Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Педагогика->Реферат
Свое название педагогика получила от греческого слова «пайдагогос» (пайд — дитя, гогос — веду), которое означает детоводство или дитяведение. В Древне...полностью>>
Педагогика->Самостоятельная работа
Актуальность этой проблемы бесспорна, т.к. знания, умения, убеждения, духовность нельзя передать от преподавателя к учащемуся, прибегая только к слова...полностью>>
Педагогика->Реферат
Каждый учитель хочет, чтобы его ученики хорошо учились, с интересом и желанием занимались в школе. В этом заинтересованы и родители учащихся. Но подча...полностью>>
Педагогика->Реферат
Изучение любого нового для человека языка должно быть направлено на развитие способности, «позволяющей личности реализовать себя в рамках диалога куль...полностью>>

Главная > Реферат >Педагогика

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Схема формування потреби до ФВ.

Шкільний вік – один із найскладніших етапів вікового розвитку організму людини. Розвиток передбачає процес кількісних та якісних змін в організмі людини, котрі призводять до ускладнення організації та взаємодії всіх його органів та систем. Розвиток містить: ріст, диференціювання органів і тканин та набуття організмом характерних для нього форм. Усі ці фактори знаходяться між собою у тісному взаємозв’язку та взаємозалежності.

Характерна особливість процесу росту дитячого організму – нерівномірність та хвилеподібність.

Молодший шкільний вік сенситивний до навчальної діяльності. Підвищенню сприйнятливості сприяють авторитет вчителя, віра у правдивість усього, чому навчають, старанність.

Середній шкільний вік сенситивний до поза навчальних справ, які доступні дітям і в яких вони можуть проявити себе та свої нові можливості. Їх приваблює спільна діяльність з однолітками. Значною мірою проявляється потреба у самоствердженні та готовність до дій.

Старший шкільний вік сенситивний до усвідомлення та освоювання свого внутрішнього світу і характеризується величезною внутрішньою роботою, пошуку перспектив життєвого шляху, розвитком відчуття відповідальності, прагненням володіти собою, збагаченням емоційної сфери.

У шкільному віці продовжується інтенсивний розвиток форм і функцій організму, які значною мірою залежать від умов життя і якості психологічної діяльності учнів, зокрема від використання засобів фізичної культури.

Молодший шкільний вік характеризується відносно рівномірним розвитком опорно-рухового апарату. Довжина тіла збільшується у цей період більше, ніж маса. Завершується розвиток кісткового скелета. Суглоби рухливі, зв’язковий апарат еластичний, скелет містить велику кількість кісткової тканини. Хребет дуже гнучкий та рухливий. У цей період відбувається окостеніння кистей рук. Тому, слід стежити за симетричним розвитком лівої і правої рук, що важливо для правильного фізичного розвитку дитини. М’язи та зв’язковий апарат слабкі – потрібне значне напруження м’язів, щоб утримувати тіло у вертикальному положенні (неправильне положення тіла, однобічне навантаження, велике м’язеве напруження призводить до викривлення хребта). М’язева система розвивається інтенсивно, але нерівномірно – відстають у розвитку дрібні м’язи. У 7-8-річної дитини м’язи складають 27% маси тіла. М’язева сила рук збільшується приблизно на 2 кг щорічно. У 10 років сила правої руки складає в середньому 16-17 кг. Розвитку м’язів сприяють різноманітні рухи. Бажання бігати, лазити стрибати – фізіологічна потреба дитини. До 9-11 років відбувається формування взаємодії м’язів-антагоністів, що підвищує координаційні здібності дітей. Цей вік сприятливий для спрямованого розвитку рухливості в основних суглобах.

Майже повністю завершується морфологічний розвиток нервової системи, закінчується ріст та структурна диференціація нервових клітин. Проте у функціональної відношенні мозок ще розвинений слабо. Дедалі більше зростає роль другої сигнальної системи. Діяльність нервової системи характеризується переважанням процесів збудження. Висока реактивність і збудженість, а також висока пластичність нервової системи сприяють кращому і більш швидкому засвоєнню рухових навичок, складних за координацією рухів. Рухи дітей у цьому віці досить швидкі, але не точні. Під час сильних та монотонних рухових подразнень у них знижується стійкість до зовнішнього впливу. Уникнути цього можна шляхом внесення різноманітності у заняття фізичними вправами, включенням рухливих ігор. Сприйняття чіткіше (порівняно з дошкільнятами) – краще засвоюють абстрактні поняття, швидше запам’ятовують. Однак, увага нестійка і зосереджується більше на тому, що справляє сильне враження. Діти цього віку легко збуджуються, вони дуже емоційні. Недостатня сила і врівноваженість нервових процесів, перевага збудження над гальмуванням можуть призвести до швидкої втоми клітин головного мозку, і таким чином, до загальної втоми.

Змінюється та вдосконалюється серцево-судинна і дихальна системи. Серцевий м’яз дитини 7-8 років ще слабкий. Триває процес розвитку серця і його складного нервового апарату, тому спостерігаються різні коливання пульсу, порушення ритму серцевих скорочень через незначні причини. Водночас серце швидко пристосовується до фізичних навантажень. З віком поступово сповільнюється ЧСС. У дітей віком 7-8 років ЧСС – 80-92 уд./хв, у 9-10 років – 76-86 уд./хв.

Збільшується окружність грудної клітки і досягає до 64 см. Дихальні м’язи відносно слабкі. Недостатня глибина дихання компенсується більшою частотою дихання – до 20-22 рази/хв. ЖЕЛ від 7-10 років збільшується з 1300 до 2000 см2. У дівчат значно менші показники. Спостерігається диференціація типів дихання – у хлопчиків починає формуватись діафрагмальне, у дівчаток – грудне дихання. У 7-8 років дихання дітей часто ускладнюється через вузькість носових ходів або внаслідок зростання пухкої аденоїдної тканини.

У практиці фізичного виховання показники функціональних можливостей дитячого організму є основним критерієм у виборі фізичних навантажень, структури рухових дій, методів дії на організм. Для молодших школярів природною є потреба у руховій активності, тому важливо забезпечити дітям достатній обсяг рухової активності, що відповідає їхньому віку та індивідуальному стану здоров’я.

У середньому шкільному віці посилено починають функціонувати залози внутрішньої секреції, які стимулюють діяльність усіх органів і систем, викликають перебудову всього організму. Внаслідок цього - значне прискорення росту організму і поява ознак статевого дозрівання.

Середній шкільний вік характеризується інтенсивним ростом та збільшенням розмірів тіла, головним чином за рахунок подовження ніг. Швидко ростуть кістки верхніх і нижніх кінцівок, прискорюється ріст хребців у висоту. Дівчата 3 11 до 13 років в середньому виростають на 8-10 см, а маса їхнього тіла збільшується на 4,5-9 кг. Хлопчики теж виростають за рік на 8-10 см. Внаслідок того, що ріст тіла у довжину переважає над ростом в ширину, змінюються пропорції тіла. Для підліткового віку характерний період видовження. Процес окостеніння триває. Надмірні навантаження прискорюють процес окостеніння і можуть уповільнити ріст трубчастих кісток у довжину. Хребет дуже рухливий.

Швидкими темпами розвивається м’язева система. Оскільки, ріст м’язових волокон не встигає за більш швидким ростом трубчастих кісток, спостерігається натягування м’язів. Вони стають довгими і тонкими. У 13 років відмічається різке збільшення маси м’язів за рахунок потовщення м’язових волокон. Також спостерігається у цьому віці збільшення кількості міофібрил (м’язових волокон) та внутрішньо-м’язових сполучно-тканинних волокон (саркоплазми).

Розміри серця у дітей швидко збільшуються, покращується його іннервація. Але розвиток кровоносних судин дещо відстає від розвитку серця, через що збільшується величина кров’яного тиску.

Морфологічна структура грудної клітки така, що рухомість ребер обмежена. Внаслідок чого дихання у дітей середнього віку часте і поверхневе. З часом збільшується сила грудних м’язів. Після 14 років дихання стає повним. Поступово зменшується частота дихання (22-26 уд./хв.). прискорення росту та поява ознак статевої зрілості у дівчаток починається на 1-2 роки швидше, ніж у хлопчиків. Ця обставина істотним чином впливає на різницю в розмірах тіла, а також у функціональних можливостях хлопчиків та дівчаток.

До 11 років пропорції тіла дівчаток та хлопчиків однакові, але обсяг грудної клітки у дівчаток менший на 1,2-2 см, на 100-200 см3 менша ЖЕЛ. 3 11 до 13 років дівчатка випереджають хлопчиків за показниками ваги, росту, ОГК. Серце дівчат менше за вагою та обсягом, грудна клітка менш розвинена, ЖЕЛ дівчат становить 60-70 % ЖЕЛ хлопчиків, дихання частіше і глибше, але сила дихальних м’язів менша. У дівчаток відносно довгий тулуб, короткі ноги, масивніший тазовий пояс.

В 12-13 років відбувається найінтенсивніший період розвитку кори головного мозку. Зокрема, посилюється аналітико-синтезуюча діяльність кори. В 13-14 років досягає високого рівня зрілості руховий аналізатор. У підлітків підвищується здатність аналізувати і точно сприймати різні рухи. Це створює сприятливі умови для успішного навчання різним руховим діям.

Статевий розвиток призводить до змін в поведінці підлітків. Для них характерні неврівноваженість, схильність до конфліктів з оточуючими. Учнів цього віку відрізняє велика нервова збудливість, бурхливі прояви почуттів, часта зміна настрою. Особливо чутливі вони до несправедливих рішень, дій. Педагогу слід терпляче та наполегливо формувати в учнів витримку, вміння володіти своїми емоціями. Найкраще це досягається в процесі гри. В цьому віці групові ігри замінюють командними та спортивними. Хлопчики-підлітки часто переоцінюють свої можливості. А у дівчаток, навпаки, спостерігається невіра у свої сили.

Організація оптимального рухового режиму в цей період може забезпечити гармонійний розвиток організму.

Старший шкільний вік характеризується відносно спокійним і рівномірним протіканням процесів росту і розвитку (закінчується статеве дозрівання). Уповільнюється ріст тіла у довжину і збільшується у ширину, збільшується маса тіла. Закінчується процес окостеніння більшої частини скелета. Інтенсивно розвивається грудна клітка, особливо у юнаків. Пропорції тіла наближаються до показників дорослих. Скелет здатний витримати значні навантаження.

Спостерігається швидкий приріст м’язової маси та асиметрія у силі м’язів лівої та правої половини тіла. М’язи еластичні, мають гарну нервову регуляцію.

Продовжується ріст маси серця. Збільшується скоротлива здатність серцевого м’яза. Ударний та хвилинний об’єми крові також збільшуються. Покращується нервова та гуморальна регуляція серцево-судинної системи.

Різниця між юнаками та дівчатами сягає максимуму. Так, дівчата старшого шкільного віку мають на 10-12 см нижчий зріст і на 5-8 кг меншу масу тіла, ніж хлопці. В дівчат значно менше зростає м’язова маса, помітно відстає у розвитку плечовий пояс. Проте, інтенсивно розвивається тазовий пояс і м’язи тазового дна.

Грудна клітка, серце, легені, сила дихальних м’язів, ЖЕЛ, максимальна вентиляція легенів, об’єм споживання кисню менше розвинені у дівчат, ніж у юнаків. Функціональні можливості органів дихання та кровообігу у них значно нижчі. У дівчат грудний тип дихання, а у хлопців – черевний. У зв’язку з менструаціями для дівчат характерне періодичне послаблення працездатності організму.

У 15-17 років завершується розвиток ЦНС. Набагато покращується аналітична діяльність кори головного мозку, сприйняття стає більш осмисленим. Підвищується здатність до розуміння структури рухових дій і до точного відтворення рухів. Учні старших класів здатні виконувати різні фізичні вправи на основі лише словесних вказівок вчителя.

У цьому віці спостерігається також і велика різниця основних антропометричних показників між учнями однієї статі і віку. Тому, необхідно проводити індивідуальну оцінку фізичного розвитку старших школярів, з метою оптимізації рухового режиму, харчування, навчання і відпочинку.

Згідно закону України “Про фізичну культуру і спорт” фізичне виховання населення здійснюється у виробничій, навчально-виховній та соціально-побутовій сферах. Фізичне виховання дітей реалізується у навчально-виховних закладах, в державних та громадських установах соціально-побутової сфери та в установах виробничої сфери батьків.

Провідне місце у фізичному вихованні дітей займають дитячі дошкільні заклади і загальноосвітні школи. В них фізичне виховання здійснюється на підставі програмно-нормативних вимог, затверджених Міністерством освіти і викладених у навчальних програмах. Фахівцями цих закладів проводяться обов’язкові заняття фізичною культурою, фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня та фізкультурно-масові заходи.

Крім того фізичне виховання дітей здійснюється у спортивних школах при різних громадських товариствах та відомчих. Вони проводять навчально-тренувальні заняття з виду спорту, змагання, організовують роботу в оздоровчо-спортивних літніх таборах.

На фізичне виховання дітей впливають і ЖЕКи, парки культури і відпочинку, будинки школярів та туристичні станції.

Винятково важливою є та обставина, що система використання засобів фізичної культури у шкільному віці забезпечує тривале (протягом 10-12 років) планомірне і регулярне фізичне виховання підростаючого покоління, досягнення ним досить високих рівнів загальної фізичної підготовленості до будь-якої суспільно корисної діяльності, а також базової професійно-прикладної та спортивної підготовленості.

Соціально-педагогічне значення спрямованого використання засобів фізичної культури у шкільному віці полягає у наступному:

  1. Створюється фундамент гармонійного фізичного розвитку, зміцнення здоров’я, фізкультурної освіти і виховання.

  2. Накопичуються передумови для успішного оволодіння виробничо-трудовими, військовими та іншими спеціальними руховими діями.

  3. Підтримується поточна фізкультурна і розумова працездатність, яка забезпечує успішність на навчальних заняттях, а у перспективі – ефективність будь-якої громадсько-корисної діяльності.

  4. Раціонально організовується дозвілля дітей, елементи фізичної культури запроваджуються у побут поступовим залученням до спортивної діяльності.

  5. Поступово підвищується моральна, інтелектуальна, естетична і трудова культура підростаючого покоління.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Теоретико-методичні основи фізичного виховання дітей дошкільного віку. Реферат

    Реферат >> Педагогика
    ... Теоретико-методичні основи фізичного виховання дітей дошкільного віку. Теорія фізичного виховання дітей дошкільного віку – це наука про загальні закономірності фізичного виховання ... років; – молодший шкільний вік: 6 (7) -10 років; – середній шкільний вік: 11- ...
  2. Особливості прояву емоцій дітей середнього шкільного віку як регуляторів пізнавальної поведінки на уроці фізичної культури

    Курсовая работа >> Психология
    ... ЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ Гавриленко Анатолій Віталійович Особливості прояву емоцій дітей середнього шкільного віку ... факторів науково-методичної літератури. ... [49]. Відомий теоретик Б.Ф. Скіннер ( ... . Уэйнберг Р.С, Гоулд Д. Основы психологии спорта и физической культуры ...
  3. Особливості розвитку емпатії у дітей молодшого шкільного віку

    Дипломная работа >> Психология
    ... тей молодшого шкільного віку, слід проаналізувати особливості її психічного та фізичного ... тей молодшого шкільного віку етичних уявлень і понять, вихованню ... Л.П. Теоретико-методологические основы решения проблемы ... Психологія: науково-методичний збірник.- ...
  4. Предмет теорії фізичного виховання і її місце в системі наукових знань

    Реферат >> Педагогика
    ... виховання певних фізичних якостей особи, методику фізичного виховання дітей дошкільного, молодшого шкільного, середнього і старшого шкільного віку, методику фізичного виховання ... стю методів, методичних прийомів, засобів і форм фізичного виховання. Базуючись ...
  5. Психологічні стани дітей дошкільного віку

    Курсовая работа >> Психология
    ... виховання. Його теоретиками і практиками неодноразово відзначалося, що здоров'я дітей протягом дошкільного ... тей. Незважаючи на методичні вказівки про те ... і дошкільного і молодшого шкільного віку в дітей з'являються ... розвиваючись, створює основу для гри з ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0019350051879883