Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

История->Реферат
Графство Арагон (араг. Condato d'Aragón) — средневековое графство на территории современной испанской провинции Арагон. Столицей графства был город Ха...полностью>>
История->Реферат
Это был поистине героический период в истории английского народа, обогатившего своим революционным творчеством сокровищницу всемирно – исторического о...полностью>>
История->Реферат
Короле́вство Араго́н (араг. Reino d'Aragón, исп. Reino de Aragón, кат. Regne d'Aragó) — государство, существовавшее в 1035 — 1707 годах на территории ...полностью>>
История->Реферат
На вершине своего могущества, в 14-м и 15-м веках, Арагонская корона контролировала значительную часть современной восточной Испании, юго-восточной Фр...полностью>>

Главная > Реферат >История

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Виконав: Брель Олександр, ОДЕУ, 2001.

Література: Лановик Б.Д., Лазарович М.В., Чайковський В.Ф.

Економічна історія: Курс лекцій / За ред. Б.Д. Лановика. – 2-ге вид., перероб. – К.: Вікар, 2000. – 300 с.

ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПРОВІДНИХ КРАЇНАХ СВІТУ

Промисловий переворот — це перехід від ручного, реміс­ничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-за­водського виробництва. Важливою складовою промислового перевороту було впровадження у виробництво і транспорт робочих машин і механізмів, які замінили ручну працю лю­дей; парових двигунів, створення самостійної машинобудівної галузі.

Промисловий переворот — це світовий процес. Для нього були характерними як загальні закономірності, так і специ­фіка та особливості у кожній окремо взятій країні.

1. Промисловий переворот в Англії: передумови, хід, наслідки

Батьківщиною першого промислового перевороту була Ан­глія — в останній третині XVIII — середині XIX ст. Соціаль­но-економічні передумови для його здійснення визріли в цій країні у середині XVIII ст. Важливим чинником промисло­вого перевороту стала буржуазно-демократична революція середини XVII ст., яка ліквідувала основні перепони розвит­ку підприємництва, розчистила шлях для становлення індус­тріального суспільство.

Цьому сприяв і аграрний переворот XVI — XVII ст., вна­слідок якого прискореними темпами розвивалося високотоварне, базоване на фермерській основі, сільське господарство. Ан­глійські фермери інтенсивно господарювали, поліпшуючи аг­ротехніку і агрокультуру. Поширилася сівозмінна система, травосіяння. Широко застосовували парові плуги, машини, дренажні роботи, використовували мінеральні добрива. Аграрні зрушення сприяли вивільненню великої кількості людей і створили резерв дешевої робочої сили, необхідної для розвит­ку фабрично-заводської промисловості.

До другої половини XVIII ст. в Англії завершилося фор­мування нації — важливого політичного чинника, який мав великий вплив на становлення економічної основи цивілізації нового типу. У цей же час у країні відбулося становлення єди­ного національного ринку, який стимулював розвиток госпо­дарства в цілому.

Зовнішньоекономічні передумови промислового переворо­ту в Англії полягали у безоглядному пограбуванні колоній. На кінець XVIII ст. Англія перетворилася у найбільшу мор­ську і колоніальну державу світу. Величезні прибутки, які за­безпечувалися пануванням у світовій торгівлі, використанням незліченних багатств Північної Америки, Індії та інших ко­лоніальних володінь, вкладалися в англійську промисловість.

Надзвичайно сприятливими для промислового перевороту було географічне розташування Великобританії та природно-економічні умови країни — водні комунікації, зручні гавані, великі поклади залізної руди та вугілля, наявність сировини для текстильної промисловості.

Зовнішньоекономічні умови — постійний попит в Європі на англійські вироби, викликаний безперервними війнами, забез­печував їм ринок збуту і теж сприяв здійсненню промислово­го перевороту. Не останню роль в цьому відіграла і політика про­текціонізму та меркантилізму, яку проводив англійський уряд.

Важливим фактором промислового перевороту був вихід на якісно новий технічний рівень англійської бавовняної про­мисловості, що забезпечувався поступовим впровадженням у текстильне виробництво нових машин і механізмів.

Механік Джон Кей у 1733 р. удосконалив ткацький вер­стат "летючим човником". Винахідником — ткачем Джеймсом Харгривсом у 1764 р. була винайдена механічна прядка "Дженні", на якій можна було працювати з 16—18 веретена­ми. В останній третині XVIII ст. С. Кромптон створив "мюль-машину", яка базувалася на принципах роботи прядки "Джен­ні", але виготовляла тонку і міцну бавовняну пряжу. Вона поширилася у виробництві і стала технічною основою механі­зованого прядіння.

Процеси ткацтва деякий час відставали від механізованого прядіння, але ця невідповідність була ліквідована винаходом механічного ткацького верстата Е. Картрайта у 1785 р. Він заміняв роботу 40 ткачів. Так в англійській промисловості з'явилися перші машини і фабрики. У 60—80-х роках XVIII ст. вони з'явилися в інших галузях промисловості.

Епохальне в історії промисловості значення мали винахо­ди шотландського механіка Джеймса Уатта, який у 1769 р. винайшов першу парову машину. У 1782 р. Дж. Уатт удос­коналив її, і з цього часу парова машина стала основним дже­релом енергії британської текстильної промисловості. Це дало змогу широко використовувати вугілля як основне паливо, ліквідувало залежність від водяного двигуна, відкрило для промисловості нові регіони країни. Невдовзі, після відкриття заводу парових машин (неподалік Бірмінгема), парові машини почали застосовуватися у різних галузях промисловості. У 1820 р. у Великобританії працювало 320 парових машин Дж. Уатта, їхня кількість та потужність постійно зростала.

Застосування машин прискорило розвиток металургії, ву­гільної промисловості. Виникло машинобудування, основу якого складали винахід і широке застосування токарного верстата та свердлильної машини. Зростання промислового виробниц­тва зумовило появу нових досконаліших та швидкісніших транспортних засобів. Наявність парової машини зробила мож­ливим її застосування на залізничному і морському транс­порті. У 1812 р. в Англії пущено пароплав на р. Клайд. У той же час розпочалися експерименти на залізницях. Р. Тревтик збудував декілька моделей парових повозок. Продовжив його пошуки Дж. Стефенсон, який створив самохідну пароси­лову установку на основі стаціонарної парової машини. Ло­комотив Стефенсона у 1829 р. пройшов перші випробування і розвивав швидкість 22 км/год. У 1830 р. була збудована перша в Англії та світі залізниця, яка з'єднала Манчестер і Ліверпуль та мала велике господарське значення. Будівницт­во залізниць викликало докорінні зміни в економіці Англії, створивши стабільні комунікації між різними районами та га­лузями промисловості.

Промисловий переворот змінив економічну географію Ан­глії. Виникли нові промислові райони, які спеціалізувалися на виробництві окремих видів товарів і продуктів. Значно зросли обсяги промислового виробництва. На середину XIX ст. Англія перетворилася у "майстерню" світу, виробляючи близь­ко половини світової промислової продукції, і зайняла винятко­ве становище в світовому господарстві й міжнародній політиці.

Промислово-торговій гегемонії Англії сприяла економічна політика держави. До 40-х років XIX ст., коли індустріалізація ще не була завершена, в Англії панували високі митні збори на іноземні товари. Коли ж англійська промисловість наскіль­ки зміцніла, що перестала боятися іноземної конкуренції, бур­жуазія проголосила необмежену свободу торгівлі — так зване фрітредерство (від "фрі тред" — вільна торгівля). Його суть полягала в повному звільненні від мита майже всіх товарів, що завозилися в Англію, і була розрахована на взаємне спри­яння, тобто зустрічну відміну чи значне скорочення мита на ввіз англійських товарів в інші країни. Це забезпечувало Ан­глії як вільний збут за кордоном своїх товарів, так і дешеву імпортну сировину та продовольство.

Перемога машинного виробництва в Англії дала поштовх до формування соціальної структури індустріального суспіль­ства. Промисловий пролетаріат становив 45,5% зайнятого населення. Урбанізація перетворила Великобританію на країну міст і фабричних поселень. На кінець XIX ст. у містах про­живало майже 75% населення.

2. Особливості промислового перевороту у Франції

Промисловий переворот у Франції мав свої особливості і специфіку. Він розпочався пізніше, ніж в Англії, і був затяж­ним. На думку деяких вчених, у т. ч. французьких, велика демократична революція 1789—1794 рр. негативно вплину­ла на хід економічного розвитку країни. Незважаючи на про­голошені свободи, у країні тривалий час панував економічний хаос та дезорганізація, що дало підстави французькому вчено­му М. Леві-Лебуайє вважати революцію в економічному плані "національною катастрофою".

Перші машини тут з'явилися ще в кінці XVIII ст., але не мали широкого застосування. Промислове піднесення відбу­лося у 1805—1810 рр. в часи правління Директорії та Наполеона, які активно підтримували промисловість і торгівлю. У цей же час у Франції знайшли поширення англійські винахо­ди. Особливу роль у текстильній галузі промисловості відіграли верстат Жаккара, створений у 1804—1808 рр., який виготов­ляв тканини з візерунком, та машини Жирара (1810 р.), що здійснювали хімічно-механічну обробку льону. Щоправда, ці винаходи поширилися у французькій текстильній промисло­вості лише у 40-х роках. У цілому інженерно-технічна думка у Франції відставала від англійської.

Континентальна блокада Англії, яку проводив Наполеон у 1806 р., закрила французький і європейський ринки для ан­глійських промислових товарів, створила великі економічні труднощі для Англії. Вона прискорила становлення і розви­ток деяких галузей французької промисловості (суконної, хі­мічної, металообробної). Проте ті галузі промисловості, які працювали на колоніальній сировині (бавовняна, цукрова), переживали занепад. У цілому прагнення Наполеоне створи­ти умови для панування французької промисловості на кон­тиненті негативно позначилися на ході промислового розвит­ку. Франція на довгі роки була позбавлена англійських ма­шин, металовиробів та вугілля, необхідних для механізації виробничих процесів. Сільське господарство Франції страж­дало через припинення експорту зерна, вин та інших продуктів. Континентальною блокадою були невдоволені союзники На-полеона.

На другому етапі промислового перевороту (1815—1848 рр.) хід економічного розвитку Франції прискорюється. Зростають темпи механізації виробництва. Розвивається текстильна, ме­талургійна, поліграфічна, керамічна та інші галузі промисло­вості. У 20-х роках зароджується французьке машинобуду­вання. За обсягом виробництва промислової продукції в се­редині XIX ст. Франція займало друге місце у світі після Ве­ликобританії. Однак її технічний рівень і конкурентоспро­можність залишалися низькими. У Франції зберігалися неве­ликі мануфактури та дрібне кустарне виробництво. Такий стан деякі історики пояснюють антикапіталістичною атмосферою французького суспільства, характером підприємця: дрібного ділка, людини консервативної, обережної. Торгово-промисло­ва буржуазія не мала достатнього впливу на формування дер­жавної політики. Уряд ігнорував її інтереси.

Вже на етапі промислового перевороту у Франції сформува­лися фінансова буржуазія, яка відігравала значну роль в держа­ві, зате мало опікувалася розвитком промисловості. Вона збага­чувалася за рахунок лихварства, фінансових та біржових спе­куляцій. Грошовий капітал зростав швидше, ніж промисловий.

У Франції XIX ст. повільними темпами зростало населення, попит на товари і продукти залишався низьким- Ця нега­тивна тенденція поглиблювалася відносинами на селі, склад­ною та суперечливою структурою аграрного сектора економі­ки країни. У сільському господарстві Франції домінували дрібні селянські господарства, які з ростом сільського насе­лення все більше подрібнювалися. Переважання дрібних се­лянських господарств стримувало капіталістичний розвиток французького села. Навіть незважаючи на державну митну політику, яка більше сприяла аграріям, ніж підприємцям, і тим самим гальмувала розвиток промисловості, рівень розвитку сільського господарства порівняно з іншими європейськими країнами залишався низьким.

Третій етап промислового перевороту у Франції відбувся після революції 1848—1849 рр. і тривав до кінця 60-х років. У цей період фабрично-заводське виробництво охопило біль­шість галузей промисловості. Загальний обсяг промислової продукції за 1851—1865 рр. зріс майже вдвічі. Кількість па­рових двигунів у промисловості й транспорті збільшилася з 7,7 до 27,8 тис. Протяжність залізниць досягла 17,4 тис. км.

За прикладом Англії було проголошено свободу торгівлі, ліквідовано обтяжливі мита. Успішно розвивалася кредитна справа, а біржа, банки і акціонерні товариства досягли небува­лої сили і значення- Такі успіхи у розвитку економіки краї­ни були досягнуті завдяки зваженій ліберальній політиці Наполеона ІІІ та його уряду.

Отже, в результаті промислового перевороту французька економіка остаточно перейшла на шлях індустріального роз­витку. Однак на відміну від Англії у господарстві Франції значну роль відігравало лихварство.

3. Особливості промислового перевороту у Німеччині

Німеччина вийшла на шлях капіталістичного розвитку піз­ніше, ніж Англія та Франція. Промисловий переворот тут роз­почався лише в 30-х роках XIX ст. і тривав до 70-х років. Най­важливішою причиною такого відставання була наявність фео­дальних середньовічних порядків в сільському господарстві, збере­ження цехів у промисловості та політична роздробленість країни.

На відміну від Англії та Франції, становлення суспільства нового типу в Німеччині відбувалося не революційним, а ево­люційним шляхом. Середньовічні порядки: панування фео­дального землеволодіння та повинності селян ліквідовували­ся поступово, шляхом реформ. Навіть після революції 1848 р. у Німеччині зберігалася феодальна монархія і політична та економічна влада великих землевласників-юнкерів- Щоправ­да, монархія стала обмеженою, і деякі політичні права отри­мала національна буржуазія.

Запізнення промислового перевороту було зумовлене ізольо­ваністю країни від світових торговельних шляхів, відсутністю власного флоту. Політичне роздрібнені німецькі держави бу­дували свою власну економічну політику. Кожна а них мала власні гроші, метричну систему, митні кордони і норми госпо­дарського законодавства, які гальмували створення єдиного національного ринку. Основні промислові райони країни — Пруссько-Сілезький, Саксонський і Рейнсько-Вестфальський — були економічно слабо зв'язані між собою.

У Німеччині довгий час панувало середньовічне ремісниче виробництво, основною формою якого були цехи. Мануфакту­ри появилися у кінці XVIII ст. і були розташовані," як прави­ло, у сільській місцевості. Панування міських цехів було пі­дірване німеіи>ким законодавством лише у 60-х роках XIX ст. Ремісниче виробництво було малоефективним. Промислова продукція не була конкурентоспроможною на зовнішньому ринку. Більше того, внутрішній ринок країни заполонили дешеві вироби французької та англійської фабрично-заводської про­мисловості. Німеччина в першій половині XIX ст. була аграр­ним придатком промислове розвинутих Англії та Франції.

Перші парові машини в німецькій промисловості знайшли застосування у 30-х роках XIX ст. Проте їх було небагато — у 1837 р. у промислове розвинутій Сілезії працювало всього 8 парових двигунів (у той же час на бавовняних фабриках Ланкашира (Англія) діяло 714 парових двигунів.

Промисловий переворот прискорюється у 50—60-х роках, коли німецька промисловість переходить від мануфактурної стадії до фабрично-заводської. Впродовж 60-х років різко збіль­шується загальна потужність парових двигунів. Особливо висо­кими темпами розвивається важка промисловість.

Особливістю запізнілого промислового перевороту в Німеччині було те, що він базувався на основі вітчизняного маши­нобудування, на власних інженерно-технічних досягненнях. У Німеччині відразу будувалися величезні на той час машино­будівні підприємства, оснащені найновішим обладнанням. Саме це забезпечило небачені у XIX ст. темпи промислового виробництва. Структура німецької фабричної промисловості теж вигідно відрізнялася від англійської та французької. У Німеччині було здійснено ряд винаходів (барвники), внаслідок чого почала успішно розвиватися хімічна промисловість.

Для розвитку аграрних відносин у Німеччині характерною була поступова ліквідація феодально-кріпосницьких відносин, яка затягнулася до 80-х років XIX ст. Індустріалізація сіль­ського господарства тут також відбувалася повільно, темпи його розвитку відставали від промисловості. Факторами, що стри­мували цей процес, були обезземелення і малоземелля більшості селян, їхня низька купівельна спроможність, висока земельна рента, заборгованість.

Боротьба за об'єднання Німеччини та підготовка до війни із Францією стали важливим стимулом промислового зрос­тання країни у 50—60-х рр. У зв'язку з цим прискореними темпами розвивалася воєнно-промислова база, в якій особли­ву роль відігравали сталеплавильні, артилерійські заводи Круп-па (Рейнська область). Велике значення надавалося залізнич­ному будівництву, яке набуло загальнонаціонального характеру, ліквідувало економічну розрізненість країни, сприяло консо­лідації внутрішнього ринку.

Господарському піднесенню та прискоренню промислового пе­ревороту сприяв також митний союз німецьких держав (1867 р.), який очолювали союзна митна рада і митний парламент. Ця господарська організація значною мірою спричинила пізніше політичне об'єднання держави.

4. Промисловий переворот у США

Поява у Північній Америці сильної самостійної держави створила сприятливі умови для економічного зростання. Про­мисловий переворот розпочався у північних штатах в остан­ньому десятилітті XVIII ст. Його особливість полягає у відсут­ності тих докапіталістичних пережитків, які мали місце у країнах Західної Європи, цехових порядків зокрема. Здійснен­ню промислового перевороту сприяло вигідне територіально-географічне розташування країни. Створення незалежної дер­жави давало змогу американцям відмежуватися від боротьби Англії та Франції за гегемонію у Європі. Більше того, період наполеонівських воєн став "золотим віком" американської торгівлі. Посередництво у торгівлі зброєю, боєприпасами і т. ін. приносило великі прибутки. Почали розвиватися американські міста — важливі торговельні центри. П'ятий за чергою пре­зидент США, Джеймс Монро, у славетному маніфесті від 2 груд­ня 1823 р. заявив, що Сполучені Штати не допустять, аби євро­пейські країни втручалися у внутрішні справи американців. "Америка для американців!" — гасло, висунуте Дж. Монро, яким американці керуються до сьогоднішніх днів. Доктрина Монро сприяла консолідації американської нації, її збагачен­ню, примусила світ рахуватися а її інтересами.

Важливу роль у здійсненні промислового перевороту відіграє демографічний фактор. Жодна країна світу не знала таких темпів росту населення. До середини XIX ст. кількість жите­лів США збільшилася у 4,5 раза, в основному за рахунок пе­реселенців із Європи — людей підприємливих, енергійних, які в першу чергу спричинили економічний поступ США.

Перші прядильні машини у США появилися в кінці 80-х років. Вони були завезені з Англії, незважаючи на заборону вивозу машин і технічних інновацій з боку англійського уря­ду. Перші парові машини з'явилися в останньому десятилітті XVIII ст. На початковому етапі промислового перевороту вони використовувалися слабо. Більшість текстильних фабрик пра­цювали на енергії води. Саме наявністю дешевої енергії водя­них двигунів пояснюється запізніле впровадження парових машин. Промисловий переворот у США відбувався за раху­нок європейської робочої сили, інтелекту і капіталів. У цьому теж одна із його особливостей. Однак в американській про­мисловості з великим успіхом застосовувалися власні оригі­нальні винаходи — циліндр для механічної набивки тканин тощо. У 1807 р. на р. Гудзон з'явився колісний пароплав, збудо­ваний Р. Фултоном, швидкими темпами прокладалися канали, які мали велике господарське значення. Прискорено розвива­лася текстильна фабрична промисловість, яка в середині XIX ст. за обсягом виробництва поступалася лише англійській. Проте найбільших успіхів США досягли у будівництві залізниць та використанні паровозів. За два десятиліття (1830—1850) довжина залізниць зросла у 300 разів.

Розвиток залізничного будівництва сприяв прискореному росту металургії, добувної та машинобудівної галузей промис­ловості. У 40-х роках широко застосовуються пудлінгові печі. Виробництво чавуну в 1830—1850 рр. зростає у три рази.

Спочатку машинобудування розвивалося повільними тем­пами. На початку XIX ст. американська промисловість пра­цювала в основному на англійських машинах. Проте в сере­дині XIX ст. у США вже існували власні машинобудівні заво­ди. Особливо швидко розвивалося сільськогосподарське маши­нобудування. У цей же час активно впроваджуються в життя оригінальні досягнення американської інженерно-технічної думки. Серед найвидатніших винаходів того часу були швей­на машина Зінгера, ротаційна типографська машина, телеграф Морзе, револьверний, шліфувальний, фрезерний верстати, ко­сарка Мак-Корміка, комбінована молотилка-віялка Хейрема та багато інших.

Незважаючи на високі темпи промислового розвитку в пер­шій половині XIX ст., США залишалися в основному аграр­ною країною, промисловий переворот завершився лише на Півночі.

Розвиток промисловості гальмували південні штати, в яких панувало рабовласницьке плантаційне господарство. Рабовлас­ництво було основною перепоною на шляху розширення внут­рішнього ринку — ринку товарів і робочої сили, освоєння зе­мель Заходу, інтенсивного розвитку сільського господарства.

Суперечності між північними і південними штатами ви­кликали Громадянську війну в США (1861—1865 рр.), яка водночас була буржуазного революцією. Війна закінчилася перемогою Півночі. Важливими її наслідками було скасування рабства, ліквідація політичної та економічної роз'єднаності США, остаточне завершення промислового перевороту.

Ліквідація рабства в ході Громадянської війни, Акт про гомстеди (поселення), прийнятий у 1862 р., активізували зро­стання аграрного сектора економіки. Гомстед-акт давав пра­во кожному громадянину США після сплати 10 доларів реєстра­ційного збору отримати 160 акрів землі, що ставали власністю після п'яти років проживання на ній, обробітку та забудови.

Сільське господарство США мало товарний характер і роз­вивалося на основі індустріалізації, що забезпечило його пере­ваги в світовому сільськогосподарському виробництві. США стали одними з головних експортерів збіжжя і м'яса на світо­вий ринок. З 1862 по 1901 р. експорт пшениці збільшився майже у 5 разів, кукурудзи — в 16. Це призвело до європейсь­кої аграрної кризи 1875—1896 рр., коли ціни на пшеницю впали майже вдвічі. Завоювання зовнішнього ринку було зу­мовлено тим, що американський фермер обробляв землю, вільну від ренти, тоді як європейські селяни і фермери були змушені платити значні рентні платежі. На початок XX ст. колоніза­ція вільних земель завершилася. Ціни на землю зросли, США в конкурентній боротьбі втратили переваги і, як наслідок, аме­риканський експорт значно скоротився.

Отже, завершення в другій половині XIX ст. промислового перевороту в провідних країнах світу створило сприятливі умови для їхнього подальшого індустріального розвитку.

Запитання і завдання для самоперевірки

1. У чому полягає суть промислового перевороту? Які його наслідки?

2. Якими були особливості промислового перевороту у Великобританії, Франції. Німеччині та США?

3. Складіть порівняльну таблицю ходу промислового пере­вороту в провідних країнах світу.

4. Як вплинула континентальна блокада Англії, яку про­водив Наполеон Бонапарт, на економічний розвиток Франції?

5. Назвіть економічні причини і наслідки Громадянської війни у США.

6. Що собою являв Акт про гомстеди? Яке значення він мав для аграрного розвитку США?

7. Поясніть зміст політики протекціонізму, меркантиліз­му, фрітредерства.


Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Економічний розвиток провідних країн світу на початку XX ст.

    Реферат >> Экономика
    ... ІЯ” На тему: “Економічний розвиток провідних країн світу на початку XX ст.” Виконав ... під час промислового перевороту. В інших розвинених країнах індустріалізація проходила після промислового перевороту та була ...
  2. Світ на початку ХХ ст (2)

    Реферат >> История
    ... і нечуваного технічного прогресу в розвинутих країнах світу, і морального занепаду людства, коли європейськ ... ічний розвиток провідних країн світу, завершення в них промислового перевороту призвели до остаточного поділу світу. На ...
  3. Історія економіки та економічної думки. Курс лекцій

    Конспект >> Экономическая теория
    ... за­вершення промислового перевороту. У цій роботі він підкреслив, що ста­новлення капіталістичної промисловості є результатом промислового пе­ревороту, дав ... і обмінювались на золото, як і в провідних краї­нах світу. Це значно зміцнило фінансово ...
  4. Історія економіки та економічної думки. Конспект лекцій

    Конспект >> Экономическая теория
    ... яку завозили в країну. Промисловий переворот в країнах Західної Європи Промисловий переворот у країнах світу характеризувався певними особливостями ... провідних країн світу, хоча ступінь концентрації та монополізації в окремих країнах і галузях промисловості ...
  5. Економічна історія

    Учебное пособие >> Экономика
    ... ість промислового перевороту в господарстві країн Західної Європи. [49 ] Економічний розвиток провідних країн світу. [ 13 ... ітовий характер, прискорилася трансформація пануючої в провідних країнах світу економічної системи. Місце сотень ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0030908584594727