Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Психология->Дипломная работа
В последнее время в нынешней системе образования наблюдается тенденция отчуждения ребенка от учебного процесса в целом Наиболее явно в возрастном аспе...полностью>>
Психология->Дипломная работа
Актуальность исследования определяется тем, что непосредственным проводником влияния общества и больших социальных групп на индивида является малая гр...полностью>>
Психология->Контрольная работа
Эффективное консультирование представляет собой определенным образом структурированное, свободное от предписаний взаимодействие, которое позволяет кли...полностью>>
Психология->Дипломная работа
Я являюсь сотрудником Краевого геронтологического центра По ходу работы мной наблюдается присутствие синдрома профессионального выгорания у многих соц...полностью>>

Главная > Курсовая работа >Психология

Сохрани ссылку в одной из сетей:

нав'язливе бажання перевірити e-mail;

  • постійне очікування наступного виходу в Інтернет;

  • скарги оточуючих на те, що людина проводить дуже багато часу в Інтернет;

  • скарги оточуючих на те, що людина витрачає дуже багато грошей на Інтернет.

    Більш розгорнену систему критеріїв наводить Іван Голдберг:

    1. Толерантність. Кількість часу, який потрібен для Інтернет, щоб досягти задоволення, помітно зростає, якщо людина не збільшує кількість часу, то ефект помітно знижується.

    2. Характерний "синдром відмови": припинення або скорочення часу, що проводиться в Інтернет. Два або більше з наступних симптомів (розвиваються протягом періоду часу від декількох днів до місяця): психомоторне збудження; тривога; нав'язливі роздуми про те, що зараз відбувається в Інтернет; фантазії або мрії про Інтернет; довільні або мимовільні рухи пальцями, що нагадують друкування на клавіатурі. Використовування Інтернет дозволяє уникнути симптомів "синдрому відмови".

    3. Інтернет часто використовується протягом більшої кількості часу або частіше, ніж було задумане.

    4. Існує постійне бажання або безуспішні спроби припинити або почати контролювати використовування Інтернет.

    5. Величезна кількість часу витрачається на діяльність, пов'язану з використовуванням Інтернет (покупку книг про Інтернет, пошук нових браузерів, пошук провайдерів, організація знайдених в Інтернет файлів).

    6. Значуща соціальна, професійна діяльність, відпочинок припиняються або редукуються у зв'язку з використовуванням Інтернет.

    7. Використовування Інтернет продовжується, не дивлячись на знання про наявні періодичні або постійні фізичні, соціальні, професійні або психологічні проблеми, які викликаються використовуванням Інтернет (невиспаність, сімейні (подружні) проблеми, спізнення на призначені на ранок зустрічі, зневага професійними обов'язками, або відчуття покинутості значущими іншими) [16].

    1.4 Психологічні дослідження явища Інтернет-аддикції

    Основні різновиди діяльності, які здійснюються за допомогою Інтернет, а саме, спілкування, пізнання та гра (розвага) – мають властивість захоплювати людину цілком та повністю, не залишаючи їй інший раз ні часу, ні сил на інші види діяльності.

    В зв'язку з цим в даний час інтенсивно обговорюється феномен (захворювання, або синдром) "залежності від Інтернету", або "Інтернет-аддикції" (Internet Addiction Disorder,або IAD). Це чи не єдина область у всьому спектрі гуманітарних досліджень в Інтернеті, на розробку якої не претендує ніхто, крім клінічних психологів. Дослідники виходять з положення про можливість розвитку залежності (аддикціі) не тільки від введення в організм матеріальних речей, але й від продукованих суб'єктом дій та супроводжуючих ці дії емоцій [12].

    Обговорення даного феномену почалося недавно: в 1994 р. К.Янг розробила й помістила на web-сайт спеціальний опитувальник і незабаром одержала майже 500 відповідей, з яких близько 400 були класифіковані, згідно до обраного критерію, аддиктами. У 1995 р, І.Голдберг запропонував набір діагностичних критеріїв, побудований на основі ознак патологічної пристрасті до азартних ігор при цьому не спираючись на клінічні матеріали по IAD, що викликало неприйняття – повне або часткове – у ряду спеціалістів (М. Гріффітс, Дж. Грохол, Дж.Сулер).У 1997-1999 рр.. були створені дослідні та консультативно-психотерапевтичні Web-служби з проблематики IAD. У 1998-1999 рр. опубліковані перші монографії з даної проблеми (К. Янг, Д. Грінфілд, К. Сурратт).

    При цьому велика частина досліджень методично побудована як опитувальники в мережі, інтерв'ю та групові обговорення з участю досліджуваних, які відчули дискомфорт і самі ініціювали взаємодію з дослідниками. Контрольні групи, як правило, не формувались. Значне місце у дослідницькій практиці займають якісні методи [11].

    Виникнення Інтернет-аддикції не підпорядковується закономірностям формування залежностей, виведеним на підставі спостережень за курцями, наркоманами, алкоголіками або патологічними гравцями: якщо для формування традиційних видів залежностей потрібні роки, то для Інтернет-залежності цей термін різко скорочується: за даними К.Янг, 25% аддиктов набули залежності протягом півроку після початку роботи в Інтернеті, 58% - протягом другого півріччя, а 17% - незабаром по закінченні року. Крім того, якщо довгострокові наслідки залежності від алкоголю або наркотиків добре вивчені, то стосовно до Інтернет-аддикції відсутня можливість довготривалого спостереження.

    Частіше всього Інтернет-аддикції розуміється, як залежність від комп'ютера, тобто обсессивна пристрасть до роботи з комп'ютером (ігор, програмування або інших видів діяльності); "інформаційне перенавантаження", тобто компульсивна навігація по WWW, пошук у віддалених базах даних; компульсивне застосування Інтернету, тобто патологічна прихильність до опосередкованих в Інтернеті азартних ігор, онлайнових аукціонів або електронним покупок, залежність від "кібер-відносин", тобто від соціальних застосувань Інтернету: від спілкування в чатах, групових ігор і телеконференцій, що може в результаті привести до заміни існуючих у реальному житті сім'ї і друзів віртуальними, залежність від "кіберсексу", тобто від порнографічних сайтів в Інтернеті, від обговорення сексуальної тематики в чатах чи спеціальних телеконференцій "для дорослих" [10].

    Проблемою залежності від Інтернету займаються в основному фахівці з психічного здоров'я; може бути, тому "інформаційне перенавантаження" практично не піддається вивченню. Аналіз може бути, на наш погляд, суттєво доповненим, виходячи з інших теоретичних міркувань. У діяльності "аддикту" є очевидною глибока зацікавленість, безкорислива цікавість, гіпермотивованість. Інтернет-адикція межує з описом суб'єкта, захопленого процесом пізнання, випробування себе або творчості; найбільш адекватним психологічним аналогом феномену залежності від Інтернету буде досвід "потоку" (flow), або аутотелексичний досвід (М. Чіксентміхайі). Досвід потоку можна розуміти як одну з можливих конкретизацій процесів внутрішньої мотивації. Виникає відчуття перенесення в нову реальність; досвід потоку веде до порушення відчуття часу, відволікання від навколишнього фізичного та соціального середовища. Крім того, досвід потоку межує з викликом наявним у суб'єкта знань, умінь, навичок і здібностей, в цілому його компетентності у вирішенні проблем. При цьому аутотелелексичний досвід не прив'язаний до конкретних видів діяльності [16].

    Може бути висловлене припущення, що супутні феномену Інтернет-аддикції (або в будь-якому разі таких її різновидів, як "інформаційне перенавантаження") заглиблення у діяльність, пізнавальна активність, відволікання від оточення, забування обов'язків і "виключеність" з актуального часу, готовність до подолання можливих проблем мають ту ж саму природу, що й досвід потоку

    Останнім часом було висловлено і в результаті великого емпіричного дослідження підтверджено (Д. Хоффман і Т. Новак) припущення, згідно з яким досвід потоку детермінований в діяльності користувачів Інтернету (навігаторів у WWW) наступними параметрами:

    • високий рівень умінь (що відносяться до роботи в Інтернеті) та контролю;

    • високий рівень мобілізованності (робота в Інтернеті сприймається як виклик - challenge - здібностям і вмінь) і збудження;

    • фокусуванні уваги (висока концентрація);

    • інтерактивність (швидкість роботи комп'ютера, швидкість завантаження веб-сторінок) і "телеприсутність", або telepresence (здатність забувати, поринати в "кіберпростір" і сприймати його як реальність).

    Дана операціоналізація досвіду потоку і його заломлення в діяльності користувачів Інтернету знаходить застосування під час опису пізнавальної діяльності, опосередковано через Інтернет. Висловивши думку про перспективність концепції потоку та аутотелексичного досвіду для аналізу діяльності людини в Інтернеті знаходиться підтвердження цьому. Представляється, що теорія аутотелексичного досвіду може бути плідно використана для вироблення психологічного (не плутати з патопсихологічним) пояснення ефекту прихильності безлічі людей до Інтернету та їх залежності від різноманітних видів діяльності в мережі. Феномен залежності від Інтернету може і повинен бути зрозумілим не просто як виключно обсессивне захоплення, від якого слід будь-якою ціною позбуватися, але і як багата внутрішньою мотивацією пізнавальна діяльність, винагороджуючи так званих аддиктів відчуттям потоку [15].

    розділ 2. Інтернет-аддикція в молодіжному середовищі

    2.1 Психологічні причини Інтернет-аддикції

    Всесвітня мережа сьогодні більше нагадує чарівну казку, у якій "користувач" володіє надприродними можливостями, на відміну від реального життя. Не дивно, що Інтернет найбільше відповідає міфологічному мисленню маленької дитини. Таке мислення ніколи не зникає повністю, а тільки витісняється зі свідомості з віком, воно зберігається в несвідомому дорослої людини, породжуючи віру в прикмети і магічні ритуали. Отже, Інтернет є ідеальним середовищем для актуалізації багатьох психічних процесів несвідомого, архетипного характеру. Для багатьох людей, у психологічному сенсі, Всесвітня мережа стала дверима в той чарівний казковий світ, який людина змушена була покинути в дорослому віці, під тиском об'єктивних умов реального світу [18].

    У процесі соціалізації дитини, безпосереднє афективне сприйняття і реагування придушується виконанням набору соціально-схвалювальних норм і правил. І в ситуації, коли чинні норми і правила стають непотрібними або втрачають свою силу, проявляється первинний, примітивний, такий, що дотепер придушувався, засіб реагування. Подібні висновки, тільки стосовно культурного життя, зробив Зігмунд Фройд у працях «Майбутнє однієї ілюзії» і «Невдоволення культурою». Він вважав, що процес відмови від суворих культурних норм завжди повинен супроводжуватися певним задоволенням. Саме воно, поряд з іншими чинниками, і є тією притягальною силою, що змушує користувачів проводити багато годин за екраном монітора. Це твердження достатньо добре ілюструє "ефект азарту", тобто тягу до самого процесу пошуку інформації, на шкоду її вивченню, аналізу і переробці. Іншими словами, відбувається зсув акценту з аналітичної діяльності на пошукову активність

    Про детальний психологічний механізм цього явища поки що рано робити якісь висновки. Проте, можна припустити, що тут знову ж відіграють роль чинники своєрідного регресу психічної діяльності, оскільки пошукова активність є генетично більш давньою і менш енергозатратною діяльністю в порівнянні з аналітичною [13].

    Інтернет став доволі привабливим і простим способом відходу від реальності, гарним засобом сховатися від різноманітних проблем для тих, хто страждає від негараздів у сім'ї, на роботі, схильний до депресій. Психіатри вважають, що це схоже на пристрасть до алкоголю або азартних ігор і призводить не лише до того, що людина відкладає прийняття важливих рішень, але також і до зміни її особистості. Особливості віртуальної реальності такі, що користувач, який опинився в ній, «змушений» актуалізувати витіснені в несвідоме інфантильні уявлення і поведінкові патерни. Ефект посилюється ще й тим, що це здебільшого відповідає власним психологічним потребам користувача

    За проявами залежності від Інтернету нерідко ховаються інші адикції (патологічні залежності) або психічні відхилення. Страждання людей, які мають межові психологічні стани, може, зокрема, проявитися в ненормальній пристрасті до Інтернету, до онлайнових систем спілкування тощо. Вони просиджують весь час за комп'ютером, забуваючи про їжу, сон, цілком захоплені мерехтінням екранних сторінок. Але не варто думати, що ці ж люди до появи Інтернету були цілком здорові. Якби не було на світі ні Інтернету, ні комп'ютерів – вони з тією ж маніакальною завзятістю дивились би телевізор, слухали радіо, читали газети, обмінювалися поштовими марками або збирали модель залізниці. Депресивні хворі, які більше від інших відчувають страх відчуження, використовують Інтернет, щоб перебороти труднощі міжособистісної взаємодії в реальному житті. Схильність людини до повного «відключення», до втрати соціальної адаптації – це симптом щиросердечного страждання, джерело якого варто шукати в психіці хворого, а не в Інтернеті чи філателії.

    Проблема адикції починається тоді, коли прагнення відходу від реальності, пов'язане зі зміною психічного стану, починає домінувати у свідомості, стає центральною ідеєю. Цьому процесу можуть сприяти біологічні (наприклад, індивідуальний засіб реагування на інформацію в мережі), психологічні (особистісні характеристики, психотравми), соціальні (сімейні і позасімейні) чинники. Існує взаємозв'язок із такими нехімічними адикціями як роботоголізм і гемблінг (патологічна гра). Методи роботи з такими людьми психологічно такі ж, як і при будь-якій іншій залежності, чи то алкогольної або наркотичної [19].

    Серед факторів, що сприяють зануренню людини в мережу, виділяють наступні:



  • Загрузить файл

    Похожие страницы:

    1. Психологічні особливості релігійних аддиктів

      Дипломная работа >> Психология
      ... суспільстві. 1.3 Психологічні особливості особистості, схильної до релігійної аддикції У вивченні проблеми ... учителя, гуру. Сприйняття конкретного явища інтенціонально визначається і ... матеріалах, опублікованих в Інтернеті комуною «Небесні врата». Жили ...
    2. Соціально-психологічні чинники адиктивної поведінки підлітків

      Курсовая работа >> Психология
      ... сприйматися як нормальне явище, як щось необх ... -психологічні чинники адиктивної поведінки підлітків 2.1 Психологічні особливості ... потребу. За допомогою Інтернету можна задовольняти потребу ... підлітки заперечують свою аддикцію, відмовляються від консультації ...
    3. Вплив індивідуально-психологічних особливостей підлітків на характер інтерактивної взаємодії з електронними ресурсами

      Дипломная работа >> Психология
      ... мережі Розділ 2. Психологічні особливості підлітків- ... нтернет-магазинів, Інтернет-аукціонів, електронних оголошень, Інтернет ... Це явище отримало назву ... аддикция в подростковой среде. http://myatp/narod.ru/ Практикум по экспериментальной и прикладной психологии ...
    4. Соціологічний аналіз молодіжної наркоманії в Україні

      Курсовая работа >> Социология
      ... зв'язаний з аддикцією, із внутріособист ... вони мають специфічні антропологічні, фізіологічні і психологічні ознаки і ... ряді знаходилися явища дійсно істотні і явища, що ... риси, так і специфічні особливості. Угруповання видів і ... чних нововведень. "Інтернет" - це найб ...

    Хочу больше похожих работ...

    Generated in 0.0018241405487061