Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Экономическая теория->Реферат
Механизм хозяйствования экономических субъектов рассматривается на двух уровнях — в рамках фирмы (закономерности ее поведения изучаются микроэкономико...полностью>>
Экономическая теория->Закон
Выбирая тему для своей курсовой работы, я, прежде всего, хотела, чтобы она была интересной мне и актуальной на сегодняшний день. В настоящее время наш...полностью>>
Экономическая теория->Реферат
Одной из важнейших проблем современной экономики Рос­сии является проблема безработицы. Она выступает как сложное и противоречивое макроэкономическое ...полностью>>
Экономическая теория->Реферат
На протяжении многих десятилетий политика управления трудовыми ресурсами в СССР отталкивалась не от интересов человека, а от потребностей, определяемы...полностью>>

Главная > Шпаргалка >Экономическая теория

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Грошова база. Компоненти грошей.

Грошова база - це сума грошей, які центральний банк випустив в обіг. Включає готівку (за межами фінустанов), а також кошти комерційних банків на рахунках у центральному банку.

Використовується НБУ в якості одного із основних показників грошово-кредитної політики. Є показником бази фінансування, яка є основою для формування грошових агрегатів. Іншими словами - це сукупність зобов’язань Національного банку України в національній валюті, що забезпечують зростання грошових агрегатів та кредитування економіки.

У структурі грошової маси виділяють такі сукупні компоненти, або їх ще називають грошові агрегати: М1, М2, М3, L, які групують різні платіжні і розрахункові засоби за ступенем їх ліквідності, причому кожен наступний агрегат включає в себе попередній.

М1 – це гроші у вузькому розумінні, готівка, обіг якої здійснюється поза банками, а також це гроші на поточних рахунках у банках. Депозити на поточних рахунках виконують всі функції грошей і в будь-який момент можуть бути перетворені в готівку.

М2 – це гроші в більш широкому розумінні: М1 + гроші на рахунках комерційнних банків + депозити спеціалізованих фінансових інститутів. Власники строкових вкладів (депозитів) отримують більш високий процент порівняно з власниками поточних вкладів, хоча в той же час вони не можуть взяти гроші з рахунку раніше умовно визначеного терміну.

М3 включає в себе М2 + крупні строкові депозити і суми контрактів з перепродажу цінних паперів.

Агрегат L складається з М3 + комерційні, зокрема короткострокові, цінні папери

  1. Економічна теорія: виникнення та етапи розвитку.

Економічна наука як система знань про сутність економічних процесів і явищ почала складатися лише в XVI—XVII ст., коли ринкове господарство почало набувати загального характеру.

  1. Меркантилізм (Т.Мен, А.Монкретьєн, Ж.Б.Кольбер) основним джерелом багатства вважали сферу обігу, торгівлю, а багатство ототожню­вали з накопиченням металевих грошей (золотих і срібних).

Постулати: необхідність держ. рег-ня та зовнішньої торгівлі; імпорт дешевої сировини та експорт високоякісних товарів; політика протекціонізму; держава повинна стимулювати активний торговий баланс

  1. Фізіократи (Ф. Кене, А. Тюрго, І і. Мі рабо) джерелом багатства вважали тільки працю в сільськогосподарському виробництві. Вважали, що промис­ловість, транспорт і торгівля — безплідні сфери, а праця людей у цих сферах лише покриває витрати на їхнє існування і не при­буткова для суспільства.

  2. Класична політична економія. Виникла з розвитком капі­талізму (У. Петті, А. Сміт) зосе­реджують увагу на аналізі економічних явищ і закономірно­стей розвитку всіх сфер суспільного виробництва, прагнуть роз­крити економічну природу багатства, капіталу, доходів, кре­диту, обігу, механізму конкуренції. Започатковують трудову теорію вартості, а ринок розглядали як саморегулю­ючу систему.

  3. Маржиналізм - теорія граничної корисності. (К. Менгер, В. С. Джевонс Л. Вальрас ). Основна ідея — це дослідження граничних економічних величин як взаємозв'язаних явищ економічної системи на рівні фірми, галузі (мікроекономі-ка) та національної економіки (макроекономіка).

  4. Неокласичний напрям (ідея мінімального, опосередкованого втручання держави в економіку). Зокрема, теорії трудової вартості протиставлялася концепція "граничної корисності"

  5. Кейнсіанський напрям (без активного втручання держави в економіку капіталістичний лад не може існувати). необхідність державного регулювання сукупного попиту і сукупної пропозиції за допомогою фінансово-кредитних важелів, зокрема — збільшення державних інвестицій, зниження відсоткової ставки під час кризи тощо.

  6. Інституціоналізм стверджує думку, що у процесі розвитку суспільства здійснюється природний відбір інститутів, система яких утворює своєрідну культуру і визначає тип цивілізації.

  7. Неокласичний синтез - орґанічне поєднання двох напрямків економічної теорії: кейнсіанської та неокласичної шкіл.

  8. Монетаризм —кількість грошей в обігу є визначальним фактором формування господарської кон'юнктури та існує прямий зв'язок між зміною маси грошей в обігу та величиною валового й національного продуктів. Започаткував теорію монетаризму І.Фішер.

  1. Економічна рівновага та її забезпечення.

Економічна рівновага – стан економічної системи, за якого пропорції в народному господарстві забезпечують оптимальну узгодженість мети економічного розвитку і наявних ресурсів, попиту і пропозиції, товарних і грошових потоків, нагромадження і споживання, заощадження і нагромадження та інших елементів і показників системи, а в кінцевому підсумку – відсутність економічних криз. Двома сторонами економічної рівноваги є дія сил рівноваги і нерівноваги, в процесі якої рівновага забезпечується через нерівновагу.

Розрізняють статичну та динамічну, часткову і повну, мікроекономічну й макроекономічну рівновагу тощо. Часткова рівновага – кількісно-якісна відповідність двох взаємозалежних сторін економіки(наприклад, виробництва і споживання), загальна рівновага – узгоджений, планомірно-пропорційний розвиток всіх сфер, ринків та галузей економіки тощо. Умовою часткової рівноваги є рівновага на окремих ринках, загальної – на усіх ринках. За наявності ринкової системи саморегулювання та державного й наддержавного регулювання її рівновага досягається здебільшого через механізм коливання цін, а всієї економічної системи – насамперед внаслідок державного та наддержавного регулювання, що передбачає і використання цінового механізму.

  1. Економічна конкуренція, її форми та методи.

Конкуренція, є складною і багатогранною категорією ринкової економіки. Пізнати її без глибокого аналізу структури, тобто видів, з яких вона складається і які взаємодіють між собою, дуже важко. Для цього слід

р
озподілити конкуренцію на види за певними критеріями.

- Внутрішньогалузева конкуренція — це боротьба між товаровиробниками однієї галузі за вигідніші умови виробництва і реалізації товарів з метою одержання надприбутку.

- Міжгалузева конкуренція — це боротьба між товаровиробниками різних галузей економіки за найвигідніші умови (сфери) застосування капіталу.

- Міжнародна конкуренція — це конкуренція національних і транснаціональних економічних суб'єктів за найвигідніші умови виробництва і реалізації товарів та послуг на світовому ринку.

- Досконала (вільна) конкуренція — це така ринкова ситуація, за якої чисельні, незалежно діючі виробники продають ідентичну продукцію і жоден із них не в змозі контролювати ринкову ціну.

- Головна ознака недосконалої конкуренції — здатність окремих учасників ринків певною мірою впливати на ціни і отримувати тим самим додатковий прибуток.

Розрізняють три ринкові структури недосконалої

конкуренції: ринок абсолютної монополії, ринок монополістичної

конкуренції, ринок олігополістичної конкуренції.

  • Монополістична конкуренція — це така ситуація на ринку, коли велика кількість виробників пропонує подібну, але не ідентичну продукцію, тобто вона базується на диференціації продукції.

  • Олігополістична конкуренція (гр. oligos — мало) — це модель ринкової структури, за якої небагато великих фірм монополізують виробництво і реалізацію основної маси товарів.

Конкуренція (від лат. сопсиггеге — «зіштовхуватися») — економічне суперництво, боротьба між суб’єктами госпо­дарської діяльності за кращі умови виробництва і реалі­зації товарів та послуг з метою отримання якомога біль­шого прибутку.

Отже, завдання конкуренції полягає у суперництві ринкових суб’єктів за реалізацію власних інтересів шляхом набуття еконо­мічних конкурентних переваг порівняно зі своїми суперниками.

Основними умовами виникнення та існування конкуренції є:

—  наявність на ринку необмеженої кількості незалежних виробників і покупців товарів або ресурсів;

—  свобода виробників щодо вибору господарської діяльності;

—  абсолютно вільний доступ економічних суб’єктів до рин­ку і такий же вільний вихід із нього;

—  певна відповідність між попитом і пропозицією; відсут­ність надвиробництва і дефіциту;

—  абсолютна мобільність матеріальних, трудових, фінансо­вих та інших ресурсів;

—  відсутність угод між постачальниками та споживачами ресурсів, які можуть обмежити конкуренцію;

—  наявність у кожного учасника конкуренції повної інфор­мації про попит, пропозицію, ціни, норму прибутку тощо.

На конкурентному ринку суперники використовують різні методи боротьби: цінові, нецінові, нечесні (недобросовісні) та чесні (добросовісні).

Цінові методи конкуренції — це конкуренція, в якій головним засобом боротьби є ціна.

За цінової конкуренції перемагає той, хто домагається нижчої ціни продукції, ніж конкуренти. Це, по суті, боротьба за скорочення затрат виробництва завдяки використанню досягнень науково-технічного прогресу, наукової організації праці, підвищення її продуктивності тощо.

Залежно від форм і цілей конкуренції формуються такі види цін: монопольно високі, монопольно низькі, демпінгові, дискримінаційні.

Нецінова конкуренція — це стратегія конкурентної боротьби, яка спрямована не на зміну цін, а на створення передумов, які поліпшують реалізацію продукції.

Це означає, що розробляючи стратегію й тактику поведінки на ринку, фірма насамперед дбає про те, щоб створена продукція за своїми споживчими якостями відповідала запитам споживачів.

Нецінові методи конкуренції поділяються на два види:

конкуренцію за продуктами і конкуренцію за умовами продажу.

Конкуренція за продуктами передбачає поширення таких нецінових характеристик товарів як покращання їх якості за збереження ціни, підвищення надійності під час експлуатації, оновлення асортименту, відповідність товарів міжнародним стандартам тощо.

Конкуренція за умовами продажу передбачає поширення і вдосконалення послуг, що супроводжують реалізацію товарів.

До них належать:

— продаж товарів у кредит;

— продовження терміну гарантійного обслуговування;

— безкоштовна доставка товару додому та його встановлення;

— безоплатні консультації щодо використання купленого товару;

— продаж товару із забезпеченням до нього запасних частин;

— інтенсивне використання реклами, яка доводить переваги продукції продавця;

— відкриття ремонтних майстерень та сервісних центрів, що здійснюють гарантійний ремонт, та поточного обслуговування проданого товару.

Нечесна конкуренція — це нецивілізовані форми конкурентної боротьби, які проявляються в порушенні суб'єктами ринкових відносин чинного законодавства, професійних, етичних, моральних норм і правил поведінки для досягнення неправомірних переваг у конкуренції.

Найпоширенішими методами нечесної конкуренції є такі.

Неправомірне використання позначень товару іншого виробника. Це здійснюється шляхом копіювання зовнішнього вигляду товару, найменування, фірмового знака, упаковки та інших позначень, які можуть привести до змішування його з товаром конкурента.

Дезінформація споживачів про товар. Вона виявляється в неправдивих відомостях про властивості свого товару: якість, сорт, безпечність використання, термін зберігання, приховані дефекти тощо.

Компрометація товарів конкурентів. Вона здійснюється шляхом поширення у будь-якій формі, у т. ч. і через порівняльну рекламу, неправдивих, неточних або неповних відомостей про властивості товарів своїх конкурентів.

Тиск на постачальників ресурсів і банки, щоб вони не укладали, або розривали договори на постачання конкурентам сировини, матеріалів та надання кредитів.

Неправомірне збирання,розголошення та використання комерційної таємниці про діяльність суперника — конкурента. До цього можна також додати й економічне шпигунство.

Переманювання провідних спеціалістів фірм-конкурентів шляхом підкупу, встановлення вищих окладів та надання різних пільг.

Іноді деякі нечесні методи конкурентної боротьби переростають у кримінальні злочини: шантаж, підпали, вибухи, убивства.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Економічна безпека України

    Курсовая работа >> Экономика
    ... сектору економіки України та його впливу на основні макроекономічні показники, досвід України в боротьб ... і банківської системи України, зменшиться готівковий оборот в економіці країни. Це сприятиме ефективному ...
  2. Україна в роки Другої світової ві ... -політичний, соціально-економічний розвиток України від другої половини 40-х до ...

    Лекция >> История
    ... системи в соціально-економічній, громадсько-політичній, культурній, духовній царинах життя України ... об'єднання українських земель та формування території України вступив у ... р.р. економіка УРСР відбудовувалася як частина загальносоюзної економічної системи, ...
  3. Економічне становище України в контексті економічної безпеки

    Реферат >> Исторические личности
    ... правової системи ринкового регулювання сприяла криміналізації економіки та її ... меччині – 0,16. Особливу загрозу економічній безпеці України становлять нині деградація промислового і ... 60 % ВВП. "Тіньова" економіка є економічною базою для антидержавних дій, ...
  4. Економічні системи (2)

    Реферат >> Экономика
    ... планової економічної системи Сучасна ринкова економіка (змішана економіка) та її види Особливості економіки України Висновок ... в економічній літературі мова йде про ринкову економіку). 1.4 Традиційна економіка Традиційна економіка ...
  5. Економічні системи (4)

    Реферат >> Экономика
    ... і якщо подивитися на Україну, то ми ... ринкова ек. система). Економічні системи та їх класифікація Економічна система — це ... – планова економіка - це економічна система, в якій основні економічні рішення ... і країни, держава має регулювати економічні та соціальн ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0011608600616455