Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Маркетинг->Реферат
Успешность коммуникации напрямую зависит от соответствия культурного багажа участников взаимодействия, авторов и потребителей рекламы. Реклама как вид...полностью>>
Маркетинг->Бизнес-план
Cоставление бизнес-плана – это важный шаг в подготовке к разговору с потенциальными спонсорами будущего предприятия – представителями банков и инвесто...полностью>>
Маркетинг->Реферат
Актуальность исследования. Происходящие в нашей стране социально-экономические преобразования столкнулись и продолжают сталкиваться с целым рядом проб...полностью>>
Маркетинг->Курсовая работа
К сожалению, российские фирмы еще не полностью используют все преимущества маркетинга, в РФ также не существует большого количества организаций, специ...полностью>>

Главная > Контрольная работа >Маркетинг

Сохрани ссылку в одной из сетей:

ПЛАН

ПЛАН 2

Практична частина 17

ЗАДАЧА 1 17

ЗАДАЧА 2 27

ЗАДАЧА 3 31

Теоретична частина

Витрати підприємства

Становлення і розвиток в Україні ринкової інфраструктури докорінно змінюють економічне, інформаційне і правове середовище функціонування підприємств, сутність їхньої господарської діяльності.

Будь-яке підприємство, починаючи процес виробництва або приймаючи рішення щодо його розширення, повинне бути впевнене в його прибутковості. Порівняння витрат і результатів діяльності дозволяє оцінити ефективність роботи підприємства. Без такого порівняння виникають непоправні помилки при виборі економічної політики підприємства, прийнятті важливих управлінських рішень, вибору видів підприємницької діяльності, визначенні оптимальних обсягів і структури випуску продукції (робіт, послуг), а також цін на продукцію, (роботи, послуги).

Основний фінансовий результат діяльності підприємства - це прибуток, який є основою і джерелом засобів для його подальшого розвитку. Підвищити прибуток можна, збільшуючи обсяги виробництва або ціни на продукцію (роботу, послугу), що випускається. Однак це не завжди можливо і доцільно. Тому в системі розвитку підприємства в умовах значних економічних обмежень підвищення фінансового результату безпосередньо зв'язано зі зниженням витрат.

Практично на кожному підприємстві існують резерви для зниження витрат до раціонального рівня, що дозволяє домагатися росту економічної ефективності діяльності, підвищення конкурентноздатності. Особливо це стосується галузі виробництва запчастин, специфікою якого є вузька спеціалізація, дрібносерійність, короткий операційний цикл та висока трудомісткість.

Виробнича діяльність пов’язана з ризиком вкладень у цю сферу. Для мінімізації цього ризику потрібен суровий контроль процесу виробництва, детальний його облік та виявлення факторів, які впливають на сам процес виробництва і витрати, необхідні для його здійснення. Тому для кожного підприємства даної галузі важливий поглиблений аналіз витрат і ефективне управління ними для досягнення високого економічного результату.

Чітка побудова бухгалтерського обліку витрат відповідно до змін, що відбуваються в його організації й техніці ведення, підвищує роль обліку як основного засобу одержання достовірної інформації для прийняття економічно обгрунтованих рішень і попереджень ризику у виробничо-господарській діяльності підприємств, у системі оподаткування, у складанні балансу, звіту про фінансові результати, різноманітної фінансової звітності тощо.

Управління витратами доцільно у всіх сферах діяльності підприємства й має велике значення та цінність для всіх місць виникнення і центрів витрат.

В умовах розвитку соціально-орієнтованого ринково­го господарства поступово зникає протистояння праці й капіталу (через демократизацію останнього, акціонерну та партнерську власність). У процесі виробництва робіт­ник і підприємець все більше співробітничають. Таким чином, відбуваються зміни в соціально-економічній сут­ності витрат виробництва.

Учені-економісти Заходу грунтовно розробили проб­лему витрат виробництва, виходячи з потреб зростання його ефективності. При цьому вони виходили з: а) обме­женості ресурсів і б) можливості їх альтернативного використання. Австрійський економіст Ф. Візер (1851– 1926) та американський економіст Дж. Кларк (1847– 1938) вивели категорію вмінені витрати (тобто припи­суванні комусь, віднесені на чийсь рахунок). Це дійсні витрати виробництва на даний товар, які дорівнюють найвищій корисності тих благ, які суспільство могло б отримати, якби по-іншому використовувались витрачені виробничі ресурси.

Вибір певних ресурсів для виробництва даного то­вару означає неможливість виробництва якогось альтер­нативного товару. З цього виходить, що існує корисність, від якої відмовляються, або непряма корисність, яку можна отримати від виробництва альтернативного това­ру, використання альтернативних ресурсів.

Вмінені витрати з позицій окремої фірми (підприєм­ства) поділяються на зовнішні та внутрішні.

Зовнішні (або явні) витрати пов’язані з придбанням фірмою ресурсів (тобто це витрати на сировину, мате­ріали, робочу силу тощо). При цьому вмінені витрати дорівнюють вигоді, яку можна отримати, якщо при тих же витратах використати альтернативний ресурс.

Внутрішні (або неявні) витрати пов’язані з викорис­танням факторів виробництва, які знаходяться у влас­ності самої фірми (грошовий капітал, технічне та інше обладнання, підприємницькі здібності тощо), а також з деякими її перевагами (місцезнаходження, престижність торгової марки тощо). При цьому ці витрати дорів­нюють вигоді, що може бути отримана при альтернатив­ному використанні власних ресурсів.

Використовуючи власні ресурси, підприємець зістав­ляє ці витрати з альтернативними можливостями: гро­шовий капітал – з процентом на нього в банку, викорис­тання обладнання – з доходом від здачі його в оренду, особисте управління фірмою – з наймом до іншої фір­ми тощо.

Усі витрати підприємства можна розглядати в аспекті економічних витрат (зумовлені витрати – зовнішні і внутрішні) і бухгалтерські витрати (зовнішні грошові витрати фірми).

Динаміка рівня витрат та кількості створеного про­дукту пов’язана з категорією граничні витрати. Значне місце в її розробці займають праці таких учених, як А. Маршалл, Дж. Кларк, П. Самуельсон, К. Макконнелл та ін.

Витрати підприємств на виробництво певного обсягу продукції залежать від строку, за який можлива зміна ресурсів, що використовуються.

Протягом короткого строку певні ресурси (обладнан­ня, верстати, будівлі тощо) залишаються незмінними. Кількість інших ресурсів (праця, сировина, допоміжні матеріали тощо) може змінюватись. У зв’язку з цим існують поняття постійних та змінних витрат. Останні змінюються зі зміною обсягу виробництва. Щодо постій­них витрат, то в межах наявних виробничих потужнос­тей їх величина не залежить від кількості створюваної продукції. Постійні витрати мають місце навіть тоді, коли не створюється продукт (амортизація, опалення, освітлення, реклама, страхування, рентні платежі). Для розширення виробництва продукції передусім необхід­но відповідно збільшити кількість змінних ресурсів та інтенсивніше використовувати наявні виробничі потуж­ності.

За тривалий період можна змінити кількість усіх зайнятих ресурсів, у тому числі й виробничі потужнос­ті. Відповідно всі ресурси у цей період розглядаються як змінні.

Розмежування витрат виробництва за нетривалий пе­ріод на постійні та змінні є вихідним пунктом для ви­значення закону спадної віддачі, або ефективності гра­ничного продукту. Згідно з цим законом, починаючи з певного моменту, послідовне приєднання одиниць змін­ного ресурсу (наприклад, праці) до незмінного, фіксо­ваного ресурсу (наприклад, капіталу) дає обсяг додат­кового продукту, що зменшується в розрахунку на кож­ну наступну одиницю змінного ресурсу. Так, при певній кількості обладнання обсяг виробництва буде зростати все повільніше, якщо все більше робітників будуть за­лучатися до його обслуговування.

Кожний додатковий приріст одного з ресурсів при фіксованих значеннях інших веде до зменшення прирос­ту продукту. В результаті на одиницю змінного ресурсу припадає все менше фіксованого ресурсу.

Під впливом науково-технічного прогресу, що змінює якість ресурсів, можливе встановлення іншої пропорції між зростанням обсягу виробництва та певного ресурсу при незмінних значеннях кількості інших ресурсів. Од­нак і в цьому випадку закон діє, хоч і на новому кіль­кісному рівні. Він не діє при паралельному зростанні обсягів усіх ресурсів. В ряді випадків тут виникає ефект економії на масштабах виробництва.

Сума постійних та змінних витрат фірми при вироб­ництві даної кількості продукту становить загальні (су­купні) витрати, їх можна визначити, якщо обчислити витрати на виробництво однієї одиниці продукції плюс додаткові витрати на виробництво другої, плюс додат­кові витрати на виробництво третьої і т. д., включаючи n-одиницю продукції. Збільшення кількості вироб­люваної продукції супроводжується зростанням сукуп­них витрат.

Відповідно до П(С)БО 16 під витратами розуміють зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок внесків власників).

Якщо хоча б одна з умов визнання активів не виконується, актив не визнається, а витрати з придбання цього активу списуються у поточному періоді на “Інші операційні витрати”. Списані активи обліковуються на позабалансовому рахунку 07 “Списані активи”.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Якщо витрати неможливо прямо пов’язати з доходами певного періоду, то вони відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Так, витрати визнаються за наступних умов (п. 5-8 П(С)БО 16):

1. Зменшення активів або збільшення зобов’язань, яке призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). Наприклад, списання матеріалів на виробництво; нарахування заробітної плати робітникам підприємства.

2. Визнання на підставі систематичного і раціонального розподілу економічних вигод, які забезпечує актив протягом декількох звітних періодів. Наприклад, нарахування амортизації основних засобів, нематеріальних активів.

3. Негайне визнання, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати критеріям активів підприємства. Наприклад, уцінка товарів, створення резерву сумнівних боргів.

4. Можлива достовірна оцінка суми витрат. Дотримання цієї умови означає, що оцінка витрат відбувається на підставі положень національних стандартів, документально підтверджена.

Витрати діяльності знаходять своє відображення в Звіт про фінансові результати.

Витрати підприємства можна класифікувати за різними ознаками. Класифікація витрат потрібна для визначення вартості продукції та відповідно для ціноутворення; для визначення собівартості продукції, тобто локальних затрат. Велике значення класифікації затрат в управлінні ними і перш за все для здійснення калькуляції собівартості продукції для різних потреб управління (табл. 1).

Таблиця 1

Класифікація витрат

Ознаки класифікації

Групи витрат

По відношенню до виробничого процесу

основні витрати

накладні витрати

По відношенню до обсягів виробництва

умовно-постійні витрати

умовно-змінні витрати

За єдністю складу

одноелементні витрати

комплексні витрати

За способом віднесення на собівартість окремих видів виробництва

прямі витрати

непрямі витрати

За доцільністю

продуктивні витрати

непродуктивні витрати

За календарним періодом

поточні витрати

одноразові витрати

За видами витрат

витрати за економічними елементами

витрати за статтями калькуляції

До основних відносять витрати, безпосередньо пов’язані з виробничим (технологічним) процесом виготовлення продукції (виконання робіт чи надання послуг). В будь-якому виробництві вони складають найважливішу частину витрат, досягаючи в окремих галузях 90 % собівартості. Накладні витрати виникають у зв’язку з організацією, обслуговуванням виробництва і управлінням ним. Величина цих витрат залежить від структури управління підрозділами, цехами і підприємством.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. по Предпринимательству (1)

    Контрольная работа >> Маркетинг
    ... деятельность? Определение предпринимателя. Предпринимательство (предпринимательская деятельность) всегда являлась одним ... n осуществлять административно-распорядительную деятельность по управлению предприятием. Предприниматель может передавать ...
  2. по Предпринимательству (4)

    Контрольная работа >> Маркетинг
    ... предпринимательского риска – это, по сути дела, оборотная сторона экономической ... успеха) деятельности предпринимателя (фирмы) по сравнению с заранее планируемыми результатами. ... риск возникает в результате проявления предпринимательства как процесса, на ход ...
  3. по предпринимательству (2)

    Контрольная работа >> Маркетинг
    ... продукции, устанавливаются нормативными документами по стандартизации. К ним относятся ... . Добровольная сертификация проводится по усмотре­нию изготовителя (продавца) ... – М.:ГУ ВШЭ, 2002. – 272 с. 3. Предпринимательство в АПК/С. И. Грядов, И. Т. Крячков, В.А. ...
  4. Предпринимательство в Республике Беларусь

    Курсовая работа >> Экономика
    ... 2.4). Таблица 2.4 Анализ распределения субъектов малого предпринимательства по отраслям народного хозяйства Республики Беларусь ... об инвестиционных проектах в Департаменте по предпринимательству Министерства экономики информации считаем целесообразным ...
  5. Предпринимательство и его роль в жизни современного человека

    Реферат >> Маркетинг
    ... иго нанесло тяжелейший удар по предпринимательству,задержав его развитие на ... Но самый тяжелый удар по предпринимательству нанесла октябрьская революция 1917 ... областного фонда поддержки малого предпринимательства по частично обеспеченным банковским кредитам ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0013241767883301