Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Педагогика->Дипломная работа
Гіпотеза дослідження полягає в наступному: підвищення пізнавального інтересу до уроків математики в учнів 1 класу, виучуються за традиційною програмою...полностью>>
Педагогика->Дипломная работа
Протягом тисячоліть в образотворчому мистецтві відбувався процес розвитку його видів і жанрів, що впливало на формування естетичних засад, відкриття к...полностью>>
Педагогика->Курсовая работа
Відомо, що людина відрізняється від інших живих істот своїм умінням мислити, думати. Мислення – це вища форма пізнання світу. Свої думки людина виража...полностью>>
Педагогика->Магистерская работа
Система освіти України покликана сприяти реалізації основних завдань соціально-економічного і культурного розвитку суспільства, адже школа готує людин...полностью>>

Главная > Конспект >Педагогика

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Одна з поширених помилок молодих дослідників полягає в тому, що особистість вивчають у відриві від колективу, розробляється методика індивідуального вивчення досліджуваного. Водночас сутність особистості найкраще розкривається у взаємовідносинах з довкіллям; зрозуміти особистість, оцінити її можна тільки в процесі вивчення її колективної діяльності, колективних відносин. Тому вивчення особистості слід починати з вивчення групи чи колективу, в якому ця особистість формується, живе, діє. Це зумовлено такою залежністю: кожний прояв і властивість особистості мають дві сторони, одна з яких звернена до колективу, інша — до власного духовного життя. Тому, вивчаючи особистість у відриві від соціального оточення, колективу, дослідник одержує факти про однобічний прояв досліджуваної якості. Щоб вивчити особистість, треба досліджувати колектив, щоб вивчити колектив, треба досліджувати особистість та її взаємини з довкіллям.

Принцип вивчення явища в зміні, розвитку. Дослідник прагне виявити сутність досліджуваного педагогічного феномену чи якості та простежити, як вона в конкретній особистості виникає, формується, розвивається, виявляється в різних умовах. Але будь-яка якість пов'язана з усіма іншими. Тому педагогіка відмовляється від вивчення явищ і процесів приватного порядку, якщо попередньо не вивчено ціле. Крім того, потрібен зв’язок як між елементами всієї системи виховання й навченим, тик і внутрішній зв'язок між елементами досліджуваного процесу, явища. Точною і достовірною сьогодні вважають таку характеристику якості, що виявляється в різних видах діяльності й різних ситуаціях взаємодії особистості з її духовним світом, причому розкривається динаміка зміни якості протягом того чи іншого періоду часу. Тільки на тлі загального розвитку особистості можна визначити її специфічні зміни. Педагогіка керується тут відомим принципом діалектики: сутність досліджуваного явища, процесу, якості можна вивчити, зрозуміти, виміряти лише у взаємозв'язку з іншими явищами, якостями, процесами у розвитку і суперечностях.

Принцип історизму. Як і в будь-якій науці, принцип історизму в межах педагогічних досліджень є одним із найважливіших. Це зумовлено тим, що обов'язкове завдання вченого — перебудувати визначені раніше дані у галузі свого дослідження ще до початку експерименту. Пошуки аналогічних досліджень у минулому, використання методики чи окремих способів їх організації або показників і критеріїв дають ученому можливість будувати порівняння, аналогії, бачити найбільш істотні іі стійкі зв'язки досліджуваного явища протягом тривалого часу, виявити тенденції, зміни педагогічних процесів, явищ.

Принцип поєднання наукової сміливості з найбільшою передбачливістю. Видатні вчені минулого завжди обстоювали право педагога на ризик. У галузі пошуку нового він неминучий. У будь-якій науці серед тисячі невдач є одне відкриття. На таку кількість помилок педагогіка не має права: в експерименті беруть участь люди, а тут невдачі та помилки особливо дорого коштують суспільству. Тому потрібна найбільша передбачливість у будь-якому педагогічному дослідженні, оскільки и ньому сотні разів треба все продумати, перш ніж провести один експеримент. Але водночас не можна всього боятися, треба виявити максимальну наукову сміливість, якщо ми справді хочемо розвивати педагогічну науку.

Якщо педагогічна наука всерйоз прагне прокладати дорогу практиці, вона має стати наукою нового вирішення вже відомих проблем. Для цього необхідно:

  • шукати кардинальне вирішення проблем, не задовольнятися поліпшенням наявних методів педагогічної роботи;

  • заміняти новою методикою чи педагогічною технологією застарілу, бо це кращий спосіб не вдаватися до загальновідомих висновків;

  • шукати власне пояснення відомих явищ і лише потім погоджувати його з думками інших авторитетних учених, інакше дослідник мимоволі потрапляє під вплив чужих ідей і нічого іншого не побачить;

  • не боятися невдач у дослідженні; пам'ятати, що вчений повинен знати, як треба діяти у сфері педагогічного процесу, а чого слід уникати. Не знаючи небезпек, не розуміючи діалектики боротьби позитивного і негативного, не можна адекватно пізнати педагогічне явище.

Але водночас треба бути максимально завбачливим. Для цього варто дотримуватися таких правил:

  • складати кілька варіантів експериментів; пропонувати і іншим учасникам експериментальної роботи проводити заплановані заходи щодо психолого-педагогічної діагностики її результатів у кожному варіанті, враховувати специфіку соціокультурного довкілля й особливості певної педагогічної системи (ніколи, класу, педагогів);

  • передбачати можливі небезпеки в ході експерименту і намічати заходи, що допоможуть усунути можливі недоліки;

  • періодично проводити "діагностичні зрізи" під час експериментальної роботи, тобто перевіряти, як і які якості формуються у досліджуваних у процесі експерименту, хто і які зміни мас. внести в роботу, щоб підсилити позитивні й нейтралізувати негативні впливи експерименту;

  • мати сміливість відмовитися від експерименту, якщо він не досить позитивно чи негативно впливає на розвиток досліджуваних, і вживати конкретні заходи для того, щоб усунути допущені помилки, виправити педагогічний брак.

Принцип глибинного розгляду досліджуваної проблеми.

Дослідник більше, ніж будь-хто, має постійно науково вдосконалюватись, розвивати аналітичні властивості свого розуму. Відомо, що атом не вичерпний, а психіка людини складніша за атом; скільки б учений не заглиблювався у духовний світ людини, "елементарні" частки в психіці знайти неможливо. Іти всередину досліджуваних явищ — це насамперед вивчати складні взаємозв'язки і відносини, досліджувати сутність і закономірності педагогічної діяльності. Треба зрозуміти, що на "поверхні" науки все давно "прибрано", описано, відомо; нове можна відшукати тільки за умови занурення в діалектику досліджуваного явища. У цьому аспекті вивчати явища треба "шарами":

  • спочатку те, що лежить на поверхні й очевидно для всіх;

  • потім те, що приховано від поглядів, але виявляється очевидно у вчинках, діях, словах;

  • нарешті, треба аналізувати те, що приховано від усіх, крім вас; а якщо і тут нового не можна сказати, краще взагалі не говорити нічого.

Глибинне вивчення проблеми можна проілюструвати таким прикладом. Дослідник вивчає авторитет учителя. Він бачить, що цей авторитет залежить від кількох основних факторів: ерудиції вчителя, його педагогічної майстерності, загальнолюдських якостей, ставлення до роботи і взаємин з дітьми. Потім учений починає аналізувати кожний з цих факторів. Наприклад, стосунки вчителя й учнів визначаються особистим прикладом учителя, характером пропонованих вимог, любов'ю до дітей, повагою їх особистого достоїнства і т. ін. У свою чергу, можна багато сказати про кожне з цих явищ. І так само знову можна йти вглиб кожного елемента, у якого є свої "молекули", "атоми", "частинки" й "античастинки". Педагогічне явище не вичерпне для педагогічного пізнання. Як свідчить практика, більшість наукових праць у галузі педагогіки лежить на поверхні педагогічного процесу і педагогічної дійсності.

Принцип педагогічної ефективності. Означений принцип орієнтує дослідника не на будь-яку, а саме на позитивну кінцеву мсту. З безлічі проблем треба вибирати найбільш актуальні для сучасної педагогічної практики, а не тільки ті, які захоплюють дослідника і дають йому змогу розкрити свої здібності. У пошуках, визначенні конкретних цілей дослідника треба обо-іі'м;іково передбачати і можливий "економічний ефект", тобто ніс зменшити обсяг і тривалість роботи, домагатися кращих результатів навчально-виховної роботи.

У ході дослідження водночас із виявленням сутності явища необхідно перевіряти ефективність використовуваних методів навчання і виховання, застосовувати нові методи та прийоми роботи, порівнюючи їх зі старими, поліпшувати їх. Нарешті, у висновках педагогічного дослідження доцільно давати практичні, методичні рекомендації з підвищення ефективності навчально-виховного процесу. Це підсилює практичну значущість і ефективність педагогічних досліджень.

Суттєво, що всі названі вище принципи науково-педагогічного дослідження виявляються одночасно, у взаємозв'язку один з одним, і дуже конкретно пов'язані з особистістю самого дослідника. При цьому принципи висувають певні вимоги до діяльності дослідника під час проведення ним педагогічного дослідження.

2.2. Лекція 2.5. Основи дидактики вищої школи.

План.

  1. Мета, завдання та зміст вищої освіти в Україні.

  2. Організація навчально-виховного процесу у вищій школі.

  3. Дидактика як галузь педагогіки вищої школи.

  4. Дидактичні моделі змісту навчання.

Основні поняття теми: освіта, вища освіта, наукова діяльність, університет, академія, інститут, консерваторія, коледж, технікум, дидактика, професіоналізація змісту навчання.

  1. Мета, завдання та зміст вищої освіти в Україні

Структурна перебудова економіки України ставить вимоги щодо характеру й послідовності реформування всіх рівнів національної освіти.

Реалізація Державної національної програми "Освіта (Україна XXI століття)" вимагає широкого вибору форм освіти, а головне засобів навчання, які б відповідали освітнім запитам особистості.

Мета освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього ріння народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.

Освіта в Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами.

Вища освіта спрямована на забезпечення фундаментальної наукової, загальнокультурної, практичної підготовки фахівців, які мають визначати темпи і рівень науково-технічного, економічного та соціально-культурного прогресу, формування інтелектуального потенціалу нації на всебічний розвиток особистості як найвищої цінності суспільства. Вона має стати могутнім фактором розвитку духовної культури українського народу, відтворення продуктивних сил України.

Основні принципи освіти в Україні такі:

  • доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

  • рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку,

  • гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей;

  • органічний зв'язок зі світовою та національною історією, культурою, традиціями;

  • незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій;

  • науковий, світський характер освіти;

  • інтеграція з наукою і виробництвом;



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Загальні основи педагогіки вищої школи. організація педагогічного процесу та зміст освіти у вищій школі

    Конспект >> Педагогика
    ... ст освіти у вищій школі Тема 1. Загальні основи педагогіки вищої школи. система вищої освіти в ... ізації навчання у вищих навчальних закладах, їхня класифікація. Лекція (роль і ... Заключ­на Рис. 9. Класифікація лекцій Лекція складається з трьох частин: Вступна ...
  2. Педагогіка вищої школи як наука

    Реферат >> Педагогика
    ... ія. – К.: Либідь, 1998. – 558 с. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи. - К.: Центр. Навчальної літератури, 2003. – 316 ... с. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – 486 с. Лекції з педагогіки вищої школи: Навч. пос ...
  3. Дидактика вищої школи. Зміст освіти у ВНЗ

    Реферат >> Педагогика
    ... С.С. Основи педагогіки вищої школи. - К.: Центр. Навчальної літератури, 2003. – 316 с. Вітвицька С.С. Практикум з педагогіки вищої школи. ... нський А.І. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – 486 с. Лекції з педагогіки вищої школи: Навч ...
  4. Історія педагогіки. Навчальний посібник

    Книга >> Педагогика
    ... прочитано три курси лекцій " загальне вчення про людину як основа педагогіки", "Мистецтво виховання ... в Інституті, а також закладали теоретичні основи розвитку педагогіки вищої школи і педагогічної підготовки студентів. Почавши функц ...
  5. Теоретичні основи процесу навчання у вищій школі

    Реферат >> Педагогика
    ... С.С. Основи педагогіки вищої школи. - К.: Центр. Навчальної літератури, 2003. – 316 с. Вітвицька С.С. Практикум з педагогіки вищої школи. ... нський А.І. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – 486 с. Лекції з педагогіки вищої школи: Навч ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.002025842666626