Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Финансы->Закон
Открытое АО "Татнефть" учреждено в соответствии с Указом президента РТ "О мерах по преобразованию государственных предприятий, организа...полностью>>
Финансы->Реферат
1. Место, роль финансов предприятий в финансовой системе государстваФинансы как целостная экономическая категория, обладающая общими свойствами, имеют...полностью>>
Финансы->Курсовая работа
Основой деятельности таможенных органов является организация таможенного контроля над перемещением товаров и транспортных средств через таможенную гра...полностью>>
Финансы->Реферат
В соответствии с положениями общей теории права, норма права — это общее правило регулирования общественных отношений, согласно которому его адресаты ...полностью>>

Главная > Курсовая работа >Финансы

Сохрани ссылку в одной из сетей:

4. Система податкових органів та їх функції

Правовий статус податкових органів України, їх функції та правові основи діяльності визначаються наявністю цих органів у системі органів державного управління. Таке місце серед органів державного управління визначає Закон України від 4 грудня 1990 року № 3509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” (зі змінами та доповненнями).

Єдина, незалежна система органів державної податкової служби України складається з трьох ланок:

  1. Державної податкової адміністрації України (центральний орган державного управління).

  2. Державні податкові адміністрації в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

  3. Державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя) та районах у містах.

Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковані державні податкові адміністрації в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі відповідно до діючого законодавства підпорядковані державні податкові інспекцій в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя) та районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції.

Кабінет міністрів України затверджує структуру Державної податкової адміністрації України.

Головними завданнями державної податкової служби України є методологічне забезпечення та контроль за дотриманням чинного законодавства, правильністю обчислення податків, зборів та обов’язкових платежів, повнотою та своєчасністю їх внесення до бюджету та державних цільових фондів, а також запобігання злочинам та іншим правопорушенням, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

При виконанні своїх функціональних обов’язків органи державної податкової служби України координують свою діяльність з різними контролюючими органами – фінансовими органами, органами Державного казначейства України, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, митного контролю, контрольно-ревізійною службою тощо.

Законом України “Про державну податкову службу України” органам державної податкової служби надані певні права.

Так, зокрема, податкові органи можуть проводити в підприємствах, установах та організаціях будь-якої форми власності перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, показників реєстраторів розрахункових операцій, комп’ютерних систем та інших документів, які пов’язані з обчисленням і сплатою податків.

До підприємств, установ, організацій і громадян – порушників податкового законодавства щодо податків та інших платежів і внесків, за якими встановлено обов’язкове подання державним податковим інспекціям податкових декларацій та розрахунків, органи державної податкової служби мають право застосовувати фінансові санкції у відповідних розмірах передбачених діючим законодавством.

Для оперативного та кваліфікованого розгляду скарг платників податків в податковій службі створені апеляційні підрозділи, основним завданням яких є забезпечення захисту прав і законних інтересів платників податків і громадян при оскарженні ними рішень податкових органів.

Важливим напрямком роботи державної податкової служби є роз’яснення і пропаганда податкового законодавства через найдоступніші засоби масової інформації – радіо та телебачення та друковані видання.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1999 року № 636 “Про схвалення Програми формування високої податкової культури населення та підтримки зусиль органів державної податкової служби, спрямованих на наповнення дохідної частини бюджетів і державних цільових фондів” затверджено довгострокову програму, яка передбачає налагодження партнерських відносин між державою та платниками податків. Ця програма враховує відповідальність обох сторін податкових відносин і має на меті створити такі умови, за яких суб’єкти господарювання, реалізуючи особисті інтереси зможуть сприяти вирішенню завдань, що стоять перед державою. Саме це зробить масове ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів неможливим. Йдеться не лише про те, щоб збирати все, що належить державі, а й про переконання громадського обов’язку щодо сплати всіх виді податків та платежів.

5. Форми оподаткування у практиці регулювання економіки

За формою оподаткування податки поділяються на прямі і непрямі.

Прямі – це податки, які держава стягує безпосередньо з доходів або майна платника податку. До них належить: податок на прибуток підприємств і організацій, прибутковий податок з доходів громадян, податок на промисел

Непрямі – це податки, які встановлюються на окремі товари, роботи, послуги і включаються до їх ціни. Кінцевими платниками непрямих податків є споживачі товарів, робіт і послуг, а самі податки включаються у вигляді надбавки до ціни на ці товари, роботи й послуги. Непрямі податки ще називають податками на споживання. До них належать: податок на додану вартість (ПДВ), акцизний збір, мито тощо.

6. Загальнодержавні податки і збори як основні джерела формування доходів Державного бюджету України

Економічна сутність Державного бюджету виявляється у формуванні грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням функціонування держави. Розглянемо докладніше, які податки і збори відносять до категорії загальнодержавних.

Прибутковий податок з громадян регулюється Декретом Кабміну України від 26 грудня 1992 р. № 13-92 зі змінами та доповненнями та Інструкція Державної податкової інспекції “Про прибутковий податок з громадян” № 12 із змінами та доповненнями. Платниками прибуткового податку є громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства – як ті, які мають, так і ті, які не мають постійного місця проживання в Україні. Об`єктом оподаткування виступає:

  • у громадян, що постійно проживають в Україні – сукупний річний дохід, одержаний з різних джерел на території України та за її межами;

  • у громадян, які не мають постійного місця проживання в Україні – дохід, одержаний з джерел в Україні.

Ставки прибуткового оподаткування громадян встановлені за прогресивною шкалою.

Прогресія шкали ставок є ступінчастою: весь сукупний дохід розкладається на частини, до кожної з яких застосовується встановлена для даного інтервалу ставка. Сума податку обчислюється як складова цих частин.

Порядок обчислення і сплати залежить від виду доходів. Доходи від роботи за наймом оподатковуються біля джерела: за місцем основної роботи – щомісячно за встановленою шкалою ставок; не за місцем основної роботи – при виплаті за ставкою 20%. За підсумками року проводяться перерахунки податку за місцем основної роботи, а для тих. хто мав кілька джерел доходів – в податковій інспекції за місцем проживання на підставі декларації.

Податок з доходів від підприємницької діяльності (без створення юридичної особи) сплачується щоквартально авансовими платежами (на підставі обчисленої податковими інспекціями очікуваної суми податку на рік) з перерахунком відповідно до фактично одержаного за рік доходу.

Слід наголосити, що обов`язок підприємств, установ, організацій та фізичних осіб – суб`єктів підприємницької діяльності, які виплачують доходи громадянам не за місцем основної роботи, надсилати не пізніше 30 днів після виплати податковому органові за місцем проживання таких громадян відомості про суму виплачених доходів і суму утриманого податку.

На основі одержаної інформації податкові органи перевіряють отримані від громадян декларації і обчислення річної суми податку із сукупного оподатковуваного доходу, одержаного ними як за основним місцем роботи.

Податок на додану вартість (ПДВ) – непрямий податок на додану вартість, яка створюється на всіх стадіях виробництва та обігу. Він включається в ціну у вигляді надбавки до ціни товару, робіт, послуг і повністю оплачується кінцевим споживачем товарів, робіт та послуг. Він є формою перерахування до бюджету частини доданої вартості, що створюється на всіх стадіях виробництва та обороту і визначається як різниця між вартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та вартістю матеріальних витрат, віднесених на затрати виробництва і обороту. ПДВ є одним із різновидів універсальних акцизів. Має широку базу оподаткування тому забезпечує стійкі надходження до бюджету які не залежать від змін вибору товарів покупцями та асортименту реалізованих товарів.

Визначення доданої вартості дає можливість обчислити всі ті податки, які дана господарська одиниця сплатила при купівлі товарів, робіт, послуг. Додана вартість – це створений дохід або вартість чистої продукції. У цьому випадку вона визначається шляхом сумування її складових елементів заробітної плати, процента, ренти, прибутку.

Платниками податку є всі юридичні й фізичні особи, які здійснюють від свого імені виробничу чи іншу підприємницьку діяльність на території України. Фізичні особи, обсяг продажу в яких не перевищує 100 неоподатковуваних мінімумів, звільняються від сплати податку.

Об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

  • продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції зі сплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця;

  • ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції, з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки;

  • вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг (робіт) для їх споживання за межами митної території України.

Відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 р. об`єкти оподаткування за ставкою 20%, а також податок обчислюється за нульовою ставкою.

Акцизний збір – один із непрямих податків, що включається до ціни товарів. Встановлюється, як правило, на високорентабельні товари і стягується за ставками, диференційованими за окремими групами товарів.

Платниками акцизного збору є:

  • суб`єкти підприємницької діяльності, а також їх філій, відділення (інші відокремлені підрозділи) – виробники підакцизних товарів(послуг) на митній території України, у тому числі, з давальницької сировини;

  • нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів(послуг) середньо або через їх постійні представництва, чи осіб, які прирівнюються до них згідно із законодавством;

  • будь-які суб`єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари, незалежно від наявності внесених до них іноземних інвестицій;

  • фізичні особи – резиденти або нерезиденти, які ввозять і пересилають підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або несупроводжувального багажу, а також фізичні особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети), переслані (надіслані) з-за митного кордону України у вигляді поштових чи інших відправлень або несупроводжувального багажу, обсягах або вартістю, що перевищують норми безмитного перевезення (пересилання) для таких фізичних осіб, які визначені митним законодавством;



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Місцеві бюджети та їх вплив на соціально-економічний розвиток адміністративного району

    Дипломная работа >> Финансы
    ... впливу, скасування всеохоплюючого державно-партійного керівництва життям країни ... соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки ... і на засіданн ... яка позначається на соціально-економічний розвиток ...
  2. Економіка та економічні системи України

    Шпаргалка >> Экономическая теория
    ... впливу на соціально-економічний розвиток країни. Всі методи поділ. на: прямі – це методи, за допомогою яких ... державних соцiальних витрат не дуже висока, оскiльки бюджет розглядається як засіб впливу на ... 3.стимулююча (вилучення податків впливає на активізацію ...
  3. Державне регулювання економіки (5)

    Учебное пособие >> Экономика
    ... із найважливіших засобів державного впливу на соціально-економічний розвиток країни є податки та податкові пільги. ФУНКЦІЇ ПОДАТКІВ Податкова система - сукупність ...
  4. ... їна в роки Другої світової війни. Суспільно-політичний, соціально-економічний розвиток України ...

    Лекция >> История
    ... їна в роки Другої світової війни. Суспільно-політичний, соціально-економічний розвиток України ... , які виконували ці вимоги, одержували високі гонорари, їм присуджувалися лауреатські звання, державні премії, надавалися соціальн ...
  5. Економічна теорія. Методичні вказівки до виконання самостійної роботи

    Книга >> Экономическая теория
    ... чек на певну суму і використовувати його як засіб ... половину яких спрямовують на соціальні потреби. Високі податки і гром ... державного впливу на соціальноекономічний розвиток країни. За характером впливу на господарські суб’єкти державне регулювання економ ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0011930465698242