Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Экология->Курсовая работа
Вода - ценнейший природный ресурс. Она играет исключительную роль в процессах обмена веществ, составляющих основу жизни. Огромное значение вода имеет ...полностью>>
Экология->Реферат
Шумовое загрязнение в городах практически всегда имеет локальный характер и преимущественно вызывается средствами транспорта – городского, железнодоро...полностью>>
Экология->Реферат
Мусор считается экологической проблемой номер один. Мировой климат может становиться более теплым, а солнце более опасным, но это не так заметно, как ...полностью>>
Экология->Контрольная работа
В последние годы экологический фактор стал реально лимитировать народное благосостояние: ухудшается здоровье населения, увеличивается число генетическ...полностью>>

Главная > Дипломная работа >Экология

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Зміст

Вступ

1. Природно-екологічна та демографічна характеристика регіону

1.1 Природно-екологічні умови

1.2 Демографічна ситуація

2. Стан питання та методологічні основи сталого розвитку

2.1 Огляд літературних джерел до дослідженості теми

2.2 Соціально-економічна безпека – важлива складова сталого розвитку

2.3 Екологічна безпека і стабілізація розвитку

2.4 Методологія аналізу та моделювання сталого розвитку, стану здоров'я та якості життя

3. Організація системного екологічного управління сталим розвитком в області

3.1 Базові основи та механізми стабілізації розвитку

3.2 Структура системного екологічного управління

3.3 Системний аналіз та системна організація екологічного управління

3.4 Програмно-цільове регіональне управління

3.5 Система нормативної регламентації екологічної безпеки та управління

4. Оцінка еколого-демографічної ситуації та соціально-економічних наслідків антропогенної діяльності в регіоні

4.1 Показники і критерії оцінки економічної та екологічної діяльності

4.2 Оцінювання екологічного ризику

4.3 Оцінка стану здоров`я та якості життя

4.4 Критерії та показники бідності

5. Комплексне оцінювання ефективності екологічно-орієнтованих стабілізаційних рішень

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

На початку ХХ століття зміни природного середовища розглядалися як побічний ефект розвитку промисловості. Екологічні проблеми, що виникали з часом намагалися розв’язувати в межах охорони природи, тобто заходів, спрямованих на збереження, раціональне використання й розвиток природного середовища в інтересах суспільства.

У 80-90 роки минулого століття прийшло усвідомлення того, що у відношенні людина-природа необхідно враховувати комплекс економічних та екологічних факторів, віддаючи перевагу останньому. Декларація прав людини доповнилася записом про право людини на екологічно-безпечне середовище. З усвідомленням глибини екологічної кризи, в системі "природа-людина" формується концепція екологічної безпеки, яка отримала не тільки інституційне, а й нормативно-правове визначення в Законі України "Про охорону навколишнього середовища". З прийняттям Конституції України 28 червня 1996 року поняття "екологічна безпека" отримало статус конституційного, розглядає не тільки проблеми з охорони природи, а й екологічну безпеку людини, суспільства та безпеку навколишнього природного середовища. Єдність етносу та природного середовища є фундаментальною властивістю біосфери, яка і одержала своє втілення в понятті "екологічна безпека".

На основі єдності соціального, природного і економічного сформувалась нова концепція сталого розвитку, яка ґрунтується на створенні соціально-економічного середовища, тобто в системі "природи – економіка - людина" з утворень біологічної, географічної ,економічної системи (СЕЕС), в основу якої покладено принципи збалансованості та якість життя.

До умов, необхідних для реалізації сталого розвитку регіону, належать:

  • усвідомлення наявності екологічної небезпеки, уявлення про цілі і ознаки сталого розвитку;

  • розробка основ аналізу, методології і моделей сталого розвитку;

  • розробка програмно-цільових програм і механізмів їх реалізації.

Ці та інші передумови є основоположними даної дипломної роботи та визначальними її актуальність, об`єкт, предмет, мету і завдання дослідження.

Актуальність роботи - об’єктивна необхідність переходу суспільства і держави до сталого розвитку в системі "природи – економіка - людина" на основі гуманітарних принципів людського розвитку, соціально-демографічної та екологічної складових.

Об`єкт дослідження – Чернігівський регіон як система "природи – економіка - людина".

Предмет дослідження – еколого-демографічні та соціально-економічні складові сталого розвитку.

Мета - реалізація права людини на сприятливе для її здоров`я й добробуту довкілля, забезпечення збалансованого, соціально-економічного розвитку, прийнятого рівня екологічної безпеки та людського розвитку.

Завдання дослідження передбачає на основі природної та демографічної характеристики регіону дослідження слідуючого кола питань:

  1. Виявлення ступеня дослідженості теми.

  2. Аналіз сучасного стану екологічної безпеки та соціально-економічного розвитку регіону.

  3. Вибір методів аналізу та моделювання сталого розвитку, стану здоров'я населення та якості життя.

  4. Обґрунтування регіонального системного екологічного управління сталим розвитком.

  5. Шляхи забезпечення переходу до сталого (збалансованого) розвитку Чернігівської області.

1. Природно-екологічна та демографічна характеристика регіону

1.1 Природно-екологічні умови

Чернігівська область одна з найбільших на Україні (за своєю територією посідає друге місце). Площа – 31,9 тис. км2 (5,3 % території країни), густота населення – 36 осіб/км2. Розташована на півночі України, в поліській та лісостеповій зонах придніпровської низовини. На заході і північному заході межує з Гомельською областю Білорусі, на півночі – з Брянською областю Росії, на сході – з Сумською, на півдні – з Полтавською, на південному заході – з Київською областями України. Середня висота над рівнем моря – 120 метрів.

Клімат помірно-континентальний. Середньорічна температура січня - -70С, липня - +190С. Також характерні такі показники:

річний радіаційний баланс – 177 - 188 кДж/см2;

середньорічна температура повітря – 5,7 - 6,60С;

річна сума температур вище 100С – 2400 - 25000С;

тривалість безморозного періоду – 136-152 дні;

вегетаційний період біоценозу – 190-205 діб;

середньорічна кількість опадів – 550-700 мм;

випаровування – 400-450 мм;

коефіцієнт зволоження – 1,9-2,8;

лісовкрита територія – близько 25%.

На рівень континентальності клімату істотно впливають такі чинники як наявність річок, водойм, озер, лісових масивів, рівень заболоченості території, вбирна здатність ґрунтового покриву.

В останні десятиріччя спостерігається загальне потепління клімату з одночасним посиленням його контрастності. Почастішала тривалість періодів як надмірного зволоження, так і посушливих днів [10].

Чернігівська область має значні площі природних ландшафтів, досить поширені біологічні різновиди. Мозаїчність ландшафтних комплексів обумовлена різноманітністю геоморфологічної будови місцевого стоку, особливостями природно-кліматичних умов, грунтово-рослинного покриву, а також антропогенними змінами середовища. В цілому ландшафт території відноситься до класу рівнинних, мішанолісових та лісостепових типів.

Попри великі втрати від меліоративних робіт, проведених у свій час, ландшафтам області властивий високий ступінь поширення природних територій. Значна частина з них зберігає потенційні можливості відновлення – повернення до природного стану або деякого наближення до нього. Непогано збережені і заплавні ландшафтні комплекси середніх та великих рік – Десни, Сейму, Снову, Сожу. Лучні, лучно-болотні і болотні заплавні комплекси верхів’їв, а здебільшого і всієї течії багатьох малих річок дуже змінені – осушені і частково розорані.

Чернігівська область є однією з найбагатших за запасами водних ресурсів. Гідрографічна мережа належить до басейну Дніпра. Територією області протікають 1570 річок загальною довжиною 8336 км, в тому числі великі річки: Дніпро (91 км), Десна (505 км); середні: Сож (30 км), Судость (17 км), Сейм (56 км), Снов (190 км), Остер (195 км), Трубіж (15 км), Супой (25 км), Удай (195 км), а також малі річки [1].

Густота річкової мережі складає 0,26 км на 1 км2 території.

У господарському користуванні знаходяться земельні угіддя, які поділяються на сільськогосподарські і несільськогосподарські. Сільськогосподарські угіддя використовуються виключно для вирощування сільськогосподарських культур і поділяються на орні землі (рілля), сіножаті, пасовища, багаторічні насадження та перелоги. Деформування аграрного виробництва викликало гостру потребу у проведенні трансформації земельних угідь.

Висока питома вага ріллі у агроландшафті є деструктивним його фактором, який і обумовив необхідність проведення агроекологічної оптимізації землекористування.

Науково обґрунтовано, що значення коефіцієнта розорюваності поліських агроландшафтів не повинно перебільшувати 0,33, тобто співвідношення між кількістю ріллі та кормовими угіддями (сіножаті та пасовища) має становити 1:2. При перевищенні цієї межі появляються дестабілізуючі агроландшафт-екологічні процеси.

Коефіцієнт розорюваності с/г угідь Чернігівського Полісся нині складає 78,5 %, після приведення до оптимального рівня буде 47,4 %.

В умовах Полісся при наявності різних ґрунтоутворюючих порід, близькому заляганні до поверхні ґрунтових вод, поєднання підзолистого, дернового і болотного процесів ґрунтоутворення склалась особлива структура і значна різноманітність ґрунтового покриву [6].

Найпоширенішими ґрунтами на Поліссі (близько 70 %) є дерново-підзолисті, які за гранулометричним складом поділяються на піщані, супіщані та суглинкові. Для цих ґрунтів характерний промивний тип водного режиму.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Стан та перспектики екологічної конверсії промислових і сільськогосподарських підприємств Чернігівської області

    Дипломная работа >> Экология
    ... Рис.2.1 Структура промислового виробництва Чернігівської області У області вирощують зернові культури, ... середовище. Насамперед, стійкий розвиток в області сільського господарства зв'язано ... . Вітроенергетика не випадково стала одним із найважливіших напрям ...
  2. Стан захисту лісів Чернігівської області

    Дипломная работа >> Экология
    ... чна характеристика Чернігівської області 1.2 Огляд літературних джерел 1.3 Стан лісів Чернігівської області 1.4 ... фонду, що є індикаторами сталого розвитку лісового господарства (табл. ... зволоження ґрунту може спричинити розвиток різних грибкових захворювань, ...
  3. РПС Східно-поліського району Житомирська Київська Чернігівська області і характеристика Півд

    Реферат >> Астрономия
    ... м. Києві - 72,5%, із Київської області - 89,4%, Чернігівської області - 91,8% усіх жителів. На другому ... кризи. Це, звичайно, стало позначатися на діяльності Пі ... залишаються галузі агропромислового комплексу і розвиток села, паливно-енергетичний комплекс і ...
  4. Туристичні ресурси Івано-Франківської області

    Курсовая работа >> Физкультура и спорт
    ... Львівською, на заході — Закарпатською, на сході — Чернівецькою областями ... і лижнобуксирувальними підйомниками. Традиційними стали міжрегіональні гуцульські фестивалі ... К.: 2000. — 36 с. Купалова Г. І., Клиновський А. Б. Розвиток та розміщення продуктивних сил ...
  5. Територіальна організація охорони здоров я львівської області

    Реферат >> Астрономия
    ... На розвиток і територіальну організацію охорони здоров'я Львівської області впливають ... ільській і Рівненській областях, а найменші – на Закарпатті і в Чернівецькій області [10, С. 41]. ... і тощо. Перелік проблем, що дісталися системі охорони здоров'я у спадок ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0020740032196045