Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Экономическая теория->Реферат
Механизм хозяйствования экономических субъектов рассматривается на двух уровнях — в рамках фирмы (закономерности ее поведения изучаются микроэкономико...полностью>>
Экономическая теория->Закон
Выбирая тему для своей курсовой работы, я, прежде всего, хотела, чтобы она была интересной мне и актуальной на сегодняшний день. В настоящее время наш...полностью>>
Экономическая теория->Реферат
Одной из важнейших проблем современной экономики Рос­сии является проблема безработицы. Она выступает как сложное и противоречивое макроэкономическое ...полностью>>
Экономическая теория->Реферат
На протяжении многих десятилетий политика управления трудовыми ресурсами в СССР отталкивалась не от интересов человека, а от потребностей, определяемы...полностью>>

Главная > Шпаргалка >Экономическая теория

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Лізинговий кредит — відносини між юридичними особами, що виникають з приводу оренди майна і супроводжуються

укладанням лізингової угоди, в якій лізинговою компанією є банк, що на замовлення орендаря купує обладнання і надає його в оренду.

Ломбардний кредит — короткостроковий кредит під заставу рухомого майна, яке можна швидко реалізувати. Застава забезпечує повернення кредиту. Вартісна оцінка застави повинна перевищувати суму кредиту. Якщо кредит повертається

своєчасно зі сплатою відсотка, позичальник залишається власником заставленого майна. Якщо кредит не повертається в строк,

право власності на заставлене майно переходить до кредитора, який, реалізуючи майно, утримує суму боргу та відсоток.

Сучасною формою ломбардного кредиту є банківський кредит під заставу депонованих у банку цінних паперів.

Державний кредит — система економічних відносин між державою в особіїі органів влади чи управління, з одного боку,

та фізичними і юридичними особами — з іншого, за яких держава виступає як позичальник, кредитор чи гарант.

Найпоширенішою формою державного кредиту є така, за якої держава є позичальником грошових засобів. Державні запозичення можуть мати як грошову форму (держава продає цінні папери: облігації, скарбничі зобов'язання, сертифікати ощадного банку), так і натуральну (хлібна або цукрова позика). Значно рідше держава виступає кредитором, надаючи позику на засадах повернення, платності та цільового використання.

Функції кредиту

  • Перерозподільча — кредит забезпечує акумуляцію тимчасово вільних грошових ресурсів домогосподарств,

підприємницького та державного сектору, перетворюючи їх у позичковий капітал, який завдяки використанню численних форм кредиту

перерозподіляється на користь тих суб'єктів, які мають тимчасову потребу використання запозичених грошових засобів.

  • Емісійна функція виявляється у створенні нових платіжних засобів кредитними установами.

Економія витрат обігу завдяки тому, що кредит суттєво прискорює швидкість обороту грошових ресурсів і здешевлює

обслуговування грошового обігу.

  • Кредит сприяє створенню великих підприємств і ТНК,

забезпечуючи зростання рівня концентрації та централізації

капіталу.

  • Кредит виступає важливим засобом державного регулювання економіки. Маніпулюючи обсягом кредитних ресурсів

шляхом впливу на позичкову ставку процента, норму резервування, операції на відкритому ринку цінних паперів, держава

проводить стимулюючу або обмежувальну політику.

  1. Кредитно-грошова політика, її мета та інструменти.

Кредитно-грошова політика — діяльність держави, спрямована на забезпечення економіки повноцінною і стабільною національною валютою та регулювання грошового обігу відповідно до потреб економіки з метою стимулювання економічного зростання при низькому рівні інфляції і безробіття, вирівнювання платіжного балансу країни.

Основною метою проведення грошово-кредитної політики держави є реалізація системи заходів у сферах грошового обігу та кредиту, спрямованих на регулювання економічного зростання, стримування інфляції, забезпечення зайнятості та вирівнювання платіжного балансу.

Грошово-кредитна політика є оперативним і гнучким доповненням політики бюджетної . Світова практика свідчить, що за її допомогою держава впливає на грошову масу та відсоткові ставки, а вони, відповідно, - на споживчий та інвестиційний попит .

Грошово-кредитна політика ґрунтується на принципах монетаризму і має низку переваг над фіскальною політикою .

Негативні моменти полягають у тому, що ця політика непрямо впливає на комерційні банки з метою регулювання динаміки пропозиції грошей, а тому не може безпосередньо змусити їх зменшувати чи збільшувати кредити .

Вибір методів та інструментів грошово-кредитної політики має бути прерогативою центрального банку, тобто відмінність стратегічних і проміжних цілей грошово-кредитної політики від тактичних має полягати в тому, що тактичні цілі реалізує саме центральний банк держави.

Використання того чи іншого інструмента регулювання грошово-кредитного ринку (проведення грошово-кредитної політики )

залежить від історичних традицій використання фінансових інструментів у державі, розвинутості ринкових відносин, наявності банківсько-фінансових установ, загальнодержавного стану економіки, врегульованості питань фіскальної політики й т . ін .

Основні монетарні інструменти, за допомогою яких забезпечується проведення центральними банками грошово-кредитної політики в тій чи іншій країні, залежно від рівня її економічного розвитку, такі:

регулювання облікової ставки ;

встановлення "кредитних стель" на кредитні вкладення ;

встановлення мінімальних обов'язкових резервів для комерційних банків;

здійснення операцій на відкритому ринку ;

здійснення операцій на валютному ринку ;

регулювання імпорту й експорту товарів ;

випуск депозитних сертифікатів центрального банку .

Завданням грошово-кредитної політики в Україні є забезпечення фінансової стабільності, поступове зниження інфляції, виведення економіки з

  1. Кейнсіанська та монетаристська моделі кредитно-грошової політики.

Кейнсіанська та монетаристська моделі кредитно-грошової політики.

Кейнсіанська модель грошово-кредитного регулювання.. Дж. Кейнс вважав, що економіка може надовго "зависнути" у стані заниженого випуску і хронічного безробіття, оскільки поведінка заробітної плати і цін не є гнучкою і механізм відновлення повного використання виробничих ресурсів робочої сили і матеріально-речового капіталу діє недосконало. Вихід із цього становища він убачав у державному втручанні для підвищення сукупного попиту, а інструментом втручання є бюджетно-податкові та грошово-кредитні важелі.

Вирішального значення у структурі сукупного попиту кейнсіанська теорія надає інвестиційному попиту. Зміна рівня інвестицій унаслідок мультиплікаційного ефекту спричиняє значні коливання рівнів виробництва і зайнятості. Своєю чергою на обсяг інвестицій найсильніший вплив має відсоткова ставка, оскільки вона є витратами на отримання кредиту для фінансування інвестиційних рішень. Підвищення відсоткової ставки скорочує обсяг інвестицій, а отже, і обсяг ВВП.

За кейнсіанською теорією проглядається така функціональна залежність: зростання грошової маси викликає падіння відсоткової ставки, а це веде до зростання інвестицій і в кінцевому підсумку— до збільшення зайнятості і виробництва. Тобто відсоткова ставка стає важелем впливу грошового обігу на економіку в цілому. Аналіз грошового ринку, на якому складається рівень відсоткової ставки під впливом взаємодії попиту та пропонування, є важливим елементом кейнсіанського вчення.

Монетаристська теорія.

Вони (монетаристи) впевнені, що ринкова економіка є достатньо стійкою і ринковий механізм забезпечує самостійне відновлення економічної рівноваги. Через це монетаристи не визнають державного регулювання, активно захищають принципи вільної конкуренції. Вирішальне значення в розвитку виробництва, на їхню думку, належить грошам. Фундатор монетаристської теорії М. Фрідмен стверджує, що недооцінювання ролі фошового обігу і грошей, яке виявилось у недостатньому забезпеченні економіки грошовою масою під час Великої депресії 1929—1932 рр., суттєво посилило спад і ускладнило вихід з нього. Монетаристська концепція розглядає швидкість обігу грошей як змінну, але передбачувану величину. На швидкість обігу грошей впливає очікуваний рівень інфляції та відсоткова ставка. Крім цього, монетаристи виявили зв'язок між темпами зростання грошової маси, реального і номінального ВВП, що дає можливість через зміну темпів зростання грошей впливати на обсяг виробництва.

Монетаристи відкидають активну грошово-кредитну політику, націлену відразу на стабілізацію пропонування грошей і відсоткової ставки. На їхню думку, головним об'єктом регулювання має бути не відсоткова ставка, а темпи зростання пропонування грошей. Тому центральний банк країни повинен увесь час проводити передбачувану політику і забезпечувати стійке й помірне зростання грошової маси. Темпи зростання грошової маси мають відповідати середнім темпам зростання ВВП і ще 1 % додатково, що пов'язане з уповільненням обігу грошей.

  1. Малі підприємства та їх роль у формуванні ринкового середовища.

Мале підприємництво є органічним структурним елементом ринкової економіки. Цей сектор економіки історично і логічно відігравав роль необхідної передумови створення ринкового середовища. Воно було первинною вихідною формою ринкового господарювання у вигляді дрібнотоварного виробництва. Саме тому дрібнотоварне підприємництво відіграло структуроутворюючу роль в історії становлення економіки конкурентно-ринкового типу.

Роль малого підприємництва полягає у житті суспільства полягає в тому, що воно є одним із провідних секторів ринкової економіки; формується на засадах дрібнотоварного виробництва; визначає темпи економічного розвитку, структуру та якісну характеристику ВВП; здійснює структурну перебудову економіки, характеризується швидкою окупністю витрат, свободою ринкового вибору; забезпечує насичення ринку споживчими товарами та послугами повсякденного попиту, реалізацію інновацій, додаткові робочі місця; має високу мобільність, раціональні форми управління; формує новий соціальний прошарок підприємців-власників; сприяє послабленню монополізму, розвитку конкуренції.

Малий бізнес у ринковій економіці - провідний сектор, що визначає темпи економічного росту, структуру і якість валового національного продукту. Але справа не тільки в кількісних показниках - цей фактор по самій своїй суті є типово ринковим і становить основу сучасної ринкової інфраструктури. Основні переваги, характерні риси, властивому малому бізнесу:

а) можливість більш гнучких й оперативних рішень. У порівнянні з великими корпораціями в малому бізнесі спрощена структура прийняття управлінських рішень, це дає можливість швидко й гнучко реагувати на кон'юнктурні зміни, у тому числі шляхом маневру капіталу при перемикання з одного виду діяльності на іншій;

б) орієнтація виробників переважно на регіональний ринок. Малий бізнес ідеально пристосований для вивчення побажань, переваг, звичаїв, звичок й інших характеристик місцевого ринку;

в) підтримка зайнятості й створення нових робочих місць. Ця проблема надзвичайно актуальна для нашої країни; процес приватизації забере баласт із підприємств і дрібний бізнес міг би зіграти роль амортизатора, увібравши в себе вільну робочу силу;

г) виконання допоміжних функцій стосовно великих виробників. Великі фірми децентралізують виробничий процес, передаючи його фази малим підприємствам на основі субкооператоров;

д) невеликий первісний обсяг інвестицій. У малих підприємств менші строки будівництва; невеликі розміри, їм швидше й дешевше переозброюватися, впроваджувати нову технологію й автоматизацію виробництва, досягати оптимального сполучення машинної й ручної праці;

е) економічна ефективність виробництва в малих підприємствах;

ж) інноваційний характер малих підприємств. Багато економістів відстоюють ідею про виняткову роль малого бізнесу в розгортанні науково-технічної революції.

Дрібний бізнес відіграє важливу роль в економіці країни. Він:

– забезпечує необхідну мобільність в умовах ринку, створює глибоку спеціалізацію й кооперацію, без яких немислима його висока ефективність;

– здатний не тільки швидко заповнювати ніші, що утворяться в споживчій сфері, але й порівняно швидко окупатися;



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Економічна безпека України

    Курсовая работа >> Экономика
    ... сектору економіки України та його впливу на основні макроекономічні показники, досвід України в боротьб ... і банківської системи України, зменшиться готівковий оборот в економіці країни. Це сприятиме ефективному ...
  2. Україна в роки Другої світової ві ... -політичний, соціально-економічний розвиток України від другої половини 40-х до ...

    Лекция >> История
    ... системи в соціально-економічній, громадсько-політичній, культурній, духовній царинах життя України ... об'єднання українських земель та формування території України вступив у ... р.р. економіка УРСР відбудовувалася як частина загальносоюзної економічної системи, ...
  3. Економічне становище України в контексті економічної безпеки

    Реферат >> Исторические личности
    ... правової системи ринкового регулювання сприяла криміналізації економіки та її ... меччині – 0,16. Особливу загрозу економічній безпеці України становлять нині деградація промислового і ... 60 % ВВП. "Тіньова" економіка є економічною базою для антидержавних дій, ...
  4. Економічні системи (2)

    Реферат >> Экономика
    ... планової економічної системи Сучасна ринкова економіка (змішана економіка) та її види Особливості економіки України Висновок ... в економічній літературі мова йде про ринкову економіку). 1.4 Традиційна економіка Традиційна економіка ...
  5. Економічні системи (4)

    Реферат >> Экономика
    ... і якщо подивитися на Україну, то ми ... ринкова ек. система). Економічні системи та їх класифікація Економічна система — це ... – планова економіка - це економічна система, в якій основні економічні рішення ... і країни, держава має регулювати економічні та соціальн ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0011918544769287