Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Астрономия->Реферат
Щорічно в різних країнах світу, у різних галузях діяльності людини трапляються мільйони нещасних випадків, сотні тисяч з яких закінчуються трагічно. С...полностью>>
Астрономия->Реферат
Обіг крові по великому колу здійснюється за 20—23 с, а по малому — за 4—5 с. Швидкість крові в різних судинах неоднакова. В аорті вона найбільша (при­...полностью>>
Астрономия->Реферат
Серед різноманітних видів іонізуючих випромінювань, як уже за­значалося вище, надзвичайно важливими при вивченні питання небез­пеки для здоров'я і жит...полностью>>
Астрономия->Реферат
На інтервалі [Q1;Q2] невелике збільшення витрат CT приводить до досить значного збільшення випуску продукції Q (діє так званий закон економії на масшт...полностью>>

Главная > Реферат >Астрономия

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Вербна неділя — це переддень так званого страс­ного тижня, який присвячується "згадкам про страж­дання Христа". Свято безпосередньо примикає до Пасхи і не має постійної календарної дати. В право­слав'ї воно належить до "двонадесятих свят". В ос­нову свята покладено оповідку про вхід Ісуса Христа зі своїми учнями до Єрусалиму, куди він ішов на страждання і смерть. Похід супроводжувався тво­рінням чудес. За день до входу в Єрусалим, у суботу, Ісус здійснив одне з найбільших див — оживив Лаза­ря, який був мертвим уже чотири дні, а в неділю в'їхав до Єрусалиму. Народ радісно зустрічав його, кидаючи перед Сином Божим пальмові гілки. Про появу Христа в єрусалимському храмі розповідає Євангеліє. В Україні ритуальне значення пальмових гілок перенесене на гілки верби, що розпускаються на цей час і, згідно з народним повір'ям, захищають від злих духів.

Вознесіння Господнє. Створена євангелістами земна біографія Ісуса Христа завершується описом сцени вознесіння воскреслого після страти Сина Божого на небо. На честь цієї події християнська церква й вста­новила одне з своїх свят. Відзначається воно на соро­ковий день після Пасхи і тому постійної дати не має.

Грунтуючись на біблійних оповідках, християнські теологи запевняють, що воскресіння Христа відкри­ває праведникам шлях до неба, до воскресіння після смерті. У "Настольной книге священнослужителя" православної церкви записано: "Христос вознісся на небо, як первісток з мертвих, явивши у своїй Особі початок спокутуваної і відроджуваної ним людської природи".

Але ще задовго до виникнення християнства міфи про вознесіння на небеса людей, героїв і богів були поширені серед багатьох народів. У дохристиянській міфології серед "вознесених на небеса" — грецький герой Геракл, засновник Риму Ромул, римський імператор Цезар і його наступник Август, індуїст­ський бог Крішна, фінікійський бог Адоніс, бог Мит­ра, якого вшановували в Ірані, Передній Азії, Індії та ін. Християнство запозичило ідею вознесіння з вірувань фінікійців, іудеїв та інших народів.

Впроваджене разом з християнством у Київській Русі, це свято не мало значного поширення в побуті віруючих і довго залишалося суто релігійним, церков­ним святом.

Трійця, або П'ятидесятниця. Це свято, яке у пра­вослав'ї також належить до "двонадесятих", встанов­лене в пам'ять чудесного явища: на п'ятдесятий день після воскресіння Христа на його учнів (апостолів) зійшов "Святий Дух" і вони заговорили різними мо­вами, хоча до того їх не знали.

Міфи про божественну Трійцю ще задовго до ви­никнення християнства існували у стародавніх вави-лонян, єгиптян та інших народів, з вірувань яких християнство, яке формувалося, запозичило багато уявлень. Новозавітні оповіді про Трійцю з'явилися як наслідок необхідності пов'язати нову релігію з леген­дами Старого заповіту. Тому в новозаповітних книгах Хриетос є сином староєврейського бога Ягве, виявом якого є Дух Святий, що уособлює єдиного Бога. В цьому знайшов своє фантастичне осмислення пе­рехід від політеїзму до монотеїзму.

Пояснюючи походження Христа від іудейського бога Ягве, християнське духовенство запозичило й інші іудейські свята, серед них і П'ятидесятницю. Ос­таннє виникло у стародавніх євреїв у зв'язку з пере­ходом до землеробства і було присвячене завершенню жнив, які тривали "сім седмиць", тобто сім тижнів.

Спочатку, в період багатобожжя, це свято кінця жнив мало своїм обрядовим призначенням жертво­принесення хліба нового врожаю місцевим польовим духам і божествам як подавцям врожаю та хазяям землі. Християнство надало "святові седмиць", або П'ятидесятниці, власного специфічного обгрунтуван­ня і змісту.

В Україні свято Трійці ще раз зазнало змін. Тут воно: злилося;, з місцевим святом первісних слов'ян — семиком (інша назва "Зелені Свята") — і запозичило у нього побутовий зміст. Стародавні слов'яни по­в'язували семик із завершенням весняних робіт. Його мета — улещання духів рослинності у відповідальний період цвітіння іікосіння трав та хлібів. У православ'ї свято Трійці пов'язане з помином душ померлих ро­дичів (так звана поминальна субота).

Спас. В основу свята покладено євангельську ле­генду про чудесне перетворення Христа: наприкінці свого земного буття засновник християнства привів своїх учнів на гору і під час молитви "перетворився": "вигляд обличчя його змінився", "одяг його став білим, блискучим, а голос з неба підтвердив його бо­жественне походження".

Здвиження. Свято Здвиження Хреста Господньо­го — одне з найважливіших свят, присвячених культу хреста — символу християнської віри. З хрестом церква пов'язує кілька міфічних подій. Про одну з них священики завжди згадують у святкових про­повідях. За переказами, римський імператор Костян­тин, який дозволив вільне сповідування християнства, ще бувши "язичником", перед однією з найбільших своїх битв мав чудесне видіння: на небі немовби з'явився осяяний хрест з написом: "Ним перемагай!" Тієї ночі, за церковною легендою, імператорові з'явився уві сні сам "Син Божий" Ісус Хриетос і по­радив взяти у битву прапор із зображенням хреста. Костянтин зробив все, як велів Хриетос. Крім того, він наказав своїм легіонерам намалювати знак хреста на щитах. У битві Костянтин одержав перемогу і, як за­певняють церковні історики, з того часу увірував у чу­додійну силу хреста.

Богородичні свята. Окрім свят на честь Христа і божественної Трійці християнська церква встановила ряд свят на честь його матері — Богородиці. Це: Різд­во Богородиці, Введення у храм, Благовіщення, Пер­шої і Другої Пречистої, Покрови (перші чотири зара­ховують до "двонадесятих" свят) і багато свят на честь її "чудотворних" ікон.

У вшануванні діви Марії-Богородиці наявні сліди вшанування стародавніми народами богині землі.

На створення образу християнської Богородиці значний вплив справили уявлення стародавніх єгиптян про богиню Ісиду. У християнських творах Богородиця зображується у вигляді "цариці небес­ної", крилатої небожительки, "оповитої в сонце". На голові в неї — вінок з дванадцяти зірок. Дав­ньоєгипетська богиня Ісида також зображувалася не­бесною царицею, вона також народила, за вченням стародавньої релігії, божественного сина — "спаси-теля" Гора. Подібна християнська Богородиця і до богині сирійців та фінікіян — Астарти. Стародавні народи вклонялися цим богиням, вважаючи їх боже­ствами родючості землі, худоби, заступницями землеробства. Цими властивостями наділена й Богоматір християнства.

Міф про "непорочне зачаття" церква запозичила також із стародавніх, дохристиянських релігій. Згідно з релігійними міфами Стародавнього Сходу, непо-рочно народжуються від непорочних матерів ірансь­кий Митра, індуїстський Будда, стародавньоіранський Заратустра. Саме ці міфи й лягли в основу створення християнської легенди про "непорочне зачаття" як самої діви Марії, так і Христа (православна церква догмат про непорочне зачаття Марії її матір'ю Анною не визнає).

Свято Різдва Богородиці (Друга Пречиста) церква пов'язує з давніми землеробськими осінніми святами на завершення збирання врожаю. В день свята слу­жителі культу з особливим натхненням розповідають віруючим, що Божа матір є "великою праведницею", помічницею і заступницею людей, покровителькою сільського господарства, що, "народивши Христа", вона зробила перший крок до "вічного спасіння" людей.

Свято Введення в храм Богородиці, згідно з учен­ням християнської церкви, пов'язане з передачею трирічної Марії на виховання до єрусалимського храму.

Благовіщення — свято, що має своїм змістом опо­відь про одержання Марією повідомлення від архан­гела Гавриїла, що вона народить від "Святого Духа". На Україні це свято пов'язувалося церквою з почат­ком весняних польових робіт ("свячення" насіння тощо) і прикметами про майбутній врожай.

Свято Першої Пречистої церква відзначає як день пам'яті Богоматері. Багато в церковному тлумаченні цього свята нагадує стародавньосирійське сказання про смерть Кібели — богині родючості. На Україні свято Першої Пречистої злилося з стародавньосло-в'янським язичницьким святом збирання врожаю і принесення хліба та плодів у жертву духам за "спри­яння" новому врожаю.

Великим святом православної церкви, присвяче­ним культу Богоматері, є свято Покрови Богородиці. Воно не пов'язане з "земним життям" діви Марії, а

встановлене в пам'ять чудесного явлення Богородиці, яке нібито відбулося 910 р. у Влахернському храмі Богородиці в Константинополі. Під час нічного бого­служіння юродивий Андрій, зарахований пізніше до святих, бачив, як Богоматір, котру обступили ангели і святі, з'явилася у повітрі, помолилася про спасіння світу від бід і страждань і розпростерла над усіма свій покров у вигляді широкого тонкого серпанку.

Пасха (Великдень). Серед багатьох християнських релігійних свят особливе місце належить святу Пасхи. Святкування Пасхи встановлене першими христия­нами в пам'ять "страждань, смерті і чудесного вос­кресіння" Ісуса Христа.

Православ'я в Україні складалося на протязі ба­гатьох століть і є логічним продовженням київського християнства. Його специфіка у обрядово-культовій сфері, мистецькому оформленні церков, оригіналь­ному трактуванні деяких канонів обумовила форму­вання в ньому таких рис, як демократизм, соборно-правність, народність, віротерпимість, гуманізм. Свій практичний вираз українське православ'я знайшло у русі за створення української автокефальної право­славної церкви та її визнання вселенським право­слав'ям (див. розд. IV).

Католицизм — один з трьох основних напрямів християнства, що має ряд особливостей у віровченні, відправленні культу та організації. Сучасний католи­цизм поширений у країнах Європи, Північної та Південної Америки, а також Африки, Азії і нараховує 1 млрд 17 млн 580 тис. віруючих.

1 По цій проблемі доцільно самостійно підготувати рефератив­ний виступ на основі додаткової літератури: Аллиаов С., Питер-ский П. Праздники православной церкви. — М., 1982; Інжи-євський Ю. С., Рябіков В. М. Православні свята. — К., 1986; На-стольная книга атеиста. — М., 1981; Митрополит Никодим. Слово на Пасху // Журн. Московской патриархии. — 1971. — № 5. — С. 26—30; Сидоров Д. Й. О христианских праздниках, постах й обря­дах. — М., 1977; Рент 9. Жизнь Иисуса. — Минск, 1991.

У питаннях віровчення католицизм має багато спільного з православ'ям: віра у два джерела віро­вчення ("Святе Письмо" і "священний переказ"), Божественну Трійцю, рятівну силу церкви, наявність безсмертної душі, потойбічне життя тощо. Є загальні риси і в обрядовості. Але водночас віровчення та культ католицизму мають деякі відмінності. За погля­дами католицьких богословів, Дух Святий йде не тільки від Бога-Отця, а й від Бога-Сина (вчення про філіокве; з лат. Шк^ие — "і сина"). Поряд з раєм та пеклом католицизм визнає чистилище, де душа нібито знаходиться доти, поки її не відправлять до раю. Католицька церква вчить, що тривалість перебу­вання у чистилищі залежить від молитов та пожертву­вань родичів і друзів померлого. У католицизмі значнішою мірою, ніж у православ'ї, розвинуте шану­вання Богородиці. Католики вірять, начебто Марія, на відміну від усіх інших святих, вознеслася на небо не лише душею, а й тілом. Вчення про Марію не­обхідне церкві для поширення свого впливу серед жі­нок. Однією з головних відмінностей католицизму від інших напрямів у християнстві є вчення про зверх­ність римського папи (мається на увазі претензія бути керівником усіх християн) та догмат папської непогрішності у справах віри й моралі. Католиць­кому духовенству всіх рангів заборонено одружува­тися.

Головним богослужінням у католицькій церкві є меса (літургія), яка до нещодавнього часу проводила­ся латинською мовою. Для посилення впливу на па­рафіян тепер дозволено користуватися національними мовами і вводити у літургію національні мелодії. Де­які відмінності є у формі проведення таїнств: хре­щення проводиться не зануренням немовляти у купіль, а обливанням; на відміну від православних, католики причащаються тільки хлібом, випеченим з прісного тіста; миропомазання (конфірмація) здій­снюється не над немовлям, а у 7—8-річному віці; сповідь здійснюється перед особливою сповідальницею, де священик відгороджений від того, хто сповідається.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Світова релігія Буддизм

    Реферат >> Религия и мифология
    ... дав своїм прямим учням, з'явилася світова релігія Буддизм. Три повороти Колеса Дхарми ... іше, в 538 р., і в 594 р. він став державною релігією. Потім наступив третій великий пер ... сьогодні стільки людей у всьому світі відкриваються якраз цьому напряму Буддизму ...
  2. Біблія як одна з найвизначніших пам'яток світової релігійної думки

    Реферат >> Религия и мифология
    ... найвизначніших пам'яток світової релігійної думки» Виконала: Ст ... з найвизначніших пам'яток світової релігійної думки, яка міцно ... зрештою, Сатана буде усунутий зі світової арени Питання гострі і стосуються ... яка формувала колективно-релігійну свідомість і повед ...
  3. Буддизм як світова релігія

    Реферат >> Астрономия
    ... реферат на тему: Буддизм як світова релігія: походження і священні книги. Виконав: ... островами, які омиваються величезним світовим океаном.Світовий океан оточений скелястою сті ... і уявлення про будду прийдешнього світового порядку Майтрею. По представленням мі ...
  4. Релігійна філософія

    Реферат >> Астрономия
    ... ість лежать в основі мого світовідчування і світогляду”,- пише Бердяєв. Він онтолог ... Тичин). Провина лежить у глибинах світового буття. Це найкраще уподібнити ... можливості і матеріальної; заохочувати вивчення світових Релігій і Наук, тобто сприяти поширенню ...
  5. Світова економіка та міжнародні економічні відносини

    Реферат >> Астрономия
    ... побудова суспільства, переважання культурних, релігійних, сімейних традицій над ... випереджує світове промислове виробництво та світовий ВВП. Зниження темпів росту світової торг ... купівельною спроможністю, культурним, релігійним розвитком тощо). Це поясню ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.001209020614624