Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Астрономия->Реферат
Волошка синя, або польо­ва — однорічна рос­лина з родини складно-цвітних, яка росте серед посівів жита й інших польових культур пере­важно в середній ...полностью>>
Астрономия->Реферат
Гриби – це група гетеротрофних організмів, безхлорофільні, одно і багатоклітинні, від дрібних мікроскопічних до таких великих, як трутовики і гігантсь...полностью>>
Астрономия->Реферат
Перші знання про живі організми почали формуватися, коли людина, на кінець, зрозуміла свою відмінність від оточую-чого непорушного світу. Люди пробува...полностью>>
Астрономия->Реферат
Багаторiчна трав'яниста розсiяно-волосиста з молочним соком рослина родини айстрових. Стебло прямостояче, ребристе, до 120 см заввишки, з розчепiреним...полностью>>

Главная > Курсовая работа >Астрономия

Сохрани ссылку в одной из сетей:

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………… ………………………..…………… 3

1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА……………..……………………………………… 4

1.1. Особливості вимірювання кабельних ліній………………………...…. 5

1.2. Періодичність вимірів повітряних кабельних ліній…………………… 6

2. Обгрунтування теми проекту…………….………………….……….……. 7

3 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА…………………………………...………..…... 8

3.1. Вибір і обґрунтування структурної схеми системи експрес контролю

абонентських ліній……………………………………….….…………… 8

3.2. Модуль генерування тестового сигналу……………………………….. . 9

3.3. Розробка нестандартного обладнання……………………...…………… 10

4. Розрахунок нетипових елементів та вузлів системи……………...……… 15

4.1. Розрахунок аналогових ключів блоку індикації…………………...…… 17

4.2. Опис схеми керування контролю або регулювання………………….... 28

ВИСНОВОК………………………………………………..…………………… 21

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………….……….. . 22

ВСТУП

Основними напрямами економічного і соціального розвитку країни э визначена програма подальшого розвитку зв'язку, який передбачає продовжити розвиток і підвищити надійність зв'язку країни на базі новітніх досягнень науки і техніки і розвинути високоавтоматизоване виробництво волоконно-оптичних кабелів зв'язку.

Вже прискореними темпами розвивається міський і міжміський телефонний зв'язок із застосуванням оптичних кабелів, створюється інтегральна мережа зв'язку багатоцільового призначення. Магістральна мережа зв'язку базується на використовуванні кабельних, радіорелейних і супутникових ліній зв'язку.

Особливе місце займають кабельні лінії зв'язку, що володіють хорошою захищеністю каналів зв'язку від атмосферних впливів і різних перешкод, високою стійкістю і довговічністю. Ці якості особливо виявляються на сучасному етапі розвитку техніки кабельного зв'язку із застосуванням багатоканальних систем зв'язку.

В даному курсовому проекті розглядається побудова ділянки кабельної магістралі.



ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Якість роботи пристроїв зв’язку багато в чому залежить від електричного стану ліній, що з’єднують апарати й установки між собою. Для забезпечення нормальної роботи цих пристроїв лінії потрібно тримати в справному стані, що визначається сталістю електричного опору проводів кола, мінімумом асиметрії (різниці в опорах окремих проводів двопровідного кола) і максимумом опору ізоляції кожного з проводів кола стосовно землі і між проводами. Опір проводів повітряних ліній, а також асиметрія кіл можуть змінюватися внаслідок тривалого впливу на проводи дощів, туманів, пилу й інших подібних впливів. У результаті виникає корозія, зменшується діаметр проводів, а отже зростає їхній опір електричному струму. До таких же наслідків приводить розтягування проводів, зміна опору акуратно виконаних з’єднань, спайок проводів при будівлі, ремонті й експлуатації повітряної лінії. Істотний вплив на якість зв’язку по повітряних лініях чинить опір ізоляції проводів. При зменшенні опору зростає витік струму, збільшується згасання в них. Опір ізоляції повітряної лінії залежить також від чистоти ізоляторів, на яких підвішені проводи: чим чистіші ізолятори, тим вище опір ізоляції кола. Для виявлення змін електричного стану, чи попередження усунення ушкоджень ліній, а отже, недопущення порушення нормальної роботи пристроїв зв’язку, автоматики і телемеханіки необхідно робити періодичні виміри опору проводів, опору асиметрії, ізоляції повітряних ланцюгів. Ці виміри виконуються за допомогою омметрів і вимірювальних мостів постійного струму. Зіставляючи результати вимірів зі значеннями, установленими технічними умовами для відповідних кіл, можна судити про їхній електричний стан і приймати вчасно міри для приведення його до норми. При вимірі опору й асиметрії повітряних ліній застосовують дві різних напруги, що живлять мостові схеми, – “низьку” і “високу”. Це необхідно для виявлення

поганих контактів і з’єднань проводів. Перший вимір роблять напругою 3–6 В, а другий – у кілька десятків вольтів. Якщо результати вимірів будуть відрізнятися один від одного, то різницю можна вважати приблизно рівною опору поганих контактів з’єднань проводів. На результати вимірювання проводів повітряних ліній можуть впливати сусідні кола. Особливо при зниженій ізоляції в сиру погоду й у ряді інших випадків перехідні струми з цих кіл, потрапляючи у вимірювальний прилад, можуть змінити його показання. Тому виміру роблять струмами двох напрямків і остаточний результат обчислюють як середнє арифметичне. Опір проводів, як правило, вимірюють мостовими схемами, що забезпечують високу точність вимірів (±0,1%). У тих випадках, коли не потрібно високої точності виміру, допускається робити вимір іншими, більш простими методами і приладами.

1.1 Особливості вимірювання кабельних ліній

При виконанні контрольних і профілактичних вимірів кабельних абонентських ліній визначають їхні електричні властивості, вимірюючи опір ізоляції, опір жил, асиметрію і робочу ємність кабелю. Перераховані виміри роблять постійним струмом. Однак ці виміри відрізняються від електричних вимірів повітряних ліній. Опір ізоляції кабельних ліній значно вище, ніж повітряних ліній, і досягає декількох десятків тисяч мегом на кілометр. Опір ізоляції в значній мірі залежить від температури. Опір жил кабелів на 1 км перевищує опір повітряних проводів. Визначення опору й асиметрії повинне робитися з більш високою точністю. Особливо це відноситься до електричних вимірів при визначенні характеру і місця ушкодження, тому що підземні кабельні лінії недоступні для зовнішнього огляду і всякі неточності при вимірах можуть привести до великих витрат, зв’язаних з відкриттям і розкриттям кабелю в місцях, що не відповідають дійсному місцю ушкодження.

На відміну від повітряних ліній кабельні лінії характеризуються електричною ємністю, що відповідає визначеним значенням. Тому при вимірах кабельних ліній постійним струмом повинні робитися вимірювання робочої ємності кабелю. З огляду на перераховані особливості кабельних ліній, їх електричні виміри постійним струмом проводять особливими методами і відповідною апаратурою, відмінними від повітряних ліній, що використовуються для вимірювань.

1.2 Періодичність вимірів повітряних кабельних ліній

Електричний стан повітряних і кабельних ліній, як уже було з’ясовано, залежить від ряду факторів і не залишається завжди постійним. Тому для визначення стану лінії і приведення величин, його що характеризують, до необхідних норм роблять профілактичні і контрольні виміри постійним струмом. Періодичність вимірів визначається відомчими інструкціями і правилами і залежності від характеру і призначення кіл. У більшості повітряних ліній зв’язку вимірювання роблять один раз на місяць. До і після робіт з реконструкції лінії вимірюють опір і омічну асиметрію кола, опір ізоляції між проводами і кожним проводом кола стосовно землі. Виміру підлягають усі кола реконструйованої лінії зв’язку. На повітряних лініях зв’язку роблять електричні виміри при визначенні характеру ушкодження і після його усунення. Профілактичні виміри міжміських кабелів постійним струмом роблять 2 рази в рік: навесні при визначенні необхідного ремонту і восени при підготовці пристроїв до роботи в зимових умовах. Така ж періодичність електровимірювань передбачена для міжміських кабельних ліній не обладнаних сигналізаторами зниження ізоляції. Коаксіальні кабельні лінії, обладнані сигналізаторами зниження ізоляції, вимірюють один раз у два роки. На міжбазових кабельних лініях, не обладнаних сигналізаторами зниження ізоляції, вимірюють опір ізоляції вільних симетричних чи пар штучних кіл із

зовнішнього виття 2–4 рази в добу. Ці виміри потрібно проводити без збитку для діючих зв’язків. Дана технологія вимірювання використовується як для міжміських ліній зв’язку, так і для ліній місцевого зв’язку з однією відмінністю: для експлуатації ліній місцевої телефонної мережі виміри ліній проводяться при заявці абонента по несправність зв’язку.

2. Обґрунтування теми проекту.

При розгляді і аналізі існуючого технологічного процесу контролю справності абонентських ліній та усунення пошкоджень на них виявилось, що: 1. Контроль кабельних ліній являється досить трудомісткою операцією. При її виконанні використовується робочий час двох механіків. 2. При виконанні ремонтних робіт на перехідних кабелях використовується час ще й третього механіка. 3. Для контролю справності абонентської лінії використовується дзвінок до механіка кросу і на основі розмови з ним робиться висновок про завершення ремонту даної лінії. Врахувавши вищевказані фактори є доцільним спроектувати систему експрес контролю справності абонентських телефонних лінійна основі електронних вузлів, що дозволить зменшити трудовитрати на виконання операцій технологічного процесу обслуговування абонентських ліній та зменшить час усунення пошкоджень Економічний ефект при впровадженні проектованої системи автоматичного контролю ввідних кабельних ліній очікується від зменшення завантаженості електромеханіків зв’язку, зайнятих на виконанні даних операції технологічного процесу, тобто при можливості вивільнення “людино-годин” для виконання інших робіт.

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

3. Вибір і обґрунтування структурної схеми системи експрес контролю абонентських ліній.

Розраховуємо фізичні характеристики зєднювальних ліній на АТС. Вибираємо типову розімкнуту систему автоматичного контролю, причому таким чином, щоб блоки структурної схеми являлись функціонально закінченими вузлами системи. Взагальному вигляді структурна схема пристрою автоматичного відповідача має вигляд:

Рис. 2. Структурна схема пристрою автоматичного відповідача.

Розглядаючи структурну схему бачимо, що вона складається з декількох функціонально закінчених блоків, які в свою чергу можна розбити на вузли, що можуть бути сконструйовані в вигляді функціонально закінчених модулів, що

дозволить проводити їх заміну з малими затратами часу та праці. Опишемо призначення та функції кожного з них:

3.1 Модуль генерування тестового сигналу.

Схема узгодження пристрою з абонентською лінією – вузол узгоджує навантаження, що створюється пристроєм та приводить його до параметрів допустимих для нормальної роботи обладнання АТС. Основним параметром являється вхідний опір та ємність пристрою. Так для нормальної роботи обладнання АТС необхідно, щоб в чекаючому режимі опір між жилами А і Б абонентської лінії був якомога більший (в ідеальному варіанті прямував до нескінченності, а ємність не перевищувала 2 мікрофаради. При спрацюванні автовідповідача величина вхідного опору повинна зменшуватись і становити приблизно 700Ом, що необхідно для переключення апаратури АТС в режим “розмова”. Генератор тестового сигналу – завданням цього вузла являється вироблення (генерування) тестового сигналу для подальшої передачі його в лінію зв’язку. Тестовий сигнал повинен мати наступні параметри: Частота сигналу для тестування – 700Гц, тривалість сигналу встановлена – 5 секунд. Схема спроектована таким чином, що вона має підстройку вихідного рівня сигналу для налагодження рівня при конкретних умовах з’єднання. Причому підстройка виконується вручну при налагоджуванні пристрою. Комутатор тестового сигналу – пристрій який забезпечує управління та правильність роботи всіх блоків та модулів системи згідно до алгоритму роботи. Комутатор тестового сигналу також забезпечує формування імпульсів часової затримки які використовуються при роботі автоматичного відповідача та при індикації результатів. Забезпечує передачу імпульсів контролю системи, тестового сигналу до схеми узгодження пристрою з абонентською лінією. Блок індикації та контролю – функціональне завдання блоку індикації та контролю полягає в відображенні інформації про стан пристрою та про роботу автовідповідача в реальному режимі часу за допомогою світлодіодних

індикаторів. Схема індикації подачі тестового сигналу в лінію зв’язку – застосовується для контролю роботи автовідповідача в режимі реального часу. Вхідним сигналом для цієї схеми є імпульс, що надходить з комутатора, де він формується під впливом згенерованого тестового сигналу частотою 700Гц і триває весь час подачі даного сигналу в лінію. Схема контролю працездатності пристрою – застосовується для візуального контролю за працездатністю автовідповідача. Вхідними величинами для індикації є: наявність живлячої напруги, працездатність генератора тестового сигналу, наявність напруги з лінії АТС (60В), що свідчить про підключення пристрою до абонентської лінії телефонної станції. Візуальний контроль за працездатністю пристрою проводиться за допомогою світлодіодів двох кольорів: “зелений” – пристрій працездатний і готовий до роботи, “червоний” – пристрій знаходиться в неробочому стані.

3.2 Розробка нестандартного обладнання.

Розробку принципової схеми доцільно вести за поблочним алгоритмом, тобто згідно структурної схеми, приділяючи увагу узгодженому з’єднанню вузлів схеми.

Генератор тестового сигналу

Принципова схема генератора тестового сигналу складається з декількох вузлів, які служать для формування тестового сигналу з потрібними параметрами. Принципова схема генератора сигналів являє собою RC-генератор на польових транзисторах. RC-генераторами називають схеми, в яких частотозадаючими компонентами являються резистори і конденсатори. Факторами, які вплинули на вибір схеми генератора є: переваги схем на КМОН-транзисторах, а саме низька потужність споживання, можливість працювати на низькоомне навантаження, широкий діапазон настроювання параметрів вихідного сигналу, відсутня необхідність встановлення для міжкаскадних зв’язків конденсаторів (затвор транзистора діє як конденсатор), що дає змогу спростити принципову схему та

відповідно і її розрахунок. Принципова схема генератора приведена на рис. .3. В схемі вихід (сток) транзистора VT1 через трьохланкове RC-коло ввімкнений до його затвору. Кожна ланка зсуває фазу сигналу на 600, обумовлюючи фазовий зсув між стоком і затвором – 1800. Так як сам транзистор нормально зсуває фазу на 1800, то результуючий зсув фази транзистором і RC-ланкою становить 3600, що відповідає необхідній для самозбудження умові балансу фаз. КМОН-транзистор VT2 використовується в якості вихідного підсилювача.

Рис. 3. Принципова схема аналогової частини генератора тестового сигналу.

Принципова схема узгодження пристрою з абонентською лінією зображена на рис. .4.

Рис.4. Принципова схема узгодження пристрою з абонентською лінією.

Принципова схема узгодження пристрою з абонентською лінією виконана на основі схемотехніки телефонних автовідповідачів які працюють незалежно від телефонних апаратів. Принципова схема являє собою вхідний підсилювач на

транзисторі VT2.1, інверторів DD2.1.1 та DD2.1.2, часозадаючого ланцюжка на резисторі R2.4 та конденсаторі С2.2, вихідного підсилювача потужності на транзисторі VT2.2, навантаженням якого служить обмотка електромагнітного реле, і управляючого транзистора VT2.3. Часозадаючий ланцюжок служить для задання часу автопідняття, що вибирається в залежності від тривалості сигналу, який необхідно передати в лінію. В нашому випадку тривалість сигналу дорівнює 5 секунд, то вибираємо час автопідняття рівним 8 секунд. Параметри елементів схеми не являються критичними. На практиці, при налагоджуванні пристрою, резистором R2.6 проводиться настройка характеристик вихідного сигналу, а саме рівня сигналу, що поступає з пристрою в лінію. Більше ніяких налагоджувань правильно складена схема не потребує.

Комутатор тестового сигналу

Як вже обумовлено вище комутатор тестового сигналу – пристрій, який забезпечує правильність роботи всіх блоків та модулів системи згідно до алгоритму роботи. Очевидно, що вхідними сигналами комутатора будуть являтися: сигнал поступлення виклику, сформований схемою узгодження пристрою з абонентською лінією, тестовий сигнал сформований генератором тестового сигналу, наявність напруги живлення пристрою. Вихідним сигналами є: сигнал працездатності пристрою автовідповідача, сигнал подачі тестового сигналу в лінію зв’язку. Принципова схема комутатора тестового сигналу зображена на рис. .5.

Рис.5. Принципова схема комутатора тестового сигналу.

Комутатор тестового сигналу виконано повністю на інтегральних мікросхемах (тобто на дискретних елементах), і складається з схеми формування дозволяючого сигналу на елементах DD3.1, та схеми формування сигналу працездатності пристрою на елементах DD3.2.1 та DD3.3.1. На елементах R3.1, С3.1 і R3.2, С3.2 сформовані часозатримуючі ланцюжки з затримкою сигналу 0,5 і 5 секунд відповідно. Ланцюжок з часом затримки в 0,5 секунди призначений для затримки подачі дозволяючого імпульсу на схему проходження тестового сигналу в лінію зв’язку після подачі напруги живлення на генератор тестового сигналу. Це зроблено для того, щоб в лінію подавався сигнал вже встановленої частоти, після проходження всіх перехідних процесів в генераторі, що пов’язані з вмиканням живлення. Лінія затримки 5 секунд призначена для формування тривалості тестового сигналу відповідно до вимог тестування з’єднуючих ліній за допомогою тестів ЕТЕ. Принципова схема блоку індикації результатів зображена на рис. .6. В зв’язку з подібністю вузлів та їх умовним розділенням принципова схема блоку індикації результатів зображена повністю. Окремі вузли обмежуються штриховою лінією. Так схема індикації подачі тестового сигналу в лінію зв’язку, схема відображення працездатності пристрою являють собою аналогові електронні ключі на біполярних транзисторах, вихідним навантаженням яких є світлодіоди, що відображають стан системи та її працездатність каналу зв’язку. Схема управління сигналами контролю працездатності пристрою об’єднана з комутатором тестового сигналу і побудована на інтегральних мікросхемах. Для полегшення конструктивного виконання принципова схема управління сигналами індикації зображена на рис. .5. разом з принциповою схемою комутатора тестового сигналу.

Рис.6. Принципова схема блоку індикації та контролю.

Робота принципової схеми в загальному, призначення контрольних точок та взаємодія окремих структурних блоків буде описана в пункті 2.5 даної роботи.


Рис.7. Принципова схема пристрою визначення справності окремих ділянок кабельної лінії.

4. Розрахунок нетипових елементів та вузлів системи.

Розробка принципової схеми системи автоматичного тестування з’єднуючих ліній проводилась більшою мірою за допомогою засобів обчислювальної техніки, а саме комп’ютерної програми Electronics Workbench. Саме за допомогою персонального комп’ютера проводилось моделювання процесів в цифровій частині схеми та налагодження (методом підбору) деяких часозадаючих ланок. Ручному розрахунку підлягали такі частини структурної схеми системи як: генератор тестового сигналу, аналогові електронні ключі блоку індикації та контролю, часозадаючі ланки комутатора тестового сигналу.

Генератор тестового сигналу

Схема являє собою генератор сигналів з частотою 700 Гц. Генератор складено на МОН-транзисторах з фазозсуваючою ланкою. Перший транзистор являється основою генератора, тобто генерує коливання, а другий – використовується в якості вихідного підсилювача. Так як обидва транзистора працюють при нульових струмах затвору, потенціал стоку в робочій точці визначається падінням напруги на резисторах R1.1 і R1.5 при протіканні струмів стоку від джерела напруги. Резистор R1.1 підбирається так, щоб забезпечити добру форму генерованого сигналу. Резистор R1.5 дозволяє встановлювати необхідну амплітуду вихідної напруги. Звичайно робоча точка транзисторів VT1.1, VT1.2 вибирається на рівні половини напруги живлення. Так як напруга живлення генератора становить 24 В то при струмі стоку 1 мА за законом Ома для ділянки кола: .

В цьому випадку на резисторах буде падати напруга близько 12В. Для того, щоб визначити елементи які впливають на частоту вихідного сигналу генератора необхідно обмовити, чим вона визначається. Частота вихідного сигналу генератора визначається постійною часу RC-кола. Для спрощення

проектування всі ланки RC-кола можна взяти однакові, але при цьому виникають великі втрати потужності. Кожна з трьох RC-ланок являє собою фільтр нижніх частот. При трьох ідентичних RC-ланках фазозсуваюче коло обумовлює затухання сигналу 15 Дб. Такі втрати в поєднанні з іншими при недостатньому підсиленні транзистора можуть привести до зриву генерації. Тому в практиці застосовують наступний метод зменшення втрат сигналу: необхідно, щоб повний опір кожної наступної ланки був більший від попередньої щонайменше в три рази, а це значить, що опір резистора R1.3 буде більший від опору резистора R1.2 мінімум в три рази і аналогічно буде визначений опір резистора R1.4. необхідно також, щоб перша ланка RC-кола мала більш високий повний опір ніж вихідний опір каскаду на транзисторі, який визначається опором резистора R1.1. значення опорів повинні відрізнятися, в першому наближенні, щонайменше в три рази. Значення ємностей вибираються з умови забезпечення потрібної робочої частоти. Частота вихідного сигналу приблизно дорівнює:

(2.1).

Більш точно частоту практично обчислити неможливо, оскільки в розрахунку повинні бути враховані ємності і опори МОН-транзистора. Обчислюємо значення опору резистора і ємності конденсатора першої RC-ланки: Так як опір R1.1=12 кОм , то R1.2 приймаємо 3Х12=36 кОм.

З формули (2.1)

. (2.2)

Аналогічно проводимо розрахунок наступних RC-ланок:

R1.3= R1.2 Х 3=108 кОм;

R1.4= R1.3 Х 3=324 кОм; Приймаємо величини опорів згідно ряду стандартних значень:

R1.2=36 кОм, R1.3=110 кОм, R1.4=330 кОм. Відповідно обчислюємо значення ємностей конденсаторів С1.2, С1.3 згідно формули (2.2). С1.2=4,3nF;

С1.3=0.389nF=1,4nF; Приймаємо значення ємностей С1.1=15nF, С1.2=4,7nF, С1.3=1,5pF, згідно стандартного ряду значень. Прийняті значення допустимі, так як вони відрізняються від розрахункових не більш як на 20%. Конденсатор С1.4 є розділюючим, його величина вибирається з умови найменшого опору для заданої частоти генерування. Вибираємо величину конденсатора рівну 0,1мкФ. Транзистори VT1.1 і VT1.2 польові низької потужності з каналом р-типу. Гранична частота роботи транзистора не відіграє ролі, так як частота генерування імпульсів є невисокою (в межах звукових частот – 700 Гц). Вибираємо транзистори типу КП102Е.

4.1 Розрахунок аналогових ключів блоку індикації.

Насамперед ніж почати розрахунок необхідно відмітити, що два аналогових ключів блоку індикації є аналогічними, так як вхідними сигналами для них є сигнали з рівним логічної одиниці (ІМС КМОН-логіки), тобто імпульси з амплітудою +12 В, а навантаженням ключів є однотипні світлодіоди. Внаслідок цього немає необхідності розраховувати всі електронні ключі, а достатньо розрахувати елементи одного, елементи інших будуть аналогічні (відповідно). Аналоговий електронний ключ на транзисторі VT4.1 побудовано як однокаскадний підсилювач за схемою з загальним емітером. В якості транзистора, з огляду на невелику споживану світлодіодом потужність (струм через світлодіод не перевищує 25 мА) вибираємо транзистори n-p-n – типу малої потужності КТ315Г.

Вибираємо величину емітерного резистора R4.4. Його опір повинен становити в межах 100 .1000 Ом. Приймаємо величину опору емітерного резистора – 510 Ом. Величина опору колекторного резистора повинна забезпечувати обмеження по струму колектора для даного типу транзистора і бути більшою щонайменше в 5 раз ніж величина емітерного резистора: R4.3>5X510=2520 Ом. Допустима величина струму становить – 100 мА. Приймаємо величину колекторного резистора – 10 кОм. R4.3=10 кОм. Резистори, що подають напругу зміщення на базу транзистора визначаються з наступних співвідношень: для підсилення потужності необхідно, щоб R4.2=5Х R4.4=5Х510=2520 Ом. Приймаємо резистор зміщення величиною 2,6 кОм. Величину іншого резистора зміщення R4.1 знаходимо з співвідношення: R4.1=10Х R4.2=10X2.6=26кОм. Допустимий струм через світлодіод дорівнює 20 мА. Для продовження строку служби приймаємо струм через світлодіод рівний – 12 мА. Тоді струмообмежуючий опір дорівнює: R4.3=12/0,012=1000=1кОм. Світлодіоди приймаємо типу AL307 з буквеними індексами в залежності від бажаного кольору індикації.

4.2 Опис схеми керування, контролю або регулювання.

Пристрій автоматичного відповідача працює наступним чином. При поступленні сигналу виклику відкривається транзистор VT2.1 схеми узгодження пристрою з абонентською лінією, що в свою чергу призводить до зміни логічних рівнів елементів DD2.1.1 та DD2.1.2, одночасно починає заряджатися конденсатор С2.2 через резистор R2.4, від параметрів цього ланцюжка залежить час автопідняття, тобто тривалість підключення автовідповідача до лінії. Під впливом імпульсу з виходу DD2.1.2 відкривається транзистор VT2.2. внаслідок цього спрацьовує електромагнітне реле, яке через свої контакті подає напругу на генератор тестового сигналу та комутатор тестового сигналу. Після подачі напруги живлення генератор починає виробляти синусоїдальний сигнал частотою 700Гц, який через 0,5 секунди через комутатор тестового сигналу потрапляє на базу

транзистора VT2.3 для подальшої передачі в лінію. Окрім того даний транзистор, відкриваючись, шунтує лінію через резистор R2.8, що являється еквівалентом підняття трубки на телефонному апараті. Через 3,3 секунди (тривалість тестового сигналу) комутатор тестового сигналу припиняє подачу тесту в лінію, шляхом зміни дозволяючого рівня на вході елемента DD3.1.3. Після проходження ще приблизно 1,2 секунди, коли конденсатор ланцюжка С2.2, R2.4 зарядиться для зміни логічного рівня виходу елемента DD2.1.2 транзистор VT2.2 закриється, обезструмивши таким чином електромагнітне реле та схеми генератора тестового сигналу і комутатора тестового сигналу. Пристрій автоматичного відповідача переходить в чекаючий режим роботи. При поступленні наступного виклику цикл роботи повторюється. Графічно робота автовідповідача може бути зображена в вигляді наступних графіків рис. 2.1. Пристрій живиться від стаціонарних пристроїв живлення телефонної станції, хоча внаслідок невеликої споживаної потужності пристрій можна живити від окремих блоків живлення з вихідною напругою 12В.

Рис.8 Цикл роботи пристрою автоматичного відповідача.

Робота пристрою визначення справності окремих ділянок кабельної лінії ґрунтується на принципі порогової схеми. При наявності в лінії напруги 60В, що означає справність лінії, пристрій знаходиться в черговому режимі. Якщо напруга в лінії зменшується, внаслідок чого відкривається транзистор VT1 і починає працювати генератор на мікросхемі DD1. П’єзовипромінювач резонує на частоті 1000Гц. Пороговий рівень може знаходитися в інтервалі напруг +20 .+50В. Цей рівень підбирається експериментально за допомогою резистора R1 та стабілітрона VD2.

ВИСНОВОК

В даному курсовому проекті були виконанні контрольні і профілактичні виміри кабельних абонентських ліній визначались їхні електричні властивості, вимірювання опору ізоляції, опору жил, асиметрію і робочу ємність кабелю.

Тут була розроблена принципова схема системи тестування зєднювальних ліній.

Ручному розрахунку підлягали такі частини структурної схеми системи як:

Генератор тестового сигналу, аналогові електронні ключі блоку індикації та контролю, часозадаючі ланки комутатора тестового сигналу.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Горбачев Г.Н., Чаплыгин Е.Е. Промышленная электроника: Учебник для вузов/ под ред. В.А. Лабунцова. М.: Энергоатомиздат, 1988, 320 стр.

2. Дмитренко И.Е., Устинский А.А., Цыганков В.И. Измерения в устройствах автоматики, телемеханики и связи на железнодорожном транспорте. М.: Транспорт, 1982, 312 стр.

3. Камнев В.Н. Чтение схем и чертежей электроустановок. Москва. «Высшая школа», 1990, 144 стр.

4. Ленк Дж.Д. Справочник по проектированию электронных схем. Под ред. В.П. Сигорского. К.: Техніка, 1979, 208 стр.

5. Основы автоматического управления. Под редакцией В.С. Пугачева. М.: Наука, 1967, 680 стр.

6. Хоровиц П., Хилл У. Искусство схемотехники: Пер. с англ. М.: Мир, 1998, 704 стр.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Характеристика асортименту та якісних показників ірису його митне оформлення

    Дипломная работа >> Маркетинг
    ... на основі виміру різних фізичних характеристик: рефрактометрія, поляриметрія, фотоелектрокалориметрія і т.ін. ... Зважування проводять три рази. Для розрахунку беруть середнє арифметичне значення. ... купівлі-продажу, що передбачає розрахунки у ВКВ (додаток) 4010 4 ...
  2. Розрахунок та проектування приладу оптоелектроніки фототиристор

    Курсовая работа >> Коммуникации и связь
    ... ка та електронних технологій Кафедра фізичної та біомедичної електроніки ... Зовнішній фотоефект III Розрахунок параметрів і характеристик фототранзистора на гетеропереходах Висновок ... три відмітні риси: 1. Фізичну основу оптоелектроніки складають явища ...
  3. Розрахунок енергозберігаючих заходів

    Дипломная работа >> Физика
    ... котла до очистки 4.5.3 Тепловий розрахунок котлоагрегату МЕ-4-1,4ГМ 4.6 Встановлення на ... в локомотивному депо "Жовтень" 7.3 Розрахунок економічної доцільності встановлення ... і достатньо стабільними теплофізичними характеристиками. Теплоізоляційні матері ...
  4. Розрахунок та оптимізація характеристик дискретної системи електрозвязку

    Курсовая работа >> Коммуникации и связь
    ... коду 3. Розрахунок інформаційних характеристик джерела повідомлень 4. Розрахунок завадостійкост ... тні процеси (фізичні суспільні), про характеристики та параметри досл ... 10-6/7=5,714∙10-7. 3 РОЗРАХУНОК ІНФОРМАЦІЙНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ДЖЕРЕЛА ДИСКРЕТНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ ...
  5. Характеристика основних форм безготівкових розрахунків

    Контрольная работа >> Банковское дело
    Характеристика основних форм безготівкових розрахунків. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень. Розрахунки ... рахунка в банку або розрахунки безпосередньо з фізичною особою чи підприє ... аналітичний рахунок «Розрахунки чеками» (фізична особа може подати ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0021121501922607