Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Финансы->Дипломная работа
Актуальність даної теми визначена в першу чергу об`єктивно важливою роллю малого підприємництва у сучасній соціально орієнтованій ринковій економіці, ...полностью>>
Финансы->Дипломная работа
Управління фінансовими ресурсами підприємства належить до завдань, які вирішують менеджери-економісти. Оскільки процеси виробництва та реалізації прод...полностью>>
Финансы->Дипломная работа
Проблема использования основных фондов и производственных мощностей предприятия занимает центральное место в период перехода России к рыночным отношен...полностью>>
Финансы->Дипломная работа
В послании Президента Республики Казахстан Н.А. Назарабаева народу Казахстана от 6 февраля 2008 года определено следующее «…одним из ключевых элементо...полностью>>

Главная > Дипломная работа >Финансы

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Акцептант - це особа, яка взяла на себе зобов'язання здійснити оплату за виставленим на неї переказним векселем. Завдяки акцепту платник стає головним боржником за векселем. Таким чином, акцепт є письмовим зобов'язанням на векселі платника сплатити його утримувачу в строк. З того моменту, як акцептант повернув акцептований ним вексель, його зобов'язання по цьому векселю стає безвідзивним (навіть, якщо він пізніше і закреслив свій підпис). Акцепт здійснюється у вигляді напису на лицьовому боці векселя. Акцепт повинен бути простим і нічим не обумовленим, але може бути як повним (на всю суму векселя), так і частковим (на частину суми векселя). У випадку відмови в акцепті векселедержатель повинен опротестувати вексель в неакцепті. В цьому випадку у останнього утримувача векселя виникає право оплати в порядку регресу, тобто зворотньої вимоги до попередніх зобов'язаних за векселем осіб.

Розгляд класифікації векселів в попередньому підрозділі дипломної роботи показав, що суб’єктами вексельних відносин в Україні в даний час є фізичні особи, корпорації, фінансові групи, комерційні банки, НБУ, головне управління Державного казначейства.

Заслуговує на увагу вивчення взаємовідносин фірм з банками в процесі вексельних відносин. Використання векселю банками перетворює його на кредитну угоду, він служить знаряддям комерційного кредиту.

Кредитна угода виникає внаслідок врахування банком векселя в інтересах і за дорученням свого клієнта. Останній одержує від банку кошти під врахований вексель як кредит, який буде виплачено векселедавцем у строк, зазначений у векселі, але одержувачем цих коштів уже стає банк. Передача векселя банку здійснюється шляхом індосаменту, тобто надписом на векселі, який містить доручення власника векселя банку одержати оплату. Ця операція називається "облік (дисконт) векселів".

Векселі, що не відповідають вимогам банку, викреслюються з реєстру і повертаються клієнту. Прийняті векселі реєструються у спеціальній "книзі врахування векселів", яка щороку відкривається банком, а реєстраційний порядковий номер із цієї книги проставляється на самому векселі.

Для своєчасного отримання платежів за врахованими векселями банк веде нагляд за строками настання платежу. З цією метою на кожне число складається відомість у двох примірниках, яка заповнюється даними щодо векселів з терміном виконання на це число. Дані відомостей звіряються з векселями, що є у сховищі (касі) банку, після чого один примірник відомості передається до операційного відділу, а другий залишається у відповідальної особи банку, яка веде ці операції.

При отриманні платежу у відомості роблять відповідні позначки, а вексель повертається платникові. У разі дострокових виплат по векселю платникові повертають відповідну суму дисконту (різниця між номіналом, за яким банк купив вексель, і сумою, яку платник має виплатити) за ті дні, що залишились до строку, виходячи із ставки відсотка банку, що сплачується за кошти по поточних рахунках. У разі оплати векселя після строку платежу, платник понад вексельну суму платить банку за прострочені дні пеню і 6% річних (згідно з УВЗ), а також витрати на опротестування (повідомлення, відсилання і т.д.). Після цього вексель повертається платнику.

Несплачений у день строку платежу вексель банк повинен передати наступного дня нотаріусу або судовиконавцю для опротестування. Ця вимога є категоричною, оскільки упущення терміну погашення і несвоєчасне опротестування спричиняє втрату "юридичної сили" векселя. Тому операції по врахуванню векселів вимагають особливої уваги і щоденного контролю.

Банк може зберегти вексель, що обліковується, до строку його погашення (пред'явлення до оплати боржнику). А при необхідності комерційний банк може в свою чергу переоблікувати (продати) вексель у центральному банку аналогічним способом. Ця операція називається перезастава векселів.

Оскільки векселі, як правило, виставляються на строк не більше 90 днів, то обліковий банківський кредит є короткостроковим. Ціна купівлі векселя складається з його номінальної вартості (сума коштів зазначена у векселі) за мінусом облікової ставки (ставка облікового кредиту).

З вексельним обігом пов'язане надання ще одного виду кредиту- акцептного. На відміну від облікового кредиту, який надається векселедержателю, кошти при акцептному кредиту надаються векселедавцю (платнику по векселю). За надання акцептного кредиту банк стягує акцептну комісію.

За допомогою векселя надається також авальний кредит (вексельне поручительство). Його призначення - покрити зобов'язання клієнта, якщо він не зможе виконати їх самостійно. Авальний кредит існує у вигляді різноманітних форм гарантій, або доручень: гарантія платежу, гарантія постачання, гарантія надання позички, податкові, митні, судові доручення. Вони покликані компенсувати ризик господарських партнерів клієнта банку.

Для підприємств, які інтенсивно використовують векселі, більш еластичною формою вексельного кредиту є позички, що видаються під заставу у формі відкритого рахунку у визначеному процентному відношенні заборгованості клієнта відносно поданого ним забезпечення. Банки можуть відкривати клієнтам за їх заявою спеціальні позичкові рахунки і відображати в них суму наданої позички під забезпечення прийнятих векселів.

Коли в процесі користування кредитом за спеціальним позичковим рахунком клієнта серед забезпечення будуть виявленні векселі підприємств, проти яких учинено протести, то банк сповіщає про це пред'явника і пропонує йому викупити векселі опротестованого векселедавця або замінити їх у тижневий строк іншими благонадійними векселями. Невиконання цієї вимоги тягне за собою закриття цього кредиту.

При проведенні таких операцій банком рекомендується набувати у клієнта права інкасування векселів. Крім отримання додаткового прибутку це буде одним із засобів страхування банку від пред'явлення йому фальшивих векселів.

Бухгалтерські записи виданих позичок під заставу векселів здійснюються у спеціальних позичкових рахунках, які відкриваються на балансових рахунках за галузевою приналежністю, передбачених у плані рахунків бухгалтерського обліку у комерційних банках.

До порядку ведення бухгалтерського обліку, хронологічних і синтетичних записів за спеціальними позичковими рахунками, забезпеченими векселями, пред'являються такі самі вимоги, що й до врахування векселів, оскільки обіг векселів, їх рух є загальною економічною основою цих операцій банку. При видачі позичок векселі є їх заставним забезпеченням і джерелом погашення за рахунок оплати, що надійшла по них, якщо позичальник не має змоги погасити заборгованість іншим чином. Видача позичок відображається за дебетом, а погашення - за кредитом у спеціальному позичковому рахунку. В аналітичному обліку найважливу роль має спеціальний позичковий рахунок, забезпечений векселями, в якому відображається рух заборгованності за позичками.

Банки можуть виконувати також операції з інкасування векселів. Різниця цієї операції від інших видів врахування векселів в тому, що при обліку векселя банк зазнає певного ризику, оплачуючи вексель (за мінусом дисконту), а при інкасо векселя він приймає лише доручення одержати у визначений термін платіж і передати його власнику векселя. Роль банку зводиться лише до точного виконання інструкцій клієнта-векселедержателя. За здійснення інкасо банк отримує комісійну винагороду. Щодо облікованого векселя, то тут він одержує прибуток в вигляді дисконту (різниці між обумовленим номіналом та платежом платника), але у разі ненадходження платежу, просрочення опротестування такого векселя банк відповідає за наслідки несвоєчасного вчинення протесту по врахованих векселях.

Банки можуть за дорученням векселедавця здійснювати платежі за векселем у встановлений строк. У цьому разі банк, на противагу інкасуванню та обліку векселів, є не одержувачем платежу, а стає платником. Ця операція називається доміциляцією векселів, що відмічається на лицьовій стороні векселя. Виступаючи, як доміциліат, банк не ризикує, оскільки він сплачує вексель лише в тому випадку, якщо платник вніс йому раніше вексельну суму, або платник має в цьому ж банку достатні кошти на поточному рахунку і уповноважує банк списати необхідну суму для оплати векселя. У противному разі банк відмовляє у платежі, і вексель опротестовується проти векселедавця.

Дисконтні і заставні операції з векселями дають комерційним банкам можливість з меншим ризиком порушення своєї ліквідності вкладати в ці операції найбільш схильні до несподіваного вилучення депозити (кошти на розрахункових, поточних та інших аналогічних рахунках). У разі несподіваного вилучення таких коштів комерційні банки для збереження своєї ліквідності можуть рефінансуватися в установах інших банків у формі перерахування і перезастави векселів за допомогою індосаменту (надпису на векселі).

Таким чином, ми з'ясували, що з введенням у господарський оборот векселів банки мають змогу здійснювати з ними кредитні та комерційні операції. До кредитних операцій належать: врахування (дисконт) векселів, видача позичок до запитання під забезпечення векселів, рефінансування вексельних операцій. До комерційних операцій - прийняття векселів на інкасо для одержання платежів у строк в інтересах клієнта (векселедавця); зобов'язання оплатити вексель платника (доміциляція).

Слід відзначити, що в Україні до останнього часу не було вексельного обігу і відповідно не було взаєморозрахунків за допомогою векселів. У зв'язку з тим, що Законом України "Про підприємства в Україні" передбачено, що підприємства можуть поставляти продукцію, виконувати роботи, надавати послуги у кредит із сплатою покупцям (споживачам) процентів за користування цим кредитом, виникла необхідність оформлення таких угод за допомогою векселів. Для вирішення цього питання Верховна Рада України 17 червня 1992 року прийняла постанову "Про застосування векселів у господарському обороті України". Цією постановою Кабінету Міністрів і Національному банку України було доручено розробити нормативні документи про порядок проведення банками операцій з векселями. 25 лютого 1993 року Національний банк України листом за № 22001/85 ввів у дію Положення "Про переказний і простий вексель", затверджене Постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1937 р. за № 104/1341, а також інші нормативні документи щодо порядку проведення банками операцій з векселями.

Для забезпечення режиму найбільшого сприяння використанню векселів, прискорення обігу вкладених у них коштів та поліпшення ліквідності Національний банк України рекомендував установам комерційних банків провадити операції по врахуванню векселів підприємств або видавати їм позички за спеціальними позичковими рахунками під заставу векселів, надавати послуги клієнтам у разі отримання платежів векселями. Управлінням Національного банку дозволено надавати позички комерційним банкам для рефінансування їх дисконтних (облікових) і позичкових операцій під векселі. Однак за умов інфляції, гострого дефіциту товарів та неплатежів за них, існування псевдопідприємств, шахрайства з кредитами вексельний обіг у практиці господарювання ще не набув широкого використання.

При розгляді можливості надання вексельного кредиту банк зобов'язаний переконатися, що клієнт буде спроможний своєчасно повернути кредити, а також, що останні 6 місяців векселі, які він видавав, не опротестовувались. Для аналізу і оцінки платоспроможності підприємства-векселедавця використовуються дані бухгалтерського обліку і звітності осіб, зобов'язаних векселями, дані інших банків, послуги аудиторських служб, інші доступні методи і засоби перевірок, що не суперечать закону.

У подальшому виникає необхідність створити систему накопичення інформації про господарюючі суб’єкти, що допустили опротестування векселів, ці відомості будуть підставою для вирішення питання щодо прийняття векселів.

Підприємствам, які допустили векселі до протесту, вексельні кредити, як правило, не надаються. Але такого банку даних поки що немає, тому банківські установи повинні вжити заходів щодо перевірки економічної надійності векселя, особливо з інших регіонів України. Ще уважніше треба підходити до векселів, які видані в інших державах. У таких випадках, крім платоспроможності векселедавця треба з'ясувати відповідність векселя законодавчим актам країни, де його видано. Якщо вексель написаний іноземною мовою, то, приймаючи його до врахування або у заставу, банк повинен вимагати завірений нотаріусом переклад тексту векселя.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Вексельна форма розрахунків та її використання на підприємствах

    Курсовая работа >> Финансовые науки
    ... і обігу векселів. 2.1. Правова природа векселя та умови обігу. Для ефективного використання ... як цінний папір має підвищену обігоздатність і тому широко ... . ------------- ------------ 16. Недоліки вексельного обігу в Україні та шляхи його можливого покращання ...
  2. Історія вексельної форми розрахунків

    Контрольная работа >> Финансовые науки
    ... ією з головних перед посилок і ознак ефективного функціонування економіки в цілому ... подолання платіжної кризи, підвищення майнової відповідальності підпри ... - ІІІ Рис. 1. Схема законодавчого процесу вексельного обігу в Україні При цьому Указ передбачає, що ...
  3. Організація грошового обігу в банках

    Контрольная работа >> Банковское дело
    ... обслуговуванні пов'язане з підвищеним ризиком, особливо якщо вони ... рахунок. Важливу роль в ефективній організації операцій ... ється законодавством про вексельний обіг. Векселі бувають прост ... обігу України. 2. Організація готівкового обігу банками України ...
  4. Проблеми та перспективи інтеграції банківської системи України у св

    Дипломная работа >> Банковское дело
    ... ситуація може проявлятися у підвищенні ефективності позитивного процентного арбітражу. ... активізації вексельного обігу прийняття Верховною Радою України Постанови ... льність застосування конкретного методу підвищення ефективності проведення банком операцій і ...
  5. Облік та контроль операцій з векселями в системі управління фінансо

    Реферат >> Бухгалтерский учет и аудит
    ... ій більшості нормативних актів, що стосуються вексельного обігу в Україні, простежується відхід від положень Женевсько ... якість та обґрунтованість контрольних дій, спрямованих на підвищення ефективності вексельних операцій. У запропонован ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0018539428710938