Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Экономика->Контрольная работа
Провести структурно-аналитическую группировку 20 регионов страны (см табл 3) по двум признакам-факторам, положив в основание группировки нижеуказанный...полностью>>
Экономика->Курсовая работа
Все явления и процессы, протекающие в экономике любой страны взаимосвязаны между собой Cстатистическое изучение этой взаимосвязи имеет особо важное зн...полностью>>
Экономика->Курсовая работа
На современном этапе развития экономики России проблемы уровня жизни населения и факторы, определяющие его динамику, становятся очень важными и приобр...полностью>>
Экономика->Курсовая работа
Происходящие явления и процессы органически связаны между собой, зависят друг от друга и обуславливают друг друга Поэтому одной из важнейших задач ста...полностью>>

Главная > Курсовая работа >Экономика

Сохрани ссылку в одной из сетей:

ВСТУП

Будь-яка істота, що живе на землі, будь то рослина чи тварина, повноцінно живе чи існує тільки при дотриманні нею чи навколишнім світом визначених умов. Ці умови створюють консенсус, що відчувається як задоволення, тому має місце говорити про границю споживання, такому стані всіх людей, при якому їхні потреби в благах максимально насичені. І в сучасний час потреби в красивому одязі, вишуканій їжі, у погоні за модою і престижем актуальні, і від них залежать зайнятість на ринку праці, розвиток як великого, так і малого бізнесу.

Задоволення потреб – це ціль будь-якої діяльності людини. Вона працює, щоб забезпечити собі харчування, одяг, відпочинок, розваги тобто ті блага, що потрібні в житті. І навіть діяння, що, здавалося б, не несе ніякої користі для людини, насправді має причину. Наприклад, милостиня, для того, хто її дає, є задоволенням його вищих потреб, зв'язаних з його психікою.

Людина без потреб – мертва людина.

Мільйони років еволюції можна звести до декількох років розвитку людини, і тим самим спростити розуміння відмінності вищих і нижчих потреб (вторинних і первинних). Ці поняття відрізняє те, що відрізняє людину від тварини, тобто розум. При народженні людина випробує тільки первинні потреби. Проходять мільйони років еволюції чи лічені роки соціалізації людини й істота з низьким рівнем розвитку перетворюється у високоорганізовану. Одним з основних ознак цього перетворення є поява на визначеному етапі вищих потреб.

Потреби суспільства - це соціологічна категорія, в основі якої лежать колективні звички, тобто те, що прийшло від наших предків, і укоренилося в суспільстві настільки сильно, що існує в підсвідомості. Цим і цікаві потреби, що залежать від підсвідомості, що не піддаються аналізу, розглядаючи конкретний індивід. Їх необхідно розглядати глобально, щодо суспільства.

Для задоволення потреб необхідні блага. Відповідно економічні потреби це ті, для задоволення яких необхідні економічні блага. Іншими словами економічні потреби – та частина людського нестатку, для задоволення якої необхідне виробництво, розподіл, обмін і споживання благ. Звідси можна зробити висновок, що будь-яка людина має потребу в економічній сфері для задоволення хоча б його первинних потреб. Люба людина, будь то знаменитість, учений, співак, музикант, політик, президент насамперед залежить від свого природного початку, а значить стосується економічного життя суспільства, і не може створювати, діяти, керувати не стосуючись економічної сфери.

  1. Особливості приватних та суспільних благ.

Стан почуття недостачі характерно для будь-якої людини. Спочатку цей стан носить розпливчастий характер, точно неясна причина такого стану, але на наступному етапі він конкретизується, і стає ясно які саме товари чи послуги необхідні. Таке почуття залежить від внутрішнього світу конкретної особистості. В останній входять смакові переваги, виховання, національні, історичні передумови, географічні умови.

Благо – це потреба в якому-небудь благу, що має корисність для конкретної людини. У такому широкому змісті потреби є предметом дослідження не тільки суспільних, але і природничих наук, зокрема біології, психології, медицини.

Біологія, наприклад, вивчає аспект благ, зв'язаний з обміном речовин у живому організмі і підтримкою його життєдіяльності.

Психологія розглядає блага як особливий психічний стан індивіда, що відчувається їм незадоволеність, що відбивається на психіці людини як результат невідповідності між внутрішніми і зовнішніми умовами діяльності.

Суспільні науки вивчають соціально-економічний аспект благ. Економічна наука, зокрема, досліджує суспільні потреби.

Суспільні блага – потреби, що виникають у процесі розвитку суспільства в цілому, окремих його членів, соціально-економічних груп населення. Вони випробують на собі вплив виробничих відносин соціально-економічної формації, в умовах якої складаються і розвиваються.

Суспільні блага поділяються на дві великі групи потреб суспільства і населення (особисті потреби).

Блага суспільства визначаються необхідністю забезпечення умов його функціонування і розвитку. До них відносяться потреби виробничі, у державному управлінні, забезпеченні конституційних гарантій членам суспільства, охорони навколишнього середовища, обороні і т.п.

З економічною діяльністю суспільства найбільш зв'язані виробничі потреби.

Виробничі потреби випливають з вимог максимально ефективного функціонування суспільного виробництва. Вони включають потреби окремих підприємств і галузей народного господарства в робочій силі, сировині, устаткуванні, матеріалах для випуску продукції, потреби в управлінні виробництвом на різних рівнях – цеху, дільниці, підприємства, галузі народного господарства в цілому.

Ці потреби задовольняються в процесі господарської діяльності підприємств і галузей, що зв'язані між собою як виробники і споживачі.

Особисті блага виникають і розвиваються в процесі життєдіяльності людини. Вони виступають як усвідомлене прагнення людини до досягнення об'єктивно необхідних умов життя, що забезпечують повний добробут і всебічний розвиток особистості.

Будучи категорією суспільної свідомості, особисті потреби виступають і як специфічна економічна категорія, що виражає суспільні відносини межу людьми з приводу виробництва, обміну і використання матеріальних і духовних благ і послуг.

Особисті потреби носять активний характер, служать спонукальним мотивом діяльності людини. Остання в кінцевому рахунку завжди спрямована на задоволення потреб: здійснюючи свою діяльність, людина прагне повніше задовольнити їх.

З іншого боку, сама ця діяльність виступає найважливішим фактором формування особистих потреб. Чим вона ширше і багатогранніше, тим різноманітніше, більші потреби людини і тим у кінцевому рахунку повніше вони задовольняються.

Задоволення потреб шляхом так називаного пасивного споживання, не зв'язаного з активною діяльністю індивіда як члена суспільства, економічного суб'єкта, неминуче веде до їх знецінення. Тому саме сама активна діяльність людини є чинником росту потреб, їхнього якісного удосконалювання, стимулює прояв закону зростаючих потреб.

У ринковій економіці виробництво і розподіл благ відбуваються з використанням механізму цін. Для виробників і споживачів діє принцип виключення, який означає, що певне благо отримує лише той, хто в змозі та згоден заплатити ціну, яка встановлюється на нього. Інші економічні суб’єкти із процесу усуваються. До того ж виробляються лише ті товари, ціни яких перевищують витрати, тобто виробники намагаються уникнути неефективних виробництв. На ринку окремі економічні суб’єкти приймають самостійні рішення (у відповідності із власними уподобаннями та фінансовими можливостями) про те, якими мають бути обсяг та структура їхньої пропозиції та їхнього попиту на різні блага. Кількість товару, яку економічний суб’єкт може мати у своєму розпорядженні, залежить від його купівельної спроможності.

В умовах ринкової економіки, окрім ринкових (або приватних) благ, на які існує індивідуальне право власності, є так звані “суспільні”, або колективні блага.

Суспільні блага мають дві характерні ознаки:

1. Неможливість виключення будь якого об’єкта із споживання (не винятковість). Благо невиняткове, якщо не можуть бути виключені із сфери його споживання. Національна оборона є яскравим прикладом цього. Якщо нація забезпечила систему оборони, всі громадяни користуються її плодами. Маяк також є прикладом невиняткових товарів.

2. Відсутність суперництва у споживанні (неконкурентність). Блага неконкурентні, якщо при будь якому заданому рівні виробництва граничні витрати для додаткового споживання дорівнюють нулю. Наприклад, використання маяка. Коли він вже збудований і введений в дію, додаткове судно нічого не додає до його експлуатаційних витрат. Більшість благ конкурентні в споживанні.

Невиняткові товари не обов’язково загальнонаціональні за характером. Якщо облдержадміністрація проводить програму боротьби із с/г шкідниками, виграють всі фермери і споживачі. А якщо агент продає новий автомобіль одному споживачеві, то він виключає можливість для інших осіб купити саме цей автомобіль – отже, автомобіль є винятковим благом (як і конкурентним).

Деякі блага є винятковими, але неконкурентними. Наприклад, в період незначного руху переїзд через міст неконкурентний, оскільки поява додаткової машини не вплине на швидкість інших автомобілів. Але проїзд на мосту винятковий, оскільки власники моста можуть заборонити ним користуватись.

Низка благ є невинятковою, але конкурентною. Повітря невиняткове, але може бути конкурентним, якщо забруднення атмосфери однією фірмою шкідливо впливають на якість повітря і на здатність інших людей повною мірою користуватися ним.

Суспільні блага, що неконкурентні і невиняткові, дають вигоду людям за нульових граничних витрат – жодна людина не виключається з їх споживання. Класичним прикладом є національна оборона. Система оборони невиняткова, як вже розглядалося, однак вона ще й неконкурентна, оскільки граничні витрати на забезпечення оборони одній додатковій людині дорівнюють нулю.

Суспільні блага і конкурентні, і виняткові. Національний парк – частина громадськості може бути виключена з користування парком підвищенням плати за вхід і за право розбивати намети. Користування парком також конкурентне (оскільки він може бути переповненим численними відвідувачами), і в’їзд в парк додаткової машини може зменшити вигоди, які отримують інші споживачі.

У тих випадках, коли інтереси споживачів суспільного блага однорідні і рішення приймаються одноголосно, колективне надання суспільного блага збільшує надлишок споживача.

Будь-якій людині добре відома ситуація зміни ціни на який-небудь товар. Це відбувається постійно, з різних причин. Зміна ціни на товари перш за все зачіпає добробут споживача: коли ціна на товар, якого ми набуваємо підвищується, - добробут споживача знижується, і навпаки. У своїй курсовій роботі я розглянула те, як поведеться раціональний споживач тобто споживач, що максимізував корисність, у ситуації, що створилася (після зниження або підвищення ціни на товар). Наприклад чи витратить він засоби, що все вивільняються, після зниження ціни (виникає ефект доходу) на придбання цього ж товару або поведеться вже по-іншому, тобто виникне ефект заміни.

Теорія ефекту доходу і ефекту заміни актуальні зараз як ніколи. Адже недавня реформа по монетизації пільг, проведена в Росії, є не що інше як практичне застосування теорії ефекту доходу і ефекту заміни. У третьому своїй курсовій я звертаюся до цієї проблеми на прикладі США, де на початку 90х років була втілена в життя програма повернення податків, причому достатньо успішно, головна мета - зниження споживання бензину була досягнута, а значить програму можна вважати такою, що вдалася. Тут є видимою чітка аналогія з реформою про монетизации пільг, використовується той же принцип - принцип повернення або компенсації.

Моя курсова побудована таким чином, що перші два розділи дають повне теоретичне уявлення про ефект заміни і ефект доходу з точок зору два учених: Дж. Хікса і Е. Слуцького.

Метою моєї курсової є детальний розгляд ефекту заміни і ефекту доходу, виведення алгебри рівняння Слуцького, і співвідношення теорії по цих питаннях з практикою, тобто реальним життям, реальною політикою держави.

Спочатку з'ясуємо що є ефектом доходу і ефектом заміщення.

Зниження або зростання ціни якого-небудь товару впливає на об'єм попиту через ефект заміни і ефект доходу. "Ефект доходу виникає, оскільки зміну ціни даного товару збільшує (при зниженні ціни) або зменшує (при підвищенні ціни) реальний дохід, або купівельну спроможність, споживача. Ефект заміни виникає в результаті відносної зміни цін." Ефект заміни викликає зростання споживання щодо товару, що подешевшав, тоді як ефект доходу може стимулювати і збільшення, і скорочення споживання товару або бути нейтральним. Щоб визначити ефект заміни, потрібно виділити вплив ефекту доходу. Або, навпаки, щоб визначити ефект доходу, потрібно виділити ефект заміни.

Існують два підходи до визначення реального доходу, пов'язані з іменами англійського економіста Дж. Хікса і російського математика і економіста Е.Слуцького.

1. Згідно Хіксу, різні рівні грошового доходу, що забезпечують один і той же рівень задоволення, тобто що дозволяють досягти однієї і тієї ж кривої байдужості, представляють однаковий рівень реального доходу.

2. Згідно Слуцькому, лише той рівень грошового доходу, який достатній для придбання одного і того ж набору або комбінації товарів, забезпечує і незмінний рівень реального доходу.

Теорія Хікса більшою мірою відповідає основним положенням порядкової теорії корисності, тоді як підхід Слуцького має та перевага, що дозволяє дати кількісне рішення задачі на основі статистичних матеріалів.

Спочатку ми розглянемо версію, запропоновану Хіксом, як більш загальну. Потім покажемо особливості рішення, запропонованого Слуцьким.



Похожие страницы:

  1. Взаємодія попиту і пропозиції на ринку товару

    Курсовая работа >> Экономика
    ... ), що набувають товарного вигляду і можуть бути доставлені на ринок в певному обсязі та в певний час ... ціни на споживання неякісних товарів, то спрямованість впливів ефектів доходу та заміщення протилежна ...
  2. Управління активами підприємства (на прикладі ВАТ "Інтерпайп Ніжньодніпровський трубопрокатний завод")

    Дипломная работа >> Экономика
    ... управління на товарному ринку, застосування нових ... на розміщення замовлення та зростають операційні витрати на збереження товарних запасів на ... Врз). Використовуючи замість показника ... , визначають суму ефекту, отриманого від ... доходів – на 242020 тис.грн. Доход ...
  3. Проблеми та перспективи розвитку податку на додану вартість в Україні

    Дипломная работа >> Финансовые науки
    ... відповідного рахунку (товарного чека) - в ... на споживання, який не залежить від доходів та ... полі, розміщеному на першій стор ... заміна податків з оптових продажів або каскадних податків з обігу, економічний ефект ... ї та депозитарної діяльності на ринку цінних ...
  4. Ефективність господарсько-фінансової діяльності підприємства та шляхи її підвищення» (на прикладі ТОВ "Металоіндустрія Плюс")

    Дипломная работа >> Экономика
    ... обсягу виробництва (доходу, прибутку). Виходячи ... товарної продукції  Частка приросту продукції за рахунок інтенсифікації виробництва  Народногосподарський ефект ... автономії (0,3 замість 0,5) за ... та зобразимо на ній (рис.4.2, 4.3): габаритні розміри приміщення ...
  5. Організаційний механізм управління діяльністю підприємства та шляхи його удосконалення на фармацевтичному об'єднанні ТОВ "Юніфарма"

    Дипломная работа >> Финансовые науки
    ... і заміна устаткування ... на ринку. Проведення цілеспрямованої цінової політики. Ціни і ціноутворення на товарних ринках ... та стратегічних цілей ТОВ «ЮНІФАРМА», розміщена на ... чистим доходом та соб ... ефект підвищення валового доходу не перевищує 2–7% від валового доходу ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0014920234680176