Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Банковское дело->Реферат
А дело все в том, что государственные предприятия в нашей стране, к сожалению, пока не умеют работать в среде развития конкуренции, научно-техническог...полностью>>
Банковское дело->Реферат
Актуальность темы данной курсовой работы заключается в том, что банковским услугам в рыночной экономике принадлежит ключевая роль. Последнее проявляет...полностью>>
Банковское дело->Реферат
В настоящее время многие банки столкнулись с необходимостью поиска новых подходов к повышению доходности своей деятельности. Решение данной проблемы в...полностью>>
Банковское дело->Реферат
Введение. Со времен появления первых банков кредитно-денежное и финансовое хозяйство многих стран находится в постоянном процессе структурных изменени...полностью>>

Главная > Реферат >Банковское дело

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Зміст.

Вступ 1

1. Корпоративне управління, його суть, значення,
основні елементи
. 3

  1. Характеристика механізму корпоративного управління АТ:

2.1. Загальні збори акціонерів 4

2.1.1.Аналіз законодавства щодо загальних зборів акціонерів АТ 5

2.2. Спостережна рада

2.2.1. Аналіз законодавства щодо Спостережної ради АТ 6

2.3. Ревізійна комісія 7

2.4. Правління акціонерного товариства 8

2.4.1. Аналіз законодавства щодо Правління АТ 8

2.5. Права акціонерів 9

2.6. Групи акціонерів, їх інтереси і взаємовідносини:

2.6.1. Акціонери – адміністрація підприємства (директорат) 9

2.6.2. Акціонери – працівники 10

2.6.3. Незалежні інвестори 10

2.6.4. Фінансово пов’язані акціонери:

2.6.4.1. Акціонери – крупні інвестори 11

2.6.5. Технологічно пов’язані акціонери 11

3. Голосування, як спосіб корпоративного управління, за

допомогою якого акціонери представляють своє інтереси:

3.1. Зіткнення повноважень 12

3.2. Мажоритарна система голосування (голосування шляхом

простої більшості) 12

    1. Кумулятивна система голосування (голосування шляхом

складання голосів по акціям) 13

  1. Акціонування й управління акціонерним капіталом:

4.1. Джерела акціонерного капіталу і методи управління 14

4.2. Формування контрольних пакетів акцій акціонерних товариств 16

4.3. Оцінка контрольних і неконтрольних пакетів акцій 23

  1. Вдосконалення корпоративного управління на прикладі

ВАТ “Надзбруччя” 26

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури.

Вступ.

Останнім часом в Україні все більше зростає інтерес до використання акціонерної форми організації капіталу, корпоративних прав, корпоративних відносин і корпоративного управління. Це пов’язано з такими причинами:

1. Акціонерні товариства (АТ) є однією з провідних організаційно-правових форм господарської діяльності в усіх промислово розвинутих країнах;

2. Акціонування - основна форма реформування й приватизації великих і середніх державних підприємств в Україні, що забезпечують значну частину внутрішнього продукту;

3. На всіх рівнях господарського управління посилюється пошук фінансових ресурсів, необхідних для виведення економіки з кризи і фінансування виробництва. Найбільш швидкий спосіб залучення додаткових фінансових ресурсів - продаж державних пакетів акцій, контроль за нарахуванням дивідендів, додаткова емісія акцій рентабельно працюючими підприємствами.

У зв’язку з вимогами програмних документів про те, що всі великі і середні підприємства, за винятком казенних, мають бути перетворені у ВАТ і переведені на корпоративне управління, а також враховуючи велику кількість створених в Україні ВАТ вельми актуальною стає проблема корпоративного управління, корпоративних відносин і управління корпоративними правами держави.

Успішний розвиток корпоративного сектора в Україні тісно пов’язаний з розвитком цивілізованого корпоративного управління.

Удосконалення корпоративного управління забезпечить вітчизняному та іноземному інвестору надійний захист прав власності, виробництву – ресурси для подальшого розвитку, державі – ефективне управління процесами на ринку цінних паперів.

  1. Корпоративне управління, його суть, значення, основні елементи.

Корпоративне управління - це система взаємозв’язків між усіма учасниками АТ, яка встановлює механізми і способи взаємодії заінтересованих сторін, з допомогою яких вони представляють в АТ свої інтереси і взаємодіють з АТ та між собою [1,38].

Головною функцією корпоративного управління є організація виробничої, фінансової й інших видів діяльності підприємства в інтересах акціонерів, які забезпечують АТ фінансовими ресурсами. Корпоративне управління створює правове поле для визначення повноважень, прав і відповідальності різних учасників корпорації і регулює їх взаємозв’язки.

Структура корпоративних відносин і корпоративного управління відповідає умовам та особливостям кожної конкретної країни і складається під впливом таких чинників:

- законодавчої бази, яка регулює права і обов’язкисторін, що беруть участь у корпоративному управлінні;

- практики ділових взаємозв’язків, що складаються в країні;

- статуту корпорації і її внутрішніх документів.

У світовій практиці існує кілька основних систем корпоративного управління - японська, англо-американська і німецька. Основними ознаками, або визначальними елементами, системи корпоративного управління є:

  • головні учасники корпоративних відносин, їх вплив, авторитет і поведінка;

  • основні групи акціонерів конкретного АТ;

  • структура володіння акціями;

  • організаційна структура корпорації;

  • склад правління і спостережної ради;

  • законодавчі обмеження ;

  • вимоги до інформації, що надається, для ВАТ, які включаються в лістинг на біржах;

  • корпоративні дії, що вимагають схвалення акціонера;

  • механізм взаємодії між основними учасниками.

2. Характеристика механізму корпоративного управління АТ.

2.1. Загальні збори акціонерів.

Функції управління, що входять до компетенції загальних зборів АТ, згідно законодавства України поділяютья на дві групи. До першої групи входять функції управління, рішення по яких мають прийматися так званою ”кваліфікованою більшістю”, яка становить три чверті голосів акціонерів, які беруть участь у зборах (по таких функціях рішення вважаються недійсним, якщо ”заперечлива меншість” становить більше однієї чверті голосів присутніх на зборах акціонерів). До другої групи входять функції управління, рішення по яких приймаються звичайною більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.

2.1.1. Аналіз законодавства щодо загальних зборів акціонерів АТ.

Розглядаючи законодавство України з вищезгадуваного питання, слід зазначити, що в цілому воно не суперечить світовій практиці, але в порівнянні з іншими країнами має дещо обмежений характер.

Насамперед це стосується так званих надзвичайних функцій управління, рішення по яких приймаються ”кваліфікованою” більшістю голосів. Крім статутних змін та рішень про реорганізацію і припинення діяльності АТ, перелік таких функцій в більшості країн ширший. Для прикладу, законодавство Росії відносить до цієї групи функцій рішення про дроблення або консолідацію акцій, їх викупівлю з обігу, затвердження складних угод та деякі інші. Ще більше розширено цей перелік у французькому Законі ”Про торговельні товариства”.

Крім того, законодавство України передбачає, що частина функцій (не вказано яка!) може бути за рішенням загальних зборів акціонерів покладена на спостережну раду і навіть на правління АТ. В той же час більшість країн чітко регламентує, які функції належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані на вирішення виконавчому органу товариства (у відповідному законодавстві Росії з 21 функції загальних зборів акціонерів 18 належать до виключної компетенції цього органу управління і не можуть бути делеговані ним виконавчому органу; аналогічні посилання є і в законодавстві США, ФРН, Франції тощо).

Особливу увагу слід звернути на правову норму України про кворум: ”загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів”. Таких високих вимог до кворуму цього органу управління немає в більшості країн світу. Вже тепер можна константувати, що забезпечити участь 60% голосів акціонерів є дуже складною справою. З подальшим розширенням кількості акціонерів важко сподіватись на те, що загальні збори будуть збиратись з достатньою кількістю голосів, що може паралізувати діяльність цього органу управління. Для порівняння, кворум відповідно до Закону про підприємницькі корпорації штату Нью-Йорк має становити не менш як третину голосів; в інших ця норма становить не менше половини голосів, а в деяких країнах вона має бути визначена статутом самого АТ. В законодавстві Франції при першому скликанні необхідно мати лише чверть голосів акціонерів; якщо і цей кворум не забезпечено, то при другому скликанні чергових акціонерних зборів кворум взагалі не визначається. Враховуючи те, що відповідно до українського законодавства участь в управлінні АТ є правом, а не обов’язком акціонерів, нормативні вимоги щодо кворуму акціонерних зборів мають бути переглянуті в бік їх зменшення.

Нарешті слід відзначити і деякі інші положення щодо функцій управління цього органу, які є в законодавстві інших країн, і відсутні в законодавстві України. Так, законодавство Росії передбачає спеціальні вимоги до складання списку акціонерів, що мають право на участь у загальних зборах; крім того, воно дозволяє (як і в деяких інших країнах) приймання рішень загальних зборів шляхом заочного голосування (методом опитування акціонерів). Законодавство Франції передбачає, що поряд з проведенням чергових та надзвичайних зборів, можуть проводитись так звані ”спеціальні збори”, участь в яких беруть лише власники певного типу акцій (наприклад, привілейованих) і на яких вирішуються питання пов’язані лише з їх правами. Законодавство значного числа держав має норму, яка дозволяє брати участь у зборах акціонерів лише тим з них, котрі володіють певним мінімумом акцій, передбаченим статутом товариства (в Україні право на таку участь мають усі акціонери незалежно від кількості та класу акцій).

2.2. Спостережна рада.

Різні категорії акціонерів акціонерного товариства мають різні інтереси, і управлінські рішення загальних зборів АТ значною мірою визначаються тим, якій з розглянутих груп належить так званий контрольний пакет акцій. Але якби поточне управління оперативною діяльністю АТ визначалось би тільки інтересами певної групи акціонерів, рівень його ефективності був би вкрай низьким, оскільки на ньому позначилися б усі протиріччя боротьби інтересів його власників. Тому світова практика виробила механізм управління акціонерними товариствами, який не дозволяє впроваджувати некомпетентні рішення зборів акціонерів у практику поточного управління товариством. Цей механізм складається з двох частин: по-перше, коло управлінських рішень обмежено правовими актами; по-друге, між загальними зборами і менеджерами, що здійснюють поточне управління створюється відповідний ”буфер” у вигляді спостережної ради.

Спостережна рада згідно із законодавством України створюється для здійснення контролю за оперативним управлінням діяльності акціонерного товариства. В різних країнах світу цей управлінський орган має різну назву (в США та Росії – ”рада директорів”; в ФРН - ”спостережна рада”, у Франції - ”адміністративна рада” тощо), але управлінські функції його майже однакові – вони складаються з вирішення питань загального керівництва діяльністю товариства, за винятком питань, що згідно із законодавством входить до виключної компетенції зборів акціонерів. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 1993 р. №556 ”Про затвердження Положення про спостережну раду”

вона створюється в обов’язковому порядку в процесі корпоратизації державних підприємств з метою захисту інтересів держави і акціонерів. Спостережна рада формується в цьому випадку з представника засновника та інших акціонерів, уповноважених представників банківської установи, яка обслуговує товариство, трудового колективу та органу приватизації. До її складу можуть входити також представники інших органів і організацій.

Що ж до акціонерних товариств, створених на загальних умовах (без застосування механізму корпоратизації державних підприємств), то в них створення цього органу управління також є обов’язковою правовою нормою згідно із законодавством України. Рішення про створення спостережної ради в таких АТ є компетенцією зборів акціонерів.

Функції управління, що входять до компетенції спостережної ради, чітко визначені в Положенні про неї при проведенні корпоратизації державних підприємств (де її створення є обов’язковим). Відповідно до цього Положення спостережна рада: затверджує голову правління (крім випадку, коли обов’язки голови покладаються на керівника підприємства, що корпоратизується); затверджує за поданням голови правління персональний склад правління товариства; погоджує проведення операцій розпорядження нерухомим майном на суму, визначену статутом товариства; розглядає та затверджує звіти, які подає правління, ревізійна комісія за квартал, рік; аналізує дії правління щодо управління товариством, реалізації інвестиційної, технічної та цінової політики, проведення позачергових ревізій та аудиторських перевірок фінансово-господарської діяльності товариства; вносить загальним зборам пропозиції з питань діяльності товариства; подає до органів приватизації пропозиції про особливості приватизації майна товариства; заслуховує звіти правління, посадових осіб товариства з окремих питань його діяльності; припиняє повноваження членів правління, яких вона затверджує; залучає експертів до аналізу окремих питань діяльності товариства.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Корпоративный капитал и корпоративная собственность в трансформационной экономике

    Реферат >> Экономическая теория
    ... прикладі паралелей ... для статистических ... сировинну економіку, приватні інвестори не готові вкладувати у стратегічні підприємства, ... ідносини, корпоративне управління дозволяє кожній із ... ВАТ, які пі ... корпоративної побудови; - зміни в корпоративному управлінн ...
  2. Формування маркетингової стратегії виходу українських туристичних компаній на європейський ринок

    Дипломная работа >> Маркетинг
    ... Джерело: ВТО Туристські потоки ... дприємництва. Важливе значення має вдосконалення ... дприємства. Звернемося до початкового етапу реалізації виробленої стратегії на приклад ... управління це має назву „функціональні стратегії підприємства, що випливають з корпоративно ...
  3. Вплив іноземного перестрахування на платоспроможність вітчизняних страхових компаній на прикладі

    Дипломная работа >> Банковское дело
    ... на платоспроможність страхової компанії на приклад ... формування корпоративної лояльності - корпоративні ... дприємства - страхування основних оборотних засобів підприємства, майна, переданого або отриманого в тимчасове користування, на ... структури управління компа ...
  4. Історія економіки та економічної думки. Предмет і метод історії економіки та економічної думки

    Конспект >> Экономическая теория
    ... стану; корпоративних відносинах. ... на збут своїх товарів. На приклад ... дприємства, були прагнення підпри ... вдосконалення організаційних структур управління, принципів раціонального ведення господарства на ... (ВТО), до ... вати. Сотні мільйонів карбованців, витрачених на ...
  5. Організація надання екскурсійних послуг

    Курсовая работа >> Менеджмент
    ... і за формами управління, володіння і рівнями ... (ВТО), членом якої Україна стала ... готельного підприємства в сучасних ринкових умовах на прикладі ВАТ ГТК ... професійного вдосконалення гідів-екскурсоводів. ... ділових переговорів і корпоративних заходів. Вартість ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0065679550170898