагополучних і неповних сімей. Але тепер до психологічних сиріт почали зараховувати і дітей трудових мігрантів. Незалежно від того, в якому віці дитину покидають батьки, це, безумовно, позначається на її сприйнятті світу і психологічному здоров'ї. А таких дітей у нашій країні тисячі.

Батьки, яким держава пропонує досить безрозсудний і нелогічний вибір між дітьми та матеріальним благополуччям, дуже часто обирають друге. Адже жити на зарплату робітника або вчителя складно, якщо не сказати більше.

Багато дітей, які брали участь у опитуванні, сприймали від'їзд батьків як зраду. Серед відповідей дітей вимушених мігрантів, які залишилися на батьківщині, на запитання: «Як ви поставилися до від'їзду батьків?», однією з найчастіших було небажання розмовляти з мамою і татом, які їх покинули.

Адже дитині дуже складно збагнути, що насправді в більшості випадків батьки переслідують мету – забезпечити їй гідне майбутнє. 86% трудових мігрантів покидають країну з метою заробити гроші, щоб дати можливість дитині отримати вищу освіту. І менш ніж 9% батьків їдуть за кордон тому, що просто не хочуть жити в Україні. Напрошується висновок: українці все ж таки хочуть жити в країні, яка, втім, не може забезпечити матеріальне благополуччя для них та їхніх дітей.

Що таке «добре» і що таке «погано»?. Це запитання рано чи пізно виникає у кожної дитини. І її подальша доля залежить від того, яка буде отримана на нього відповідь. Досить часто від'їзд батьків припадає саме на перехідний вік дитини. Зараз більшість таких дітей залишаються під опікою родичів. Найчастіше це бабусі та дідусі. У цьому віці у дітей виникає дуже багато актуальних запитань, з якими вони не завжди підуть до старшого покоління. Тому єдиним джерелом інформації для них стає вулиця.

Але усім зрозуміло, що друзі не завжди можуть повести дитину правильним шляхом. Саме чинник недостатньої уваги батьків часто стає головною причиною проблем дітей. Адже якщо дитина розуміє, що її доля небайдужа дорослим, якщо вона відчуває, що вона комусь потрібна, для неї значно зменшується ризик потрапити у неблагополучну компанію, і, як наслідок, стати жертвою непорядних людей, що її оточують.

Ще одна обставина, яка змушує замислитися про долю дітей трудових мігрантів – політика держави у цьому відношенні. Точніше, якщо розібратися, то ніякої політики у цій області й немає. Тобто, фактично, ніхто не несе юридичну відповідальність за дитину у випадку, якщо обоє батьків виїхали з країни. Єдині, хто займається питанням виховання дітей трудових мігрантів – це родичі, у яких вони змушені жити. Крім того, питанням соціального захисту цієї категорії займаються громадські організації.

Дивно, але держава на програми соціального захисту дітей трудових мігрантів грошей не виділяє. Певно, для створення сприятливих умов розвитку дітей, які залишилися без батьківської уваги, важливо залучати до співпраці класних керівників та психологів. Але звалювати все на школу теж не варто. Для вирішення проблеми необхідна тісна взаємодія міських властей з соціальними службами. Необхідно піднімати це питання на державному рівні, а не тільки давати «цінні вказівки». Виходячи з того, що кількість дітей трудових мігрантів вже давно перевалила за десятки тисяч (звичайно, офіційну статистику ніхто не веде) потрібно створити для них державну програму соціального захисту і допомоги.

2. Девіантність поведінки дітей трудових мігрантів

Дослідження девіантної поведінки у світовій психологічній літературі представлені достатньо широко, а в сучасній вітчизняній психології і педагогіці є визначальним, тому що саме девіантна поведінка перешкоджає соціалізації особистості, її становленню й формуванню, розвитку її громадянської самосвідомості.

Як уже було зазначено вище, батьки виїхавші за кордон через погіршення соціальної ситуації в останні роки призводить до збільшення кількості дітей, що живуть у винятково складних соціальних умовах. Із загальної кількості населення в Україні 14 млн. дітей і молоді віком до 18 років. Серед них: діти-сироти і діти, які залишилися без піклування батьків або з неповних сімей – понад 400 тисяч.

Серйозний дефіцит позитивного впливу на молоде покоління призводить до того, що у дітей і підлітків домінуючими почуттями стали тривога, агресія, соціальна пасивність, страх. Непокоїть і той факт, що у науковий обіг уведено навіть поняття «діти групи ризику», що, звичайно, не прикрашає соціальне становище у державі.

Досить часто про негативні прояви поведінки дітей мігрантів говорять як про спеціальний засіб, психологічний захист, що розглядається в медичній психології, маючи на увазі тільки аномалії психічного розвитку.

Підлітковий вік дітей мігрантів як кризова стадія розвитку особистості, на думку видатних психологів, передбачає, що певний підліток важкий як для себе, так і для інших.

Розлади процесу становлення особистості дітей мігрантів можуть супроводжуватися різними проявами антисоціальної спрямованості, такими, як: заподіяння шкоди приналежній іншим власності, експансивність, жорстокість у ставленні до тварин. З віком ознаки агресивності змінюються, хоча стійкість їх зберігається.

У підлітків з’являються специфічні поведінкові реакції, що складають специфічний підлітковий комплекс: 1) реакція емансипації (крайній ступінь – бродяжництво); 2) реакція групування з однолітками (формування власної субкультури); 3) реакція захоплення (хобі).

Девіації в підлітковому та юнацькому віці виникають також і як відповідь на неспроможність особистості реалізувати свої особистісні тенденції до самоактуалізації. Тому профілактика та подолання девіацій можливі шляхом навчання людини способів самореалізації, які б стали джерелом особистісного зростання та позитивності Я-концепції, що в цілому сприятиме психологічному благополуччю підлітка або молодої людини.

Соціалізація полягає у засвоєнні індивідом соціального досвіду у вигляді норм, видів діяльності, форм спілкування та переведення цього досвіду у внутрішні, власні регулятори активності. До цих регуляторів належать мотиви, звички, настанови, стереотипи тощо. Метою соціалізації є забезпечення включення особистості у соціальне середовище, створення умов для максимальної реалізації її психологічного потенціалу, спонукання до саморозвитку. У процесі соціалізації неповнолітній різною мірою, але неминучо проходить через життєві кризи, накопичення протиріч, можливо, через затримки й навіть зриви, болісні, спотворені форми самоствердження та визнання оточуючими. Не обов’язковим, але реально ймовірним наслідком цього є виникнення несприятливих психологічних новоутворень, що оформлюються у риси, властивості особистості. Це жорстокість, цинізм, брутальність, нігілізм, зухвалість.

У соціально-психологічному плані визначальним чинником, який підштовхує неповнолітнього до несприятливої лінії загального формування особистості, є відсутність чи втрата психосоціальної ідентичності. На думку Е. Еріксона, потреба у психосоціальній ідентичності, що є соціогенною за своєю природою, закладається у людини на рівні базових потреб – самозбереження, репродукції тощо. Вона полягає у прийнятті власного образу як такого, що належить до певної соціальної групи, спільноти й виконує відповідну соціальну роль. Ідентичність відсутня (не досягається), коли намагання особистості включитися у привабливу, референтну для неї соціальну групу не знаходять підтримки й визнання.

Таким чином, дефекти соціалізації на стадії підліткового віку призводять до несприятливого (аномального) формування особистості. Це проявляється, зокрема, у виникненні негативних психологічних новоутворень, відсутності чи втраті психосоціальної ідентичності, деформованих потребах. Кінцевим результатом є схильність до девіантної поведінки, пошук відповідних ситуацій і навіть створення умов, сприятливих для її прояву.

Формами соціально-психологічної допомоги в роботі з девіантними підлітками є профілактика й корекція когнітивних розладів у формі вправ, що засновані на сполученні когнітивних і сугестивних компонентів, корекція емоційно-особистісних порушень тощо. Комплексні корекційні програми сприяють підвищенню рівня психічного розвитку підлітків, особливо у сфері індивідуальних якостей, однак мають один суттєвий недолік – вони застосовуються лише на тій стадії, коли дитина вже не приховує антисоціальної спрямованості своєї поведінки – паління, вживання алкогольних напоїв, суїцидальні спроби, дрібні крадіжки тощо.

Психолого-педагогічні засоби профілактики й корекції девіантної поведінки дають особливий ефект, якщо застосовуються у формі сполученого сугестивного та когнітивного впливу. Такий уплив може застосовуватися як у вигляді прямого навіювання, так і вправ, а також традиційних засобів виховання, адекватних віку підлітків з корекційними вправами, що відповідають індивідуально-типовим особливостям цієї вікової групи. Девіантність проявляється у різних формах соціальної агресії, тривожності, дезадаптації, ворожості.

Розвиток особистості – це багатоскладовий і полідетермінований процес. Однією зі складових цього процесу є розвиток самосвідомості – уявлення про себе, про своє «Я» у його різноманітних проявах.

Допомога дитині з психологів, педагогів, соціальних працівників у розкритті особистісних можливостей, усвідомленні всіх проявів особистісного «Я», зняття настанов, що обмежують розвиток, дозволить дитині знайти своє місце в житті, зробити спілкування гуманнішим, навчити її жити в мирі й злагоді з собою та іншими, сформувати в дитини інтерес і прагнення вивчати всі грані власної особистості. Робити це треба не тільки закликами до цього (розповідь, бесіда, лекція), але й засобами практичної психології.

Теоретична значущість дослідження полягає в обґрунтуванні критеріїв розробки розвиваючих вправ і корекційних методик для активізації інтелектуальної діяльності у підлітковому віці з використанням індивідуальної, групової корекційної роботи й сугестопедичних засобів.

Практична цінність полягає в комплексному підході до дослідження, розвитку й корекції особистісних рис підлітка, що сприяють формуванню девіантної поведінки у підлітковому віці.

Передбачається, що принцип індивідуального підходу в роботі з дітьми й підлітками, що характеризуються різними формами девіантної поведінки, може бути реалізований, якщо враховувати особливості психодинамічних властивостей індивіда, що багато в чому генетично визначають формування його темпераменту й характеру. Достатньо ефективними, на наш погляд, можуть бути й засоби сугестивного впливу, що використовують елементи класичної педагогіки. Підлітковий вік характеризується високим сприйняттям навіювання. Цей факт робить підлітковий вік більш сприятливим для проведення сугестивного впливу або окремих сугестивних елементів.

У цілому, негативний сценарій вирішення вікових психосоціальних криз призводить у підлітковому віці до зниженої самоповаги, характерної для підлітків з девіантною поведінкою. При цьому защемлена потреба в самоповазі призводить підлітка до пошуку виходу за механізмом гіперкомпенсації, виявляючись у вигляді девіантних форм поведінки.

Девіантна поведінка у дітей мігрантів не є стійким утворенням. На нашу думку, при визначенні девіантності слід застосовувати термін «девіантний» стосовно конкретного вчинку, а не особистості підлітка в цілому.

Таким чином, замість того щоб створювати незручність дітям, заганяючи їх у нездійсненні стандарти поведінки, дорослі повинні показати можливість творчо вирішувати проблеми спільними зусиллями. Існує чотири чудових способи переключення негативних почуттів, що часом захльостують дітей, на соціально прийнятні дії.

– дати виговоритись і перетворити невдоволення, що жевріє в душі, на слова.

– чітко позначити словами свої негативні почуття. Після цього вони зазвичай зникають.

– змоделювати вихід із ситуації.

Допомогти підлітку уникнути небезпечної поведінки можна двома шляхами: задовольняти ті інтереси, що прийнятні і допомагати йому пояснювати та називати свої негативні почуття. Підлітки повинні чітко розуміти, що є три моменти, що обмежують їхні дії. Вони зобов'язані стримати себе, якщо:

– цього вимагає безпека й існує реальна загроза здоров'ю;

– це загрожує їм або чужій власності;

– цього вимагають закон і порядок прийнятності.

Висновки

У роботі досліджено основи психолого-педагогічних міркувань аспектів виховання та навчального процесу дітей трудових мігрантів.

Визначено, що проблеми, які мають діти трудових мігрантів, здебільшого носять психологічний характер. Зокрема, це сум за батьками, неможливість звернутися до них за порадою, пригнічений стан, нестача батьківської ласки. Проблема дозвілля також виділялася як суттєва.

Рівень довіри учнів та соціального оточення дітей до школи і соціальних служб є низьким. Діти звертаються за допомогою до своїх класних керівників тільки з питаннями, які стосуються навчання.

Працівники освіти на сьогодні не готові працювати з дітьми трудових мігрантів та надавати їм адекватну допомогу. Серед перепон ефективній роботі із цією категорією дітей респонденти виділяли брак методичного забезпечення, відсутність досвіду роботи із дітьми трудових мігрантів, відсутність знань щодо особливостей таких дітей та форм роботи із ними, нормативно-правової бази з цих питань, брак фінансового забезпечення такої роботи.

Список використаної літератури

1. Алхазова А.А. Особенности интеллектуального развития подростков, включенных в разные педагогические системы: автореф. дис…. канд. психол. наук / Алхазова А.А.; [МГУ им. М.В. Ломоносова]. – М., 2004. – 24 c.

2. Андерсон Дж.Р. Когнитивная психология: [пер. с англ.] / Дж.Р. Андерсон. – 5-е изд. – СПб. и др.: Питер, 2002. – 492 с.

3. Будрина Е.Г. Динамика интеллектуального развития в подростковом возрасте в условиях разных моделей обучения: автореф. дис…. канд. психол. наук / Будрина Е.Г.; [Ин-т психологии РАН]. – М., 2005. – 30 c.

4. Зернова Т.И. Влияние различных форм ранней профессионализации на личностное и интеллектуальное развитие подростков: автореф. дис…. канд. психол. наук / Зернова Т.И.; [Куб. гос. ун-т физ. культуры, спорта и туризма]. – Краснодар, 2004. – 23 с.

5. Гейвин Х. Когнитивная психология: [пер. с англ.] / Х. Гейвин. – СПб. и др.: Питер: Питер принт, 2003. – 268 с. – (Концентрированная психология). – Библиогр.: с. 239 – 257.

6. Гончаров В.С. Основы проектирования когнитивного развития школьников: монография / В.С. Гончаров; Курган. гос. ун-т. – Курган, 2005. – 211 с. – Библиогр.: с. 182–19 (284 назв.). Шифр РНБ: 2005–3/34857.

7. Зайончовська Ж. Міграційна ситуація в сучасній Україні // Людина і праця. – 2005. – №6. – С. 31–37.

9. Кунигель Т.В. Тренинг «Активизация внутренних ресурсов подростка» / Т.В. Кунигель. – СПб.: Речь, 2006. – 100 с.

10. Айвс Р.Д. Обучение молодежи жизненным навыкам и приобретение опыта их исследования: [перевод] – Екатеринбург: Банк культ. информ., 2001. – 85 с.


Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Фактори, що впливають на розвиток підліткової злочинності

    Дипломная работа >> Социология
    ... поведінку: революціонери, терористи, патріоти, політичні емігранти ... в сім’ї, або в трудову обстановку. Але сотні тисяч безпритульних дітей та підлітк ... Зробимо висновки: девіантність і делінквентність – дві форми відхилення від нормальної поведінки. Перша форма ...
  2. Представлення підлітків про структуру міжособових конфліктів

    Дипломная работа >> Психология
    ... сть нормам групи, в підлітковому віці існує небезпека виникнення різних форм девіантної і протиправної поведінки ... сть, що виявляється в збільшенні числа бомжів, мігрантів, біженців, дітей ... Н.В. Я и другие: Общение в трудовом коллективе. - Л.: Лениздат, 1990. ...
  3. Соцiально-психологiчна робота в органах внутрiшнiх справ

    Дипломная работа >> Социология
    ... своєчасне виявлення ознак девіантної поведінки, вивчення актуальної ситуац ... є дієвість соціальної роботи, підвищує ефективність трудової (навчально ... Особливістю поведінки в даній ситуації є те, що людина ... р. УжНУ знову отримав грант ТЕМПУС на створення мережі ...
  4. Соціологічний аналіз молодіжної наркоманії в Україні

    Курсовая работа >> Социология
    ... із девіантної поведінки; аналіз конкретних форм девіантної поведінки (злочинність, ... експлуатації дітей (1996) говорив: "Дітей купують і ... сля відбуття покарання у виправно-трудових установах). У результаті в ... Збільшилася кількість мігрантів зі східної, ...
  5. Соціологія

    Контрольная работа >> Социология
    ... поведінки від встановлених норм. Такі відхилення називаються девіацією. Частіше всього девіантну повед ... альне питання про те, хто кого форму ... цього середнього рівня зайнятість трудових ресурсів в Автономній ... польських емігрантів (листування селян-емігрантів з ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0019190311431885