Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Астрономия->Реферат
Під спадщиною розуміють сукупність майнових прав і обов'язків спадкодавця. Крім об'єктів приватної власності, до яких належать, насамперед, квартири, ...полностью>>
Астрономия->Реферат
Заробітна плата, як основне джерело задоволення матеріальних і духовних потреб працівників та членів їх сімей, являється важливою економічною та юриди...полностью>>
Астрономия->Реферат
1 ст. 13 ЦПК. У касаційному порядку ухвала не оскаржувалася. Постановою президії Дніпропетровського обласного суду від 15 липня 1998 р. зазначену ухва...полностью>>
Астрономия->Реферат
Загальні:1. Системно-функціональний метод – необхідний через системно-функціональну природу Д і П; 2. Статистичний – вивчення кількісних змін у держав...полностью>>

Главная > Реферат >Астрономия

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Міністерство освіти і науки України

Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника Кафедра соціальної психології

Курсова робота

на тему:

Психологічні конфлікти як чинник сімейних розлучень

Виконала студентка гр. Пс-31 Бринецька К. Я. Науковий керівник:

доц. Возняк Л. С.

м. Івано-Франківськ

2004

Зміст

Вступ

І. Конфліктні ситуації та шляхи їх розв’язання

І. 1. Структура та динаміка конфлікту

І. 2. Функції та типологія конфліктів

І. 3. Причини виникнення конфліктів. Способи поведінки в конфліктній ситуації

ІІ. Різновиди шлюбів

ІІ.1. Шлюб за розрахунком.

ІІ.2. Типологія шлюбів

ІІ.3. Залежність якості шлюбу від сексуальних взаємин подружжя

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

У найбільш загальному вигляді конфлікт можна визначи­ти як загострення суперечностей, що виникають у ре­зультаті відмінності у поглядах, інтересах, прагненнях людей і сприймаються та оцінюються його учасника­ми як несумісні з їх власними. Це супроводжується спро­бами примусового нав'язування власної позиції і призводить до психологічної напруженості та протиборства. Абсолютно безконфліктних шлюбів у природі не існує. Навіть найгармонійніші пари, що кохають один одного, періодично сваряться через ті чи інші причини. І це зовсім не свідчить про сімейне неблагополуччя. Навпаки, свідчить про те, що їхні почуття живі, а стосунки постійно розвиваються. Уникнути розбіжностей неможливо через ту просту причину, що людина конфліктна за своєю природою, і зовнішньо це саме й знаходить вираження у сварках. Хоч як любили б один одного партнери, обов’язково в якихось питаннях їхні думки розходяться. Отже, зіткнення інтересів неминуче. У складних, конфліктних ситуаціях яскраво виявляється внутрішня сутність кожної людини. Хтось реагує на те, що відбувається, бурхливо, емоційно. Інші виявляють терпіння й дипломатичність, намагаються згладити гострі кути. Треті й зовсім розряджають обстановку веселим жартом. Поведінка в момент конфлікту залежить від темпераменту кожної людини, її характеру, навичок, виховання, накопиченого життєвого досвіду. Є чимало сімей, де подружжя конфліктує один з одним постійно, причому дуже бурхливо, проте при цьому чудово почувається. Зіткнення інтересів дає їм можливість виговоритися, отримати емоційну розрядку, краще зрозуміти один одного, а в результаті — стати ще ближчими. Секрет полягає в тому, що сварки тут продиктовані почуттям любові до партнера. Загальновідомо, що в любові завжди є елементи ненависті. Ми любимо й шануємо людину, але при цьому не сприймаємо якісь якості чи навички, які заважають їй виглядати гідно — наприклад, лінь, незібраність, упертість, пристрасть до спиртного тощо. Зрозуміло, кожний конфлікт несе в собі руйнівну силу. Та якщо він продиктований турботою про людину, бажанням допомогти, то стосунки не зруйнуються, а стануть більш ясними й зрозумілими. Це схоже на стан перед грозою: коли небо закривають хмари, багато хто почувається дискомфортно. Атмосфера тисне, стає напруженою. Та коли грозові хмари, нарешті, прориваються зливою, всім відразу легше дихати...

За висновками фахівців, найчастіше подружжя відтворює ту модель поведінки, яку спостерігали в дитинстві у власних сім’ях. Якщо батьки часто й голосно сварилися, з’ясовували стосунки на підвищених тонах — цілком можливо, що діти, ставши дорослими, поводитимуться так само. Якщо ж у сім’ї було прийнято поступатися один одному, уникати конфронтації, то стиль спілкування буде іншим. Найконфліктнішими традиційно вважаються перші роки спільного життя. У цей час дрібні сварки спалахують повсякчас, здавалося б, через дрібниці. Приводом для сварки можуть стати побутові звички партнера, його гастрономічні пристрасті тощо. Та приказка «милі посваряться — ще краще помиряться» у цей час справедлива як ніколи. Не минає і п’яти хвилин, як подружжя миряться, і знову вони щасливі. У цей період конфлікти обумовлені природним притиранням характерів. Поступово партнери звикнуть до тих чи інших особливостей один одного, виробляють прийнятні для обох стереотипи поведінки. Нині на перший план висуваються інші проблеми. Як свідчить статистика, найчастіше приводом для розбіжностей є економічні питання. Причому це зовсім не залежить від рівня добробуту сім’ї. І добре забезпечені, і малозабезпечені з однаковим азартом сперечаються з приводу того, як краще витратити зароблені гроші, що придбати насамперед, на чому заощадити тощо.

І. Конфліктні ситуації та шляхи їх розв’язання

І. 1. Структура конфлікту

У структурі конфлікту можна виділити такі основні поняття: учасники конфлікту, умови перебігу конфлікту, об­рази конфліктної ситуації, можливі дії учасників конфлікту, наслідки конфліктних дій. Учасниками конфлікту можуть бути окремі індивіди, соціальні групи, організації, держави й т. д. З точки зору соціальної психології, що досліджує особистісні, міжособистісні та міжгрупові конфлікти, найтиповішими сторонами конфлікту є окремі аспекти (риси) особистості, самі особистості та соціальні групи. За такої класифікації учасників можливі конфлікти типу: риса осо­бистості — риса особистості, особистість — особистість, особистість — група, група — група. В соціально-психологічному плані учасники, конфлікту характеризуються пе­редусім мотивами, цілями, цінностями, установками тощо.

Конфлікт суттєво залежить від зовнішнього контексту, в якому він виникає і розвивається. Важливою складовою є соціально-психологічне середовище, що представлене різ­ними соціальними групами з їх специфічною структурою, динамікою, нормами, цінностями та ін.

Вплив учасників конфлікту та умов його перебігу ніколи не здійснюється безпосередню. Опосередковуючою ланкою є образи конфліктної ситуації, які утворюються в кожного учасника конфлікту. Ці внутрішні картини ситуації включа­ють уявлення учасників про самих себе (свої мотиви, цілі, цінності тощо), уявлення про протилежну сторону конф­лікту та уявлення про ситуацію, в якій склалися і вирішую­ться конфліктні стосунки. Саме суб'єктивні образи, а не реальність є безпосередньою детермінантою конфліктної по­ведінки. Ці образи зумовлюють можливі дії, що визначають різні боки конфлікту. Оскільки ці дії взаємообумовлені, во­ни стають «взаємодіями» (протидіями), визначають стра­тегію поведінки, яка виражається не стільки словами, скіль­ки діями.

Наслідки конфліктних дій уплетені в контекст конф­лікту. Вони включені в конфлікт на ідеальному рівні: учас­ники конфлікту мають певний образ можливих результатів і відповідно до цього вибирають свою поведінку. Але й самі реальні наслідки конфліктних дій є складовим елементом процесу конфліктної взаємодії. Усвідомлення цих резуль­татів, корекція своїх уявлень про конфліктну ситуацію — важливий бік конфліктної взаємодії.

Динаміка конфлікту

Кожний реальний конфлікт має процесуальний ха­рактер. Розгляд динаміки конфлікту вимагає поділу його на стадії. Це виникнення об'єктивної конфліктної ситуації, усві­домлення її, здійснення конфліктної поведінки, розв'язання конфлікту.

У більшості випадків конфлікт зумовлений об'єктивною ситуацією. Але певний час вона може не усвідомлюватися. Тому цю стадію названо стадією потенційного конфлікту. Об'єктивація конфлікту здійснюється лише після усвідом­лення об'єктивної ситуації як конфлікту. Саме усвідомлення породжує конфліктну поведінку. Та нерідко реальний конфлікт виникає, коли об'єктивних умов конфлікту нема. Можливі такі варіанти співвідношення між образом конф­ліктної ситуації та реальністю:

1. Об'єктивно конфліктна ситуація існує, її учасники вважають, що їхні цілі, інтереси конфліктні, і правильно розуміють сутність себе, інших, ситуацію в цілому. Це адек­ватно усвідомлений конфлікт.

2. Об'єктивно конфліктна ситуація існує, сприймається. як конфліктна, але усвідомлюється з певними відміннос­тями від реального контексту. Це неадекватно усвідомлений конфлікт.

3. Об'єктивно конфліктна ситуація існує, але не усвідом­люється. У цьому разі конфліктна взаємодія відсутня.

4. Об'єктивно конфліктної ситуації немає, але стосунки сприймаються як конфліктні. Це удаваний, помилковий конфлікт.

Психологічного аналізу потребують передусім випадки неадекватного та удаваного конфлікту. Саме тому, що внут­рішній аспект ситуації, яка виникає між учасниками конф­лікту, зумовлює їхню реальну поведінку, важливо ретельно проаналізувати фактори, що спричиняють відхилення від реальності (рівень інформованості, структура комунікації та ін.), та механізм впливу цих відхилень на перебіг конфлікту (його тривалість, інтенсивність, характер розв'язання).

Усвідомлення ситуації як конфліктної завжди має емо­ційне забарвлення. Виникнення та вплив емоцій на перебіг конфлікту є дуже важливою проблемою адекватного розв'я­зання конфліктних ситуацій і вимагає спеціального аналізу. Конфліктні дії різко загострюють емоційний фон перебігу конфлікту, а негативні емоції, що виникають у цей час, у свою чергу, стимулюють конфліктну поведінку. Взаємні конф­ліктні дії здатні змінювати, ускладнювати первинну конф­ліктну структуру, що породжує нові чинники конфліктних дій. Стадія конфліктної поведінки може призвести до еска­лації конфлікту, зміни його характеру, типу. З іншого боку, під час конфліктних дій учасники стикаються з реальністю, яка коригує первинні образи ситуації, що може привести до адекватного розуміння конфліктної ситуації і сприяти її адекватному розв'язанню.

Під час розгортання конфлікту можливі його переходи з одних форм в інші. Наприклад, внутрішній конфлікт може перейти в зовнішній (особистісний у міжособистісний) або навпаки. Останнє відбувається, коли конфлікт розв'язується не повністю, коли блокується конфліктна поведінка, спря­мована зовні, але внутрішнє прагнення до конфліктної по­ведінки не згасає. Воно лише стримується, що породжує внутрішнє напруження, внутрішній конфлікт. Або: удава­ний конфлікт, що виникає тоді, коли немає об'єктивної конфліктної ситуації, за помилкового сприймання може стати справжнім, реальним. Крім того, конфлікт, що виник з одного приводу, може трансформуватися у конфлікт з іншого приводу (діловий у міжособистісний або навпаки). Не можна ототожнювати конфлікт зі стадією конфліктної поведінки. Це значно складніше явище. Але перехід до конф­ліктної поведінки означає нову стадію конфлікту, найбільш відкриту й гостру. Способи розв'язання конфлікту спрямо­вані передусім на ліквідацію конфліктної поведінки.

Розв'язання, вирішення — це заключна стадія розвитку конфлікту. Вона можлива завдяки перетворенню самої об'єктивної ситуації, а також унаслідок зміни образів ситу­ації, що виникли в учасників конфлікту. Крім того, в обох цих випадках можливе подвійне розв'язання конфлікту: .часткове, коли долається тільки конфліктна поведінка, але залишається внутрішнє прагнення до конфлікту, воно лише стримується; і повне, коли конфлікт ліквідується як на рівні фактичної поведінки, так і на внутрішньому рівні. Повна ліквідація конфлікту шляхом зміни об'єктивної ситуації можлива тоді, коли учасники конфлікту розведені в різні структурні підрозділи організації чи задоволені їхні особистісні потреби. Часткове розв'язання конфлікту на об'єк­тивному рівні здійснюється, якщо внаслідок відповідної зміни реальних умов конфліктна ситуація переструктурується так, що учасники не зацікавлені більше в продовженні конф­ліктних дій, хоча мета залишилася та сама. До цього типу належать суто адміністративні розв'язання конфлікту, що спираються на заборони, санкції в разі їх порушення. Знач­ної психологічної компетенції вимагають випадки, коли конфлікт розв'язується шляхом зміни образів, що мають учасники конфлікту. Таке розв'язання конфлікту (повне або часткове) спирається передусім на переструктурування або формування нових цінностей, мотивів, установок.

Практичні питання розв'язання конфліктних ситуацій досить детально розглядають В. Бойко та О. Ковальов. Серед шляхів розв'язання таких ситуацій вони виділяють: а) попередження конфлікту; б) управління конфліктом; в) прийняття оптимальних рі­шень у конфліктних ситуаціях; г) розв'язання конфлікту. Успішне розв'язання конфліктних ситуацій можливе з до­помогою розробки тактик, що враховують усі аспекти конф­лікту як соціально-психологічного явища. З них вибира­ється та, яка відповідає певній конкретній ситуації. Виді­ляють такі тактики:



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Конфлікти в організації: причини виникнення та засоби керування

    Курсовая работа >> Психология
    ... та гармонії. Значення явища конфлікту в загальній психологічній традиції виявляється ... принципово новий погляд на конфлікти. Соціально-психологічні конфлікти в межах концепції ... 65]. Сучасні конфліктологічні розробки в українській психології спрямовані саме ...
  2. Психологічні особливості внутрішньоособистісних конфліктів

    Курсовая работа >> Психология
    ... ішніх особистісних конфліктів об’єднує психологічні конфлікти, які виникають через ... відповідними переживаннями1. Конфлікти цього виду в психологічній літературі позначаються як ... шніх особистісних конфліктів об’єднує психологічні конфлікти, які виникають через ...
  3. Психологічні особливості спілкування підлітків

    Курсовая работа >> Психология
    ... чний університет Кафедра психології Курсова робота Психологічні особливості спілкування ... певної спрямованості, усуваючи чи встановлюючи психологічні бар’єри між партнерами. У ... і самооцінки партнерів приховані психологічні конфлікти, пізнавальні за сутністю, ...
  4. Особливості психіки людини. Педагогічні конфлікти

    Контрольная работа >> Психология
    1. Педагогічні конфлікти, способи їхнього попередження і вирі ... здоров'я залежить від механізмів психологічного захисту, які допомагають людин ... просто пусті звуки". Література 1. Василюк Ф.Б. Психологія переживання. – М., 1989. 2. Вилюнас В.К. Психологические ...
  5. Зв’язок особистісних характеристик та стратегії поведінки в конфліктах у старшокласників

    Дипломная работа >> Психология
    ... -побутові конфлікти, що ґрунтуються на дисгармонії сімейних стосунків, проблемах у психологічній атмосфері сім'ї. Причини ... ію численних сторін життя сім’ї. • Соціально-психологічні конфлікти – виявляються як у стосунках між групами, так ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0015451908111572