Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Психология->Курсовая работа
Верботональный метод реабилитации лиц с серьёзными проблемами в коммуникации развил в 1950 году профессор Petar Guberina, лингвист, специально занимав...полностью>>
Психология->Реферат
Австралийский зоолог Конрад Лоренц, посвятивший всю свою жизнь изучению поведения животных, написал книгу, которую он назвал "Кольцо царя Соломон...полностью>>
Психология->Реферат
Настоящий реферат содержит анализ одной из фундаментальных категорий психологии, значимой как для теории, так и для реальной практики деятельности спе...полностью>>
Психология->Контрольная работа
Биологически нейтральные (другой термин "абиотические") воздействия - это те виды энергии или свойства предметов, которые не участвуют непос...полностью>>

Главная > Лекция >Психология

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Особливості сприймання як специфічного психічного процесу можна побачити на прикладі сприймання кольору предметів. Річ у тому, що відчуття кольору – це винятково суб’єктивне явище відображення дії сугубо визначеної довжини електромагнітних коливань (від 380 до 760 нм). В дійсності проміні, фарби та таке інше не мають кольору: колір – це довжина хвилі і ніщо інше. Тому сприймання кольору предмета теж суб’єктивне явище. Насправді ж предмети, які мають для нас різний колір, лише порізному відбивають електромагнітні коливання. Цей приклад наштовхує на питання щодо умов, за яких виникає сприймання.

Сприймання може виконувати свою функцію відображення тільки за адекватності цього відображення об’єктивній дійсності, що потребує виконання наступних умов:

Сприймання повинно бути активним;

сприймання повинно мати зворотний зв’язок;

інформація, що сприймається, не повинна бути нижче визначенного мінімуму;

інформація, що сприймається, повинна мати звичну структуру.

У людській практиці та у психологічному вивченні особливостей сприймання людей склалися знання про наступні основні типи сприймання:

СИНТЕТИЧНИЙ – у людей синтетичного типу проявляється явний нахил до узагальненого відображення явищ, вони не надають значення деталям, не люблять заглиблюватись у них.

АНАЛІТИЧНИЙ – люди аналітичного типу в меншій мірі проявляють схильність до узагальненої характеристики явищ дійсності, для них характерне намагання виділити і проаналізувати окремі деталі. Вони вникають в подробиці. Для них є проблемою зрозуміти загальну суть явищ.

АНАЛІТИКО-СИНТЕТИЧНИЙ – люди с цим типом сприймання співвідносять аналіз окремих частин з загальними висновками сприймання і спостереження, встановлення фактів – з їх поясненням. Такий тип є найбільш прийнятними для сприймання діяльності.

ЕМОЦІЙНИЙ – для людей емоційного типу сприймання характерне не стільки виділення сутності явища і його частин, скільки прагнення насамперед висловити свої переживання, пов’язані цим явищем.

Психологія сприймання виокремлює такі явища, як ілюзія сприймання. Ілюзіями називаються неадекватні спримання, які неправильно, помилково відображають предмети, що діють на аналізатори. Ілюзії виникають з різних причин: практичного досвіду людини, особливостей аналізаторів, зміни умов сприймання, дефектів органів чуття. Відповідно до органу чуття є ілюзії зорові, слухові, тактильні, нюху та смаку. Окремою групою виділяють ілюзії, що викликані певними афективними станами людини.

Також звертають на себе увагу удавані сприймання, тобто галюцинації. Особливостями цієї групи ілюзій є те, що вони виникають без зовнішнього подразника, але сприймаються як дійсні образи реального світу. В їх основі – порушення процесів збудження або процесів гальмування в корі півкуль головного мозку.

Суттєво, що людина потребує постійного контакту з середовищем, а тому у неї постійно повині виникати відчуття і сприймання. Якщо ж зменшити цей контакт до мінімуму і тим самим викликати сенсорну депрівацію, то порушується самопочуття людини, у неї з’являються галюцинації. Коли ж людині вертають контакт с середовищем, то все одно вона якийсь час не здатна орієнтуватися як у часі, так і у просторі, а також не може розрізняти форми предметів.

Тема 3.2. Мислення

Мислення - це вищий психічний пізнавальний процес узагальненого та опосередкованого відображення людиною предметів і явищ оточуючої дійсності завдяки встановленню їх суттєвих особливостей, зв’язків та відношень

УЗАГАЛЬНЕНІСТЬ виникає завдяки тому, що мислення носить знаковий характер, тобто носить мовну форму.

ОПОСЕРЕДКОВАНІСТЬ дозволяє пізнати те, що безпосередньо при сприйманні неможливо побачити.

Якщо відчуття і сприймання відображують або окремі сторони явищ, або ці явища, але в чуттєвій формі, то мислення ВСТАНОВЛЮЄ ЗВ’ЯЗКИ і ВІДНОШНЕННЯ між явищами та усередині них.

Загальні характеристики мислення:

  • мислення є вищим пізнавальним процесом;

  • мислення є активною формою творчого відображення та перебудови людиною дійсності;

  • мислення породжує такий результат, якого ні в самій дійсності, ні у суб’єкта на даний момент часу не існує;

  • мислення завжди пов’язане з наявністю проблемної ситуації, завдання;

  • на відміну від сприймання, мислення виходить за межі чуттєвої дійсності, завдяки чому майже необмежено розширює коло пізнання;

  • мислення на основі сенсорної інформації робить певні теоретичні і практичні висновки;

  • мислення обов’язково присутнє в усіх пізнавальних процесах;

  • мислення – це рух ідей, що розкривають сутність речей;

  • підсумком мислення є не образ, а певна думка, ідея;

  • специфічним результатом мислення виступають судження і поняття;

  • мислення – це особлива теоретична і практична діяльність, яка передбачає систему дій і операцій дослідницького, перетворювального та пізнавального характеру.

Загальна теорія мислення:

  • мислення – це процес, який формується в суспільних умовах життя;

  • на перших стадіях свого формування мислення проявляється, насамперед,

як зовнішня розгорнута предметна діяльність;

  • в процесі формування мислення із зовнішньої розгорнутої предметної діяльності воно переходить у згорнуті форми та набуває характеру внутрішніх розумових дій.

  • ПОНЯТТЯ – найпростіша форма мислення у вигляді слова або групи слів, яка відображає суттєві властивості, зв’язки та відношення предметів і явищ. Поняття бувають:

ОДИНИЧНІ – відображають істотні властивості одиничних об’єктів;

ЗАГАЛЬНІ – відображають істотні властивості класів предметів.

КОНКРЕТНІ – відображають певні предмети, явища чи їх класи з істотними ознаками, зв’язками та відношеннями;

АБСТРАКТНІ – відображають ті чи інші властивості об’єктів, окремо від самих об’єктів.

РОДОВІ – характеризуються більшим обсягом відображуваних у їх колі об’єктів;

ВИДОВІ – характеризуються меншим за обсягом по відношенню до родових понять;

КАТЕГОРІЇ – мають найширший обсяг і відображають найзагальніші властивості, зв’язки і відношення.

СУДЖЕННЯ – форма мислення, в якій стверджується або заперечується наявність якихось зв’язків між предметами та явищами дійсності або їх властивостями та ознаками. Судження бувають:

ПООДИНОКІ - ствердження або заперечення відносно тільки одного предмета;

ЗАГАЛЬНІ – ствердження або заперечення відноситься до всіх предметів певної групи;

ЧАСТКОВІ – ствердження або заперечення відноситься уже не до всіх, а лише до деяких предметів;

ПРОСТІ – складаються з одного судження;

СКЛАДНІ – складаються з кількох простих суджень.

СТВЕРДНІ – стверджується наявність певних ознак і відношень у предмета або явища;

ЗАПЕРЕЧНІ – заперечується наявність певних ознак і відношень у предмета або явища;

ІСТИННІ – адекватно відображають зв’язки та відношення, що існують в об’єктивній дійсності;

ПОМИЛКОВІ – неадекватно відображають зв’язки та відношення, що існують в об’єктивній дійсності.

УМОВИВІД – форма мислення, при якій на основі деяких суджень робиться певний висновок у вигляді нового судження. Умовиводи бувають:

ІНДУКТИВНІ – умовиводи, в яких ми йдемо від фактів до узагальнень, від менш загальних до все більш і більш загальних суджень;

ДЕДУКТИВНІ - умовиводи, в яких ми йдемо від загальних суджень до суджень часткових і поодиноких;

ЗА АНАЛОГІЄЮ – умовиводи, що ґрунтуються на схожості деяких ознак певних та інших об’єктів.

Види мислення

За психічним змістом

Практичне

Теоретичне (абстрактно-логічне)

НАОЧНО-ДІЙОВЕ мислення, що відбувається в ситуації сприймання конкретних об’єктів і дій з ними

НАОЧНО-ОБРАЗНЕ

Мислення, в змісті якого переважають образи, більш чи менш узагальнені уявлення про об’єкти

ТЕОРЕТИЧНЕ ПОНЯТІЙНЕ

Здійснюється в фор- мі абстрактних понять, суджень та логічних операцій, більш точно відтворює дійсність

ТЕОРЕТИЧНЕ ОБРАЗНЕ (творче)

Доповнює узагальнене відтворення світу суб’єктивними творчими образами та допомагає його перетворювати

За змістом завдань

За ступенем новизни

За ступенем розгорнутості

Практичне

Мислення, що безпосередньо здійснюється у процесі вирішення практичних завдань

Репродуктивне

Мислення, що відбувається за вже відомим алгоритмом

Інтуїтивне

Мало усвідомлене, з відсутністю чітко виражених етапів, швидке мислення

Теоретичне

Мислення, що спрямоване на відкриття законів, властивостей, властивостей об’єктів

Творче

Мислення, в процесі якого відбувається пошук (створення) невідомого алгоритму вирішення завдання

Дискурсивне

Чітко усвідомлене, при наявності плану, відносно повільне мислення

За сферою застосування

Побутове

Мислення, за допомогою якого вирішуюся побутові проблеми

Художнє

Мислення, що використовується в художнійній творчості

Наукове

Мислення, що використовується в науковій діяльності

Мислення завжди виникає тоді, коли з’являються проблеми, що мають бути вирішеними. Тобто, мислення – це пошук рішення відносно якогось питання. Існує два засоби пошуку такого рішення – конвергенція та дивергенція. Звідси і мислення може бути конвергентним або дивергентним.

КОНВЕРГЕНТНЕ МИСЛЕННЯ – це мислення, за яким всі розумові зусилля концентруються на пошуку єдиного правильного рішення для чого використовуються переважно наявні знання та логічні судження.

ДИВЕРГЕНТНЕ МИСЛЕННЯ – це мислення людей, яким властивий пошук максимальної кількості варіантів вирішення проблеми.

Дивергентне мислення зазвичай притаманне творчим особистостям, схильним утворювати нові комбінації з тих елементів, які інші використовують лише звичним чином. Показово, що особливостями такого мислення є: ПЛАСТИЧНІСТЬ – коли пропонується не одно, а декілька варіантів вирішення проблеми; РУХЛИВІСТЬ – легкість, з якою людина переходить від одного боку проблеми до іншого; ОРИГІНАЛЬНІСТЬ – нестандартність рішення.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Психологія як наука (1)

    Реферат >> Психология
    ... онування її механізмів. Психологія сформувала систему наукових уявлень, які розкривають природу психі ... наук та психології формується і розвивається ряд напрямів, до яких можна віднести загальну ... і ХІХ ст. виникає уявлення про психіку як поведінку. Наприкінц ...
  2. Психологія - як наука що вивчає психіку людини

    Реферат >> Астрономия
    ... ПРО ПСИХІКУ. ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЇ ЯК НАУКИ ПСИХІКА ЛЮДИНИ ЯК ПРЕДМЕТ ІНТЕРЕСУ І ... ку ста­новлення предмета психології залежно від того, як змінювалось уявлення про природу ... труднощів, а й визначає шляхи їх подолання. Загальна стратегія та хід реалізації методу ...
  3. Психологія як наука і система знань про закономірності, механізми, психічні факти і явища в житті людини

    Контрольная работа >> Психология
    ... психологічних дисциплін є загальна психологія, яка теоретично й експериментально розробляє фундаментальні психологічні проблеми. Психологія - наука про загальн ... її механізмів. Психологія сформувала систему наукових уявлень, які розкривають природу психі ...
  4. Психологія - особлива наука

    Реферат >> Психология
    ... про “дерево” психологічної науки. 2. Основні розділи психології як науки Загальна психологія – галузь психологічної науки, яка вивчає псих ... уявлень, світосприймання, світорозуміння. Юридична психологія – галузь психологічної науки, що вивчає психолог ...
  5. Поняття про психіку Предмет психології як науки психіка людини як предмет інтересу і наукового

    Реферат >> Астрономия
    ... системи психологічної науки становлять історія психо­логії та загальна психологія. Загальна психологія. Загальна психологія — галузь психологічної науки, яка вивчає ... рою визначає характер повсякденних психо­логічних уявлень, які є важливими механізмами ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0019700527191162