Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Право, юриспруденция->Курсовая работа
Уголовно-исполнительное право представляет собой самостоятельную отрасль права, которая характеризуется собственными предметом, методом правового регу...полностью>>
Право, юриспруденция->Лекция
Як уже зазначалося на попередній лекції, з метою уніфікації законодавства різних країн світу у сфері правового регулювання електронного цифрового підп...полностью>>
Право, юриспруденция->Доклад
Професія нотаріуса з’являється в ті давні часи, коли на зміну усному доказу приходить доказ письмовий, як більш об’єктивний, переконливий, надійний. Н...полностью>>
Право, юриспруденция->Реферат
Порядок производства по делам об административных правонарушениях установлен введенным в действие с 1 июля 2002 г. Кодексом РФ об административных пра...полностью>>

Главная > Конспект урока >Право, юриспруденция

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Кримінальне процесуальне законодавство України та сфера його дії

Загальна частина

Теоретичний матеріал

Поняття і сутність кримінального процесу України. Історичні форми кримінального процесу.

Стадії кримінальної процесуальної діяльності.

Порядок кримінального процесуального провадження на території України.

Завдання кримінального провадження.

Терміни Кримінального процесуального кодексу України.

Кримінальний процес як система кримінально процесуальних дій та відносин.

Кримінальні процесуальні правовідносини : поняття, структура, особливості.

Чинність кримінального процесуального закону в часі.

Чинність кримінального процесуального закону в просторі.

Чинність кримінального процесуального закону щодо осіб.

Відмінності в поняттях кримінального процесуального права і кримінального процесу.

Мета та завдання кримінального процесу.

Поняття кримінального процесуального закону.

Джерела кримінального процесу України.

Знання законів полягає не в тому, щоб дотримуватися їх букви, а в тому, щоб розуміти їх зміст і значення

Забезпечення заняття

Наочні посібники Конституція України, КК України, КПК України, ЦПК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України із загальних питань судової діяльності та в кримінальних справах

Роздатковий матеріал адаптовані матеріали навчальних кримінальних справ (к.с.), зразки процесуальних документів, таблиці, схеми

Технічні засоби навчання на даному занятті відсутні

Література

1. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. За заг. ред.

В.Т.Маляренка, В.Г.Гончаренка. – К.: - Форум, 2003, ст.ст. 1-3

2. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник. 4-те вид., доп. і

переробл.- К.: Видавництво А.С.К., 2003.- 1120с., с. 7-45

3. Тертишник В.М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу

України. – К.: А.С.К., 2002 (Нормативні документи та коментар) ст.ст.1-3

4.Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI, ст.ст.1-6

Нормативно-правові акти

Конституція України, 28.06.1996р.; Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини від 04.11.1996р.; Кримінально-процесуальний кодекс України. – К., 2001р.;

Кримінальний кодекс України. – К., 2001р.; Закон України Про громадянство України від 18.01.2001р. № 2235-III; Закон України Про оперативно-розшукову діяльність від 18.02.1992р. № 2135-XII

Акти судової практики

Постанова Пленуму ВС України від 01.11.1996р. № 9 Про застосування Конституції України

при здійсненні правосуддя

Поняття і сутність кримінального процесу. Історичні форми к.п.

Термін “процес” походить від латинського procedereй означає рух, діяльність.

Конституція України є Основним Законом нашої держави. Останнім часом Верховна Рада України прийняла багато нових законів з різних галузей права.

Норми Кримінально-процесуального кодексу України (далі — КПК) посідають особливе місце в інформаційно-правовому просторі, оскільки є своєрідними каналами зв'язку між кримінальним матеріальним правом та пра-возастосовною практикою.

Кримінальний процес — це діяльність правоохоронних органів, що здійснюється у встановлених законом процесуальних формах і спрямована на досягнення завдань кримінального судочинства, передбачених КПК.

Поняття «кримінальний процес» вживається в чотирьох значеннях:

1)діяльність органів та осіб щодо порушення, розслідування, судового розгляду і винесення рішення по кримінальній справі;

2)галузь права (кримінально-процесуального), яке регулює цю діяльність;

3)правова наука, яка вивчає цю діяльність;

4)наукова дисципліна, в ході викладення якої студенти вивчають теорію кримінального процесу, кримінально-процесуальне право і кримінально-процесуальну діяльність.

Сутність кримінального процесу – спрямованість на захист суспільного та державного устрою, прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб від злочинних посягань – має як правоохоронний характер, так і втілюється в активній діяльності з попередження та викорінення злочинів.

Зміст кримінального процесу – втілена у форму правових відносин діяльність органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду, а також інших учасників процесу, спрямована на вирішення завдань у галузі боротьби зі злочинністю.

Історична форма кримінального процесу — це форма організації процесу, що обумовлює джерело руху кримінальної справи та основи процесуального статусу її учасників.

Критерії, що впливають на форму кримінального процесу:

- державно-політичний режим (саме ним визначається ступінь свободи особи);

-рівень правової культури у суспільстві;

-ступінь зрілості суспільства.

Зазвичай, у теорії кримінального процесу йдеться про три його історичних форми, які іноді в літературі називають ідеальними типами (В. В. Вандишев, В. П. Нажимов) або моделями (О. В. Смірнов).

  1. Інквізиційний (розшуковий, слідчий, слідчо-розшуковий) кримінальний процес має такі основні ознаки:

застосування переважно, а то і винятково, імперативного методу правового регулювання кримінально-процесуальних відносин;

функції обвинувачення, захисту і вирішення кримінальної справи зосереджено в одному державному органі;

• суд має право досліджувати кримінальну справу повно і всебічно, незважаючи на межі, визначені обвинувачем щодо осіб і вчинених ними діянь ("принцип неподільності обвинувачення, що випливає із завдання суду з'ясувати істину);

суду належить право змінювати обвинувачення в значних межах;

джерелом руху процесу є воля держави (веління закону);

поняття обвинувачення замінюють приводи до порушення кримінальної справи;

замість оскарження судових рішень існує ревізійний порядок їх перегляду;

всі учасники процесу зобов'язуються прагнути встановити матеріальну істину;

обвинувачений є не суб'єктом, а об'єктом дослідження;

самостійних сторін немає, тож немає і потреби у змагальності процесу (процес не є судовим спором, перетворюється на безособове дослідження);

обвинувачений має певні права, однак їх реалізація цілком залежить від державних органів, які ведуть процес;

доказування перебуває в зародковому стані або діє система формальних доказів;

визнання обвинуваченим своєї вини — "цариця доказів";

до обвинуваченого застосовують тортури, підслідне затримання;

таємність провадження; 

фіксується у письмовій формі.

  1. Змагальний процес поділяють на два види. 

Обвинувальний процес, для якого притаманними є:

наявність кримінально-правового спору;

наявність сторін із різними за змістом інтересами;

залежність вироку суду від змагання сторін.

Змагання сторін є формальним, оскільки істину встановлюють не за допомогою доказів, а шляхом ордалій (випробування отрутою, вогнем тощо), судового поєдинку або поручительства.

Обвинувальний процес був за часів раннього європейського Середньовіччя і класичного феодалізму.

Позовний змагальний процес має два підвиди.

  1. приватно-позовний, в якому передбачено:

пред'явлення обвинувачення приватною особою; 

формальну рівність сторін, що полягає в однакових можливостях;

розподіл тягаря доказування між сторонами;

збирання стороною обвинувачення тільки обвинувальних, а стороною захисту — тільки виправдувальних доказів;

пасивність суду в доказуванні;

закінчення процесу в разі визнання обвинуваченим (відповідачем) вини (презумпція істинності визнання).

Приватно-позовний процес існував в античних республіках Греції і Риму. В сучасному українському процесі він виявляється у справах приватного обвинувачення (див. лекцію 3 — принцип публічності);

  1. публічно-позовний процес, що має такі ознаки:

здійснення функції обвинувачення постійно діючим державним органом (прокуратурою, поліцією тощо), який керується невласним розсудом, а службовим обов'язком (ех оffiсіо);

активність публічного позивача — обвинувача;

диспозитивність у розпорядженні предметом позову, тобто обвинуваченням;

надання процесуальної допомоги потерпілому, а Іноді й заміна його в процесі (домінування публічних інтересів над приватними);

рівноправність сторін протягом всього періоду провадження у справі.

Публічно-позовний процес існував у Росії за Статутом кримінального судочинства 1864 р. Елементи такого виду змагальної форми процесу впроваджують нині й в Україні.

У змагальному процесі зміст та обсяг обвинувачення визначає обвинувач. Суд розглядає справу не повно і всебічно, а тільки у визначеному обвинувачем обсязі. Це так званий "принцип подільності обвинувачення".

Питання про те, яка із історичних форм кримінального процесу виникла першою, до цього часу однозначно не вирішено.

  1. Змішаний (слідчо-судовий, континентальний) кримінальний процес.

У жодній із сучасних держав кримінальний процес у "чистій" історичний формі (інквізиційна, змагальна) не існує. Інквізиційні елементи "змішуються" в різних пропорціях зі змагальними, що дає підставу назвати його процесом змішаної форми.

В юридичній літературі розрізняють два види змішаного кримінального процесу.

1. Процес, в якому досудове (попереднє) розслідування побудовано суто на інквізиційних, а судові стадії — на змагальних засадах. 

Основні риси:

в досудовому провадженні не допускається захисник;

обвинувачений та інші учасники мають змогу ознайомитися з матеріалами кримінальної справи тільки по завершенні досудового розслідування;

заборонено судове оскарження учасниками досудового розслідування дій і рішень органів і посадових осіб, які ведуть процес.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Кримінальний процесуальний закон

    Реферат >> Право, юриспруденция
    ... : глава 1 «Кримінальне процесуальне законодавство України та сфера його дії»; глава 2 «Засади кримінального провадження»; глава 3 «Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження» ...
  2. Кримінально-виконавчий кодекс України

    Кодекс >> Астрономия
    ... КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ Стаття 1. Мета і завдання кримінально-виконавчого законодавства України 1. Кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та ... кримінально-процесуальним законодавством. ...
  3. Кодекс торговельного мореплавства України

    Кодекс >> Астрономия
    ... України з часу реєстрації його у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України та ... і кримінальним законодавством України, капітан судна виконує функції органу дізнання, керуючись при цьому кримінально-процесуальним законодавством України та ...
  4. Міжнародно-правові норми про права людини та їх втілення у кримінально-виконавчому законодавстві

    Реферат >> Астрономия
    ... до закону і кримінально-процесуального права кожної країни. Ми дозволили ... ї та практичної точки зору в сфері поводження з ув”язненими та управл ... в Виправно-трудовому кодексі України. Кримінально-виконавче законодавство України та його відповідність міжнародним ...
  5. Поняття, суть і завдання кримінального процесу

    Реферат >> Право, юриспруденция
    ... кримінального процесу, з’ясування сутності цієї сфери людської діяльності сприяє правильному розумінню його ... В.В. Кримінально-процесуальна форма та її значення / В. В. Рожнова // Проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства України на ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0014669895172119