Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Социология->Реферат
Социальная работа более других профессий располагается в границах нравственного выбора и этического поведения. Социальный работник должен стремиться к...полностью>>
Социология->Шпаргалка
Социология как наука имеет многоаспектное и многоце­левое назначение. Можно по-разному представить структуру и уровни социального знания. Самый распро...полностью>>
Социология->Реферат
Первым необходимым элементом социальной деятель­ности явля­ются живые человеческие индивиды–субъекты дея­тельности, с ко­торыми связаны её пусковые и ...полностью>>
Социология->Контрольная работа
Социальная общность - совокупность людей, которых характеризуют условия их жизнедеятельности, общие для данной группы взаимодействующих индивидов; при...полностью>>

Главная > Курсовая работа >Социология

Сохрани ссылку в одной из сетей:

У вітчизняній соціології молодь трактується як соціальна спільнота, що посідає певне місце в соціальній структурі суспільства і набуває соціального статусу в різноманітних соціальних структурах (соціально-класові, професійно-трудові, соціально-політичні тощо), має спільні проблеми, соціальні потреби та інтереси, особливості життєдіяльності тощо.

Дискусійним і дотепер є питання вікової періодизації молоді. Згідно з найпоширенішою точкою зору віковими межами молоді вважається період від 16 до ЗО років. Існують й інші погляди на вікові межі молоді: 11-25, 15-28, 16-24 роки тощо. Останнім часом нижньою межею молодіжного віку вважається 14, верхньою - 35 років. В основу цієї точки зору (14- 35 років) покладено тезу про "продовження юності", збільшення часу входження у соціальне життя. Розширення загальноприйнятих у 60-70-ті роки XX ст. вікових меж молоді від 16-30 до 14-35 років відображає об'єктивні процеси в розвитку людства. З одного боку, життя все наполегливіше висуває завдання більш ранньої соціальної зрілості молоді, залучення її до трудової практики на ранніх етапах життя, з іншого - розширюються межі середнього і старшого віку, тривалість життя загалом, подовжуються терміни навчання та соціально - політичної адаптації, стабілізації сімейно-побутового статусу [19, с. 192].

Учені дискутують щодо понять, які розкривають сутність спеціальної соціологічної теорії молоді. Йдеться насамперед про такі поняття, як „становлення молоді”, „вибір професії”, „професійне самовизначення”, „професійна мобільність”, „становлення молодого спеціаліста” тощо [19, с. 192].

Сучасні суспільні процеси різко змінили соціальне, матеріальне і політичне становище молоді, тому поняття, що характеризували молодь колишнього суспільства („соціальний портрет молоді”, категорії „потреби”, „поведінка”, „діяльність”), потребують сучасного аналізу, переосмислення та уточнення.

Предметом наукового аналізу стали соціально-психологічні особливості, розвиток інтересів та потреб молодих людей. На думку багатьох учених, соціально-психологічний розвиток молоді характеризується нерівномірністю, напруженістю, наявністю і повторюваністю конфліктних ситуацій. Вважають, що вона, порівняно із старшими поколіннями, є більш нетерпимою, гостріше реагує на суперечності дійсності, не так жорстко „вписана” у суспільство, мобільніша, швидше засвоює нове, її характеризують і підвищено вимогливість, критичність до старших поколінь, недооцінка об'єктивної зумовленості досвіду старших за віком, переоцінка власної здатності до самостійної діяльності. Саме в молодості динамічно формуються соціальні мотивації, самоаналіз і швидкість реакції, проте значно менше, ніжу дорослому віці, турбують безпека близьких і відповідальність за них.

У західній соціології також немає єдності щодо тлумачення поняття „молодь” та встановлення її вікових меж. В англомовній соціологічній, філософській та психологічній літературі найпоширенішим є термін „юність” як фаза між дитинством і дорослістю особи. Багато дослідників вважає, що юність - це статус з невизначеною провідною лінією, яка відповідно зумовлює й невизначену, безладну поведінку. Період юності охоплює вікові межі від 11 -12 до 18 років. У західних джерелах використовують й інші дефініції щодо визначення молодіжного віку. Найбільш уживаний термін „тінейджер” - юнаки і дівчата віком від 13 до 19 років. Ці вікові межі дещо не збігаються з межами юнацького віку, якій виражає незрілість, колективний стиль (групова поведінка, належність до певного напряму моди, музики, літератури тощо).

У працях західних авторів також простежується тенденція до розширення вікових меж юності. Зазначається, що нині час між становленням особи дитини і особи дорослого є значно тривалішим, внаслідок чого досягненням статусу дорослості, яке раніше відбувалось у 18 років або раніше, можна вважати 25-30 років, особливо для вихідців з так званих "середнього" і "вищого" класів.

2.2. Функції соціології молоді

Сучасний розвиток української держави набуває синергетичного характеру, який ґрунтується на еволюційних та самодостатніх механізмах трансформації індустріального суспільства в суспільство інформаційне. Безумовно, провідна роль у здійсненні інноваційних соціальних трансформацій держави в перехідний період належить молоді як найбільш мобільній та професійно-кваліфікованій спільноті суспільства. Адже соціальний потенціал української молоді являє собою сукупність інтелектуальних, професійних, кваліфікаційних, духовно-творчих та морально-етичних ресурсів.

Функціями соціології молоді є:

-методологічна-забезпечує розробку наукових засад для сучасної соціологічної молодіжної концепції та формування на цій основі сильної державної молодіжної політики;

-теоретико-пізнавальна – полягає у вироблені специфічного понятійно-категоріального апарату, дослідженні сутнісної характеристики молоді як особливої соціально-демографічної спільноти;

-прогнозтична - виявляє себе у дослідженні актуальних економічних, правових та соціальних проблем молоді, виробленні коротко- і довгострокових прогнозів їх розвитку;

-практична - пов’язана з виробленням сучасних методик комплексного вивчення молодіжних проблем, встановленням ефективних механізмів, забезпеченням тісного зв’язку дослідницьких інститутів, лабораторій з державними і громадськими структурами, що працюють з молоддю;

-управлінська – реалізується через науково обгрунтовані методи і форми діяльності державних, громадських установ щодо регулювання соціальних процесів у молодіжному середовищі.

2.3. Фактори впливу суспільства на сучасні молодіжні проблеми

Для українського суспільства останнім часом характерне поширення і загострення низки болючих і першочергових для вирішення молодіжних проблем, серед яких найголовнішими є :

- низький рівень життя, безробіття і значна економічна та соціальна залежність від батьків;

- шлюбно-сімейні проблеми (високий рівень розлучень, сімейних конфліктів);

- низька народжуваність - вже протягом трьох з половиною десятиліть в Україні зберігається рівень народжуваності, який не забезпечує навіть відтворення поколінь;

- матеріальна незабезпеченість, відсутність умов для поліпшення житлових умов;

- поганий стан здоров'я і зростання рівня соціальних відхилень (злочинність, пияцтво, наркоманія, проституція);

- втрата ідеалів, соціальної перспективи, життєвого оптимізму [19].

Постійно скорочується питома вага молоді щодо всього населення. В Україні за останні десять років її кількість знизилася з 22 до 20%. За всіма прогнозами, ця тенденція триватиме і надалі.

Вирішення цих проблем потребує передусім визнання суспільством молоді як головного суб’єкта так і об’єкта новітньої історії, усвідомлення того, що саме молодь являється чи не найважливішим чинником динамічних змін. Без фундаментального переосмислення ролі молоді в соціальних процесах, без трансформації суспільної свідомості щодо феномена молоді українське суспільство не здійснювати швидкий прогрес у всіх галузях соціальної практики.

В основу розробки і втілення у соціальну практику ефективної державної молодіжної політики, що повинна бути зорієнтована на створення нової системи професійної підготовки молоді з урахуванням тенденцій сучасного соціально-економічного буття, потреб ринку праці, подолання відчуження молоді від політичних та суспільних процесів, має бути покладена сучасна концепція становлення, розвитку та функціонування молоді як потужної соціальної сили. Головними структурними ланками такої політики повинні стати заходи щодо вдосконалення системи освіти молоді, формування та реалізації її соціальних та економічних інтересів, участь у політичній діяльності, реалізації духовних запитів і потреб.

У зв'язку з цим нового значення набуває соціологія молоді як спеціальна наука, що вивчає закономірності формування розвитку і відтворення молодого покоління.

2.4. Проблеми ставлення молоді до суспільства.

Характерною ознакою нашого суспільства є його перехідний стан від тоталітарного суспільства з плановою економікою до демократичного суспільства з ринковими економічними відносинами.

Суспільство перехідного періоду, яким є на сучасному етапі Україна, достатньо динамічне, не до кінця структуроване, як і більшість інших суспільств не тільки у країнах колишнього СРСР, а й у багатьох постсоціалістичних європейських країнах. Молодь дістала можливість сама обирати свій шлях. Молоде покоління, так само, як і інші покоління, стоїть перед проблемою вибору. Одначе цей вибір став більш складним і непрогнозованим. Іде інтенсивний процес стратифікації суспільства. Виникають нові соціальні групи, які суттєво впливають на життя суспільства. Чіткіше та виразніше постали проблеми, які раніше у нашій країні тільки окреслювались [7, с. 33-84].

Ситуація значно ускладнилася ще й тим, що в перехідний період молодь меншою мірою може і хоче використовувати знання, соціальний досвід старших поколінь, прислухатись до їхніх порад. Виникай проблема передачі соціального досвіду. Але ми не маємо ні матеріальних засобів, ні умов, ні досвіду у вирішенні цих проблем. Молоді люди мало довіряють своїй державі, критично ставляться до усіх гілок влади, мало сподіваються на те, що в подальшому зможуть забезпечити себе і свою сім'ю завдяки здобутим освіті та професії.

Процеси, що сьогодні відбуваються, викликають тривогу у молоді. її соціальні очікування прямо пов'язані із соціально-економічним становищем. Ось деякі дані моніторингу, що його наводить УНДШМ (травень 1996 року). Серед проблем, що найбільше турбують молодь, на перше місце, як і в минулих опитуваннях, вийшли матеріальні проблеми: низькі особисті доходи (60% респондентів); низькі доходи батьків (52%); низькі доходи подружжя (дві третини респондентів, що мають сім'ю); погані житлові умови (27%); відсутність роботи (24%). Три чверті молодих респондентів зазначили, що сучасна економічна ситуація в країні негативно впливає на їхній матеріальний стан (і тільки 6% відзначили позитивний вплив), а 65% відзначили негативний вплив на їхній психологічний стан (тільки 4% - позитивний) [7, с. 84].

Суперечності становища у молодіжному середовищі, у свідомості молоді - в її очікуваннях виявляються у суперечності між економічною і соціальною активністю молоді, з одного боку, та правовій незахищеності, з другого боку. Ця правова незахищеність існує не тільки через відсутність відповідних правових механізмів у суспільстві, а й через вкрай низьку правову культуру молоді, її необізнаність з чинними законами, у тому числі ювенальними. Про Закон України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” знали 1,5% молодих опитаних респондентів. З Кодексом про шлюб та сім'ю знайомі 10% респондентів, а Кодекс законів про працю знають 8% [7, с. 34].

Наведені вище та інші дані вимагають нового розуміння проблем освіти і виховання молоді.

Аналізуючи проблеми ставлення молоді до суспільства, його історії, культурної спадщини, можна стверджувати: за останні 8-10 років у її свідомості відбулася переоцінка основних духовно-моральних цінностей. Визнання цього, мабуть, є вихідним пунктом для розуміння тих настроїв, які спостерігаються сьогодні в молодіжному середовищі. Ще кілька років тому соціологи говорили про недостатність інформування молоді і, як наслідок, різноплановість оцінок її соціальної зрілості. Проте сьогодні зрозуміло, що справа не лише в цьому. Подібна ситуація є наслідком перехідних процесів у суспільстві, коли фіктивна незалежність країн змінюється справжньою, бутафорська демократія - реальною, видимість госпрозрахунку - ринковими відносинами. Процес, який розпочався, боляче вдарив по усталених уявленнях про наявність культурного і духовного життя. Розширення діапазону сприйняття раніше недоступних культурних пластів - одна з найважливіших тенденцій духовного життя молоді.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Соціологія як наука. Класифікація соціальних законів. Основні групи категорій соціології

    Реферат >> Социология
    ... слід сказати, що соціологія – досить молода наука, оформлення якої як самостійної науки ... можна констатувати, що соціологія як наука являється безумовно важливою для подальшого функц ... завдяки соціології, при поєднанні її емпіричної та теоретичної складових, ми ...
  2. Розвиток соціології в Україні

    Контрольная работа >> Социология
    ... — важливе джерело інформації про соціальне ... у складі 4 основних складових елементів: прості скупчення, ... соціологічної освіти і навичок соціологічних досліджень серед української молод ... і якої створюється кафедра соціології. Соціологію, а також соціологічну ...
  3. Соціологія молоді як галузь соціологічної науки

    Контрольная работа >> Социология
    ... молоді) — складова сучасної науки про людину. Соціальне самопочуття молод ... соціології молоді Визначення поняття «молодь» важливе ... Молодіжна проблематика у вітчизняній соціології Вітчизняна соціологія молоді, як і світова, розглядає молодь як компонент соц ...
  4. Соціологія як наука про суспільство (2)

    Учебное пособие >> Социология
    ... : соціологію малих груп, страт, міста, села, молоді. 3.Спеціальних соціальних процесів і явищ: соціолог ... ін, які вивчають суспільство і людину. Важливою складовою частиною соціології є її практична сторона. Значна частина соціологічних ...
  5. Соціологія - наука про суспільство

    Реферат >> Социология
    ... (соціологія сім’ї, соціологія молоді, соціологія освіти, соціологія права, соціологія менеджменту, економічна соціологія, політична соціологія ... інформаційна функція соціології як складова Ії громадянської функції. 6. Роль соціології у розвитку українського ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0018670558929443