Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Финансы->Дипломная работа
Актуальність даної теми визначена в першу чергу об`єктивно важливою роллю малого підприємництва у сучасній соціально орієнтованій ринковій економіці, ...полностью>>
Финансы->Дипломная работа
Управління фінансовими ресурсами підприємства належить до завдань, які вирішують менеджери-економісти. Оскільки процеси виробництва та реалізації прод...полностью>>
Финансы->Дипломная работа
Проблема использования основных фондов и производственных мощностей предприятия занимает центральное место в период перехода России к рыночным отношен...полностью>>
Финансы->Дипломная работа
В послании Президента Республики Казахстан Н.А. Назарабаева народу Казахстана от 6 февраля 2008 года определено следующее «…одним из ключевых элементо...полностью>>

Главная > Дипломная работа >Финансы

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Коротко зупинимось на характеристиці деяких видів векселів за цією класифікацією, про які не було сказано раніше. За економічною природою і в залежності від передбачуваного використання суми векселі розрізняють як товарні або комерційні та фінансові. Комерційний або товарний вексель - це гарантійне зобов'язання платника здійснити платіж у вказаній сумі і строк конкретному постачальникові за поставлену у кредит продукцію, товари, виконані роботи або надані послуги, що забезпечує повноту і своєчасність погашення дебіторської і кредиторської заборгованості. Випускаються товарні векселі, як правило, підприємствами і закладами, тому їх ще називають і корпоративними. Товарні векселі можуть бути знаряддям кредиту і розрахунковим засобом, багаторазово обслуговувати угоди купівлі-продажу, замінюючи в них грошові ресурси.

Класична схема розрахунків за допомогою комерційних векселів передбачає наступні дії учасників вексельного обігу (рис. 1.3).


1 - Поставка товару

2 - Акцептування векселя у банку покупця

3 - Передача акцептованого банком векселя продавцеві

4 - Дисконт векселя у банку продавця

5 - Надання продавцю позички під врахований вексель

6 - Пред'явлення векселя до оплати у банку покупця

7 - Одержання платежу

8 - Повернення погашеного векселя з відміткою про отримання

платежу

Рис. 1.3 Схема розрахунків за допомогою комерційних векселів

Фінансові векселі виникають як грошові зобов'язання, що не пов'язані з купівлею-продажем. Первісним джерелом виникнення фінансових векселів є оформлення фактичних угод щодо отримання грошової позички проти виписки вексельного боргового зобов'язання. Провідними фінансовими операціями, що обслуговуються фінансовими векселями є: позички, які видаються одним підприємством за рахунок тимчасово вільних коштів іншому підприємству; перерахування до бюджету податкових платежів; отримання бюджетного фінансування; оформлення простроченої кредиторської заборгованості; зобов'язання отримувача кредиту з метою його погашення.

Якщо фінансовий вексель видав банк, то його ще називають банківським. Банківський вексель - це короткострокове боргове зобов'язання, що надає його власникові право одержати вказану у векселі суму після збігу терміну платежу. Він засвідчує, що підприємство чи інший клієнт вніс до банку суму, яка вказана у векселі, а банк зобов'язується погасити його у зазначений строк. Доход векселедержателя при цьому складає належний відсоток, що матеріалізується у грошовому виразі шляхом визначення різниці між ціною номіналу і ціною продажу банківського векселя.

Сучасна практика емісії та обігу банківських векселів в Україні виробила наступну схему дій її учасників, показану на рис. 1.4. Надання вексельного кредиту у формі банківських векселів є високоприбутковою операцією, тому що на неї накладаються порівняно невеликі затрати з оформлення векселів і придбання бланків та створення відповідних обов'язкових резервів. Навіть з урахуванням невисокого рівня відсотків за вексельним крадитом (у 4-5 разів нижчі, ніж ставки звичайного грошового кредиту) банківські векселі здатні приносити прибуток у розмірі 200-300% річних [23].

Серед фінансових векселів виділяються векселі, основу яких складають не фінансування реальних кредитних угод, а тих комбінацій ділків, під які іншим законним способом отримати грошовий кредит неможливо.


1 – прийняття рішень про емісію векселів банком; 2 – визначення суми процентних ставок і строків погашення векселів; 3 - замовлення на видачу вексельних бланків; 4 - придбання бланків банківських векселів; 5 - укладання договору банку з клієнтами щодо купівлі-продажу векселя; 6 - переказування суми коштів для оплати векселя; 7 - оформляння банківського векселя; 8 - оплата державного мита за використання вексельних бланків; 9 - постачання продукції (надання послуг чи виконання робіт у кредит); 10 - індосування векселя постачальникові; 11 - надання кредиту постачальникові банком, який його обслуговує; 12 - нанесення заставного індосаменту на вексель і передача його банкові постачальника; 13 - погашення кредиту; 14 - зворотній індосамент і повернення векселя постачальникові; 15 - укладення договору про інкасове обслуговування векселя; 16 - нанесення на вексель інкасового індосаменту і передача векселя банкові постачальника; 17 - підписання Акту пред'явлення векселя до оплати з банком-емітентом; 18 - погашення векселя і відсотків за векселем, якщо вони передбачені умовами тексту; 19 - переказування коштів на рахунок постачальника в погашення векселя; 20 - повернення векселя з відміткою «погашено».

Рис. 1.4 Схема емісії та обігу банківських векселів

До таких відносяться «дружні» і «бронзові» векселі. “Дружній” вексель означає виписування боргового зобов'язання, за яким не стоїть ніяка реальна угода, немає ніякого фінансового зобов'язання, проте учасники складання дружнього векселя є реальними особами.

З дружніми векселями не можна ототожнювати “бронзові” векселі. До такого роду векселів відносяться векселі, видані на видуманих осіб, або ж на тих осіб, які позбавлені будь-яких коштів, і погодилися за невелику винагороду акцептувати векселі. У подібних операціях переслідується корислива мета - отримати зручний і дешевий кредит. Практиці відомий такий різновид, як зустрічні векселі. До них відносять дружні і бронзові векселі, у яких дві юридичні сторони або виступають поперемінно векселедавцем (платником) або векселедержателем (набувачем). Зустрічні векселі, як і дружні та бронзові, видаються без належних законних підстав, не мають майнового чи грошового забезпечення, тому належать до фіктивних векселів.

Відносно новою формою стали казначейські векселі. Започатковані урядом США у 1929 році, нині вони стали найпопулярнішими зобов'язаннями Міністерства фінансів цієї країни. За казначейськими векселями руху матеріальних цінностей немає. Це уряд для поповнення бюджетних грошових коштів на певний час виписує свої боргові зобов'язання і продає їх юридичним і фізичним особам, за що сплачує певні кошти у вигляді дисконту (зниження) ціни казначейських зобов'язань.

В залежності від форми отримуваного доходу векселі розрізняють як дисконтні і процентні. Відсоткові векселі - це векселі зі строком платежу за пред'явленням і в стільки-то часу від пред'явлення, що передбачають відсоткові застереження про нарахування відсотків на номінальну суму векселя у розмірі, обумовленому сторонами вексельної угоди. Розмір відсотків має обов'язково вказуватися у тексті векселя, тому що ненаписання числа відсотків означає їх врахування у вексельній сумі.

Дисконтними векселями виступають векселі із строком в стільки-то часу від складання та на певний день, в яких не міститься відсоткове застереження. Доход за такими векселями отримується у вигляді дисконту, тобто різниці між номінальною вартістю векселя і ціною його придбання.

За рівнем гарантованості оплати розрізняють авальовані і неавальовані векселі. Авальованим є такий вексель, на який нанесено поручительство, у відповідності з яким особа, яка оформила аваль, приймає на себе відповідальність за виконання вексельних зобов'язань будь-ким із осіб, які підписали вексель. При цьому аваль має силу дії лише до зобов'язання тієї особи, на користь якої він наданий, і є невідкличним.

За формою платежу векселі поділяють на: а) платіжні, якщо вони підлягають оплаті в строк; б) забезпечувальні - векселі, які використовуються лише для забезпечення наданого кредиту. Забезпечувальні векселі зберігаються у банку на спеціальному рахунку депо і не оплачуються, а викуповуються позичальником до збігу строку платежу шляхом погашення позиченої заборгованості.

Класифікація векселів за їх різними ознаками важлива. Але лише за зовнішніми ознаками не можна ні визначити характер відносин між векселезобов'язаними особами, ні з'ясувати природу появи вексельного зобов'язання. Рівень добротності векселя та надійності платника інколи створюють основу певного ризику. За таких умов кредитор, отримуючи у розрахунок вексель, має якомога досконаліше з'ясувати справжній характер векселя та його реальну економічну підставу. Це тим більше важливо тому, що ні морально-етичних норм підприємництва, ні судової практики розгляду “дружніх” і “бронзових” векселів в Україні ще не вироблено. Звичайно, щоб усунути недосконалість початкової стадії розвитку вексельного обігу, потрібно використати світовий досвід. Адже протягом всього історичного процесу розвитку вексельного права учасники вексельних операцій зберігали і захищали бездоганну непорочність вексельних інститутів.

1.2 Суб’єкти вексельних відносин, їхні права та обов’язки

На підставі приведених вище визначень простого і переказного векселя стає зрозумілим, що сторонами операцій з простим векселем виступають дві особи: векселедавець - особа, яка виписує вексель і є платником за векселем; векселедержатель - перший одержувач векселя, перед яким платник бере зобов'язання про платіж.

Сторонами операцій з переказним векселем виступають: векселедавець (трасант) - особа, що виписує вексель, в якому міститься вимога до іншої особи сплатити суму, передбачену у векселі; платник (трасат) - особа до якої трасант звертає свій наказ про платіж за векселем; ремітент - перший векселедержатель, на користь якого виставляється вексель.

До інших суб'єктів, які впливають на формування вексельних відносин на наступних етапах, можна віднести: акцептанта - особу, яка взяла на себе зобов'язання платника по пред'явленому векселю; індосанта - особу, яка передала право по векселю шляхом вчинення передавального напису; індосатора - особу, на користь якої здійснюється індосамент.

Отже за переказним векселем, на відміну від простого, платником є не векселедавець, а інша особа, яка повинна письмово підтвердити свою згоду здійснити платіж за векселем у визначений строк. Ця спеціальна дія називається акцептом тратти. Тому переказний вексель має форму наказу трасанта платнику (який після акцепту стає акцептантом) здійснити платіж за векселем.

Усіх учасників операцій з векселями пов'язують правовідносини, кінцевим предметом яких є сплата вексельної суми. Трасант, підписуючи вексель і видаючи його ремітенту, бере на себе перед ремітентом відповідальність за його оплату. Але трасант не є основним боржником за векселем. Його відповідальність носить вторинний характер, тому що вона настає тільки у випадку несплати векселя платником.

Ремітенту (наступному держателю векселя) належить право вимагати від трасанта сплати за векселем у випадку відмови платника від акцепта або сплати векселя. Але це право може бути використане лише при дотриманні ремітентом (держателем) таких умов: своєчасного пред'явлення вексель акцепту або платежу та здійснення протесту у випадку неакцепту або неплатежу. Але якщо трасант зробить у векселі відмітку "без протесту" або "без витрат", то дотримання перелічених умов для пред'явлення вимоги про платіж до трасанта не обов'язкове.

Зобов'язання трасанта перед ремітентом (і наступним держателем векселя) підтверджується підписом трасанта на векселі і в силу цього носить вексельний характер. Разом з тим трасант і ремітент пов'язані відносинами тієї угоди, яка була передумовою видачі векселя. Ці правовідносини між ними регулюються не нормами вексельного права, а нормами цивільного права про зобов'язання, що витікають із договорів. Отже видача векселя, створюючи нові вексельні відносини між трасантом і ремітентом, не зупиняє правовідносин, які існують між ними за основною угодою.

Платник, що не акцептував вексель, не є відповідальною за вексель особою, тому що він не підписував векселя (підпис породжує відповідальність). Але акцепт не є обов"язковою дією для того, щоб платник здійснив оплату виставленого на його адресу векселя. Тому ремітент (чи інший утримувач векселя) має право передати вексель платнику у відповідний строк для оплати. Платіж, здійснений платником за таким векселем, звільняє платника від його зобов'язання за основним договором з трасантом, а також звільнить трасанта від його відповідальності перед ремітентом (чи іншим держателем) за цим векселем. З оплатою векселя платником вексель гаситься. Якщо платник відмовиться від оплати векселя, він буде нести відповідальність тільки перед трасантом, але відповідальність не вексельну, а таку, що виникає із укладеної між ними угоди, за якою і був виставлений вексель.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Вексельна форма розрахунків та її використання на підприємствах

    Курсовая работа >> Финансовые науки
    ... і обігу векселів. 2.1. Правова природа векселя та умови обігу. Для ефективного використання ... як цінний папір має підвищену обігоздатність і тому широко ... . ------------- ------------ 16. Недоліки вексельного обігу в Україні та шляхи його можливого покращання ...
  2. Історія вексельної форми розрахунків

    Контрольная работа >> Финансовые науки
    ... ією з головних перед посилок і ознак ефективного функціонування економіки в цілому ... подолання платіжної кризи, підвищення майнової відповідальності підпри ... - ІІІ Рис. 1. Схема законодавчого процесу вексельного обігу в Україні При цьому Указ передбачає, що ...
  3. Організація грошового обігу в банках

    Контрольная работа >> Банковское дело
    ... обслуговуванні пов'язане з підвищеним ризиком, особливо якщо вони ... рахунок. Важливу роль в ефективній організації операцій ... ється законодавством про вексельний обіг. Векселі бувають прост ... обігу України. 2. Організація готівкового обігу банками України ...
  4. Проблеми та перспективи інтеграції банківської системи України у св

    Дипломная работа >> Банковское дело
    ... ситуація може проявлятися у підвищенні ефективності позитивного процентного арбітражу. ... активізації вексельного обігу прийняття Верховною Радою України Постанови ... льність застосування конкретного методу підвищення ефективності проведення банком операцій і ...
  5. Облік та контроль операцій з векселями в системі управління фінансо

    Реферат >> Бухгалтерский учет и аудит
    ... ій більшості нормативних актів, що стосуються вексельного обігу в Україні, простежується відхід від положень Женевсько ... якість та обґрунтованість контрольних дій, спрямованих на підвищення ефективності вексельних операцій. У запропонован ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0012059211730957