Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Экология->Реферат
Природные ресурсы используются по-разному, но в конечном итоге все возвращается в окружающую среду в виде отходов Хотя иногда отходы утилизировали пут...полностью>>
Экология->Дипломная работа
Водохозяйственная система представляет собой географический комплекс природных и искусственно созданных водных объектов и инженерных сооружений, совме...полностью>>
Экология->Контрольная работа
Стремительное развитие всех отраслей промышленности, энергетики, транспорта, увеличение численности населения, урбанизация и химизация всех сред деяте...полностью>>
Экология->Курсовая работа
Строительство как отрасль народного хозяйства нуждается в большом количестве различного рода сырья, строительных материалов, энергетических, водных и ...полностью>>

Главная > Реферат >Экология

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Міністерство освіти і науки України

РЕФЕРАТ

на тему:

Охорона і раціональне використання поверхневих та підземних вод”

Виконала:

м. Івано-Франківськ

2003 р.

ПЛАН

  1. Антропогенний вплив на гідросферу та його негативні наслідки

  2. Стадії, види та джерела забруднення поверхневих і підземних вод

  3. Самоочищення води в природі

  4. Принципи раціонального використання водних ресурсів

  5. Очищення стічних вод

  6. Контроль за станом водного середовища і організація його охорони

  7. Правова охорона водних ресурсів

Список використаної літератури

1. Антропогенний вплив на гідросферу та його

негативні наслідки

Господарська діяльність людського суспільства, що посилюється з кожним роком, різко негативно впливає на гідросферу нашої пла­нети. Цей негативний вплив проявляється у вигляді виснаження ненормованими водовідборами джерел водопостачання; порушен­ня гідрологічного та гідрогеологічного режимів на значних тери­торіях; забруднення і засмічення поверхневих та підземних вод.

Розвиток людської цивілізації потребує все більшої й більшої кількості прісної води. У містах та інших населених пунктах залеж­но від ступеня благоустрою добові витрати води на побутові по­треби досягають від 125 до 400 л на одну особу. Крім того, внаслідок неякісної водогінної системи губиться на шляху від водозаборів до споживачів величезна кіль­кість води.

Дуже велика кількість води іде на промислові потреби. Близько 50-80 % води, яка подається на зрошення, або надто швидко профільтровується через ґрунт, або стікає з полів, не зволожуючи коріння рослин, тобто використовується вкрай не­ефективно.

Щоб вийти з скрутного становища, слід встановити режим суво­рої економії для споживання води, запровадити у виробництво та іригаційні роботи низьководоємкі технології, ввести замкнуті цикли водоспоживання - циркуляційне закриті системи, більш широко ви­користовувати стічні води. Однак людство здебільшого іде шляхом найменшого опору, безоглядно збільшуючи відбір води з навколиш­нього середовища. Зовсім не береться до уваги, що, хоч вода на­лежить до відновлюваних ресурсів, але якщо водовідбори переви­щують здатність до відновлення поверхневих або підземних вод, це спричинює обміління й пересихання водотоків та водоймищ і до виснаження підземних водоносних горизонтів. Суттєво порушує гідрологічний режим водотоків видобуток з їхніх русел піску.

До погіршення гідрологічного, гідрогеологічного та кліматично­го режиму цілих регіонів призводить також нераціональне екстен­сивне ведення сільського господарства. Прагнучи розорати і використати під сільськогосподарські угіддя якомога більше площ, здійснюють спрямлення русел річок, проводять широкомасштабні осушувальні меліоративні роботи, які супроводжуються значним пониженням рівня підґрунтових вод, осушуванням річкових зап­лав та боліт. При цьому забувають, що болота виконують незамін­ну роль у природній рівновазі, є регуляторами річкового стоку, на­копичуючи надлишок вологи під час повеней і віддаючи його поступово під час посушливого періоду.

Бездумне осушення боліт порушує динамічну рівновагу екосис­тем на величезних площах, призводить до обезводнювання цілих районів, заливні луки перетворюються на безплідні солончаки, ви­сохлі торфовища розвіюються вітрами, позбавляються ґрунтової вологи орні землі, погіршується стан і родючість ґрунтів, гинуть молоді лісонасадження, зріджується трав'яний покрив, погіршуєть­ся стан водотоків та водоймищ, скорочується кількість цінних видів місцевої фауни. Особливо погано впливає подібна осушу­вальна меліорація на водність малих річок. Осушення боліт і за­болочених земель на водозаборах малих річок веде до зменшення їхнього стоку на 30-40 % і більше, що зумовлює обміління і навіть повне пересихання їх.

Так само до негативних наслідків призводить і надмірне зрошу­вання полів у посушливих зонах, що обумовлює розчинення у під­ґрунті солей лужних металів, які внаслідок інсоляції поступають у ґрунт і засолюють його при інтенсивному випаровуванні ґрунто­вої вологи.

Багато шкоди завдають навколишньому середовищу і людсько­му суспільству численні водоймища, які необачно були створені на рівнинних річках, зокрема в Україні (на Дніпрі, Дністрі, Півден­ному Бузі тощо). Внаслідок цього були затоплені величезні площі родючих земель, на місці яких виникли мілководні басейни з гни­лою водою, переповненою мікроскопічними синьозеленими водо­ростями. Відмираючи у колосальних кількостях, ці водорості отру­юють воду шкідливими продуктами свого розкладу, риба гине, вода у водоймищах стає непридатною не лише для пиття, але й для технічних потреб. Створення Дніпровського каскаду водо­сховищ викликало підняття рівня підґрунтових вод у широких при­бережних смугах і призвело до підтоплення сотень й тисяч населе­них пунктів та промислових об'єктів. У зонах водосховищ активі­зувалися зсуви та обвали берегів, засмічуються ґрунти, забрудню­ються підземні води, погіршуються санітарні умови.

До найбільш небезпечних видів негативного антропогенного впливу на гідросферу Землі належить забруднення та засмічення поверхневих і підземних вод відходами господарської діяльності. Під забрудненням води розуміють викликані антропогенною діяль­ністю зміни її фізичних, хімічних та біохімічних властивостей у по­рівнянні з природним станом, які роблять воду частково або цілком непридатною для використання. Забруднення підземних вод відбувається внаслідок просочування вглиб гірських по­рід з поверхні землі рідких відходів виробництва та забруднених атмосферних опадів. У підземні водоносні горизонти полютанти надходять шляхом: а) фільтрації рідких стоків підприємств та атмосферних опадів, що промивають тверді відходи; б) фільтрації з полів, зрошуваних забрудненими стічними водами та оброблюва­них отрутохімікатами і хімдобривами; в) проникнення через коло­дязі, свердловини та карстові порожнини; г) бокової та вертикаль­ної фільтрації забруднених річкових і озерних вод; д) інфільтрації забруднених атмосферних опадів.

2.Стадії, види та джерела забруднення поверхневих

і підземних вод.

Розрізняють три стадії забруднення природних вод.

Початкова стадія. Концентрація полютантів (забруднювачів) у воді вища за фонову, але менша за ГДК (гранично допустимої концентрації). Властивості води в ме­жах норми. Зміни, що спостерігаються, не є перепоною для вико­ристання води для господарсько-питних потреб, але вказують на наявність джерела забруднення.

Небезпечна стадія. Концентрація полютантів досягає ГДК або трохи перевищує її. Площа забрудненої ділянки (для підземних вод) становить 0,02-0,5 км2.

Дуже небезпечна стадія. Вміст полютантів значно (на порядок) перевищує ГДК. Площа забрудненої ділянки (для підземних вод) становить 0,5-1,0 км2 і більше.

До основних видів забруднення поверхневих та підземних вод належать: хімічне, бактеріальне, теплове і радіоактивне.

Хімічне забруднення. Проявляється у збільшенні загальної міне­ралізації й концентрації макро- та мікрокомпонентів, появі у водах невластивих їм мінеральних сполук. Часто супроводжується поя­вою запаху, забарвлення та підвищення температури.

Бактеріальне (мікробне) забруднення. Полягає в появі у воді патогенних організмів, зокрема бактерій групи кишкової палички. Бактерії живуть від 30 до 400 діб, тому таке забруднення локалізу­ється на порівняно невеликій ділянці і є тимчасовим.

Теплове забруднення. Виявляється у підвищенні температури води. Його супроводжує зміна хімічного та газового складу води, зменшення кількості кисню, “цвітіння” води, збільшення вмісту в ній мікроорганізмів.

Радіоактивне забруднення. Пов'язане з підвищенням у воді вміс­ту радіоактивних речовин. Через те що час напіврозпаду різних радіонуклідів триває від кількох годин до тисяч років, радіоактивне забруднення води є дуже стійким і може зберігатися тривалий час. Багато радіонуклідів сорбується гірськими породами і тому лока­лізуються. У відкритих водоймах вони осідають на дно.

Потужним джерелом хімічного (як неорганічного, так і органіч­ного) забруднення гідросфери є промислові підприємства Рідкі неочищені або погано очищені промислові стоки підприємств за­бруднюють поверхневі, а відтак і підземні води. Крім того, газопи­лові викиди промислових підприємств та ТЕС в атмосферу забруд­нюють дощову воду або осідають на рослинно-грунтовому пок­риві й також стають причиною забруднення поверхневих та під­земних вод. Забруднюються і води, що фільтрується крізь товщу промислових відходів. Щорічно при спалюванні вуглецевого пали­ва в атмосферу надходить до 150 млн т оксиду сірки (IV). Сполу­чаючись з водою атмосфери, ця сполука утворює сірчану кислоту і зумовлює появу кислотних дощів, які не лише згубно впливають на наземну рослинність, а й суттєво погіршують стан водоймищ та водотоків.

При рН = 7,0 зменшується вміст кальцію у воді, гинуть ікринки окремих земноводних; при рН = 6,0 - гинуть молюски, прісновод­ні креветки, ікра всіх земноводних; при рН = 6,0-5,5 з донних від­кладів починається вилуговування отруйних металів: алюмінію, ртуті, свинцю, кадмію, олова, берилію, нікелю тощо і внаслідок цьо­го швидко зменшуються видовий склад та кількість водних орга­нізмів. Коли рН досягає 4,5, в озері чи річці не залишається нічого живого, крім анаеробних бактерій, які виділяють вуглекислий газ, метан та сірководень.

Інтенсивно забруднюються поверхневі та підземні води при розвідці та збагачуванні корисних копалин. Свердловини та гірничі ви­робки нерідко порушують суцільність водотривких шарів і внаслі­док цього – ізольованість водоносних горизонтів. Шахтні, рудничні води й супутні води нафтових та газових родовищ часто мають під­вищену мінералізацію і містять великі кількості полютантів. Ски­дання таких вод на земну поверхню призводить до забруднення поверхневих, підґрунтових та близьких до поверхні міжпластових вод. Крім того, в свердловинах може відбуватися перетікання мінералізованих вод і нафти в горизонти з чистою питною водою. При розробці уранових родовищ крім хімічного відбувається радіо­активне забруднення навколишніх поверхневих та підземних вод. Джерелами радіоактивного забруднення води виступають також атомні електростанції, небезпечний вплив яких різко зростає при аваріях.

У місцях видобутку та збагачення корисних копалин часто накопичуються потужні відвали гірських порід, збагачених піднятими з глибин Землі і шкідливими для живих організмів хімічними еле­ментами та сполуками, які згодом розмиваються атмосферними опадами і потрапляють у поверхневі, а згодом і у приповерхневі підземні води. Особливо небезпечними для людини є важкі метали.

До головних джерел хімічного та бактеріологічного забруднен­ня гідросфери належить також сучасне сільське господарство, в якому широкомасштабно застосовуються отрутохімікати (пес­тициди) для боротьби з шкідниками та мінеральні добрива. Особ­ливо небезпечною виявляється хімізація сільського господарства при порушеннях технологічних норм зберігання та застосування хімічних речовин. Найбільш поширеними групами пестицидів є гербіциди, що вживаються для боротьби з бур'янами, інсектициди - препара­ти для знищення шкідливих комах у сільськогосподарських куль­турах та фунгіциди - засоби проти грибних захворювань рослин. Ще більше поступає в ґрунт мінеральних добрив. При розми­ванні дощовими водами шкідливі хімічні речовини інфільтруються у ґрунт і підґрунтя, забруднюють підґрунтові води, змиваються у поверхневі водоймища та водотоки. Деякі пестициди дуже стій­кі і зберігаються у ґрунті понад 10 років.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Використання природних ресурсів суб єктами господарювання на праві власності

    Реферат >> Экономика
    ... регулювання та використання природи, ефективному (комплексному і раціональному) її використанні, виявленні ... забруднення підземних вод України. Державна програма охорони і раціонального використання водних ... ться в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а ...
  2. Охорона літосфери

    Реферат >> Астрономия
    ... ється. Нині охорона й раціональне використання земельних ресурсів ( ... раціональні схеми транспортування, оптимальні розміри відвалів та ... реєструвати плями поверхневих і підземних забруднень, теплі ... дкачок підземних вод знижу­ють рівень підземних вод на великих ...
  3. Податкова система України, її становлення та розвиток

    Курсовая работа >> Финансовые науки
    ... система повинна забезпечувати раціональний перерозподіл частини створюваного ... -розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Завданнями податкової міліції ... альне водокористування в частині використання поверхневих та підземних вод згідно з додатком ...
  4. Адміністративні правопорушення в галузі охорони природи

    Курсовая работа >> Экология
    ... забруднення навколишніх поверхневих та підземних вод. Джерелами радіоактивного забруднення води виступають також атомн ... від 31 липня 1995 р. № 589'. Раціональне використання та відтворення лісів, їх охорона та захист лісокористувачами при додержанні ними ...
  5. Основи замлевпорядкування та кадастру. Курс лекцій

    Конспект >> География
    ... , яри інші) 1028,3 1,7       Води (території, що покриті поверхневими водами) 2423,5 4,0       Разом (територія ... планування, і організації раціо­наль­ного використання та охорони земель на націо­наль­но­му, регіональному, локальному і господарському рівнях ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0014560222625732