Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Политология->Реферат
Трансформация современного российского общества находит отражение как в политико-экономических изменениях, так и в динамике социальной стратификации. ...полностью>>
Политология->Реферат
В настоящее время политический и академический дис­курсы в России в целом изобилуют терми­нами типа «демократия», «свобода», «гражданское обще­ство». ...полностью>>
Политология->Реферат
В кінці 1990-х рр. в Україні активно проходив процес оновлення і організаційного оформлення дитячих та моло­діжних організацій. Відновлення молодіжног...полностью>>
Политология->Реферат
Серед проміжних політичних режимів звернемо увагу на охлократичний, що характеризується некомпетентністю політичної влади, що намагається простими мет...полностью>>

Главная > Реферат >Политология

Сохрани ссылку в одной из сетей:

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

КАФЕДРА ЦІВІЛЬНОГО І СІМЕЙНОГО ПРАВА

КУРСОВА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ:

цивільне та сімейне право

України

ТЕМА: Фізичні особи як суб’єкти
цивільного права

Виконав: IGFM

Харків

2003 р.

План.

  1. Вступ.

  2. Поняття фізичної особи.

  3. Правоздатність фізичних осіб.

  4. Дієздатність фізичних осіб.

  5. Питання участі фізичних осіб у цивільних правовідносинах.

  6. Міжнародна правосуб’єктність фізичних осіб

  7. Висновок.

Вступ

Характер взаємовідносин держави з особою являється важливим показником стану суспільства в цілому, цілей і перспектив його розвитку. Неможливо зрозуміти сучасне суспільство і сучасну людину без вивчення різноманітних відносин людей з державою.

Питання прав і свобод людини і громадяни­на на сьогодні є найважливішою проблемою внутріш­ньої та зовнішньої політики усіх держав світової спів­дружності. Саме стан справ у сфері забезпечення прав і свобод особи, їх практичної реалізації є тим критерієм, за яким оцінюється рівень демократичного розвитку будь-якої держави і суспільства в цілому.

На українських теренах питання прав людини та їх захисту порушувалися ще в конституції Пилипа Орли­ка 1710 р. Там зазначалося: "Подібно до того, як Ясновельможному Гетьману з обов'язку його уряду нале­жить керувати й наглядати за порядком щодо всього Війська Запорозького, так само він повинен пильно дбати про те, щоб на рядовий і простий народ не покла­дали надмірних тягарів, утисків і надмірних вимог, бо підштовхнуті ними (люди), залишивши свої домівки, відходять, як правило, до чужих країв шукати життя кращого, спокійного і легшого.

Остаточне ж становлення прав людини і громадя­нина як абсолютної соціальної цінності пов'язане з поваленням феодалізму й проголошенням за доби бур­жуазних революцій свободи людини. У Декларації не­залежності СІЛА 1776 р. проголошено: "Ми вважаємо за очевидне такі істини: усі люди створені рівними і всі вони обдаровані своїм Творцем деякими невідчужуваними правами, до числа яких належать: життя, свобода і прагнення до щастя. Для забезпечення цих прав засновані серед людей уряди, що запозичують свою справедливу владу за згодою тих, ким вони керують. У Декларації прав людини і громадянина, прийнятій у Франції 1789 р., визначено:

  1. Люди народжуються і зостаються вільними та рівними в правах.

2. Мету кож­ного державного союзу становить забезпечення при­родних і невідчужуваних прав людини. Такими є свобода, власність, безпека і опір пригнобленню.

Свобода людини — є вихідне поняття проблеми прав людини і громадянина. Розрізняють права люди­ни природні, тобто пов'язані з самим її існуванням і роз­витком, і набуті, які в основному характеризують соціально-політичний статус людини і громадянина (інститут громадянства, право на участь у вирішенні державних справ тощо). Зрозуміло, що за відсутності у людини свободи вона не може володіти і реально користатися своїми правами. Саме свобода створює умови для реального набуття прав та їх реалізації. З іншого боку, права людини закріплюють і конкрети­зують можливість діяти у межах, встановлених її право­вим статусом.

Свободу людини визначають певні ознаки. Слід за­значити, що люди є вільними від народження, ніхто не має права порушувати їхні природні права. До того ж, у демократичному суспільстві саме держава є головним гарантом свободи людини. За своїм обсягом поняття свободи людини повно відображає принцип, закладений у ст. 19 Конституції України, за яким людина має право робити все, за винятком того, що прямо заборо­нено чинним законодавством. Свободу людини харак­теризує також принцип рівних правових можливостей, правового сприяння і правової охорони, який закріп­люють демократичні конституції, у тому числі й Кон­ституція України. Водночас свобода людини як об'єк­тивна реальність виходить за межі, врегульовані пра­вом, маючи витоки у системі інших соціальних норм, які панують у демократичному суспільстві. Слід пам'я­тати, що поняття свободи може мати неоднакове тлу­мачення, оскільки, з одного боку, свобода характери­зує загальний стан людини, її соціальний статус, а з іншого - конкретизується у можливості вчиняти конк­ретні дії в межах, наданих людині мораллю та правом. Можливості такого роду, що надаються нормами чинного права, визначаються як суб'єктивні права людини.

Теорія права і правова практика розрізняють понят­тя "права людини" і "права громадянина". У першому випадку мова йде про права, пов'язані з самою людсь­кою істотою, її існуванням і розвитком. Людина як суб'єкт прав і свобод тут виступає переважно як фізич­на особа. За Конституцією України до цього виду прав належать: право на життя (ст. 27), право на повагу до гідності людини (ст. 28), право на свободу та особисту недоторканність(ст. 29), право на невтручання в особис­те та сімейне життя (ст. 32) тощо.

Що ж до прав громадянина, то вони зумовлені сфе­рою відносин людини із суспільством, державою, їх інституціями. Основу цього виду прав становить належність людини до держави, громадянином якої вона є.

Права людини порівняно з правами громадянина пріоритетні. Адже права людини поширюються на всіх людей, які проживають у тій або іншій державі, а права громадянина — лише на тих осіб, які є громадянами певної країни. Прикладом прав громадянина, закріплених Конституцією України, є право на свободу об'єд­нання у політичні партії та громадські організації (ст. 36), право брати участь в управлінні державними справами (ст. 38), право на проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій (ст. 39), право на соціальний захист (ст. 46) тощо.

Говорячи про права людини і громадянина, слід враховувати, що таке їх розмежування не має абсолют­ного значення, оскільки за згодою між державами деякі громадянські права можуть бути поширені на громадян іншої держави — суб'єктів укладених між державами договорів.

На нашу думку, необхідно звернути увагу на слова Основного Закону про те, що кожен має право захищати свої права не забороненим законом способом. А чи мо­жна передбачити в законі всі негативні наслідки самоза­хисту цивільних прав і заборонити їх? Відомі випадки, коли власники земельних ділянок створювали самосуд над особами, які посягали на їх власність. Але, крім за­кону, є ще моральні норми, яких теж потрібно дотриму­ватись при самозахисті цивільних прав.

Зловживання правом - це особливе цивільне право­порушення. Специфіка його в тому, що дії порушника випливають з належних йому прав, але при цьому пору­шують права й охоронювані законом інтереси інших осіб. Відомі випадки, коли особа використовує свої пра­ва виключно з метою заподіяти шкоду іншій особі (такі дії порушника називаються шиканою). Шикана може бу­ти як матеріального, так і процесуального характеру.

Поняття фізичної особи

Правовий статус громадян (фізичних осіб) як суб'єктів ци­вільного права. Цивільне право має за мету упорядкувати поведінку людей у різних життєвих ситуаціях та відно­синах, забезпечити їм можливість автономно вирішувати приватні суспільно значимі питання.

Досягти цієї мети можна лише у випадку, коли лю­дина з її інтересами буде в центрі уваги законодавця, коли всі галузі права будуть спрямовані на захист грома­дянина як особи, як суб'єкта права.

Варто усвідомити, що суб'єктом права громадянин є не тільки тому, що дозвіл на це йому надала держава в спеціальних законодавчих приписах, а й внаслідок виро­блених суспільством традицій, звичаїв.

Правовий статус громадянина як суб'єкта цивільного права характеризується не лише свободою і незалежніс­тю, а ще й тим, що його свобода і незалежність є обме­женими. Адже якщо особа претендує на те, щоб до неї ставилися як до громадянина, поважали її честь і гід­ність, то й сама вона мусить таким же чином ставитися до інших. Аморальні вчинки особи при укладанні угод або виникненні інших юридичних фактів, порушення добрих звичаїв, що склалися в суспільстві, повинні зу­мовлювати недійсність таких угод (навіть у тому випад­ку, якщо в законі не передбачено подібної підстави при­пинення правовідносин) або призводити до інших нега­тивних для порушника наслідків.

На правовий статус особи впливають як природні, так і суспільні, в тому числі й правові фактори.

До правових факторів відносяться цивільна правозда­тність і цивільна дієздатність.

Серед суб'єктів конституційного права слід виділити фізичних осіб. Особливий характер має конституційна правосуб'єктність депутатів пред­ставницьких органів, насамперед депутатів загальнонаціональних пред­ставницьких органів — парламентів та установчих зборів (конституційних асамблей). Конституційна правосуб'єктність депутатів пов'язана з компе­тенцією відповідного органу. Депутати не є посадовими особами. Вони ре­презентують представницький орган і водночас є його органічною части­ною. Іноді конституційною правосуб'єктністю наділяються групи депутатів. Наприклад, певні групи депутатів мають право утворювати парламентську фракцію або звертатися з інтерпеляцією (запитом) до уряду. В ряді країн визнається лише групова депутатська законодавча ініціатива.

Спеціальна правоздатність характеризує конституційно-правовий статус виборців. До того ж у деяких країнах групи виборців також висту­пають у ролі суб'єкта конституційного права, будучи наділеними правом так званої народної законодавчої ініціативи.

На відміну від депутатів і виборців, громадяни мають не спеціаль­ну, а загальну політичну (конституційну) правоздатність. Суб'єктами кон­ституційного права є також іноземці й особи без громадянства. Вони наділені певними правами і несуть обов'язки. Обсяг конституційної пра­воздатності громадян у цьому випадку є вихідним і звичайно ширшим, ніж у інших відповідних категорій населення.

Цивільна правоздатність - це здатність громадянина мати цивільні права і обов'язки.

Термін «правоздатність» застосовується в широко­му і вузькому значенні. У широкому значенні під пра­воздатністю розуміють здатність громадянина мати права і обов'язки, що стосуються всіх галузей права (державного, адміністративного, трудового, сімейного тощо).

У вузькому значенні під правоздатністю розуміють цивільну правоздатність, тобто здатність особи мати права і обов'язки в сфері дії цивільного права. Саме в такому значенні термін «правоздатність» застосовується в Цивільному кодексі та інших цивільно-правових актах. Але це не означає, що цивільна правоздатність не по­в'язана з іншими галузями права. Чисельні норми конс­титуційного права є базовими для розвитку цивільного законодавства, в тому числі й норм, що регулюють від­носини, пов'язані з правоздатністю. На підставі норм кримінального та адміністративного права громадянина можна обмежити в правоздатності.

Цивільна правоздатність визнається однаковою мі­рою за всіма громадянами незалежно від їх віку, стану здоров'я та інших факторів.



Похожие страницы:

  1. Суб єкти цивільних прав та обов язків Фізичні особи як учасники цивільних правовідносин

    Реферат >> Государство и право
    Реферат з правознавства Суб’єкти цивільних прав та обов’язків. Фізичні особи як учасники цивільних правовідносин 1. Поняття та ... ілений правовою можливістю бути суб’єктом цивільного правовідношення. Така юридична можлив ...
  2. Цінні папери як об єкти цивільних прав

    Дипломная работа >> Банковское дело
    ... . 48 “Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена ... цивільного права на яке розповсюджуються речові права (зокрема, право ... особі, але й особі, призначеній розпорядженням останньої. Отже, суб'єктом права ... якої “Цінні папери ,як об’єкти цивільних прав ...
  3. Предмет метод принципи і система цивільного права

    Реферат >> Государство и право
    ... приват­ного права1. Норми цивільного права на­лежать до приватного права. Субкти цивільного права — фізичні та юридичні особи — в переважній ... цивільного права", яка в чинному ЦК відсутня. Систему цивільного права слід відрізняти від систе­матизації циві ...
  4. Юридична особа

    Реферат >> Государство и право
    ... єдність. Юридична особа — це не окремий громадянин (фізична особа), а колективне утворення, певним ... курсової роботи на тему:” Юридичні особи як суб’єкти цивільного права”, було розкрито сутність юридичних ...
  5. Цивілістична теорія юридичних осіб поняття особливості правосуб єктності класифікація

    Реферат >> Государство и право
    ... і. Отже, юридична особа, як суб’єкт цивільного права безумовно відіграє ... права. Водночас як особи які реалізують дієздатність юридичних осіб, можуть бути і інші суб’єкти, як ... добровільне об’єднання суб’єкітів цивільного права ― фізичних осіб; 2) діяльність ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0075280666351318