Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Социология->Реферат
Социальная работа более других профессий располагается в границах нравственного выбора и этического поведения. Социальный работник должен стремиться к...полностью>>
Социология->Шпаргалка
Социология как наука имеет многоаспектное и многоце­левое назначение. Можно по-разному представить структуру и уровни социального знания. Самый распро...полностью>>
Социология->Реферат
Первым необходимым элементом социальной деятель­ности явля­ются живые человеческие индивиды–субъекты дея­тельности, с ко­торыми связаны её пусковые и ...полностью>>
Социология->Контрольная работа
Социальная общность - совокупность людей, которых характеризуют условия их жизнедеятельности, общие для данной группы взаимодействующих индивидов; при...полностью>>

Главная > Курсовая работа >Социология

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Сам по собі факт народження людей в один день, місяць та рік ще не веде до об'єднання їх в одне покоління. Важливіше те, що люди, народжені в один час, живуть у схожих соціальних умовах, переживають ті самі події набувають однакового досвіду. Це надає їхній свідомості певної структури, яка породжує специфічні, саме їм притаманні, світовідчуття. Те, що дорослі беруть участь у тих самих подіях, що й молодь, не означає, що вони належать до одного покоління, їхня свідомість має іншу, відмінну від свідомості інших вікових груп, структуру. Це зумовлено частково й тим, що у них були інші ранні враження.

Культурологічний підхід відкрив широкі можливості для розробки великої кількості концепцій і теорій середнього рівня у західній соціології молоді. Це й ідеї нарцисизму (Е. Ноель-Нойманн), і гедонізму, і постіндустріальної свідомості (Я. Бешт, Р. Інглхарт).

Успішно застосовували і розвивали цю методологію в соціології російські та українські соціологи (Г. Головачев, С. Григор'єв, С. Іконнікова, 1. Тльїнський, В. Лисовський, В. Павлов, Л. Сохань, В. Харчева, А. Щедрик, О. Яценко та ін.).

Наявність нового стилю життя, особливості свідомості, мислення і поведінки характеризують специфічну субкультуру молоді як особливу форму організації цієї соціально - демографічної групи. У сучасній соціології домінує традиція дослідження молодіжних субкультур, пов'язана з ціннісною і світоглядною диференціацією у молодіжному середовищі (Ф. Коен, М. Брейк), деліквентною підкультурою, що функціонує як культура злочинного прошарку суспільства (А. Коен), а також відмінністю поведінки, зовнішньої атрибутики, формами доведення дозвілля, неформальними молодіжними об'єднаннями (Д. Хебдідж, Е. Ліванов) тощо [7, с. 81].

Безумовною заслугою соціологів - прихильників культурологічного підходу є їх прагнення до системного вивчення молодого покоління, що дає змогу розглядати соціальні явища в молодіжному середовищі в динаміці, а саму молодь - у розвитку. Вони зокрема, зазначали, що саме соціальні зміни визначають своєрідність способу життя поколінь, а не навпаки. Молодь впливає на суспільство і сприяє соціальним змінам. Як заважував з цього приводу Ж. Епюль, кожне соціальне явище - це еволюція. Під сутністю людини розуміється синтез її соціальної якості як діалектичної єдності родового й індивідуального, суспільного й особистого, об'єктивного і суб'єктивного (В. Шановський).

Соціологічне вивчення молоді пов'язується з тим специфічним становищем, яке вона займає в системі відтворення і розвитку суспільства, тобто функціонування і розвиток молоді як великої суспільної групи відображає становлення суб'єкта суспільного виробництва і суспільного життя.

У цій своїй соціальній якості молодь характеризується, насамперед, пікш суспільними відносинами і суспільними формами, які системно детермінують її як самостійну (відносно інших) соціально - демографічну групу. Конкретні умови буття молодих людей і визначають особливості молодіжної свідомості, на основі якої і формуються спонукально-мотиваційні сили молоді, що зумовлюють її ставлення до навколишньої дійсності, мотивацію соціальної діяльності.

Перелічені прояви соціальної самовизначеності молоді в процесі соціалізації взаємодоповнюють один одного як зовнішньо, так і внутрішньо, зумовлюють її соціальну сутність, яка реалізується через діяльність. Причому йдеться не про зростання чи стагнацію окремих показників, скажімо, її життєвого рівня чи навчання, а про зміни її суб'єктності в соціальному відтворенні. Загальна рівнодійна цієї зміни забезпечується в цілому прогресивною тенденцією здійснюваних перетворень і спрямована на формування справжнього володаря своєї долі, а для цього людина повинна володіти і розпоряджатися своєю власністю, їй необхідно гарантувати права, свободи і безпеку, надати можливість власною працею створити собі гідне життя.

    1. Молодіжна проблематика з позиції психології, фізіології,

демографії та її взаємозв’язок із соціологією.

Полеміка між ученими з приводу визначення молоді, критеріїв виділення її в самостійну групу, вікових меж мають давню історію. Учених розділяють різні підходи до предмету вивчення - з позицій соціології, психології, фізіології, демографії, а також традиції класифікації, що сформувалися в тих або інших наукових школах. Чималу роль грають ідеологічні чинники, оскільки молодь перебуває на вістрі політичної боротьби. У вітчизняному суспільствознавстві довгий час молодь не розглядалася як самостійна соціально-демографічна група: виділення такої групи не вкладалося в існуючі уявлення про класову структуру суспільства і суперечила офіційній ідеологічній доктрині про його соціально-політичну єдність.

Вивчення молодіжних проблем відбувається за багатьма напрямками, у різноманітних сферах життєдіяльності, зокрема праці, навчанні, сім’ї, неформальних організаціях, під час дозвілля, що передбачає активний обмін інформацією з іншими зацікавленими науками.

Психологія досліджує вікові особливості свідомості та поведінки молоді, вікові зміни у структурі особистості, процес акселерації, намагається простежити динаміку інтелектуального, емоційного розвитку. Один із розділів психології-соціальна психологія розкриває специфіку механізмів спілкування, формування контактних груп, особливості проходження процесу зміни соціальних ролей.

Демографія виявляє тенденції кількісних змін молоді у структурі населення, рівень народжуваності, смертності, співвідношення кількості молодих чоловіків і жінок. Разом із соціологією молоді вона досліджує проблеми вікових меж, вікової дискримінації, зміни поколінь, специфіки соціального статусу молоді, що перебуває у перехідному стані, послідовність життєвих подій.

Фізіологія визначає сукупність фізіологічних характеристик, що властиві для молоді як чітко виділеної соціально-демографічної групи, особливості її поведінки на конкретному етапі життєдіяльності.

Педагогіка визначає можливості та засоби виховання і навчання молодої людини, засвоєння нею необхідної інформації, залучення молоді до різноманітних видів діяльності.

Молодіжні проблеми також вивчає низка окремих розділів соціологічної науки, зокрема це соціологія праці, соціологія освіти, соціологія шлюбу та сім’ї, соціологія виховання, соціологія девіантної поведінки. Ці зазначені галузі соціологічного знання досліджують молодь в окремих сферах її життєдіяльності. Їх дані допомагають скласти повнішу картину молодіжних проблем, процесів, явищ, простежити динаміку і закономірності їх розвитку.

Тривалий час дослідники, що вивчали проблеми української молоді, працювали спочатку як російські, потім - як радянські соціологи. Природно, що історія вітчизняної соціології молоді розвивалась відповідно до обставин, що супроводжували розвиток російської і радянської соціології, тому їй притаманні як позитивні напрацювання, що були досягнуті за тих часів, так і всі негативні тенденції, що характеризують підходи до молоді як об'єкта соціологічного дослідження [19, с. 181].

Окремі дослідження молодіжних проблем з'явилися ще наприкінці XIX - на початку XX ст. і пов'язані з дослідженням проблем молодіжної сім'ї, сімейної соціалізації, проблем студентства та молоді, що навчається, вивчення матеріального становища і побуту студентства, використання неповнолітніх у сфері праці тощо.

Перший етап дослідження молодіжних проблем припадає на 20-30 роки XX ст. Загалом він був пов'язаний з розвитком управлінської діяльності партійних, радянських і громадських організацій і мав чіткий прикладний напрям: У ці роки до вивчення молоді зверталися педагоги, соціологи, психологи. Було опубліковано до 300 праць про молоде покоління, проведені численні соціологічні дослідження, проаналізовані учнівські твори, листа до редакцій газет, особисті щоденники, автобіографії та інші документи, що відображали реальні досягнення і труднощі, різноманітні проблеми молоді тих часів.

Найглибші дослідження були проведені Л. Виготським, М. Рубінштейном, О. Колодною та ін. Деякі з них починали свою діяльність до 1917 р., що дало змогу їм, порівнюючи результати досліджень, виявити зміни в поведінці та свідомості молодих людей. Важливе значення у цей період приділялося працюючій молоді, яка мала істотну питому вагу у трудових ресурсах країни (колений п'ятий працюючий на виробництві, сільському господарстві був віком від 14 до 22 років, причому 28 мли. молодих людей проживало у сільській місцевості, а 4 мли. - у містах) [19, с. 182].

Особливого значення надавалось вивченню робітничої молоді, джерел поповнення робітничого класу, мотивів обрання професії, інтересів і потреб, проведення вільного часу, поглядів молоді на тогочасні проблеми. Дослідники відзначали нерівність, суперечливість свідомості та поведінки молодих людей в різноманітних сферах соціального життя. Загалом тодішні дослідження були спрямовані на вивчення процесу формування нового покоління, але через негативне ставлення до соціології всі вони так і залишилися на рівні цікавих, багатих на статистичний матеріал соціологічних концепцій. Ще й досі цей матеріал належно не осмислений.

Наступний період у розвитку соціології молоді починається з середини 60-х та закінчується у 80-ті роки. На тлі загального політичного потепління і пов'язаного з ним відродження соціологічних досліджень відбувається формування соціології молоді, яка здебільшого переймається вивченням громадської думки молоді з актуальних тогочасних проблем. Посилення інтересу до молодіжної проблематики було пов'язано також з націленістю на виховання молоді у комуністичному дусі. Тоді й була висунута та обґрунтована ідея комплексного дослідження людини у єдності всіх ступенів її життєвого циклу. Певне значення для вироблення соціологічної теорії молоді мала праця І. Конта "Соціологія особистості", в якій були визначені особливості юності. У наступні роки він досліджував проблеми юнацького віку, розвитку молодіжної свідомості, значення дружби та кохання у формуванні особистості, процесу становлення духовного світу молодої людини [19, с.182].

Значна увага в ці роки приділялась комуністичному вихованню, професійному становленню, ставленню молоді до праці, соціалістичному змаганню. З одного боку, це свідчить про жорсткий ідеологічний вплив на соціологію з боку партійних структур, а з іншого - про орієнтацію її на соціальне замовлення. Проте в ці роки з'явилися й академічні соціологічні дослідження, які мали на меті об'єктивний аналіз молодіжних проблем і стали реальним підґрунтям для подальшого формування соціології молоді. Головну роль у цьому відіграли такі наукові соціологічні школи:

- Київська - дослідження ціннісних орієнтацій робітничої молоді (Л. Аза, А. Ручка); мотивів трудової активності (В. Тихонович); престижу професій і проблем соціально - професійної орієнтації (В. Чорноволенко).

- Новосибірська - дослідження життєвих планів випускників середніх пікш і можливостей їх реалізації, особливостей життєвого шляху молоді, потреб ринку праці у зіставленні з освітнім і професійним потенціалом молоді, нерівності життєвих шансів різних прошарків молоді (В. Шубкін);

– Свердловська - дослідження молодіжних проблем у зв'язку з відтворенням соціальної структури суспільства, міжпоколінних соціальних переміщень, впливу вищої освіти на формування соціальної структури суспільства, проблем соціального розвитку молоді, соціальних відмінностей між окремими генераціями (Ф. Філіппов);

- Ленінградська - соціально-психологічні дослідження молодіжної проблематики, психологічних особливостей молодіжної спільноти, особливостей соціалізації і становлення молодої людини, дослідження молодіжної субкультури, проблем студентської молоді (В. Лісовський, С. Іконнікова);

- Естонська - дослідження регіональної диференціації процесів життєвого самовизначення молоді у межах різноманітних національно-територіальних спільнот, змін у соціальному становищі певних молодіжних когорт, особливостей інтеграції молоді у соціальну структуру, традиційних молодіжних сфер життєдіяльності: сім'я, освіта, праця, соціальна і професійна мобільність, міграційні процеси і життєві цінності (М. Тітма) [19, с. 132-134].

У 90-ті роки розпочалася нова хвиля інтересу українських вчених до молодіжної проблематики. Активізувалися дослідження у різноманітних напрямах, до них була залучена значна кількість наукових колективів. В основному наукові дослідження розгорталися в координатах соціологічної теорії молоді, структуруючись за такими напрямами: економічні проблеми молоді (І. Лукінов, Ю. Пахомов); особливості формування трудових орієнтацій та життєвих планів різноманітних її соціально-демографічних категорій (Л. Аза, О. Вишняк); підготовка молоді до праці в умовах реформи загальноосвітньої професійної школи, об’єктивні та суб'єктивні чинники трудової активності молоді, її політична інформованість та суспільно-політична активність, тенденції й проблеми побуту, дозвілля молоді (О. Вишняк, В. Піча); життєве самовизначення молоді; формування молодого спеціаліста (О. Якуба, А. Андрющенко); соціальна зрілість молоді (О. Якуба, Т. Старченко, Н. Черниш);проблеми життєвого самовизначення, досягнення життєвого успіху (Л. Сохань, Є. Головаха,) [19, с. 135].

Український науково - дослідний інститут проблем молоді зосередив свою діяльність на фундаментальних і пошукових дослідженнях проблем молоді, аналізі та прогнозуванні ситуації у молодіжному середовищі, встановленні та налагодженні зв'язків з організаціями в Україні та за її межами, які працюють у сфері молодіжної проблематики. Інститут підготував статистичний довідник "Молодь України", інформація якого охоплює основні сфери життєдіяльності юнаків і дівчат.

Проаналізувавши основні підходи стосовно вивчення молодіжної проблематики і взаємодію соціології молоді в цьому напрямі з іншими науками варто зазначити, що соціологія молоді не тільки запозичує здобуті ними знання, а й інтегрує їх у цілісну систему, завдяки чому перебирає на себе функції цілісного системного аналізу молодого покоління у соціальній структурі, політичному, економічному, соціальному й духовному житті суспільства



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Соціологія як наука. Класифікація соціальних законів. Основні групи категорій соціології

    Реферат >> Социология
    ... слід сказати, що соціологія – досить молода наука, оформлення якої як самостійної науки ... можна констатувати, що соціологія як наука являється безумовно важливою для подальшого функц ... завдяки соціології, при поєднанні її емпіричної та теоретичної складових, ми ...
  2. Розвиток соціології в Україні

    Контрольная работа >> Социология
    ... — важливе джерело інформації про соціальне ... у складі 4 основних складових елементів: прості скупчення, ... соціологічної освіти і навичок соціологічних досліджень серед української молод ... і якої створюється кафедра соціології. Соціологію, а також соціологічну ...
  3. Соціологія молоді як галузь соціологічної науки

    Контрольная работа >> Социология
    ... молоді) — складова сучасної науки про людину. Соціальне самопочуття молод ... соціології молоді Визначення поняття «молодь» важливе ... Молодіжна проблематика у вітчизняній соціології Вітчизняна соціологія молоді, як і світова, розглядає молодь як компонент соц ...
  4. Соціологія як наука про суспільство (2)

    Учебное пособие >> Социология
    ... : соціологію малих груп, страт, міста, села, молоді. 3.Спеціальних соціальних процесів і явищ: соціолог ... ін, які вивчають суспільство і людину. Важливою складовою частиною соціології є її практична сторона. Значна частина соціологічних ...
  5. Соціологія - наука про суспільство

    Реферат >> Социология
    ... (соціологія сім’ї, соціологія молоді, соціологія освіти, соціологія права, соціологія менеджменту, економічна соціологія, політична соціологія ... інформаційна функція соціології як складова Ії громадянської функції. 6. Роль соціології у розвитку українського ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0020320415496826